Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Крилів — містечко за Гетьманщини та пізніше село. Було затоплене водами Кременчуцького водосховища на початку 1960-х років. Поблизу нього, на правому березі річки Тясмин, неподалік від впадіння у Дніпро, була заснована Крилівська слобода (пізніше також Крилів і з ХІХ ст. місто Новогеоргіївськ).
| село Крилів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Кіровоградська область |
| Район/міськрада | Олександрійський |
| Рада | Крилівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | бл. 1615 р. |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°05′50″ пн. ш. 33°05′40″ сх. д. / 49.09722° пн. ш. 33.09444° сх. д.Координати: 49°05′50″ пн. ш. 33°05′40″ сх. д. / 49.09722° пн. ш. 33.09444° сх. д. |
| Водойми | річка Тясмин |
| Карта | |
  Крилів | |
 Крилів | |
Таким чином, у XVII-XVIII ст. фактично було два Крилови, по обидві сторони річки Тясмин, що перебували під владою різних держав (Речі Посполитої і Російської імперії).
Історія
Земля, на якій розташовувався Крилів, була здавна відома русинам. До прикладу, Київський літопис свідчить: «того ж, (1190) літа, Святослав з сватом своїм Рюриком, заспокоївши землю руську і половців примиривши у волю свою, і сдумавше, і ідоша на лови по Дніпру в лодьях, на гирла Тасмені, і ту лови деявша, і обловішася безліччю звірів». Лівобережна заплава Тясмину і зараз покрита лісами і болотами. Непролазні нетрі кишать різною живністю. У заболочених лісах можна побачити сарну чи кабана, а в численних протоках влаштовані боброві гатки.
Заснування містечка
У XVI столітті земля ця належала Великому князівству Литовському, а після Люблінської унії 1569 року — Речі Посполитій. Гирло Тясмину належало Чигирину і околиці його стали мало помалу заселятися містечками і хуторами.
Крилів тоді виник як окреме містечко в 1615 (чи близько 1615) році. Отримує права і міський устрій, за привілеєм Сигізмунда III Вази короля польського і шведського, даний у червні (день місяця не вказаний) 1616 року на прохання старости Чигиринського Івана Даниловича.
«Дав нам справу вельможний Ян Данилович, воєвода Руський, староста наш Белзький, Корсунський і Чигиринський: в повіті Чигиринському, у воєводстві Київському, між річкою Дніпром і Тясмином, є урочище Крилів назване, на шляху татарському, де той ворог хреста святого, Татарин, звик у панства наші входити і короні, також панства нашим сусіднім шкоду чинити, на цьому місці місто наше закласти розповіли і дозволили… „ Ця грамота входить складовою частиною в Привілей про підтвердження тих же прав і розширення їх короля Станіслава Августа від 30 березня 1792 року.
Засновник міста Іван Данилович — воєвода Руський, висуванець і згодом родич відомого коронного гетьмана Станіслава Жолкевського. Старостою Чигиринським і Корсунським він був ще з 1597 р.
Деякі пункти привілеїв
- Крилівські жителі були звільнені на 30 років від усіх податків і мит Їхні землі відокремлені від Чигиринських і тягнулися навіть за Дніпро на значний простір: “… а ґрунтів і полів над річкою Дніпром, на Білобережжя, і на Збойному, і на Пінному (Пивиха) за Дніпром дозволяємо обивателям того міста Крилова використовувати так, як інші місця українні; також хутора з обох берегов річки Дніпро, аж під Кременчук навічно мати і всякі пожитки влаштовувати, як на Дніпрі, так і понад Дніпром, млини, ставки на річках близько Крилова вільно їм буде сипати… До того переїзд через Дніпро під містом тим же міщанам надаємо.». Крилів був виведений з-під юрисдикції земської та замкової старостинської (цього не мав навіть центр староства — Чигирин).
- Магдебурзьке право, власний суд і розправа, дозволено побудувати ратушу, вагову, воскобійні, лавки і лазню, мати по два торгу на тиждень — по п'ятницях і неділях і по 3 річні ярмарки: на день Пречистої Богородиці, святого Михайла Архангела і на новий рік; містити перевіз на Дніпрі, мати корчми і вільно продавати вино, пиво, мед, пальник і інші напої.
