Штокверк

Штокверк (від нім. Stockwerk) — рудне тіло, утворене масою гірської породи, пронизаної густою сіткою різноорієноватованих жил та прожилків, що здебільшого і містять рудні мінерали. Рудні мінерали також містяться й у породах, які прориває штокверк, проте у вигляді вкрапленості.

Приклад штокверку золотоносної породи (ширина зразка 6,6 см) з рудника «Червоне озеро» (Канада), що включає в себе щільну павутину різноспрямованих жил і прожилок мінералу.

Серед штокверків розрізняють площадні та лінійні:

• площадні штокверки мають ізометричну форму;
• лінійні витягнуті у одному з напрямків.

Розміри штокверків змінюються від кількох десятків м до кількох кілометрів.

Штокверки відносять до групи гідротермальних утворень, що виникають при відкладенні металоносної речовини із високотемпературних розчинів, що циркулюють системою тріщин гірського масиву. Штокверки поширені в багатьох типах рудних родовищ і в грейзенах. Морфологію штокверків мають деякі родовища міді, молібдену, золота, олова, берилію, урану, ртуті тощо.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Білецький В. С. Штокверк // Велика українська енциклопедія.