Жукинська волость

Жукинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Остерського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Жукин.

Жукинська волость
Центр	Жукин
Утворено	1802
Площа	28 130 (1885)
Населення	11 767 осіб (1885)
Густота	38.3 осіб / км²
Наступники	Жукинський район

Станом на 1854 рік налічувалось 3 селянських товариства, які складалися з державних селян.

Станом на 1885 рік складалася з 21 поселення, 15 сільських громад. Населення — 11 767 осіб (4193 чоловічої статі та 3838 — жіночої), 2299 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	8738	4265
Приватної власності	—	—
Казенної власності	18123	—
Іншої власності	1269	75
Загалом	28130	4340

Деякі поселення волості у 1859:

• Жукин — село казенне при річці Десна та озері Річка за 18 верст від повітового міста, 986 осіб (484 осіб чоловічої статі та 502 — жіночої), 162 дворових господарства, православна церква.
• Боденьки (Боденьки нові) — село казенне при річці Десна за 16 верст від повітового міста, 831 особа (388 осіб чоловічої статі та 443 — жіночої), 151 дворове господарство, православна церква.
• Боденьки старі — село казенне при річці Десна за 18 верст від повітового міста, 449 осіб (210 осіб чоловічої статі та 239 — жіночої), 75 дворових господарств.

Найбільші поселення волості на 1885 рік:

• Жукин — колишнє державне село при річці Десна за 20 версту від повітового міста, 1062 особи, 251 двір, православна церква, 2 постоялих будинки.
• Воропаїв — колишнє державне село при річці Десна, 668 осіб, 146 дворів, постоялий будинок.
• Вища Дубечня — колишнє державне село при річці Десна, 566 осіб, 115 дворів, постоялий будинок.
• Нижча Дубечня — колишнє державне село при річці Десна, 728 осіб, 144 двори, постоялий будинок.
• Новосілки — колишнє державне село при річці Десна, 167 осіб, 42 двори, православна церква.
• Ошитки — колишнє державне село при озері Великому, 1201 особа, 223 двори, православна церква, 2 постоялих будинки.
• Сваром'я — колишнє державне село при річці Дніпро, 1400 осіб, 279 дворів, 2 православні церкви, школа, 2 постоялих будинки.
• Сувид — колишнє державне село при річці Десна, 535 осіб, 111 дворів, постоялий будинок.
• Тарасовичі — колишнє державне село при озері Ямі, 1241 особа, 249 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
• Чернин — колишнє державне село при озері Оподни, 1180 осіб, 243 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка.

1899 року у волості налічувалось 16 сільських громад, населення зросло до 29 873 особи (14 366 чоловічої статі та 14 507 — жіночої).

Примітки

1. Державний архів Чернігівської області. – Ф. 807. – Оп. 1. – Спр. 9. – Арк. 1–60; Спр. 11. – Арк. 1–40
2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 96 (рос. дореф.)
3. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 120 (рос. дореф.)
5. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 279)

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)