- щоб козаки «люди свавільні і біглі» там не бували і не жили.
- Юдеям було заборонено назавжди проживати в цьому прикордонному містечку, мати доми і торгувати чим би то не було. Цей пункт грамоти створював сприятливі умови для українських та польських купців і торговців.
- Міщани Крилова повинні були бути у військовому підпорядкуванні у Чигиринського старости у військовий і мирний час.
- На посаду війта міщани могли пропонувати чотири кандидатури, з яких староста Чигиринський затверджував одну підходящу.
У ревізькому опису (люстрації), зробленого в тому ж 1616 Чигиринському староству сказано, що в поселенні Крилів було 200 дворів, відповідно, населення становило не менше 1200 чоловік.
XVII століття
У 1625 році місто мало 50 містян та 400 козаків.
Як прикордонне містечко Крилів, хоч і укріплений замком, разом з іншими придніпровськими місцями, був часто розорюваний; при самому містечку відбувалася 26 жовтня 1625 битва — 20 000 козаків, на чолі з Михайлом Дорошенком, Оліфером і запорозьким гетьманом Пирським, з 30 000 поляків, які мали в допомогу 3 000 німецьких найманців, під проводом коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Битва ця скінчилася відступом козаків до озера Курукового, або Крюкову, де вони окопалися та були змушені прийняти умови, відомі під назвою «Куруківських пунктів».
На початку XVII століття Іван (Ян) Данилович відібрав у Пивгородського Миколаївського монастиря містечка Бужин, Ворони Лози і Пива, які перебували на крилівських козацьких землях, і розігнавши ченців, зарахував їх до Корсунського староства. Однак після смерті Івана Даниловича ченці повернули собі відібрані землі за активної підтримки місцевих козаків і міщан Крилова. Про це свідчить те, що в 1630 році Софія з Жолкевських, вдова старости Корсунського і Чигиринського, заявила у Житомирському суді протест проти ігумена Миколо-Пустинського монастиря Серафима Більського і всієї братії, у тому, що ченці «отримавши дозвіл від якогось Семена Кременчука Долбня, городничого Криловського, вирили печеру і збудували церкву на горах Пивних, на землі староства Чигиринського, а потім, змовившись з яким те Тарасом козаком, який самовільно оголосив себе гетьманом Запорозьким, привласнили собі чимало земель староства, а саме два села на урочище Воронячих Лозах, Бужин і перевіз через Дніпро під Крилова».
Подимний реєстр 1631 року засвідчує 50 «осілих димів» і 200 огородників.
Під час повстання Павло Павлюк вислав з Криловаполковників Карпа Скидана і Семена Биховця на чолі загону з 1000-3000 козаків.
Згідно з Панасом Феденком та Веславом Маєвським, у 1647 році:
- у темниці Крилова сидів майбутній гетьман Богдан Хмельницький
- молодий Александер Конецпольський скликав тут військову раду, де, зокрема, вирішував, що робити з Б. Хмельницьким, якого захищав тодішній чигиринський полковник Михайло Кричевський, взяв на поруки, потім випустив на волю.
У 1648 році до Крилова прибуває німецька хоругва для підтримки коронного війська.
За Зборівським реєстром 1649 року Крилівська сотня входила до складу Чигиринського полку серед інших 19.
У 1662 році Юрій Хмельницький біля міста розбив загін московських військ.
Внаслідок розмежування українських земель між Московією і Річчю Посполитою за Андрусівським договором 1667 і Московським 1686 років, Лівобережна Україна та землі Запорожжя відійшли до Московії. З 1680-х років навпроти «польського» Крилова, на правому березі Тясмину, з'являється слобода Крилів у якій оселяються вихідці і втікачі з територій підконтрольних Речі Посполитій. Можливо поселення там існувало і раніше, зокрема на мапі Загальній карті України 1648 р. Гійома Боплана розташування Крилова було підписано двічі.
XVIII століття
Місто було зруйноване за наказом Петра І у 1712 р. під час згону населення на Лівобережжя.
Протягом 1730-х — 1740-х рр. Крилів стрімко відроджується. Розвиватись перешкоджав поділ міста на «польську» та «російську» частини. Ліквідація тут козацької сотні у зв'язку з утворенням Нової Сербії, що мала наслідком значний відтік населення на південь, на територію Новослобідського козацького полку також загальмувала розвиток Крилова.
Під час повстання гайдамаків у 1730-х роках місто здобув загін на чолі із запорожцем Гривою, який продовжив боротьбу, незважаючи на те, що ватажок Верлан (обраний у 1734 році) утік в Молдавію.
У 1741 році місто мало 400 дворів і близько 2000 мешканців.
У 1744 р. слобода Крилів (по правий берег Тясмину від Крилова) призначена сотенним містечком Миргородського полку, отримавши назву Крилівський шанець. У 1752–1764 роках слобода стала центром новосербського Пандурського полку у якому була його 1 рота. Тож, у середині XVIII ст. на берегах Тясмину існувало два військові укріплення: старий лівобережний Крилів, що знаходився на "польській" Правобережній Україні, і Крилівський шанець на українських територіях, захоплених Російською імперією.
Особливим привілеєм Станіслава Августа від 30 березня 1792 року старовинні права Крилова були відновлені. Цим же привілеєм місту було присвоєно герб «trzy karabiny, porzadkiem mimo siebie staiacych» — Лаврентій Похилевич перекладає цю фразу як «три карабіни, пірамідально поставлені». Такий герб відбивав прикордонний статус міста, його роль у захисті польської корони від татарських набігів.
З дедалі більшим освоєнням земель правобережної України, після поділів Польщі, значення Крилова дедалі зменшується, швидко розвиваються нові південніші поселення. Зокрема, з кінця XVIII століття активно починає розвиватись посад правобережний Крилів, пізніше Новогеоргіївськ, розташований по інший берег річки Тясмин.
XIX століття
Крилів у складі Чигиринського староства був зарахований до казенних маєтків, які перебували в орендному користуванні до 1845 року російських міністрів фінансів.
Містечко Крилів, входило до складу Чигиринського повіту Київської губернії як містечко Подорожненської волості. У той же час містечко Новогеоргіївськ, відділений від Крилова лише Тясмином, з 1860 року переданий до відання звичайної адміністрації, перебував у складі Херсонської губернії, як заштатне місто Олександрійського повіту і було центром Новогеоргієвської волості.
Лаврентій Похилевич згадуючи Крилів у 1864 році:
«Містечко лежить на лівій піщаної і кам'янистій стороні, загаченої в багатьох місцях річки Тясмину, в 4-х верстах від впадання її в Дніпро. Посад Ново-Георгієвськ, які зараховують до військових поселень Херсонської губернії, відокремлюється від Крилова тільки Тясмином. Жителів обох статей, з передмістям Вітровською: православних 1688, євреїв 260 … Навколо містечка безліч земляних насипів редутів і могил,…»
У Крилові на 1900 рік налічувалося 403 двори (2 491 мешканець), діяли 1 православна церква,1 синагога, 1-класна школа, маслобійня, 4 вітряки та 6 кузень.
ХХ століття
На радянських мапах 1930-х років, та деяких закордонних мапах пізнішого часу, Крилів позначався як «Польський Крилів».
Станом на 1946 рік, Крилів, як село, входив до Новогеоргіївського району Кіровоградської області.
При створенні Кременчуцького водосховища наприкінці 1950-х років, село входило до зони затоплення. Населення, як і з інших затоплюваних сіл виселяли до інших ближніх населених пунктів. Багато крилівчан оселились у Світловодську, де навіть діє міська громадська організація «Крилівська громада».
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церков в. Миколая, Покрова Пресвятої Богородиці, Успіння Пресвятої Богородиці м. Крилів Сотенного м-ка Миргородського п., з 1782 р. Чигиринського староства Київського воєводства. , з 1797 р. Липівської волості Чигиринського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК УКраїни.
Герб
Герб польського періоду
Історичні джерела свідчать, що давній герб міста Крилова становив зображення трьох карабінів. У привілеї короля Станіслава Августа від 30 березня 1792 р., яким підтверджувались міські права Крилова, зберігся тогочасний варіант герба, де зображені три штикові фузеї кінця XVIII століття.
Див. також
- (Кременчуцьке водосховище#Затоплені поселення)
- Новогеоргіївськ
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)
Примітки
- Вирський Д. Крилів… — С. 339.
- У ревізькій опису (люстрації), зробленої в 1616 році Чигиринському староству сказано, що Крилів — недавно влаштоване містечко, небільше року. Але далі та ж люстрація говорить, що слобода належить Івану Даниловичу — воєводі руському вже 30 років
- Тоді як звичайним був термін 10-20 років. Наприклад, Говтва отримала свободу від усіх податків і мита на 20 років.
- Похилевич Л. «Сказания о населенных местностях Киевской губернии»
- Wiesław Majewski. Kononowicz Sawa (zm. 1637) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59. — S. 540—541. (пол.)
- Феденко П. Гетьманів кум // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 128. — .
- Kryłów 1.)… — S. 748.
- Вирський Д. С. Українне місто: Кременчук від заснування до 1764 р. — К. : 2004. — С. 252—328. // 3.2. Обрії матеріальної цивілізації. [ 12 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Гуржій О. І. Верлан [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 484. — .
- Онацький Є. Гайдамака // Українська мала енциклопедія. — К. : університетське видавництво «Пульсари», 2016. — Т. І. — Видання друге, уточнене. — С. 216. — , (том 1).
- https://svetlovodsk.com.ua/page,8,history.html [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] Історія Світловодська на сайті інтернет-видання «Світловодськ»
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947. — С. 310
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 23 листопада 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- Вирський Д. Крилів [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 339. — .
- Kryłów 1.) K., mko, pow. czyhryński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 747. (пол.) — S. 747—748. (пол.)
- Kryłów 2.) K. Nowy al. Nowogeorgiewsk, mko w gub. chersońskiej // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 747. (пол.) — S. 748. (пол.)
- Энциклопедия Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [ 7 січня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Похилевич Л. «Сказання про населені місцевості Київської губернії». — К, 1864. (рос.)
Посилання
- Фотографії Новогеоргієвська [ 19 січня 2016 у Wayback Machine.]
- «Подорож вулицями втраченого міста». Віртуальна виставка на сайті Кіровоградської обласної бібліотеки [ 7 січня 2016 у Wayback Machine.]
- «Хроника о городе Новогеоргиевске» [ 19 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Українська геральдика. Герб Крилова російського періоду. [ 19 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Українська геральдика. Герб Крилова за проектом Б. Кене. [ 19 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Сергій Гайдук. Внесок різних народів у культурне (матеріальне й духовне) надбання Світловодщини (Новогеоргіївщини) [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kriliv Kriliv mistechko za Getmanshini ta piznishe selo Bulo zatoplene vodami Kremenchuckogo vodoshovisha na pochatku 1960 h rokiv Poblizu nogo na pravomu berezi richki Tyasmin nepodalik vid vpadinnya u Dnipro bula zasnovana Krilivska sloboda piznishe takozh Kriliv i z HIH st misto Novogeorgiyivsk selo KrilivKrayina UkrayinaOblast Kirovogradska oblastRajon miskrada OleksandrijskijRada Krilivska silska radaOsnovni daniZasnovane bl 1615 r Geografichni daniGeografichni koordinati 49 05 50 pn sh 33 05 40 sh d 49 09722 pn sh 33 09444 sh d 49 09722 33 09444 Koordinati 49 05 50 pn sh 33 05 40 sh d 49 09722 pn sh 33 09444 sh d 49 09722 33 09444Vodojmi richka TyasminKartaKrilivKriliv Takim chinom u XVII XVIII st faktichno bulo dva Krilovi po obidvi storoni richki Tyasmin sho perebuvali pid vladoyu riznih derzhav Rechi Pospolitoyi i Rosijskoyi imperiyi IstoriyaKriliv pidpisanij yak Krylow chomus dvichi na Zagalnij karti Ukrayini Gijoma Boplana 1648 r Zemlya na yakij roztashovuvavsya Kriliv bula zdavna vidoma rusinam Do prikladu Kiyivskij litopis svidchit togo zh 1190 lita Svyatoslav z svatom svoyim Ryurikom zaspokoyivshi zemlyu rusku i polovciv primirivshi u volyu svoyu i sdumavshe i idosha na lovi po Dnipru v lodyah na girla Tasmeni i tu lovi deyavsha i oblovishasya bezlichchyu zviriv Livoberezhna zaplava Tyasminu i zaraz pokrita lisami i bolotami Neprolazni netri kishat riznoyu zhivnistyu U zabolochenih lisah mozhna pobachiti sarnu chi kabana a v chislennih protokah vlashtovani bobrovi gatki Zasnuvannya mistechka U XVI stolitti zemlya cya nalezhala Velikomu knyazivstvu Litovskomu a pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku Rechi Pospolitij Girlo Tyasminu nalezhalo Chigirinu i okolici jogo stali malo pomalu zaselyatisya mistechkami i hutorami Kriliv todi vinik yak okreme mistechko v 1615 chi blizko 1615 roci Otrimuye prava i miskij ustrij za privileyem Sigizmunda III Vazi korolya polskogo i shvedskogo danij u chervni den misyacya ne vkazanij 1616 roku na prohannya starosti Chigirinskogo Ivana Danilovicha Dav nam spravu velmozhnij Yan Danilovich voyevoda Ruskij starosta nash Belzkij Korsunskij i Chigirinskij v poviti Chigirinskomu u voyevodstvi Kiyivskomu mizh richkoyu Dniprom i Tyasminom ye urochishe Kriliv nazvane na shlyahu tatarskomu de toj vorog hresta svyatogo Tatarin zvik u panstva nashi vhoditi i koroni takozh panstva nashim susidnim shkodu chiniti na comu misci misto nashe zaklasti rozpovili i dozvolili Cya gramota vhodit skladovoyu chastinoyu v Privilej pro pidtverdzhennya tih zhe prav i rozshirennya yih korolya Stanislava Avgusta vid 30 bereznya 1792 roku Zasnovnik mista Ivan Danilovich voyevoda Ruskij visuvanec i zgodom rodich vidomogo koronnogo getmana Stanislava Zholkevskogo Starostoyu Chigirinskim i Korsunskim vin buv she z 1597 r Deyaki punkti privileyiv Krilivski zhiteli buli zvilneni na 30 rokiv vid usih podatkiv i mit Yihni zemli vidokremleni vid Chigirinskih i tyagnulisya navit za Dnipro na znachnij prostir a gruntiv i poliv nad richkoyu Dniprom na Biloberezhzhya i na Zbojnomu i na Pinnomu Piviha za Dniprom dozvolyayemo obivatelyam togo mista Krilova vikoristovuvati tak yak inshi miscya ukrayinni takozh hutora z oboh beregov richki Dnipro azh pid Kremenchuk navichno mati i vsyaki pozhitki vlashtovuvati yak na Dnipri tak i ponad Dniprom mlini stavki na richkah blizko Krilova vilno yim bude sipati Do togo pereyizd cherez Dnipro pid mistom tim zhe mishanam nadayemo Kriliv buv vivedenij z pid yurisdikciyi zemskoyi ta zamkovoyi starostinskoyi cogo ne mav navit centr starostva Chigirin Magdeburzke pravo vlasnij sud i rozprava dozvoleno pobuduvati ratushu vagovu voskobijni lavki i laznyu mati po dva torgu na tizhden po p yatnicyah i nedilyah i po 3 richni yarmarki na den Prechistoyi Bogorodici svyatogo Mihajla Arhangela i na novij rik mistiti pereviz na Dnipri mati korchmi i vilno prodavati vino pivo med palnik i inshi napoyi shob kozaki lyudi svavilni i bigli tam ne buvali i ne zhili Yudeyam bulo zaboroneno nazavzhdi prozhivati v comu prikordonnomu mistechku mati domi i torguvati chim bi to ne bulo Cej punkt gramoti stvoryuvav spriyatlivi umovi dlya ukrayinskih ta polskih kupciv i torgovciv Mishani Krilova povinni buli buti u vijskovomu pidporyadkuvanni u Chigirinskogo starosti u vijskovij i mirnij chas Na posadu vijta mishani mogli proponuvati chotiri kandidaturi z yakih starosta Chigirinskij zatverdzhuvav odnu pidhodyashu U revizkomu opisu lyustraciyi zroblenogo v tomu zh 1616 Chigirinskomu starostvu skazano sho v poselenni Kriliv bulo 200 dvoriv vidpovidno naselennya stanovilo ne menshe 1200 cholovik XVII stolittya Kriliv na mapi Zigmunda Gerstmana U 1625 roci misto malo 50 mistyan ta 400 kozakiv Yak prikordonne mistechko Kriliv hoch i ukriplenij zamkom razom z inshimi pridniprovskimi miscyami buv chasto rozoryuvanij pri samomu mistechku vidbuvalasya 26 zhovtnya 1625 bitva 20 000 kozakiv na choli z Mihajlom Doroshenkom Oliferom i zaporozkim getmanom Pirskim z 30 000 polyakiv yaki mali v dopomogu 3 000 nimeckih najmanciv pid provodom koronnogo getmana Stanislava Konyecpolskogo Bitva cya skinchilasya vidstupom kozakiv do ozera Kurukovogo abo Kryukovu de voni okopalisya ta buli zmusheni prijnyati umovi vidomi pid nazvoyu Kurukivskih punktiv Na pochatku XVII stolittya Ivan Yan Danilovich vidibrav u Pivgorodskogo Mikolayivskogo monastirya mistechka Buzhin Voroni Lozi i Piva yaki perebuvali na krilivskih kozackih zemlyah i rozignavshi chenciv zarahuvav yih do Korsunskogo starostva Odnak pislya smerti Ivana Danilovicha chenci povernuli sobi vidibrani zemli za aktivnoyi pidtrimki miscevih kozakiv i mishan Krilova Pro ce svidchit te sho v 1630 roci Sofiya z Zholkevskih vdova starosti Korsunskogo i Chigirinskogo zayavila u Zhitomirskomu sudi protest proti igumena Mikolo Pustinskogo monastirya Serafima Bilskogo i vsiyeyi bratiyi u tomu sho chenci otrimavshi dozvil vid yakogos Semena Kremenchuka Dolbnya gorodnichogo Krilovskogo virili pecheru i zbuduvali cerkvu na gorah Pivnih na zemli starostva Chigirinskogo a potim zmovivshis z yakim te Tarasom kozakom yakij samovilno ogolosiv sebe getmanom Zaporozkim privlasnili sobi chimalo zemel starostva a same dva sela na urochishe Voronyachih Lozah Buzhin i pereviz cherez Dnipro pid Krilova Podimnij reyestr 1631 roku zasvidchuye 50 osilih dimiv i 200 ogorodnikiv Pid chas povstannya Pavlo Pavlyuk vislav z Krilovapolkovnikiv Karpa Skidana i Semena Bihovcya na choli zagonu z 1000 3000 kozakiv Zgidno z Panasom Fedenkom ta Veslavom Mayevskim u 1647 roci u temnici Krilova sidiv majbutnij getman Bogdan Hmelnickij molodij Aleksander Konecpolskij sklikav tut vijskovu radu de zokrema virishuvav sho robiti z B Hmelnickim yakogo zahishav todishnij chigirinskij polkovnik Mihajlo Krichevskij vzyav na poruki potim vipustiv na volyu U 1648 roci do Krilova pribuvaye nimecka horugva dlya pidtrimki koronnogo vijska Za Zborivskim reyestrom 1649 roku Krilivska sotnya vhodila do skladu Chigirinskogo polku sered inshih 19 U 1662 roci Yurij Hmelnickij bilya mista rozbiv zagin moskovskih vijsk Vnaslidok rozmezhuvannya ukrayinskih zemel mizh Moskoviyeyu i Richchyu Pospolitoyu za Andrusivskim dogovorom 1667 i Moskovskim 1686 rokiv Livoberezhna Ukrayina ta zemli Zaporozhzhya vidijshli do Moskoviyi Z 1680 h rokiv navproti polskogo Krilova na pravomu berezi Tyasminu z yavlyayetsya sloboda Kriliv u yakij oselyayutsya vihidci i vtikachi z teritorij pidkontrolnih Rechi Pospolitij Mozhlivo poselennya tam isnuvalo i ranishe zokrema na mapi Zagalnij karti Ukrayini 1648 r Gijoma Boplana roztashuvannya Krilova bulo pidpisano dvichi Dokladnishe Novogeorgiyivsk Kriliv i Krilivska sloboda ta poselennya Zaporozhzhya u XVIII st XVIII stolittya Misto bulo zrujnovane za nakazom Petra I u 1712 r pid chas zgonu naselennya na Livoberezhzhya Protyagom 1730 h 1740 h rr Kriliv strimko vidrodzhuyetsya Rozvivatis pereshkodzhav podil mista na polsku ta rosijsku chastini Likvidaciya tut kozackoyi sotni u zv yazku z utvorennyam Novoyi Serbiyi sho mala naslidkom znachnij vidtik naselennya na pivden na teritoriyu Novoslobidskogo kozackogo polku takozh zagalmuvala rozvitok Krilova Pid chas povstannya gajdamakiv u 1730 h rokah misto zdobuv zagin na choli iz zaporozhcem Grivoyu yakij prodovzhiv borotbu nezvazhayuchi na te sho vatazhok Verlan obranij u 1734 roci utik v Moldaviyu U 1741 roci misto malo 400 dvoriv i blizko 2000 meshkanciv U 1744 r sloboda Kriliv po pravij bereg Tyasminu vid Krilova priznachena sotennim mistechkom Mirgorodskogo polku otrimavshi nazvu Krilivskij shanec U 1752 1764 rokah sloboda stala centrom novoserbskogo Pandurskogo polku u yakomu bula jogo 1 rota Tozh u seredini XVIII st na beregah Tyasminu isnuvalo dva vijskovi ukriplennya starij livoberezhnij Kriliv sho znahodivsya na polskij Pravoberezhnij Ukrayini i Krilivskij shanec na ukrayinskih teritoriyah zahoplenih Rosijskoyu imperiyeyu Osoblivim privileyem Stanislava Avgusta vid 30 bereznya 1792 roku starovinni prava Krilova buli vidnovleni Cim zhe privileyem mistu bulo prisvoyeno gerb trzy karabiny porzadkiem mimo siebie staiacych Lavrentij Pohilevich perekladaye cyu frazu yak tri karabini piramidalno postavleni Takij gerb vidbivav prikordonnij status mista jogo rol u zahisti polskoyi koroni vid tatarskih nabigiv Z dedali bilshim osvoyennyam zemel pravoberezhnoyi Ukrayini pislya podiliv Polshi znachennya Krilova dedali zmenshuyetsya shvidko rozvivayutsya novi pivdennishi poselennya Zokrema z kincya XVIII stolittya aktivno pochinaye rozvivatis posad pravoberezhnij Kriliv piznishe Novogeorgiyivsk roztashovanij po inshij bereg richki Tyasmin XIX stolittya Kriliv u skladi Chigirinskogo starostva buv zarahovanij do kazennih mayetkiv yaki perebuvali v orendnomu koristuvanni do 1845 roku rosijskih ministriv finansiv Mistechko Kriliv vhodilo do skladu Chigirinskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi yak mistechko Podorozhnenskoyi volosti U toj zhe chas mistechko Novogeorgiyivsk viddilenij vid Krilova lishe Tyasminom z 1860 roku peredanij do vidannya zvichajnoyi administraciyi perebuvav u skladi Hersonskoyi guberniyi yak zashtatne misto Oleksandrijskogo povitu i bulo centrom Novogeorgiyevskoyi volosti Lavrentij Pohilevich zgaduyuchi Kriliv u 1864 roci Mistechko lezhit na livij pishanoyi i kam yanistij storoni zagachenoyi v bagatoh miscyah richki Tyasminu v 4 h verstah vid vpadannya yiyi v Dnipro Posad Novo Georgiyevsk yaki zarahovuyut do vijskovih poselen Hersonskoyi guberniyi vidokremlyuyetsya vid Krilova tilki Tyasminom Zhiteliv oboh statej z peredmistyam Vitrovskoyu pravoslavnih 1688 yevreyiv 260 Navkolo mistechka bezlich zemlyanih nasipiv redutiv i mogil U Krilovi na 1900 rik nalichuvalosya 403 dvori 2 491 meshkanec diyali 1 pravoslavna cerkva 1 sinagoga 1 klasna shkola maslobijnya 4 vitryaki ta 6 kuzen HH stolittya Kriliv pid nazvoyu Pol skiy Krilov na vijskovij mapi armiyi SShA 1953 roku Na radyanskih mapah 1930 h rokiv ta deyakih zakordonnih mapah piznishogo chasu Kriliv poznachavsya yak Polskij Kriliv Stanom na 1946 rik Kriliv yak selo vhodiv do Novogeorgiyivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Pri stvorenni Kremenchuckogo vodoshovisha naprikinci 1950 h rokiv selo vhodilo do zoni zatoplennya Naselennya yak i z inshih zatoplyuvanih sil viselyali do inshih blizhnih naselenih punktiv Bagato krilivchan