Ма́ршал Радя́нського Сою́зу — військове звання в Збройних силах Радянського Союзу, що існувало з 1935 до 1991 рр.
Маршал Радянського Союзу | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | СРСР | ||||
Створено | 22 вересня 1935 | ||||
Скасовано | 28 серпня 1991 | ||||
Вище звання | Генералісимус Радянського Союзу | ||||
Нижче звання | Генерал армії | ||||
Рівноцінні звання | Адмірал флоту |
Відповідне звання на флоті — Адмірал флоту Радянського Союзу.
Історія військового звання Маршал Радянського Союзу
Перше присвоєння військового звання Маршал Радянського Союзу відбулося 20 листопада 1935 року, коли вищого військового звання були удостоєні нарком оборони К. Є. Ворошилов, начальник Генерального штабу О. І. Єгоров та три вищих військових лідери М. М. Тухачевський, В. К. Блюхер і С. М. Будьонний. В період 1937–1938 двох з п'яти перших маршалів було засуджено та розстріляно, а Блюхер помер під час слідства.
Всього у 1935–1991 роках звання Маршала Радянського Союзу присвоювалося 41 раз, з них 36 — професійним військовим, 4 — політичним діячам, що займали військові пости (Сталін, Берія, Булганін і Брежнєв); до «політичних маршалів» можна віднести також Д. Ф. Устинова.
Останнє присвоєння військового звання Маршала Радянського Союзу відбулося 28 квітня 1990 року, коли це звання було присвоєне Міністру оборони СРСР генералу армії Язову Дмитру Тимофійовичу. Після невдалої спроби державного перевороту 19 серпня 1991 року Маршал Радянського Союзу Язов був заарештований та знятий с посади. Радник Президента СРСР М. С. Горбачова Маршал Радянського Союзу Ахромеєв С. Ф. після провалу путчу покінчив з собою 24 серпня 1991 року.
Знаки розрізнення
- На формі зразка 1935 року:
Велика золота зірка на шинельних петлицях — діаметр 6 см, на петлицях френча і гімнастерки — діаметр 5 см. Вишивка суцільна опукла, всі зовнішні краї облямовані перпендикулярною вишивкою тонкими нитками, а середина вишита товстими нитками, що йдуть з центру променями у всі кінці зірки.
Колір петлиць — червоний. На рукавах — велика золота зірка: на шинелі — діаметр 6 см, на френчі і гімнастерці — діаметр 5 см, один косинець з широкого золотого галуну і один косинець з червоного сукна.
- На формі зразка 1940 року:
Велика золота зірка на червоних петлицях, з нижнього кута петлиці вишиті золотою ниткою лаврові гілки з серпом і молотом в центрі. На рукавах — велика золота зірка, облямована червоним кантом, і один косинець з червоного сукна, посередині якого вишитий узор, а по обидві сторони — золоте шиття з червоною окантовкою.
- На формі зразка 1943 року:
15 січня 1943 року введені знаки розрізнення на погонах: одна велика зірка діаметром 50 мм. Невідомо, чи носилися такі погони насправді, оскільки вже 6 лютого 1943 року знаки розрізнення маршалів були знову змінені: до великої зірки додався розташований по вертикальній осі погона герб СРСР. З того часу аж до скасування звання погони Маршалів не змінювалися.
Крім того, після 1943 року Маршали Радянського Союзу мали особливий мундир, який відрізнявся від загального генеральського; найпомітнішою і стійкішою відмінною рисою його був узор з дубових листів (а не лаврових гілок) на передній частині коміра; такий же узор був і на обшлагу рукавів. Ця деталь зберігалася на мундирах зразка 1943, 1945 і 1955 років. Також козирки маршальських кашкетів були кольоровими, а не чорними або матер'яними, як у генералів.
З 1940 року особливим знаком розрізнення Маршала Радянського Союзу стає, платинова з діамантами «Маршальська Зірка», що носилася на шиї, зразок якої не змінювався аж до скасування звання в 1991 році. За статусом цей знак був багато в чому аналогічний статусу маршальського жезла в західноєвропейських арміях.
Список Маршалів Радянського Союзу
- Ворошилов Климент Єфремович (20 листопада 1935)
- Тухачевський Михайло Миколайович (20 листопада 1935) (11 червня 1937 позбавлений звання і 12 червня 1937 року розстріляний, посмертно відновлений у званні та реабілітований 31 січня 1957)
- Будьонний Семен Михайлович (20 листопада 1935)
- Єгоров Олександр Ілліч (20 листопада 1935) (розстріляний 23 лютого 1939, 14 березня 1956 реабілітований)
- Блюхер Василь Костянтинович (20 листопада 1935) (маючи звання маршала, 9 листопада 1938 помер під час слідства у Лефортовскій тюрмі)
- Тимошенко Семен Костянтинович (7 травня 1940)
- Кулик Григорій Іванович (7 травня) 1940 (позбавлений звання 19 лютого 1942, посмертно відновлений у званні 28 вересня 1957)
- Шапошников Борис Михайлович (7 травня 1940)
- Жуков Георгій Костянтинович (18 січня 1943)
- Василевський Олександр Михайлович (16 лютого 1943)
- Сталін Йосип Віссаріонович (6 березня 1943), Генералісимус Радянського Союзу (27 червня 1945)
- Конєв Іван Степанович (20 лютого 1944)
- Говоров Леонід Олександрович (18 червня 1944)
- Рокоссовський Костянтин Костянтинович (29 червня 1944) (у 1949–1956 Міністр оборони Польщі)
- Малиновський Родіон Якович (10 вересня 1944)
- Толбухін Федір Іванович (12 вересня 1944)
- Мерецков Кирило Панасович (26 жовтня 1944)
- Берія Лаврентій Павлович (9 липня 1945) (до того з лютого 1941 року — генеральний комісар держбезпеки; позбавлений звання 26 червня 1953); (26 грудня 1953 розстріляний)
- Соколовський Василь Данилович (3 липня 1946)
- Булганін Микола Олександрович (3 листопада 1947) (позбавлений звання 26 листопада 1958)
- Баграмян Іван Христофорович (11 березня 1955)
- Бірюзов Сергій Семенович (11 березня 1955)
- Гречко Андрій Антонович (11 березня 1955)
- Єрьоменко Андрій Іванович (11 березня 1955)
- Москаленко Кирило Семенович (11 березня 1955)
- Чуйков Василь Іванович (11 березня 1955)
- Захаров Матвій Васильович (8 травня 1959)
- Голиков Пилип Іванович (6 травня 1961)
- Крилов Микола Іванович (28 травня 1962)
- Якубовський Іван Гнатович (12 квітня 1967)
- Батицький Павло Федорович (15 квітня 1968)
- Кошовий Петро Кирилович (15 квітня 1968)
- Брежнєв Леонід Ілліч (7 травня 1976)
- Устинов Дмитро Федорович (30 липня 1976)
- Куликов Віктор Георгійович (14 січня 1977)
- Огарков Микола Васильович (14 січня 1977)
- Соколов Сергій Леонідович (17 лютого 1978)
- Ахромеєв Сергій Федорович (25 березня 1983)
- Куркоткін Семен Костянтинович (25 березня 1983)
- Петров Василь Іванович (25 березня 1983)
- Язов Дмитро Тимофійович (28 квітня 1990)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma rshal Radya nskogo Soyu zu vijskove zvannya v Zbrojnih silah Radyanskogo Soyuzu sho isnuvalo z 1935 do 1991 rr Marshal Radyanskogo SoyuzuPogon Marshala Radyanskogo Soyuzu Marshalska zirka Marshala Radyanskogo SoyuzuKrayina SRSRStvoreno 22 veresnya 1935Skasovano 28 serpnya 1991Vishe zvannya Generalisimus Radyanskogo SoyuzuNizhche zvannya General armiyiRivnocinni zvannya Admiral flotu Vidpovidne zvannya na floti Admiral flotu Radyanskogo Soyuzu Istoriya vijskovogo zvannya Marshal Radyanskogo SoyuzuPershi p