Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Митрополи чий собо р Свято ї Рівноапо стольної Марі ї Магдали ни пол Sobór Metropolitalny Świętej Równej Apostołom Marii

Митрополичий собор Святої Рівноапостольної Марії Магдалини

Митрополичий собор Святої Рівноапостольної Марії Магдалини

Митрополи́чий собо́р Свято́ї Рівноапо́стольної Марі́ї Магдали́ни (пол. Sobór Metropolitalny Świętej Równej Apostołom Marii Magdaleny) — церква у Варшаві на алеї «Солідарності», зведена в другій половині XIX ст. для потреб зростаючої російської спільноти, що оселялась в районі під назвою , а також з метою надовго розмістити об'єкт характерно російської архітектури візантійського стилю у важливій точці міста. Після акції повернення православних храмів в часи другої Речі Посполитої, стала однією з двох осібно розміщених в місті православних церков, котрі не були знищені або адаптовані для інших потреб. Статус митрополичого собору храм має від 1921 року. Є головною церквою Православної церкви Польщі. Службу проводить митрополит Варшави і цілої Польщі Савва (Грицуняк).

Митрополичий собор Святої Рівноапостольної Марії Магдалини
image
52°15′17″ пн. ш. 21°01′59″ сх. д. / 52.2548083° пн. ш. 21.0332083° сх. д. / 52.2548083; 21.0332083Координати: 52°15′17″ пн. ш. 21°01′59″ сх. д. / 52.2548083° пн. ш. 21.0332083° сх. д. / 52.2548083; 21.0332083
Тип спорудисобор і церква
Розташуванняimage Польща, image Варшава
АрхітекторМикола Сичов
Початок будівництва1867
Кінець будівництва1869
Будівельна системацегла
Стильпсевдоросійський стиль
НалежністьПравославна церква Польщі
Єпархіяd
Станоб'єкт культурної спадщини Польщі (741), d (PPN07154) і Q25406836?
Адресаалея «Солідарності», 52
ЕпонімМарія Магдалина
ПрисвяченняМарія Магдалина
Вебсайтkatedra.org.pl
image
image
Митрополичий собор Святої Рівноапостольної Марії Магдалини (Польща)
image Митрополичий собор Святої Рівноапостольної Марії Магдалини у Вікісховищі

Історія

Передумови і обставини початку будівництва

image
Вигляд собору в 1909 році

Стрімкий розвиток варшавської Праги відбувався протягом другої половини XIX ст. Він був пов'язаний із загальним зростанням значення Варшави та призвів до активного заселення цього міста. Серед приїжджих домінували росіяни і та інші національності, що були православними. До цієї ж конфесії належали солдати двох російських гарнізонів, що перебували в Празі. У цілому з-поміж інших конфесій православні становили кільканадцять відсотків від усього населення. Найближчим православним храмом була церква на лівому березі Вісли і в зв'язку із цим православні неодноразово звертались до єпископа варшавського і новогеоргіївського з проханням почати будівництво нового храму. В листопаді 1865 року єпископ отримав згоду намісника Польського Царства на формування комітету, котрий мав наглядати за будівництвом. Два роки по тому єпископ оголосив початок підготовчих робіт.

Членами комітету були князь Володимир Черкаський і генерал Рожнов, для котрих будівництво церкви в Празі було відповіддю на реальні потреби людей і водночас нагодою зведення в стратегічному пункті міста (навпроти Віленського вокзалу) чергового об'єкту, котрий свідчив би про тривалу приналежність Варшави до Російської імперії. За словами Рожнова, храм мав бути черговим засобом утвердження тут російського народу. По завершенню будівництва генерал Рожнов та керуючий справами полковник Паліцин отримали державні відзнаки.

Через стратегічний характер будови, архітектор Священного Синоду Микола Сичов уже у 1867 році представив готовий проект і кошторис. Згідно з ним, планувалось зведення однобанної церкви без дзвіниці, що мало коштувати 122 тисячі рублів. Петербурзький комітет церковного будівництва впровадив істотні модифікації проекту, наказавши уподібнити храм до аналогічних у Києві, що мало підкреслювати зв'язок православ'я на польських землях із Київською православною митрополією, заперечуючи твердженням про його чуже походження і штучне впровадження. Доручено також звести дзвіницю, що піднімало вартість робіт до 140 тисяч рублів. Комітет будівництва церкви, прагнучи отримати державне дофінансування, прийняв поправки, наказуючи звести святиню, що в плані близька до грецького хреста і накрити п'ятьма банями, згрупованим довкола більшої центральної. Площа будівлі, після змін в проекті, мала би складати 766 квадратних метрів, даючи змогу 800—1000 особам брати участь у службі.

Будівництво

image
Церква св. Марії Магдалини в панорамі тодішньої вул. Александрійської (нинішня алея «Солідарності»)

Наріжний камінь був закладений 14 червня 1867, однак спочатку потрібно було провести роботи зі стабілізації вологого ґрунту. Попри те, що початково будівництво відставало від графіку, будівля була завершена вже до кінця 1868 року, а праці над інтер'єром тривали ще шість місяців. Роботами керував інженер полковник Паліцин. Таким чином у Варшаві з'явилась перша архітектурно цілком самобутня православна святиня. Решта храмів, такі як церква св. Трійці на Підваллі, або церква Ікони Матері Божої Володимирівської на Волі, містились в колишніх римо-католицьких будівлях, окрім того були частинами великих архітектурних комплексів, що створювало обмеження для їх творців (напр. Церква св. Олександра Невського на Варшавській цитаделі). При будівництві церкви працювали виключно російські митці.

У день освячення церкви відбулась урочиста хода варшавського православного кліру, котра вирушила під звуки дзвонів о дев'ятій годині ранку з собору Святої Трійці, що на вулиці Довгій. Процесію урочисто привітав , котрий близько десятої розпочав урочистість, а потім відправив службу на знак подяки.

Функціонування церкви до Першої світової війни

image
Одна з бічних бань церкви

Церква св. Марії Магдалини до кінця Першої світової війни виконувала лише функцію парафіяльного храму. Попри це, її будівництво, а потім і утримання, російською владою трактувалось як справа престижу, з огляду на локалізацію об'єкту. «Холмсько-Варшавський єпархіальний вісник», офіційний друкований орган Холмсько-варшавської єпархії, у 1895 році писав:

image Прямуючи з вокзалу до Варшави, росіяни, передусім, натрапляють на вкрай гарну святиню, звичайно ж це святиня православна (...). Вигляд цієї святині захоплює їх і складається враження (...) що вони забувають про сумну долю росіян в цьому краї. Звучання російського дзвону заглушає в їх душах думки про Польщу, як місце, де було пролито багато крові російської. image

У зв'язку із особливим значенням церкви вже у 1895 році розпочато генеральний ремонт, про котрий просив архієпископ Флавіан (Городецький) в листі до обер-прокурора Священного Синоду, Костянтина Побєдоносцева. Він стверджував, що церква в поганому технічному стані і виглядає не найкращим чином у порівнянні з неподалік розміщеним костелом св. Михаїла і св. Флоріана, котрий був ще на стадії будівництва. Архієпископ вказував також на той факт, що церква часто викликає зацікавлення у закордонних гостей Варшави. Ремонтом керував Володимир Покровський, тодішній головний архітектор єпархії. Він відновив втрачені фрагменти тиньку, очистив стіни від диму свічок, відреставрував позолоту бань та іконостасу. По завершенню робіт, храм було наново освячено.

Міжвоєнний період і Друга світова війна

image
Розрізані дзвони собору св. Марії Магдалини

У 1921 році церква св. Марії Магдалини стала митрополичим собором, ставши після отримання Православною церквою Польщі автокефалії, найголовнішою її святинею. Саме в цьому храмі відбулось оголошення рішення про визнання автокефалії, що містилось в томосі константинопольського патріарха. Це відбулось 17 вересня 1925. Рішення про піднесення церкви св. Марії Магдалини до рангу собору було пов'язане із процесом Ревіндикації (повернення) православних церков. В столиці Польщі залишились лише дві православні церкви. Решту повернено попереднім власникам (це стосувалось реквізованих царатом римо-католицьких святинь), віддано іншим конфесіям, або зруйновано.

Існували плани руйнування також і цього собору, остаточно відкинуті місцевою владою у 1926 році. Для відзначення цього рішення в храмі було уміщено Ченстоховську ікону Матері Божої, образ, що особливо почитається польськими католиками. 1928 року в підземеллях церкви влаштовано другу святиню — каплицю Муки Господньої, до котрої потрапила частина врятованого оснащення з розібраного собору св. Олександра Невського. Раніше, у 1925 було розпочато генеральний ремонт собору, котрий через брак коштів був перерваний по завершенню зовнішніх робіт. Лише в 1930 році стало можливим почати ремонтні роботи в інтер'єрі, зокрема очистку фресок. Комісія, що керувала ремонтом, на чолі з єпископом , наказала також відновити іконостас св. Йова Почаївського і відремонтувати електричну інсталяцію.

Протягом Другої світової війни церкві не завдано значної шкоди. У 1939 році вибух авіабомби неподалік собору призвів до невеликих ушкоджень даху бічної нави. Восени 1944 року, під час обстрілу Праги німцями, один зі снарядів попав у центральну баню і зруйнував її. Від серйозної пожежі, що могла призвести до повного знищення, церкву урятовано швидкою реакцією мешканців Праги. Тимчасовий ремонт цих ушкоджень проведено в 1945 році. У 1952—1953 роках проведено капітальний ремонт. У 1944 німці висунули вимогу віддати їм церковні дзвони з метою переплавки їх і виготовлення снарядів. Дзвони було порізано і по частинах спущено додолу. Однак виявилось, що сплав, з якого їх було зроблено, для снарядів не підходить. Порізані дзвони було складено перед входом до собору. Новий дзвін куплено в 1947 році з пожертв. Кількаразове звернення пароха Яна Коваленка до Міністерства адміністрації публічної призвело до передачі в 1951 році ще п'яти дзвонів з магазину в Ґданську.

В часи Польської Народної Республіки

image
Церква в панорамі Віленської площі
image
Головний купол церкви
image
Візит єрусалимського патріарха Теофіла III. Зліва митрополит варшавський Савва (Грицуняк), зправа — єпископ сім'ятицький . Митрополичий собор — традиційне міце офіційних привітань і прощань з гостями Православної церкви Польщі

Відразу після війни духовні особи собору планували провести його ремонт. Це однак виявилось неможливим, через брак ресурсів і зменшення кількості парафіян, що не давало можливості зібрати достатню кількість коштів. Лише в 1955—1957 роках, шляхом дотацій 90% вартості робіт з реставраційного Громадського фонду відбудови Варшави і Церковного фонду, було виконано відновлення сходів, навколо собору влаштовано нове мощення і виготовлено нову в'їзну браму. Через брак коштів не проведено робіт з відновлення фресок, ушкоджених вологою. Під час ремонтних робіт парафія кілька разів судилася з виконавцями робіт, через розтрату закуплених ними матеріалів.

Ініціатором чергових ремонтних робіт був митрополит варшавський і всієї Польщі Стефан (Рудик). Обраний 1966 року Ремонтний комітет, із священиком Афанасієм Семенюком на чолі, звернувся наступного року з проханням дофінансувати проект з громадських коштів. Влада ПНР виділила на цю справу мільйон злотих. Однак через невчасну консервацію, інтер'єр був сильно знищений, що призвело до великих витрат на реставрацію. Через це Комітет шукав додаткові джерела фінансування, зокрема за кордоном. Через поганий стан фресок, Мистецько-теологічна комісія, що співпрацювала з Комітетом, розглядала навіть можливість виконання нових розписів. Відомий один нереалізований проект. Згідно з ним, зі старих фресок повинна була залишитись лише Таємна вечеря у вівтарному приміщенні. Поблизу неї мав знаходитись сюжет Христос у Гетсиманському саду, а вище — фреска Оранта. На бічних стінах собору заплановано виконати образи Трьох Святих Ієрархів, св. Стефана, а також патронів метрополитів варшавських: святих Георгія, Діонісія, Тимофія і Макарія. Над входом до собору повинна була знаходитись композиція із зображенням Різдва Христового, над іконостасом — Христос Збавитель. Проект передбачав опрацювання не усієї поверхні стін собору, залишаючи декотрі їх частини на розсуд художника. Був запропонований вибір з-посеред сцен, що зображують 12 великих православних свят. В передсінку запропоновано розмістити таблиці з історією храму. Ремонтний комітет влаштував конкурс на реалізацію проекту, але цю ініціативу заблокувало Управління консервації, наказуючи замість пропонованих змін, виконати докладне відтворення вигляду фресок з перших років існування собору, що і було зроблено. Роботами керував Тадеуш Романовський і Ришард Белецький. Представником церкви, що займався наглядом, був ігумен Савва (Грицуняк). На цьому етапі ремонту змінено також електричну інсталяцію і змонтовано апаратуру для гучного мовлення. У 1965 році собор внесено до реєстру пам'яток. Під час ремонтних робіт в соборі не відбувалися служби. Вірні молились в нижній каплиці, або в каплиці св. Михайла — приватній каплиці варшавського митрополита.

В рамках дрібних робіт в інтер'єрі кафедри Адам Сталони-Добжанський виконав новий вітраж із сюжетом Зустріч Христа з Марією Магдалиною, а в 1980 вкотре замінено покриття даху. Ймовірно в той же період з фасаду остаточно усунуто живописне декорування, про існування котрого згадують звіти про ремонт 1968 року.

Третя Річ Посполита

У 1996 році новий парох Ян Сезонов провів ґрунтовне відновлення нижньої каплиці. Наступні ремонтні роботи розпочав черговий варшавський митрополит Савва (Грицуняк) після зайняття цієї посади. Після 1998 року замінено підлогу і дерев'яні вікна, замінено електричну інсталяцію і вхідні сходи. 1999 року наново зроблено гідроізоляцію. На початку XXI століття проведено чергове поновлення фресок, котрі виявились в гіршому стані ніж припускалось. У зв'язку з цим деякі елементи, як наприклад слова молитви Отче наш вписані в барабані головного купола, довелось замалювати. Відновлено позолоту кіотів і хрестів на куполах.

Нині собор є святинею двох парафій — св. Марії Магдалини і парафії св. Миколая. Від 1990-х років служби останньої відбуваються перед вівтарем св. Йова Почаївського.

Архітектура

image
Головний барабан храму

Будівля в плані має форму грецького хреста, зорієнтована на осі захід-схід, накрита чотирисхилим дахом. У церкви п'ять цибулястої форми куполів, розміщених на восьмигранних барабанах. Куполи увінчані православними хрестами. Бічні барабани виконували одночасно функцію дзвіниць з десятьома дзвонами відлитими у Вестфалії. Усі вікна будівлі мають півциркульні завершення з архівольтами на фасаді. Вікна на барабанах додатково фланковані колонами з рослинними мотивами. Окрім того барабани, над вікнами оздоблені рядами кільоподібних арок. Початково на західній стіні церкви в тондо знаходилась композиція Сергія Виноградова Христос Пантократор в оточенні святих Кирила і Мефодія. Той самий художник зобразив у тондо на східній стіні Оранту зі святими Антонієм і Теодосієм Печерським, на північній стіні — образ Богородиці, опертий на Казанській іконі Богородиці, постаті мучениць св. Катерини і св. Олександри, на південній — святих Олени і Ольги. Усі перелічені фрески поступово зруйновані і до нашого часу не збереглись.

Головний вхід до церкви локалізований від заходу і замкнутий півциркульним портиком з подвійними півколонами, встановленими на цоколях. Над портиком розміщене подвійне вікно під спільним архівольтом, у котрому знаходиться пусте тондо. Увесь західний фасад повторює форму портика. Вхід до нижньої каплиці, що знаходиться нижче рівня головної церкви, знаходиться з південної сторони. Зі сходу знаходиться абсида з рядом півциркульно завершених вікон. Всередині в абсиді знаходиться фреска із зображенням покровительки церкви.

Інтер'єр

Фрески

image
Головний іконостас. Ліворуч — іконостас із вівтарем св. Йова Почаївського. По його правій стороні, перед філяром — ікона св. Сергія Радонезького, далі — ікона Христа з дітьми

Ще до кінця XIX століття продовжувались роботи над подальшим декоруванням інтер'єру святині. 27 фресок виконано Сергієм Виноградовим. Зокрема на склепінні образи Богородиці, Мойсея, Іллі, Давида, Ісаака, євангелістів і текст молитви Отче наш. На бічних стінах церкви той самий художник намалював постаті Костянтина Великого і Володимира Великого, а також апостолів Якова, Пилипа, Варфоломія, Хоми, Симона і Юди Тадеуша, а також святих Василія Великого, Івана Золотоустого, Миколая Чудотворця, Григорія Богослова, Сергія Радонезького а також так званих «московських чудотворців» — святих Олексія, і Петра. У вівтарному приміщенні з'явилась фреска Васильєва Таємна Вечеря і постать Бога-Отця. Над вхідними дверима в інтер'єрі розміщено фреску із зображенням Знамення Божої Матері, а над вікнами — постаті св. Володимира і св. Костянтина Великого.

Розміщення образів святих мало відображати їх значення в історії. Постаті старозавітних пророків, згідно з візантійською традицією, знаходились на внутрішній стороні головного барабану, що мало вказувати на їх посередництво між землею і сферою небесною. Натомість постаті святих пов'язаних з історією Русі і Росії мали нагадувати про статус православ'я як державної релігії.

Іконостаси

Виготовлення трьохрядного іконостасу коштувало шість тисяч рублів. Ікони написані Василем Васильєвим. Центральним акцентом найнижчого ряду є ажурні царські врата, на котрих знаходяться ікони з Благовіщенням і євангелістами. По обидві сторони воріт традиційно розміщені постаті Ісуса Христа і Богородиці. Зліва також знаходяться ікони пророка Іллі та св. Володимира, зправа — св. Стефана і Марії Магдалини. Другий ряд утворюють (з ліва на право) ікони: Успіння Богородиці, Різдва Богородиці, Таємної вечері, Хрещення Ісуса Христа і Різдва Христового. В найвищому ряду знаходиться ікона Святої Трійці, Воскресіння і Вознесіння Господнього.

У 1892 в церкві з'явився бічний іконостас перед вівтарем св. Йова Почаївського. Він двохрядний і складається з образів Христа, Богоматері, архангела Гавриїла і св. Йова Почаївського в нижньому ряді, та ікони Таємної Вечері у верхньому. На царських вратах уміщено такі ж сюжети, як і на вратах головного іконостасу. Згідно з інформацією з православної преси кінця XIX ст., що видавалась у Варшаві, іконостас цей знаходився початково у варшавській церкві св. Тетяни.

У другому вівтарі уміщено в 1926 році образ Матері Божої Ченстоховської. Цей вівтар є вотумом подяки за те, що церква пережила акцію ревіндикації православних сакральних об'єктів.

Інші елементи оздоблення інтер'єру

image
Вид інтер'єру катедри з іконами: св. Митрофана (праворуч при стовпі), св. Серафим з Сарова (при протилежному стовпі), св. Миколая (по лівій стороні ікони св. Серафима), ікона Почаївської Богоматері (праворуч від ікони св. Серафима). Перед іконостасом видно ківоти з іконами Ісуса Христа і Ченстоховською іконою Богоматері.

У церкві знаходились дві кахлеві печі, призначені для обігріву. Початково плани передбачали інсталяцію сучасного газового освітлення, що для храмів було новинкою, проти чого однак заперечив архієпископ , зажадавши традиційного використання воскових свічок. Як аргументував архієпископ, Віск розм'якає від вогню, що нагадує людині, що і його серце повинно ставати щоразу м'якшим у світлі науки Христової.

Окрім ікон в іконостасах, у церкві були також образи святих, розміщені осібно в кивотах. З часів будівництва святині походили зображення св. Олександра Невського і Вознесіння Господнього, котрі знаходяться по обидва боки головного іконостасу. Ці ікони пожертвувано в 1869 році командуванням варшавського округу, як дар на знак подяки за збереження життя царя Олександра II після чергового замаху. В 1890 зправа від іконостасу з'явилась копія Почаївської ікони Матері Божої, подарована церкві архимандритом Макарієм, монахом з Афону, а в 1915, коли німцями було прорвано лінію фронту, ікона вивезена до Росії. Нинішній образ — це копія, зроблена в пізніших часах архімандритом Паісієм, ченцем з Почаївської лаври.

У соборі є також 15 образів святих уміщених в золотих ківотах. Це (починаючи від північної стіни) ікони святого Андрія, св. Олександри, св. Сергія Радонезького, Христа, що благословляє дітей, Вознесіння Господнього, св. Олександра Невського, св. Миколая, св. Серафима з Сарова, Почаївська ікона Богородиці, св. Пантелеймона, св. Феодосія Печерського. Під стовпами собору знаходяться ікони св. Стефана Архидіакона, св. Антонія Печерського, св. Єлизавети і св. Митрофана. В XIX ст. також в Почаївській лаврі, з'явились окрім того дві церковні хоругви, що зображують відповідно Воскресіння Господнє і покровительку церкви, а також Покрову і св. Йова Почаївського.

Нижня каплиця

image
Вхід до нижньої каплиці

Сучасний вигляд каплиці Муки Господньої в підвалах собору сформувався в другій половині 1990-х років. В той час Лідія і Сотирис Пантопулоси виконали в ній фрески на стелі. Всередині виставлені мозаїки з собору св. Олександра Невського, котрі у 1985 році парафія отримала від Варшавського національного музею. В тильній частині каплиці розміщено Голгофу. Поруч з іконостасом каплиці уміщено фрагмент малахітового стовпа з собору на Площі Саській. Головна ікона нижньої каплиці є варіантом Іверської ікони Богородиці, дар монахів з Афону.

Примітки

  1. Реєстр пам'яток
    d:Track:Q15983881
  2. Sawicki D. Historia Katedry Metropolitalnej w Warszawie // Wiara i poznanie. Księga pamiątkowa dedykowana Jego Eminencji Profesorowi Sawie (Hrycuniakowi) prawosławnemu metropolicie warszawskiemu i całej Polski. — S. 443.
  3. Pilich M. Warszawska Praga. Przewodnik. — Warszawa : Fundacja «Centrum Europy», 2008. — S. 81. — .
  4. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 443.
  5. Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów. Sztuka rosyjska w Warszawie 1815—1915. — S. 83—84.
  6. Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów… — S. 86.
  7. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 443—444.
  8. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 444.
  9. Sokoł K., Sosna A. Kopuły nad Wisłą. Prawosławne cerkwie w centralnej Polsce w latach 1815–1915. — S. 86.
  10. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 446.
  11. Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów… — S. 87.
  12. Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów… — S. 85.
  13. Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów… — S. 83.
  14. Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów… — S. 91.
  15. Sienkiewicz H. Cerkwie w krainie kościołów… — S. 174.
  16. Urban K. Kościół prawosławny w Polsce 1945—1970. — S. 43.
  17. Sienkiewicz H. Cerkwie..., s. 175.
  18. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 451.
  19. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 453.
  20. Łuczyńska J., Paterek J., Sitarek N. Metropolitalna Cerkiew Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego pw. św. Marii Magdaleny, al. Solidarności 52 (пол.). Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 10 серпня 2009.
  21. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 454.
  22. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 454-455.
  23. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 455.
  24. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 456.
  25. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 457.
  26. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 458.
  27. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 459.
  28. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 461-462.
  29. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 462.
  30. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 461.
  31. Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów… — S. 87.
  32. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 446-447.
  33. Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów… — S. 88.
  34. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 447.
  35. Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów… — S. 89.
  36. Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów… — S. 90.
  37. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 449—450.
  38. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 450.
  39. Sawicki D. Historia Katedry… — S. 91—92.

Джерела

  • Łuczyńska J., Paterek J., Sitarek N. Metropolitalna Cerkiew Polskiego Autokefalicznego Kościoła Prawosławnego pw. św. Marii Magdaleny, al. Solidarności 52 [Архівовано 9 липня 2013 у WebCite] (пол.). Переглянуто 7 березня, 2011.
  • Paszkiewicz P. Pod berłem Romanowów. Sztuka rosyjska w Warszawie 1815—1915. — Warszawa : Instytut Sztuki, PAN, 1991. — .
  • Pilich M. Warszawska Praga. Przewodnik. — Warszawa : Fundacja «Centrum Europy», 2008. — .
  • Ks. Sawicki D. Historia Katedry Metropolitalnej w Warszawie // Wiara i poznanie. Księga pamiątkowa dedykowana Jego Eminencji Profesorowi Sawie (Hrycuniakowi) prawosławnemu metropolicie warszawskiemu i całej Polski, Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku, Białystok 2008. — .
  • Sienkiewicz H. Cerkwie w krainie kościołów. — Warszawa : TRIO, 2006. — .
  • Sokoł K., Sosna A. Kopuły nad Wisłą. Prawosławne cerkwie w centralnej Polsce w latach 1815—1915. — Moskwa : MID «Synergia». — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mitropoli chij sobo r Svyato yi Rivnoapo stolnoyi Mari yi Magdali ni pol Sobor Metropolitalny Swietej Rownej Apostolom Marii Magdaleny cerkva u Varshavi na aleyi Solidarnosti zvedena v drugij polovini XIX st dlya potreb zrostayuchoyi rosijskoyi spilnoti sho oselyalas v rajoni pid nazvoyu a takozh z metoyu nadovgo rozmistiti ob yekt harakterno rosijskoyi arhitekturi vizantijskogo stilyu u vazhlivij tochci mista Pislya akciyi povernennya pravoslavnih hramiv v chasi drugoyi Rechi Pospolitoyi stala odniyeyu z dvoh osibno rozmishenih v misti pravoslavnih cerkov kotri ne buli znisheni abo adaptovani dlya inshih potreb Status mitropolichogo soboru hram maye vid 1921 roku Ye golovnoyu cerkvoyu Pravoslavnoyi cerkvi Polshi Sluzhbu provodit mitropolit Varshavi i ciloyi Polshi Savva Gricunyak Mitropolichij sobor Svyatoyi Rivnoapostolnoyi Mariyi Magdalini52 15 17 pn sh 21 01 59 sh d 52 2548083 pn sh 21 0332083 sh d 52 2548083 21 0332083 Koordinati 52 15 17 pn sh 21 01 59 sh d 52 2548083 pn sh 21 0332083 sh d 52 2548083 21 0332083Tip sporudisobor i cerkvaRoztashuvannya Polsha VarshavaArhitektorMikola SichovPochatok budivnictva1867Kinec budivnictva1869Budivelna sistemaceglaStilpsevdorosijskij stilNalezhnistPravoslavna cerkva PolshiYeparhiyadStanob yekt kulturnoyi spadshini Polshi 741 d PPN07154 i Q25406836 Adresaaleya Solidarnosti 52EponimMariya MagdalinaPrisvyachennyaMariya MagdalinaVebsajtkatedra org plMitropolichij sobor Svyatoyi Rivnoapostolnoyi Mariyi Magdalini Polsha Mitropolichij sobor Svyatoyi Rivnoapostolnoyi Mariyi Magdalini u VikishovishiIstoriyaPeredumovi i obstavini pochatku budivnictva Viglyad soboru v 1909 roci Strimkij rozvitok varshavskoyi Pragi vidbuvavsya protyagom drugoyi polovini XIX st Vin buv pov yazanij iz zagalnim zrostannyam znachennya Varshavi ta prizviv do aktivnogo zaselennya cogo mista Sered priyizhdzhih dominuvali rosiyani i ta inshi nacionalnosti sho buli pravoslavnimi Do ciyeyi zh konfesiyi nalezhali soldati dvoh rosijskih garnizoniv sho perebuvali v Prazi U cilomu z pomizh inshih konfesij pravoslavni stanovili kilkanadcyat vidsotkiv vid usogo naselennya Najblizhchim pravoslavnim hramom bula cerkva na livomu berezi Visli i v zv yazku iz cim pravoslavni neodnorazovo zvertalis do yepiskopa varshavskogo i novogeorgiyivskogo z prohannyam pochati budivnictvo novogo hramu V listopadi 1865 roku yepiskop otrimav zgodu namisnika Polskogo Carstva na formuvannya komitetu kotrij mav naglyadati za budivnictvom Dva roki po tomu yepiskop ogolosiv pochatok pidgotovchih robit Chlenami komitetu buli knyaz Volodimir Cherkaskij i general Rozhnov dlya kotrih budivnictvo cerkvi v Prazi bulo vidpoviddyu na realni potrebi lyudej i vodnochas nagodoyu zvedennya v strategichnomu punkti mista navproti Vilenskogo vokzalu chergovogo ob yektu kotrij svidchiv bi pro trivalu prinalezhnist Varshavi do Rosijskoyi imperiyi Za slovami Rozhnova hram mav buti chergovim zasobom utverdzhennya tut rosijskogo narodu Po zavershennyu budivnictva general Rozhnov ta keruyuchij spravami polkovnik Palicin otrimali derzhavni vidznaki Cherez strategichnij harakter budovi arhitektor Svyashennogo Sinodu Mikola Sichov uzhe u 1867 roci predstaviv gotovij proekt i koshtoris Zgidno z nim planuvalos zvedennya odnobannoyi cerkvi bez dzvinici sho malo koshtuvati 122 tisyachi rubliv Peterburzkij komitet cerkovnogo budivnictva vprovadiv istotni modifikaciyi proektu nakazavshi upodibniti hram do analogichnih u Kiyevi sho malo pidkreslyuvati zv yazok pravoslav ya na polskih zemlyah iz Kiyivskoyu pravoslavnoyu mitropoliyeyu zaperechuyuchi tverdzhennyam pro jogo chuzhe pohodzhennya i shtuchne vprovadzhennya Dorucheno takozh zvesti dzvinicyu sho pidnimalo vartist robit do 140 tisyach rubliv Komitet budivnictva cerkvi pragnuchi otrimati derzhavne dofinansuvannya prijnyav popravki nakazuyuchi zvesti svyatinyu sho v plani blizka do greckogo hresta i nakriti p yatma banyami zgrupovanim dovkola bilshoyi centralnoyi Plosha budivli pislya zmin v proekti mala bi skladati 766 kvadratnih metriv dayuchi zmogu 800 1000 osobam brati uchast u sluzhbi Budivnictvo Cerkva sv Mariyi Magdalini v panorami todishnoyi vul Aleksandrijskoyi ninishnya aleya Solidarnosti Narizhnij kamin buv zakladenij 14 chervnya 1867 odnak spochatku potribno bulo provesti roboti zi stabilizaciyi vologogo gruntu Popri te sho pochatkovo budivnictvo vidstavalo vid grafiku budivlya bula zavershena vzhe do kincya 1868 roku a praci nad inter yerom trivali she shist misyaciv Robotami keruvav inzhener polkovnik Palicin Takim chinom u Varshavi z yavilas persha arhitekturno cilkom samobutnya pravoslavna svyatinya Reshta hramiv taki yak cerkva sv Trijci na Pidvalli abo cerkva Ikoni Materi Bozhoyi Volodimirivskoyi na Voli mistilis v kolishnih rimo katolickih budivlyah okrim togo buli chastinami velikih arhitekturnih kompleksiv sho stvoryuvalo obmezhennya dlya yih tvorciv napr Cerkva sv Oleksandra Nevskogo na Varshavskij citadeli Pri budivnictvi cerkvi pracyuvali viklyuchno rosijski mitci U den osvyachennya cerkvi vidbulas urochista hoda varshavskogo pravoslavnogo kliru kotra virushila pid zvuki dzvoniv o dev yatij godini ranku z soboru Svyatoyi Trijci sho na vulici Dovgij Procesiyu urochisto privitav kotrij blizko desyatoyi rozpochav urochistist a potim vidpraviv sluzhbu na znak podyaki Funkcionuvannya cerkvi do Pershoyi svitovoyi vijni Odna z bichnih ban cerkvi Cerkva sv Mariyi Magdalini do kincya Pershoyi svitovoyi vijni vikonuvala lishe funkciyu parafiyalnogo hramu Popri ce yiyi budivnictvo a potim i utrimannya rosijskoyu vladoyu traktuvalos yak sprava prestizhu z oglyadu na lokalizaciyu ob yektu Holmsko Varshavskij yeparhialnij visnik oficijnij drukovanij organ Holmsko varshavskoyi yeparhiyi u 1895 roci pisav Pryamuyuchi z vokzalu do Varshavi rosiyani peredusim natraplyayut na vkraj garnu svyatinyu zvichajno zh ce svyatinya pravoslavna Viglyad ciyeyi svyatini zahoplyuye yih i skladayetsya vrazhennya sho voni zabuvayut pro sumnu dolyu rosiyan v comu krayi Zvuchannya rosijskogo dzvonu zaglushaye v yih dushah dumki pro Polshu yak misce de bulo prolito bagato krovi rosijskoyi U zv yazku iz osoblivim znachennyam cerkvi vzhe u 1895 roci rozpochato generalnij remont pro kotrij prosiv arhiyepiskop Flavian Gorodeckij v listi do ober prokurora Svyashennogo Sinodu Kostyantina Pobyedonosceva Vin stverdzhuvav sho cerkva v poganomu tehnichnomu stani i viglyadaye ne najkrashim chinom u porivnyanni z nepodalik rozmishenim kostelom sv Mihayila i sv Floriana kotrij buv she na stadiyi budivnictva Arhiyepiskop vkazuvav takozh na toj fakt sho cerkva chasto viklikaye zacikavlennya u zakordonnih gostej Varshavi Remontom keruvav Volodimir Pokrovskij todishnij golovnij arhitektor yeparhiyi Vin vidnoviv vtracheni fragmenti tinku ochistiv stini vid dimu svichok vidrestavruvav pozolotu ban ta ikonostasu Po zavershennyu robit hram bulo nanovo osvyacheno Mizhvoyennij period i Druga svitova vijna Rozrizani dzvoni soboru sv Mariyi Magdalini U 1921 roci cerkva sv Mariyi Magdalini stala mitropolichim soborom stavshi pislya otrimannya Pravoslavnoyu cerkvoyu Polshi avtokefaliyi najgolovnishoyu yiyi svyatineyu Same v comu hrami vidbulos ogoloshennya rishennya pro viznannya avtokefaliyi sho mistilos v tomosi konstantinopolskogo patriarha Ce vidbulos 17 veresnya 1925 Rishennya pro pidnesennya cerkvi sv Mariyi Magdalini do rangu soboru bulo pov yazane iz procesom Revindikaciyi povernennya pravoslavnih cerkov V stolici Polshi zalishilis lishe dvi pravoslavni cerkvi Reshtu poverneno poperednim vlasnikam ce stosuvalos rekvizovanih caratom rimo katolickih svyatin viddano inshim konfesiyam abo zrujnovano Isnuvali plani rujnuvannya takozh i cogo soboru ostatochno vidkinuti miscevoyu vladoyu u 1926 roci Dlya vidznachennya cogo rishennya v hrami bulo umisheno Chenstohovsku ikonu Materi Bozhoyi obraz sho osoblivo pochitayetsya polskimi katolikami 1928 roku v pidzemellyah cerkvi vlashtovano drugu svyatinyu kaplicyu Muki Gospodnoyi do kotroyi potrapila chastina vryatovanogo osnashennya z rozibranogo soboru sv Oleksandra Nevskogo Ranishe u 1925 bulo rozpochato generalnij remont soboru kotrij cherez brak koshtiv buv perervanij po zavershennyu zovnishnih robit Lishe v 1930 roci stalo mozhlivim pochati remontni roboti v inter yeri zokrema ochistku fresok Komisiya sho keruvala remontom na choli z yepiskopom nakazala takozh vidnoviti ikonostas sv Jova Pochayivskogo i vidremontuvati elektrichnu instalyaciyu Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni cerkvi ne zavdano znachnoyi shkodi U 1939 roci vibuh aviabombi nepodalik soboru prizviv do nevelikih ushkodzhen dahu bichnoyi navi Voseni 1944 roku pid chas obstrilu Pragi nimcyami odin zi snaryadiv popav u centralnu banyu i zrujnuvav yiyi Vid serjoznoyi pozhezhi sho mogla prizvesti do povnogo znishennya cerkvu uryatovano shvidkoyu reakciyeyu meshkanciv Pragi Timchasovij remont cih ushkodzhen provedeno v 1945 roci U 1952 1953 rokah provedeno kapitalnij remont U 1944 nimci visunuli vimogu viddati yim cerkovni dzvoni z metoyu pereplavki yih i vigotovlennya snaryadiv Dzvoni bulo porizano i po chastinah spusheno dodolu Odnak viyavilos sho splav z yakogo yih bulo zrobleno dlya snaryadiv ne pidhodit Porizani dzvoni bulo skladeno pered vhodom do soboru Novij dzvin kupleno v 1947 roci z pozhertv Kilkarazove zvernennya paroha Yana Kovalenka do Ministerstva administraciyi publichnoyi prizvelo do peredachi v 1951 roci she p yati dzvoniv z magazinu v Gdansku V chasi Polskoyi Narodnoyi Respubliki Cerkva v panorami Vilenskoyi ploshiGolovnij kupol cerkviVizit yerusalimskogo patriarha Teofila III Zliva mitropolit varshavskij Savva Gricunyak zprava yepiskop sim yatickij Mitropolichij sobor tradicijne mice oficijnih privitan i proshan z gostyami Pravoslavnoyi cerkvi Polshi Vidrazu pislya vijni duhovni osobi soboru planuvali provesti jogo remont Ce odnak viyavilos nemozhlivim cherez brak resursiv i zmenshennya kilkosti parafiyan sho ne davalo mozhlivosti zibrati dostatnyu kilkist koshtiv Lishe v 1955 1957 rokah shlyahom dotacij 90 vartosti robit z restavracijnogo Gromadskogo fondu vidbudovi Varshavi i Cerkovnogo fondu bulo vikonano vidnovlennya shodiv navkolo soboru vlashtovano nove moshennya i vigotovleno novu v yiznu bramu Cherez brak koshtiv ne provedeno robit z vidnovlennya fresok ushkodzhenih vologoyu Pid chas remontnih robit parafiya kilka raziv sudilasya z vikonavcyami robit cherez roztratu zakuplenih nimi materialiv Iniciatorom chergovih remontnih robit buv mitropolit varshavskij i vsiyeyi Polshi Stefan Rudik Obranij 1966 roku Remontnij komitet iz svyashenikom Afanasiyem Semenyukom na choli zvernuvsya nastupnogo roku z prohannyam dofinansuvati proekt z gromadskih koshtiv Vlada PNR vidilila na cyu spravu miljon zlotih Odnak cherez nevchasnu konservaciyu inter yer buv silno znishenij sho prizvelo do velikih vitrat na restavraciyu Cherez ce Komitet shukav dodatkovi dzherela finansuvannya zokrema za kordonom Cherez poganij stan fresok Mistecko teologichna komisiya sho spivpracyuvala z Komitetom rozglyadala navit mozhlivist vikonannya novih rozpisiv Vidomij odin nerealizovanij proekt Zgidno z nim zi starih fresok povinna bula zalishitis lishe Tayemna vecherya u vivtarnomu primishenni Poblizu neyi mav znahoditis syuzhet Hristos u Getsimanskomu sadu a vishe freska Oranta Na bichnih stinah soboru zaplanovano vikonati obrazi Troh Svyatih Iyerarhiv sv Stefana a takozh patroniv metropolitiv varshavskih svyatih Georgiya Dionisiya Timofiya i Makariya Nad vhodom do soboru povinna bula znahoditis kompoziciya iz zobrazhennyam Rizdva Hristovogo nad ikonostasom Hristos Zbavitel Proekt peredbachav opracyuvannya ne usiyeyi poverhni stin soboru zalishayuchi dekotri yih chastini na rozsud hudozhnika Buv zaproponovanij vibir z posered scen sho zobrazhuyut 12 velikih pravoslavnih svyat V peredsinku zaproponovano rozmistiti tablici z istoriyeyu hramu Remontnij komitet vlashtuvav konkurs na realizaciyu proektu ale cyu iniciativu zablokuvalo Upravlinnya konservaciyi nakazuyuchi zamist proponovanih zmin vikonati dokladne vidtvorennya viglyadu fresok z pershih rokiv isnuvannya soboru sho i bulo zrobleno Robotami keruvav Tadeush Romanovskij i Rishard Beleckij Predstavnikom cerkvi sho zajmavsya naglyadom buv igumen Savva Gricunyak Na comu etapi remontu zmineno takozh elektrichnu instalyaciyu i zmontovano aparaturu dlya guchnogo movlennya U 1965 roci sobor vneseno do reyestru pam yatok Pid chas remontnih robit v sobori ne vidbuvalisya sluzhbi Virni molilis v nizhnij kaplici abo v kaplici sv Mihajla privatnij kaplici varshavskogo mitropolita V ramkah dribnih robit v inter yeri kafedri Adam Staloni Dobzhanskij vikonav novij vitrazh iz syuzhetom Zustrich Hrista z Mariyeyu Magdalinoyu a v 1980 vkotre zamineno pokrittya dahu Jmovirno v toj zhe period z fasadu ostatochno usunuto zhivopisne dekoruvannya pro isnuvannya kotrogo zgaduyut zviti pro remont 1968 roku Tretya Rich Pospolita U 1996 roci novij paroh Yan Sezonov proviv gruntovne vidnovlennya nizhnoyi kaplici Nastupni remontni roboti rozpochav chergovij varshavskij mitropolit Savva Gricunyak pislya zajnyattya ciyeyi posadi Pislya 1998 roku zamineno pidlogu i derev yani vikna zamineno elektrichnu instalyaciyu i vhidni shodi 1999 roku nanovo zrobleno gidroizolyaciyu Na pochatku XXI stolittya provedeno chergove ponovlennya fresok kotri viyavilis v girshomu stani nizh pripuskalos U zv yazku z cim deyaki elementi yak napriklad slova molitvi Otche nash vpisani v barabani golovnogo kupola dovelos zamalyuvati Vidnovleno pozolotu kiotiv i hrestiv na kupolah Nini sobor ye svyatineyu dvoh parafij sv Mariyi Magdalini i parafiyi sv Mikolaya Vid 1990 h rokiv sluzhbi ostannoyi vidbuvayutsya pered vivtarem sv Jova Pochayivskogo ArhitekturaGolovnij baraban hramu Budivlya v plani maye formu greckogo hresta zoriyentovana na osi zahid shid nakrita chotirishilim dahom U cerkvi p yat cibulyastoyi formi kupoliv rozmishenih na vosmigrannih barabanah Kupoli uvinchani pravoslavnimi hrestami Bichni barabani vikonuvali odnochasno funkciyu dzvinic z desyatoma dzvonami vidlitimi u Vestfaliyi Usi vikna budivli mayut pivcirkulni zavershennya z arhivoltami na fasadi Vikna na barabanah dodatkovo flankovani kolonami z roslinnimi motivami Okrim togo barabani nad viknami ozdobleni ryadami kilopodibnih arok Pochatkovo na zahidnij stini cerkvi v tondo znahodilas kompoziciya Sergiya Vinogradova Hristos Pantokrator v otochenni svyatih Kirila i Mefodiya Toj samij hudozhnik zobraziv u tondo na shidnij stini Orantu zi svyatimi Antoniyem i Teodosiyem Pecherskim na pivnichnij stini obraz Bogorodici opertij na Kazanskij ikoni Bogorodici postati muchenic sv Katerini i sv Oleksandri na pivdennij svyatih Oleni i Olgi Usi perelicheni freski postupovo zrujnovani i do nashogo chasu ne zbereglis Golovnij vhid do cerkvi lokalizovanij vid zahodu i zamknutij pivcirkulnim portikom z podvijnimi pivkolonami vstanovlenimi na cokolyah Nad portikom rozmishene podvijne vikno pid spilnim arhivoltom u kotromu znahoditsya puste tondo Uves zahidnij fasad povtoryuye formu portika Vhid do nizhnoyi kaplici sho znahoditsya nizhche rivnya golovnoyi cerkvi znahoditsya z pivdennoyi storoni Zi shodu znahoditsya absida z ryadom pivcirkulno zavershenih vikon Vseredini v absidi znahoditsya freska iz zobrazhennyam pokrovitelki cerkvi Inter yer Freski Golovnij ikonostas Livoruch ikonostas iz vivtarem sv Jova Pochayivskogo Po jogo pravij storoni pered filyarom ikona sv Sergiya Radonezkogo dali ikona Hrista z ditmi She do kincya XIX stolittya prodovzhuvalis roboti nad podalshim dekoruvannyam inter yeru svyatini 27 fresok vikonano Sergiyem Vinogradovim Zokrema na sklepinni obrazi Bogorodici Mojseya Illi Davida Isaaka yevangelistiv i tekst molitvi Otche nash Na bichnih stinah cerkvi toj samij hudozhnik namalyuvav postati Kostyantina Velikogo i Volodimira Velikogo a takozh apostoliv Yakova Pilipa Varfolomiya Homi Simona i Yudi Tadeusha a takozh svyatih Vasiliya Velikogo Ivana Zolotoustogo Mikolaya Chudotvorcya Grigoriya Bogoslova Sergiya Radonezkogo a takozh tak zvanih moskovskih chudotvorciv svyatih Oleksiya i Petra U vivtarnomu primishenni z yavilas freska Vasilyeva Tayemna Vecherya i postat Boga Otcya Nad vhidnimi dverima v inter yeri rozmisheno fresku iz zobrazhennyam Znamennya Bozhoyi Materi a nad viknami postati sv Volodimira i sv Kostyantina Velikogo Rozmishennya obraziv svyatih malo vidobrazhati yih znachennya v istoriyi Postati starozavitnih prorokiv zgidno z vizantijskoyu tradiciyeyu znahodilis na vnutrishnij storoni golovnogo barabanu sho malo vkazuvati na yih poserednictvo mizh zemleyu i sferoyu nebesnoyu Natomist postati svyatih pov yazanih z istoriyeyu Rusi i Rosiyi mali nagaduvati pro status pravoslav ya yak derzhavnoyi religiyi Ikonostasi Vigotovlennya trohryadnogo ikonostasu koshtuvalo shist tisyach rubliv Ikoni napisani Vasilem Vasilyevim Centralnim akcentom najnizhchogo ryadu ye azhurni carski vrata na kotrih znahodyatsya ikoni z Blagovishennyam i yevangelistami Po obidvi storoni vorit tradicijno rozmisheni postati Isusa Hrista i Bogorodici Zliva takozh znahodyatsya ikoni proroka Illi ta sv Volodimira zprava sv Stefana i Mariyi Magdalini Drugij ryad utvoryuyut z liva na pravo ikoni Uspinnya Bogorodici Rizdva Bogorodici Tayemnoyi vecheri Hreshennya Isusa Hrista i Rizdva Hristovogo V najvishomu ryadu znahoditsya ikona Svyatoyi Trijci Voskresinnya i Voznesinnya Gospodnogo U 1892 v cerkvi z yavivsya bichnij ikonostas pered vivtarem sv Jova Pochayivskogo Vin dvohryadnij i skladayetsya z obraziv Hrista Bogomateri