Князь Київський — титул володаря та правителя міста Києва та Київського князівства Руської Держави.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2ZFdzdmRHaDFiV0l2Wmk5bU55OGxSREFsT1VFbFJEQWxRamdsUkRFbE9UY2xSREFsUWpJbFJERWxPREVsUkRFbE9FTWxSREFsUWtFbFJERWxPVFpmSlVRd0pVSkJKVVF3SlVKRUpVUXhKVGhHSlVRd0pVSTNKVVF4SlRrMlh5NXFjR2N2TXpBd2NIZ3RKVVF3SlRsQkpVUXdKVUk0SlVReEpUazNKVVF3SlVJeUpVUXhKVGd4SlVReEpUaERKVVF3SlVKQkpVUXhKVGsyWHlWRU1DVkNRU1ZFTUNWQ1JDVkVNU1U0UmlWRU1DVkNOeVZFTVNVNU5sOHVhbkJuLmpwZw==.jpg)
Перші князі Київські
Вважають, що першим Київським князем був легендарний засновник міста Кий. Дослідники розходяться в оцінках, коли саме правив цей князь. Найпоширеніші дати правління Кия — 200—230 та 430-ті рр. В історичних джерелах зустрічаються й інші імена Київських князів ІІ-VI ст. Ян Длугош зазначає, що «після смерті Кия, Щека і Хорива, успадковуючи по прямій лінії, їхні сини і племінники багато років панували у русинів, поки спадкоємність не перейшла до двох рідних братів Аскольда і Діра»[].
Легенди та перекази дають такий список перших Київських князів:
Михайло Грушевський подає наступний список історично відомих пізніших Київських князів:
Великі князі Київські
Київські князі після 1240
Після завоювання монголо-татарами більшості території Київської Русі, руйнування Києва ханом Батиєм та об'єднання Галицько-Волинського князівства, Київ втрачає значення великокняжого міста й столиці держави східних слов'ян. Київські князі стають володарями лише удільного Київського князівства.
- Олександр Невський — можливо, отримав в Золотій Орді ярлик на Велике князівство Київське, однак в Києві ніколи не був і самого ярлика від чингізидів на князювання у Києві немає, 1249–1263.
- Ярослав Ярославич — великий князь володимирський, спадкоємець Олександра, ярлика від чингізидів на князювання у Києві немає, 1263—1271.
- Лев Данилович, 1271—1301 (правив зі Львова)
- (Іван-Володимир Іванович), кінець XIII ст. — перша чверть XIV ст.
- Федір, зг. 1331
- Володимир Ольгердович, 1362—1394
- Скиргайло Ольгердович, 1395—1397
- Іван Ольгимонтович Гольшанський, 1397—1400-ті рр.
- Андрій Іванович Гольшанський, 1411—1418
- Михайло Іванович Гольшанський, 1422—1432
- (Михайло Семенович Болобан), 1433—1435
- Олелько Володимирович, 1443—1454
- Семен Олелькович, 1454—1470
Київські воєводи
Намісники часів ВКЛ
- Мартин Гаштовт, 1471—1480
- Іван Ходкевич, 1480—1482
- Юрій Пац, 1486—1492
- Князь Дмитро Путятич, 1492—1505
- (Юрій Михайлович Монтовтович), 1507—1508
- Андрій Якубович Немирович, 1514—1541
- (Андрій Михайлович Санґушко), 1540—1542
- Януш Юрійович Гольшанський, 1542—1544
- Семен (Фридерик) Пронський, 1544—1555
- Григорій Олександрович Ходкевич, 1555—1559
- Князь Василь Костянтин Острозький, 1559—1608
- (Іван Чорторийський), 1564
Київські воєводи часів Речі Посполитої
- Князь Василь Костянтин Острозький, 1569—1608
- Князь Андрій Сапіга, 1608
- Станіслав Жолкевський 1608—1620
- Томаш Замойський, 1621—1628
- Стефан Хмелецький 1628—1630
- Князь Олександр Заславський
- Януш Тишкевич
- Адам Кисіль 1649—1653
- Станіслав «Ревера» Потоцький
- Іван Виговський 1659—1664
- Стефан Чарнецький
- (Міхал Єжи Станіславський)
- Єнджей Потоцький
- (Стефан Немирич)
Кастеляни часів Речі Посполитої
- Князь Михайло Вишневецький, з 1569
- Павло Іванович Сапіга
- гербу Кердея, бл. 1600
- князь (Юрій Вишневецький), з 1609
- Адам Олександр Санґушко, з 7 листопада 1619
- Гаврило Госцький (Гойський) гербу Кердея, помер 1623
- (Роман Гойський (Госцький)) гербу Кердея, 1632
- Марцін Каліновский
- гербу Лис, помер 1646
- Адам Кисіль, до 1647
- Максиміліян Бжозовський, воєвода берестейський, православний; з 1648
- (Збіґнєв Ґорайський) гербу Корчак, помер 1655
- Стефан Чарнецький
- Александер Тарновський, до 1662
- (Стефан Замойський)
- гербу Яніна
- гербу Лещиць
- Франциск Дідушицький гербу Сас
- (Ярош Куропатницький) гербу Нечуя, помер 1696
- (Станіслав Миколай Коссаковський) гербу Сліповрон, помер 1706
- (Юзеф Станіслав Потоцький), помер 1722
- (Никодим Казимир Воронич)
- (Ян Казімеж Стецький) гербу Радван
- Александер Любомирський 1785—1790
Див. також
Примітки
- Czartoryscy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 3 Лютого 2014 у Wayback Machine.] S. 145
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 3 Лютого 2014 у Wayback Machine.] S. 145—146
- Sapiehowie (02) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- латинізований варіант імені Ґабріель
- Tomkiewicz W. Brzozowski Maksymilian, herbu własnego (†1659) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — S. 66. (репринт 1989 р.) . (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 3 Лютого 2014 у Wayback Machine.] S. 221—222
Джерела
- Грушевський М. Історія України-Руси. [ 24 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. I. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — S. 221—222. (пол.)
- Маркевич М. Історія Малоросії. Глава 1.
Література
- Князі України-Русі: Укладені на основі «Історії України-Русі» Миколи Аркаса та «Літопису Руського» / Упоряд. Я. Мельничук, Б. Карабін; Ред. А. М. Монтасевич. — Л. : Край, 1993. — 120 с.
![]() | Це незавершена стаття про Київську Русь. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет