Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Людвік Набєляк (пол. Ludwik Nabielak; 16 грудня 1804, Стоберна, нині Ряшівський повіт, Польща — 14 грудня 1883, Париж, Франція) — польський політик, поет, літературний критик, історик, інженер з гірничих робіт. Співзасновник Польського патріотичного клубу (1830). Учасник Листопадового повстання 1830—1831 років.
| Людвік Набєляк | |
|---|---|
| пол. Ludwik Nabielak | |
 Людвік Набєляк | |
| Ім'я при народженні | пол. Ludwik Nabielak |
| Народився | 16 грудня 1804 Стоберна, нині Ряшівський повіт, Польща |
| Помер | 14 грудня 1883 (78 років) Париж, Франція |
| Поховання | Пер-Лашез і d |
| Громадянство |  Франція |
| Національність | поляк |
| Місце проживання | Париж |
| Діяльність | політик, поет, літературний критик, історик, інженер з гірничих робіт |
| Галузь | історія[1], перекладацтво[d][1], публіцистика[1], d[1], літературна критика[1], політична діяльність[1] і гірнича справа[1] |
| Alma mater | Львівський університет |
| Знання мов | польська[1] |
| Партія | Польське демократичне товариство |
| Конфесія | католик |
| У шлюбі з | Софі Конрад |
| Нагороди | Золотий хрест ордену «Virtuti Militari» |
| |
Життєпис
Людвік Набєляк народився у селі Стоберна Ряшівської округи, в Галичині 16 грудня 1804 року.
Вивчав право у Львівському університеті, був членом Асоціації об'єднаних слов'ян. У 1821—1826 роках керував таємним польським громадсько-літературним гуртком «Товариство прихильників слов'янщини», заснованим у 1821 році студентською молоддю Львівського університету. За свідченням Л. Набєляка, поштовх до створення гуртка дали «історичні дослідження Зоряна Ходаковського на ниві слов'янщини, а крім того нещодавні, хоч і невдалі, політичні зусилля Пестеля і Муравйова», які надихнули молодь «слов'янським духом». Товариство ставило перед собою завдання збагачувати національну літературу, встановлювати тісніші відносини дружби та доброзичливості між слов'янськими народами.
По закінченню університету ще протягом декількох років мешкав у Львові. Давня дружба та спільна тематика робіт не переставали поєднувати його весь цей час з Августом Бєльовським. 1829 року вони разом відвідали карпатське підгір'я, Урич, Стрий, Сколе, Галич та інші населені пункти карпатського краю. Протягом усієї подорожі цікавилися фольклором, збирали народні пісні, старожитності.
У 1830 році, покликаний Адамом Хлендовським до співпраці з місцевим часописом «Dziennik Powszechny», він у перших числах травня цього року прибув на постійне проживання до Варшави, де одразу був прийнятий до числа працівників редакції часопису «Dziennik Powszechny». Займався історією Барської конфедерації. У жовтні 1830 року Набєляк отримав завдання від викладача військової тактики у варшавській кадетській школі, підпоручика гренадерської гвардії Петра Висоцького, яке полягало у створенні групи повстанців. 18 жовтня 1830 року, на зустрічі з Тшасковським у Лазєнках, він заявив про готовність напасти на палац [pl]. 29 листопада 1830 року, близько п'ятої години по полудню, група цивільних та невелика група курсантів, що належали до загону Висоцького, під керівництвом Людвіка Набєляка та Северина Гощинського напали на палац Бельведер у Варшаві. Метою нападу було вбивство або взяття у полон Великого князя Костянтина. «Увечері, близько восьмої години вечора, змовники, за підтримки мешканців Варшави, захопили [pl]».
30 листопада 1830 року Людвік Набєляк вступив до академічної почесної варти. 1 грудня того ж року він став співзасновником патріотичного клубу та увійшов до делегації, що вимагала від Юзефа Хлопіцького маршу на Литву. Під час Листопадового повстання брав участь у битвах польських та російських військ. За хоробрість проявлену у битві під Гроховом був нагороджений золотим хрестом ордену «Virtuti Militari», у битвах під Іганою та Остроленкою був поранений.
Шанований колегами та начальством — він завершив свою участь у повстанні в чині майора. Після поразки Листопадового повстання він перейшов кордон з Галичиною у складі корпусу генерала Ієроніма Раморіни та переховувався у маєтку в Шежинах поблизу міста Беч. Підлікувавши рани, він у грудні 1831 року через Угорщину та Австрію переїхав до Швейцарії, звідки у 1833 році емігрував до Франції.
У Парижі Набєляк активно брав участь у еміграційному житті як публіцист, так і громадський діяч. Спочатку він перебував у Парижі, звідки за свою діяльність був висланий до Тулузи, звідки знов повернувся до Парижа. В Тулузі у 1834 році на основі допоміжних праць Набєляк опублікував брошуру «До Мауриція Мохнацького через допоміжні листи» (пол. «Do Maurycego Mochnackiego z powodu pism auxerskich»). 1834 року у Варшаві царський кримінальний суд виніс йому вирок — смертна кара через повішення за участь у Листопадовому повстанні. Також у Парижі він познайомився з багатьма відомими діячами польської еміграції, зокрема, з Адамом Міцкевичем, Фридериком Шопеном, Юліушем Словацьким, Богданом Залеським, Каролем Рожицьким. Він приєднався до Польського демократичного товариства, виступаючи разом з Каролем Рожицьким у 1837 році. Усвідомлюючи необхідність забезпечити більш надійне джерело доходу, ніж уроки латинської та німецької мови, у 1839 році, у віці 35 років, він вступив до Паризької гірничої школи, отримавши звання гірничого інженера у 1843 році. З 1842 року він був прихильником поглядів [pl], з яким познайомився завдяки Адамові Міцкевичу. У 1843 році Набєляк, будучи гірничим інженером, влаштувався на роботу у Барселоні. У 1845 році він одружився з Софі Конрад (1822—1897), донькою французького генерала, яка з любові до чоловіка вивчила польську мову (листування між подружжям велося польською). 1848 року у відповідь на новини про революційні заворушення та на заклик Кароля Рожицького він якомога швидше прибув до Парижа і того ж року став співорганізатором польського військового формування — Легіона Міцкевича.
Потім він вирішив виїхати в Галичину, також сподіваючись на можливість оселитися там з родиною. Він виїхав з Галичини у червні 1849 року, а наприкінці року виїхав до Цюріха, до Товіанського, де пробув декілька місяців. Потреба утримувати сім'ю (у Набєляків було четверо дітей) змусила його багато разів їздити. Три роки він працював у Нормандії, в Плессі, шукаючи кам'яне вугілля, згодом в Алжирі, де керував шахтою з видобутку міді. Однак за станом здоров'я йому довелося звільнитися з цієї посади через два роки. Він переїхав до Марселя, а також зупинявся в інших містах на півдні Франції, в Іспанії та знову в Алжирі. Потім протягом 4 або 5 років він був директором газового заводу у місті Нім.
Після тривалої і болісної хвороби (рак шкіри та втрата зору) Людвік Набєляк помер 14 грудня 1883 року у Парижі, але останні роки свого життя він мешкав у передмісті Парижа, бо проживання в столиці виявилося занадто дорогим. Похований на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі. Опікувалися ним його дочки та його дружина Софі Конрад, які передали своїм дітям та онукам патріотичні ідеали Людвіка Набєляка. Дружина померла у 1897 році. Після смерті її дочка Женев'єва, виховувала почуття польського патріотизму вже у своїх дітях та онуках Людвіка Набєляка. Наскільки сильно на атмосферу її будинку вплинули книги, написані її сином та онуком Людвіка Набєляка, Полем Віаларом, відомим французьким письменником. В одному зі своїх автобіографічних романів Віалар писав, що в будинку своєї матері та тітки Маргарити Луїзи Емілі Конрад чув історії про Польщу як країну героїзму, а ідеали, взяті з домашньої традиції, стали «сенсом його подальшого життя».
Творчість
Від 1861 року Набеляк надрукував багато власних статей у «Бібліотеці Оссолінських». У 1871 році Набеляк видав 40 томів власних виписок з офіційних актів, які зберігалися у французьких архівах — стосовно польських подій 1794 року. Він також писав вірші, літературні нариси (зокрема про Вацлава Потоцького) та історичні (зокрема про Тадеуша Костюшка та Людвіка Кіцького), він перекладав слов'янську літературу. Нижче перелічені лише деякі з них:
- 1834 — «Nordlichter: Eine Sammlung Polnischer Dichtungen In's Deutsche Übertragen Von Ludwig Nabielak Und J.B. Werner», Schtutgart.
- 1843 — «Ludwik Nabielak do Murycego Mochnackiego z powodu pism auxerskich [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]», Paryż.
- 1848 — «Do rodzin naszych po powrocie ze Spilberga», Lwów.
- 1864 — «Jan Klemens Branicki: ustęp z dziejów Polski XVIII wieku [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]», Lwów.
- 1867 — «Listy Piotra des Noyers sekretarza królowej Maryi Kazimiry, z lat 1680-1683, rzeczy polskich dotyczące [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]», Lwów.
- 1871 — ««Tadeusz Kościuszko, jego odezwy i raporta uzupełnione celniejszemi aktami odnoszącemi się do powstania narodowego 1794 r.» [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — t. I-VIII, Paryż.
- 1878 — «Ludwik Kicki Jenerał Wojsk Polskich (1791—1831) [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]». — Poznań: Nakładem Księgarni Jana Konstantego Żupańskiego.
Вшанування
Вулиці, названі на честь Людвіка Набєляка, є у: Ярославі (від 1988 року), Кракові (3-я дільниця Продник Червони), Перемишлі, Варшаві (дільниця Мокотув), Вроцлаві (дільниця Карловіце), Жирардуві.
1895 року в місцевості На Байках у Львові на честь Людвіка Набєляка була названа вулиця (нині — вулиця Івана Котляревського).
Примітки
- Czech National Authority Database
- Tygodnik Petersburski. — 1834. — nr 86. — s. 519. (пол.)
- B. Konarska Świadomość narodowa Polaków zamieszkałych we Francji po powstaniu listopadowym w losy Polaków w XIX-XX wieku. Studia ofiarowane Stefanowi Kieniewiczowi w osiemdziesiąta rocznicę jego urodzin. — Warszawa, 1987. — S. 445. (пол.)
- Ulica Ludwika Nabielaka [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
- Krajowy Rejestr Urzędowy Podziału Terytorialnego Kraju TERYT [ 30 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Котляревського І. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 30 листопада 2020.
Джерела
- Jozef Bachorz Ze Stobiernej, Głogowa i Rzeszowa w daleka świat. Przypomnienie sławnego wspyłziomka [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.] // Tematy i Konteksty. — nr 1 (6). — 2011. — S. 15-27. (пол.)
- Robert Bielecki Słownik biograficzny oficerów powstania listopadowego: tom 3: L-R. — Trio, 1998. — . (пол.)
- Ewa Michałowska-Walkiewicz Ludwik Nabielak — poeta i działacz polityczny [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] (пол.)
- Zdzisław Niedzieda Słowiańskie zainteresowanie pisarzy lwowskich w latach 1830—1848. — Krakόw: Nakł. Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1966. — 122 s. (пол.)
- Władysław Zawadzki Ludwik Nabielak: Opowieść historyczna. — Lwόw: Gubrynowicz u. Schmidt, 1886. — 202 s. (пол.)
- Стеблій Ф. І.Товариство прихильників слов'янщини [ 25 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ЕІУ
- Александръ Петровъ. Набѣлякъ, Людвикъ // Русскій біографическій словарь: в 25 т. — СПб : Типографія Главнаго Управленія Удѣловъ, 1914. — Т. Том XI: Нааке-Накенскій — Николай Николаевичъ Старшій. — С. 3. (рос.)
Посилання
- Ludwik Nabielak (пол.)
