Ко́вельська залізни́ця — історична залізниця, що діяла в українських губерніях імперії, Польщі, згодом в УРСР аж до 1953 року, коли була реорганізована.
Тип | залізнична компанія |
---|---|
Статус | історична, увійшла до складу Південно-Західних, згодом знов існує окремо, нарешті увійшла до Львівської залізниці |
Засновано | 1939 |
Закриття (ліквідація) | 1953 |
Штаб-квартира | Ковель |
Роки функціонування | 1873 — 1953 |
Країна | Російська імперія (Українські губернії), Польща, УНР, Українська РСР. |
Ширина колії | 1520 мм |
Власник(и) | Міністерство шляхів сполучення СРСР[d] |
Історія
Будівництво дороги було розпочато у 1870-х роках. 1873 року збудована лінія Здолбунів — Рівне — Ковель — Брест — Білосток, а 1874 — лінія Здолбунів — Радивилів — Красне. У 1877 році завершене будівництво лінії Варшава — Люблін — Ковель, у 1885 збудована лінія Лунинець — Сарни — Рівне (з'єднала з залізницями Лунинець — Вільно і Лунинець — Пінськ).
Наприкінці XIX століття розпочинається складний процес одержавлення залізниці. Граф Вітте Сергій Юлійович з успіхом проводить цю операцію — 1 січня 1895 року магістралі стали власністю держави. Південно-Західні залізниці розробляють новий проєкт траси Київ — Сарни — Ковель через Волинське Полісся. 9 квітня 1899 року кабмін імперії ухвалив рішення про будівництво, і фінансує проєкт залізниці. Вже в листопаді від Києва, Ковеля, Сарн і Грибина (у міжріччі Горині) проведено вирубку лісу та розпочато будівництво. Хоча на шпали використовувався місцевий ліс, вартість дороги була досить дорогою — по 62975 рублів за версту. Для порівняння 1 км ділянки Ківерці — Луцьк коштував всього 13000 рублів.
10 березня 1902 року, незважаючи на труднощі будівництва, рух поїздів з Ковеля до Києва був відкритий. Лінія Остки — Сарни — Ковель перетнула лінію Рівне — Лунинець на станції Сарни.
У 1926—1928 роках лінія Ківерці — Луцьк подовжена до Стоянова.
1953 року — Міністерство шляхів сполучення провело укрупнення залізниць. Ковельська залізниця, що складалася з Ковельського, Сарненського та Здолбунівського відділків, увійшла до складу Львівської залізниці згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 14 травня 1953 року № 1263, та наказом Міністерства шляхів сполучення СРСР від 15 травня 1953 року No 80/Ц.
Керівники
- Петров Микола Іванович (1939—1941, 1944—1953)
Галерея
- Залізничний вокзал Ковель в період Першої світової війни.
- Вулиця Вокзальна, прибл. 1918 р.
-
- Ковель. Вокзал зі сторони колій.
- будівництво вокзалу
- Ковель. Вокзал залізничний
- Вокзал Ковеля в 1914 році
- марш польської артилерії біля залізничного вокзалу Ковеля 1915
- Kaiser Karl I. in Kowel, 1917
Див. також
Примітки
- Державний архів Волинської області // Реєстр розсекречених архівних фондів України. Том 3[недоступне посилання з липня 2019]. 162. Р-3165 С. 80-81
Джерела
- . kovel.in.ua. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 19 жовтня 2023.
- Ковельська залізниця. cfifrjcn.blogspot.com. оригіналу за 14 лютого 2020. Процитовано 19 жовтня 2023.
- Большая советская энциклопедия // Гл. ред. Б. А. Введенский. — 2-е изд. — Т. 21: Кинестезия—Коллизия. — 1953. — 628 с. (рос.)
Посилання
- Антон Лягушкін, Дмитро Янківський (22 вересня 2018). Виникнення та розбудова залізниць Волині та Полісся. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. оригіналу за 14 липня 2023. Процитовано 19 жовтня 2023.
- Малинські хроніки: «Прорезавшая Радомысльскій уездъ Кіево-Ковельская железная дорога внесла оживление въ лесное дело…». infomalin.biz. ІнфоМалин. 5 січня 2020. оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2023.
Це незавершена стаття про залізниці. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko velska zalizni cya istorichna zaliznicya sho diyala v ukrayinskih guberniyah imperiyi Polshi zgodom v URSR azh do 1953 roku koli bula reorganizovana Ko velska zalizni cyaTipzaliznichna kompaniyaStatusistorichna uvijshla do skladu Pivdenno Zahidnih zgodom znov isnuye okremo nareshti uvijshla do Lvivskoyi zalizniciZasnovano1939Zakrittya likvidaciya 1953Shtab kvartiraKovelRoki funkcionuvannya1873 1953KrayinaRosijska imperiya Ukrayinski guberniyi Polsha UNR Ukrayinska RSR Shirina koliyi1520 mmVlasnik i Ministerstvo shlyahiv spoluchennya SRSR d IstoriyaBudivnictvo dorogi bulo rozpochato u 1870 h rokah 1873 roku zbudovana liniya Zdolbuniv Rivne Kovel Brest Bilostok a 1874 liniya Zdolbuniv Radiviliv Krasne U 1877 roci zavershene budivnictvo liniyi Varshava Lyublin Kovel u 1885 zbudovana liniya Luninec Sarni Rivne z yednala z zaliznicyami Luninec Vilno i Luninec Pinsk Naprikinci XIX stolittya rozpochinayetsya skladnij proces oderzhavlennya zaliznici Graf Vitte Sergij Yulijovich z uspihom provodit cyu operaciyu 1 sichnya 1895 roku magistrali stali vlasnistyu derzhavi Pivdenno Zahidni zaliznici rozroblyayut novij proyekt trasi Kiyiv Sarni Kovel cherez Volinske Polissya 9 kvitnya 1899 roku kabmin imperiyi uhvaliv rishennya pro budivnictvo i finansuye proyekt zaliznici Vzhe v listopadi vid Kiyeva Kovelya Sarn i Gribina u mizhrichchi Gorini provedeno virubku lisu ta rozpochato budivnictvo Hocha na shpali vikoristovuvavsya miscevij lis vartist dorogi bula dosit dorogoyu po 62975 rubliv za verstu Dlya porivnyannya 1 km dilyanki Kiverci Luck koshtuvav vsogo 13000 rubliv 10 bereznya 1902 roku nezvazhayuchi na trudnoshi budivnictva ruh poyizdiv z Kovelya do Kiyeva buv vidkritij Liniya Ostki Sarni Kovel peretnula liniyu Rivne Luninec na stanciyi Sarni U 1926 1928 rokah liniya Kiverci Luck podovzhena do Stoyanova 1953 roku Ministerstvo shlyahiv spoluchennya provelo ukrupnennya zaliznic Kovelska zaliznicya sho skladalasya z Kovelskogo Sarnenskogo ta Zdolbunivskogo viddilkiv uvijshla do skladu Lvivskoyi zaliznici zgidno z postanovoyu Radi Ministriv SRSR vid 14 travnya 1953 roku 1263 ta nakazom Ministerstva shlyahiv spoluchennya SRSR vid 15 travnya 1953 roku No 80 C KerivnikiPetrov Mikola Ivanovich 1939 1941 1944 1953 GalereyaZaliznichnij vokzal Kovel v period Pershoyi svitovoyi vijni Vulicya Vokzalna pribl 1918 r Kovel Vokzal zi storoni kolij budivnictvo vokzalu Kovel Vokzal zaliznichnij Vokzal Kovelya v 1914 roci marsh polskoyi artileriyi bilya zaliznichnogo vokzalu Kovelya 1915 Kaiser Karl I in Kowel 1917Div takozhPivdenno Zahidna zaliznicya Lvivska zaliznicyaPrimitkiDerzhavnij arhiv Volinskoyi oblasti Reyestr rozsekrechenih arhivnih fondiv Ukrayini Tom 3 nedostupne posilannya z lipnya 2019 162 R 3165 S 80 81Dzherela kovel in ua Arhiv originalu za 11 serpnya 2018 Procitovano 19 zhovtnya 2023 Kovelska zaliznicya cfifrjcn blogspot com originalu za 14 lyutogo 2020 Procitovano 19 zhovtnya 2023 Bolshaya sovetskaya enciklopediya Gl red B A Vvedenskij 2 e izd T 21 Kinesteziya Kolliziya 1953 628 s ros PosilannyaAnton Lyagushkin Dmitro Yankivskij 22 veresnya 2018 Viniknennya ta rozbudova zaliznic Volini ta Polissya photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova originalu za 14 lipnya 2023 Procitovano 19 zhovtnya 2023 Malinski hroniki Prorezavshaya Radomyslskij uezd Kievo Kovelskaya zheleznaya doroga vnesla ozhivlenie v lesnoe delo infomalin biz InfoMalin 5 sichnya 2020 originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 19 zhovtnya 2023 Ce nezavershena stattya pro zaliznici Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi