Ба́йки або На Ба́йках, або Нови́й Світ — місцевість Франківського району Львова. Обмежена з півдня залізничною колією на Кульпаркові, із заходу — вулицею Героїв УПА, зі сходу — Княгині Ольги та Сахарова, з півночі — Бандери. З кінця XIX — початку XX століття Новий Світ — елітний район Львова.
На Байках (Новий Світ) Львів | ||||
Вулиця Коновальця після реконструкції | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Район | Франківський | |||
Адмінодиниця | Львів | |||
Поштовий індекс | 79013, 79057 | |||
Головні вулиці | Коновальця, Чупринки, Мельника, Київська, | |||
Заклади освіти та культури | Національний лісотехнічний університет України, технологічний коледж НУ «Львівська політехніка» | |||
Парки | Парк «Піскові Озера», , дендрарій «Львівської політехніки» | |||
Транспорт | ||||
Залізнична інфраструктура | платформа «Вул. Коновальця» | |||
Новий Світ у Вікісховищі |
Походження назви
Історики по-різному трактують назву «На Байках». Проте виділяються дві найпоширеніші версії:
- Назва пов'язана з природними особливостями цієї заболоченої території: Мочари-Баюри-Байки.
- Назва походить від рельєфу: На балках — На байках.
Історія
Колись одне з підміських сіл Львова, вже у XVI столітті згадується як львівське передмістя. Але ще у 1860-х роках тоді вже міська дільниця «Новий Світ», основою якої були Байки, мала сільський вигляд. Її жителі займалися садівництвом та городництвом (звідси колишня назва вулиці Антоновича — Садівницька), мулярством (звідси колишня назва вулиці Єфремова — Мурарська).
У 1870 році львівський магістрат упорядкував назви вулиць та ввів нумерацію будинків і ділянок.
У 1890-х роках дільницю зі сходу почали освоювати архітектори професор Юліан Захаревич та професор Іван Левинський, які створили тут один із найгарніших куточків Львова, який тривалий час мав назву Кастелівка. Понині зберігається планування вулиць та комунікацій, створене за задумом цих відомих архітекторів. Із заходу Байки почав забудовувати і розвивати підприємець Антоні Франц, коштами якого було прокладено нинішню вулицю Коновальця. Тому ця частина дільниці звалася . Тут розташовувалися фабрика будівельних матеріалів Івана Левинського та гіпсове підприємство братів Франців.
Наприкінці XIX століття на Новому Світі була найдорожча у Львові нерухомість. 18 січня 1907 року від «Віденської кав'ярні» (проспект Свободи) сюди прокладено лінію електричного трамваю. Проте після цього вартість тутешньої землі впала у ціні вдвічі.
В 1920—1930-х роках район знову став популярним для будівництва вілл. Зокрема, свій маєток тут спорудив художник Іван Труш. Тоді район забудовувався у стилі функціоналізму, вілли споруджували посеред зелених насаджень, що було в дусі модної тоді ідеї міста-саду. У польський період місцевість була виділена в окрему дільницю «Новий Світ».
На час німецької окупації дільниця «Новий Світ» була виділена для проживання виключно арійського населення, попри те, що в районі сучасного був влаштований концтабір для радянських військовополонених.
Після встановлення радянського режиму забудова місцевості була точковою, а на околиці місцевості був збудований завод , а трохи далі — Львівський завод телеграфної апаратури. Після другої світової війни місцевість стала основою нового Радянського району (нині — Франківський район) м. Львова.
У 2006 році оператор мобільного зв'язку «djuice» переобладнав трамвайну зупинку «Вулиця генерала Чупринки» на перший в Україні bluetooth-портал.
Важливі споруди
- Франківська районна адміністрація ЛМР;
- Національний лісотехнічний університет України;
- Технологічний коледж Національного університету «Львівська політехніка»;
- Державний інститут проектування міст «Містопроект»;
- Палац спорту «Україна»;
- Спортивно-розважальний комплекс «Медик»;
- Львівський інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України;
- КНП ЛОР «5-та міська клінічна лікарня»;
- КНП ЛОР «Львівський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер»;
- КЗ ЛОР «Львівський обласний комунальний шкірно-венерологічний диспансер № 1»;
- Гінекологічні відділення комунальної 3-ї міської клінічної лікарні м. Львова;
- Лінійний цех міського центру телекомунікацій львівської філії АТ «Укртелеком»;
- Львівський державний нотаріальний архів.
Сакральні споруди
- Церква святого Климентія папи (УГКЦ; вул. Чупринки, 70);
- Церква святого Йосифа Обручника (УГКЦ; вул. Залізняка, 11);
- Свято-Троїцька церква (УПЦ МП; вул. Антоновича, 100);
- Студентський храм Рівноапостольного князя Володимира (УГКЦ; вул. Природна, 8а);
- Дім молитви церкви ЄХБ «Нове життя» (автономної) (ЄХБ; вул. Залізняка, 21).
Світлини
- Церква Святого Климентія папи
- Церква святого Йосифа Обручника
- Вулиця Коновальця
- Вулиця Коновальця
- Вулиця Конотопська
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2023.
- . svitlycia.com.ua. Ріелтерське бюро «Світлиця». 28 січня 2008. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 9 березня 2009.
Джерела
- Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 72—123. — .
- Мельник І. В. Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. — Львів : Центр Європи, 2014. — 288 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — .
- Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 240—254. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — .
- Krajewski A. Lwowskie przedmieścia: obrazki i szkice z przed pół wieku. — Lwów: Towarzystwo miłośników przeszłości Lwowa, 1909. — S. 40-43. (пол.)
- Biblioteka Lwowska, tom 1: Jaworski, Franciszek. Ratusz Lwowski; Krajewski, Adam. Lwowskie przedmieścia; Jaworski, Franciszek. Uniwersytet Lwowski. — Warszawa: Polski Dom Wydawniczy, 1990. — 88 s. (пол.)
Посилання
- Ірина Котлобулатова (15—16 липня 2000). . postup.brama.com. Поступ. Архів оригіналу за 25 червня 2022. Процитовано 9 січня 2023.
- Марія Стахів (7 листопада 2017). Львівська сецесія. Екскурсія під'їздами, де збереглись унікальні розписи. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 9 січня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novij Svit znachennya Ba jki abo Na Ba jkah abo Novi j Svit miscevist Frankivskogo rajonu Lvova Obmezhena z pivdnya zaliznichnoyu koliyeyu na Kulparkovi iz zahodu vuliceyu Geroyiv UPA zi shodu Knyagini Olgi ta Saharova z pivnochi Banderi Z kincya XIX pochatku XX stolittya Novij Svit elitnij rajon Lvova Na Bajkah Novij Svit LvivNa Bajkah Novij Svit Vulicya Konovalcya pislya rekonstrukciyi Zagalna informaciya Rajon FrankivskijAdminodinicya LvivPoshtovij indeks 79013 79057Golovni vulici Konovalcya Chuprinki Melnika Kiyivska Zakladi osviti ta kulturi Nacionalnij lisotehnichnij universitet Ukrayini tehnologichnij koledzh NU Lvivska politehnika Parki Park Piskovi Ozera dendrarij Lvivskoyi politehniki Transport Zaliznichna infrastruktura platforma Vul Konovalcya Novij Svit u VikishovishiPohodzhennya nazviIstoriki po riznomu traktuyut nazvu Na Bajkah Prote vidilyayutsya dvi najposhirenishi versiyi Nazva pov yazana z prirodnimi osoblivostyami ciyeyi zabolochenoyi teritoriyi Mochari Bayuri Bajki Nazva pohodit vid relyefu Na balkah Na bajkah IstoriyaKolis odne z pidmiskih sil Lvova vzhe u XVI stolitti zgaduyetsya yak lvivske peredmistya Ale she u 1860 h rokah todi vzhe miska dilnicya Novij Svit osnovoyu yakoyi buli Bajki mala silskij viglyad Yiyi zhiteli zajmalisya sadivnictvom ta gorodnictvom zvidsi kolishnya nazva vulici Antonovicha Sadivnicka mulyarstvom zvidsi kolishnya nazva vulici Yefremova Murarska U 1870 roci lvivskij magistrat uporyadkuvav nazvi vulic ta vviv numeraciyu budinkiv i dilyanok U 1890 h rokah dilnicyu zi shodu pochali osvoyuvati arhitektori profesor Yulian Zaharevich ta profesor Ivan Levinskij yaki stvorili tut odin iz najgarnishih kutochkiv Lvova yakij trivalij chas mav nazvu Kastelivka Ponini zberigayetsya planuvannya vulic ta komunikacij stvorene za zadumom cih vidomih arhitektoriv Iz zahodu Bajki pochav zabudovuvati i rozvivati pidpriyemec Antoni Franc koshtami yakogo bulo prokladeno ninishnyu vulicyu Konovalcya Tomu cya chastina dilnici zvalasya Tut roztashovuvalisya fabrika budivelnih materialiv Ivana Levinskogo ta gipsove pidpriyemstvo brativ Franciv Naprikinci XIX stolittya na Novomu Sviti bula najdorozhcha u Lvovi neruhomist 18 sichnya 1907 roku vid Videnskoyi kav yarni prospekt Svobodi syudi prokladeno liniyu elektrichnogo tramvayu Prote pislya cogo vartist tuteshnoyi zemli vpala u cini vdvichi V 1920 1930 h rokah rajon znovu stav populyarnim dlya budivnictva vill Zokrema svij mayetok tut sporudiv hudozhnik Ivan Trush Todi rajon zabudovuvavsya u stili funkcionalizmu villi sporudzhuvali posered zelenih nasadzhen sho bulo v dusi modnoyi todi ideyi mista sadu U polskij period miscevist bula vidilena v okremu dilnicyu Novij Svit Na chas nimeckoyi okupaciyi dilnicya Novij Svit bula vidilena dlya prozhivannya viklyuchno arijskogo naselennya popri te sho v rajoni suchasnogo buv vlashtovanij konctabir dlya radyanskih vijskovopolonenih Pislya vstanovlennya radyanskogo rezhimu zabudova miscevosti bula tochkovoyu a na okolici miscevosti buv zbudovanij zavod a trohi dali Lvivskij zavod telegrafnoyi aparaturi Pislya drugoyi svitovoyi vijni miscevist stala osnovoyu novogo Radyanskogo rajonu nini Frankivskij rajon m Lvova U 2006 roci operator mobilnogo zv yazku djuice pereobladnav tramvajnu zupinku Vulicya generala Chuprinki na pershij v Ukrayini bluetooth portal Vazhlivi sporudiFrankivska rajonna administraciya LMR Nacionalnij lisotehnichnij universitet Ukrayini Tehnologichnij koledzh Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Derzhavnij institut proektuvannya mist Mistoproekt Palac sportu Ukrayina Sportivno rozvazhalnij kompleks Medik Lvivskij institut patologiyi krovi ta transfuzijnoyi medicini NAMN Ukrayini KNP LOR 5 ta miska klinichna likarnya KNP LOR Lvivskij oblasnij likarsko fizkulturnij dispanser KZ LOR Lvivskij oblasnij komunalnij shkirno venerologichnij dispanser 1 Ginekologichni viddilennya komunalnoyi 3 yi miskoyi klinichnoyi likarni m Lvova Linijnij ceh miskogo centru telekomunikacij lvivskoyi filiyi AT Ukrtelekom Lvivskij derzhavnij notarialnij arhiv Sakralni sporudiCerkva svyatogo Klimentiya papi UGKC vul Chuprinki 70 Cerkva svyatogo Josifa Obruchnika UGKC vul Zaliznyaka 11 Svyato Troyicka cerkva UPC MP vul Antonovicha 100 Studentskij hram Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira UGKC vul Prirodna 8a Dim molitvi cerkvi YeHB Nove zhittya avtonomnoyi YeHB vul Zaliznyaka 21 SvitliniCerkva Svyatogo Klimentiya papi Cerkva svyatogo Josifa Obruchnika Vulicya Konovalcya Vulicya Konovalcya Vulicya KonotopskaPrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2023 svitlycia com ua Rielterske byuro Svitlicya 28 sichnya 2008 Arhiv originalu za 29 bereznya 2008 Procitovano 9 bereznya 2009 DzherelaMelnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 S 72 123 ISBN 978 966 7022 79 2 Melnik I V Lvivskij Novij Svit ta pivdenni okolici Korolivskogo stolichnogo mista Galichini vid Svyatogo Yura do Navariyi Lviv Centr Yevropi 2014 288 s Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 966 702282 2 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 240 254 Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 617 629 077 3 Krajewski A Lwowskie przedmiescia obrazki i szkice z przed pol wieku Lwow Towarzystwo milosnikow przeszlosci Lwowa 1909 S 40 43 pol Biblioteka Lwowska tom 1 Jaworski Franciszek Ratusz Lwowski Krajewski Adam Lwowskie przedmiescia Jaworski Franciszek Uniwersytet Lwowski Warszawa Polski Dom Wydawniczy 1990 88 s pol PosilannyaIrina Kotlobulatova 15 16 lipnya 2000 postup brama com Postup Arhiv originalu za 25 chervnya 2022 Procitovano 9 sichnya 2023 Mariya Stahiv 7 listopada 2017 Lvivska secesiya Ekskursiya pid yizdami de zbereglis unikalni rozpisi tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto originalu za 2 kvitnya 2022 Procitovano 9 sichnya 2023