Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Люблінська губернія (рос. Люблинская губерния, пол. Gubernia lubelska) — історична адміністративно-територіальна одиниця, одна з губерній Царства Польського в складі Російської імперії. Значну частку населення губернії становили українці.
| Люблінська губернія | ||||
 | ||||
 | ||||
| Центр | Люблін | |||
|---|---|---|---|---|
| Утворено | 1837 | |||
| Площа | 16 900 | |||
| Населення | 1 341 000 осіб (1905) | |||
| Густота | 79.3 осіб / км² | |||
| Попередники | Люблінське воєводство | |||
| Наступники | Холмська губернія | |||
Історія
Утворена 1837 року з Люблінського воєводства. В 1842 році Пулавський повіт перейменовано на Новоолександрійський. В 1844 році приєднана територія ліквідованої Підляської губернії, яка в 1867 році була виділена як Седлецька губернія.
В 1912 році до Люблінської губернії була приєднана частина ліквідованої Седлецької губернії (Гарволінський, Луківський, Седлецький, Соколівський повіти, частково Радинський і фрагменти Константинівського і Володавського), а з частини Люблінської губернії (Білгорайський, Холмський, Грубешівський, Томашівський, Замостський повіти і частково Красноставський і Любартівський) утворена Холмська губернія.
Адміністративний поділ
З 1867 до 1912 року поділялась на 10 повітів:
| № п/п | Повіт | Площа, верст² | Населення (1897), осіб | |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Білгорайський | м. Білгорай (5 846 осіб) | 1 500,8 | 96 332 |
| 2 | Грубешівський | м. Грубешів (10 639 осіб) | 1 291,3 | 101 392 |
| 3 | Замостський | м. Замостя (14 705 осіб) | 1 569,6 | 119 783 |
| 4 | Красниставський | м. Красностав (9 846 осіб) | 1 329,3 | 100 655 |
| 5 | Любартівський | м. Любартів (5 237 осіб) | 1 200,4 | 86 894 |
| 6 | м. Люблін (50 385 осіб) | 1 601,3 | 156 732 | |
| 7 | м. Пулави (8 617 осіб) | 1 491,9 | 145 362 | |
| 8 | Томашівський | м. Томашів (6 233 осіб) | 1 213,4 | 98 783 |
| 9 | Холмський | м. Холм (18 452 осіб) | 1 865,9 | 137 585 |
| 10 | Янівський | м. Янів (7 919 осіб) | 1 725,5 | 117 144 |
Площа — 16,9 тис. км². Населення — 1 341 тис. осіб (1905). Найбільші міста — Люблін, Замостя, Холм (до 1912).
Населення
У 1838 році чисельність населення губернії становило 530 199 осіб, з них 343 729 римо-католиків (64,83 %), 124 388 греко-католиків (23,46 %), 60 946 євреїв (11,49 %). Налічувалося 135 греко-католицьких парафій (12 деканатів Холмської єпархії), 123 римо-католицьких парафій (12 деканатів), 38 єврейських кагалів і 1 православна парафія.
У 1864 році в губернії налічувалося 103 міста, 656 сільських гмін, 3543 сіл, 1317 фільварків і 321 інше поселення. Населення становило 1 008 916 осіб, з них 638 583 римо-католиків, 216 093 греко-католиків, 142 975 юдеїв, 8605 лютеран, 2256 православних, 150 мусульман, 254 інших релігій. Вміло читати та писати 106 818 осіб (10,59 %), мало вищу освіту 19 204 осіб (1,90 %). Розподіл за професіями був: рільництво — 727 476 осіб (72,10 %), ремісництво та фабрики — 75 959 осіб (7,53 %), торгівля — 37 437 осіб (3,71 %), іншою діяльністю — 168 044 осіб (16,66 %).
