Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марк Порцій Катон (лат. Marcus Porcius Cato; 234—149 до н. е.; звичайно званий, на відміну від його правнука — Марка Порція Катона Молодшого, сучасника Юлія Цезаря, — Старшим (Major), римські письменники дали йому також прізвисько «цензор» (Censorius, Censor) — один з найвизначніших представників Стародавнього Риму — і як державний діяч (едил, претор, сенатор, легат, цензор), і як письменник.
| Марк Порцій Катон Marcus Porcius Cato | |
 | |
| Консул 195 до н. е., Цензор 184 до н. е. | |
|---|---|
| Народження: | 234 до н. е. Тускулум, Фраскаті, Провінція Рим, Лаціо, Італія |
| Смерть: | 149 до н. е. Рим, Римська республіка[4] |
| Країна: | Стародавній Рим |
| Релігія: | давньоримська релігія |
| Партія: | оптимати |
| Рід: | d |
| Батько: | невідомо |
| Мати: | невідомо |
| Шлюб: | d і d |
| Діти: | 1.Марк Порцій Катон Ліцініан (від першого шлюбу) 2. Марк Порцій Катон Салоніан (від другого шлюбу) |
| | |
|
| |
Біографія
Походить з роду вершників Порціїв Катонів, що мала родинні зв'язки із сенаторськими родами Порціїв Ліцинів і Порціїв Леків. Попередня теорія, що родоначальник Порціїв займався розведенням свиней (porcus), не відповідає дійсності. Назва роду та когномен Катон свідчить про етруське походження. Його батько Марк Порцій Катон був заможним мешканцем муніципія, про його політичні амбіції немає свідчень. Катон Старший народився в 234 до н. е. (520 від заснування Риму) у Тускулі і провів свою юність частково в Сабінії, де його батько придбав великий маєток. Тут опанував сільське господарство. Згодом розпочав брати участь у походах, а також виступати на римському форумі безоплатним захисником обвинувачених. Вже в 17 років він, воюючи проти Ганнібала, мав, за словами Плутарха, безліч ран. У 214 році до н. е. став військовим трибуном. У 210 році до н. е. після смерті батька успадкував родинне майно й розпочав політичну кар'єру.
У 204 до н. е., отримавши квестуру, вирушив з Публієм Сципіоном, пізніше прозваним Африканським, до Сицилії, а в наступному році переправився з ним до Африки, займаючись прикриттям транспортних суден на цій переправі. У 199 до н. е. він отримав посаду едила. Під час свого едилитета разом з колегою Гаєм Гельвієм організував багаті Римські або Великі ігри, бенкет Юпітера (вересень) та Плебейські ігри (листопад).
У 198 до н. е. обраний претором. Для управління йому дісталася провінція Сардинія, отримавши 2 тис. піхоти та 200 кіннотників. У 195 до н. е., попри суворе переслідування ним — як претором — лихварів-публіканів, яких він прогнав з Сардинії, Катона — разом його земляком і покровителем Луцієм Валерієм Флакком — обрали консулом. Його зусилля, як консула, перешкодити скасуванню закону Оппія, що був спрямований проти розкоші, залишилися без успіху. Отримавши в проконсульство управління ближню Іспанію, здобув там чимало перемог. Спочатку розбив іберів у великій битві при Емпорії, а потім придушив усі заворушення у провінції. За це — після повернення до Риму у 194 році до н. е. — був нагороджений тріумфом. Він говорив, що кількість завойованих ним міст в Іспанії переважає кількість днів, що він там був. У 191 до н. е. він, як легат Манія Ацила Глабріона, взяв участь у війні з Антіохом і розбив його військо при Фермопілах.
Повернувшись до Риму, він брав діяльну участь у засіданнях сенату, у народних зборах і в судових справах, намагаючись обмежити вплив групи Корнеліїв Сципіонів. У сенаті протягом 180-х років до н. е. він проявив себе тим, що особливо протидіяв отриманню тріумфів різними полководцями, що належали до політичних союзників Сципіонів — Квінту Мінуцію Ферму, Манію Ацилію Глабріону, Марку Фульвію Нобіліору.
У 184 до н. е. він отримав, разом з тим же Луцієм Валерієм Флакком, цензуру. На цій посаді він ознаменував себе незвичайною строгістю: виключив сім сенаторів з сенату, у тому числі й колишнього претора Манілія — лише за те, що той вдень і в присутності дочки поцілував свою дружину; викреслив зі списку вершників кілька осіб за несуттєвими приводами (одного за повноту, іншого — за жарти під час цензорського огляду); особливо ж боровся проти розкоші, обкладаючи високим податком жіночі прикраси та молодих рабів (верхнею межею були 15 та 12 тис. ассів відповідно) і всюди повстаючи проти порушення громадських інтересів на користь приватних (наприклад, проти захоплення громадської землі при будівлях і проти зловживання громадськими водопроводами). Внаслідок нових податків на розкоші ерарій республіки додатково отримав 1 млн денаріїв. Також під час своєї каденції спорудив базиліку Порціїв (на місці атріїв Меніїв і Тіціїв). На честь досягнень Катона по закінченю цензорату за рішення народних зборів йому встановлено статую.
І згодом він був діяльним захисником тогочасної моралі, борючись усіма силами проти іноземного (особливо грецького) впливу. З цієї метою у 181 році до н. е. підтримує збереження чинності Бебієва закона проти надмірних витрат кандидатів під час виборів на посаду консулів, тоді ж захищає закон народного трибуна Гая Орхія проти розкошів, у 169 році до н. е. підтримує закон Квінта Воконія Сакса, що не дозволяв заповідати майно жінкам. Коли в 155 до н. е. прибуло до Рима афінське посольство з філософом Карнеадом на чолі і став помітним його вплив на римську молодь, Катон всіляко намагався швидше спровадити гостей геть.
Його боротьба проти грецької освіченості залишилася без результату, але непримиренна ворожнеча до Карфагену,— руйнування якого він вперто не переставав вимагати до кінця життя (відомий його звичайний вислів у сенаті: «Ceterum censeo Carthaginem esse delendam» («Карфаген повинен бути зруйнований», яким він закінчував кожну свою промову) — принесла свої плоди, хоча самому Катонові й не судилося дожити до здійснення свого бажання. Різкість його характеру і строгість до людей нажили йому чимало ворогів: тому, як свідчить Пліній Старший, він був 44 рази закликаний до суду, але жодного разу не був засуджений. До самої смерті виступав у судах. Останнім був у рік смерті — проти зловживань Сульпіція Гальби в Лузітанії. Помер у 149 до н. е.
Культурна спадщина
У римській літературі він має значення ще більше, ніж у державному житті. Він може бути названий засновником римської прозової літератури, в якій він дав зразки і в красномовстві, і в історії, і в різних інших видах, будучи безперечно найбільшим прозовим письменником протягом всього II століття Риму, з початком якого виникла взагалі римська словесність.
Його промови та історична праця, під заголовком «Origines», — його найвидатніші літературні твори. Проте, за словами Цицерона (De orat., III, 33), не було нічого, «чого б не дослідив і не знав і про що б потім не писав Катон». Він склав свого роду енциклопедію з різних наук, у формі настанов, призначених для сина його Марка (лат. Praecepta ad filium). У цій енциклопедії перебували статті по землеробству, медицині, військовій справі і з усіх предметів, знання яких було корисно доброму громадянину. Нічого з цього збірника до нас не збереглося, як не збереглися і листи Катона, збори висловів знаменитих людей і віршована поема, цитована Геллі і мала назву «Carmen de moribus». Також у Катона була окрема праця, що стосувалася права. У ній викладені основні принципи тогочасного давньоримського права. На жаль, ця праця також практично не збереглася дотепер.
Промови
Красномовство було найтіснішим чином пов'язано з політичним і взагалі громадським життям у Римі й тому існувало в Римі з найдавніших часів держави; але тільки з Катоном воно стало мистецтвом, для якого потрібна правильна підготовка. Попри свою нелюбов до греків, Катон вивчив з їх книг теорію красномовства і склав першу римську риторику. Як цим підручником, так і особливо своїми промовами, де теорія ораторського мистецтва додавалася до справи, Катон виявив величезний вплив на красномовство свого часу, так само як і на наступних ораторів. Після нього залишилося безліч промов, сказаних в сенаті, у народних зборах і в судах. За часів Цицерона їх зверталося в публіці понад 150, і знаменитий оратор, вивчивши їх уважно, каже (Brut., 17), що в них знаходяться всі достоїнства, які вимагаються від оратора. Якщо цих промов у класичні століття красномовства вже не читали, то тільки тому, що цьому заважала їх застаріла мова. Цицерон порівнює Катона як оратора з грецьким оратором Лісієм, знаходячи між ними особливе подібність у гостроті, витонченість і стислості. За силою і уїдливістю, яка іноді проявлялася в промовах Катона, Плутарх (Cat., 4) порівнює цього патріарха римського красномовства навіть з Демосфеном. У приклад цієї сили і уїдливості можна навести уривок, що зберігся у , де, нападаючи на полководців, що привласнили собі громадські гроші, Катон каже: «Злодії, які обікрали приватних осіб, проводять життя в острогах і ланцюгах, а громадські злодії — в золоті і пурпурі».
Як зразок майстерної побудови промов Катона можуть бути вказані збережені тим же Геллі уривки з промови його на захист родосців, яким жадібні до наживи сенатори хотіли було під пустим приводом оголосити війну, тоді як здорові політичні міркування вимагали підтримки мирних відносин з дружнім Риму багатим островом. Уривки ці наведені в перекладі в «Лекціях з історії римської літератури» (стор. 144—145, вид. 1888). Взагалі промови Катона до нас не дійшли, а збережені у вигляді цитат в древніх письменників уривки відносяться приблизно до 93 промов і зібрані у Мейєра, в його «Oratorum Romanorum fragmenta» (Цюрих, 1872, 2-ге вид.).
«Початки»
Катон поклав початок і римській історіографії. Передували йому римські історики, що писали грецькою. Виданий Катоном в семи книгах твір «Origines» (Початки) — не тільки перший історичний твір латинською мовою, але і надзвичайно важливий для знайомства з римською і взагалі з давньоіталійською історією. Він був написаний за джерелами, якими потім вже мало користувалися римські анналісти та історики. Тут були взяті до уваги стародавні фасти, місцеві літописи різних італійських міст; це була взагалі історія наскільки можливо документальна, і римські письменники від Корнелія Непота до Сервія одноголосно говорять про незвичайну ретельність автора її у зборах матеріалів. Написана вона була Катоном в старості. Хронологічно вона обіймала шість століть (до 603 від заснування Риму), а назву свою, «Початки», отримала від того, що в ній дві книги (друга і третя) були присвячені походженню різних міст Італії. Так, принаймні, пояснює цю назва Корнелій Непот. Ці дві книги, так само як і перша, яка говорила про Рим царського періоду, були, без сумніву, найціннішими для римських істориків. Від «Початків» до нас також дійшли тільки уривки, які найкраще видані Герм. Петером у його «Historicorum Romanorum reliquiae» (Лпц., 1870).
«Про землеробство»
Дійшов до нас — хоча, як все змушує думати, далеко не в справжньому вигляді — лише твір «Про землеробство». У цьому творі дано перші в власної римської історіографії спроби систематизувати правила регламентують проведення землеробських робіт, садівництва, городництва, скотарства, виноробства та інше, причому повідомляються і практичні настанови, до медичних рецептів і слів для замовлянь включно. У ньому повністю розбирається феномен товарної рабовласницької вілли.
Катон першим у Римі розробив регламент проведення робіт рабами на товарній віллі, що має повне власне забезпечення всіма сільськогосподарськими продуктами і вирощує монокультуру на продаж, для обміну з містом ремісничими товарами. У праці «Про землеробство» Катон описує функціонування рабовласницької товарної оливкової вілли.
Твір «De agri cultura», назване деякими «De re rustica», звичайно друкується у виданнях сільськогосподарських римських письменників («Scriptores rei rusticae») і всього краще видано Кейлом разом із твором Варрона про той самий предмет в 1884 р (Лейпциг).
