Коле́гія Павла́ Ґалаґа́на — приватна чоловіча гімназія, заснована у Києві Григорієм Ґалаґаном (відкрилася 1 (13) жовтня 1871 р.).
Колегія Павла Ґалаґана Назва на честь: Ґалаґан Григорій Павлович | |
---|---|
Колегія Павла Ґалаґана сьогодні | |
Тип | гімназія |
Країна | Україна |
Розташування | Київ[1] |
50°26′42″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.44500000002777540° пн. ш. 30.51650000002777929° сх. д.Координати: 50°26′42″ пн. ш. 30°30′59″ сх. д. / 50.44500000002777540° пн. ш. 30.51650000002777929° сх. д. | |
Засновано | 1 (13) жовтня 1871 року |
Закрито | 1917 |
Адреса | Україна, Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11 |
Колегія Павла Ґалаґана у Вікісховищі |
Приміщення
Колегія розташовувалася на розі вулиць Фундуклеївської (нині вулиця Богдана Хмельницького) та Терещенківської в будинку — пам'ятнику архітектури XIX століття. Архітектурний ансамбль Колегії складався з п'яти споруд, реконструйованих 1870 року архітектором О. Шіле.
Вишуканий двоярусний інтер'єр бібліотеки Колегії червоного дерева був розроблений італійськими майстрами й зберігся до наших днів майже повністю.
Історія
Зазначена споруда Колегії була власністю Київського дворянського зібрання.
Григорій Ґалаґан заснував Колегію як пам'ять про свого померлого сина, відписавши на її утримання великі маєтності в Полтавській і Чернігівській губерніях. Загальна вартість земель, подарованих на утримання Колегії, становила 275 тис. рублів, що на той час становило величезну суму. Г. Ґалаґан також подарував Колегії велику бібліотеку (по революції частково передану до Державної Публічної Бібліотеки УРСР).
Навчальний заклад був розрахований на навчання і проживання в інтернаті 70 вихованців (30 стипендіатів Г. Ґалаґана і 40 ). Учні приймалися з усіх українських земель, зокрема з тих, що перебували у складі Австро-Угорщини.
Колегія за програмою дорівнювала чотирьом старшим класам класичної гімназії. Науково-методичне піклування над Колегією здійснював Київський університет Святого Володимира.
Колегія вважалася одним з найкращих приватних навчальних закладів Києва, який царська «охранка» називала «Розсадником українства». Тут неодноразово бували представники української літератури, а в період з 1885 по 1886 роки працював відомий український письменник Іван Франко.
У травні 1886 року в каплиці при Колегії (церква Святого Павла) Іван Франко вінчався з Ольгою Хоружинською— сестрою дружини викладача Колегії Є. Трегубова.
Колегія увійшла в історію української культури й освіти як «школа академіків». З Колегією пов'язані імена відомих діячів науки, освіти, літератури, серед яких академіки В. Липський, А. Кримський, В. Грабар, Г. Костюк, Н. Котляревський, Д. Петрушевський, поети М. Драй-Хмара, П. Филипович, а також П. Житецький, М. Мурашко, М. Пимоненко та багато інших митців та науковців.
У часи УНР у будівлі, за свідченням Дмитра Дорошенка, містилося Міністерство військових справ.
По революції більшовики ліквідували Колегію, в перетворивши її на «трудову школу». У будівлі колегії розміщувалася школа 57.У 1939 році школа переїхала до нового будинку по вулиці Прорізній, 19а (колишня будівля артилерійської школи №12) – це будівля в якій школа залишається і дотепер.
За радянських часів у цій будівлі розміщувалася середня школа № 92 ім. Івана Франка. У 1966-1976 роках директором середньої школи № 92 був відомий український педагог Мальований Юрій Іванович.
Нині у відновленому після пожежі 1976 року приміщенні Колегії Павла Ґалаґана працює Національний музей літератури України.
Директори колегії
Директорами й учителями Колегії було багато членів Старої Громади й визначних українських діячів:
- Шафранов Семен Миколайович (1873–1876)
- Ничипоренко Іван Іванович (1879–1890)
- Анненський Інокентій Федорович (1890–1893)
- Степович Андроник Іоаникійович (1893–1906)
- Архимович Зиновій Алоїзович (1906–1911)
- Конський Петро Олексійович (1911–1915)
Викладачі
- Павло Житецький,
- Володимир Науменко,
- Микола Мурашко,
- Микола Пимоненко,
- Єлисей Трегубов,
- Іван Ничипоренко,
- Зиновій Архимович
та інші.
Випускники колегії
Див. також: Колегія виховала плеяду визначних учених, юристів, медиків, літераторів. Серед них:
- Сергій Бердяєв,
- Агатангел Кримський,
- Володимир Липський,
- Павло Филипович,
- Михайло Драй-Хмара,
- Олександр Богомолець,
- Дмитро Курський,
- Андрій Лівицький,
- Оникій Малиновський,
- Михайло Чубинський,
- Володимир Грабар,
- Дмитро Петрушевський,
- Андроник Степович,
- Микола Максимейко,
- Іван Балінський,
- Григорій Костюк,
- Нестор Котляревський,
- Григорій Левитський
та ін.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2010. Процитовано 20 вересня 2010.
- Історія – СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА №57 (укр.). Процитовано 25 листопада 2023.
Джерела та література
- Денисенко Г. Колегія Павла Ґалаґана [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 446. — .
- Колеґія Павла Ґалаґана // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 3. — С. 1078.
- Смольніцька М. Випускники колегії Павла Галагана: внесок у розвиток вітчизняної і світової науки [ 31 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- . Колегія Павла Галагана в національно-культурному житті України (1871—1920 рр.). — К. : Інститут історії України НАН України, 2007. — 527 с.
- Ежегодник Коллегии Павла Галагана с 1-го октября 1899 года по 1-е октября 1900 года. — К., 1900. — 207 с.
- Страничка из жизни коллегии Павла Ґалаґана // Киев. старина. — 1901. — Т. 75. — № 10-12. — С. 177—178.
- Экземплярский И. Т. Семейное начало в Коллегии Павла Ґалаґана. ІР°ЦНБ. — Ф. — 179. № 896.
- Десятилетие коллегии Павла Галагана. 1 октября 1871—1881. — Київ, 1882.
- Двадцатипятилетие коллегии Павла Галагана. — Київ, 1896.
Посилання
- Колегія Павла Ґалаґана // Енциклопедія Києва [ 11 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Сайт «Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови» [ 4 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Історія колегії
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kole giya Pavla Galaga na privatna cholovicha gimnaziya zasnovana u Kiyevi Grigoriyem Galaganom vidkrilasya 1 13 zhovtnya 1871 r Kolegiya Pavla Galagana Nazva na chest Galagan Grigorij PavlovichKolegiya Pavla Galagana sogodniTip gimnaziyaKrayina UkrayinaRoztashuvannya Kiyiv 1 50 26 42 pn sh 30 30 59 sh d 50 44500000002777540 pn sh 30 51650000002777929 sh d 50 44500000002777540 30 51650000002777929 Koordinati 50 26 42 pn sh 30 30 59 sh d 50 44500000002777540 pn sh 30 51650000002777929 sh d 50 44500000002777540 30 51650000002777929Zasnovano 1 13 zhovtnya 1871 rokuZakrito 1917Adresa Ukrayina Kiyiv vul Bogdana Hmelnickogo 11 Kolegiya Pavla Galagana u VikishovishiPrimishennyaKolegiya roztashovuvalasya na rozi vulic Fundukleyivskoyi nini vulicya Bogdana Hmelnickogo ta Tereshenkivskoyi v budinku pam yatniku arhitekturi XIX stolittya Arhitekturnij ansambl Kolegiyi skladavsya z p yati sporud rekonstrujovanih 1870 roku arhitektorom O Shile Vishukanij dvoyarusnij inter yer biblioteki Kolegiyi chervonogo dereva buv rozroblenij italijskimi majstrami j zberigsya do nashih dniv majzhe povnistyu IstoriyaZaznachena sporuda Kolegiyi bula vlasnistyu Kiyivskogo dvoryanskogo zibrannya Grigorij Galagan zasnuvav Kolegiyu yak pam yat pro svogo pomerlogo sina vidpisavshi na yiyi utrimannya veliki mayetnosti v Poltavskij i Chernigivskij guberniyah Zagalna vartist zemel podarovanih na utrimannya Kolegiyi stanovila 275 tis rubliv sho na toj chas stanovilo velicheznu sumu G Galagan takozh podaruvav Kolegiyi veliku biblioteku po revolyuciyi chastkovo peredanu do Derzhavnoyi Publichnoyi Biblioteki URSR Navchalnij zaklad buv rozrahovanij na navchannya i prozhivannya v internati 70 vihovanciv 30 stipendiativ G Galagana i 40 Uchni prijmalisya z usih ukrayinskih zemel zokrema z tih sho perebuvali u skladi Avstro Ugorshini Kolegiya za programoyu dorivnyuvala chotirom starshim klasam klasichnoyi gimnaziyi Naukovo metodichne pikluvannya nad Kolegiyeyu zdijsnyuvav Kiyivskij universitet Svyatogo Volodimira Kolegiya vvazhalasya odnim z najkrashih privatnih navchalnih zakladiv Kiyeva yakij carska ohranka nazivala Rozsadnikom ukrayinstva Tut neodnorazovo buvali predstavniki ukrayinskoyi literaturi a v period z 1885 po 1886 roki pracyuvav vidomij ukrayinskij pismennik Ivan Franko U travni 1886 roku v kaplici pri Kolegiyi cerkva Svyatogo Pavla Ivan Franko vinchavsya z Olgoyu Horuzhinskoyu sestroyu druzhini vikladacha Kolegiyi Ye Tregubova Kolegiya Pavla Galagana na poch 1900 h rokiv Kolegiya uvijshla v istoriyu ukrayinskoyi kulturi j osviti yak shkola akademikiv Z Kolegiyeyu pov yazani imena vidomih diyachiv nauki osviti literaturi sered yakih akademiki V Lipskij A Krimskij V Grabar G Kostyuk N Kotlyarevskij D Petrushevskij poeti M Draj Hmara P Filipovich a takozh P Zhiteckij M Murashko M Pimonenko ta bagato inshih mitciv ta naukovciv U chasi UNR u budivli za svidchennyam Dmitra Doroshenka mistilosya Ministerstvo vijskovih sprav Po revolyuciyi bilshoviki likviduvali Kolegiyu v peretvorivshi yiyi na trudovu shkolu U budivli kolegiyi rozmishuvalasya shkola 57 U 1939 roci shkola pereyihala do novogo budinku po vulici Proriznij 19a kolishnya budivlya artilerijskoyi shkoli 12 ce budivlya v yakij shkola zalishayetsya i doteper Za radyanskih chasiv u cij budivli rozmishuvalasya serednya shkola 92 im Ivana Franka U 1966 1976 rokah direktorom serednoyi shkoli 92 buv vidomij ukrayinskij pedagog Malovanij Yurij Ivanovich Nini u vidnovlenomu pislya pozhezhi 1976 roku primishenni Kolegiyi Pavla Galagana pracyuye Nacionalnij muzej literaturi Ukrayini Direktori kolegiyiDirektorami j uchitelyami Kolegiyi bulo bagato chleniv Staroyi Gromadi j viznachnih ukrayinskih diyachiv Shafranov Semen Mikolajovich 1873 1876 Nichiporenko Ivan Ivanovich 1879 1890 Annenskij Inokentij Fedorovich 1890 1893 Stepovich Andronik Ioanikijovich 1893 1906 Arhimovich Zinovij Aloyizovich 1906 1911 Konskij Petro Oleksijovich 1911 1915 Vikladachi Pavlo Zhiteckij Volodimir Naumenko Mikola Murashko Mikola Pimonenko Yelisej Tregubov Ivan Nichiporenko Zinovij Arhimovich ta inshi Vipuskniki kolegiyiDiv takozh Vipuskniki Kolegiyi Pavla Galagana Kolegiya vihovala pleyadu viznachnih uchenih yuristiv medikiv literatoriv Sered nih Pavlo Filipovich stoyit krajnij sprava i Mihajlo Draj Hmara stoyit vosmij sprava na uroci trudovogo navchannya v Kolegiyi Pavla Galagana Sergij Berdyayev Agatangel Krimskij Volodimir Lipskij Pavlo Filipovich Mihajlo Draj Hmara Oleksandr Bogomolec Dmitro Kurskij Andrij Livickij Onikij Malinovskij Mihajlo Chubinskij Volodimir Grabar Dmitro Petrushevskij Andronik Stepovich Mikola Maksimejko Ivan Balinskij Grigorij Kostyuk Nestor Kotlyarevskij Grigorij Levitskij ta in PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2023 d Track Q28563569d Track Q4580425 Arhiv originalu za 12 grudnya 2010 Procitovano 20 veresnya 2010 Istoriya SPECIALIZOVANA ShKOLA 57 ukr Procitovano 25 listopada 2023 Dzherela ta literaturaDenisenko G Kolegiya Pavla Galagana 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 446 ISBN 978 966 00 0692 8 Kolegiya Pavla Galagana Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 T 3 S 1078 Smolnicka M Vipuskniki kolegiyi Pavla Galagana vnesok u rozvitok vitchiznyanoyi i svitovoyi nauki 31 grudnya 2021 u Wayback Machine Kolegiya Pavla Galagana v nacionalno kulturnomu zhitti Ukrayini 1871 1920 rr K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2007 527 s Ezhegodnik Kollegii Pavla Galagana s 1 go oktyabrya 1899 goda po 1 e oktyabrya 1900 goda K 1900 207 s Stranichka iz zhizni kollegii Pavla Galagana Kiev starina 1901 T 75 10 12 S 177 178 Ekzemplyarskij I T Semejnoe nachalo v Kollegii Pavla Galagana IR CNB F 179 896 Desyatiletie kollegii Pavla Galagana 1 oktyabrya 1871 1881 Kiyiv 1882 Dvadcatipyatiletie kollegii Pavla Galagana Kiyiv 1896 PosilannyaKolegiya Pavla Galagana Enciklopediya Kiyeva 11 lyutogo 2009 u Wayback Machine Sajt Hronologiya movnih podij v Ukrayini zovnishnya istoriya ukrayinskoyi movi 4 grudnya 2019 u Wayback Machine Istoriya kolegiyiCe nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi