Янівський повіт (рос. Яновский уезд, пол. Powiat janowski) — адміністративно-територіальна одиниця Люблінської губернії Королівства Польського Російської імперії. Існував у 1867—1918 роках. Адміністративний центр — місто Янів. Площа становила 1725,5 верст².
Янівський повіт | ||||
Губернія | Люблінська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Янів | |||
Створений | 1867 | |||
Скасований | 1918 | |||
Площа | 1725,5 | |||
Населення | 117 144 осіб (1897) | |||
Найбільші міста | Янів, Красник |
Положення
Повіт лежав у південно-західній частині Люблінської губернії. Обіймав площу 1725,5 верст². Межув на півночі з , Красноставським і повітами, на сході — з Красноставським і Білгорайським повітами, на півдні — з Білгорайським повітом і Галичиною у складі Австро-Угорської імперії, на заході по Віслі проходила межа з Радомською губернією.
Західна частина повіту належала до басейну річки Вісли, південна частина — до басейну Сяну. Територія повіту належала до Люблінської височини, поступово піднімаючись з південного сходу на північний захід. У південно-західній частині повіту переважав піщаний ґрунт.
Історія
Янівський повіт утворений у 1867 році шляхом виділення зі складу Замостського повіту Люблінської губернії. Припинив існувати після розпаду Російської імперії й утворення незалежної Польщі.
Адміністративний поділ
На 1882 рік у повіті налічувалося 13 гмін, 2 міста, 4 осади (колишні містечка) та 250 сіл і колоній. У 1905 році в повіті було 2 міста та 5 посадів. Станом на 1913 рік повіт складався з 14 гмін:
- Аннополь — пос. Аннополь,
- Бржозовка — с. Поліхна,
- Вільколаз — с. Вільколаз,
- Госцерадов — с. Госцерадов,
- Дзержковіце — с. Дзежковиці,
- Заклікув — пос. Заклікув,
- Закрівець — с. Закрівець,
- Кавенчин — с. Кавенчин,
- Косін — с. Косін,
- Модлібожиці — пос. Модлібожиці,
- Поток — с. Поток,
- Тшидник — с. Тшидник,
- Ужендув — пос. Ужендув,
- Хжанув — с. Хшанув.
Населення
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 1 908 українськомовних: 1 460 українськомовних греко-католиків і 448 українськомовних римо-католиків.
У 1879 році в повіті налічувалося 75 767 осіб (36 663 чоловіків і 39 013 жінок). Розподіл за релігією був тоді таким: 65 569 католиків, 8275 євреїв, 1614 православних, 223 протестантів. За станами населення поділялося: 52 669 селян, 6740 жителів посадів (осад), 5620 торговців, 5624 колоністів, 4052 міщани, 1496 відставних солдатів і членів їхніх родин, 717 шляхтичів, 30 священників.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 117 144 особи. Найбільші міста — Янів (7 919 осіб) і Красник (8 257 осіб). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року:
Мова | Осіб | Відсоток |
---|---|---|
польська | 100 091 | 85,44 % |
єврейська | 11 642 | 9,94 % |
російська | 3 223 | 2,75 % |
українська | 1 404 | 1,20 % |
інші | 784 | 0,67 % |
Разом | 117 144 | 100 % |
У 1901 році укладено 81 шлюб, народилося 4643 дітей (2404 хлопчиків, 2239 дівчаток), померло 2985 осіб (1452 чоловіків, 1533 жінок), природний приріст становив 1658 осіб. Безземельних сімей було 2844 (12 465 осіб).
Промисловість
Землі 163 209 десятин, з них належали дворянам — 78 811 десятин, селянам — 73 560 десятин, державні — 2207 десятин, шляхті — 567 десятин, посади — 3881 десятина, міста — 3967 десятин, інші володіння — 216 десятин. Під садибами й садами було 5470 десятин, орних — 89 798 десятин, лугових — 5036 десятин, пасовищних — 8217 десятин, лісних — 49 096 десятин, незручних — 5592 десятин.
У 1902 році посівна площа становила 78 207 десятин, з яких було зібрано 3 789 393 пудів зерна. Під картоплею було 9138 десятин, викопано 6 780 821 пуд, під льоном — 472 десятин, насіння зібрано 17 517 пудів і волокна 23 954 пудів, під коноплею — 433 десятин, насіння зібрано 13 654 пудів і волокна 19 940 пудів. Лугів — 6553 десятин, з них 1464 заливних, сіна скошено 993 837 пудів.
Загальна кількість худоби становила 108 935 голів, з них коней — 21 732, рогатої худоби — 41 909, овець — 24 480, свиней — 20 814. Підсобні та кустарні промисли були розвинені слабко. Багато поміщиків у повіті займалися штучним розведенням риб. Значний відсоток населення відправлявся на заробітки в інші губернії та закордон. Налічувалося 159 фабрик і заводів, на яких працювало 640 осіб. У 1901 році сума виробництва становила 883 915 рублів. Торгівля була переважно дрібна, зосереджена у посадах та містечках.
Інфраструктура
На 1905 рік у повіті діяли лікарня, 26 початкових училищ, у яких навчався 2241 учень, 2 народні бібліотеки. У 1879 році існували православні парафії в Янові, Отрочі та Браневі (останні дві у минулому були греко-католицькими парафіями).
Примітки
- Яновский уезд // Большая энциклопедия. — 1905. — Т. 20: Чахотка легких — Ижица. — С. 757—758. (рос.)
- Янов, город Люблинской губернии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Janów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 415. (пол.)
- Люблинская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. — С. 147. (рос. дореф.)
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
- . www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Яновский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.
Література
- Janów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 415. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yanivskij povit ros Yanovskij uezd pol Powiat janowski administrativno teritorialna odinicya Lyublinskoyi guberniyi Korolivstva Polskogo Rosijskoyi imperiyi Isnuvav u 1867 1918 rokah Administrativnij centr misto Yaniv Plosha stanovila 1725 5 verst Yanivskij povitGuberniya Lyublinska guberniyaCentr YanivStvorenij 1867Skasovanij 1918Plosha 1725 5Naselennya 117 144 osib 1897 Najbilshi mista Yaniv KrasnikPro suchasnu administrativno teritorialnu odinicyu v Polshi div Yanivskij povit PolozhennyaPovit lezhav u pivdenno zahidnij chastini Lyublinskoyi guberniyi Obijmav ploshu 1725 5 verst Mezhuv na pivnochi z Krasnostavskim i povitami na shodi z Krasnostavskim i Bilgorajskim povitami na pivdni z Bilgorajskim povitom i Galichinoyu u skladi Avstro Ugorskoyi imperiyi na zahodi po Visli prohodila mezha z Radomskoyu guberniyeyu Zahidna chastina povitu nalezhala do basejnu richki Visli pivdenna chastina do basejnu Syanu Teritoriya povitu nalezhala do Lyublinskoyi visochini postupovo pidnimayuchis z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid U pivdenno zahidnij chastini povitu perevazhav pishanij grunt IstoriyaYanivskij povit utvorenij u 1867 roci shlyahom vidilennya zi skladu Zamostskogo povitu Lyublinskoyi guberniyi Pripiniv isnuvati pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi j utvorennya nezalezhnoyi Polshi Administrativnij podilMapa Yanivskogo povitu 1907 rik Na 1882 rik u poviti nalichuvalosya 13 gmin 2 mista 4 osadi kolishni mistechka ta 250 sil i kolonij U 1905 roci v poviti bulo 2 mista ta 5 posadiv Stanom na 1913 rik povit skladavsya z 14 gmin Annopol pos Annopol Brzhozovka s Polihna Vilkolaz s Vilkolaz Gosceradov s Gosceradov Dzerzhkovice s Dzezhkovici Zaklikuv pos Zaklikuv Zakrivec s Zakrivec Kavenchin s Kavenchin Kosin s Kosin Modlibozhici pos Modlibozhici Potok s Potok Tshidnik s Tshidnik Uzhenduv pos Uzhenduv Hzhanuv s Hshanuv NaselennyaZa danimi etnografichnoyi ekspediciyi 1869 1870 rokiv pid kerivnictvom Pavla Chubinskogo u poviti prozhivalo 1 908 ukrayinskomovnih 1 460 ukrayinskomovnih greko katolikiv i 448 ukrayinskomovnih rimo katolikiv U 1879 roci v poviti nalichuvalosya 75 767 osib 36 663 cholovikiv i 39 013 zhinok Rozpodil za religiyeyu buv todi takim 65 569 katolikiv 8275 yevreyiv 1614 pravoslavnih 223 protestantiv Za stanami naselennya podilyalosya 52 669 selyan 6740 zhiteliv posadiv osad 5620 torgovciv 5624 kolonistiv 4052 mishani 1496 vidstavnih soldativ i chleniv yihnih rodin 717 shlyahtichiv 30 svyashennikiv Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v poviti prozhivalo 117 144 osobi Najbilshi mista Yaniv 7 919 osib i Krasnik 8 257 osib Rozpodil naselennya za movoyu zgidno z perepisom 1897 roku Mova Osib Vidsotokpolska 100 091 85 44 yevrejska 11 642 9 94 rosijska 3 223 2 75 ukrayinska 1 404 1 20 inshi 784 0 67 Razom 117 144 100 U 1901 roci ukladeno 81 shlyub narodilosya 4643 ditej 2404 hlopchikiv 2239 divchatok pomerlo 2985 osib 1452 cholovikiv 1533 zhinok prirodnij pririst stanoviv 1658 osib Bezzemelnih simej bulo 2844 12 465 osib PromislovistZemli 163 209 desyatin z nih nalezhali dvoryanam 78 811 desyatin selyanam 73 560 desyatin derzhavni 2207 desyatin shlyahti 567 desyatin posadi 3881 desyatina mista 3967 desyatin inshi volodinnya 216 desyatin Pid sadibami j sadami bulo 5470 desyatin ornih 89 798 desyatin lugovih 5036 desyatin pasovishnih 8217 desyatin lisnih 49 096 desyatin nezruchnih 5592 desyatin U 1902 roci posivna plosha stanovila 78 207 desyatin z yakih bulo zibrano 3 789 393 pudiv zerna Pid kartopleyu bulo 9138 desyatin vikopano 6 780 821 pud pid lonom 472 desyatin nasinnya zibrano 17 517 pudiv i volokna 23 954 pudiv pid konopleyu 433 desyatin nasinnya zibrano 13 654 pudiv i volokna 19 940 pudiv Lugiv 6553 desyatin z nih 1464 zalivnih sina skosheno 993 837 pudiv Zagalna kilkist hudobi stanovila 108 935 goliv z nih konej 21 732 rogatoyi hudobi 41 909 ovec 24 480 svinej 20 814 Pidsobni ta kustarni promisli buli rozvineni slabko Bagato pomishikiv u poviti zajmalisya shtuchnim rozvedennyam rib Znachnij vidsotok naselennya vidpravlyavsya na zarobitki v inshi guberniyi ta zakordon Nalichuvalosya 159 fabrik i zavodiv na yakih pracyuvalo 640 osib U 1901 roci suma virobnictva stanovila 883 915 rubliv Torgivlya bula perevazhno dribna zoseredzhena u posadah ta mistechkah InfrastrukturaNa 1905 rik u poviti diyali likarnya 26 pochatkovih uchilish u yakih navchavsya 2241 uchen 2 narodni biblioteki U 1879 roci isnuvali pravoslavni parafiyi v Yanovi Otrochi ta Branevi ostanni dvi u minulomu buli greko katolickimi parafiyami PrimitkiYanovskij uezd Bolshaya enciklopediya 1905 T 20 Chahotka legkih Izhica S 757 758 ros Yanov gorod Lyublinskoj gubernii Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Janow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 415 pol Lyublinskaya guberniya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Volostnyya stanichnyya selskiya gminnyya pravleniya i upravleniya a takzhe policejskie stany vsej Rossii s oboznacheniem mѣsta ih nahozhdeniya Kiev Izd vo T va L M Fish 1913 S 147 ros doref Trudy etnografichesko statisticheskoj ekspedicii v Zapadno Russkij Kraj sobran P P Chubinskim S Peterburg 1872 T 7 Evrei Polyaki Plemena nemalorusskago proishozhdeniya Malorussy statistika selskij byt yazyk S 362 ros doref www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2016 Procitovano 4 grudnya 2016 Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku Yanovskij uezd www demoscope ru Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej LiteraturaJanow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 415 pol