Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Карнеад (/kɑːrˈniːədiːz/; грец. Καρνεάδης, Karneadēs, «з Карнеї»; 214/3–129/8 до н.е.) був грецьким філософом і, можливо, найвидатнішим главою стародавньої скептичної академії. Він народився в Кірені. До 159 року до нашої ери [потрібна цитата] він почав атакувати багато попередніх догматичних доктрин, особливо стоїцизм і навіть епікурейців, яких попередні скептики помилували. Як науковець (лідер) Академії, він був одним із трьох філософів, відправлених до Риму в 155 р. до н.е., де його лекції про невизначеність справедливості викликали жах серед провідних політиків. Він не залишив жодних записів. Багато з його думок відомі лише через його наступника Клітомаха. Здається, він сумнівався в здатності не тільки почуттів, але й розуму досягти істини. Його скептицизм, однак, був пом’якшений вірою в те, що ми все ж можемо встановити ймовірності (не в сенсі статистичної ймовірності, а в сенсі переконливості) істини, щоб ми могли діяти.
| Карнеад | ||||
|---|---|---|---|---|
| дав.-гр. Καρνεάδης | ||||
| Західна філософія | ||||
 Карнеад, римська копія статуї на Афінській Агорі, бл. 150 до Р.Х. | ||||
| Народження | 214 до н. е. Кирена | |||
| Смерть | 129 до н. е. Афіни | |||
| Знання мов | ||||
| Школа / Традиція | скептицизм, платонізм | |||
| Основні інтереси | епістемологія, етика | |||
| Значні ідеї | скептицизм та ймовірний підхід до знання | |||
| Вплинув | Клітомах, , Секст Емпірик | |||
| Літературний напрям | платонізм | |||
| Зазнав впливу | ||||
| Вчителі | Діоген Вавилонський і d | |||
| Відомі студенти | d, Клітомах, d і d | |||
| Історичний період | Антична філософія | |||
| Посада | d | |||
| | ||||
 Карнеад у Вікісховищі | ||||
Біографія
Приїхавши у 156 році до н. е. в Рим і живучи там, він займався філософією, розвивав крайній скептицизм і заперечував знання і можливість остаточного доказу. Як перший теоретик поняття ймовірності, він розрізняє три її ступені:
- представлення достовірні тільки для того, хто їх дотримується;
- представлення достовірні і не оскаржуються тими, кого вони стосуються;
- уявлення абсолютно безперечні.
Карнеад викладав свої філософські погляди усно, тому зміст його поглядів зберігся тільки у працях інших мислителів — Цицерона, Євсевія. Так само популяризації скептицизму Карнеада сприяла літературна діяльність його учнів — Клітомаха, , численні праці яких не збереглися, однак є посилання на них.
Карнеад, син Епікома або Філокома, народився в Кірені, Північна Африка у 214/213 р. до н.е. Він рано мігрував до Афін. Там він відвідував лекції стоїків, вивчаючи їхню логіку у Діогена Вавилонського і вивчаючи твори Хрісіпа. Згодом він зосередив свої зусилля на спростуванні стоїків, приєднавшись до Платонівської академії, яка постраждала від нападів стоїків. Після смерті Гегесіна Пергамського він був обраний науковцем (головою) Академії. Його велике красномовство та вміння аргументувати відродили славу академічних скептиків. Він нічого не стверджував (навіть те, що нічого не можна стверджувати) і вів енергійні аргументи проти кожної догми, підтримуваної іншими сектами.
У 155 році до нашої ери, коли йому було п'ятдесят вісім років, він був обраний разом зі стоїком Діогеном з Вавилону та перипатетиком Критолаєм, щоб вирушити послом до Риму, щоб скасувати штраф у 500 талантів, який був накладений на афінян за знищення Оропуса. Під час свого перебування в Римі він привернув велику увагу своїми красномовними промовами на філософські теми. Саме тут у присутності Катона Старшого він виголосив кілька речей про справедливість. Перша промова була на вшанування чесноти римської справедливості. Наступного дня він виголосив другу промову, в якій спростував усі аргументи, наведені напередодні. Він переконливо намагався довести, що справедливість неминуче проблематична, і не даність, коли мова йшла про чесноту, а просто компактний пристрій, який вважався необхідним для підтримки добре впорядкованого суспільства. Ця промова шокувала Катона. Визнаючи потенційну небезпеку аргументів Карнеада, Катон закликав римський сенат відправити Карнеада назад до Афін, щоб запобігти повторному перегляду римських доктрин для римської молоді. Карнеад прожив двадцять сім років після цього в Афінах.
Через погане здоров’я Карнеада на посаді вченого його змінив Полемарх Нікомедійський (137/136 до н. е.), який помер у 131/130 до н.е. Крейт помер у 127/126 р. до н.е., і його наступником став Клітомах. Карнеад помер у 129/128 р. до н.е., у віці 85 років (хоча Цицерон каже, що йому 90).
Карнеадес описується як людина невтомної працьовитості. Він був настільки захоплений навчанням, що дозволив своєму волоссю та нігтям відрости до непомірної довжини, і був настільки відсутній за власним столом (бо він ніколи не обідав би), що його слуга і наложниця Мелісса була постійно змушена годувати його. Латинський письменник і письменник Валерій Максим, якому ми зобов’язані останнім анекдотом, розповідає, що Карнеад, перш ніж поговорити з Хрісіппом, мав звичай очищатися від морозника, щоб мати гостріший розум. У старості він страждав від катаракти в очах, яку він переносив з великим нетерпінням, і так мало змирився з розкладом природи, що часто запитував сердито, чи не так природа знищила те, що мала? зробив, а іноді висловлював бажання отруїтися.
Філософія
Карнеадес відомий як академічний скептик. Академічні скептики (так звані тому, що це був тип скептицизму, якому навчали в Академії Платона в Афінах) стверджують, що будь-яке знання неможливе, за винятком знання, що будь-яке інше знання неможливе. Карнеад не залишив жодних творів, і все, що відомо про його лекції, походить від його близького друга та учня Клітомаха; але він був настільки вірним своїм власним принципам не дати згоди, що Клітомах зізнається, що ніколи не міг з'ясувати, що насправді думає його господар з будь-якої теми. В етиці, яка була предметом його інтересу довгий час, Карнеад заперечував відповідність моральних уявлень природі. На цьому він особливо наполягав у другій промові про справедливість, у якій явно хотів передати власні думки з цього приводу; і він там стверджує, що ідеї справедливості не походять від природи, а що вони є чисто штучними для цілей доцільності. Все це, однак, було не що інше, як особливе застосування його загальної теорії, що люди не володіли і ніколи не могли володіти жодним критерієм істини. Карнеадес стверджував, що, якби існував критерій, він повинен існувати або в розумі (логос), або в відчутті (aisthêsis), або в уявленні (фантазія). Але тоді сам розум залежить від зачаття, а це знову ж таки від відчуття; і ми не можемо судити, чи є наші відчуття істинними чи хибними, чи відповідають вони об’єктам, які їх породжують, чи несуть в розум неправильні враження, породжуючи хибні концепції та ідеї, а також вводячи розум в помилку. Отже, відчуття, уявлення та розум однаково дискваліфіковані як критерій істини.
Але зрештою, люди повинні жити та діяти, і повинні мати якесь правило практичного життя; тому, хоча неможливо виголосити що-небудь абсолютно істинним, ми все ж можемо встановити ймовірності різних ступенів. Бо, хоча ми не можемо сказати, що будь-яка дана концепція чи відчуття самі по собі є істинними, однак деякі відчуття здаються нам більш істинними, ніж інші, і ми повинні керуватися тим, що здається найбільш істинним. Знову ж таки, відчуття не поодинокі, а загалом поєднані з іншими, які або підтверджують, або суперечать їм; і чим більша ця комбінація, тим більша ймовірність того, що це буде істинним, що решта об'єднується для підтвердження; і випадок, коли найбільша кількість концепцій, кожна сама по собі, мабуть, найбільш істинна, повинна об’єднатися, щоб підтвердити те, що також само по собі видається найбільш істинним, представляв би для Карнеада найвищу ймовірність і його найближче наближення до істини.
Джерела та література
- Карнеад // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Карнеад [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона
- Вл. С. Клитомах // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XV. — С. 410.
- Любкер Ф. Clitomachus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 305.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karnead kɑːrˈniːediːz grec Karneadhs Karneades z Karneyi 214 3 129 8 do n e buv greckim filosofom i mozhlivo najvidatnishim glavoyu starodavnoyi skeptichnoyi akademiyi Vin narodivsya v Kireni Do 159 roku do nashoyi eri potribna citata vin pochav atakuvati bagato poperednih dogmatichnih doktrin osoblivo stoyicizm i navit epikurejciv yakih poperedni skeptiki pomiluvali Yak naukovec lider Akademiyi vin buv odnim iz troh filosofiv vidpravlenih do Rimu v 155 r do n e de jogo lekciyi pro neviznachenist spravedlivosti viklikali zhah sered providnih politikiv Vin ne zalishiv zhodnih zapisiv Bagato z jogo dumok vidomi lishe cherez jogo nastupnika Klitomaha Zdayetsya vin sumnivavsya v zdatnosti ne tilki pochuttiv ale j rozumu dosyagti istini Jogo skepticizm odnak buv pom yakshenij viroyu v te sho mi vse zh mozhemo vstanoviti jmovirnosti ne v sensi statistichnoyi jmovirnosti a v sensi perekonlivosti istini shob mi mogli diyati Karneaddav gr KarneadhsZahidna filosofiyaKarnead rimska kopiya statuyi na Afinskij Agori bl 150 do R H Narodzhennya214 do n e 214 KirenaSmert129 do n e 129 AfiniZnannya movdavnogrecka movaShkola Tradiciyaskepticizm platonizmOsnovni interesiepistemologiya etikaZnachni ideyiskepticizm ta jmovirnij pidhid do znannyaVplinuvKlitomah Sekst EmpirikLiteraturnij napryamplatonizmZaznav vplivuPlaton Arkesilaj Diogen VavilonskijVchiteliDiogen Vavilonskij i dVidomi studentid Klitomah d i dIstorichnij periodAntichna filosofiyaPosadad Karnead u VikishovishiKarnead iz KireniBiografiyaPriyihavshi u 156 roci do n e v Rim i zhivuchi tam vin zajmavsya filosofiyeyu rozvivav krajnij skepticizm i zaperechuvav znannya i mozhlivist ostatochnogo dokazu Yak pershij teoretik ponyattya jmovirnosti vin rozriznyaye tri yiyi stupeni predstavlennya dostovirni tilki dlya togo hto yih dotrimuyetsya predstavlennya dostovirni i ne oskarzhuyutsya timi kogo voni stosuyutsya uyavlennya absolyutno bezperechni Karnead vikladav svoyi filosofski poglyadi usno tomu zmist jogo poglyadiv zberigsya tilki u pracyah inshih misliteliv Cicerona Yevseviya Tak samo populyarizaciyi skepticizmu Karneada spriyala literaturna diyalnist jogo uchniv Klitomaha chislenni praci yakih ne zbereglisya odnak ye posilannya na nih Karnead sin Epikoma abo Filokoma narodivsya v Kireni Pivnichna Afrika u 214 213 r do n e Vin rano migruvav do Afin Tam vin vidviduvav lekciyi stoyikiv vivchayuchi yihnyu logiku u Diogena Vavilonskogo i vivchayuchi tvori Hrisipa Zgodom vin zoserediv svoyi zusillya na sprostuvanni stoyikiv priyednavshis do Platonivskoyi akademiyi yaka postrazhdala vid napadiv stoyikiv Pislya smerti Gegesina Pergamskogo vin buv obranij naukovcem golovoyu Akademiyi Jogo velike krasnomovstvo ta vminnya argumentuvati vidrodili slavu akademichnih skeptikiv Vin nichogo ne stverdzhuvav navit te sho nichogo ne mozhna stverdzhuvati i viv energijni argumenti proti kozhnoyi dogmi pidtrimuvanoyi inshimi sektami U 155 roci do nashoyi eri koli jomu bulo p yatdesyat visim rokiv vin buv obranij razom zi stoyikom Diogenom z Vavilonu ta peripatetikom Kritolayem shob virushiti poslom do Rimu shob skasuvati shtraf u 500 talantiv yakij buv nakladenij na afinyan za znishennya Oropusa Pid chas svogo perebuvannya v Rimi vin privernuv veliku uvagu svoyimi krasnomovnimi promovami na filosofski temi Same tut u prisutnosti Katona Starshogo vin vigolosiv kilka rechej pro spravedlivist Persha promova bula na vshanuvannya chesnoti rimskoyi spravedlivosti Nastupnogo dnya vin vigolosiv drugu promovu v yakij sprostuvav usi argumenti navedeni naperedodni Vin perekonlivo namagavsya dovesti sho spravedlivist neminuche problematichna i ne danist koli mova jshla pro chesnotu a prosto kompaktnij pristrij yakij vvazhavsya neobhidnim dlya pidtrimki dobre vporyadkovanogo suspilstva Cya promova shokuvala Katona Viznayuchi potencijnu nebezpeku argumentiv Karneada Katon zaklikav rimskij senat vidpraviti Karneada nazad do Afin shob zapobigti povtornomu pereglyadu rimskih doktrin dlya rimskoyi molodi Karnead prozhiv dvadcyat sim rokiv pislya cogo v Afinah Cherez pogane zdorov ya Karneada na posadi vchenogo jogo zminiv Polemarh Nikomedijskij 137 136 do n e yakij pomer u 131 130 do n e Krejt pomer u 127 126 r do n e i jogo nastupnikom stav Klitomah Karnead pomer u 129 128 r do n e u vici 85 rokiv hocha Ciceron kazhe sho jomu 90 Karneades opisuyetsya yak lyudina nevtomnoyi pracovitosti Vin buv nastilki zahoplenij navchannyam sho dozvoliv svoyemu volossyu ta nigtyam vidrosti do nepomirnoyi dovzhini i buv nastilki vidsutnij za vlasnim stolom bo vin nikoli ne obidav bi sho jogo sluga i nalozhnicya Melissa bula postijno zmushena goduvati jogo Latinskij pismennik i pismennik Valerij Maksim yakomu mi zobov yazani ostannim anekdotom rozpovidaye sho Karnead persh nizh pogovoriti z Hrisippom mav zvichaj ochishatisya vid moroznika shob mati gostrishij rozum U starosti vin strazhdav vid katarakti v ochah yaku vin perenosiv z velikim neterpinnyam i tak malo zmirivsya z rozkladom prirodi sho chasto zapituvav serdito chi ne tak priroda znishila te sho mala zrobiv a inodi vislovlyuvav bazhannya otruyitisya FilosofiyaKarneades vidomij yak akademichnij skeptik Akademichni skeptiki tak zvani tomu sho ce buv tip skepticizmu yakomu navchali v Akademiyi Platona v Afinah stverdzhuyut sho bud yake znannya nemozhlive za vinyatkom znannya sho bud yake inshe znannya nemozhlive Karnead ne zalishiv zhodnih tvoriv i vse sho vidomo pro jogo lekciyi pohodit vid jogo blizkogo druga ta uchnya Klitomaha ale vin buv nastilki virnim svoyim vlasnim principam ne dati zgodi sho Klitomah ziznayetsya sho nikoli ne mig z yasuvati sho naspravdi dumaye jogo gospodar z bud yakoyi temi V etici yaka bula predmetom jogo interesu dovgij chas Karnead zaperechuvav vidpovidnist moralnih uyavlen prirodi Na comu vin osoblivo napolyagav u drugij promovi pro spravedlivist u yakij yavno hotiv peredati vlasni dumki z cogo privodu i vin tam stverdzhuye sho ideyi spravedlivosti ne pohodyat vid prirodi a sho voni ye chisto shtuchnimi dlya cilej docilnosti Vse ce odnak bulo ne sho inshe yak osoblive zastosuvannya jogo zagalnoyi teoriyi sho lyudi ne volodili i nikoli ne mogli voloditi zhodnim kriteriyem istini Karneades stverdzhuvav sho yakbi isnuvav kriterij vin povinen isnuvati abo v rozumi logos abo v vidchutti aisthesis abo v uyavlenni fantaziya Ale todi sam rozum zalezhit vid zachattya a ce znovu zh taki vid vidchuttya i mi ne mozhemo suditi chi ye nashi vidchuttya istinnimi chi hibnimi chi vidpovidayut voni ob yektam yaki yih porodzhuyut chi nesut v rozum nepravilni vrazhennya porodzhuyuchi hibni koncepciyi ta ideyi a takozh vvodyachi rozum v pomilku Otzhe vidchuttya uyavlennya ta rozum odnakovo diskvalifikovani yak kriterij istini Ale zreshtoyu lyudi povinni zhiti ta diyati i povinni mati yakes pravilo praktichnogo zhittya tomu hocha nemozhlivo vigolositi sho nebud absolyutno istinnim mi vse zh mozhemo vstanoviti jmovirnosti riznih stupeniv Bo hocha mi ne mozhemo skazati sho bud yaka dana koncepciya chi vidchuttya sami po sobi ye istinnimi odnak deyaki vidchuttya zdayutsya nam bilsh istinnimi nizh inshi i mi povinni keruvatisya tim sho zdayetsya najbilsh istinnim Znovu zh taki vidchuttya ne poodinoki a zagalom poyednani z inshimi yaki abo pidtverdzhuyut abo superechat yim i chim bilsha cya kombinaciya tim bilsha jmovirnist togo sho ce bude istinnim sho reshta ob yednuyetsya dlya pidtverdzhennya i vipadok koli najbilsha kilkist koncepcij kozhna sama po sobi mabut najbilsh istinna povinna ob yednatisya shob pidtverditi te sho takozh samo po sobi vidayetsya najbilsh istinnim predstavlyav bi dlya Karneada najvishu jmovirnist i jogo najblizhche nablizhennya do istini Dzherela ta literaturaKarnead Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Karnead 4 bereznya 2016 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona Vl S Klitomah Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XV S 410 d Track Q23892924d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q656d Track Q24442185 Lyubker F Clitomachus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 305 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q45174575d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210