oselilis u Svitlovodsku de navit diye miska gromadska organizaciya Krilivska gromada Klirovi vidomosti metrichni knigi spovidni rozpisi cerkov v Mikolaya Pokrova Presvyatoyi Bogorodici Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici m Kriliv Sotennogo m ka Mirgorodskogo p z 1782 r Chigirinskogo starostva Kiyivskogo voyevodstva z 1797 r Lipivskoyi volosti Chigirinskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK UKrayini GerbGerb polskogo periodu Istorichni dzherela svidchat sho davnij gerb mista Krilova stanoviv zobrazhennya troh karabiniv U privileyi korolya Stanislava Avgusta vid 30 bereznya 1792 r yakim pidtverdzhuvalis miski prava Krilova zberigsya togochasnij variant gerba de zobrazheni tri shtikovi fuzeyi kincya XVIII stolittya Div takozhKremenchucke vodoshovishe Zatopleni poselennya Novogeorgiyivsk Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiVirskij D Kriliv S 339 U revizkij opisu lyustraciyi zroblenoyi v 1616 roci Chigirinskomu starostvu skazano sho Kriliv nedavno vlashtovane mistechko nebilshe roku Ale dali ta zh lyustraciya govorit sho sloboda nalezhit Ivanu Danilovichu voyevodi ruskomu vzhe 30 rokiv Todi yak zvichajnim buv termin 10 20 rokiv Napriklad Govtva otrimala svobodu vid usih podatkiv i mita na 20 rokiv Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Wieslaw Majewski Kononowicz Sawa zm 1637 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1968 Tom XIII 4 zeszyt 59 S 540 541 pol Fedenko P Getmaniv kum V Sherbak uporyadnik avtor peredmovi Koli zemlya stognala K Naukova dumka 1995 432 s S 128 ISBN 5 319 01072 9 Krylow 1 S 748 Virskij D S Ukrayinne misto Kremenchuk vid zasnuvannya do 1764 r K 2004 S 252 328 3 2 Obriyi materialnoyi civilizaciyi 12 sichnya 2016 u Wayback Machine Gurzhij O I Verlan 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 484 ISBN 966 00 0734 5 Onackij Ye Gajdamaka Ukrayinska mala enciklopediya K universitetske vidavnictvo Pulsari 2016 T I Vidannya druge utochnene S 216 ISBN 978 617 615 060 2 ISBN 978 617 615 061 1 tom 1 https svetlovodsk com ua page 8 history html 4 grudnya 2020 u Wayback Machine Istoriya Svitlovodska na sajti internet vidannya Svitlovodsk Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 310 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 1 serpnya 2016 Arhiv originalu za 8 serpnya 2019 Procitovano 23 listopada 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaVirskij D Kriliv 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 339 ISBN 978 966 00 0855 4 Krylow 1 K mko pow czyhrynski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 747 pol S 747 748 pol Krylow 2 K Nowy al Nowogeorgiewsk mko w gub chersonskiej Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 747 pol S 748 pol Enciklopediya F A Brokgauza i I A Efrona 7 sichnya 2016 u Wayback Machine ros Pohilevich L Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi K 1864 ros PosilannyaFotografiyi Novogeorgiyevska 19 sichnya 2016 u Wayback Machine Podorozh vulicyami vtrachenogo mista Virtualna vistavka na sajti Kirovogradskoyi oblasnoyi biblioteki 7 sichnya 2016 u Wayback Machine Hronika o gorode Novogeorgievske 19 sichnya 2016 u Wayback Machine ros Ukrayinska geraldika Gerb Krilova rosijskogo periodu 19 sichnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska geraldika Gerb Krilova za proektom B Kene 19 sichnya 2016 u Wayback Machine Sergij Gajduk Vnesok riznih narodiv u kulturne materialne j duhovne nadbannya Svitlovodshini Novogeorgiyivshini 7 travnya 2016 u Wayback Machine