Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Меморіал жертвам комунізму англ Victims of Communism Memorial меморіал у Вашингтоні округ Колумбія США розташований на п

Меморіал жертвам комунізму

Меморіал жертвам комунізму

Меморіал жертвам комунізму (англ. Victims of Communism Memorial) — меморіал у Вашингтоні, округ Колумбія, США, розташований на перетині Массачусетської та Нью-Джерсі авеню і G Street, NW, за два квартали від Юніон-Стейшн і в межах видимості Капітолія. Меморіал присвячений «більш ніж ста мільйонам жертв комунізму». Меморіальний фонд жертв комунізму заявляє, що метою меморіалу є забезпечення «викладання історії комуністичної тиранії майбутнім поколінням». Меморіал був відкритий президентом США Джорджем Бушем 12 червня 2007 року. Він був присвячений 20-й річниці промови президента Рональда Рейгана «Знесіть цю стіну» перед Берлінським муром.

Меморіал жертвам комунізму
image
38°53′54″ пн. ш. 77°00′43″ зх. д. / 38.89848888891677348° пн. ш. 77.01205277780577774° зх. д. / 38.89848888891677348; -77.01205277780577774Координати: 38°53′54″ пн. ш. 77°00′43″ зх. д. / 38.89848888891677348° пн. ш. 77.01205277780577774° зх. д. / 38.89848888891677348; -77.01205277780577774
Країнаimage США
РозташуванняВашингтон
Типскульптура[d] і d
Автор проєктуТомас Марш
Дата заснування12 червня 2007
Сайтhttp://victimsofcommunism.org/memorial
image
image
Меморіал жертвам комунізму
Меморіал жертвам комунізму (США)
image Медіафайли у Вікісховищі

Меморіал містить триметрову бронзову копію Богині Демократії, встановлену студентами під час протестів і різанини на площі Тяньаньмень у 1989 році. Дизайн пам'ятника і статуя є роботами скульптора Томаса Марша. У 1994 році він очолив проєкт з відтворення Богині Демократії в китайському кварталі Сан-Франциско. Напис на пам'ятнику:

(Спереду) «Понад ста мільйонам жертв комунізму і тим, хто любить свободу»
(Ззаду) «За свободу і незалежність всіх поневолених націй і народів»

Тло

Законопроєкт H.R. 3000, авторами якого були представники Дана Рорабахер і Том Лантос та сенатори Клейборн Пелл і Джессі Гелмс, про дозвіл на створення меморіалу був одноголосно прийнятий 17 грудня 1993 року і підписаний президентом Біллом Клінтоном, ставши Публічним законом 103-199, розділ 905. Його підтримали відомі консерватори, зокрема Лев Добрянський, Гровер Норквіст, Збігнєв Бжезінський і Лі Едвардс. Через затримки у створенні меморіалу, дозвіл був згодом продовжений розділом 326 Публічного закону 105-277, схваленого 21 жовтня 1998 року, до 17 грудня 2007 року. На Меморіальний фонд жертв комунізму було покладено обов'язок фінансувати й керувати першими етапами планування меморіалу.

У листопаді 2005 року Національна комісія з капітального планування схвалила проєкт пам'ятника. Після того, як було зібрано понад 825 000 доларів США на витрати на будівництво та утримання, 27 вересня 2006 року відбулася церемонія закладання першого каменю.

Церемонія відкриття

image
Джордж В. Буш виступив на церемонії відкриття меморіалу.

12 червня 2007 року відбулося офіційне відкриття меморіалу. Серед сотень запрошених гостей були люди з багатьох країн, які зазнали поневірянь під час комуністичних режимів, такі як в'єтнамський поет Нгуєн Чі Тхієн, китайський політв'язень Гаррі Ву, литовська журналістка-антикомуністка Нійоле Садунайте та інші. Під час церемонії відкриття президент Джордж Вокер Буш згадав мільйони неназваних жертв комуністичного режиму:

Невинні українці, вбиті голодом під час сталінського Великого голоду. Росіяни, вбиті під час сталінських чисток. Литовці, латиші, естонці, завантажені у вагони для худоби й депортовані до морозних таборів смерті радянського комунізму. Китайці, вбиті під час Великого стрибка та Культурної ревлолюції. Камбоджійці, биті на «Полях смерті» Пол Пота. Східні німці, застрелені при спробі подолати Берлінський мур, щоби дістатись свободи. Поляки, вбитів Катинському лісі. Ефіопи, вбиті під час червоного терору. Індіанці міскіто, вбиті сандіністською диктатурою Нікарагуа. Кубинські бальєрос, що потонули, рятуючись від тиранії.

Президент Буш також сказав: «Ми ніколи не дізнаємося імен усіх загиблих, але в цьому священному місці пам'ять про невідомих жертв комунізму буде збережена. Ми присвячуємо цей меморіал, тому що у нас є зобов'язання перед тими, хто загинув, згадати їх і вшанувати пам'ять». Буш прирівняв комунізм до загрози тероризму, яка тоді стояла перед США: «Як і комуністи, терористи та радикали, які напали на нашу країну, є послідовниками вбивчої ідеології, яка зневажає свободу, придушує будь-яке інакомислення, має експансіоністські амбіції й переслідує тоталітарні цілі».

У першу річницю відбулася ще одна церемонія, організована Міжнародним комітетом у справах Криму. 9 червня 2011 року відбулася друга церемонія вшанування пам'яті за участю представників етнічних і релігійних груп, які постраждали від комуністичних режимів.

Реакція інших країн

Росія

Андрій Циганков з Державного університету Сан-Франциско розкритикував статую як вираження антиросійського лобі у Вашингтоні. Він зобразив його як відродження символіки холодної війни.

Російський політик Геннадій Зюганов, лідер Комуністичної партії Російської Федерації, також розкритикував меморіал:

Скільки б американський президент не відкривав пам'ятників, це не змиє з його рук кров убитих мирних жителів в Іраку, Афганістані та Сомалі, а також сербів у Косово. А американський концтабір у Гуантанамо, так само як і таємні в'язниці ЦРУ у Східній Європі, назавжди залишаться в чорному списку злодіянь глобалізаторів. Саме насаджувана США і паном Бушем система пограбування «золотим мільярдом» решти світу винна в тому, що від голоду страждає майже мільярд людей, а щодня від недоїдання помирає 17 тисяч дітей. Скидаючи соціальні та екологічні витрати глобального капіталізму на все людство, США та їхні союзники винні в незліченних лихах народів планети.

КНР

Статуя викликала критику з боку посольства Китаю у Вашингтоні, оскільки меморіал нагадує протести на площі Тяньаньмень. Речник китайського міністерства закордонних справ звинуватив США у просуванні думок часів холодної війни та втручанні у внутрішні справи Китаю і висловив офіційний протест. Посольство назвало спорудження пам'ятника «спробою дискредитувати Китай». Голова Меморіального фонду жертв комунізму Лі Едвардс заявив, що йому не відомо про жодну офіційну скаргу.

Див. також

Примітки

  1. Victims of Communism Memorial in Washington, D.C. dcMemorials (англ.). 24 липня 2011. Процитовано 25 липня 2011.
  2. . Victims of Communism Memorial Foundation (англ.). Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 25 липня 2011.
  3. President Bush Attends Dedication of Victims of Communism Memorial (Пресреліз) (англ.). Office of the Press Secretary. 12 червня 2007. Процитовано 25 липня 2011.
  4. Poremski, Richard P. (3 липня 2007). . The Polish Site (англ.). Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 26 липня 2011.
  5. Victims of Communism Memorial, (sculpture). Smithsonian Institution Research Information System (англ.). 2007. Процитовано 26 липня 2011.
  6. John Quinlan (15 червня 2007). Sioux City native creates centerpiece to Victims of Communism Memorial. Sioux City Journal (англ.). Процитовано 26 липня 2011.
  7. John J. Miller (12 червня 2007). The Long Marsh. National Review (англ.). Процитовано 26 липня 2011.
  8. Smith, Dinitia (23 грудня 1995). For the Victims of Communism. The New York Times (англ.). Процитовано 4 червня 2020.
  9. . Global Museum on Communism (англ.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2011. Процитовано 26 липня 2011.
  10. Bončkutė, Monika (14 червня 2007). Monumento komunizmo aukoms atidarymo iškilmėse-ir kovotojai už Lietuvos laisvę. Lyrtas (лит.). Процитовано 26 липня 2011.
  11. Maher, Heather (13 червня 2007). U.S.: Bush Dedicates Memorial To Victims Of Communism. Radio Free Europe (англ.). Процитовано 26 липня 2011.
  12. Fekeiki, Omar (13 червня 2007). The Toll of Communism (англ.). The Washington Post. p. C01. Процитовано 27 травня 2010.
  13. The First Anniversary of the Victims of Communism Memorial. International Committee for Crimea (англ.). 25 червня 2008. Процитовано 26 липня 2011.
  14. McCabe, Neil W. (7 червня 2011). . Human Events (англ.). Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 26 липня 2011.
  15. Andrei P. Tsygankov. Russophobia: anti-Russian lobby and American foreign policy. Macmillan, 2009. p.55
  16. Зюганов назвал Буша символом государственного терроризма. Новости NEWSru.com (рос.). 13 червня 2007. Процитовано 17 квітня 2015.
  17. Falk, Leora (12 червня 2007). New DC memorial dedicated to communism's victims. Chicago Tribune (англ.).[недоступне посилання з 01.07.2011]
  18. China blasts Bush tribute to victims of communism (англ.). Reuters. 13 червня 2007. Процитовано 26 липня 2011.

Посилання

  • Victims of Communism Memorial Foundation (англ.)
  • (англ.)
  • Quin Hillyer, , The American Spectator, 8 червня 2007 (англ.)
  • Philip Kennicott, The Meaning of a Marker For 100 Million Victims, The Washington Post, 13 червня 2007 (англ.)
  • Bill Van Auken, Bush, Democrats resurrect anticommunism in service of US “war on terror”, World Socialist Website, 24 червня 2007 (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Memorial zhertvam komunizmu angl Victims of Communism Memorial memorial u Vashingtoni okrug Kolumbiya SShA roztashovanij na peretini Massachusetskoyi ta Nyu Dzhersi avenyu i G Street NW za dva kvartali vid Yunion Stejshn i v mezhah vidimosti Kapitoliya Memorial prisvyachenij bilsh nizh sta miljonam zhertv komunizmu Memorialnij fond zhertv komunizmu zayavlyaye sho metoyu memorialu ye zabezpechennya vikladannya istoriyi komunistichnoyi tiraniyi majbutnim pokolinnyam Memorial buv vidkritij prezidentom SShA Dzhordzhem Bushem 12 chervnya 2007 roku Vin buv prisvyachenij 20 j richnici promovi prezidenta Ronalda Rejgana Znesit cyu stinu pered Berlinskim murom Memorial zhertvam komunizmu38 53 54 pn sh 77 00 43 zh d 38 89848888891677348 pn sh 77 01205277780577774 zh d 38 89848888891677348 77 01205277780577774 Koordinati 38 53 54 pn sh 77 00 43 zh d 38 89848888891677348 pn sh 77 01205277780577774 zh d 38 89848888891677348 77 01205277780577774Krayina SShARoztashuvannyaVashingtonTipskulptura d i dAvtor proyektuTomas MarshData zasnuvannya12 chervnya 2007Sajthttp victimsofcommunism org memorialMemorial zhertvam komunizmuMemorial zhertvam komunizmu SShA Mediafajli u Vikishovishi Memorial mistit trimetrovu bronzovu kopiyu Bogini Demokratiyi vstanovlenu studentami pid chas protestiv i rizanini na ploshi Tyananmen u 1989 roci Dizajn pam yatnika i statuya ye robotami skulptora Tomasa Marsha U 1994 roci vin ocholiv proyekt z vidtvorennya Bogini Demokratiyi v kitajskomu kvartali San Francisko Napis na pam yatniku Speredu Ponad sta miljonam zhertv komunizmu i tim hto lyubit svobodu Zzadu Za svobodu i nezalezhnist vsih ponevolenih nacij i narodiv TloZakonoproyekt H R 3000 avtorami yakogo buli predstavniki Dana Rorabaher i Tom Lantos ta senatori Klejborn Pell i Dzhessi Gelms pro dozvil na stvorennya memorialu buv odnogolosno prijnyatij 17 grudnya 1993 roku i pidpisanij prezidentom Billom Klintonom stavshi Publichnim zakonom 103 199 rozdil 905 Jogo pidtrimali vidomi konservatori zokrema Lev Dobryanskij Grover Norkvist Zbignyev Bzhezinskij i Li Edvards Cherez zatrimki u stvorenni memorialu dozvil buv zgodom prodovzhenij rozdilom 326 Publichnogo zakonu 105 277 shvalenogo 21 zhovtnya 1998 roku do 17 grudnya 2007 roku Na Memorialnij fond zhertv komunizmu bulo pokladeno obov yazok finansuvati j keruvati pershimi etapami planuvannya memorialu U listopadi 2005 roku Nacionalna komisiya z kapitalnogo planuvannya shvalila proyekt pam yatnika Pislya togo yak bulo zibrano ponad 825 000 dolariv SShA na vitrati na budivnictvo ta utrimannya 27 veresnya 2006 roku vidbulasya ceremoniya zakladannya pershogo kamenyu Ceremoniya vidkrittyaDzhordzh V Bush vistupiv na ceremoniyi vidkrittya memorialu 12 chervnya 2007 roku vidbulosya oficijne vidkrittya memorialu Sered soten zaproshenih gostej buli lyudi z bagatoh krayin yaki zaznali poneviryan pid chas komunistichnih rezhimiv taki yak v yetnamskij poet Nguyen Chi Thiyen kitajskij politv yazen Garri Vu litovska zhurnalistka antikomunistka Nijole Sadunajte ta inshi Pid chas ceremoniyi vidkrittya prezident Dzhordzh Voker Bush zgadav miljoni nenazvanih zhertv komunistichnogo rezhimu Nevinni ukrayinci vbiti golodom pid chas stalinskogo Velikogo golodu Rosiyani vbiti pid chas stalinskih chistok Litovci latishi estonci zavantazheni u vagoni dlya hudobi j deportovani do moroznih taboriv smerti radyanskogo komunizmu Kitajci vbiti pid chas Velikogo stribka ta Kulturnoyi revlolyuciyi Kambodzhijci biti na Polyah smerti Pol Pota Shidni nimci zastreleni pri sprobi podolati Berlinskij mur shobi distatis svobodi Polyaki vbitiv Katinskomu lisi Efiopi vbiti pid chas chervonogo teroru Indianci miskito vbiti sandinistskoyu diktaturoyu Nikaragua Kubinski balyeros sho potonuli ryatuyuchis vid tiraniyi Prezident Bush takozh skazav Mi nikoli ne diznayemosya imen usih zagiblih ale v comu svyashennomu misci pam yat pro nevidomih zhertv komunizmu bude zberezhena Mi prisvyachuyemo cej memorial tomu sho u nas ye zobov yazannya pered timi hto zaginuv zgadati yih i vshanuvati pam yat Bush pririvnyav komunizm do zagrozi terorizmu yaka todi stoyala pered SShA Yak i komunisti teroristi ta radikali yaki napali na nashu krayinu ye poslidovnikami vbivchoyi ideologiyi yaka znevazhaye svobodu pridushuye bud yake inakomislennya maye ekspansionistski ambiciyi j peresliduye totalitarni cili U pershu richnicyu vidbulasya she odna ceremoniya organizovana Mizhnarodnim komitetom u spravah Krimu 9 chervnya 2011 roku vidbulasya druga ceremoniya vshanuvannya pam yati za uchastyu predstavnikiv etnichnih i religijnih grup yaki postrazhdali vid komunistichnih rezhimiv Reakciya inshih krayinRosiya Andrij Cigankov z Derzhavnogo universitetu San Francisko rozkritikuvav statuyu yak virazhennya antirosijskogo lobi u Vashingtoni Vin zobraziv jogo yak vidrodzhennya simvoliki holodnoyi vijni Rosijskij politik Gennadij Zyuganov lider Komunistichnoyi partiyi Rosijskoyi Federaciyi takozh rozkritikuvav memorial Skilki b amerikanskij prezident ne vidkrivav pam yatnikiv ce ne zmiye z jogo ruk krov ubitih mirnih zhiteliv v Iraku Afganistani ta Somali a takozh serbiv u Kosovo A amerikanskij konctabir u Guantanamo tak samo yak i tayemni v yaznici CRU u Shidnij Yevropi nazavzhdi zalishatsya v chornomu spisku zlodiyan globalizatoriv Same nasadzhuvana SShA i panom Bushem sistema pograbuvannya zolotim milyardom reshti svitu vinna v tomu sho vid golodu strazhdaye majzhe milyard lyudej a shodnya vid nedoyidannya pomiraye 17 tisyach ditej Skidayuchi socialni ta ekologichni vitrati globalnogo kapitalizmu na vse lyudstvo SShA ta yihni soyuzniki vinni v nezlichennih lihah narodiv planeti KNR Statuya viklikala kritiku z boku posolstva Kitayu u Vashingtoni oskilki memorial nagaduye protesti na ploshi Tyananmen Rechnik kitajskogo ministerstva zakordonnih sprav zvinuvativ SShA u prosuvanni dumok chasiv holodnoyi vijni ta vtruchanni u vnutrishni spravi Kitayu i visloviv oficijnij protest Posolstvo nazvalo sporudzhennya pam yatnika sproboyu diskredituvati Kitaj Golova Memorialnogo fondu zhertv komunizmu Li Edvards zayaviv sho jomu ne vidomo pro zhodnu oficijnu skargu Div takozhAntikomunizm Holodna vijna Velikij stribok Velikij teror GULAG Masovi vbivstva komunistichnih rezhimiv Chervonij terorPrimitkiVictims of Communism Memorial in Washington D C dcMemorials angl 24 lipnya 2011 Procitovano 25 lipnya 2011 Victims of Communism Memorial Foundation angl Arhiv originalu za 28 lipnya 2011 Procitovano 25 lipnya 2011 President Bush Attends Dedication of Victims of Communism Memorial Presreliz angl Office of the Press Secretary 12 chervnya 2007 Procitovano 25 lipnya 2011 Poremski Richard P 3 lipnya 2007 The Polish Site angl Arhiv originalu za 22 grudnya 2010 Procitovano 26 lipnya 2011 Victims of Communism Memorial sculpture Smithsonian Institution Research Information System angl 2007 Procitovano 26 lipnya 2011 John Quinlan 15 chervnya 2007 Sioux City native creates centerpiece to Victims of Communism Memorial Sioux City Journal angl Procitovano 26 lipnya 2011 John J Miller 12 chervnya 2007 The Long Marsh National Review angl Procitovano 26 lipnya 2011 Smith Dinitia 23 grudnya 1995 For the Victims of Communism The New York Times angl Procitovano 4 chervnya 2020 Global Museum on Communism angl Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2011 Procitovano 26 lipnya 2011 Bonckute Monika 14 chervnya 2007 Monumento komunizmo aukoms atidarymo iskilmese ir kovotojai uz Lietuvos laisve Lyrtas lit Procitovano 26 lipnya 2011 Maher Heather 13 chervnya 2007 U S Bush Dedicates Memorial To Victims Of Communism Radio Free Europe angl Procitovano 26 lipnya 2011 Fekeiki Omar 13 chervnya 2007 The Toll of Communism angl The Washington Post p C01 Procitovano 27 travnya 2010 The First Anniversary of the Victims of Communism Memorial International Committee for Crimea angl 25 chervnya 2008 Procitovano 26 lipnya 2011 McCabe Neil W 7 chervnya 2011 Human Events angl Arhiv originalu za 7 lipnya 2011 Procitovano 26 lipnya 2011 Andrei P Tsygankov Russophobia anti Russian lobby and American foreign policy Macmillan 2009 p 55 Zyuganov nazval Busha simvolom gosudarstvennogo terrorizma Novosti NEWSru com ros 13 chervnya 2007 Procitovano 17 kvitnya 2015 Falk Leora 12 chervnya 2007 New DC memorial dedicated to communism s victims Chicago Tribune angl nedostupne posilannya z 01 07 2011 China blasts Bush tribute to victims of communism angl Reuters 13 chervnya 2007 Procitovano 26 lipnya 2011 PosilannyaVictims of Communism Memorial Foundation angl angl Quin Hillyer The American Spectator 8 chervnya 2007 angl Philip Kennicott The Meaning of a Marker For 100 Million Victims The Washington Post 13 chervnya 2007 angl Bill Van Auken Bush Democrats resurrect anticommunism in service of US war on terror World Socialist Website 24 chervnya 2007 angl

Дата публікації:
Топ