Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Улманіс Ка рліс А вгустс Вільге льмс У лманіс латис Kārlis Augusts Vil

Карліс Улманіс

Карліс Улманіс
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Улманіс.

Ка́рліс А́вгустс Вільге́льмс У́лманіс (латис. Kārlis Augusts Vilhelms Ulmanis, у російській традиції Карл Индрикович Улманис, пропагандистський титул — Lielais sējējs — «Великий сіва́ч»; 23 серпня (4 вересня) 1877(18770904) — 20 вересня 1942) — латвійський державний і політичний діяч. Президент та фактичний диктатор Латвійської республіки у 1936—1940 роках, до її окупації СРСР.

Карліс Улманіс
латис. Kārlis Ulmanis
image
image 1-й прем'єр-міністр Латвії
18 листопада 1918 — 17 червня 1921
Попередник посада запроваджена
Наступник Зіґфрід Анна Меєровіц
image 7-й прем'єр-міністр Латвії
23 грудня 1925 — 4 травня 1926
Попередник Хуго Целміньш
Наступник Артурс Алберінгс
image 12-й прем'єр-міністр Латвії
24 березня — 5 грудня 1931
Попередник Хуго Целміньш
Наступник Мардєрс Скуєньекс
image 15-й прем'єр-міністр Латвії
17 березня 1934 — 19 червня 1940
Попередник Адолфс Бльодніекс
Наступник Аугустс Кірхенштейнс
image 4-й Президент Латвії
11 квітня 1936 — 21 липня 1940
Попередник Альбертс Квіесіс
Наступник Аугустс Кірхенштейнс
Народився 4 вересня 1877(1877-09-04)[2][3][…]
d, d, Курляндська губернія, Російська імперія
Помер 20 вересня 1942(1942-09-20)[5][3][…] (65 років)
Туркменбаші, Туркменська РСР, СРСР[5]
Похований Туркменістан
Відомий як політик, дипломат
Країна image Латвія→
image СРСРimage Російська імперія
Національність латиш
Alma mater d
Політична партія Селянський союз Латвії
Діти  —
Релігія лютеранство
Нагороди

image image image image image image image image image image image image image image image

image image
image
Кавалер Великого хреста ордена Пія IX
image image image image
image
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Дитинство

Народився 4 вересня (за новим стилем) 1877 року в маєтку Пікші (тоді Добельський повіт Курляндської губернії, Російська імперія; нині Берзе, Берзька волость, Добельський край, Латвія) в сім'ї заможних селян Індрікіса й Лізете. Зараз тут музей.

Навчатися почав у 9 років у свого хрещеного батька вчителя Крістапса Ціруліса у Берзеській волосній школі. Після того — в Олександрівській міській школі в Єлгаві, яку так і не закінчив, пізніше — в реальній школі, яку нібито закінчив 1896 року. Восени того ж року вирушив до Східної Прусії й наступного року закінчив там курси молочного господарства. За згадками його однокласників, він добре знав математику та німецьку мову.

Освіта

image
К. Улманіс — студент

Здобував освіту в різних навчальних закладах Європи та ледве не став громадянином США, але так і не закінчив Єлгавське реальне училище. Це перешкодило йому здобути вищу освіту. Він намагався вчитися у європейських університетах, але двічі відраховувався задовго до їхнього закінчення. Причому обрані ним програми вищої освіти були швидше академічними сільськогосподарськими курсами, а не серйозним навчанням на бакалавра.

Виписки про успішність Улманіса показують, що він занадто захоплювався предметами вільного вибору, залишаючи більшість обов'язкових на більш пізній час. Так він закінчив тільки один курс з трьох Цюрихського політехнікуму, два роки, від 1903 до 1905, навчався в Сільськогосподарському інституті Лейпцизького університету. Але обрана програма не давала жодних академічних ступенів, а нагадувала сільськогосподарські курси, після закінчення яких їхні учасники складають іспит, щоб узагальнити свої знання. Однак Улманіс пізніше самовільно привласнив собі кваліфікацію агронома, яку насправді, навіть при всьому бажанні, здобути не міг.

Початок політичної діяльності

Влітку 1905-го Улманіс повернувся до Латвії, де опублікував статті в сільськогосподарських журналах і вів практичні курси на такі популярні теми як свинарство та виробництво сиру. 22 листопада 1905 він опублікував у журналі «Lauksaimnieks» антидворянську та певною мірою антиросійську статтю (пізніше Ульманісу припишуть, що він чи не перший, хто порушив проблему латиської мови у школах). Улманіса заарештували і доправили до Пскова, але за півроку звільнили. Оскільки влада продовжувала розслідування, Улманіс вирішив емігрувати. Ніхто йому в цьому не перешкоджав. Він виїхав до Лейпцига, де працював у невеликій сільськогосподарській зимовій школі. Але 29-річному майбутньому президенту було необхідно щось робити, аби прогодувати себе, і за рік він вирішив почати нове життя у США. Оскільки грошей на дорогу не було, він позичив їх у Каугурського сільськогосподарського товариства, якому і так був винен 200 карбованців. Позику Улманіс отримав під обіцянку видати книгу про вершки і сир.

В офіційній біографії Улманіса згодом стверджувалося, що активіст революції 1905 року тікав від переслідувань царської влади до Америки, навчався та викладав у кількох навчальних закладах, успішно керував кількома підприємствами і повернувся додому після амністії 1913 року. Насправді влітку 1907 року Улманіс працював на фермі, а потім на молочному заводі у штаті Небраска як простий робітник. Наслідком тяжкої роботи незабаром стали фізична перевтома та хвороба. Вийшовши з лікарні, Улманіс обрав більш сприятливий для здоров'я рід занять — навчання в університеті штату Небраска на зимових сільськогосподарських курсах.

Улманіс умів подобатися людям і переконувати їх у своїх планах. Цей дар пізніше він використав у політичній діяльності. Позичивши у різних осіб і в банку 1500 доларів (значну на той час суму), Карліс Улманіс 1911 року придбав молочний завод у Х'юстоні (штат Техас). Після двох років господарювання підприємство збанкрутувало. 1913, не повернувши грошей кредиторам, і, скориставшись амністією, повернувся до Латвії.

Після повернення Улманіс як агроном працював у Балтійському (раніше Каугурському) сільськогосподарському товаристві, редагував газету товариства «Zeme», читав лекції, закликав латиських хліборобів піднімати культуру сільського господарства, любити сільське життя та працю. 1915 року Карліс Улманіс перейшов на роботу до Ризького центрального сільськогосподарського товариства.

Улманіс на чолі молодої Латвії

image
Фотопортрет 1919 року
image
Парад айзсаргів — опори режиму К. Улманіса

У квітні 1917 року Карліса Улманіса обрали до Відземської земської ради, а рада в свою чергу обрала його віцегубернатором Відземе. Того ж місяця Улманіс заснував Латвійський селянський союз, яким керував весь час його існування. Після захоплення Риги німцями він активно діяв у демократичному блоці та, за офіційною біографією, нібито вів енергійну ідейну боротьбу проти намірів німців підпорядкувати латишів німецькій владі. 1 червня 1918 року разом з Ризьким центральним сільськогосподарським товариством переїхав до Прієкулі та заснував комітет з надання допомоги окупованій Відземе. 1 липня того ж року він обійняв посаду редактора журналу «Latvijas lauksaimnieks» («Сільський господар Латвії»).

Після Комп'єнського перемир'я 15 листопада 1918 року Карліс Улманіс скликав у Валці Селянський з'їзд, на якому закликав заснувати Латвійську державу, та разом із 13 делегатами поїхав до Риги втілити той задум. Завдяки зусиллям Улманіса вже 17 листопада в Ризі утворилася Латвійська народна рада, яка наступного дня — 18 листопада 1918 року — проголосила самостійну і незалежну Латвійську державу.

Народна рада одностайно обрала його першим президентом міністрів. Президент Карліс Улманіс утворив Тимчасовий уряд, в якому він сам узяв обов'язки міністрів постачання, рільництва і до повернення Зігфрідса Мейеровіца 28 червня 1919 з-за кордону — пост міністра закордонних справ. Головним у своїй програмі дій Карліс Улманіс вважав визволення та зміцнення держави, вирішення продовольчого питання, здійснення аграрної реформи та відновлення господарського, а також культурного життя країни. Він установив зв'язки з багатьма іноземними державами, керував створенням і організацією державних установ, органів самоврядування, створив національну армію та дбав про її забезпечення, сприяв також утворенню організації айзсаргів.

Для того щоб здобути підтримку інших держав у процесі якнайшвидшого звільнення Латвії від ворога, як пише література другої половини 1930-х років, Карліс Улманіс сам виїхав за кордон, домігся домовленості з Естонією про організацію Північнолатвійської армії й уклав договір про першу зовнішню позику для потреб військових сил і жителів країни. 13 липня 1919 року Карліс Улманіс утворив другий уряд з ширшою політичною базою і сам, так само як і в першому уряді, взявся за виконання обов'язків міністрів постачання і землеробства, а від 16 жовтня — ще й військового міністра. 8 грудня 1919 року Карліс Улманіс створив свій третій уряд, разом з посадою президента обійнявши й посаду військового міністра. Під час роботи того кабінету Карліс Улманіс успішно продовжував роботу з будівництва держави, а національна армія звільнила від більшовиків Латгале.

Після скликання Установчих зборів Карліс Улманіс 11 червня 1920 року сформував четвертий уряд, який під керівництвом президента розробив проект закону про аграрну реформу, розпочав підготовчі роботи до аграрної реформи, уклав договір про відновлення відносин з Німеччиною і мирний договір з Радянським Союзом, а також договір про реевакуацію біженців, видав правила про державні позики для відновлення господарського життя.

15 червня 1921 року Карліс Улманіс залишив посаду президента міністрів. 18 червня 1922 року за пропозицією Карліса Улманіса заснували Фонд культури. 22 грудня 1925 року Улманіс знову прийняв обов'язки президента міністрів і виконував їх до 4 травня 1926 року, але від 4 травня того ж року і до 17 грудня він був міністром закордонних справ.

Переворот і диктатура

image
Улманіс на урочистостях. 1934 рік
image
Улманіс на купюрі 50 латів
Докладніше: Державний переворот у Латвії (1934)

Лідер і засновник партії «Селянський союз», Карліс Улманіс був першим прем'єр-міністром Латвійської республіки. Однак у ті часи він не був абсолютним лідером. У народі більшу популярність мали Яніс Чаксте і Зіґфрід Анна Меєровіц. Та й пізніше, за умов економічної кризи початку 1930-их років, його партія не мала абсолютної більшості прихильників. На виборах до Сейму 1931 року Селянський союз виборов лише 12 % голосів і 14 місць у Сеймі. Сам Улманіс пройшов до парламенту тільки після того, як той, хто був у списку вище за нього, відмовився від депутатського місця на його користь.

Осінні вибори 1934 року обіцяли Карлісу Улманісу повну катастрофу (до речі, в газетах того часу його називали «батьком латвійської корупції»). Тоді він вирішив піти ва-банк — розігнати парламент і стати «батьком нації». Тим більше, що подібні перевороти з ліквідацією законодавчої влади вже були здійснені в Литві 17 грудня 1926 та в Естонії 12 березня 1934. Тому 15 травня 1934 року Карліс Улманіс, спираючись на підтримку військового міністра Балодіса, стягнув до Риги війська й айзсаргів.

Було захоплено всі урядові будівлі, у президента Альбертса Квіесіса відімкнули телефон, Сейм ліквідували, діяльність усіх політичних партій, крім Селянського союзу, припинили, профспілки було розпущено, а їхній будинок на вулиці Брунінієку був переданий айзсаргам. Всього було ліквідовано 29 профспілок, 179 різних громадських організацій, як правого, так і лівого спрямування, і 31 газета. Переворот був безкровним. У профілактичних цілях лише заарештували третину депутатів колишнього Сейму. Втім переважну частину арештантів невдовзі звільнили. Були ліквідовані й виборні органи місцевого самоврядування. У країні запанувала вертикаль влади, коли всіх чиновників призначали згори.

Вже у липні в Ризі відбулось грандіозне свято «Пісні відродження». Відродженням іменували переворот 15 травня 1934 року. У країні почав наполегливо формуватися культ «вождя нації». Портрет Улманіса красувався на паперових грошах, поштових марках, його портрети висіли в усіх публічних місцях. Цікавим фактом є те, що від 15 травня 1934 до 11 квітня 1936 року Улманіс правив країною на посаді міністра закордонних справ, і лише за 5 днів (16 квітня) після самопроголошення себе президентом і главою уряду пішов з посади голови МЗС.

Перетворень під час нового режиму зазнала й Рига. Почалась грандіозна перебудова Вецриги (Старого міста). Було знесено цілий квартал стародавніх будинків, на місці яких спорудили помпезну будівлю Міністерства фінансів та Державного радіо. Тоді й з'явилася площа 15 Травня (нинішня Домська площа). Ульманіс не любив Вецригу, вважаючи її німецьким містом. Тому він планував прорубати на місці вулиці Калька широченний проспект і побудувати поруч із Будинком Чорноголових нову будівлю Ризької думи з високою вежею-хмарочосом.

Як і личить вождю, Улманіс використовував численні афоризми. Серед них такі, як «Наше майбутнє — в телятах», «Що є — то є, чого нема — того нема». Але найвідоміший афоризм «Залишайтеся на своїх місцях, а я залишаюся на своєму» він виголосив пізніше, 17 червня 1940. Головною заслугою Улманіса вважають економічне зростання Латвії в 1934-39 роках.

Останні роки

Маючи набагато сильнішу армію, ніж у Фінляндії, Улманіс все ж не наважився, на відміну від маршала Карла Манергейма, опиратись Сталіну і занапастив країну. Він зробив все, щоб латвійська армія навіть не думала про опір, і вимагав від усіх «залишатися на своїх місцях». Мало того, 16 червня латвійське МЗС просить відкласти на 10 годин призначене на 17 червня вторгнення, щоб радянським військам на дорогах не заважали місцеві жителі, що йдуть на Свято пісні в Даугавпілсі. Адже серед них «багато хто буде у стані сп'яніння, і представникам влади буде важко забезпечити необхідний порядок». Підпис Улманіса значиться під указом від 20 червня 1940 року про формування уряду народної єдності на чолі з Августом Кірхенштейном. Улманіс залишився президентом держави аж до виборів 21 липня 1940 року до Народного Сейму. Результати виборів він визнав і передав владу Августу Кірхенштейну. Після чого попросив у Сталіна довічну пенсію.

22 липня 1940 року Улманіса відправили до Ворошиловська. Жив він у центрі, у двокімнатній квартирі, доволі безбідно. Однак з міста його не випускали. Після початку війни 5 липня 1941 року Карліса Улманіса заарештували й ув'язнили, після чого перевели до туркменського Красноводська. Там він і помер 20 вересня 1942 року у 65-річному віці — за офіційною версією, від серцевої недостатності (за іншими даними — від дизентерії). Могила його досі не знайдена, хоча було здійснено кілька експедицій, які провели генетичну експертизу решток багатьох скелетів у секторі тюремного кладовища, де найімовірніше було поховано Улманіса. Нещодавно з'явились непідтверджені дані, що могила Улманіса може знаходитись у грузинському місті Горі.

Оцінка діяльності

У деяких виданнях стверджується, що Латвія за рівнем добробуту посідала провідні позиції в Європі. Втім насправді прихід до влади диктатора збігся з кінцем світової економічної кризи 1929-32 років. Великі держави почали готуватись до війни і створювали запаси продовольства. Латвійське масло і бекон знову були у великій ціні. Державний капіталізм і став основою економічної політики Улманіса. Створювали державні акціонерні товариства, а приватні підприємства викуповували. Галузі промисловості поділялись на камери (або палати) за зразком корпорацій у Муссоліні та Франко, що дало змогу ефективно використовувати державне регулювання економіки. Так, протягом 1934—1938 років було створено шість професійних палат: торгово-промислова, сільськогосподарська, ремесел, праці, літератури і мистецтва, професій. За їхньою діяльністю спостерігали спеціальні органи — Державна господарська рада і Державна рада з культури. Палати контролювали всі інші професійні об'єднання, в основному місцеві. Членів палат (90-100 осіб у кожній) призначали відповідні міністри. Улманіс вважав, що палати реально представляють інтереси народу, тоді як партії — тільки інтереси партійної бюрократії.

image
Марка 2001 року з зображенням К. Улманіса

У часи радикалізації суспільства майбутній президент Улманіс вирвав ініціативу у крайніх правих та лівих, взявши курс на аполітичний націоналізм з авторитарним режимом правління. Але це породжувало корупцію. Іншим напрямом було будівництво національної держави з усіляким обмеженням прав національних меншин — росіян, євреїв, поляків тощо. Ідея латиської Латвії зробила чужими цій державі більшість нелатишів.

Естонський історик Магнус Ілмярв 2000 року знайшов у московських архівах документи, з яких випливає, що Селянський союз Улманіса у 1920-их роках отримував гроші від Сталіна через Ризький транзитний банк та пов'язані з Улманісом фірми. Також є архівні дані, що він спонсорував компартію Латвії напередодні виборів, за результатами яких було ліквідовано незалежність Латвії.

За Улманіса проводилась жорстка національна політика, зокрема проти слов'янських народів та латгальців. Щодо останніх, то перейменовували на латиський зразок топоніми, власні імена, а самих латгальців почали називати просто католиками, які перекручують латиську мову. Після перепису 1935 року було названо цифру — 75 % жителів країни є латишами, тобто, близько 600 тисяч латгальців були записані латишами.

Пам'ять

image
Меморіальна дошка на університеті Небраски

У радянських енциклопедіях правління Карліса Улманіса, який керував країною від 1934 до 1940 року, йменують фашистською диктатурою, але показовим є те, що після перевороту 15 травня було заборонено Перконкрустс — організацію з антисемітськими та пронацистськими поглядами.

Багато сучасних латвійських істориків, навпаки, говорять про цей період, як про час найбільшого розквіту держави. Тому й досі більшість латишів вважає його національним героєм. Але Карліс Улманіс 15 травня 1934 розігнав Сейм та узурпував владу, після чого його почали називати не інакше як «господарем землі латвійської». Тому деякі демократи та проросійські сили нині ставлять під сумнів легітимність перебування портрету Улманіса в галереї портретів президентів у Ризькому замку.

Зараз у багатьох містах Латвії, зокрема у Ризі (2003), зведено пам'ятники Карлісу Улманісу. У Пікшасі, його рідному хуторі, є пам'ятник і музей, присвячені життю президента. 1954 року на корпусі університету Небраски на честь Карліса Улманіса встановлено меморіальну дошку. Планується відкрити пам'ятник у місті Туркменбаші, що в Туркменістані, де помер Улманіс.

Сім'я та особисте життя

Дружини та дітей офіційно не мав. На питання про одруження завжди відповідав, що він одружений з Латвією. Нині висуваються версії про нетрадиційну сексуальну орієнтацію Карліса Улманіса та нібито якісь інтимні зв'язки з деякими міністрами його уряду. Негативне відношення до жінок, нібито, пов'язують зі зрадою його коханої Марії Вейнберги-Спроге, яка, маючи від нього сина, вийшла заміж за іншого, однак доказів тому ще не знайдено. Інші дослідники зазначають, що майбутній «хазяїн» Латвії уникав жінок через фізичний дефект, який отримав від поранення вилами у США або від ускладнень пневмонії. Таким чином, факти дуже суперечливі та використовуються задля підігріву інтересу до особи та чорного піару.

Нагороди

Цікаві факти

  • Карліс Улманіс є автором популярного трактування кольорів стяга Латвії. Він пояснював їх так:
image Білий колір означає законність і правду, честь і правдомовність громадян, а червоний — кров, пролиту в боротьбі за волю й незалежність, за народ і батьківщину. image
image
Танк «Міністр-президент Улманіс»
  • Під час бойових дій латишів з більшовиками англійці надіслали латвійській армії три танки Mark V, один з яких був названий на честь Улманіса — «Minstr. Pres. Ulmanis».
  • Два роки Улманіс тримав усю владу в руках на посаді міністра закордонних справ, при цьому на своїй посаді залишався законно обраний президент Альбертс Квіесіс, і лише після закінчення каденції останнього Улманіс проголосив себе президентом та головою уряду.
  • 2007 року селекціонер Ріхард Кондратович вивів сорт рододендронів «Карліс Улманіс». Вони мають білий колір та хвилясті краєчки пелюсток, висота кущів становить 1 метр, цвітуть у кінці травня.

Див. також

Примітки

  1. Згідно з його офіційною біографією цю посаду він обіймав зі значною перервою від квітня 1934 до квітня 1936
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #119079968 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. Руниверс Страны северной Европы во второй мировой войне [ 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Кузнецова Т. К. Улманис: миф и человек [ 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Татьяна Кузнецова К. Улманис: миф и человек [ 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] С.35 (рос.)
  9. Прибалт.info Карлис Улманис [ 5 лютого 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  10. За іншими даними його, як кваліфікованого агронома, влаштували на одне з сільськогосподарських підприємств.
  11. Kârlis Ulmanis // Es viòu pazîstu. 501—504. lpp. (латис.)
  12. Лента. Ру. Местом захоронения латвийского президента назвали Гори [ 14 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. Укрінформ Латвія Історичний нарис[недоступне посилання з липня 2019](укр.)
  14. Урбанович Я., Юргенс И. Черновик будущего. — М.:Экон-Информ, 2010. — 347 с., 20 с. ил. [ 28 грудня 2013 у Wayback Machine.] с.35-36 (рос.)
  15. Эгилс Зирнис. Спонсор комунистов (рос.) переклад з лат.
  16. Газета ЧАС Интервью Гатиса Круминьша о Улманисе [ 15 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. Латгальский вопрос [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. Krēsliņš, Uldis (2005). Aktīvais nacionālisms Latvijā 1922–1934 (Latvian) . Riga: Latvijas Vēstures institūta apgāds. ISBN . OCLC 63207095. (латис.)
  19. Ugelvik Larsen, Stein; Hagtvet, Bernt & Myklebust, Jan Petter (eds.) (1980). Who Were the Fascists?: Social Roots of European Fascism. Bergen &c.: Universitetsforlaget. ISBN . OCLC 8200053318. (англ.)
  20. Griffin, Roger (ed.) (1995). Fascism. Oxford Readers. Oxford: Oxford University Press. с. 217. ISBN . OCLC 31606309.(англ.)
  21. Lazda, Mara I. (2003). Latvia. У Kevin Passmore (ред.). Women, Gender and Fascism in Europe 1919–1945. New Brunswick, NJ: Rutgers University Press. ISBN . OCLC 52359136.(англ.)
  22. Центральноазиатский информационный портал News-Asia. В Туркменистане поставят памятник президенту Латвии [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  23. ДРЕВО. Открытая православная энциклопедия. Карлис Улманис [ 10 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. Эрик Жагарс. Ноу–хау Карлиса Улманиса[недоступне посилання з липня 2019] (рос.) переклад з (латис.)
  25. Viesturs Avots Kārlis Ulmanis valstiski un privāt; — Jumava (латис.)
  26. Андрій Гречило. Українська спадщина. Герби новопосталих держав [Архівовано 2012-07-09 у Archive.is] (укр.)
  27. Британские и американские танки Второй Мировой войны. П.Чемберлен и К.Элис. Москва. АСТ\Астрель 2003-04-03 (рос.)
  28. Latvieši vēstures likteņdzirnās [ 17 липня 2010 у Wayback Machine.] (латис.)
  29. Kârlis Ulmanis // Es viòu pazîstu. 501—502. lpp. (латис.)
  30. Сумасшедший сад [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  31. Ves.lv Новый сорт рододендронов назвали «Карлис Улманис»[недоступне посилання з липня 2019](рос.)

Джерела

  • Александр Федотов. Сентябрь 2008 года // Телеграф.lv [ 11 серпня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  • Татьяна Кузнецова. Карлис Улманис [ 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  • Kârlis Ulmanis // Es viòu pazîstu. 501—504. lpp. (латис.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ulmanis Ka rlis A vgusts Vilge lms U lmanis latis Karlis Augusts Vilhelms Ulmanis u rosijskij tradiciyi Karl Indrikovich Ulmanis propagandistskij titul Lielais sejejs Velikij siva ch 23 serpnya 4 veresnya 1877 18770904 20 veresnya 1942 latvijskij derzhavnij i politichnij diyach Prezident ta faktichnij diktator Latvijskoyi respubliki u 1936 1940 rokah do yiyi okupaciyi SRSR Karlis Ulmanislatis Karlis Ulmanis1 j prem yer ministr Latviyi18 listopada 1918 17 chervnya 1921Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik Zigfrid Anna Meyerovic7 j prem yer ministr Latviyi23 grudnya 1925 4 travnya 1926Poperednik Hugo CelminshNastupnik Arturs Alberings12 j prem yer ministr Latviyi24 bereznya 5 grudnya 1931Poperednik Hugo CelminshNastupnik Mardyers Skuyeneks15 j prem yer ministr Latviyi17 bereznya 1934 19 chervnya 1940Poperednik Adolfs BlodnieksNastupnik Augusts Kirhenshtejns4 j Prezident Latviyi11 kvitnya 1936 21 lipnya 1940Poperednik Alberts KviesisNastupnik Augusts KirhenshtejnsNarodivsya 4 veresnya 1877 1877 09 04 2 3 d d Kurlyandska guberniya Rosijska imperiyaPomer 20 veresnya 1942 1942 09 20 5 3 65 rokiv Turkmenbashi Turkmenska RSR SRSR 5 Pohovanij TurkmenistanVidomij yak politik diplomatKrayina Latviya SRSR Rosijska imperiyaNacionalnist latishAlma mater dPolitichna partiya Selyanskij soyuz LatviyiDiti Religiya lyuteranstvoNagorodi Kavaler Velikogo hresta ordena Piya IX Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo Narodivsya 4 veresnya za novim stilem 1877 roku v mayetku Pikshi todi Dobelskij povit Kurlyandskoyi guberniyi Rosijska imperiya nini Berze Berzka volost Dobelskij kraj Latviya v sim yi zamozhnih selyan Indrikisa j Lizete Zaraz tut muzej Navchatisya pochav u 9 rokiv u svogo hreshenogo batka vchitelya Kristapsa Cirulisa u Berzeskij volosnij shkoli Pislya togo v Oleksandrivskij miskij shkoli v Yelgavi yaku tak i ne zakinchiv piznishe v realnij shkoli yaku nibito zakinchiv 1896 roku Voseni togo zh roku virushiv do Shidnoyi Prusiyi j nastupnogo roku zakinchiv tam kursi molochnogo gospodarstva Za zgadkami jogo odnoklasnikiv vin dobre znav matematiku ta nimecku movu Osvita K Ulmanis student Zdobuvav osvitu v riznih navchalnih zakladah Yevropi ta ledve ne stav gromadyaninom SShA ale tak i ne zakinchiv Yelgavske realne uchilishe Ce pereshkodilo jomu zdobuti vishu osvitu Vin namagavsya vchitisya u yevropejskih universitetah ale dvichi vidrahovuvavsya zadovgo do yihnogo zakinchennya Prichomu obrani nim programi vishoyi osviti buli shvidshe akademichnimi silskogospodarskimi kursami a ne serjoznim navchannyam na bakalavra Vipiski pro uspishnist Ulmanisa pokazuyut sho vin zanadto zahoplyuvavsya predmetami vilnogo viboru zalishayuchi bilshist obov yazkovih na bilsh piznij chas Tak vin zakinchiv tilki odin kurs z troh Cyurihskogo politehnikumu dva roki vid 1903 do 1905 navchavsya v Silskogospodarskomu instituti Lejpcizkogo universitetu Ale obrana programa ne davala zhodnih akademichnih stupeniv a nagaduvala silskogospodarski kursi pislya zakinchennya yakih yihni uchasniki skladayut ispit shob uzagalniti svoyi znannya Odnak Ulmanis piznishe samovilno privlasniv sobi kvalifikaciyu agronoma yaku naspravdi navit pri vsomu bazhanni zdobuti ne mig Pochatok politichnoyi diyalnosti Vlitku 1905 go Ulmanis povernuvsya do Latviyi de opublikuvav statti v silskogospodarskih zhurnalah i viv praktichni kursi na taki populyarni temi yak svinarstvo ta virobnictvo siru 22 listopada 1905 vin opublikuvav u zhurnali Lauksaimnieks antidvoryansku ta pevnoyu miroyu antirosijsku stattyu piznishe Ulmanisu pripishut sho vin chi ne pershij hto porushiv problemu latiskoyi movi u shkolah Ulmanisa zaareshtuvali i dopravili do Pskova ale za pivroku zvilnili Oskilki vlada prodovzhuvala rozsliduvannya Ulmanis virishiv emigruvati Nihto jomu v comu ne pereshkodzhav Vin viyihav do Lejpciga de pracyuvav u nevelikij silskogospodarskij zimovij shkoli Ale 29 richnomu majbutnomu prezidentu bulo neobhidno shos robiti abi progoduvati sebe i za rik vin virishiv pochati nove zhittya u SShA Oskilki groshej na dorogu ne bulo vin pozichiv yih u Kaugurskogo silskogospodarskogo tovaristva yakomu i tak buv vinen 200 karbovanciv Poziku Ulmanis otrimav pid obicyanku vidati knigu pro vershki i sir V oficijnij biografiyi Ulmanisa zgodom stverdzhuvalosya sho aktivist revolyuciyi 1905 roku tikav vid peresliduvan carskoyi vladi do Ameriki navchavsya ta vikladav u kilkoh navchalnih zakladah uspishno keruvav kilkoma pidpriyemstvami i povernuvsya dodomu pislya amnistiyi 1913 roku Naspravdi vlitku 1907 roku Ulmanis pracyuvav na fermi a potim na molochnomu zavodi u shtati Nebraska yak prostij robitnik Naslidkom tyazhkoyi roboti nezabarom stali fizichna perevtoma ta hvoroba Vijshovshi z likarni Ulmanis obrav bilsh spriyatlivij dlya zdorov ya rid zanyat navchannya v universiteti shtatu Nebraska na zimovih silskogospodarskih kursah Ulmanis umiv podobatisya lyudyam i perekonuvati yih u svoyih planah Cej dar piznishe vin vikoristav u politichnij diyalnosti Pozichivshi u riznih osib i v banku 1500 dolariv znachnu na toj chas sumu Karlis Ulmanis 1911 roku pridbav molochnij zavod u H yustoni shtat Tehas Pislya dvoh rokiv gospodaryuvannya pidpriyemstvo zbankrutuvalo 1913 ne povernuvshi groshej kreditoram i skoristavshis amnistiyeyu povernuvsya do Latviyi Pislya povernennya Ulmanis yak agronom pracyuvav u Baltijskomu ranishe Kaugurskomu silskogospodarskomu tovaristvi redaguvav gazetu tovaristva Zeme chitav lekciyi zaklikav latiskih hliborobiv pidnimati kulturu silskogo gospodarstva lyubiti silske zhittya ta pracyu 1915 roku Karlis Ulmanis perejshov na robotu do Rizkogo centralnogo silskogospodarskogo tovaristva Ulmanis na choli molodoyi Latviyi Fotoportret 1919 roku Parad ajzsargiv opori rezhimu K Ulmanisa U kvitni 1917 roku Karlisa Ulmanisa obrali do Vidzemskoyi zemskoyi radi a rada v svoyu chergu obrala jogo vicegubernatorom Vidzeme Togo zh misyacya Ulmanis zasnuvav Latvijskij selyanskij soyuz yakim keruvav ves chas jogo isnuvannya Pislya zahoplennya Rigi nimcyami vin aktivno diyav u demokratichnomu bloci ta za oficijnoyu biografiyeyu nibito viv energijnu idejnu borotbu proti namiriv nimciv pidporyadkuvati latishiv nimeckij vladi 1 chervnya 1918 roku razom z Rizkim centralnim silskogospodarskim tovaristvom pereyihav do Priyekuli ta zasnuvav komitet z nadannya dopomogi okupovanij Vidzeme 1 lipnya togo zh roku vin obijnyav posadu redaktora zhurnalu Latvijas lauksaimnieks Silskij gospodar Latviyi Pislya Komp yenskogo peremir ya 15 listopada 1918 roku Karlis Ulmanis sklikav u Valci Selyanskij z yizd na yakomu zaklikav zasnuvati Latvijsku derzhavu ta razom iz 13 delegatami poyihav do Rigi vtiliti toj zadum Zavdyaki zusillyam Ulmanisa vzhe 17 listopada v Rizi utvorilasya Latvijska narodna rada yaka nastupnogo dnya 18 listopada 1918 roku progolosila samostijnu i nezalezhnu Latvijsku derzhavu Narodna rada odnostajno obrala jogo pershim prezidentom ministriv Prezident Karlis Ulmanis utvoriv Timchasovij uryad v yakomu vin sam uzyav obov yazki ministriv postachannya rilnictva i do povernennya Zigfridsa Mejerovica 28 chervnya 1919 z za kordonu post ministra zakordonnih sprav Golovnim u svoyij programi dij Karlis Ulmanis vvazhav vizvolennya ta zmicnennya derzhavi virishennya prodovolchogo pitannya zdijsnennya agrarnoyi reformi ta vidnovlennya gospodarskogo a takozh kulturnogo zhittya krayini Vin ustanoviv zv yazki z bagatma inozemnimi derzhavami keruvav stvorennyam i organizaciyeyu derzhavnih ustanov organiv samovryaduvannya stvoriv nacionalnu armiyu ta dbav pro yiyi zabezpechennya spriyav takozh utvorennyu organizaciyi ajzsargiv Dlya togo shob zdobuti pidtrimku inshih derzhav u procesi yaknajshvidshogo zvilnennya Latviyi vid voroga yak pishe literatura drugoyi polovini 1930 h rokiv Karlis Ulmanis sam viyihav za kordon domigsya domovlenosti z Estoniyeyu pro organizaciyu Pivnichnolatvijskoyi armiyi j uklav dogovir pro pershu zovnishnyu poziku dlya potreb vijskovih sil i zhiteliv krayini 13 lipnya 1919 roku Karlis Ulmanis utvoriv drugij uryad z shirshoyu politichnoyu bazoyu i sam tak samo yak i v pershomu uryadi vzyavsya za vikonannya obov yazkiv ministriv postachannya i zemlerobstva a vid 16 zhovtnya she j vijskovogo ministra 8 grudnya 1919 roku Karlis Ulmanis stvoriv svij tretij uryad razom z posadoyu prezidenta obijnyavshi j posadu vijskovogo ministra Pid chas roboti togo kabinetu Karlis Ulmanis uspishno prodovzhuvav robotu z budivnictva derzhavi a nacionalna armiya zvilnila vid bilshovikiv Latgale Pislya sklikannya Ustanovchih zboriv Karlis Ulmanis 11 chervnya 1920 roku sformuvav chetvertij uryad yakij pid kerivnictvom prezidenta rozrobiv proekt zakonu pro agrarnu reformu rozpochav pidgotovchi roboti do agrarnoyi reformi uklav dogovir pro vidnovlennya vidnosin z Nimechchinoyu i mirnij dogovir z Radyanskim Soyuzom a takozh dogovir pro reevakuaciyu bizhenciv vidav pravila pro derzhavni poziki dlya vidnovlennya gospodarskogo zhittya 15 chervnya 1921 roku Karlis Ulmanis zalishiv posadu prezidenta ministriv 18 chervnya 1922 roku za propoziciyeyu Karlisa Ulmanisa zasnuvali Fond kulturi 22 grudnya 1925 roku Ulmanis znovu prijnyav obov yazki prezidenta ministriv i vikonuvav yih do 4 travnya 1926 roku ale vid 4 travnya togo zh roku i do 17 grudnya vin buv ministrom zakordonnih sprav Perevorot i diktatura Ulmanis na urochistostyah 1934 rik Ulmanis na kupyuri 50 lativ Dokladnishe Derzhavnij perevorot u Latviyi 1934 Lider i zasnovnik partiyi Selyanskij soyuz Karlis Ulmanis buv pershim prem yer ministrom Latvijskoyi respubliki Odnak u ti chasi vin ne buv absolyutnim liderom U narodi bilshu populyarnist mali Yanis Chakste i Zigfrid Anna Meyerovic Ta j piznishe za umov ekonomichnoyi krizi pochatku 1930 ih rokiv jogo partiya ne mala absolyutnoyi bilshosti prihilnikiv Na viborah do Sejmu 1931 roku Selyanskij soyuz viborov lishe 12 golosiv i 14 misc u Sejmi Sam Ulmanis projshov do parlamentu tilki pislya togo yak toj hto buv u spisku vishe za nogo vidmovivsya vid deputatskogo miscya na jogo korist Osinni vibori 1934 roku obicyali Karlisu Ulmanisu povnu katastrofu do rechi v gazetah togo chasu jogo nazivali batkom latvijskoyi korupciyi Todi vin virishiv piti va bank rozignati parlament i stati batkom naciyi Tim bilshe sho podibni perevoroti z likvidaciyeyu zakonodavchoyi vladi vzhe buli zdijsneni v Litvi 17 grudnya 1926 ta v Estoniyi 12 bereznya 1934 Tomu 15 travnya 1934 roku Karlis Ulmanis spirayuchis na pidtrimku vijskovogo ministra Balodisa styagnuv do Rigi vijska j ajzsargiv Bulo zahopleno vsi uryadovi budivli u prezidenta Albertsa Kviesisa vidimknuli telefon Sejm likviduvali diyalnist usih politichnih partij krim Selyanskogo soyuzu pripinili profspilki bulo rozpusheno a yihnij budinok na vulici Bruniniyeku buv peredanij ajzsargam Vsogo bulo likvidovano 29 profspilok 179 riznih gromadskih organizacij yak pravogo tak i livogo spryamuvannya i 31 gazeta Perevorot buv bezkrovnim U profilaktichnih cilyah lishe zaareshtuvali tretinu deputativ kolishnogo Sejmu Vtim perevazhnu chastinu areshtantiv nevdovzi zvilnili Buli likvidovani j viborni organi miscevogo samovryaduvannya U krayini zapanuvala vertikal vladi koli vsih chinovnikiv priznachali zgori Vzhe u lipni v Rizi vidbulos grandiozne svyato Pisni vidrodzhennya Vidrodzhennyam imenuvali perevorot 15 travnya 1934 roku U krayini pochav napoleglivo formuvatisya kult vozhdya naciyi Portret Ulmanisa krasuvavsya na paperovih groshah poshtovih markah jogo portreti visili v usih publichnih miscyah Cikavim faktom ye te sho vid 15 travnya 1934 do 11 kvitnya 1936 roku Ulmanis praviv krayinoyu na posadi ministra zakordonnih sprav i lishe za 5 dniv 16 kvitnya pislya samoprogoloshennya sebe prezidentom i glavoyu uryadu pishov z posadi golovi MZS Peretvoren pid chas novogo rezhimu zaznala j Riga Pochalas grandiozna perebudova Vecrigi Starogo mista Bulo zneseno cilij kvartal starodavnih budinkiv na misci yakih sporudili pompeznu budivlyu Ministerstva finansiv ta Derzhavnogo radio Todi j z yavilasya plosha 15 Travnya ninishnya Domska plosha Ulmanis ne lyubiv Vecrigu vvazhayuchi yiyi nimeckim mistom Tomu vin planuvav prorubati na misci vulici Kalka shirochennij prospekt i pobuduvati poruch iz Budinkom Chornogolovih novu budivlyu Rizkoyi dumi z visokoyu vezheyu hmarochosom Yak i lichit vozhdyu Ulmanis vikoristovuvav chislenni aforizmi Sered nih taki yak Nashe majbutnye v telyatah Sho ye to ye chogo nema togo nema Ale najvidomishij aforizm Zalishajtesya na svoyih miscyah a ya zalishayusya na svoyemu vin vigolosiv piznishe 17 chervnya 1940 Golovnoyu zaslugoyu Ulmanisa vvazhayut ekonomichne zrostannya Latviyi v 1934 39 rokah Ostanni roki Mayuchi nabagato silnishu armiyu nizh u Finlyandiyi Ulmanis vse zh ne navazhivsya na vidminu vid marshala Karla Manergejma opiratis Stalinu i zanapastiv krayinu Vin zrobiv vse shob latvijska armiya navit ne dumala pro opir i vimagav vid usih zalishatisya na svoyih miscyah Malo togo 16 chervnya latvijske MZS prosit vidklasti na 10 godin priznachene na 17 chervnya vtorgnennya shob radyanskim vijskam na dorogah ne zavazhali miscevi zhiteli sho jdut na Svyato pisni v Daugavpilsi Adzhe sered nih bagato hto bude u stani sp yaninnya i predstavnikam vladi bude vazhko zabezpechiti neobhidnij poryadok Pidpis Ulmanisa znachitsya pid ukazom vid 20 chervnya 1940 roku pro formuvannya uryadu narodnoyi yednosti na choli z Avgustom Kirhenshtejnom Ulmanis zalishivsya prezidentom derzhavi azh do viboriv 21 lipnya 1940 roku do Narodnogo Sejmu Rezultati viboriv vin viznav i peredav vladu Avgustu Kirhenshtejnu Pislya chogo poprosiv u Stalina dovichnu pensiyu 22 lipnya 1940 roku Ulmanisa vidpravili do Voroshilovska Zhiv vin u centri u dvokimnatnij kvartiri dovoli bezbidno Odnak z mista jogo ne vipuskali Pislya pochatku vijni 5 lipnya 1941 roku Karlisa Ulmanisa zaareshtuvali j uv yaznili pislya chogo pereveli do turkmenskogo Krasnovodska Tam vin i pomer 20 veresnya 1942 roku u 65 richnomu vici za oficijnoyu versiyeyu vid sercevoyi nedostatnosti za inshimi danimi vid dizenteriyi Mogila jogo dosi ne znajdena hocha bulo zdijsneno kilka ekspedicij yaki proveli genetichnu ekspertizu reshtok bagatoh skeletiv u sektori tyuremnogo kladovisha de najimovirnishe bulo pohovano Ulmanisa Neshodavno z yavilis nepidtverdzheni dani sho mogila Ulmanisa mozhe znahoditis u gruzinskomu misti Gori Ocinka diyalnostiU deyakih vidannyah stverdzhuyetsya sho Latviya za rivnem dobrobutu posidala providni poziciyi v Yevropi Vtim naspravdi prihid do vladi diktatora zbigsya z kincem svitovoyi ekonomichnoyi krizi 1929 32 rokiv Veliki derzhavi pochali gotuvatis do vijni i stvoryuvali zapasi prodovolstva Latvijske maslo i bekon znovu buli u velikij cini Derzhavnij kapitalizm i stav osnovoyu ekonomichnoyi politiki Ulmanisa Stvoryuvali derzhavni akcionerni tovaristva a privatni pidpriyemstva vikupovuvali Galuzi promislovosti podilyalis na kameri abo palati za zrazkom korporacij u Mussolini ta Franko sho dalo zmogu efektivno vikoristovuvati derzhavne regulyuvannya ekonomiki Tak protyagom 1934 1938 rokiv bulo stvoreno shist profesijnih palat torgovo promislova silskogospodarska remesel praci literaturi i mistectva profesij Za yihnoyu diyalnistyu sposterigali specialni organi Derzhavna gospodarska rada i Derzhavna rada z kulturi Palati kontrolyuvali vsi inshi profesijni ob yednannya v osnovnomu miscevi Chleniv palat 90 100 osib u kozhnij priznachali vidpovidni ministri Ulmanis vvazhav sho palati realno predstavlyayut interesi narodu todi yak partiyi tilki interesi partijnoyi byurokratiyi Marka 2001 roku z zobrazhennyam K Ulmanisa U chasi radikalizaciyi suspilstva majbutnij prezident Ulmanis virvav iniciativu u krajnih pravih ta livih vzyavshi kurs na apolitichnij nacionalizm z avtoritarnim rezhimom pravlinnya Ale ce porodzhuvalo korupciyu Inshim napryamom bulo budivnictvo nacionalnoyi derzhavi z usilyakim obmezhennyam prav nacionalnih menshin rosiyan yevreyiv polyakiv tosho Ideya latiskoyi Latviyi zrobila chuzhimi cij derzhavi bilshist nelatishiv Estonskij istorik Magnus Ilmyarv 2000 roku znajshov u moskovskih arhivah dokumenti z yakih viplivaye sho Selyanskij soyuz Ulmanisa u 1920 ih rokah otrimuvav groshi vid Stalina cherez Rizkij tranzitnij bank ta pov yazani z Ulmanisom firmi Takozh ye arhivni dani sho vin sponsoruvav kompartiyu Latviyi naperedodni viboriv za rezultatami yakih bulo likvidovano nezalezhnist Latviyi Za Ulmanisa provodilas zhorstka nacionalna politika zokrema proti slov yanskih narodiv ta latgalciv Shodo ostannih to perejmenovuvali na latiskij zrazok toponimi vlasni imena a samih latgalciv pochali nazivati prosto katolikami yaki perekruchuyut latisku movu Pislya perepisu 1935 roku bulo nazvano cifru 75 zhiteliv krayini ye latishami tobto blizko 600 tisyach latgalciv buli zapisani latishami Pam yatMemorialna doshka na universiteti Nebraski U radyanskih enciklopediyah pravlinnya Karlisa Ulmanisa yakij keruvav krayinoyu vid 1934 do 1940 roku jmenuyut fashistskoyu diktaturoyu ale pokazovim ye te sho pislya perevorotu 15 travnya bulo zaboroneno Perkonkrusts organizaciyu z antisemitskimi ta pronacistskimi poglyadami Bagato suchasnih latvijskih istorikiv navpaki govoryat pro cej period yak pro chas najbilshogo rozkvitu derzhavi Tomu j dosi bilshist latishiv vvazhaye jogo nacionalnim geroyem Ale Karlis Ulmanis 15 travnya 1934 rozignav Sejm ta uzurpuvav vladu pislya chogo jogo pochali nazivati ne inakshe yak gospodarem zemli latvijskoyi Tomu deyaki demokrati ta prorosijski sili nini stavlyat pid sumniv legitimnist perebuvannya portretu Ulmanisa v galereyi portretiv prezidentiv u Rizkomu zamku Zaraz u bagatoh mistah Latviyi zokrema u Rizi 2003 zvedeno pam yatniki Karlisu Ulmanisu U Pikshasi jogo ridnomu hutori ye pam yatnik i muzej prisvyacheni zhittyu prezidenta 1954 roku na korpusi universitetu Nebraski na chest Karlisa Ulmanisa vstanovleno memorialnu doshku Planuyetsya vidkriti pam yatnik u misti Turkmenbashi sho v Turkmenistani de pomer Ulmanis Sim ya ta osobiste zhittyaDruzhini ta ditej oficijno ne mav Na pitannya pro odruzhennya zavzhdi vidpovidav sho vin odruzhenij z Latviyeyu Nini visuvayutsya versiyi pro netradicijnu seksualnu oriyentaciyu Karlisa Ulmanisa ta nibito yakis intimni zv yazki z deyakimi ministrami jogo uryadu Negativne vidnoshennya do zhinok nibito pov yazuyut zi zradoyu jogo kohanoyi Mariyi Vejnbergi Sproge yaka mayuchi vid nogo sina vijshla zamizh za inshogo odnak dokaziv tomu she ne znajdeno Inshi doslidniki zaznachayut sho majbutnij hazyayin Latviyi unikav zhinok cherez fizichnij defekt yakij otrimav vid poranennya vilami u SShA abo vid uskladnen pnevmoniyi Takim chinom fakti duzhe superechlivi ta vikoristovuyutsya zadlya pidigrivu interesu do osobi ta chornogo piaru NagorodiOrden Lachplesisa III klasu Orden Troh Zirok I klasu z lancyugom Orden Viyestura I klasu Hrest viznannya I klasu Orden Bilogo Orla Polsha Orden Biloyi troyandi I klasu Finlyandiya Orden Koroni Italiyi I klasu Italiya Orden Orlinogo hresta I klasu Estoniya Orden Vidrodzhennya Polshi I klasu Polsha Orden Leopolda I I klasu Belgiya Orden Polyarnoyi zirki I klasu Shveciya Orden Vazi I klasu z lancyugom Shveciya Orden Koroni I klasu Belgiya Orden Svyatogo Olafa I klasu Norvegiya Orden Biloyi zirki I klasu z lancyugom Estoniya Orden Bilogo leva I klasu z lancyugom Chehoslovachchina Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya I klasu Italiya Orden Piya IX I klasu Vatikan Orden Pochesnogo legionu I i V klasu Franciya Hrest Svobodi 3 klasu I stupenya Estoniya Orden Vitovta Velikogo I klasu z lancyugom Litva Cikavi faktiKarlis Ulmanis ye avtorom populyarnogo traktuvannya koloriv styaga Latviyi Vin poyasnyuvav yih tak Bilij kolir oznachaye zakonnist i pravdu chest i pravdomovnist gromadyan a chervonij krov prolitu v borotbi za volyu j nezalezhnist za narod i batkivshinu Tank Ministr prezident Ulmanis Pid chas bojovih dij latishiv z bilshovikami anglijci nadislali latvijskij armiyi tri tanki Mark V odin z yakih buv nazvanij na chest Ulmanisa Minstr Pres Ulmanis Dva roki Ulmanis trimav usyu vladu v rukah na posadi ministra zakordonnih sprav pri comu na svoyij posadi zalishavsya zakonno obranij prezident Alberts Kviesis i lishe pislya zakinchennya kadenciyi ostannogo Ulmanis progolosiv sebe prezidentom ta golovoyu uryadu 2007 roku selekcioner Rihard Kondratovich viviv sort rododendroniv Karlis Ulmanis Voni mayut bilij kolir ta hvilyasti krayechki pelyustok visota kushiv stanovit 1 metr cvitut u kinci travnya Div takozhPrezidenti LatviyiPrimitkiZgidno z jogo oficijnoyu biografiyeyu cyu posadu vin obijmav zi znachnoyu perervoyu vid kvitnya 1934 do kvitnya 1936 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 119079968 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Runivers Strany severnoj Evropy vo vtoroj mirovoj vojne 18 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Kuznecova T K Ulmanis mif i chelovek 16 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Tatyana Kuznecova K Ulmanis mif i chelovek 16 zhovtnya 2014 u Wayback Machine S 35 ros Pribalt info Karlis Ulmanis 5 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Za inshimi danimi jogo yak kvalifikovanogo agronoma vlashtuvali na odne z silskogospodarskih pidpriyemstv Karlis Ulmanis Es viou pazistu 501 504 lpp latis Lenta Ru Mestom zahoroneniya latvijskogo prezidenta nazvali Gori 14 serpnya 2011 u Wayback Machine ros Ukrinform Latviya Istorichnij naris nedostupne posilannya z lipnya 2019 ukr Urbanovich Ya Yurgens I Chernovik budushego M Ekon Inform 2010 347 s 20 s il 28 grudnya 2013 u Wayback Machine s 35 36 ISBN 978 5 9506 0582 6 ros Egils Zirnis Sponsor komunistov ros pereklad z lat Gazeta ChAS Intervyu Gatisa Kruminsha o Ulmanise 15 sichnya 2010 u Wayback Machine ros Latgalskij vopros 22 grudnya 2015 u Wayback Machine ros Kreslins Uldis 2005 Aktivais nacionalisms Latvija 1922 1934 Latvian Riga Latvijas Vestures instituta apgads ISBN 9984601218 OCLC 63207095 latis Ugelvik Larsen Stein Hagtvet Bernt amp Myklebust Jan Petter eds 1980 Who Were the Fascists Social Roots of European Fascism Bergen amp c Universitetsforlaget ISBN 8200053318 OCLC 8200053318 angl Griffin Roger ed 1995 Fascism Oxford Readers Oxford Oxford University Press s 217 ISBN 0192892495 OCLC 31606309 angl Lazda Mara I 2003 Latvia U Kevin Passmore red Women Gender and Fascism in Europe 1919 1945 New Brunswick NJ Rutgers University Press ISBN 0813533082 OCLC 52359136 angl Centralnoaziatskij informacionnyj portal News Asia V Turkmenistane postavyat pamyatnik prezidentu Latvii 22 grudnya 2015 u Wayback Machine ros DREVO Otkrytaya pravoslavnaya enciklopediya Karlis Ulmanis 10 listopada 2011 u Wayback Machine ros Erik Zhagars Nou hau Karlisa Ulmanisa nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros pereklad z latis Viesturs Avots Karlis Ulmanis valstiski un privat Jumava ISBN 978 9984 38 811 3 latis Andrij Grechilo Ukrayinska spadshina Gerbi novopostalih derzhav Arhivovano 2012 07 09 u Archive is ukr Britanskie i amerikanskie tanki Vtoroj Mirovoj vojny P Chemberlen i K Elis Moskva AST Astrel 2003 04 03 ros Latviesi vestures liktendzirnas 17 lipnya 2010 u Wayback Machine latis Karlis Ulmanis Es viou pazistu 501 502 lpp latis Sumasshedshij sad 9 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Ves lv Novyj sort rododendronov nazvali Karlis Ulmanis nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros DzherelaAleksandr Fedotov Sentyabr 2008 goda Telegraf lv 11 serpnya 2011 u Wayback Machine ros Tatyana Kuznecova Karlis Ulmanis 16 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Karlis Ulmanis Es viou pazistu 501 504 lpp latis PosilannyaUlmanis Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Oficijnij sajt muzeyu Karlisa Ulmanisa u Pikshi 24 veresnya 2011 u Wayback Machine Diktatori Karlis Ulmanis 21 bereznya 2020 u Wayback Machine YouTube video

Дата публікації:
Топ