Релігійна мережа в 1864 році була представлена однією дієцезією греко-католицької церкви (Холмською), двома дієцезіями римо-католицької церкви (Люблінською та Підляською), одним деканатом православної церкви, євангельськими, єврейськими та мусульманськими громадами. До Холмської греко-католицької дієцезії належало 24 деканатів з 265 парафіями, у яких було 318 церков, 4 монастирі, 48 каплиць, 495 цвинтарів, 48 прицерковних початкових шкіл. Римо-католицька церква мала 267 костелів, 41 монастир, 75 каплиць, 376 цвинтарів. Люблінська дієцезія РКЦ мала 12 деканатів з 131 парафією, Підляська — 10 деканатів з 118 парафіями. Православний деканат мав 5 парафій з 9 церквами, 1 монастирем, 3 каплицями та 9 цвинтарями. Налічувалося 5 євангельських парафій, у яких було 2 храми, 6 домів молитви, 2 каплиці та 23 цвинтарі. Було 86 єврейських громад з 98 синагогами, 92 домами молитви та 88 лазнями. Крім того, у Студзянці діяла мусульманська мечеть.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у губернії проживало 156 488 українськомовних: 124 191 українськомовний греко-католик, 29 568 українськомовних римо-католиків, 8 733 польськомовних греко-католиків і 652 греко-католики, які розмовляли і українською, і польською.
За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку губернії становила 35,2 %, поляків — 49,6 %, євреїв — 14 %, німців — 0,9 %, росіян — 0,1 %, циган — 0,01 %, татар — 0,0003 %.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в губернії проживало 1 160 662 особи (589 961 чоловік і 570 701 жінка). Найбільші міста — Люблін (50 385 осіб), Холм (18 452 осіб), Замостя (14 705 осіб), Грубешів (10 639 осіб), Красностав (9846 осіб), Красник (8257 осіб), Янів (7919 осіб), Томашів (6233 осіб), Щебрешин (6122 осіб), Білгорай (5846 осіб), Любартів (5237 осіб), Дубенка (4799 осіб), Ленчна (3767 осіб). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| польська | 729 529 | 62,85 % |
| українська | 196 476 | 16,93 % |
| єврейська | 155 398 | 13,39 % |
| російська | 47 912 | 4,13 % |
| німецька | 25 972 | 2,24 % |
| інші | 5 375 | 0,46 % |
| Разом | 1 160 662 | 100 % |
У повітах національний склад був таким:
| Розподіл населення в повітах губернії за національністю (перепис 1897 року) | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Повіт | Поляки | Українці | Євреї | Росіяни | Німці | |
| Білгорайський | 62.7 % | 20.8 % | 9.3 % | 6.9 % | … | |
| Грубешівський | 23.1 % | 59.6 % | 14.5 % | 1.9 % | … | |
| Замостський | 73.9 % | 7.7 % | 12.2 % | 5.6 % | … | |
| Красниставський | 80.3 % | 5.5 % | 10.9 % | 2.8 % | … | |
| Любартівський | 81.5 % | 1.8 % | 11.6 % | … | 4.3 % | |
| 73.5 % | … | 20.3 % | 3.5 % | 1.7 % | ||
| 73.5 % | 1.7 % | 16.6 % | 6.5 % | … | ||
| Томашівський | 36.5 % | 49.5 % | 11.1 % | 2.5 % | … | |
| Холмський | 34.5 % | 33.4 % | 12.7 % | 6.3 % | 12.7 % | |
| Янівський | 84.5 % | 1.2 % | 9.9 % | 2.8 % | … | |
| По губернії | 62.9 % | 16.9 % | 13.4 % | 4.1 % | 2.2 % | |
Розподіл населення за релігією згідно з переписом 1897 року:
| Віросповідання | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| римо-католики | 726 952 | 62,63 % |
| православні та єдиновірці | 248 061 | 21,37 % |
| юдеї | 156 221 | 13,46 % |
| лютерани | 26 930 | 2,32 % |
| баптисти | 1348 | 0,12 % |
| мусульмани | 464 | 0,04 % |
| старообрядці | 402 | 0,03 % |
| інші | 284 | 0,02 % |
| Разом | 1 160 662 | 100 % |
Згідно з переписом 1897 року в Люблінській губернії налічувалося 25 891 римо-католиків, які зазначили рідною мовою «руську мову» (російську, українську чи білоруську). 17 квітня 1905 року російський імператор Микола II видав [ru], який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію. Як наслідок, у 1905—1909 роках у Люблінській губернії з православ'я у римо-католицтво перейшло 50 246 осіб.
Примітки
- . www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
- Завелейский М.Д. Статистика Царства Польского, по высочайшему повелению составленная коллежским советником М. Завелейским. — Санкт-Петербург : тип. Штаба Воен.-учеб. заведений, 1842. — С. Табл. №2, 4. (рос. дореф.)
- Lubelska gubernija // Encyklopedia Powszechna. — Warszawa : S. Orgelbranda Synowie, 1864. — Т. 17: Libelt-Marek. — С. 319, 324, 328. з джерела 10 січня 2023 (пол.)
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 289. (рос. дореф.)
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку, губерниям и областям. Люблинская губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по вероисповеданиям и регионам. Люблинская губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- Сумишин Я. (12 липня 2021). «Розполячення» костьолу як знаряддя русифікації. Історична правда. Процитовано 2 січня 2023.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Люблінська губернія |
- Gubernia lubelska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 433. (пол.)
- Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : [Типография т-ва «Народная польза»], 1904. — Т. LV : Люблинская губерния. — [4], XII, 262 с.(рос. дореф.)
 | Це незавершена стаття з історії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyublinska guberniya ros Lyublinskaya guberniya pol Gubernia lubelska istorichna administrativno teritorialna odinicya odna z gubernij Carstva Polskogo v skladi Rosijskoyi imperiyi Znachnu chastku naselennya guberniyi stanovili ukrayinci Lyublinska guberniyaCentr LyublinUtvoreno 1837Plosha 16 900Naselennya 1 341 000 osib 1905 Gustota 79 3 osib km Poperedniki Lyublinske voyevodstvoNastupniki Holmska guberniyaIstoriyaUtvorena 1837 roku z Lyublinskogo voyevodstva V 1842 roci Pulavskij povit perejmenovano na Novooleksandrijskij V 1844 roci priyednana teritoriya likvidovanoyi Pidlyaskoyi guberniyi yaka v 1867 roci bula vidilena yak Sedlecka guberniya V 1912 roci do Lyublinskoyi guberniyi bula priyednana chastina likvidovanoyi Sedleckoyi guberniyi Garvolinskij Lukivskij Sedleckij Sokolivskij poviti chastkovo Radinskij i fragmenti Konstantinivskogo i Volodavskogo a z chastini Lyublinskoyi guberniyi Bilgorajskij Holmskij Grubeshivskij Tomashivskij Zamostskij poviti i chastkovo Krasnostavskij i Lyubartivskij utvorena Holmska guberniya Administrativnij podilZ 1867 do 1912 roku podilyalas na 10 povitiv p p Povit Plosha verst Naselennya 1897 osib 1 Bilgorajskij m Bilgoraj 5 846 osib 1 500 8 96 332 2 Grubeshivskij m Grubeshiv 10 639 osib 1 291 3 101 392 3 Zamostskij m Zamostya 14 705 osib 1 569 6 119 783 4 Krasnistavskij m Krasnostav 9 846 osib 1 329 3 100 655 5 Lyubartivskij m Lyubartiv 5 237 osib 1 200 4 86 894 6 m Lyublin 50 385 osib 1 601 3 156 732 7 m Pulavi 8 617 osib 1 491 9 145 362 8 Tomashivskij m Tomashiv 6 233 osib 1 213 4 98 783 9 Holmskij m Holm 18 452 osib 1 865 9 137 585 10 Yanivskij m Yaniv 7 919 osib 1 725 5 117 144 Plosha 16 9 tis km Naselennya 1 341 tis osib 1905 Najbilshi mista Lyublin Zamostya Holm do 1912 NaselennyaNaselennya Lyublinskoyi guberniyi 1897 r Chastka ukrayinskomovnogo naselennya v povitah Lyublinskoyi guberniyi za danimi perepisu naselennya 1897 roku U 1838 roci chiselnist naselennya guberniyi stanovilo 530 199 osib z nih 343 729 rimo katolikiv 64 83 124 388 greko katolikiv 23 46 60 946 yevreyiv 11 49 Nalichuvalosya 135 greko katolickih parafij 12 dekanativ Holmskoyi yeparhiyi 123 rimo katolickih parafij 12 dekanativ 38 yevrejskih kagaliv i 1 pravoslavna parafiya U 1864 roci v guberniyi nalichuvalosya 103 mista 656 silskih gmin 3543 sil 1317 filvarkiv i 321 inshe poselennya Naselennya stanovilo 1 008 916 osib z nih 638 583 rimo katolikiv 216 093 greko katolikiv 142 975 yudeyiv 8605 lyuteran 2256 pravoslavnih 150 musulman 254 inshih religij Vmilo chitati ta pisati 106 818 osib 10 59 malo vishu osvitu 19 204 osib 1 90 Rozpodil za profesiyami buv rilnictvo 727 476 osib 72 10 remisnictvo ta fabriki 75 959 osib 7 53 torgivlya 37 437 osib 3 71 inshoyu diyalnistyu 168 044 osib 16 66 Religijna merezha v 1864 roci bula predstavlena odniyeyu diyeceziyeyu greko katolickoyi cerkvi Holmskoyu dvoma diyeceziyami rimo katolickoyi cerkvi Lyublinskoyu ta Pidlyaskoyu odnim dekanatom pravoslavnoyi cerkvi yevangelskimi yevrejskimi ta musulmanskimi gromadami Do Holmskoyi greko katolickoyi diyeceziyi nalezhalo 24 dekanativ z 265 parafiyami u yakih bulo 318 cerkov 4 monastiri 48 kaplic 495 cvintariv 48 pricerkovnih pochatkovih shkil Rimo katolicka cerkva mala 267 kosteliv 41 monastir 75 kaplic 376 cvintariv Lyublinska diyeceziya RKC mala 12 dekanativ z 131 parafiyeyu Pidlyaska 10 dekanativ z 118 parafiyami Pravoslavnij dekanat mav 5 parafij z 9 cerkvami 1 monastirem 3 kaplicyami ta 9 cvintaryami Nalichuvalosya 5 yevangelskih parafij u yakih bulo 2 hrami 6 domiv molitvi 2 kaplici ta 23 cvintari Bulo 86 yevrejskih gromad z 98 sinagogami 92 domami molitvi ta 88 laznyami Krim togo u Studzyanci diyala musulmanska mechet Za danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u guberniyi prozhivalo 156 488 ukrayinskomovnih 124 191 ukrayinskomovnij greko katolik 29 568 ukrayinskomovnih rimo katolikiv 8 733 polskomovnih greko katolikiv i 652 greko katoliki yaki rozmovlyali i ukrayinskoyu i polskoyu Za praceyu rosijskogo vijskovogo statistika Oleksandra Rittiha Plemennoj sostav kontingentov russkoj armii i muzhskogo naseleniya Evropejskoj Rossii 1875 roku chastka ukrayinciv sered cholovikiv prizovnogo viku guberniyi stanovila 35 2 polyakiv 49 6 yevreyiv 14 nimciv 0 9 rosiyan 0 1 cigan 0 01 tatar 0 0003 Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v guberniyi prozhivalo 1 160 662 osobi 589 961 cholovik i 570 701 zhinka Najbilshi mista Lyublin 50 385 osib Holm 18 452 osib Zamostya 14 705 osib Grubeshiv 10 639 osib Krasnostav 9846 osib Krasnik 8257 osib Yaniv 7919 osib Tomashiv 6233 osib Shebreshin 6122 osib Bilgoraj 5846 osib Lyubartiv 5237 osib Dubenka 4799 osib Lenchna 3767 osib Rozpodil naselennya za movoyu zgidno z perepisom 1897 roku Mova Osib Vidsotok polska 729 529 62 85 ukrayinska 196 476 16 93 yevrejska 155 398 13 39 rosijska 47 912 4 13 nimecka 25 972 2 24 inshi 5 375 0 46 Razom 1 160 662 100 U povitah nacionalnij sklad buv takim Rozpodil naselennya v povitah guberniyi za nacionalnistyu perepis 1897 roku Povit Polyaki Ukrayinci Yevreyi Rosiyani Nimci Bilgorajskij 62 7 20 8 9 3 6 9 Grubeshivskij 23 1 59 6 14 5 1 9 Zamostskij 73 9 7 7 12 2 5 6 Krasnistavskij 80 3 5 5 10 9 2 8 Lyubartivskij 81 5 1 8 11 6 4 3 73 5 20 3 3 5 1 7 73 5 1 7 16 6 6 5 Tomashivskij 36 5 49 5 11 1 2 5 Holmskij 34 5 33 4 12 7 6 3 12 7 Yanivskij 84 5 1 2 9 9 2 8 Po guberniyi 62 9 16 9 13 4 4 1 2 2 Rozpodil naselennya za religiyeyu zgidno z perepisom 1897 roku Virospovidannya Osib Vidsotok rimo katoliki 726 952 62 63 pravoslavni ta yedinovirci 248 061 21 37 yudeyi 156 221 13 46 lyuterani 26 930 2 32 baptisti 1348 0 12 musulmani 464 0 04 staroobryadci 402 0 03 inshi 284 0 02 Razom 1 160 662 100 Zgidno z perepisom 1897 roku v Lyublinskij guberniyi nalichuvalosya 25 891 rimo katolikiv yaki zaznachili ridnoyu movoyu rusku movu rosijsku ukrayinsku chi bilorusku 17 kvitnya 1905 roku rosijskij imperator Mikola II vidav ru yakij progoloshuvav religijnu terpimist ta dozvoliv zminyuvati konfesiyu Yak naslidok u 1905 1909 rokah u Lyublinskij guberniyi z pravoslav ya u rimo katolictvo perejshlo 50 246 osib Primitki www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2016 Procitovano 4 grudnya 2016 Zavelejskij M D Statistika Carstva Polskogo po vysochajshemu poveleniyu sostavlennaya kollezhskim sovetnikom M Zavelejskim Sankt Peterburg tip Shtaba Voen ucheb zavedenij 1842 S Tabl 2 4 ros doref Lubelska gubernija Encyklopedia Powszechna Warszawa S Orgelbranda Synowie 1864 T 17 Libelt Marek S 319 324 328 z dzherela 10 sichnya 2023 pol Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 362 ros doref Rittih A F Plemennoj sostav kontingentov russkoj armii i muzhskogo naseleniya Evropejskoj Rossii SPb Kartogr zavedenie A A Ilina 1875 S 289 ros doref Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku guberniyam i oblastyam Lyublinskaya guberniya www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po veroispovedaniyam i regionam Lyublinskaya guberniya www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Sumishin Ya 12 lipnya 2021 Rozpolyachennya kostolu yak znaryaddya rusifikaciyi Istorichna pravda Procitovano 2 sichnya 2023 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyublinska guberniya Gubernia lubelska Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 433 pol Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj imperii 1897 g v 89 t 119 vyp CSK MVD Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya t va Narodnaya polza 1904 T LV Lyublinskaya guberniya 4 XII 262 s ros doref Ce nezavershena stattya z istoriyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi