Геологія ПАР |
---|
Геологія |
Гідрогеологія |
Корисні копалини |
Гірнича промисловість |
Економіка |
Історія освоєння мінеральних ресурсів |
Ко́ри́сні копа́лини Півде́нно-Африка́нської Респу́бліки
Надра ПАР надзвичайно багаті різноманітними видами корисних копалин (к.к.), при цьому по ряду позицій країна займає провідні місця на континенті і у світі (та близько першого).
Окремі види корисних копалин
Таблиця — Основні корисні копалини ПАР станом на 1998-99 рр.
Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | ||
| Загальні | |||
49920 |
| 5,7 г/т | 84 | |
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних |
| 130 60 |
|
11 13,6 |
Барит, тис. т | 1000 | 3000 | 92 (BaSO4) | 0,3 |
Оксид берилію, тис. т. | 5 | 43 | 0,23 (ВеО) | 2,2 |
Залізні руди, млн т | 4000 | 9300 | 62 (Fe) | 2,3 |
Золото, т | 20000 | 36000 | 0,3 — 4,95 г/т | 40,9 |
Кобальт, тис. т | 12 | 15 | 0,02 (Со) | 0,2 |
Марганцеві руди, млн т | 1051 | 4500 | 45 (Mn) | 29,3 |
Мідь, тис. т | 7500 | 13000 |
| 1,1 |
Нафта, млн т | 4 |
|
|
|
Нікель, тис. т | 2500 | 9345 | 0,36 (Ni) | 0,5 |
Олово, тис. т | 25 | 30 | 0,3 |
|
Плавиковий шпат, млн т | 30 | 36 | 22 (CaF2) | 16 |
Природний горючий газ, млрд м3 | 23 |
|
|
|
Свинець, тис. т | 5050 | 8140 | 5 (Pb) | 4,1 |
Срібло, т | 13000 | 31000 | 100 г/т | 2,4 |
Стибій, тис. т | 240 | 250 | 4 | 5,5 |
Вугілля, млн т | 115530 | 132630 |
|
|
Апатити, млн т | 221 | 221 | 8,8 (Р2О5) | 4,36 |
Фосфорити, млн т | 1 | 13 | 10 (Р2О5) | 0,02 |
Хромові руди, млн т | 3755 |
| 37,1 (Cr2O3) | 82,86 |
Цинк, тис. т | 11730 | 14930 | 5,3 (Zn) | 4,2 |
Уран, тис. т | 218,3 | 284,4 | 0,03 | 8,6 |
Таблиця 2. — Видобуток основних видів мінеральної сировини в ПАР у 2001, тис.т
Золото, кг | 394 765 |
Срібло, кг | 109 570 |
Алмази (карат) | 11 167 416 |
Паладій, кг | 62 142 |
Платина, кг | 129 746 |
Родій, кг | 13 453 |
Рутеній, кг | 19 329 |
Хроміт | 5 502 |
Кобальт (т) | 371 |
Мідь | 141,9 |
Залізні руди | 34 757 |
Свинець в концентраті | 50,7 |
Марганцеві руди | 3 266 |
Нікель | 36,4 |
Оксид урану (т) | 1 065 |
Цинк в концентраті | 61,2 |
Азбест (т) | 13 393 |
Кремній | 2 132 |
Вермікуліт | 156,6 |
286,4 | |
Гіпс | 382,8 |
Вугілля | 224 182 |
Нафта і газ
Запаси нафти і природного газу в ПАР невеликі. Промислова встановлена на шельфі в мезозойських пісковиках . Перспективи відкриття нових промисловищ родовищ невеликі і пов'язуються з шельфом на півдні ПАР.
Див. також Вугілля Південно-Африканської Республіки
За підтвердженими запасами кам'яного вугілля ПАР входить до провідної п'ятірки країн світу і займає 1-е місце в Африці (2003). Основна частина розвіданих запасів вугілля в країні укладена в родовищах басейну Вітбанк, де вугільні пласти залягають відносно полого, на невеликій глибині (близько 100 м), але вугілля характеризується значною зольністю, і лише незначна частина його придатна для коксування, інші — на вугленосних площах Ватерберґ, Спрінґбок, Лімпопо, і — в пр. Трансвааль, а також в Зулуленд і . Промислова вугленосність пов'язана переваажно з пермськими відкладами Карру (в основному з пісковиками світи ).
Потужність вугленосних шарів — до 400 м, глибина залягання 15—400 м.
Кількість витриманих пластів вугілля 3—5, середня потужність 2,5 м.
Вугілля в основному енергетичне, є коксівне та антрацити.
Вміст летких речовин 35—45 %, сірки до 2 %, зольність 7—12 % (до 30 %), теплотворна здатність 20—30 Мдж/кг
За підтвердженими запасами руд золота ПАР займає 1-е місце, а За підтвердженими запасами урану — 2-е місце (після Казахстану) у світі (2000).
Практично всі родовища руд урану і золота зосереджені в рудному районі Вітватерсранд.
Ресурси U в надрах ПАР оцінюються в 500 тис. т [Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 61].
Ресурси Au — до 60 тис. т прогнозується в ПАР, в основному, на флангах і глибоких горизонтах родовищ золотоносних конґломератів району Вітватерсранд, а також на значних глибинах у відносно менш вивченому південно-східному його секторі. Золотоуранова мінералізація концентрується в слюдисто-кварцовому цементі метаморфізованих конґломератів на глибині 300—1 500 м. Найбільші родовища знаходяться в районі міста Клерксдорп на Далекому Заході Ранді (, , ) і на Західній Ранді (, , , ).
Головні родовища руд золота: , , , , Сент-Геліна (в Оранжевій пр.), , , і Кінрос (), та інші ().
Загальні і підтверджені запаси золота в країні станом на 1997 р — 36 і 20 тис. т відповідно, на 2000 — 34 і 18 тис. т [Mining J. — 1999. — Annual Rev. — Р. 61]. Гірничим бюро і Геологічною службою США запаси золота в ПАР на кінець ХХ ст. (1998) оцінювалася в 38 тис. т (у світі — 72 тис. т).
За запасами залізних руд ПАР займає 1-е місце в Африці (2003).
Переважаюча кількість запасів залізняку пов'язана із залізистими кварцитами. Значні запаси залізняку укладені в комплексних родовищах. Понад 70 % розвіданих запасів укладені в метаморфогенних родовищах залізо-марганцевих руд (300 млн т), (50 млн т), та інших, локалізованих в кварцитах і сланцях нижнього протерозою на північної Капської провінції (басейн Куруман). Значні запаси пов'язані з титаномагнетитовими рудами магматичних родовищ Бушвелдського комплексу ( та інші) і карбонатитового комплексу ().
За запасами марганцевих руд ПАР займає 1-е місце у світі (2003).
Ресурси марганцевих руд — 13 600 млн т (63.9 % світових). Практично всі запаси марганцевих руд (близько 95 %) зосереджені в метаморфогенних родовищ залізо-марганцевих руд басейнів Куруман і .
Родовища пов'язані з нижньопротерозойським комплексом карбонатно-теригенних відкладів. Рудна товща включає три витриманих пласти залізо-марганцевих руд сумарною потужністю 20—50 м, що простежуються на декілька кілометрів; глибина залягання досягає 400—500 м.
Вміст марганцю 38-48 %, заліза — 4-20 %, кремнезему — до 5 %, фосфору — незначна кількість.
Головні родовища: , , Блек-Рок, в басейні Куруман і в басейні .
За запасами титаноцирконієвих пісків ПАР займає 1-е місце в Африці (2003).
Майже всі розвідані запаси зосереджені в древніх пляжних розсипах на узбережжі Індійського океану в районі міст Ричардс-Бей, , та інших.
Піски містять 5—7 % ільменіту, 0,2—0,3 % рутилу і 0,4 % циркону.
Значні запаси ільменіту і циркону виявлені в родовищах (пр. Трансвааль) і в піщаних горизонтах світи середньої у відкладах Карру (родовища , Кароліна та інші). Значні запаси титану в титаномагнетитових рудах Бушвельдського комплексу.
За запасами ванадієвих руд ПАР займає 1-е місце у світі (2003).
Родовища пов'язані з витриманими пластовими покладами ванадієвих , приурочених до горизонтів норитів і верхньої частин інтрузії Бушвелдського комплексу. Розвідані запаси пов'язані з , що простежується за простяганням на 150 км, на глибину до 645 м.
Головні родовища: , , Палмер (), Рюстенбурґ, ().
За запасами хромових руд ПАР займає 1-е місце у світі (2003).
Поклади руд зосереджені в трьох групах «хромітових шарів» в піроксенітах, норитах і анортозитах розшарованої інтрузії Бушвелдського комплексу. Найбільше значення має нижня група, де максимальна потужність прошарків (всього 11) вкраплених і масивних руд досягає 3 м.
Головні родовища: (, , Монтроз, Крундал та інші) приурочені до одного з прошарків (IU-6).
За підтвердженими запасами руд міді ПАР займає 3-є місце в Африці (2003).
Найбільше значення (близько 45 % запасів) мають родовища (), колчеданного (26 %, родовищ Аггенейс і Пріска), а також гідротермального типів (родовища району Окіп і Мессіна).
У ПАР 2.5 млн т підтверджених запасів нікелю укладено у вкраплених сульфідних мідь- і нікельвмісних рудах унікального лополіту Бушвельд з дуже низьким вмістом нікелю (0.2-0.36 %). Руди ці відпрацьовуються для вилучення металів платинової групи, а нікель з них витягується попутно.
За підтвердженими запасами руд свинцю, цинку та срібла ПАР займає 1-е місце в Африці, цинку 5-е місце у світі (2003).
Основна частина запасів цих металів зосереджена в комплексних рудах колчеданих родовищ Аггенейс, Ґамсберґ і Пріска.
Стибій
За підтвердженими запасами руд стибію ПАР займає 6-е місце у світі і 1-е в Африці (2003).
Родовища стибієвих руд телетермального жильного типу (Гравелот, , , , , , Фрі-Стейт, та інші) зосереджені в хлоритах, хлорит-карбонатних сланцях і залізистих кварцитах центральної частини архейського зеленокам'яного пояса хребету (північно-східний Трансвааль).
Метали платинової групи (МПГ)
Переважна частина світових запасів МПГ сконцентрована на території ПАР: 85,8 % МПГ і 88,5 % платини (дані Геологічної служби США).
За прогнозними ресурсами МПГ ПАР теж займає 1-е місце у світі — 15—25 тис. т (у світі 40—60 тис. т).
Основна частина запасів платиноїдів (1-е місце у світі) і нікелевих руд (8-е місце у світі і 1-е в Африці, 2003) пов'язана з так званою — розшарованою серією ультраосновних порід і підлеглих їм з максимальною потужністю 900 м. Експлуатуються два шари цієї зони: верхній — риф Меренського і нижній — риф UG-2. Критична зона розташовується в нижній третині Бушвельдського лополіту, потужність якого перевищує 8 км. Рудоносний горизонт складений польовошпатовим піроксенітом хроміт-олівін-бронзитового складу. Платиноїди, що асоціюють з сульфідами нікелю, заліза і міді, концентруються в окремих шарах і представлені ідіоморфним , купритом з домішкою спериліту. Значні концентрації платиноїдів встановлені у вигляді домішок в піротині, пентландиті і піриті, а також у вигляді комплексних проростань залізо-платинових сплавів у сульфідах.
Головні родовища: Рюстенбурґ, Юніон, , , , , Мессіна, Крундал, Марікана, Гела та інші. Значна частина запасів цих металів укладена також в комплексних рудах колчеданих родовищ рудного району , а також в району (родовища , , , ).
Компанією Harmony Gold Mining у 2002 ведеться розвідка нового родовища платиноїдів Стелла (Stella), інша назва — (), Північна ПАР, провінція (Northwest). На 2002 виявлено 3.8 млн т ресурсів мінералізованої маси, що містить Pt+Pd 1.5 г/т або 5.7 т обох металів [African Mining. 2002. V.7, № 3].
За підтвердженими запасами апатитів ПАР займає 1-е місце в Африці (2003).
Апатитові руди пов'язані з верхньопротерозойськими карбонатитовими комплексами , і . близько 10 % запасів зосереджено в перевідкладених зернистих фосфоритах і фосфатних пісковиках міоцену в районі (родовище ).
ПАР займає 3-є місце у світі (після Китаю і Мексики) за загальними запасами флюориту (11 %) і 2-е місце за підтвердженими запасами, 1-е місце в Африці, 2003; загалом має близько15—20 % ресурсів світу.
Основні запаси флюориту в країні виявлені в Західному Трансваалі в стратифікованих покладах групи родовища (100 млн т руди, вміст CaF2 15 %), приурочених до верхів Доломітової серії системи Трансвааль (нижній протерозой). Родовища представлені плащеподібними тілами неправильної форми, штокверками і жилами флюориту. Руди масивні, містять також оксиди марганцю, сфалерит, ґаленіт, пірит, тремоліт і тальк. Значна частина запасів пов'язана з гідротермальними родовищами.
Головні родовища: Баффало (Буффало), , ().
Провідну роль грають родовища стратиформного кварц-кальцит-флюоритового типу на півдні і північному сході країни.
Родовища: (середній вміст флюориту 13.7 %) (85—90 % CaF2),,"Буффало" (середній вміст CaF2 40 %). На найбільшому в країні жильному сульфідно-барит-флюоритовому родовищі вміст великогрудкового флюориту коливається від 20 до 60 %.
За підтвердженими запасами всіх видів азбесту ПАР займає 1-е місце в Африці (2003).
Основні запаси амозит-азбесту зосереджені в «амозитовому поясі» (100×10 км) в північно-східному Трансваалі, де потужні (до 0,8 м) жили поперечно-волокнистого азбесту (довжина волокон до 30 см) пов'язані з тілами діабазів в залізисто-кременистих породах нижнього протерозою.
Головні родовища: Пенге, Долтон, , і . БІльша частина запасів крокідоліт-азбесту зосереджена в родовишах (400×550 км), приуроченого до яшмоподібних залізисто-кременистих відкладів Доломітової серії. Поперечно-волокнистий азбест з довжиною волокна від 2,5 см утворює жили і гнізда. Загальна потужність окремих рудоносних зон 10×120 м.
Найбільші родовища — Куруман, і Помфрет.
Родовища хризотил-азбесту зосереджені в районах Барбертон і Кароліна (родовища , , , та ін.), де пов'язані з поясом серпентинізованих ультраосновних гірських порід порід комплексу Джеймстаун і Доломітової серії.
Запаси вермікуліту приурочені до карбонатитового комплексу , де вермікуліт представлений двома відмінами — золотисто-коричневою, що утворилася з флогопіту, і чорною гідробіотитовою, менш цінною.
Основні запаси мінералів андалузитової групи зосереджені в провінціях: Капській (силіманіт, корунд), Трансвааль (андалузит) і Наталь (кіаніт).
За підтвердженими запасами алмазів ПАР займає одне з провідних місць у світі.
Близько 80 % алмазів у країні зосереджено в кімберлітових тілах груп Кімберлі і Коффіфонтейн в Оранжевій провінції (родовища Де-Бірс, , Дютойтспан, та інші), групи Преторія в Трансваалі (трубка Прем'єр та інші) і групи в Капській провінції (трубка Фінч та інші). Інші запаси пов'язані з прибережно-морськими розсипами Атлантичного узбережжя країни на південь від гирла річки Оранжева (родовища , , , та інші), а також з елювіально-делювіальними розсипами в провінціях Оранжева, Трансвааль та Капська.
Інші корисні копалини
На території ПАР виявлені також значні запаси руд олова (родовище ), вольфраму (), кобальту, піриту, рідкісних і рідкісноземельних металів (, , ). З нерудних корисних копалин розвідані невеликі гідротермальні родовища магнезиту (Давид, Сатерленд, , і Нтабізулу), осадові родовища кам'яної солі в центрі країни (, , Апіднгтон, ).
