Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Стефан Немирич (між 1626-1630 — 22 лютого 1684) — військовий і державний діяч Гетьманщини, Речі Посполитої українського походження. Каштелян і воєвода київський, артилерист, брат Юрія та Владислава Немиричів. Тітка — Олександра Гостська з Немиричів.
| Стефан Немирич | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1659 — 1680 | ||
| Попередник: | Юрій Немирич | |
| ||
| 1680 — 1681 | ||
| Попередник: | Стефан Замойський | |
| Наступник: | ||
| ||
| 1682 — 1684 | ||
| Попередник: | Фелікс Казимир Потоцький | |
| Наступник: | Мартин Контський | |
| Народження: | 1626 | |
| Смерть: | 22 лютого 1684[1][2] | |
| Країна: | Річ Посполита | |
| Рід: | Немиричі | |
| Батько: | Стефан Немирич | |
| Мати: | Марта Войнаровська | |
| Діти: | 4 сина | |
Життєпис
Наймолодший син київського підкоморія Стефана Немирича та його дружини Марти з Войнаровських.
Спочатку навчався у школі братів польських у , потім — Кисилинській академії, де познайомився з, імовірно, старшим від себе Станіславом Любенецьким (нар. 1623 року). В лютому 1640 року разом з братами отримали спадок тітки, на який також претендувала Софія Тишкевич.
Подібно як батько, був опікуном існуючого з початку 17 ст. аріянського збору в Черняхові. Після вироку Люблінського трибуналу у 1646 році закрити школу та збір, не виконав його. 1646 року виїхав для навчання за кордон разом зі С. Любенецьким як прецептором через Ельблонг (відплили 13 серпня до Амстердама) морським шляхом). Після короткого перебування в Нідерландах виїхали до Франції, 1646 року записались до Орлеанського університету (ймовірно, вивчали право). Через рік переїхали до Сомуру (пол. Saumur), який називали Женевою французьких гугенотів, де була кальвінська теологічна академія. 19 травня 1647 року Ян та Марек Собеські зустріли їх в Анже, де була вища католицька школа з відділом права. За Ґаварецьким, Луарою добрались до Нанту. В 1648 дороги з С. Любенецьким розійшлись (він опинився у Парижі). С. Немирич через Нідерланди повернувся морем до Речі Посполитої (16 серпня 1648 його зустрів в Антверпені аріянин Геронім Ґратус Москожевський). У березні 1649 року в Луцьку відбувся сеймик Київського воєводства, який вислав його з Томашем Казимирським делегатами до короля з проханням військової допомоги. Десь тоді став стольником київським. Під час Потопу разом з іншими шляхтичами склав акт субмісії королю Швеції (15 жовтня 1655 року в Кракові від його імені підписав аріянин Бенедикт Вишоватий).
Разом з братами брав участь в елекційному сеймі Яна ІІ Казимира (є їх підписи). Того року поділили спадок: отримав міста Приборськ, Черняхів, Топорище з прилеглостями, 35 сіл. Також поділили рухоме майно, яке змогли вивезти.
Під час національно-визвольної війни українського народу 1648—1657 років воював на боці Корони. Під впливом свого брата Юрія Немирича перейшов на службу до українського війська. В 1658-1659 роках — генерал артилерії Великого князівства Руського за підтримки брата Юрія та протекцією Івана Виговського після Гадяцької угоди. Брав участь у битвах з московитами та козаками, які їх підтримували у 1658-1660 роках, зокрема, в битві під Чудновом, де переможені московити клали йому — представнику короля — під ноги зброю. Як компенсацію за втрачені маєтності отримав 1660 року (за Бутлером) командування двома реґіментами гвардії, що мало принести бл. 40000 золотих річного доходу. Після смерті брата Юрія став київським підкоморієм у 1661 році. 1661 року козаки, 1662 — московити спустошили родові маєтки. В 1661, 1662 роках — посол сеймів РП від Київського воєводства. Іван Виговський (24 січня 1662) просив його підтримати його справи на них.
Ймовірно, з 1664 року виїхав добровільно в еміграцію; маєтки віддав у державлення: частково Єжи Любомирському, Приборськ за 26000 злотих Кшиштофу та Анні Третякам-Мержвінським. Забрав з собою дітей братів: Маріанну — Владислава, Варвару, Теодору — Юрія). Спочатку хотів осісти в Мангаймі, 1664 переказав С. Любенецькому гроші для будівництва просторого дому (продав 1671). Написав прохання Богуславу Радзивіллу прийняти на службу 1 травня 1671 року чи надати протекцію до Фрідріха Вільгельма. У червні отримав звання генерала артилерії (з вагомою пенсією), трирічне державлення маєтку Ноєндорф (Чарново коло Кросна Одр(ж)анського).
1680 року покинув Ноєндорф, після повернення до Речі Посполитої став практикуючим католиком. 1681 року записався до Братства св. Анни в Кобилині (Великопольща); брав участь у перемовинах з православними. В Кобилині осів після одруження з Терезою Констанцією з Опалінських — вдовою Олександра Христофора Сенюти (шлюб 1680/1681 року, дітей не мали). Змушений був часто перебувати при дворі короля, бо призначили київським каштеляном, 1682 — воєводою.
З першою дружиною — Ґризельдою з Вилямів (шлюб бл. 1640-1659 року, була ревною аріянкою) — мав 4 сини, з яких Владислав повернувся з ним додому 1680 року, прийняв католицизм, як староста новоселецький помер 1706; був тричі одружений.
Портрет С. Немирича до 1939 року був власністю родини Немиричів; фотографія портрету була в редакції ПСБ.
Див. також
Примітки
- https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/stefan-niemirycz-niemierzyc-h-klamry-1
- Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV-XVIII wieku: spisy — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2002. — С. 68. — 344 с. —
- . Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 13 червня 2014.
- Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Stefan, h. Klamry (przed 1630—1684)… — S. 820.
- Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Stefan, h. Klamry (przed 1630—1684)… — S. 823, прим.
Джерела
- Tazbir J. Niemirycz (Niemierzyc) Stefan, h. Klamry (przed 1630—1684) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1977. — T. XXII/4, zeszyt 95. — S. 820—824. (пол.)
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nemirich Stefan Nemirich mizh 1626 1630 22 lyutogo 1684 vijskovij i derzhavnij diyach Getmanshini Rechi Pospolitoyi ukrayinskogo pohodzhennya Kashtelyan i voyevoda kiyivskij artilerist brat Yuriya ta Vladislava Nemirichiv Titka Oleksandra Gostska z Nemirichiv Stefan Nemirich Pidkomorij Kiyivskij 1659 1680 Poperednik Yurij Nemirich Kashtelyan Kiyivskij 1680 1681 Poperednik Stefan Zamojskij Nastupnik Voyevoda Kiyivskij 1682 1684 Poperednik Feliks Kazimir Potockij Nastupnik Martin Kontskij Narodzhennya 1626Smert 22 lyutogo 1684 1684 02 22 1 2 Krayina Rich PospolitaRid NemirichiBatko Stefan NemirichMati Marta VojnarovskaDiti 4 sinaZhittyepisNajmolodshij sin kiyivskogo pidkomoriya Stefana Nemiricha ta jogo druzhini Marti z Vojnarovskih Spochatku navchavsya u shkoli brativ polskih u potim Kisilinskij akademiyi de poznajomivsya z imovirno starshim vid sebe Stanislavom Lyubeneckim nar 1623 roku V lyutomu 1640 roku razom z bratami otrimali spadok titki na yakij takozh pretenduvala Sofiya Tishkevich Podibno yak batko buv opikunom isnuyuchogo z pochatku 17 st ariyanskogo zboru v Chernyahovi Pislya viroku Lyublinskogo tribunalu u 1646 roci zakriti shkolu ta zbir ne vikonav jogo 1646 roku viyihav dlya navchannya za kordon razom zi S Lyubeneckim yak preceptorom cherez Elblong vidplili 13 serpnya do Amsterdama morskim shlyahom Pislya korotkogo perebuvannya v Niderlandah viyihali do Franciyi 1646 roku zapisalis do Orleanskogo universitetu jmovirno vivchali pravo Cherez rik pereyihali do Somuru pol Saumur yakij nazivali Zhenevoyu francuzkih gugenotiv de bula kalvinska teologichna akademiya 19 travnya 1647 roku Yan ta Marek Sobeski zustrili yih v Anzhe de bula visha katolicka shkola z viddilom prava Za Gavareckim Luaroyu dobralis do Nantu V 1648 dorogi z S Lyubeneckim rozijshlis vin opinivsya u Parizhi S Nemirich cherez Niderlandi povernuvsya morem do Rechi Pospolitoyi 16 serpnya 1648 jogo zustriv v Antverpeni ariyanin Geronim Gratus Moskozhevskij U berezni 1649 roku v Lucku vidbuvsya sejmik Kiyivskogo voyevodstva yakij vislav jogo z Tomashem Kazimirskim delegatami do korolya z prohannyam vijskovoyi dopomogi Des todi stav stolnikom kiyivskim Pid chas Potopu razom z inshimi shlyahtichami sklav akt submisiyi korolyu Shveciyi 15 zhovtnya 1655 roku v Krakovi vid jogo imeni pidpisav ariyanin Benedikt Vishovatij Razom z bratami brav uchast v elekcijnomu sejmi Yana II Kazimira ye yih pidpisi Togo roku podilili spadok otrimav mista Priborsk Chernyahiv Toporishe z prileglostyami 35 sil Takozh podilili ruhome majno yake zmogli vivezti Pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1657 rokiv voyuvav na boci Koroni Pid vplivom svogo brata Yuriya Nemiricha perejshov na sluzhbu do ukrayinskogo vijska V 1658 1659 rokah general artileriyi Velikogo knyazivstva Ruskogo za pidtrimki brata Yuriya ta protekciyeyu Ivana Vigovskogo pislya Gadyackoyi ugodi Brav uchast u bitvah z moskovitami ta kozakami yaki yih pidtrimuvali u 1658 1660 rokah zokrema v bitvi pid Chudnovom de peremozheni moskoviti klali jomu predstavniku korolya pid nogi zbroyu Yak kompensaciyu za vtracheni mayetnosti otrimav 1660 roku za Butlerom komanduvannya dvoma regimentami gvardiyi sho malo prinesti bl 40000 zolotih richnogo dohodu Pislya smerti brata Yuriya stav kiyivskim pidkomoriyem u 1661 roci 1661 roku kozaki 1662 moskoviti spustoshili rodovi mayetki V 1661 1662 rokah posol sejmiv RP vid Kiyivskogo voyevodstva Ivan Vigovskij 24 sichnya 1662 prosiv jogo pidtrimati jogo spravi na nih Jmovirno z 1664 roku viyihav dobrovilno v emigraciyu mayetki viddav u derzhavlennya chastkovo Yezhi Lyubomirskomu Priborsk za 26000 zlotih Kshishtofu ta Anni Tretyakam Merzhvinskim Zabrav z soboyu ditej brativ Mariannu Vladislava Varvaru Teodoru Yuriya Spochatku hotiv osisti v Mangajmi 1664 perekazav S Lyubeneckomu groshi dlya budivnictva prostorogo domu prodav 1671 Napisav prohannya Boguslavu Radzivillu prijnyati na sluzhbu 1 travnya 1671 roku chi nadati protekciyu do Fridriha Vilgelma U chervni otrimav zvannya generala artileriyi z vagomoyu pensiyeyu tririchne derzhavlennya mayetku Noyendorf Charnovo kolo Krosna Odr zh anskogo 1680 roku pokinuv Noyendorf pislya povernennya do Rechi Pospolitoyi stav praktikuyuchim katolikom 1681 roku zapisavsya do Bratstva sv Anni v Kobilini Velikopolsha brav uchast u peremovinah z pravoslavnimi V Kobilini osiv pislya odruzhennya z Terezoyu Konstanciyeyu z Opalinskih vdovoyu Oleksandra Hristofora Senyuti shlyub 1680 1681 roku ditej ne mali Zmushenij buv chasto perebuvati pri dvori korolya bo priznachili kiyivskim kashtelyanom 1682 voyevodoyu Z pershoyu druzhinoyu Grizeldoyu z Vilyamiv shlyub bl 1640 1659 roku bula revnoyu ariyankoyu mav 4 sini z yakih Vladislav povernuvsya z nim dodomu 1680 roku prijnyav katolicizm yak starosta novoseleckij pomer 1706 buv trichi odruzhenij Portret S Nemiricha do 1939 roku buv vlasnistyu rodini Nemirichiv fotografiya portretu bula v redakciyi PSB Div takozhNemirichi Primitkihttps www ipsb nina gov pl a biografia stefan niemirycz niemierzyc h klamry 1 Urzednicy wojewodztw kijowskiego i czernihowskiego XV XVIII wieku spisy Kornik Biblioteka Kornicka 2002 S 68 344 s ISBN 83 85213 37 6 d Track Q123739312d Track Q6453758 Arhiv originalu za 28 lipnya 2017 Procitovano 13 chervnya 2014 Tazbir J Niemirycz Niemierzyc Stefan h Klamry przed 1630 1684 S 820 Tazbir J Niemirycz Niemierzyc Stefan h Klamry przed 1630 1684 S 823 prim DzherelaTazbir J Niemirycz Niemierzyc Stefan h Klamry przed 1630 1684 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1977 T XXII 4 zeszyt 95 S 820 824 pol Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi