Київська округа

Ки́ївська окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Утворена 7 березня 1923 року у складі Київської губернії. Окружний центр — місто Київ. Проіснувала до 2 вересня 1930 року. На час утворення налічувала 20 районів. Упродовж 1924–1930 років межі і склад округи не раз змінювалися.

Київська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Київська (до 1925 року)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	1 592 912 (1926 рік)
Площа:	18 651 км²
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Київ
Кількість районних рад:	20
Мапа округи
Окружна влада
Газета:	«Пролетарська правда»

На півночі округа межувала з Білоруською СРР, на північному сході з Чернігівською округою, на сході з Ніжинською та Прилуцькою, на півдні з Черкаською, на південному заході з Білоцерківською та Житомирською і Коростенською на заході.

Станом на 1 жовтня 1925 року складалася з 25 районів та 559 сільрад, населення — 1,501 млн осіб.

Історія

У 1923 році в УСРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня у складі Київської губернії було утворено Київську округу із окружним центром у місті Києві, до складу якої увійшли територія Київського повіту і частини Білоцерківського, Чорнобильського, Переяславського та Канівського повітів Київської губернії, а також частина Остерського повіту Чернігівської губернії. До складу округи увійшло 20 новоутворених районів та місто Київ, що не входило до жодного району.

28 жовтня 1924 року було розформовано Малинську округу, а її території 13 березня 1925 року розподілені між Київською, Житомирською та Коростенськими округами. Зокрема, до Київської округи було перечислено:

• території Розважівського, Іванківського, Хабнівського, Чорнобильського й Товстоліського районів Малинської округи, причому:
  • відбулися передачі сільрад між цими п'ятьма районами,
  • центр Товстоліського району було перенесено з Товсто-Лісу до Нові-Шепеличі, а сам район перейменовано на Ново-Шепелицький;
• Борівську, Небилицьку, Ніжиловицьку, Рожевську й Ситнязьку сільради розформованого Ставищанського району Малинської округи — до складу Макарівського району;
• село Мигалки з Високими й Нижніми Руднями Малинського району Малинської округи — до складу Бороднянського району;
• село Вахівку Іванківського району Малинської округи — до складу Димерського району;
• село Коблицю Іванківського району Малинської округи — до складу Бороднянського району.

27 березня 1925 року було внесено такі зміни у склад Київської округи:

• розформовано Гоголівський район, а його території розподілено між Семиполківським, Броварським та Боришпільським районами;
• до Київської округи перечислено:
  • села Яблунівку і Чорногородку з Чорногородською фермою Фастівського району Білоцерківської округи — до складу Бишевського району;
  • Деремезнівську, Перегонівську і Яцківську сільради Узинського району Білоцерківської округи — до складу Германівського району;
  • Григорївську, Пещальницьку, Почанцинську й Чернишевську сільради Канівського району Шевченківської округи — до складу Македонського району;
• відбулися передачі сільрад між районами усередині округи;
• перейменовано і перенесено центри таких районів:
  • Семиполківський → Велико-Димарський;
  • Македонський → Ходорський.

3 червня 1925 року ліквідовувалися Київська та усі інші губернії в УСРР, а Київська та усі інші округи підпорядковувалися безпосередньо центральному уряду з 1 серпня 1925 року..

Також 3 червня 1925 року було внесено такі зміни у склад Київської округи:

• до Київської округи з Білоцерківської округи перечислено:
  • Брусилівський район;
  • території Барахтянської, Кодацької, Погребської, Тростинської, Перевозської, Малосалтанівської, Порадівської, Руліківської сільрад розформованого  — у склад Васильківського району;
  • Велико-Вільшанської сільраду розформованого Ксаверівського району — у склад Обухівського району;
  • території Землянської та Лещинської сільрад  — у склад Кагарликського району;
• розформовано Ходорівський (Македонський) район, а території віднесено:
  • Трахтемірівської та Лукавицької сільрад — у склад Переяславського району Золотоноської округи Полтавської губернії;
  • Григоровської, Потанцовської, Пищальниковської та Чернишевської сільрад — у склад Канівського району, включеного до Черкаської округи;
  • решти сільрад — у склад Ржищівського району;
• розформовано Хотівський район, а його території розподілено між Будаївським, Обухівським та Васильківським районами.

10 червня 1925 року до Київської округи було передано два райони з Полтавської губернії: Переяславський район із розформованої Золотоніської округи та Лехнівський район Прилуцької округи. Таким чином в окрузі стало 25 районів.

Станом на березень 1926 року до Київської округи входили:

• місто Київ (окружний центр);
• три сільради біля Києва, що безпосередньо підпорядковувалися Київському окружному виконавому комітету (з грудня 1925 року): Дарниця, Микільсько-Слобідська та Чоколівська;
• 25 районів, причому порівняно з попередніми даними відбулися зокрема такі зміни:
  • центр Лехнівського району був у містечку Березань,
  • Ново-Шепелицький район став називатися Шепелецьким (центр залишався у Нових Шепеличах).

Восени 1927 року було проведено районування, яким було розформовано 5 районів (Будаївський, Гостомельський, Великодимерський, Германівський та Рогозівський), організовано новий Київський район та змінено межі 10 районів (Боришпільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Жукинський, Кагарлицький, Макарівський, Обухівський, Переяславський та Ржищівський). У Київському районі обліковувалося 48 сільрад, з яких у нову межу міста Києва повністю входило 6 сільрад (Біличська, Воскресенсько-Слобідська, Горенська, Мишолівська, Позняківська й Совська) і частково ще 3 сільради (Мостищенська, Романівська й Хотівська), але які підпорядковувалися Київському районному виконавчому комітету. Таким чином Київська округа стала складатися із міста Києва та 21 района, причому замість Лехнівського у довідниках значився вже Березанський район.

2 вересня 1930 року було прийнято постанову, якою з 15 вересня Київська та всі інші округи ліквідовувалися, а всі райони підпорядковувалися безпосередньо центральному уряду УСРР. Водночас також було:

• вилучено місто Київ (Київську міську раду) в окрему адміністративно-територіальну одиницю підпорядковану центру;
• скасовано Київський район з підпорядкуванням більшості його сільрад Київській міськраді, а решти сільрад — Бишівському та Димерському районам;
• передано частину рад з Броварського району у підпорядкування Київській міськраді, а решту району було перетворено у Велико-Димерський район;
• передано до Велико-Димерського району сільради з Жукинського району Київської округи, а також з Бобровицького та Чернігівської округи.

Карти округи

• Карта Київської округи у складі Київської губернії, 1923
• Карта Київської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• Карта Київської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Склад

На час утворення (1923 рік)

Київська округа була утворена на початку 1923 року у складі міста Києва (окружного центра) та 20 районів з територій колишніх Київського і частин Білоцерківського, Чорнобильського, Переяславського та Канівського повітів Київської губернії, а також частини Остерського повіту Чернігівської губернії. У кінці 1923 року до міста Києва було приєднано 32 поселення із навколишніх районів. На кінець 1923 року у 20 районах округи налічувалося 288 сільрад і 843 поселення.

У наступній таблиці зібрані дані про склад округи і її районів станом на 1923 рік.

Райони Київської округи (1923 рік)

№ у постанові	Назва району	Старий повіт	Старі волості	Кількість сільрад	Кількість поселень
—	місто Київ (окружний центр)	Київський	м. Київ ()	0	33
15	Баришівський	Переяславський	Баришівська, Скопецька	11	26
13	Боришпільський	Переяславський	Боришпільська, Іваньківська і	8	40
10	Бородянський	Київський	Бородянська	14	47
17	Броварський	Остерський (Чернігівська губернія)	Броварська, Микольсько-Слобідська	13	19
7	Будаївський	Київський	Будаївська, , і	26	79
8	Бишівський	Київський	Бишівська	14	78
6	Васильківський	Білоцерківський, Київський	Васильківська і частина Велико-Дмитріївської (с. Велика і Мала Бугаївка)	9	33
3	Германівський	Київський	Германівська і Чорняхівська	12	19
18	Гоголівський	Остерський (Чернігівська губернія)	Гоголівська	9	25
11	Гостомельський	Київський	Старопетрівська і	23	98
12	Димерський	Київський, Чорнобильський	Димерська, Литвинівська і частина Горностайпільської (на південь від р. Тетерева)	17	63
20	Жукинський	Остерський (Чернігівська губернія)	Жукинська	14	18
2	Кагарлицький	Київський	Кагарлицька, Стовянська	11	21
9	Макарівський	Київський	Макарівська	20	73
16	Македонський	Канівський	Македонська, Велико-Прицківська і Ходорківська	20	32
4	Обухівський	Київський	Обухівська, Трипільська і частина Велико-Дмитріївської (села Старі й Нові Безрадичі)	15	39
1	Ржищівський	Київський	Ржищівська, Стайківська	14	19
14	Рогозівський	Переяславський	Воронківська, Рогозівська і Ерковецька	15	35
19	Семиполківський	Остерський (Чернігівська губернія)	Семиполківська	9	34
5	Хотівський	Київський	Хотівська і частина Велико-Дмитріївської	14	45

Примітки

1. згідно з постановою про утворення округи
2. на кінець 1923 року (згідно зі Списком поселень Київщини)
3. у «Списку поселень Київщини» 1924 року місто Київ часто зазначається окремо від Київської округи, як губерніяльний центр
4. У кінці 1923 року до Києва були також приєднані поселення, які до районування входили до Остерського повіту Чернігівської губернії
5. У кінці 1923 року до Києва були також приєднані поселення, які до районування входили до Микільсько-Борщагівської, Хотівської, Старо-Петрівської, Борщагівської та Шпитківської волостей Київського повіту, а також до Микільсько-Слобідської та Броварської волостей Остерського повіту Чернігівської губернії
6. Білоцерківський повіт
7. Київський повіт
8. Чорнобильський повіт

Райони

Упродовж існування Київської округи до її складу входили такі райони:

• Баришівський
• Березанський (Лехнівський) (з 1925 року)
• Бишівський
• Боришпільський
• Бородянський
• Броварський
• Брусилівський (з 1925 року)
• Будаївський (до 1927 року)
• Васильківський
• Великодимерський (Семиполківський) (до 1927 року)
• Германівський (до 1927 року)
• Гоголівський (до 1925 року)
• Гостомельський (до 1927 року)
• Димерський
• Жукинський
• Іванківський (з 1925 року)
• Кагарлицький
• Київський (з 1927 року)
• Макарівський
• Обухівський
• Переяславський (з 1925 року)
• Ржищівський
• Рогозівський (до 1927 року)
• Розважівський (з 1925 року)
• Хабненський (з 1925 року)
• Ходорівський (Македонський) (до 1925 року)
• Хотівський (до 1925 року)
• Чорнобильський (з 1925 року)
• Шепелицький (Ново-Шепелицький, Товстоліський) (з 1925 року)

Також до складу округи входило місто Київ, що, як окружний центр, не входило до складу жодного з районів.

Демографія

Станом на 1923 рік

Станом на 1923 рік загальне населення округи становило 960 621 людей, з них 366 396 — у Києві.

Населення за районами (1923)

Райони	Населення
місто Київ (окружний центр)	366396
Баришівський	26040
Боришпільський	19974
Бородянський	19314
Броварський	29000
Будаївський	46524
Бишівський	24073
Васильківський	27886
Германівський	27208
Гоголівський	23000
Гостомельський	36834
Димерський	27476
Жукинський	27000
Кагарлицький	27577
Макарівський	27152
Македонський	35155
Обухівський	37418
Ржищівський	34118
Рогозівський	40910
Семиполківський	30000
Хотівський	27567

Дані перепису 1926 року

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 1 592 912 осіб (48,59 % чоловіків і 51,41 % жінок). З них 591 705 (37,15 %) були міськими, а 1 001 207 (62,85 %) сільськими жителями. За національним складом: 78 % становили українці, 10,2 % євреї, 8,7 % росіяни, 1,6 % поляки, німці і білоруси по 0,4 %, інші національності загалом 0,7 %. Українська була рідною мовою для 73,6 % жителів, а російська — для 17,9 % жителів.

Населення, національний та мовний склад районів округи за переписом 1926 року

Район	Населення, осіб	Національний склад, %							Рідна мова, %
		українці	євреї	росіяни	поляки	німці	білоруси	чехи	українська	російська	інша
м. Київ	512 088	42,3	27,4	24,5	2,7	0,7	1,1	0,2	27,9	52,2	19,9
Баришівський	32 087	97,4	1,5	0,5				0,1	96,9	0,5	2,6
Березанський	44 847	99,0	0,3	0,4	0,1		0,1		99,0	0,5	0,5
Бишівський	30 814	96,6	0,3	0,3	0,1	2,4			96,6	0,4	3,0
Боришпільський	32 770	97,5	1,9	0,7	0,1				97,5	0,9	1,6
Бородянський	30 539	89,8	1,8	1,0	7,0	0,1		0,1	96,5	1,1	2,4
Броварський	36 162	97,4	1,5	0,7	0,1		0,1		96,6	1,1	2,3
Брусилівський	42 197	96,5	0,9	0,1	1,9	0,2			97,3	0,2	2,5
Будаївський	59 668	97,2	0,2	1,6	0,4	0,1	0,2		96,5	2,5	1,0
Васильківський	62 916	93,5	4,9	1,1	0,1		0,1		93,1	1,9	5,0
Великодимерський	47 921	98,9	0,5	0,4					98,8	0,4	0,7
Германівський	38 723	99,2	0,3	0,2	0,1		0,1		98,9	0,4	0,7
Гостомельський	38 821	89,2	0,9	5,5	2,6	0,9	0,2	0,1	85,8	9,9	4,3
Димерський	34 565	97,2	1,0	0,4	0,7	0,3	0,1		97,6	0,6	1,8
Жукинський	31 108	99,3	0,1	0,2					99,1	0,4	0,5
Іванківський	40 540	88,3	1,8	5,6	4,0	0,1		0,1	92,0	5,7	2,4
Кагарлицький	35 590	97,6	1,4	0,5	0,1		0,1		97,5	0,6	1,8
Макарівський	48 293	90,7	1,9	0,8	3,9	1,9		0,5	94,0	1,1	5,0
Обухівський	58 459	99,4	0,2	0,2					99,4	0,3	0,4
Переяславський	78 971	94,6	4,6	0,6	0,1				94,6	0,9	4,5
Ржищівський	68 980	96,6	2,5	0,5	0,2				96,7	0,6	2,7
Рогозівський	39 690	99,0	0,1	0,4			0,1		99,2	0,5	0,4
Розважівський	41 241	88,0	1,3	4,0	4,8	0,9		0,7	90,8	4,0	5,2
Хабненський	36 728	87,2	6,0	0,2	4,4	0,9		1,0	91,3	0,3	8,4
Чорнобильський	42 306	88,2	9,2	1,7	0,5		0,1		87,8	2,4	9,8
Шепелицький	27 087	93,0	2,5	3,6	0,5	0,1	0,2		88,5	8,6	2,9
Київська округа	1 593 111	78,0	10,2	8,7	1,6	0,4	0,4	0,1	73,6	17,9	8,4

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• (.03.1923—1924)
• Постишев Павло Петрович (.08.1925—.11.1926)
• Корнюшин Федір Данилович (.11.1926—.03.1928)
• Демченко Микола Нестерович (.03.1928—25.12.1929)
• Чернявський Володимир Ілліч (25.12.1929—6.09.1930)

Голови окружного виконавчого комітету

• Царський (Радянський) Михайло Євдокимович (1923—1924)
• (1924—1925)
• Вальтер, в. о. (1925)
• Яцевський Іван Петрович (1925)
• Свистун Пантелеймон Іванович (.08.1925—.12.1925)
• Любченко Панас Петрович (.12.1925—1927)
• Войцехівський Юрій Олександрович (13.01.1928—.09.1930)

Примітки

1. У довіднику «Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 роки» зазначено, що Будаївський і Гостомельський були приєднані до Київського, Великодимерський — до Броварського, Германівський — до Обухівського, а Рогозівський — до Бориспільського, водночас не було наведено деталей відносно розподілу сільрад ліквідованих районів, а також назв відповідних постанов.

Джерела

1. Станом на 1927 рік.
2. Постанова ВУЦВК № 18–19 (309) від 7 березня 1923 року «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
3. Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 року «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
4. Административно-территориальное деление Украины. (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии от 7 марта 1923 г.) / Народный комиссариат внутренних дел. — Х. : Издание Наркомвнудел УССР, 1923. — 133 с.(рос.) [ 13 лютого 2021 у Wayback Machine.]
5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 28 жовтня 1924 року «Про ліквідацію Малинської Округи на Київщині».
6. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 13 березня 1925 року «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною і Волинню».
7. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 27 березня 1925 року «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля».
8. Постанова ВУЦВК від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління».
9. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини».
10. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 червня 1925 року «Про скасування Золотоноської округи й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу Полтавщини».
11. Список поселень Київської округи / Київський Окружний виконавчий комітет робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. — К., 1926. — 132 с.
12. Статистично-економічний довідник київщини 1927/28 р. / Київський окрплан та Окрстатбюро. — К. : Видання «Экономического вестника», 1928—532 с.
13. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління».
14. Список поселень Київщини (1924) // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінки 21, 23-24, 41
15. Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928—1929. (рос.)

Посилання

• (рос.)
• Демоскоп. (рос.) [ 29 Січня 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

• Верменич Я. В. Київська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 229. — . [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Верменич Я. В. Київська округа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — . [ 25 квітня 2022 у Wayback Machine.]
• Киевский округ (1923—1930)// Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. (рос.) [ 25 листопада 2015 у Wayback Machine.]
• Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918—2010 роки: довідник / автор-упорядник М. М. Корінний — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012. — 304 с. : іл.
• Список поселень Київщини / Адміністративний відділ та статистичне губерніяльне управління. — Київ: Видання газети «Вістник Київського губвиконкому», 1924. — С. 149. [Архівовано з першоджерела 17 липня 2022.]
• Список поселень Київської округи / Київський Окружний виконавчий комітет робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. — К., 1926. — 132 с.
• Статистично-економічний довідник Київщини 1925/26 р. / Київський Окрплан та Окрстатбюро. — К., 1927. — 335 с.
• Статистично-економічний довідник Київщини 1927/28 р. / Київський окрплан та Окрстатбюро. — К. : Видання «Экономического вестника», 1928—532 с.
• Матеріяли до опису округ УСРР: Київська округа / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків: [Київ-Друк], 1926. — VIII, 80 c. : іл.
• Населені місця Київщини : Попередні підсумки перепису 17 грудня 1926 року / Київське округове статистичне бюро.. — К., 1927. — 106 с. [ 14 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
• Список залюднених місць УСРР (за даними райвиконкомів). — Х. : Радянське село, 1928. — Т. 2. — 560–1033, 41 с.