- Nabielak, Goszczyński i Towiański w Archiwum Begeya (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudvik Nabyelyak pol Ludwik Nabielak 16 grudnya 1804 Stoberna nini Ryashivskij povit Polsha 14 grudnya 1883 Parizh Franciya polskij politik poet literaturnij kritik istorik inzhener z girnichih robit Spivzasnovnik Polskogo patriotichnogo klubu 1830 Uchasnik Listopadovogo povstannya 1830 1831 rokiv Lyudvik Nabyelyakpol Ludwik NabielakLyudvik NabyelyakIm ya pri narodzhennipol Ludwik NabielakNarodivsya16 grudnya 1804 1804 12 16 Stoberna nini Ryashivskij povit PolshaPomer14 grudnya 1883 1883 12 14 78 rokiv Parizh FranciyaPohovannyaPer Lashez i dGromadyanstvo FranciyaNacionalnistpolyakMisce prozhivannyaParizhDiyalnistpolitik poet literaturnij kritik istorik inzhener z girnichih robitGaluzistoriya 1 perekladactvo d 1 publicistika 1 d 1 literaturna kritika 1 politichna diyalnist 1 i girnicha sprava 1 Alma materLvivskij universitetZnannya movpolska 1 PartiyaPolske demokratichne tovaristvoKonfesiyakatolikU shlyubi zSofi KonradNagorodiZolotij hrest ordenu Virtuti Militari Mediafajli u VikishovishiZhittyepisLyudvik Nabyelyak narodivsya u seli Stoberna Ryashivskoyi okrugi v Galichini 16 grudnya 1804 roku Vivchav pravo u Lvivskomu universiteti buv chlenom Asociaciyi ob yednanih slov yan U 1821 1826 rokah keruvav tayemnim polskim gromadsko literaturnim gurtkom Tovaristvo prihilnikiv slov yanshini zasnovanim u 1821 roci studentskoyu moloddyu Lvivskogo universitetu Za svidchennyam L Nabyelyaka poshtovh do stvorennya gurtka dali istorichni doslidzhennya Zoryana Hodakovskogo na nivi slov yanshini a krim togo neshodavni hoch i nevdali politichni zusillya Pestelya i Muravjova yaki nadihnuli molod slov yanskim duhom Tovaristvo stavilo pered soboyu zavdannya zbagachuvati nacionalnu literaturu vstanovlyuvati tisnishi vidnosini druzhbi ta dobrozichlivosti mizh slov yanskimi narodami Po zakinchennyu universitetu she protyagom dekilkoh rokiv meshkav u Lvovi Davnya druzhba ta spilna tematika robit ne perestavali poyednuvati jogo ves cej chas z Avgustom Byelovskim 1829 roku voni razom vidvidali karpatske pidgir ya Urich Strij Skole Galich ta inshi naseleni punkti karpatskogo krayu Protyagom usiyeyi podorozhi cikavilisya folklorom zbirali narodni pisni starozhitnosti U 1830 roci poklikanij Adamom Hlendovskim do spivpraci z miscevim chasopisom Dziennik Powszechny vin u pershih chislah travnya cogo roku pribuv na postijne prozhivannya do Varshavi de odrazu buv prijnyatij do chisla pracivnikiv redakciyi chasopisu Dziennik Powszechny Zajmavsya istoriyeyu Barskoyi konfederaciyi U zhovtni 1830 roku Nabyelyak otrimav zavdannya vid vikladacha vijskovoyi taktiki u varshavskij kadetskij shkoli pidporuchika grenaderskoyi gvardiyi Petra Visockogo yake polyagalo u stvorenni grupi povstanciv 18 zhovtnya 1830 roku na zustrichi z Tshaskovskim u Lazyenkah vin zayaviv pro gotovnist napasti na palac pl 29 listopada 1830 roku blizko p yatoyi godini po poludnyu grupa civilnih ta nevelika grupa kursantiv sho nalezhali do zagonu Visockogo pid kerivnictvom Lyudvika Nabyelyaka ta Severina Goshinskogo napali na palac Belveder u Varshavi Metoyu napadu bulo vbivstvo abo vzyattya u polon Velikogo knyazya Kostyantina Uvecheri blizko vosmoyi godini vechora zmovniki za pidtrimki meshkanciv Varshavi zahopili pl 30 listopada 1830 roku Lyudvik Nabyelyak vstupiv do akademichnoyi pochesnoyi varti 1 grudnya togo zh roku vin stav spivzasnovnikom patriotichnogo klubu ta uvijshov do delegaciyi sho vimagala vid Yuzefa Hlopickogo marshu na Litvu Pid chas Listopadovogo povstannya brav uchast u bitvah polskih ta rosijskih vijsk Za horobrist proyavlenu u bitvi pid Grohovom buv nagorodzhenij zolotim hrestom ordenu Virtuti Militari u bitvah pid Iganoyu ta Ostrolenkoyu buv poranenij Shanovanij kolegami ta nachalstvom vin zavershiv svoyu uchast u povstanni v chini majora Pislya porazki Listopadovogo povstannya vin perejshov kordon z Galichinoyu u skladi korpusu generala Iyeronima Ramorini ta perehovuvavsya u mayetku v Shezhinah poblizu mista Bech Pidlikuvavshi rani vin u grudni 1831 roku cherez Ugorshinu ta Avstriyu pereyihav do Shvejcariyi zvidki u 1833 roci emigruvav do Franciyi U Parizhi Nabyelyak aktivno brav uchast u emigracijnomu zhitti yak publicist tak i gromadskij diyach Spochatku vin perebuvav u Parizhi zvidki za svoyu diyalnist buv vislanij do Tuluzi zvidki znov povernuvsya do Parizha V Tuluzi u 1834 roci na osnovi dopomizhnih prac Nabyelyak opublikuvav broshuru Do Mauriciya Mohnackogo cherez dopomizhni listi pol Do Maurycego Mochnackiego z powodu pism auxerskich 1834 roku u Varshavi carskij kriminalnij sud vinis jomu virok smertna kara cherez povishennya za uchast u Listopadovomu povstanni Takozh u Parizhi vin poznajomivsya z bagatma vidomimi diyachami polskoyi emigraciyi zokrema z Adamom Mickevichem Friderikom Shopenom Yuliushem Slovackim Bogdanom Zaleskim Karolem Rozhickim Vin priyednavsya do Polskogo demokratichnogo tovaristva vistupayuchi razom z Karolem Rozhickim u 1837 roci Usvidomlyuyuchi neobhidnist zabezpechiti bilsh nadijne dzherelo dohodu nizh uroki latinskoyi ta nimeckoyi movi u 1839 roci u vici 35 rokiv vin vstupiv do Parizkoyi girnichoyi shkoli otrimavshi zvannya girnichogo inzhenera u 1843 roci Z 1842 roku vin buv prihilnikom poglyadiv pl z yakim poznajomivsya zavdyaki Adamovi Mickevichu U 1843 roci Nabyelyak buduchi girnichim inzhenerom vlashtuvavsya na robotu u Barseloni U 1845 roci vin odruzhivsya z Sofi Konrad 1822 1897 donkoyu francuzkogo generala yaka z lyubovi do cholovika vivchila polsku movu listuvannya mizh podruzhzhyam velosya polskoyu 1848 roku u vidpovid na novini pro revolyucijni zavorushennya ta na zaklik Karolya Rozhickogo vin yakomoga shvidshe pribuv do Parizha i togo zh roku stav spivorganizatorom polskogo vijskovogo formuvannya Legiona Mickevicha Obkladinka Tadeush Kostyushko jogo zvernennya ta dopovidi vidana v Parizhi u 1871 roci Potim vin virishiv viyihati v Galichinu takozh spodivayuchis na mozhlivist oselitisya tam z rodinoyu Vin viyihav z Galichini u chervni 1849 roku a naprikinci roku viyihav do Cyuriha do Tovianskogo de probuv dekilka misyaciv Potreba utrimuvati sim yu u Nabyelyakiv bulo chetvero ditej zmusila jogo bagato raziv yizditi Tri roki vin pracyuvav u Normandiyi v Plessi shukayuchi kam yane vugillya zgodom v Alzhiri de keruvav shahtoyu z vidobutku midi Odnak za stanom zdorov ya jomu dovelosya zvilnitisya z ciyeyi posadi cherez dva roki Vin pereyihav do Marselya a takozh zupinyavsya v inshih mistah na pivdni Franciyi v Ispaniyi ta znovu v Alzhiri Potim protyagom 4 abo 5 rokiv vin buv direktorom gazovogo zavodu u misti Nim Pislya trivaloyi i bolisnoyi hvorobi rak shkiri ta vtrata zoru Lyudvik Nabyelyak pomer 14 grudnya 1883 roku u Parizhi ale ostanni roki svogo zhittya vin meshkav u peredmisti Parizha bo prozhivannya v stolici viyavilosya zanadto dorogim Pohovanij na cvintari Per Lashez u Parizhi Opikuvalisya nim jogo dochki ta jogo druzhina Sofi Konrad yaki peredali svoyim dityam ta onukam patriotichni ideali Lyudvika Nabyelyaka Druzhina pomerla u 1897 roci Pislya smerti yiyi dochka Zhenev yeva vihovuvala pochuttya polskogo patriotizmu vzhe u svoyih dityah ta onukah Lyudvika Nabyelyaka Naskilki silno na atmosferu yiyi budinku vplinuli knigi napisani yiyi sinom ta onukom Lyudvika Nabyelyaka Polem Vialarom vidomim francuzkim pismennikom V odnomu zi svoyih avtobiografichnih romaniv Vialar pisav sho v budinku svoyeyi materi ta titki Margariti Luyizi Emili Konrad chuv istoriyi pro Polshu yak krayinu geroyizmu a ideali vzyati z domashnoyi tradiciyi stali sensom jogo podalshogo zhittya TvorchistVid 1861 roku Nabelyak nadrukuvav bagato vlasnih statej u Biblioteci Ossolinskih U 1871 roci Nabelyak vidav 40 tomiv vlasnih vipisok z oficijnih aktiv yaki zberigalisya u francuzkih arhivah stosovno polskih podij 1794 roku Vin takozh pisav virshi literaturni narisi zokrema pro Vaclava Potockogo ta istorichni zokrema pro Tadeusha Kostyushka ta Lyudvika Kickogo vin perekladav slov yansku literaturu Nizhche perelicheni lishe deyaki z nih 1834 Nordlichter Eine Sammlung Polnischer Dichtungen In s Deutsche Ubertragen Von Ludwig Nabielak Und J B Werner Schtutgart 1843 Ludwik Nabielak do Murycego Mochnackiego z powodu pism auxerskich 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Paryz 1848 Do rodzin naszych po powrocie ze Spilberga Lwow 1864 Jan Klemens Branicki ustep z dziejow Polski XVIII wieku 1 listopada 2020 u Wayback Machine Lwow 1867 Listy Piotra des Noyers sekretarza krolowej Maryi Kazimiry z lat 1680 1683 rzeczy polskich dotyczace 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Lwow 1871 Tadeusz Kosciuszko jego odezwy i raporta uzupelnione celniejszemi aktami odnoszacemi sie do powstania narodowego 1794 r 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine t I VIII Paryz 1878 Ludwik Kicki Jeneral Wojsk Polskich 1791 1831 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Poznan Nakladem Ksiegarni Jana Konstantego Zupanskiego VshanuvannyaVulici nazvani na chest Lyudvika Nabyelyaka ye u Yaroslavi vid 1988 roku Krakovi 3 ya dilnicya Prodnik Chervoni Peremishli Varshavi dilnicya Mokotuv Vroclavi dilnicya Karlovice Zhirarduvi 1895 roku v miscevosti Na Bajkah u Lvovi na chest Lyudvika Nabyelyaka bula nazvana vulicya nini vulicya Ivana Kotlyarevskogo PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Tygodnik Petersburski 1834 nr 86 s 519 pol B Konarska Swiadomosc narodowa Polakow zamieszkalych we Francji po powstaniu listopadowym w losy Polakow w XIX XX wieku Studia ofiarowane Stefanowi Kieniewiczowi w osiemdziesiata rocznice jego urodzin Warszawa 1987 S 445 pol Ulica Ludwika Nabielaka 6 travnya 2021 u Wayback Machine pol Krajowy Rejestr Urzedowy Podzialu Terytorialnego Kraju TERYT 30 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Proyekt Vulici Lvova vulicya Kotlyarevskogo I lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 23 kvitnya 2021 Procitovano 30 listopada 2020 DzherelaJozef Bachorz Ze Stobiernej Glogowa i Rzeszowa w daleka swiat Przypomnienie slawnego wspylziomka 11 lipnya 2020 u Wayback Machine Tematy i Konteksty nr 1 6 2011 S 15 27 pol Robert Bielecki Slownik biograficzny oficerow powstania listopadowego tom 3 L R Trio 1998 ISBN 83 86842 11 3 pol Ewa Michalowska Walkiewicz Ludwik Nabielak poeta i dzialacz polityczny 28 listopada 2020 u Wayback Machine pol Zdzislaw Niedzieda Slowianskie zainteresowanie pisarzy lwowskich w latach 1830 1848 Krakow Nakl Uniwersytetu Jagiellonskiego 1966 122 s pol Wladyslaw Zawadzki Ludwik Nabielak Opowiesc historyczna Lwow Gubrynowicz u Schmidt 1886 202 s pol Steblij F I Tovaristvo prihilnikiv slov yanshini 25 serpnya 2020 u Wayback Machine EIU Aleksandr Petrov Nabѣlyak Lyudvik Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb Tipografiya Glavnago Upravleniya Udѣlov 1914 T Tom XI Naake Nakenskij Nikolaj Nikolaevich Starshij S 3 ros PosilannyaLudwik Nabielak pol Nabielak Goszczynski i Towianski w Archiwum Begeya pol