yat marshaliv SRSR Tuhachevskij M M Voroshilov K Ye Yegorov O I sidyat Budonnij S M i Blyuher V K stoyat Pershe prisvoyennya vijskovogo zvannya Marshal Radyanskogo Soyuzu vidbulosya 20 listopada 1935 roku koli vishogo vijskovogo zvannya buli udostoyeni narkom oboroni K Ye Voroshilov nachalnik Generalnogo shtabu O I Yegorov ta tri vishih vijskovih lideri M M Tuhachevskij V K Blyuher i S M Budonnij V period 1937 1938 dvoh z p yati pershih marshaliv bulo zasudzheno ta rozstrilyano a Blyuher pomer pid chas slidstva Vsogo u 1935 1991 rokah zvannya Marshala Radyanskogo Soyuzu prisvoyuvalosya 41 raz z nih 36 profesijnim vijskovim 4 politichnim diyacham sho zajmali vijskovi posti Stalin Beriya Bulganin i Brezhnyev do politichnih marshaliv mozhna vidnesti takozh D F Ustinova Ostannye prisvoyennya vijskovogo zvannya Marshala Radyanskogo Soyuzu vidbulosya 28 kvitnya 1990 roku koli ce zvannya bulo prisvoyene Ministru oboroni SRSR generalu armiyi Yazovu Dmitru Timofijovichu Pislya nevdaloyi sprobi derzhavnogo perevorotu 19 serpnya 1991 roku Marshal Radyanskogo Soyuzu Yazov buv zaareshtovanij ta znyatij s posadi Radnik Prezidenta SRSR M S Gorbachova Marshal Radyanskogo Soyuzu Ahromeyev S F pislya provalu putchu pokinchiv z soboyu 24 serpnya 1991 roku Znaki rozriznennyaNa formi zrazka 1935 roku Velika zolota zirka na shinelnih petlicyah diametr 6 sm na petlicyah frencha i gimnasterki diametr 5 sm Vishivka sucilna opukla vsi zovnishni krayi oblyamovani perpendikulyarnoyu vishivkoyu tonkimi nitkami a seredina vishita tovstimi nitkami sho jdut z centru promenyami u vsi kinci zirki Kolir petlic chervonij Na rukavah velika zolota zirka na shineli diametr 6 sm na frenchi i gimnasterci diametr 5 sm odin kosinec z shirokogo zolotogo galunu i odin kosinec z chervonogo sukna Na formi zrazka 1940 roku Velika zolota zirka na chervonih petlicyah z nizhnogo kuta petlici vishiti zolotoyu nitkoyu lavrovi gilki z serpom i molotom v centri Na rukavah velika zolota zirka oblyamovana chervonim kantom i odin kosinec z chervonogo sukna poseredini yakogo vishitij uzor a po obidvi storoni zolote shittya z chervonoyu okantovkoyu Na formi zrazka 1943 roku 15 sichnya 1943 roku vvedeni znaki rozriznennya na pogonah odna velika zirka diametrom 50 mm Nevidomo chi nosilisya taki pogoni naspravdi oskilki vzhe 6 lyutogo 1943 roku znaki rozriznennya marshaliv buli znovu zmineni do velikoyi zirki dodavsya roztashovanij po vertikalnij osi pogona gerb SRSR Z togo chasu azh do skasuvannya zvannya pogoni Marshaliv ne zminyuvalisya Krim togo pislya 1943 roku Marshali Radyanskogo Soyuzu mali osoblivij mundir yakij vidriznyavsya vid zagalnogo generalskogo najpomitnishoyu i stijkishoyu vidminnoyu risoyu jogo buv uzor z dubovih listiv a ne lavrovih gilok na perednij chastini komira takij zhe uzor buv i na obshlagu rukaviv Cya detal zberigalasya na mundirah zrazka 1943 1945 i 1955 rokiv Takozh kozirki marshalskih kashketiv buli kolorovimi a ne chornimi abo mater yanimi yak u generaliv Z 1940 roku osoblivim znakom rozriznennya Marshala Radyanskogo Soyuzu staye platinova z diamantami Marshalska Zirka sho nosilasya na shiyi zrazok yakoyi ne zminyuvavsya azh do skasuvannya zvannya v 1991 roci Za statusom cej znak buv bagato v chomu analogichnij statusu marshalskogo zhezla v zahidnoyevropejskih armiyah Znaki rozriznennya v petlicyah 1935 1940 Znaki rozriznennya v petlicyah 1940 1943 Narukavni znaki rozriznennya 1940 1943 Pogon Marshala Radyanskogo Soyuzu z 1943 po 1955 Pogon Marshala Radyanskogo Soyuzu pislya 1955 rokuSpisok Marshaliv Radyanskogo SoyuzuDokladnishe Spisok Marshaliv Radyanskogo Soyuzu Voroshilov Kliment Yefremovich 20 listopada 1935 Tuhachevskij Mihajlo Mikolajovich 20 listopada 1935 11 chervnya 1937 pozbavlenij zvannya i 12 chervnya 1937 roku rozstrilyanij posmertno vidnovlenij u zvanni ta reabilitovanij 31 sichnya 1957 Budonnij Semen Mihajlovich 20 listopada 1935 Yegorov Oleksandr Illich 20 listopada 1935 rozstrilyanij 23 lyutogo 1939 14 bereznya 1956 reabilitovanij Blyuher Vasil Kostyantinovich 20 listopada 1935 mayuchi zvannya marshala 9 listopada 1938 pomer pid chas slidstva u Lefortovskij tyurmi Timoshenko Semen Kostyantinovich 7 travnya 1940 Kulik Grigorij Ivanovich 7 travnya 1940 pozbavlenij zvannya 19 lyutogo 1942 posmertno vidnovlenij u zvanni 28 veresnya 1957 Shaposhnikov Boris Mihajlovich 7 travnya 1940 Marshalska Zirka Marshala Radyanskogo Soyuzu velikogo tipu Zhukov Georgij Kostyantinovich 18 sichnya 1943 Vasilevskij Oleksandr Mihajlovich 16 lyutogo 1943 Stalin Josip Vissarionovich 6 bereznya 1943 Generalisimus Radyanskogo Soyuzu 27 chervnya 1945 Konyev Ivan Stepanovich 20 lyutogo 1944 Govorov Leonid Oleksandrovich 18 chervnya 1944 Rokossovskij Kostyantin Kostyantinovich 29 chervnya 1944 u 1949 1956 Ministr oboroni Polshi Malinovskij Rodion Yakovich 10 veresnya 1944 Tolbuhin Fedir Ivanovich 12 veresnya 1944 Mereckov Kirilo Panasovich 26 zhovtnya 1944 Beriya Lavrentij Pavlovich 9 lipnya 1945 do togo z lyutogo 1941 roku generalnij komisar derzhbezpeki pozbavlenij zvannya 26 chervnya 1953 26 grudnya 1953 rozstrilyanij Sokolovskij Vasil Danilovich 3 lipnya 1946 Bulganin Mikola Oleksandrovich 3 listopada 1947 pozbavlenij zvannya 26 listopada 1958 Bagramyan Ivan Hristoforovich 11 bereznya 1955 Biryuzov Sergij Semenovich 11 bereznya 1955 Grechko Andrij Antonovich 11 bereznya 1955 Yeromenko Andrij Ivanovich 11 bereznya 1955 Moskalenko Kirilo Semenovich 11 bereznya 1955 Chujkov Vasil Ivanovich 11 bereznya 1955 Zaharov Matvij Vasilovich 8 travnya 1959 Golikov Pilip Ivanovich 6 travnya 1961 Krilov Mikola Ivanovich 28 travnya 1962 Yakubovskij Ivan Gnatovich 12 kvitnya 1967 Batickij Pavlo Fedorovich 15 kvitnya 1968 Koshovij Petro Kirilovich 15 kvitnya 1968 Brezhnyev Leonid Illich 7 travnya 1976 Ustinov Dmitro Fedorovich 30 lipnya 1976 Kulikov Viktor Georgijovich 14 sichnya 1977 Ogarkov Mikola Vasilovich 14 sichnya 1977 Sokolov Sergij Leonidovich 17 lyutogo 1978 Ahromeyev Sergij Fedorovich 25 bereznya 1983 Kurkotkin Semen Kostyantinovich 25 bereznya 1983 Petrov Vasil Ivanovich 25 bereznya 1983 Yazov Dmitro Timofijovich 28 kvitnya 1990 Div takozhMarshal Italiyi Marshal Polshi Marshal Rosijskoyi Federaciyi Marshal Franciyi Golovnij Marshal Franciyi