Холмський повіт (рос. дореф. Холмскій уѣздъ, пол. Powiat chełmski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Люблінського воєводства міжвоєнної Польщі. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Холм.
Холмський повіт | ||||
Губернія | Люблінська губернія, Холмська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Холм | |||
Створений | 1867 | |||
Скасований | 1939 | |||
Площа | 1291,3 (1885) | |||
Населення | 101 392 осіб (1897) | |||
Найбільші міста | Холм | |||
Наступники | Холмський повіт |
Волості
При утворенні до повіту входили 1 місто (Холм) і 5 містечок (Войславичі, Павлів, Рейовець, Савин, Свірже, Сідлище) та 13 сільських волостей. В повіті було сіл, фільварків і колоній — 563, хуторів — 3099.
В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей:
- Березини — с. Березини,
- Буків — с. Савин,
- Вільховець — с. Бусівно,
- Войславиці — с. Войславичі,
- Жмудь — с. Жмудь,
- Кривички — с. Кривички,
- Павлів — с. Павлів,
- Раколупи — с. Городисько,
- Рейовець — с. Рейовець,
- Свіржі — с. Свірже,
- Став — с. Став,
- Сідлище — с. Сідлище,
- Турка — с. Турка,
- Циців — с. Циців.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населений переважно українцями Холмський повіт переданий з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: місто Холм і волості Буків, Вільховець, Войславиці, Жмудь, Кривички, Павлів, Раколупи, Рейовець, Сідлище, Свіржі, Став, Турка, Циців.
Розташування
Повіт розташовувався на сході губернії. Межував на півночі — з Володавським повітом, на заході — з Любартівським і Люблінським повітом, на півдні — з Красноставським і Грубешівським, на сході — з Володимир-Волинським повітом Волинської губернії. Площа повіту становила 1865,9 версти.
Населення
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 36 825 українськомовних: 24 355 українськомовних греко-католиків, 12 344 українськомовних римо-католиків, 1 157 польськомовних греко-католиків і 126 греко-католиків, які розмовляли і українською, і польською.
В 1878 р. з 81 869 осіб населення повіту: 32 903 православних (до 1875 р. — греко-католики), 31 377 римокатоликів, 9 214 протестантів, 8 731 юдей.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 137 585 осіб (71 117 чоловіків і 66 468 жінок). Найбільше місто — Холм (18 452 осіб). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:
Мова | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
польська | 47 463 | 34,50 % |
українська | 46 003 | 33,44 % |
німецька | 17 516 | 12,73 % |
єврейська | 17 484 | 12,71 % |
російська | 8 615 | 6,26 % |
інші | 504 | 0,37 % |
Разом | 137 585 | 100 % |
Внаслідок [ru] російського імператора Миколи II від 17 квітня 1905 року, який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію, у 1905—1906 роках у повіті 13 173 осіб перейшли з православ'я на римо-католицизм. У 1906—1907 роках у Холмському повіті налічувалося 58 870 православних осіб і 70 884 римо-католиків.
Інфраструктура
У 1906—1907 роках у повіті діяло 47 православних церков і 11 римо-католицьких костелів. На 1908 рік у повіті працювало 124 школи (65 звичайних і 59 прицерковних).
Примітки
- . www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Холмский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
- [pl]. Znaczenie historyczne i wartość naukowa referatu złożonego w Izbie Państwowej w sprawie wydzielenie Chełmszczyzny przez D.N.Czychaczewa. — Kraków, 1913. — С. 5-7, 9-10, 18. (пол.)
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона(рос.)
- Powiat chełmski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 555. (пол.) (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Holmskij povit ros doref Holmskij uѣzd pol Powiat chelmski istorichna administrativno teritorialna odinicya Lyublinskoyi 1867 1912 i Holmskoyi 1912 1918 gubernij Rosijskoyi imperiyi ta Lyublinskogo voyevodstva mizhvoyennoyi Polshi Utvorenij u 1867 roci Povitovij centr misto Holm Holmskij povitGuberniya Lyublinska guberniya Holmska guberniyaCentr HolmStvorenij 1867Skasovanij 1939Plosha 1291 3 1885 Naselennya 101 392 osib 1897 Najbilshi mista HolmNastupniki Holmskij povitVolostiHolmskij povit 1907 Holmska guberniya v 1914 roci Pri utvorenni do povitu vhodili 1 misto Holm i 5 mistechok Vojslavichi Pavliv Rejovec Savin Svirzhe Sidlishe ta 13 silskih volostej V poviti bulo sil filvarkiv i kolonij 563 hutoriv 3099 V 1911 r povit podilyavsya na 14 volostej Berezini s Berezini Bukiv s Savin Vilhovec s Busivno Vojslavici s Vojslavichi Zhmud s Zhmud Krivichki s Krivichki Pavliv s Pavliv Rakolupi s Gorodisko Rejovec s Rejovec Svirzhi s Svirzhe Stav s Stav Sidlishe s Sidlishe Turka s Turka Ciciv s Ciciv Uhvaloyu drugoyi Dumi vid 9 travnya 1912 zakon 23 chervnya 1912 naselenij perevazhno ukrayincyami Holmskij povit peredanij z Lyublinskoyi guberniyi do novoutvorenoyi Holmskoyi misto Holm i volosti Bukiv Vilhovec Vojslavici Zhmud Krivichki Pavliv Rakolupi Rejovec Sidlishe Svirzhi Stav Turka Ciciv RoztashuvannyaPovit roztashovuvavsya na shodi guberniyi Mezhuvav na pivnochi z Volodavskim povitom na zahodi z Lyubartivskim i Lyublinskim povitom na pivdni z Krasnostavskim i Grubeshivskim na shodi z Volodimir Volinskim povitom Volinskoyi guberniyi Plosha povitu stanovila 1865 9 versti NaselennyaZa danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u poviti prozhivalo 36 825 ukrayinskomovnih 24 355 ukrayinskomovnih greko katolikiv 12 344 ukrayinskomovnih rimo katolikiv 1 157 polskomovnih greko katolikiv i 126 greko katolikiv yaki rozmovlyali i ukrayinskoyu i polskoyu V 1878 r z 81 869 osib naselennya povitu 32 903 pravoslavnih do 1875 r greko katoliki 31 377 rimokatolikiv 9 214 protestantiv 8 731 yudej Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 137 585 osib 71 117 cholovikiv i 66 468 zhinok Najbilshe misto Holm 18 452 osib Rozpodil naselennya za movoyu zgidno z perepisom 1897 roku Mova Osib Vidsotok polska 47 463 34 50 ukrayinska 46 003 33 44 nimecka 17 516 12 73 yevrejska 17 484 12 71 rosijska 8 615 6 26 inshi 504 0 37 Razom 137 585 100 Vnaslidok ru rosijskogo imperatora Mikoli II vid 17 kvitnya 1905 roku yakij progoloshuvav religijnu terpimist ta dozvoliv zminyuvati konfesiyu u 1905 1906 rokah u poviti 13 173 osib perejshli z pravoslav ya na rimo katolicizm U 1906 1907 rokah u Holmskomu poviti nalichuvalosya 58 870 pravoslavnih osib i 70 884 rimo katolikiv InfrastrukturaU 1906 1907 rokah u poviti diyalo 47 pravoslavnih cerkov i 11 rimo katolickih kosteliv Na 1908 rik u poviti pracyuvalo 124 shkoli 65 zvichajnih i 59 pricerkovnih Primitki www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2016 Procitovano 4 grudnya 2016 Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 362 ros doref Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku Holmskij uezd www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej pl Znaczenie historyczne i wartosc naukowa referatu zlozonego w Izbie Panstwowej w sprawie wydzielenie Chelmszczyzny przez D N Czychaczewa Krakow 1913 S 5 7 9 10 18 pol DzherelaEnciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona ros Powiat chelmski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 555 pol pol