Красноставський повіт рос Красноставский уезд пол Powiat krasnostawski історична адміністративно територіальна одиниця Л

Красноставський повіт (рос. Красноставский уезд, пол. Powiat krasnostawski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської губернії Російської імперії та Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Красностав.

Красноставський повіт

Губернія	Люблінська губернія
Центр	Красностав
Створений	1867
Скасований	1939
Площа	1329,3 (1885)
Населення	100 655 осіб (1897)
Найбільші міста	Красностав
Наступники	Красноставський повіт

Адміністративний поділ

При утворенні до повіту входили 1 місто (Красностав) і 4 містечка (Горжків, Жовківка, Ізбиця, Туробин) та 14 сільських волостей.

В 1911 р. повіт поділявся на 13 волостей:

Високе — с. Високе,
Горжків — с. Горжків^[],
Жовківка — с. Жовківка,
Закшев — с. Закшев,
Ізбиця — с. Ізбиця,
Красностав — с. Гури,
Лопенник — с. Лопенник Ляцький,
Рудка — с. Броварівка,
Рудник — с. Рудник,
Рибчевиці — с. Рибчевиці,
Туробин — с. Туробин,
Файславиці — с. Файславиці,
Чайки — с. Олександрівський Краснічин.

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) заселена переважно українцями частина Красноставського повіту передана з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: села Добринів (Dobryniów), Лопенник Руський і Стужиця (Stężyca) волості Лопенник (Łopiennik); села Бзіте (Bzite), Вінцентів (Wincentów), Крупець (Krupiec), Крупе, Загороди (Zagroda), (Kostunin), (Żdżanne) і (Wierzchowiny) волості Рудка; села (Kraśniczyn Aleksandrowski), Анельполь, Березини (Brzeziny), Бонча (Bończa), (Wólka Kraśniczyńska), (Drewniki), Залісся (Zalesie), Красничин, Вільшанка (Olszanka) і Стара Весь (Stara Wieś) волості Чайки.

У листопаді 1918 р. новопосталою польською адміністрацією відновлено попередній територіальний поділ (до 1912 р.), а 14 серпня 1919 р. повіт включений до новоутвореного Люблінського воєводства.

Розташування

Повіт розташовувався в центрі губернії. Межував на сході — з Грубешівським, на півночі — з Люблінським і Холмським повітом, на заході — з Янівським повітом, а на півдні — з Замостським повітом.

Населення

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 4 129 українськомовних греко-католиків.

1877 р. з 66 375 осіб населення повіту: 53 767 римокатоликів, 6 578 юдеїв, 6 013 православних (у волостях Лопенник, Рудка, Туробин і Високе; до 1875 р. — греко-католики), 27 євангелісттів.

За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 100 655 осіб. З них 80 794 ос. (80,3 %) — поляки, 5 576 ос. (5,5 %) — українці, 10 985 ос. (10,9 %) — євреї, 2 799 ос. (2,8 %) — росіяни.

Примітки

. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2016. (рос.)
Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Красноставский уезд [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Powiat krasnostawski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 643. (пол.) (пол.)

[Демоскоп_Weekly-1] . Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2016. (рос.)

[Чубинський-2] Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)

[3] Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Красноставский уезд [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)