Альбертс Квіесіс (латис. Alberts Kviesis; 22 грудня 1881 — 9 серпня 1944) — третій президент Латвійської Республіки, політичний діяч Латвії. Кавалер Ордену Трьох зірок 1 ступеня.
Альбертс Квіесіс | |
---|---|
латис. Alberts Kviesis | |
3-й Президент Латвії | |
9 квітня 1930 — 11 квітня 1936 | |
Попередник | Ґуставс Земґалс |
Наступник | Карліс Улманіс |
Народився | 22 грудня 1881[1][2] d, Q47162982?, d, Курляндська губернія, Російська імперія |
Помер | 9 серпня 1944[1][2](62 роки) Рига, Райхскомісаріат Остланд[1] |
Похований | Лісовий цвинтар |
Відомий як | політик, адвокат |
Країна | Латвія |
Alma mater | Тартуський університет |
Політична партія | d |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився у маєтку Ерґлі. Початкову освіту здобув домашню, від 1894 до 1902 року відвідував Єлгавську гімназію. У 1902—1907 роках навчався у Тартуському університеті. Під час навчання вступив до студентської організації Lettonia. Після випуску працював адвокатом.
1936 року працював директором Слокської целюлозної фабрики й отримував президентську пенсію.
14 червня 1941 під час большевицької окупації сховався від чекістів у сторожці лісника й таким чином уникнув депортації.
Під час німецької адміністрації повернувся до адвокатської роботи.
1942 року почав працювати у Генеральній дирекції юстиції, яку очолив 1943 року.
9 серпня 1944 збирався відпливти до Німеччини на борту німецького пароплава «Монте Роза», втім помер від серцевого нападу.
Похований на Лісовому цвинтарі в Ризі.
Політична діяльність
Квіесіс був членом Народної ради. Працював суддею, був депутатом Сейму та міністром внутрішніх справ.
Вперше висунув свою кандидатуру на посаду президента 1927 року, втім зазнав поразки на виборах.
9 квітня 1930 року був обраний президентом. Під час присяги обіцяв:
Клянусь, що вся моя діяльність буде присвячена благу латвійського народу. Я зроблю все, що буде в моїх силах, щоб сприяти благополуччю латвійської держави та її населення. Я буду чтити священними Конституцію Латвії та її закони. По відношенню до всіх я буду справедливим і обов’язки свої буду виконувати за доброю совістю |
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1036753565 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
Література
Treijs, Rihards (2004) Prezidenti: Latvijas valsts un ministru prezidenti (1918—1940). Riga: Latvijas Vēstnesis. (латис.)
Посилання
- Біографія латиською [ 21 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alberts Kviesis latis Alberts Kviesis 22 grudnya 1881 9 serpnya 1944 tretij prezident Latvijskoyi Respubliki politichnij diyach Latviyi Kavaler Ordenu Troh zirok 1 stupenya Alberts Kviesislatis Alberts Kviesis3 j Prezident Latviyi9 kvitnya 1930 11 kvitnya 1936PoperednikGustavs ZemgalsNastupnikKarlis UlmanisNarodivsya22 grudnya 1881 1881 12 22 1 2 d Q47162982 d Kurlyandska guberniya Rosijska imperiyaPomer9 serpnya 1944 1944 08 09 1 2 62 roki Riga Rajhskomisariat Ostland 1 PohovanijLisovij cvintarVidomij yakpolitik advokatKrayinaLatviyaAlma materTartuskij universitetPolitichna partiyadNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u mayetku Ergli Pochatkovu osvitu zdobuv domashnyu vid 1894 do 1902 roku vidviduvav Yelgavsku gimnaziyu U 1902 1907 rokah navchavsya u Tartuskomu universiteti Pid chas navchannya vstupiv do studentskoyi organizaciyi Lettonia Pislya vipusku pracyuvav advokatom 1936 roku pracyuvav direktorom Slokskoyi celyuloznoyi fabriki j otrimuvav prezidentsku pensiyu 14 chervnya 1941 pid chas bolshevickoyi okupaciyi shovavsya vid chekistiv u storozhci lisnika j takim chinom uniknuv deportaciyi Pid chas nimeckoyi administraciyi povernuvsya do advokatskoyi roboti 1942 roku pochav pracyuvati u Generalnij direkciyi yusticiyi yaku ocholiv 1943 roku 9 serpnya 1944 zbiravsya vidplivti do Nimechchini na bortu nimeckogo paroplava Monte Roza vtim pomer vid sercevogo napadu Pohovanij na Lisovomu cvintari v Rizi Politichna diyalnistKviesis buv chlenom Narodnoyi radi Pracyuvav suddeyu buv deputatom Sejmu ta ministrom vnutrishnih sprav Vpershe visunuv svoyu kandidaturu na posadu prezidenta 1927 roku vtim zaznav porazki na viborah 9 kvitnya 1930 roku buv obranij prezidentom Pid chas prisyagi obicyav Klyanus sho vsya moya diyalnist bude prisvyachena blagu latvijskogo narodu Ya zroblyu vse sho bude v moyih silah shob spriyati blagopoluchchyu latvijskoyi derzhavi ta yiyi naselennya Ya budu chtiti svyashennimi Konstituciyu Latviyi ta yiyi zakoni Po vidnoshennyu do vsih ya budu spravedlivim i obov yazki svoyi budu vikonuvati za dobroyu sovistyuPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1036753565 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311LiteraturaTreijs Rihards 2004 Prezidenti Latvijas valsts un ministru prezidenti 1918 1940 Riga Latvijas Vestnesis ISBN 9984731472 latis PosilannyaBiografiya latiskoyu 21 zhovtnya 2009 u Wayback Machine