Йому до певного часу приписували твори Діонісія Катона.
Видання і переклади
- Дистихи Катона (пер. Андрія Содомори). — Київ: Грані-Т, 2010.
- Латинські тексти: «Про землеробство» і фрагменти промов [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Фрагменти промов Марка Порція Катона. / Пер. М. М. Трухін. // Трухіна Н. Н. Політика і політики «Золотого століття» Римської республіки (II ст. до н. е.). Відп. ред. І. Л. Маяк. — М.: Видавництво МДУ. 1986. — 184 стор. — С. 172—182.
«Землеробство»
- Марк Порцій Катон. Землеробство. / Пер. і кому. М. Є. Сергієнко за участю С. І. Протасової. (Серія «Літературні пам'ятники»). Відп. ред. І. І. Толстой. — М.-Л.: Вид-во АН СРСР, 1950. — 220 стор. — 4000 прим.
- Перевидання: М.: Ладомир, 1998; СПб.: Наука, 2008.
- Трактат «Про землеробство» виданий у серії «Loeb Classical Library» під № 283.
- У серії :Caton. De l'agriculture. Texte établi, commenté et traduit par R. Goujard. 2e tirage 2002. LVI, 364 p.
«Початки»
- Peter H.Historicorum Romanorum reliquiae. Vol. I. Leipzig, 1906. P. 55-97.
- У серії :Caton. Les Origines. Fragments. Texte établi, traduit et commenté par M. Chassignet. 2e tirage 2002. LXVII, 179 p.
Примітки
- Любкер Ф. Porcii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1090–1092.
- В. Модестов Катон Старший // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIVа. — С. 749–750.
- И. Шитц Катон Старший // Энциклопедический словарь Гранат — 7 — Александр Наумович Гранат, 1910. — Т. 23.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118519697 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1931.
- Любкер Ф. Salonii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1182.
- Корнелій Непот, 2021, с. 164.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 червня 2013.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Література
- Корнелій Непот. Життєписи видатних античних полководців / Пер. з латини, упоряд., прим., словн. імен, назв, термінів та підбір іл. Володимира Литвинова. — Київ : Прометей, 2021. — 248 с. — .
- Марк Туллій Ціцерон. Філіппіки. Катон Старший, або Про старість. Переклав з латини В. Литвинов. — Львів: Апріорі, 2021. 376 с.
- Історія римської літератури. / Пер. з нім. Т. 1. М., 2003. С. 435—451;
- Анналіст і антиквари. М.: РДГУ. 2005. С. 116—120;
- 2002: Державна діяльність Марка Порція Катона Старшого [ 11 квітня 2012 у Wayback Machine.]: Авт. дис … к.і.н. М;
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mark Porcij Katon lat Marcus Porcius Cato 234 149 do n e zvichajno zvanij na vidminu vid jogo pravnuka Marka Porciya Katona Molodshogo suchasnika Yuliya Cezarya Starshim Major rimski pismenniki dali jomu takozh prizvisko cenzor Censorius Censor odin z najviznachnishih predstavnikiv Starodavnogo Rimu i yak derzhavnij diyach edil pretor senator legat cenzor i yak pismennik Mark Porcij Katon Marcus Porcius CatoMark Porcij KatonKonsul 195 do n e Cenzor 184 do n e Narodzhennya 234 do n e 234 Tuskulum Fraskati Provinciya Rim Lacio ItaliyaSmert 149 do n e 149 Rim Rimska respublika 4 Krayina Starodavnij RimReligiya davnorimska religiyaPartiya optimatiRid dBatko nevidomoMati nevidomoShlyub d i dDiti 1 Mark Porcij Katon Licinian vid pershogo shlyubu 2 Mark Porcij Katon Salonian vid drugogo shlyubu Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Katon BiografiyaPohodit z rodu vershnikiv Porciyiv Katoniv sho mala rodinni zv yazki iz senatorskimi rodami Porciyiv Liciniv i Porciyiv Lekiv Poperednya teoriya sho rodonachalnik Porciyiv zajmavsya rozvedennyam svinej porcus ne vidpovidaye dijsnosti Nazva rodu ta kognomen Katon svidchit pro etruske pohodzhennya Jogo batko Mark Porcij Katon buv zamozhnim meshkancem municipiya pro jogo politichni ambiciyi nemaye svidchen Katon Starshij narodivsya v 234 do n e 520 vid zasnuvannya Rimu u Tuskuli i proviv svoyu yunist chastkovo v Sabiniyi de jogo batko pridbav velikij mayetok Tut opanuvav silske gospodarstvo Zgodom rozpochav brati uchast u pohodah a takozh vistupati na rimskomu forumi bezoplatnim zahisnikom obvinuvachenih Vzhe v 17 rokiv vin voyuyuchi proti Gannibala mav za slovami Plutarha bezlich ran U 214 roci do n e stav vijskovim tribunom U 210 roci do n e pislya smerti batka uspadkuvav rodinne majno j rozpochav politichnu kar yeru U 204 do n e otrimavshi kvesturu virushiv z Publiyem Scipionom piznishe prozvanim Afrikanskim do Siciliyi a v nastupnomu roci perepravivsya z nim do Afriki zajmayuchis prikrittyam transportnih suden na cij perepravi U 199 do n e vin otrimav posadu edila Pid chas svogo ediliteta razom z kolegoyu Gayem Gelviyem organizuvav bagati Rimski abo Veliki igri benket Yupitera veresen ta Plebejski igri listopad U 198 do n e obranij pretorom Dlya upravlinnya jomu distalasya provinciya Sardiniya otrimavshi 2 tis pihoti ta 200 kinnotnikiv U 195 do n e popri suvore peresliduvannya nim yak pretorom lihvariv publikaniv yakih vin prognav z Sardiniyi Katona razom jogo zemlyakom i pokrovitelem Luciyem Valeriyem Flakkom obrali konsulom Jogo zusillya yak konsula pereshkoditi skasuvannyu zakonu Oppiya sho buv spryamovanij proti rozkoshi zalishilisya bez uspihu Otrimavshi v prokonsulstvo upravlinnya blizhnyu Ispaniyu zdobuv tam chimalo peremog Spochatku rozbiv iberiv u velikij bitvi pri Emporiyi a potim pridushiv usi zavorushennya u provinciyi Za ce pislya povernennya do Rimu u 194 roci do n e buv nagorodzhenij triumfom Vin govoriv sho kilkist zavojovanih nim mist v Ispaniyi perevazhaye kilkist dniv sho vin tam buv U 191 do n e vin yak legat Maniya Acila Glabriona vzyav uchast u vijni z Antiohom i rozbiv jogo vijsko pri Fermopilah Povernuvshis do Rimu vin brav diyalnu uchast u zasidannyah senatu u narodnih zborah i v sudovih spravah namagayuchis obmezhiti vpliv grupi Korneliyiv Scipioniv U senati protyagom 180 h rokiv do n e vin proyaviv sebe tim sho osoblivo protidiyav otrimannyu triumfiv riznimi polkovodcyami sho nalezhali do politichnih soyuznikiv Scipioniv Kvintu Minuciyu Fermu Maniyu Aciliyu Glabrionu Marku Fulviyu Nobilioru U 184 do n e vin otrimav razom z tim zhe Luciyem Valeriyem Flakkom cenzuru Na cij posadi vin oznamenuvav sebe nezvichajnoyu strogistyu viklyuchiv sim senatoriv z senatu u tomu chisli j kolishnogo pretora Maniliya lishe za te sho toj vden i v prisutnosti dochki pociluvav svoyu druzhinu vikresliv zi spisku vershnikiv kilka osib za nesuttyevimi privodami odnogo za povnotu inshogo za zharti pid chas cenzorskogo oglyadu osoblivo zh borovsya proti rozkoshi obkladayuchi visokim podatkom zhinochi prikrasi ta molodih rabiv verhneyu mezheyu buli 15 ta 12 tis assiv vidpovidno i vsyudi povstayuchi proti porushennya gromadskih interesiv na korist privatnih napriklad proti zahoplennya gromadskoyi zemli pri budivlyah i proti zlovzhivannya gromadskimi vodoprovodami Vnaslidok novih podatkiv na rozkoshi erarij respubliki dodatkovo otrimav 1 mln denariyiv Takozh pid chas svoyeyi kadenciyi sporudiv baziliku Porciyiv na misci atriyiv Meniyiv i Ticiyiv Na chest dosyagnen Katona po zakinchenyu cenzoratu za rishennya narodnih zboriv jomu vstanovleno statuyu I zgodom vin buv diyalnim zahisnikom togochasnoyi morali boryuchis usima silami proti inozemnogo osoblivo greckogo vplivu Z ciyeyi metoyu u 181 roci do n e pidtrimuye zberezhennya chinnosti Bebiyeva zakona proti nadmirnih vitrat kandidativ pid chas viboriv na posadu konsuliv todi zh zahishaye zakon narodnogo tribuna Gaya Orhiya proti rozkoshiv u 169 roci do n e pidtrimuye zakon Kvinta Vokoniya Saksa sho ne dozvolyav zapovidati majno zhinkam Koli v 155 do n e pribulo do Rima afinske posolstvo z filosofom Karneadom na choli i stav pomitnim jogo vpliv na rimsku molod Katon vsilyako namagavsya shvidshe sprovaditi gostej get Jogo borotba proti greckoyi osvichenosti zalishilasya bez rezultatu ale neprimirenna vorozhnecha do Karfagenu rujnuvannya yakogo vin vperto ne perestavav vimagati do kincya zhittya vidomij jogo zvichajnij visliv u senati Ceterum censeo Carthaginem esse delendam Karfagen povinen buti zrujnovanij yakim vin zakinchuvav kozhnu svoyu promovu prinesla svoyi plodi hocha samomu Katonovi j ne sudilosya dozhiti do zdijsnennya svogo bazhannya Rizkist jogo harakteru i strogist do lyudej nazhili jomu chimalo vorogiv tomu yak svidchit Plinij Starshij vin buv 44 razi zaklikanij do sudu ale zhodnogo razu ne buv zasudzhenij Do samoyi smerti vistupav u sudah Ostannim buv u rik smerti proti zlovzhivan Sulpiciya Galbi v Luzitaniyi Pomer u 149 do n e Kulturna spadshinaU rimskij literaturi vin maye znachennya she bilshe nizh u derzhavnomu zhitti Vin mozhe buti nazvanij zasnovnikom rimskoyi prozovoyi literaturi v yakij vin dav zrazki i v krasnomovstvi i v istoriyi i v riznih inshih vidah buduchi bezperechno najbilshim prozovim pismennikom protyagom vsogo II stolittya Rimu z pochatkom yakogo vinikla vzagali rimska slovesnist Jogo promovi ta istorichna pracya pid zagolovkom Origines jogo najvidatnishi literaturni tvori Prote za slovami Cicerona De orat III 33 ne bulo nichogo chogo b ne doslidiv i ne znav i pro sho b potim ne pisav Katon Vin sklav svogo rodu enciklopediyu z riznih nauk u formi nastanov priznachenih dlya sina jogo Marka lat Praecepta ad filium U cij enciklopediyi perebuvali statti po zemlerobstvu medicini vijskovij spravi i z usih predmetiv znannya yakih bulo korisno dobromu gromadyaninu Nichogo z cogo zbirnika do nas ne zbereglosya yak ne zbereglisya i listi Katona zbori visloviv znamenitih lyudej i virshovana poema citovana Gelli i mala nazvu Carmen de moribus Takozh u Katona bula okrema pracya sho stosuvalasya prava U nij vikladeni osnovni principi togochasnogo davnorimskogo prava Na zhal cya pracya takozh praktichno ne zbereglasya doteper Promovi Krasnomovstvo bulo najtisnishim chinom pov yazano z politichnim i vzagali gromadskim zhittyam u Rimi j tomu isnuvalo v Rimi z najdavnishih chasiv derzhavi ale tilki z Katonom vono stalo mistectvom dlya yakogo potribna pravilna pidgotovka Popri svoyu nelyubov do grekiv Katon vivchiv z yih knig teoriyu krasnomovstva i sklav pershu rimsku ritoriku Yak cim pidruchnikom tak i osoblivo svoyimi promovami de teoriya oratorskogo mistectva dodavalasya do spravi Katon viyaviv velicheznij vpliv na krasnomovstvo svogo chasu tak samo yak i na nastupnih oratoriv Pislya nogo zalishilosya bezlich promov skazanih v senati u narodnih zborah i v sudah Za chasiv Cicerona yih zvertalosya v publici ponad 150 i znamenitij orator vivchivshi yih uvazhno kazhe Brut 17 sho v nih znahodyatsya vsi dostoyinstva yaki vimagayutsya vid oratora Yaksho cih promov u klasichni stolittya krasnomovstva vzhe ne chitali to tilki tomu sho comu zavazhala yih zastarila mova Ciceron porivnyuye Katona yak oratora z greckim oratorom Lisiyem znahodyachi mizh nimi osoblive podibnist u gostroti vitonchenist i stislosti Za siloyu i uyidlivistyu yaka inodi proyavlyalasya v promovah Katona Plutarh Cat 4 porivnyuye cogo patriarha rimskogo krasnomovstva navit z Demosfenom U priklad ciyeyi sili i uyidlivosti mozhna navesti urivok sho zberigsya u de napadayuchi na polkovodciv sho privlasnili sobi gromadski groshi Katon kazhe Zlodiyi yaki obikrali privatnih osib provodyat zhittya v ostrogah i lancyugah a gromadski zlodiyi v zoloti i purpuri Yak zrazok majsternoyi pobudovi promov Katona mozhut buti vkazani zberezheni tim zhe Gelli urivki z promovi jogo na zahist rodosciv yakim zhadibni do nazhivi senatori hotili bulo pid pustim privodom ogolositi vijnu todi yak zdorovi politichni mirkuvannya vimagali pidtrimki mirnih vidnosin z druzhnim Rimu bagatim ostrovom Urivki ci navedeni v perekladi v Lekciyah z istoriyi rimskoyi literaturi stor 144 145 vid 1888 Vzagali promovi Katona do nas ne dijshli a zberezheni u viglyadi citat v drevnih pismennikiv urivki vidnosyatsya priblizno do 93 promov i zibrani u Mejyera v jogo Oratorum Romanorum fragmenta Cyurih 1872 2 ge vid Pochatki Katon poklav pochatok i rimskij istoriografiyi Pereduvali jomu rimski istoriki sho pisali greckoyu Vidanij Katonom v semi knigah tvir Origines Pochatki ne tilki pershij istorichnij tvir latinskoyu movoyu ale i nadzvichajno vazhlivij dlya znajomstva z rimskoyu i vzagali z davnoitalijskoyu istoriyeyu Vin buv napisanij za dzherelami yakimi potim vzhe malo koristuvalisya rimski annalisti ta istoriki Tut buli vzyati do uvagi starodavni fasti miscevi litopisi riznih italijskih mist ce bula vzagali istoriya naskilki mozhlivo dokumentalna i rimski pismenniki vid Korneliya Nepota do Serviya odnogolosno govoryat pro nezvichajnu retelnist avtora yiyi u zborah materialiv Napisana vona bula Katonom v starosti Hronologichno vona obijmala shist stolit do 603 vid zasnuvannya Rimu a nazvu svoyu Pochatki otrimala vid togo sho v nij dvi knigi druga i tretya buli prisvyacheni pohodzhennyu riznih mist Italiyi Tak prinajmni poyasnyuye cyu nazva Kornelij Nepot Ci dvi knigi tak samo yak i persha yaka govorila pro Rim carskogo periodu buli bez sumnivu najcinnishimi dlya rimskih istorikiv Vid Pochatkiv do nas takozh dijshli tilki urivki yaki najkrashe vidani Germ Peterom u jogo Historicorum Romanorum reliquiae Lpc 1870 Pro zemlerobstvo Dijshov do nas hocha yak vse zmushuye dumati daleko ne v spravzhnomu viglyadi lishe tvir Pro zemlerobstvo U comu tvori dano pershi v vlasnoyi rimskoyi istoriografiyi sprobi sistematizuvati pravila reglamentuyut provedennya zemlerobskih robit sadivnictva gorodnictva skotarstva vinorobstva ta inshe prichomu povidomlyayutsya i praktichni nastanovi do medichnih receptiv i sliv dlya zamovlyan vklyuchno U nomu povnistyu rozbirayetsya fenomen tovarnoyi rabovlasnickoyi villi Katon pershim u Rimi rozrobiv reglament provedennya robit rabami na tovarnij villi sho maye povne vlasne zabezpechennya vsima silskogospodarskimi produktami i viroshuye monokulturu na prodazh dlya obminu z mistom remisnichimi tovarami U praci Pro zemlerobstvo Katon opisuye funkcionuvannya rabovlasnickoyi tovarnoyi olivkovoyi villi Tvir De agri cultura nazvane deyakimi De re rustica zvichajno drukuyetsya u vidannyah silskogospodarskih rimskih pismennikiv Scriptores rei rusticae i vsogo krashe vidano Kejlom razom iz tvorom Varrona pro toj samij predmet v 1884 r Lejpcig Jomu do pevnogo chasu pripisuvali tvori Dionisiya Katona Vidannya i perekladiDistihi Katona per Andriya Sodomori Kiyiv Grani T 2010 Latinski teksti Pro zemlerobstvo i fragmenti promov 14 travnya 2011 u Wayback Machine Fragmenti promov Marka Porciya Katona Per M M Truhin Truhina N N Politika i politiki Zolotogo stolittya Rimskoyi respubliki II st do n e Vidp red I L Mayak M Vidavnictvo MDU 1986 184 stor S 172 182 Zemlerobstvo Mark Porcij Katon Zemlerobstvo Per i komu M Ye Sergiyenko za uchastyu S I Protasovoyi Seriya Literaturni pam yatniki Vidp red I I Tolstoj M L Vid vo AN SRSR 1950 220 stor 4000 prim Perevidannya M Ladomir 1998 SPb Nauka 2008 Traktat Pro zemlerobstvo vidanij u seriyi Loeb Classical Library pid 283 U seriyi Caton De l agriculture Texte etabli commente et traduit par R Goujard 2e tirage 2002 LVI 364 p Pochatki Peter H Historicorum Romanorum reliquiae Vol I Leipzig 1906 P 55 97 U seriyi Caton Les Origines Fragments Texte etabli traduit et commente par M Chassignet 2e tirage 2002 LXVII 179 p ISBN 978 2 251 01332 9PrimitkiLyubker F Porcii Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1090 1092 d Track Q4249594d Track Q45260980d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 V Modestov Katon Starshij Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XIVa S 749 750 d Track Q656d Track Q23892923d Track Q24438132d Track Q19908137d Track Q602358 I Shitc Katon Starshij Enciklopedicheskij slovar Granat 7 Aleksandr Naumovich Granat 1910 T 23 d Track Q19916541d Track Q72175556d Track Q4532138d Track Q4147766 Deutsche Nationalbibliothek Record 118519697 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 autori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1931 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 Lyubker F Salonii Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1182 d Track Q4249594d Track Q45263254d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Kornelij Nepot 2021 s 164 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 25 chervnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaKornelij Nepot Zhittyepisi vidatnih antichnih polkovodciv Per z latini uporyad prim slovn imen nazv terminiv ta pidbir il Volodimira Litvinova Kiyiv Prometej 2021 248 s ISBN 978 617 7502 45 5 Mark Tullij Ciceron Filippiki Katon Starshij abo Pro starist Pereklav z latini V Litvinov Lviv Apriori 2021 376 s ISBN 978 617 629 681 2 Istoriya rimskoyi literaturi Per z nim T 1 M 2003 S 435 451 Annalist i antikvari M RDGU 2005 S 116 120 2002 Derzhavna diyalnist Marka Porciya Katona Starshogo 11 kvitnya 2012 u Wayback Machine Avt dis k i n M Enciklopediya vinogradarstva gl red A I Timush Kishinev Gl red Moldavskoj Sovetskoj Enciklopedii 1986 ros