Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

За комуністичних режимів двадцятого століття траплялися масові вбивства Оцінки чисельності загиблих помітно різняться за

Масові вбивства комуністичних режимів

Масові вбивства комуністичних режимів

За комуністичних режимів двадцятого століття траплялися масові вбивства. Оцінки чисельності загиблих помітно різняться залежно від використовуваної методології. Вчені зосереджуються на причинах масових убивств в окремо взятих суспільствах, хоча й було зроблено кілька заяв про загальні причини масових убивств. Деякі кількісно ширші оцінки масових убивств включають не тільки масові душогубства чи страти, які відбувалися під час ліквідації політичних противників, громадянських воєн, кампаній терору і земельних реформ, а і втрати життя в результаті війни, голоду, хвороб і виснаження у трудових таборах. Є вчені, які вважають, що до цих лих спричинилися політика урядів і помилки в управлінні, зараховуючи на підставі цього висновку всі ці смерті до категорій «масові вбивства», «демоцид (народовбивство)», «політицид», «класицид» або розпливчасто визначаючи їх як «геноцид». На думку цих учених, загальна кількість жертв масових убивств, визначених таким чином, обчислюється багатьма десятками мільйонів; однак обґрунтованість цього підходу ставлять під сумнів інші вчені. Підсумовуючи оцінки у своїй «Чорній книзі комунізму», Мартін Маля припустив, що число загиблих коливається у межах від 85 до 100 мільйонів осіб.

image
Черепи жертв червоних кхмерів.
image
Табличка на Тоомпеа з прізвищами членів уряду Естонії, знищених радянськими органами держбезпеки в добу сталінізму

Станом на 2011 рік, між науковцями не досягнуто консенсусу щодо причин великомасштабних вбивств із боку держав, у тому числі держав, керованих комуністами. Зокрема, обмеженою є кількість порівняльних досліджень, які дошукуються причин. Найбільші кількості загиблих, задокументовані в комуністичних державах, стосуються СРСР за Йосипа Сталіна, Китайської Народної Республіки часів Мао Цзедуна і Кампучії за червоних кхмерів. Оцінки кількості мирних жителів, убитих лише цими трьома режимами, розходяться від щонайменше 21 до щонайбільше 70 мільйонів. До того ж були ще вбивства меншого масштабу в Північній Кореї, В'єтнамі та в деяких країнах Східної Європи і Африки.

Держави, де відбулися масові вбивства

Радянський Союз

20-30 рр. ХХ ст.

Докладніше: Червоний терор
Докладніше: Великий терор
Докладніше: Сталінські репресії
Докладніше: ГУЛАГ
Докладніше: Голодомор

Друга світова війна

image
Ексгумація жертв Катині в 1943 році
Докладніше: Катинський розстріл
Докладніше: Масові розстріли в'язнів НКВС

Депортація народів у СРСР

Докладніше: Депортація народів у СРСР

Китайська Народна Республіка

Земельна реформа і придушення контрреволюціонерів

Див. також: Історія Китайської Народної Республіки

Великий стрибок

Докладніше: Великий стрибок

Тибет

Докладніше: Тибетське повстання

Велика пролетарська культурна революція

Докладніше: Культурна революція в Китаї

Камбоджа («Демократична Кампучія»)

Докладніше: Червоні кхмери

Болгарська Народна Республіка

За словами Бенджаміна Валентіно, наявні дані свідчать про те, що в Болгарії, починаючи з 1944 р., в ході колективізації у сільському господарстві і політичних репресій могло бути вбито від 50 000 до 100 000 осіб, хоча для того, щоб робити остаточний висновок документів недостатньо. Діню Шарланов у своїй книжці «Історія комунізму в Болгарії» відзначає, що за комуністичного режиму з 1944 по 1989 рік було вбито близько 31 000 осіб.

Польща

Див. також: Антикомуністичне повстання у Польщі (1944–1953)

Після повторного вступу Червоної Армії на територію Польщі в 1944 році трапилися масові вбивства і депортації вояків Армії Крайової, які брали участь спільно з СРСР у визволенні Вільнюса (операція «Гостра Брама») і Львова (операція «Буря»).

Найбільшим задокументованим злочинством, скоєним НКВС на території сучасної Польщі за активної співучасті МГБ і Польської Народної Армії, була Августівська облава.

Більшість жертв комуністичних злочинів у післявоєнну добу складали колишні вояки Армії Крайової та бійці самостійницького підпілля, які піднялися на збройну боротьбу проти нового загарбника. Після придушення антикомуністичного підпілля у період після 1947 року більшість жертв було засуджено в результаті так званих судових убивств. Це були солдати того підпілля, що боролося за незалежність, вояки Армії Крайової та опозиційні діячі. На початку 50-х років жертвами судових убивств стали також дійсні офіцери Війська Польського з довоєнним стажем. Завершення доби сталінізму в Польщі увінчалося різаниною робітників у Познані в червні 1956 року.

Східна Німеччина

На думку Валентіно, в Східній Німеччині, починаючи з 1945 р., у ході політичних репресій із боку Радянського Союзу могло бути вбито від 80 000 до 100 000 осіб.

Соціалістична Республіка Румунія

Докладніше: Соціалістична Республіка Румунія

За словами Валентіно, в Румунії з 1945 року в рамках колективізації сільського господарства і політичних репресій могло бути вбито від 60 000 до 300 000 осіб.

Північна Корея

Докладніше: Північна Корея

За словами Рудольфа Руммеля, примусова праця, страти і концентраційні табори вилилися у понад мільйон смертей з 1948 по 1987 рік у Корейській Народно-Демократичній Республіці; інші приписують 400 000 смертей самим тільки концтаборам. За оцінками П'єра Рігуло, було 100 000 страт, 1,5 млн смертей, спричинених концтаборами і рабською працею, 500 000 смертей від голоду і 1,3 млн загиблих у Корейській війні. Оцінки на основі найостаннішого північнокорейського перепису показують, що від 240 000 до 420 000 осіб загинули в результаті голоду 1990-х років і що на додачу до цього у Північній Кореї було від 600 000 до 850 000 випадків смерті з 1993 по 2008 рік. Голод, який забрав аж один мільйон життів, було охарактеризовано як результат економічної політики уряду Північної Кореї та як навмисний «терор голодом». У 2009 році Стівен Роузфільд заявив, що Червоний Голокост «як і раніше зберігається у Північній Кореї», оскільки Кім Чен Ір «відмовляється обходитися без масових убивств».

Демократична Республіка В'єтнам

Докладніше: Північний В'єтнам

На початку 1950-х років комуністичний уряд у Північному В'єтнамі приступив до втілення в життя програми земельної реформи, яка, на думку Стівена Роузфільда, була «націлена на винищення класових ворогів». Жертви обирали довільним чином, дотримуючись плану в чотири-п'ять відсотків. Катування застосовувалися в широкому масштабі, настільки, що до 1954 року Хо Ши Мін стривожився і заборонив їх. За оцінками, приблизно від 50 000 до 172 000 людей загинуло в кампаніях проти багатих землеробів і землевласників. Оцінки Роузфільда виражаються в набагато більших цифрах, які коливаються від 200 000 до 900 000, куди включено і страти без суду і слідства членів В'єтнамської національної партії.

Народно-Демократична Республіка Ефіопія

«Amnesty International» вважає, що під час Червоного терору 1977 і 1978 років у цілому було вбито півмільйона осіб. Упродовж терору групи людей зганяли в церкви, які потім підпалювали, а жінок солдати піддавали систематичним зґвалтуванням. «Фонд порятунку дітей» доповідав, що жертвами червоного терору стали не тільки дорослі, а й 1 000 чи більше дітей, переважно у віці від одинадцяти до тринадцяти років, чиї трупи були залишені на вулицях Аддіс-Абеби. Сам Менгісту Хайле Маріам нібито вбивав своїх політичних супротивників голими руками.

Угорщина

image
Музей терору у Будапешті.
Докладніше: Угорська Народна Республіка
Докладніше: Дім терору

У період короткочасної Угорської Радянської Республіки в 1919 році місцеві ленінці чинили злочини проти політичних опонентів. Після Другої світової війни комуністичне Управління державної безпеки утримувало концтабори і несе відповідальність за масові вбивства.

Соціалістична Федеративна Республіка Югославія

image
Вхід у Барбарин Рів (частина рудника Худа Яма біля однойменного містечка).
Докладніше: Злочини югославських комуністів після Другої світової війни

Демократична Республіка Афганістан

Незважаючи на те, що Демократична Республіка Афганістан часто розглядається як приклад комуністичного геноциду, вона, за словами Франка Веймана і Атсуші Таго, становить проміжний випадок. Перед радянським вторгненням Народно-демократична партія Афганістану стратила від 10 до 27 тисяч осіб, здебільшого в тюрмі Пул-е-Чархі. Після вторгнення в 1979 році Радянський Союз встановив маріонетковий уряд Бабрака Кармаля, але він так і не оформився як комуністичний режим і перебував у безперервному стані війни. До 1987 року близько 80 % території країни постійно не контролювали ні про-комуністичний уряд (за підтримки радянських військ), ні озброєна опозиція. Для того, щоб порушити баланс на свою користь, СРСР використав тактику, яка являла собою поєднання політики «випаленої землі» і «міграційного геноциду»: систематично спалюючи посіви і знищуючи села у бунтівних провінціях, а також бомбардуючи у відповідь на ворожі дії цілі села, запідозрені у приховуванні або підтримуванні учасників опору, радянські інтервенти намагалися змусити місцеве населення перейти на підконтрольну їм територію, тим самим позбавляючи збройну опозицію підтримки місцевих жителів. На час виведення радянських військ (у 1988 році) було вбито від 1 до 1,5 млн осіб, переважно мирних афганців, а третина населення Афганістану стала переміщеними особами. М. Хасан Какар доводив, що «афганців можна віднести до останніх жертв геноциду з боку наддержави». Було розкопано масові поховання страчених в'язнів, що датуються радянським періодом.

Куба

За словами Джея Ульфельдера і Бенджаміна Валентіно, у дослідженні щодо оцінки ризиків спонсорованого державою масового вбивства, де масове вбивство визначається як «дії урядовців[, що] обернулись умисною смертю принаймні 1000 некомбатантів із розрізненої групи у період безперервного насильства», кубинський уряд Фіделя Кастро знищив від 5000 до 8335 службовців, не причетних до безпосередніх воєнних дій, у рамках кампанії політичних репресій у 1959—1970 рр.

Див. також

Примітки

  1. Malia, Martin (1999). . У Courtois, Stéphane Courtois; Kramer, Mark (ред.). The Black Book of Communism: Crimes, Terror, Repression. Harvard University Press. с. ix—xx. ISBN . Архів оригіналу за 19 квітня 2020. Процитовано 24 серпня 2015. ...with a grand total of victims variously estimated by contributors to the volume at between 85 million and 100 million.
  2. Valentino (2005) Final solutions p. 91.
  3. Valentino (2005) Final solutions Таблиця 2, що знаходиться на стор. 75.
  4. Шарланов, Диню. История на комунизма в Булгария: Комунизирането на Булгариия [ 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Сиела, 2009. .
  5. Hanna Arendt Center in Sofia, with Dinyu Sharlanov and Venelin I. Ganev. Crimes Committed by the Communist Regime in Bulgaria [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.]. Country report. «Crimes of the Communist Regimes» Conference. February 24–26, 2010, Prague.
  6. Rummel, R.J. (1997), Statistics Of North Korean Democide: Estimates, Calculations, And Sources [ 3 грудня 2017 у Wayback Machine.], Statistics of Democide, Transaction.
  7. Omestad, Thomas, «Gulag Nation» [ 9 травня 2005 у Wayback Machine.], , 23 червня 2003.
  8. Black Book of Communism, pg. 564.
  9. Spoorenberg, Thomas and Schwekendiek, Daniel (2012). «Demographic Changes in North Korea: 1993—2008» [ 2 червня 2013 у Wayback Machine.], Population and Development Review, 38(1), pp. 133—158.
  10. Stephan Haggard, Marcus Noland, and Amartya Sen (2009), Famine in North Korea, Columbia University Press, p. 209.
  11. Rosefielde, Stephen (2009), Red Holocaust, Routledge, p. 109.
  12. Rosefielde, Stephen (2009), Red Holocaust, Routledge, pp. 228, 243.
  13. Rosefielde (2009) Red Holocaust p. 110.
  14. Jean-Louis Margolin «Vietnam and Laos: the impasse of war communism» in The Black Book pp. 568—569.
  15. The World Was Going Our Way: The KGB and the Battle for the Third World [ 20 травня 2016 у Wayback Machine.] by Christopher Andrew and Vasili Mitrokhin, pg 457
  16. US admits helping Mengistu escape [ 29 грудня 2017 у Wayback Machine.] BBC, 22 грудня 1999
  17. Talk of the Devil: Encounters with Seven Dictators by Riccardo Orizio, pg 151
  18. Yves Santamaria «Afrocommunism: Ethiopia, Angola, and Mozambique» in The Black Book p. 692.
  19. Guilty of genocide: the leader who unleashed a 'Red Terror' on Africa [ 7 серпня 2011 у Wayback Machine.] by Jonathan Clayton, The Times Online, 13 грудня 2006
  20. Wayman, FW; Tago, A (2009). Explaining the onset of mass killing, 1949–87. Journal of Peace Research Online: 1—17.
  21. Valentino (2005) Final solutions p. 219.
  22. Kaplan, Robert D., Soldiers of God: With Islamic Warriors in Afghanistan and Pakistan, New York, Vintage Departures, (2001), p.115
  23. Kabul's prison of death [ 5 червня 2017 у Wayback Machine.] BBC, February 27, 2006
  24. Joseph Collins. Soviet Policy toward Afghanistan. Proceedings of the Academy of Political Science, Vol. 36, No. 4, Soviet Foreign Policy. (1987), pp. 198—210
  25. Valentino (2005) Final solutions pp. 91–151. []
  26. M. Hassan Kakar Afghanistan: The Soviet Invasion and the Afghan Response, 1979—1982 University of California press © 1995 The Regents of the University of California.
  27. In pictures: Afghan mass grave [ 18 квітня 2020 у Wayback Machine.] BBC, July 5, 2007
  28. Ulfelder, Jay; Valentino, Benjamin (1 лютого 2008). Assessing Risks of State-Sponsored Mass Killing. SSRN. doi:10.2139/ssrn.1703426.

Посилання

  • Глобальний музей комунізму [ 13 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Za komunistichnih rezhimiv dvadcyatogo stolittya traplyalisya masovi vbivstva Ocinki chiselnosti zagiblih pomitno riznyatsya zalezhno vid vikoristovuvanoyi metodologiyi Vcheni zoseredzhuyutsya na prichinah masovih ubivstv v okremo vzyatih suspilstvah hocha j bulo zrobleno kilka zayav pro zagalni prichini masovih ubivstv Deyaki kilkisno shirshi ocinki masovih ubivstv vklyuchayut ne tilki masovi dushogubstva chi strati yaki vidbuvalisya pid chas likvidaciyi politichnih protivnikiv gromadyanskih voyen kampanij teroru i zemelnih reform a i vtrati zhittya v rezultati vijni golodu hvorob i visnazhennya u trudovih taborah Ye vcheni yaki vvazhayut sho do cih lih sprichinilisya politika uryadiv i pomilki v upravlinni zarahovuyuchi na pidstavi cogo visnovku vsi ci smerti do kategorij masovi vbivstva democid narodovbivstvo politicid klasicid abo rozplivchasto viznachayuchi yih yak genocid Na dumku cih uchenih zagalna kilkist zhertv masovih ubivstv viznachenih takim chinom obchislyuyetsya bagatma desyatkami miljoniv odnak obgruntovanist cogo pidhodu stavlyat pid sumniv inshi vcheni Pidsumovuyuchi ocinki u svoyij Chornij knizi komunizmu Martin Malya pripustiv sho chislo zagiblih kolivayetsya u mezhah vid 85 do 100 miljoniv osib Cherepi zhertv chervonih khmeriv Tablichka na Toompea z prizvishami chleniv uryadu Estoniyi znishenih radyanskimi organami derzhbezpeki v dobu stalinizmu Stanom na 2011 rik mizh naukovcyami ne dosyagnuto konsensusu shodo prichin velikomasshtabnih vbivstv iz boku derzhav u tomu chisli derzhav kerovanih komunistami Zokrema obmezhenoyu ye kilkist porivnyalnih doslidzhen yaki doshukuyutsya prichin Najbilshi kilkosti zagiblih zadokumentovani v komunistichnih derzhavah stosuyutsya SRSR za Josipa Stalina Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki chasiv Mao Czeduna i Kampuchiyi za chervonih khmeriv Ocinki kilkosti mirnih zhiteliv ubitih lishe cimi troma rezhimami rozhodyatsya vid shonajmenshe 21 do shonajbilshe 70 miljoniv Do togo zh buli she vbivstva menshogo masshtabu v Pivnichnij Koreyi V yetnami ta v deyakih krayinah Shidnoyi Yevropi i Afriki Derzhavi de vidbulisya masovi vbivstvaRadyanskij Soyuz 20 30 rr HH st Dokladnishe Chervonij teror Dokladnishe Velikij teror Dokladnishe Stalinski represiyi Dokladnishe GULAG Dokladnishe Golodomor Druga svitova vijna Eksgumaciya zhertv Katini v 1943 roci Dokladnishe Katinskij rozstril Dokladnishe Masovi rozstrili v yazniv NKVS Deportaciya narodiv u SRSR Dokladnishe Deportaciya narodiv u SRSR Kitajska Narodna Respublika Zemelna reforma i pridushennya kontrrevolyucioneriv Div takozh Istoriya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Velikij stribok Dokladnishe Velikij stribok Tibet Dokladnishe Tibetske povstannya Velika proletarska kulturna revolyuciya Dokladnishe Kulturna revolyuciya v Kitayi Kambodzha Demokratichna Kampuchiya Dokladnishe Chervoni khmeri Bolgarska Narodna Respublika Za slovami Bendzhamina Valentino nayavni dani svidchat pro te sho v Bolgariyi pochinayuchi z 1944 r v hodi kolektivizaciyi u silskomu gospodarstvi i politichnih represij moglo buti vbito vid 50 000 do 100 000 osib hocha dlya togo shob robiti ostatochnij visnovok dokumentiv nedostatno Dinyu Sharlanov u svoyij knizhci Istoriya komunizmu v Bolgariyi vidznachaye sho za komunistichnogo rezhimu z 1944 po 1989 rik bulo vbito blizko 31 000 osib Polsha Div takozh Antikomunistichne povstannya u Polshi 1944 1953 Pislya povtornogo vstupu Chervonoyi Armiyi na teritoriyu Polshi v 1944 roci trapilisya masovi vbivstva i deportaciyi voyakiv Armiyi Krajovoyi yaki brali uchast spilno z SRSR u vizvolenni Vilnyusa operaciya Gostra Brama i Lvova operaciya Burya Najbilshim zadokumentovanim zlochinstvom skoyenim NKVS na teritoriyi suchasnoyi Polshi za aktivnoyi spivuchasti MGB i Polskoyi Narodnoyi Armiyi bula Avgustivska oblava Bilshist zhertv komunistichnih zlochiniv u pislyavoyennu dobu skladali kolishni voyaki Armiyi Krajovoyi ta bijci samostijnickogo pidpillya yaki pidnyalisya na zbrojnu borotbu proti novogo zagarbnika Pislya pridushennya antikomunistichnogo pidpillya u period pislya 1947 roku bilshist zhertv bulo zasudzheno v rezultati tak zvanih sudovih ubivstv Ce buli soldati togo pidpillya sho borolosya za nezalezhnist voyaki Armiyi Krajovoyi ta opozicijni diyachi Na pochatku 50 h rokiv zhertvami sudovih ubivstv stali takozh dijsni oficeri Vijska Polskogo z dovoyennim stazhem Zavershennya dobi stalinizmu v Polshi uvinchalosya rizaninoyu robitnikiv u Poznani v chervni 1956 roku Shidna Nimechchina Na dumku Valentino v Shidnij Nimechchini pochinayuchi z 1945 r u hodi politichnih represij iz boku Radyanskogo Soyuzu moglo buti vbito vid 80 000 do 100 000 osib Socialistichna Respublika Rumuniya Dokladnishe Socialistichna Respublika Rumuniya Za slovami Valentino v Rumuniyi z 1945 roku v ramkah kolektivizaciyi silskogo gospodarstva i politichnih represij moglo buti vbito vid 60 000 do 300 000 osib Pivnichna Koreya Dokladnishe Pivnichna Koreya Za slovami Rudolfa Rummelya primusova pracya strati i koncentracijni tabori vililisya u ponad miljon smertej z 1948 po 1987 rik u Korejskij Narodno Demokratichnij Respublici inshi pripisuyut 400 000 smertej samim tilki konctaboram Za ocinkami P yera Rigulo bulo 100 000 strat 1 5 mln smertej sprichinenih konctaborami i rabskoyu praceyu 500 000 smertej vid golodu i 1 3 mln zagiblih u Korejskij vijni Ocinki na osnovi najostannishogo pivnichnokorejskogo perepisu pokazuyut sho vid 240 000 do 420 000 osib zaginuli v rezultati golodu 1990 h rokiv i sho na dodachu do cogo u Pivnichnij Koreyi bulo vid 600 000 do 850 000 vipadkiv smerti z 1993 po 2008 rik Golod yakij zabrav azh odin miljon zhittiv bulo oharakterizovano yak rezultat ekonomichnoyi politiki uryadu Pivnichnoyi Koreyi ta yak navmisnij teror golodom U 2009 roci Stiven Rouzfild zayaviv sho Chervonij Golokost yak i ranishe zberigayetsya u Pivnichnij Koreyi oskilki Kim Chen Ir vidmovlyayetsya obhoditisya bez masovih ubivstv Demokratichna Respublika V yetnam Dokladnishe Pivnichnij V yetnam Na pochatku 1950 h rokiv komunistichnij uryad u Pivnichnomu V yetnami pristupiv do vtilennya v zhittya programi zemelnoyi reformi yaka na dumku Stivena Rouzfilda bula nacilena na vinishennya klasovih vorogiv Zhertvi obirali dovilnim chinom dotrimuyuchis planu v chotiri p yat vidsotkiv Katuvannya zastosovuvalisya v shirokomu masshtabi nastilki sho do 1954 roku Ho Shi Min strivozhivsya i zaboroniv yih Za ocinkami priblizno vid 50 000 do 172 000 lyudej zaginulo v kampaniyah proti bagatih zemlerobiv i zemlevlasnikiv Ocinki Rouzfilda virazhayutsya v nabagato bilshih cifrah yaki kolivayutsya vid 200 000 do 900 000 kudi vklyucheno i strati bez sudu i slidstva chleniv V yetnamskoyi nacionalnoyi partiyi Narodno Demokratichna Respublika Efiopiya Amnesty International vvazhaye sho pid chas Chervonogo teroru 1977 i 1978 rokiv u cilomu bulo vbito pivmiljona osib Uprodovzh teroru grupi lyudej zganyali v cerkvi yaki potim pidpalyuvali a zhinok soldati piddavali sistematichnim zgvaltuvannyam Fond poryatunku ditej dopovidav sho zhertvami chervonogo teroru stali ne tilki dorosli a j 1 000 chi bilshe ditej perevazhno u vici vid odinadcyati do trinadcyati rokiv chiyi trupi buli zalisheni na vulicyah Addis Abebi Sam Mengistu Hajle Mariam nibito vbivav svoyih politichnih suprotivnikiv golimi rukami Ugorshina Muzej teroru u Budapeshti Dokladnishe Ugorska Narodna Respublika Dokladnishe Dim teroru U period korotkochasnoyi Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki v 1919 roci miscevi leninci chinili zlochini proti politichnih oponentiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni komunistichne Upravlinnya derzhavnoyi bezpeki utrimuvalo konctabori i nese vidpovidalnist za masovi vbivstva Socialistichna Federativna Respublika Yugoslaviya Vhid u Barbarin Riv chastina rudnika Huda Yama bilya odnojmennogo mistechka Dokladnishe Zlochini yugoslavskih komunistiv pislya Drugoyi svitovoyi vijni Demokratichna Respublika Afganistan Nezvazhayuchi na te sho Demokratichna Respublika Afganistan chasto rozglyadayetsya yak priklad komunistichnogo genocidu vona za slovami Franka Vejmana i Atsushi Tago stanovit promizhnij vipadok Pered radyanskim vtorgnennyam Narodno demokratichna partiya Afganistanu stratila vid 10 do 27 tisyach osib zdebilshogo v tyurmi Pul e Charhi Pislya vtorgnennya v 1979 roci Radyanskij Soyuz vstanoviv marionetkovij uryad Babraka Karmalya ale vin tak i ne oformivsya yak komunistichnij rezhim i perebuvav u bezperervnomu stani vijni Do 1987 roku blizko 80 teritoriyi krayini postijno ne kontrolyuvali ni pro komunistichnij uryad za pidtrimki radyanskih vijsk ni ozbroyena opoziciya Dlya togo shob porushiti balans na svoyu korist SRSR vikoristav taktiku yaka yavlyala soboyu poyednannya politiki vipalenoyi zemli i migracijnogo genocidu sistematichno spalyuyuchi posivi i znishuyuchi sela u buntivnih provinciyah a takozh bombarduyuchi u vidpovid na vorozhi diyi cili sela zapidozreni u prihovuvanni abo pidtrimuvanni uchasnikiv oporu radyanski interventi namagalisya zmusiti misceve naselennya perejti na pidkontrolnu yim teritoriyu tim samim pozbavlyayuchi zbrojnu opoziciyu pidtrimki miscevih zhiteliv Na chas vivedennya radyanskih vijsk u 1988 roci bulo vbito vid 1 do 1 5 mln osib perevazhno mirnih afganciv a tretina naselennya Afganistanu stala peremishenimi osobami M Hasan Kakar dovodiv sho afganciv mozhna vidnesti do ostannih zhertv genocidu z boku nadderzhavi Bulo rozkopano masovi pohovannya strachenih v yazniv sho datuyutsya radyanskim periodom Kuba Za slovami Dzheya Ulfeldera i Bendzhamina Valentino u doslidzhenni shodo ocinki rizikiv sponsorovanogo derzhavoyu masovogo vbivstva de masove vbivstvo viznachayetsya yak diyi uryadovciv sho obernulis umisnoyu smertyu prinajmni 1000 nekombatantiv iz rozriznenoyi grupi u period bezperervnogo nasilstva kubinskij uryad Fidelya Kastro znishiv vid 5000 do 8335 sluzhbovciv ne prichetnih do bezposerednih voyennih dij u ramkah kampaniyi politichnih represij u 1959 1970 rr Div takozhPrazka deklaraciya pro yevropejske sumlinnya ta komunizm Deklaraciya pro zlochini komunizmu Chorna kniga komunizmu Memorial zhertvam komunizmuPrimitkiMalia Martin 1999 U Courtois Stephane Courtois Kramer Mark red The Black Book of Communism Crimes Terror Repression Harvard University Press s ix xx ISBN 9780674076082 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2020 Procitovano 24 serpnya 2015 with a grand total of victims variously estimated by contributors to the volume at between 85 million and 100 million Valentino 2005 Final solutions p 91 Valentino 2005 Final solutions Tablicya 2 sho znahoditsya na stor 75 Sharlanov Dinyu Istoriya na komunizma v Bulgariya Komuniziraneto na Bulgariiya 24 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Siela 2009 ISBN 978 954 28 0543 4 Hanna Arendt Center in Sofia with Dinyu Sharlanov and Venelin I Ganev Crimes Committed by the Communist Regime in Bulgaria 29 bereznya 2017 u Wayback Machine Country report Crimes of the Communist Regimes Conference February 24 26 2010 Prague Rummel R J 1997 Statistics Of North Korean Democide Estimates Calculations And Sources 3 grudnya 2017 u Wayback Machine Statistics of Democide Transaction Omestad Thomas Gulag Nation 9 travnya 2005 u Wayback Machine US News amp World Report 23 chervnya 2003 Black Book of Communism pg 564 Spoorenberg Thomas and Schwekendiek Daniel 2012 Demographic Changes in North Korea 1993 2008 2 chervnya 2013 u Wayback Machine Population and Development Review 38 1 pp 133 158 Stephan Haggard Marcus Noland and Amartya Sen 2009 Famine in North Korea Columbia University Press p 209 Rosefielde Stephen 2009 Red Holocaust Routledge p 109 Rosefielde Stephen 2009 Red Holocaust Routledge pp 228 243 Rosefielde 2009 Red Holocaust p 110 Jean Louis Margolin Vietnam and Laos the impasse of war communism in The Black Book pp 568 569 The World Was Going Our Way The KGB and the Battle for the Third World 20 travnya 2016 u Wayback Machine by Christopher Andrew and Vasili Mitrokhin pg 457 US admits helping Mengistu escape 29 grudnya 2017 u Wayback Machine BBC 22 grudnya 1999 Talk of the Devil Encounters with Seven Dictators by Riccardo Orizio pg 151 Yves Santamaria Afrocommunism Ethiopia Angola and Mozambique in The Black Book p 692 Guilty of genocide the leader who unleashed a Red Terror on Africa 7 serpnya 2011 u Wayback Machine by Jonathan Clayton The Times Online 13 grudnya 2006 Wayman FW Tago A 2009 Explaining the onset of mass killing 1949 87 Journal of Peace Research Online 1 17 Valentino 2005 Final solutions p 219 Kaplan Robert D Soldiers of God With Islamic Warriors in Afghanistan and Pakistan New York Vintage Departures 2001 p 115 Kabul s prison of death 5 chervnya 2017 u Wayback Machine BBC February 27 2006 Joseph Collins Soviet Policy toward Afghanistan Proceedings of the Academy of Political Science Vol 36 No 4 Soviet Foreign Policy 1987 pp 198 210 Valentino 2005 Final solutions pp 91 151 vidsutnye v dzhereli M Hassan Kakar Afghanistan The Soviet Invasion and the Afghan Response 1979 1982 University of California press c 1995 The Regents of the University of California In pictures Afghan mass grave 18 kvitnya 2020 u Wayback Machine BBC July 5 2007 Ulfelder Jay Valentino Benjamin 1 lyutogo 2008 Assessing Risks of State Sponsored Mass Killing SSRN doi 10 2139 ssrn 1703426 PosilannyaGlobalnij muzej komunizmu 13 grudnya 2010 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