Основне джерело мусковіту — велике пегматитове родовище на північному-сході від Пхалаборва і декілька дрібних родовищ. Розвідані великі запаси тальку (Бриндізі, , д), польового шпату () і гіпсу. Численні родовища нерудних будівельних матеріалів виявлені в різних районах країни, але розробляються тільки в районах великих промислових центрів.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geologiya PAR Geologiya Gidrogeologiya Korisni kopalini Girnicha promislovist Ekonomika Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Ko ri sni kopa lini Pivde nno Afrika nskoyi Respu bliki Nadra PAR nadzvichajno bagati riznomanitnimi vidami korisnih kopalin k k pri comu po ryadu pozicij krayina zajmaye providni miscya na kontinenti i u sviti ta blizko pershogo Okremi vidi korisnih kopalinTablicya Osnovni korisni kopalini PAR stanom na 1998 99 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Zagalni Metali platinovoyi grupi t 49920 5 7 g t 84 Almazi mln kar prirodnih yuvelirnih 130 60 11 13 6 Barit tis t 1000 3000 92 BaSO4 0 3 Oksid beriliyu tis t 5 43 0 23 VeO 2 2 Zalizni rudi mln t 4000 9300 62 Fe 2 3 Zoloto t 20000 36000 0 3 4 95 g t 40 9 Kobalt tis t 12 15 0 02 So 0 2 Margancevi rudi mln t 1051 4500 45 Mn 29 3 Mid tis t 7500 13000 1 1 Nafta mln t 4 Nikel tis t 2500 9345 0 36 Ni 0 5 Olovo tis t 25 30 0 3 Plavikovij shpat mln t 30 36 22 CaF2 16 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 23 Svinec tis t 5050 8140 5 Pb 4 1 Sriblo t 13000 31000 100 g t 2 4 Stibij tis t 240 250 4 5 5 Vugillya mln t 115530 132630 Apatiti mln t 221 221 8 8 R2O5 4 36 Fosforiti mln t 1 13 10 R2O5 0 02 Hromovi rudi mln t 3755 37 1 Cr2O3 82 86 Cink tis t 11730 14930 5 3 Zn 4 2 Uran tis t 218 3 284 4 0 03 8 6 Tablicya 2 Vidobutok osnovnih vidiv mineralnoyi sirovini v PAR u 2001 tis t Zoloto kg 394 765 Sriblo kg 109 570 Almazi karat 11 167 416 Paladij kg 62 142 Platina kg 129 746 Rodij kg 13 453 Rutenij kg 19 329 Hromit 5 502 Kobalt t 371 Mid 141 9 Zalizni rudi 34 757 Svinec v koncentrati 50 7 Margancevi rudi 3 266 Nikel 36 4 Oksid uranu t 1 065 Cink v koncentrati 61 2 Azbest t 13 393 Kremnij 2 132 Vermikulit 156 6 286 4 Gips 382 8 Vugillya 224 182 Nafta i gaz Zapasi nafti i prirodnogo gazu v PAR neveliki Promislova vstanovlena na shelfi v mezozojskih piskovikah Perspektivi vidkrittya novih promislovish rodovish neveliki i pov yazuyutsya z shelfom na pivdni PAR Vugillya Div takozh Vugillya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Za pidtverdzhenimi zapasami kam yanogo vugillya PAR vhodit do providnoyi p yatirki krayin svitu i zajmaye 1 e misce v Africi 2003 Osnovna chastina rozvidanih zapasiv vugillya v krayini ukladena v rodovishah basejnu Vitbank de vugilni plasti zalyagayut vidnosno pologo na nevelikij glibini blizko 100 m ale vugillya harakterizuyetsya znachnoyu zolnistyu i lishe neznachna chastina jogo pridatna dlya koksuvannya inshi na vuglenosnih ploshah Vaterberg Springbok Limpopo i v pr Transvaal a takozh v Zululend i Promislova vuglenosnist pov yazana perevaazhno z permskimi vidkladami Karru v osnovnomu z piskovikami sviti Potuzhnist vuglenosnih shariv do 400 m glibina zalyagannya 15 400 m Kilkist vitrimanih plastiv vugillya 3 5 serednya potuzhnist 2 5 m Vugillya v osnovnomu energetichne ye koksivne ta antraciti Vmist letkih rechovin 35 45 sirki do 2 zolnist 7 12 do 30 teplotvorna zdatnist 20 30 Mdzh kg Zoloto i uran Za pidtverdzhenimi zapasami rud zolota PAR zajmaye 1 e misce a Za pidtverdzhenimi zapasami uranu 2 e misce pislya Kazahstanu u sviti 2000 Praktichno vsi rodovisha rud uranu i zolota zoseredzheni v rudnomu rajoni Vitvatersrand Resursi U v nadrah PAR ocinyuyutsya v 500 tis t Mining J 1999 Annual Rev R 61 Resursi Au do 60 tis t prognozuyetsya v PAR v osnovnomu na flangah i glibokih gorizontah rodovish zolotonosnih konglomerativ rajonu Vitvatersrand a takozh na znachnih glibinah u vidnosno mensh vivchenomu pivdenno shidnomu jogo sektori Zolotouranova mineralizaciya koncentruyetsya v slyudisto kvarcovomu cementi metamorfizovanih konglomerativ na glibini 300 1 500 m Najbilshi rodovisha znahodyatsya v rajoni mista Klerksdorp na Dalekomu Zahodi Randi i na Zahidnij Randi Golovni rodovisha rud zolota Sent Gelina v Oranzhevij pr i Kinros ta inshi Zagalni i pidtverdzheni zapasi zolota v krayini stanom na 1997 r 36 i 20 tis t vidpovidno na 2000 34 i 18 tis t Mining J 1999 Annual Rev R 61 Girnichim byuro i Geologichnoyu sluzhboyu SShA zapasi zolota v PAR na kinec HH st 1998 ocinyuvalasya v 38 tis t u sviti 72 tis t Zalizo Za zapasami zaliznih rud PAR zajmaye 1 e misce v Africi 2003 Perevazhayucha kilkist zapasiv zaliznyaku pov yazana iz zalizistimi kvarcitami Znachni zapasi zaliznyaku ukladeni v kompleksnih rodovishah Ponad 70 rozvidanih zapasiv ukladeni v metamorfogennih rodovishah zalizo margancevih rud 300 mln t 50 mln t ta inshih lokalizovanih v kvarcitah i slancyah nizhnogo proterozoyu na pivnichnoyi Kapskoyi provinciyi basejn Kuruman Znachni zapasi pov yazani z titanomagnetitovimi rudami magmatichnih rodovish Bushveldskogo kompleksu ta inshi i karbonatitovogo kompleksu Marganec Za zapasami margancevih rud PAR zajmaye 1 e misce u sviti 2003 Resursi margancevih rud 13 600 mln t 63 9 svitovih Praktichno vsi zapasi margancevih rud blizko 95 zoseredzheni v metamorfogennih rodovish zalizo margancevih rud basejniv Kuruman i Rodovisha pov yazani z nizhnoproterozojskim kompleksom karbonatno terigennih vidkladiv Rudna tovsha vklyuchaye tri vitrimanih plasti zalizo margancevih rud sumarnoyu potuzhnistyu 20 50 m sho prostezhuyutsya na dekilka kilometriv glibina zalyagannya dosyagaye 400 500 m Vmist margancyu 38 48 zaliza 4 20 kremnezemu do 5 fosforu neznachna kilkist Golovni rodovisha Blek Rok v basejni Kuruman i v basejni Titan cirkonij Za zapasami titanocirkoniyevih piskiv PAR zajmaye 1 e misce v Africi 2003 Majzhe vsi rozvidani zapasi zoseredzheni v drevnih plyazhnih rozsipah na uzberezhzhi Indijskogo okeanu v rajoni mist Richards Bej ta inshih Piski mistyat 5 7 ilmenitu 0 2 0 3 rutilu i 0 4 cirkonu Znachni zapasi ilmenitu i cirkonu viyavleni v rodovishah pr Transvaal i v pishanih gorizontah sviti serednoyi u vidkladah Karru rodovisha Karolina ta inshi Znachni zapasi titanu v titanomagnetitovih rudah Bushveldskogo kompleksu Vanadij Za zapasami vanadiyevih rud PAR zajmaye 1 e misce u sviti 2003 Rodovisha pov yazani z vitrimanimi plastovimi pokladami vanadiyevih priurochenih do gorizontiv noritiv i verhnoyi chastin intruziyi Bushveldskogo kompleksu Rozvidani zapasi pov yazani z sho prostezhuyetsya za prostyagannyam na 150 km na glibinu do 645 m Golovni rodovisha Palmer Ryustenburg Hrom Za zapasami hromovih rud PAR zajmaye 1 e misce u sviti 2003 Pokladi rud zoseredzheni v troh grupah hromitovih shariv v piroksenitah noritah i anortozitah rozsharovanoyi intruziyi Bushveldskogo kompleksu Najbilshe znachennya maye nizhnya grupa de maksimalna potuzhnist prosharkiv vsogo 11 vkraplenih i masivnih rud dosyagaye 3 m Golovni rodovisha Montroz Krundal ta inshi priurocheni do odnogo z prosharkiv IU 6 Mid Za pidtverdzhenimi zapasami rud midi PAR zajmaye 3 ye misce v Africi 2003 Najbilshe znachennya blizko 45 zapasiv mayut rodovisha kolchedannogo 26 rodovish Aggenejs i Priska a takozh gidrotermalnogo tipiv rodovisha rajonu Okip i Messina Nikel U PAR 2 5 mln t pidtverdzhenih zapasiv nikelyu ukladeno u vkraplenih sulfidnih mid i nikelvmisnih rudah unikalnogo lopolitu Bushveld z duzhe nizkim vmistom nikelyu 0 2 0 36 Rudi ci vidpracovuyutsya dlya viluchennya metaliv platinovoyi grupi a nikel z nih vityaguyetsya poputno Polimetali Za pidtverdzhenimi zapasami rud svincyu cinku ta sribla PAR zajmaye 1 e misce v Africi cinku 5 e misce u sviti 2003 Osnovna chastina zapasiv cih metaliv zoseredzhena v kompleksnih rudah kolchedanih rodovish Aggenejs Gamsberg i Priska Stibij Za pidtverdzhenimi zapasami rud stibiyu PAR zajmaye 6 e misce u sviti i 1 e v Africi 2003 Rodovisha stibiyevih rud teletermalnogo zhilnogo tipu Gravelot Fri Stejt ta inshi zoseredzheni v hloritah hlorit karbonatnih slancyah i zalizistih kvarcitah centralnoyi chastini arhejskogo zelenokam yanogo poyasa hrebetu pivnichno shidnij Transvaal Metali platinovoyi grupi MPG Perevazhna chastina svitovih zapasiv MPG skoncentrovana na teritoriyi PAR 85 8 MPG i 88 5 platini dani Geologichnoyi sluzhbi SShA Za prognoznimi resursami MPG PAR tezh zajmaye 1 e misce u sviti 15 25 tis t u sviti 40 60 tis t Osnovna chastina zapasiv platinoyidiv 1 e misce u sviti i nikelevih rud 8 e misce u sviti i 1 e v Africi 2003 pov yazana z tak zvanoyu rozsharovanoyu seriyeyu ultraosnovnih porid i pidleglih yim z maksimalnoyu potuzhnistyu 900 m Ekspluatuyutsya dva shari ciyeyi zoni verhnij rif Merenskogo i nizhnij rif UG 2 Kritichna zona roztashovuyetsya v nizhnij tretini Bushveldskogo lopolitu potuzhnist yakogo perevishuye 8 km Rudonosnij gorizont skladenij polovoshpatovim piroksenitom hromit olivin bronzitovogo skladu Platinoyidi sho asociyuyut z sulfidami nikelyu zaliza i midi koncentruyutsya v okremih sharah i predstavleni idiomorfnim kupritom z domishkoyu sperilitu Znachni koncentraciyi platinoyidiv vstanovleni u viglyadi domishok v pirotini pentlanditi i piriti a takozh u viglyadi kompleksnih prorostan zalizo platinovih splaviv u sulfidah Golovni rodovisha Ryustenburg Yunion Messina Krundal Marikana Gela ta inshi Znachna chastina zapasiv cih metaliv ukladena takozh v kompleksnih rudah kolchedanih rodovish rudnogo rajonu a takozh v rajonu rodovisha Kompaniyeyu Harmony Gold Mining u 2002 vedetsya rozvidka novogo rodovisha platinoyidiv Stella Stella insha nazva Pivnichna PAR provinciya Northwest Na 2002 viyavleno 3 8 mln t resursiv mineralizovanoyi masi sho mistit Pt Pd 1 5 g t abo 5 7 t oboh metaliv African Mining 2002 V 7 3 Apatiti Za pidtverdzhenimi zapasami apatitiv PAR zajmaye 1 e misce v Africi 2003 Apatitovi rudi pov yazani z verhnoproterozojskimi karbonatitovimi kompleksami i blizko 10 zapasiv zoseredzheno v perevidkladenih zernistih fosforitah i fosfatnih piskovikah miocenu v rajoni rodovishe Flyuorit PAR zajmaye 3 ye misce u sviti pislya Kitayu i Meksiki za zagalnimi zapasami flyuoritu 11 i 2 e misce za pidtverdzhenimi zapasami 1 e misce v Africi 2003 zagalom maye blizko15 20 resursiv svitu Osnovni zapasi flyuoritu v krayini viyavleni v Zahidnomu Transvaali v stratifikovanih pokladah grupi rodovisha 100 mln t rudi vmist CaF2 15 priurochenih do verhiv Dolomitovoyi seriyi sistemi Transvaal nizhnij proterozoj Rodovisha predstavleni plashepodibnimi tilami nepravilnoyi formi shtokverkami i zhilami flyuoritu Rudi masivni mistyat takozh oksidi margancyu sfalerit galenit pirit tremolit i talk Znachna chastina zapasiv pov yazana z gidrotermalnimi rodovishami Golovni rodovisha Baffalo Buffalo Providnu rol grayut rodovisha stratiformnogo kvarc kalcit flyuoritovogo tipu na pivdni i pivnichnomu shodi krayini Rodovisha serednij vmist flyuoritu 13 7 85 90 CaF2 Buffalo serednij vmist CaF2 40 Na najbilshomu v krayini zhilnomu sulfidno barit flyuoritovomu rodovishi vmist velikogrudkovogo flyuoritu kolivayetsya vid 20 do 60 Azbest Za pidtverdzhenimi zapasami vsih vidiv azbestu PAR zajmaye 1 e misce v Africi 2003 Osnovni zapasi amozit azbestu zoseredzheni v amozitovomu poyasi 100 10 km v pivnichno shidnomu Transvaali de potuzhni do 0 8 m zhili poperechno voloknistogo azbestu dovzhina volokon do 30 sm pov yazani z tilami diabaziv v zalizisto kremenistih porodah nizhnogo proterozoyu Golovni rodovisha Penge Dolton i BIlsha chastina zapasiv krokidolit azbestu zoseredzhena v rodovishah 400 550 km priurochenogo do yashmopodibnih zalizisto kremenistih vidkladiv Dolomitovoyi seriyi Poperechno voloknistij azbest z dovzhinoyu volokna vid 2 5 sm utvoryuye zhili i gnizda Zagalna potuzhnist okremih rudonosnih zon 10 120 m Najbilshi rodovisha Kuruman i Pomfret Rodovisha hrizotil azbestu zoseredzheni v rajonah Barberton i Karolina rodovisha ta in de pov yazani z poyasom serpentinizovanih ultraosnovnih girskih porid porid kompleksu Dzhejmstaun i Dolomitovoyi seriyi Vermikulit Zapasi vermikulitu priurocheni do karbonatitovogo kompleksu de vermikulit predstavlenij dvoma vidminami zolotisto korichnevoyu sho utvorilasya z flogopitu i chornoyu gidrobiotitovoyu mensh cinnoyu Osnovni zapasi mineraliv andaluzitovoyi grupi zoseredzheni v provinciyah Kapskij silimanit korund Transvaal andaluzit i Natal kianit Almazi Za pidtverdzhenimi zapasami almaziv PAR zajmaye odne z providnih misc u sviti Blizko 80 almaziv u krayini zoseredzheno v kimberlitovih tilah grup Kimberli i Koffifontejn v Oranzhevij provinciyi rodovisha De Birs Dyutojtspan ta inshi grupi Pretoriya v Transvaali trubka Prem yer ta inshi i grupi v Kapskij provinciyi trubka Finch ta inshi Inshi zapasi pov yazani z priberezhno morskimi rozsipami Atlantichnogo uzberezhzhya krayini na pivden vid girla richki Oranzheva rodovisha ta inshi a takozh z elyuvialno delyuvialnimi rozsipami v provinciyah Oranzheva Transvaal ta Kapska Inshi korisni kopalini Na teritoriyi PAR viyavleni takozh znachni zapasi rud olova rodovishe volframu kobaltu piritu ridkisnih i ridkisnozemelnih metaliv Z nerudnih korisnih kopalin rozvidani neveliki gidrotermalni rodovisha magnezitu David Saterlend i Ntabizulu osadovi rodovisha kam yanoyi soli v centri krayini Apidngton Osnovne dzherelo muskovitu velike pegmatitove rodovishe na pivnichnomu shodi vid Phalaborva i dekilka dribnih rodovish Rozvidani veliki zapasi talku Brindizi d polovogo shpatu i gipsu Chislenni rodovisha nerudnih budivelnih materialiv viyavleni v riznih rajonah krayini ale rozroblyayutsya tilki v rajonah velikih promislovih centriv Div takozhGirnicha promislovist Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Geologiya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Gidrogeologiya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Ekonomika Pivdenno Afrikanskoyi RespublikiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s