Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мовна картина Узбекистану характеризується низкою своєрідних рис що виникли внаслідок політичних та історичних процесів

Мови Узбекистану

Мови Узбекистану

Мовна картина Узбекистану характеризується низкою своєрідних рис, що виникли внаслідок політичних та історичних процесів ХХ століття. Як рідна мова в країні переважає узбецька мова. Її вважає рідною близько 80 % населення (переважно — етнічні узбеки); решта 20 % населення рідними вважає кілька десятків інших мов. Однією з найпоширеніших рідних мов є російська мова. Вона же найчастіше виступає в ролі другої, третьої та/або іноземної мови для більшої частини неросійського населення республіки. Статус цих найважливіших мов республіки змінювався протягом XX—XXI століть.

Мови Узбекистану
Офіційна моваузбецька
Основні мовитаджицька; узбецька; російська
Автохтонні мовиузбецька; таджицька; арабська; перська
Регіональні мовикаракалпацька
Розкладка клавіатури

Класифікація

Більшість мов країни належить до двох великих мовних спільнот: до тюркської гілки алтайської сім'ї та до індоєвропейської сім'ї. До тюркської групи належать узбецька, каракалпацька, казахська, туркменська, уйгурська, киргизька та азербайджанська мови, якими говорить більше 85 % населення республіки. З індоєвропейських мов найбільш широко представлені російська та таджицька мови; останнім часом використовується і набуває широкого розвитку (як іноземної) також й англійська мова.

Провідні мови

В Узбецькій РСР обидві провідні мови — узбецька та російська — мали рівноправний офіційний статус. Проте реальний рівень знання обох мов був різним серед різних груп населення. Так, російське населення здебільшого слабко володіло узбецькою мовою, а серед узбеків містяни володіли російською набагато краще, ніж жителі сільської місцевості. У цілому, загальний рівень володіння російською мовою в країні був і залишається трохи нижчим, ніж у сусідніх Казахстані та Киргизстані, але вище, ніж у Туркменістані та Таджикистані.

Використовуючи відсутність пункту про державну мову в Конституції СРСР 1977 року, у жовтні 1989 року влада Узбецької РСР проголосила узбецьку мову державною; російська мова при цьому була наділена статусом мови міжнаціонального спілкування, яку вона офіційно зберігала до 21 грудня 1995. У новій редакції закону російська мова не згадується, стаття 4 нової Конституції країни проголошує державною мовою країни узбецьку. Проте, біля республіки збереглася і продовжує діяти мережа державних навчальних закладів російською та інших мовами. Сьогодні в Узбекистані функціонують безліч газет і журналів російською мовою, а також 848 шкіл із російською мовою навчання із загальною кількістю 372256 осіб. Водночас з 1 листопада 2012 року за наказом міністерства юстиції республіки російську мову знову дозволили використовувати при оформленні документів в органах РАГС. Де-факто російська мова має широке поширення навіть в офіційних документах і звітах і вважається де-факто офіційною мовою країни поряд з узбецькою.

Регіональні мови

Крім узбецької мови, яка є державною по всій країні, у низці регіонів використовуються й інші мови. Так, на території автономної республіки Каракалпакстан офіційною є також і каракалпацька мова. У Сохському районі Ферганської області, який з усіх боків оточений територією республіки Киргизія, 99,4 % населення (близько 58 тис. осіб) становлять етнічні таджики. У районному центрі Соха виходить щотижнева газета «Садої Сох» таджицькою мовою. У районі функціонують 24 школи, 2 ліцеї та 2 коледжі з таджицькою мовою навчання. ЗМІ, школи, ліцеї, коледжі та відділення вузів таджицькою мовою функціонують у Сурхандар'їнській, Самаркандській, Бухарській, Наманганській та інших областях із компактним таджицьким населенням. У Ташкентській та Навоїйській областях, а також у Республіці Каракалпакстан функціонують школи та відділення вузів із казахською мовою навчання. У Хорезмській області та Республіці Каракалпакстан функціонують школи з туркменською мовою навчання.

Усього в Узбекистані функціонують 848 російських, 417 казахських, 377 каракалпацьких, 256 таджицьких, 60 киргизьких, 43 туркменських шкіл.

Сфера використання

Мови Узбекистану зазвичай відмінні за рівнем своєї функціональності залежності від сфери вживання. Так, частка російської мови як мови повсякденного, внутрішньосімейного та ділового спілкування значно перевищує частку тих, хто вважає її рідною. З іншого боку, ціла низка інших міноритарних мов республіки (таджицька, казахська, каракалпацька тощо) вживаються майже виключно у внутрішньосімейному спілкуванні і слабо представлені у діловій та громадській сферах.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 11 червня 2012. Процитовано 28 січня 2013.
  2. Русский язык в Центральной Азии — Русское единство. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 28 січня 2013.
  3. . Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 28 січня 2013.
  4. КОНСТИТУЦИЯ УЗБЕКИСТАНА. Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 28 січня 2013.
  5. . Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 28 січня 2013.
  6. . Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 28 січня 2013.
  7. . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  8. . Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 27 січня 2013.
  9. . Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 28 січня 2013.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Movna kartina Uzbekistanu harakterizuyetsya nizkoyu svoyeridnih ris sho vinikli vnaslidok politichnih ta istorichnih procesiv HH stolittya Yak ridna mova v krayini perevazhaye uzbecka mova Yiyi vvazhaye ridnoyu blizko 80 naselennya perevazhno etnichni uzbeki reshta 20 naselennya ridnimi vvazhaye kilka desyatkiv inshih mov Odniyeyu z najposhirenishih ridnih mov ye rosijska mova Vona zhe najchastishe vistupaye v roli drugoyi tretoyi ta abo inozemnoyi movi dlya bilshoyi chastini nerosijskogo naselennya respubliki Status cih najvazhlivishih mov respubliki zminyuvavsya protyagom XX XXI stolit Movi UzbekistanuOficijna movauzbeckaOsnovni movitadzhicka uzbecka rosijskaAvtohtonni moviuzbecka tadzhicka arabska perskaRegionalni movikarakalpackaRozkladka klaviaturiQWERTYKlasifikaciyaBilshist mov krayini nalezhit do dvoh velikih movnih spilnot do tyurkskoyi gilki altajskoyi sim yi ta do indoyevropejskoyi sim yi Do tyurkskoyi grupi nalezhat uzbecka karakalpacka kazahska turkmenska ujgurska kirgizka ta azerbajdzhanska movi yakimi govorit bilshe 85 naselennya respubliki Z indoyevropejskih mov najbilsh shiroko predstavleni rosijska ta tadzhicka movi ostannim chasom vikoristovuyetsya i nabuvaye shirokogo rozvitku yak inozemnoyi takozh j anglijska mova Providni moviV Uzbeckij RSR obidvi providni movi uzbecka ta rosijska mali rivnopravnij oficijnij status Prote realnij riven znannya oboh mov buv riznim sered riznih grup naselennya Tak rosijske naselennya zdebilshogo slabko volodilo uzbeckoyu movoyu a sered uzbekiv mistyani volodili rosijskoyu nabagato krashe nizh zhiteli silskoyi miscevosti U cilomu zagalnij riven volodinnya rosijskoyu movoyu v krayini buv i zalishayetsya trohi nizhchim nizh u susidnih Kazahstani ta Kirgizstani ale vishe nizh u Turkmenistani ta Tadzhikistani Vikoristovuyuchi vidsutnist punktu pro derzhavnu movu v Konstituciyi SRSR 1977 roku u zhovtni 1989 roku vlada Uzbeckoyi RSR progolosila uzbecku movu derzhavnoyu rosijska mova pri comu bula nadilena statusom movi mizhnacionalnogo spilkuvannya yaku vona oficijno zberigala do 21 grudnya 1995 U novij redakciyi zakonu rosijska mova ne zgaduyetsya stattya 4 novoyi Konstituciyi krayini progoloshuye derzhavnoyu movoyu krayini uzbecku Prote bilya respubliki zbereglasya i prodovzhuye diyati merezha derzhavnih navchalnih zakladiv rosijskoyu ta inshih movami Sogodni v Uzbekistani funkcionuyut bezlich gazet i zhurnaliv rosijskoyu movoyu a takozh 848 shkil iz rosijskoyu movoyu navchannya iz zagalnoyu kilkistyu 372256 osib Vodnochas z 1 listopada 2012 roku za nakazom ministerstva yusticiyi respubliki rosijsku movu znovu dozvolili vikoristovuvati pri oformlenni dokumentiv v organah RAGS De fakto rosijska mova maye shiroke poshirennya navit v oficijnih dokumentah i zvitah i vvazhayetsya de fakto oficijnoyu movoyu krayini poryad z uzbeckoyu Regionalni moviKrim uzbeckoyi movi yaka ye derzhavnoyu po vsij krayini u nizci regioniv vikoristovuyutsya j inshi movi Tak na teritoriyi avtonomnoyi respubliki Karakalpakstan oficijnoyu ye takozh i karakalpacka mova U Sohskomu rajoni Ferganskoyi oblasti yakij z usih bokiv otochenij teritoriyeyu respubliki Kirgiziya 99 4 naselennya blizko 58 tis osib stanovlyat etnichni tadzhiki U rajonnomu centri Soha vihodit shotizhneva gazeta Sadoyi Soh tadzhickoyu movoyu U rajoni funkcionuyut 24 shkoli 2 liceyi ta 2 koledzhi z tadzhickoyu movoyu navchannya ZMI shkoli liceyi koledzhi ta viddilennya vuziv tadzhickoyu movoyu funkcionuyut u Surhandar yinskij Samarkandskij Buharskij Namanganskij ta inshih oblastyah iz kompaktnim tadzhickim naselennyam U Tashkentskij ta Navoyijskij oblastyah a takozh u Respublici Karakalpakstan funkcionuyut shkoli ta viddilennya vuziv iz kazahskoyu movoyu navchannya U Horezmskij oblasti ta Respublici Karakalpakstan funkcionuyut shkoli z turkmenskoyu movoyu navchannya Usogo v Uzbekistani funkcionuyut 848 rosijskih 417 kazahskih 377 karakalpackih 256 tadzhickih 60 kirgizkih 43 turkmenskih shkil Sfera vikoristannyaMovi Uzbekistanu zazvichaj vidminni za rivnem svoyeyi funkcionalnosti zalezhnosti vid sferi vzhivannya Tak chastka rosijskoyi movi yak movi povsyakdennogo vnutrishnosimejnogo ta dilovogo spilkuvannya znachno perevishuye chastku tih hto vvazhaye yiyi ridnoyu Z inshogo boku cila nizka inshih minoritarnih mov respubliki tadzhicka kazahska karakalpacka tosho vzhivayutsya majzhe viklyuchno u vnutrishnosimejnomu spilkuvanni i slabo predstavleni u dilovij ta gromadskij sferah Primitki Arhiv originalu za 11 chervnya 2012 Procitovano 28 sichnya 2013 Russkij yazyk v Centralnoj Azii Russkoe edinstvo Arhiv originalu za 6 lyutogo 2013 Procitovano 28 sichnya 2013 Arhiv originalu za 11 lipnya 2014 Procitovano 28 sichnya 2013 KONSTITUCIYa UZBEKISTANA Arhiv originalu za 6 lyutogo 2013 Procitovano 28 sichnya 2013 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2015 Procitovano 28 sichnya 2013 Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 28 sichnya 2013 Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 1 grudnya 2021 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2015 Procitovano 27 sichnya 2013 Arhiv originalu za 26 lipnya 2014 Procitovano 28 sichnya 2013

Дата публікації:
Топ