arhangela Gavriyila i sv Jova Pochayivskogo v nizhnomu ryadi ta ikoni Tayemnoyi Vecheri u verhnomu Na carskih vratah umisheno taki zh syuzheti yak i na vratah golovnogo ikonostasu Zgidno z informaciyeyu z pravoslavnoyi presi kincya XIX st sho vidavalas u Varshavi ikonostas cej znahodivsya pochatkovo u varshavskij cerkvi sv Tetyani U drugomu vivtari umisheno v 1926 roci obraz Materi Bozhoyi Chenstohovskoyi Cej vivtar ye votumom podyaki za te sho cerkva perezhila akciyu revindikaciyi pravoslavnih sakralnih ob yektiv Inshi elementi ozdoblennya inter yeru Vid inter yeru katedri z ikonami sv Mitrofana pravoruch pri stovpi sv Serafim z Sarova pri protilezhnomu stovpi sv Mikolaya po livij storoni ikoni sv Serafima ikona Pochayivskoyi Bogomateri pravoruch vid ikoni sv Serafima Pered ikonostasom vidno kivoti z ikonami Isusa Hrista i Chenstohovskoyu ikonoyu Bogomateri U cerkvi znahodilis dvi kahlevi pechi priznacheni dlya obigrivu Pochatkovo plani peredbachali instalyaciyu suchasnogo gazovogo osvitlennya sho dlya hramiv bulo novinkoyu proti chogo odnak zaperechiv arhiyepiskop zazhadavshi tradicijnogo vikoristannya voskovih svichok Yak argumentuvav arhiyepiskop Visk rozm yakaye vid vognyu sho nagaduye lyudini sho i jogo serce povinno stavati shorazu m yakshim u svitli nauki Hristovoyi Okrim ikon v ikonostasah u cerkvi buli takozh obrazi svyatih rozmisheni osibno v kivotah Z chasiv budivnictva svyatini pohodili zobrazhennya sv Oleksandra Nevskogo i Voznesinnya Gospodnogo kotri znahodyatsya po obidva boki golovnogo ikonostasu Ci ikoni pozhertvuvano v 1869 roci komanduvannyam varshavskogo okrugu yak dar na znak podyaki za zberezhennya zhittya carya Oleksandra II pislya chergovogo zamahu V 1890 zprava vid ikonostasu z yavilas kopiya Pochayivskoyi ikoni Materi Bozhoyi podarovana cerkvi arhimandritom Makariyem monahom z Afonu a v 1915 koli nimcyami bulo prorvano liniyu frontu ikona vivezena do Rosiyi Ninishnij obraz ce kopiya zroblena v piznishih chasah arhimandritom Paisiyem chencem z Pochayivskoyi lavri U sobori ye takozh 15 obraziv svyatih umishenih v zolotih kivotah Ce pochinayuchi vid pivnichnoyi stini ikoni svyatogo Andriya sv Oleksandri sv Sergiya Radonezkogo Hrista sho blagoslovlyaye ditej Voznesinnya Gospodnogo sv Oleksandra Nevskogo sv Mikolaya sv Serafima z Sarova Pochayivska ikona Bogorodici sv Pantelejmona sv Feodosiya Pecherskogo Pid stovpami soboru znahodyatsya ikoni sv Stefana Arhidiakona sv Antoniya Pecherskogo sv Yelizaveti i sv Mitrofana V XIX st takozh v Pochayivskij lavri z yavilis okrim togo dvi cerkovni horugvi sho zobrazhuyut vidpovidno Voskresinnya Gospodnye i pokrovitelku cerkvi a takozh Pokrovu i sv Jova Pochayivskogo Nizhnya kaplicya Vhid do nizhnoyi kaplici Suchasnij viglyad kaplici Muki Gospodnoyi v pidvalah soboru sformuvavsya v drugij polovini 1990 h rokiv V toj chas Lidiya i Sotiris Pantopulosi vikonali v nij freski na steli Vseredini vistavleni mozayiki z soboru sv Oleksandra Nevskogo kotri u 1985 roci parafiya otrimala vid Varshavskogo nacionalnogo muzeyu V tilnij chastini kaplici rozmisheno Golgofu Poruch z ikonostasom kaplici umisheno fragment malahitovogo stovpa z soboru na Ploshi Saskij Golovna ikona nizhnoyi kaplici ye variantom Iverskoyi ikoni Bogorodici dar monahiv z Afonu PrimitkiReyestr pam yatok d Track Q15983881 Sawicki D Historia Katedry Metropolitalnej w Warszawie Wiara i poznanie Ksiega pamiatkowa dedykowana Jego Eminencji Profesorowi Sawie Hrycuniakowi prawoslawnemu metropolicie warszawskiemu i calej Polski S 443 Pilich M Warszawska Praga Przewodnik Warszawa Fundacja Centrum Europy 2008 S 81 ISBN 83 923305 7 9 Sawicki D Historia Katedry S 443 Paszkiewicz P Pod berlem Romanowow Sztuka rosyjska w Warszawie 1815 1915 S 83 84 Paszkiewicz P Pod berlem Romanowow S 86 Sawicki D Historia Katedry S 443 444 Sawicki D Historia Katedry S 444 Sokol K Sosna A Kopuly nad Wisla Prawoslawne cerkwie w centralnej Polsce w latach 1815 1915 S 86 Sawicki D Historia Katedry S 446 Paszkiewicz P Pod berlem Romanowow S 87 Paszkiewicz P Pod berlem Romanowow S 85 Paszkiewicz P Pod berlem Romanowow S 83 Paszkiewicz P Pod berlem Romanowow S 91 Sienkiewicz H Cerkwie w krainie kosciolow S 174 Urban K Kosciol prawoslawny w Polsce 1945 1970 S 43 Sienkiewicz H Cerkwie s 175 Sawicki D Historia Katedry S 451 Sawicki D Historia Katedry S 453 Luczynska J Paterek J Sitarek N Metropolitalna Cerkiew Polskiego Autokefalicznego Kosciola Prawoslawnego pw sw Marii Magdaleny al Solidarnosci 52 pol Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 10 serpnya 2009 Sawicki D Historia Katedry S 454 Sawicki D Historia Katedry S 454 455 Sawicki D Historia Katedry S 455 Sawicki D Historia Katedry S 456 Sawicki D Historia Katedry S 457 Sawicki D Historia Katedry S 458 Sawicki D Historia Katedry S 459 Sawicki D Historia Katedry S 461 462 Sawicki D Historia Katedry S 462 Sawicki D Historia Katedry S 461 Paszkiewicz P Pod berlem Romanowow S 87 Sawicki D Historia Katedry S 446 447 Paszkiewicz P Pod berlem Romanowow S 88 Sawicki D Historia Katedry S 447 Paszkiewicz P Pod berlem Romanowow S 89 Paszkiewicz P Pod berlem Romanowow S 90 Sawicki D Historia Katedry S 449 450 Sawicki D Historia Katedry S 450 Sawicki D Historia Katedry S 91 92 DzherelaLuczynska J Paterek J Sitarek N Metropolitalna Cerkiew Polskiego Autokefalicznego Kosciola Prawoslawnego pw sw Marii Magdaleny al Solidarnosci 52 Arhivovano 9 lipnya 2013 u WebCite pol Pereglyanuto 7 bereznya 2011 Paszkiewicz P Pod berlem Romanowow Sztuka rosyjska w Warszawie 1815 1915 Warszawa Instytut Sztuki PAN 1991 ISBN 83 900047 7 1 Pilich M Warszawska Praga Przewodnik Warszawa Fundacja Centrum Europy 2008 ISBN 83 923305 7 9 Ks Sawicki D Historia Katedry Metropolitalnej w Warszawie Wiara i poznanie Ksiega pamiatkowa dedykowana Jego Eminencji Profesorowi Sawie Hrycuniakowi prawoslawnemu metropolicie warszawskiemu i calej Polski Wydawnictwo Uniwersytetu w Bialymstoku Bialystok 2008 ISBN 978 83 7431 160 1 Sienkiewicz H Cerkwie w krainie kosciolow Warszawa TRIO 2006 ISBN 978 83 60623 04 6 Sokol K Sosna A Kopuly nad Wisla Prawoslawne cerkwie w centralnej Polsce w latach 1815 1915 Moskwa MID Synergia ISBN 5 7368 0301 2

Дата публікації:
Топ