Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Камчатка півострів на Далекому Сході Євразії між Охотським та Беринговим морями належить Росії На території півострова р

Камчатка (півострів)

Камчатка (півострів)

Камчатка — півострів на Далекому Сході Євразії, між Охотським та Беринговим морями, належить Росії. На території півострова розташована частина суб'єкта російської федерації Камчатський край.

Камчатка
image
Рельєф півострова Камчатка
57°00′00″ пн. ш. 160°00′00″ сх. д. / 57.00000° пн. ш. 160.00000° сх. д. / 57.00000; 160.00000Координати: 57°00′00″ пн. ш. 160°00′00″ сх. д. / 57.00000° пн. ш. 160.00000° сх. д. / 57.00000; 160.00000
Довколишні води Охотське море,
Берингове море,
Тихий океан
Площа 270 000 км²
Найвища точка 4750 м, вулкан Ключевська Сопка
Країна image Росія
Регіон Камчатський край
Населення

(2010)

322,079
image
image
Камчатка
image Камчатський півострів у Вікісховищі

Географія

Площа 370 тис. км², довжина 1200 км. За новими джерелами площа півострова становить 270 тис. км². З'єднується із материком вузьким (до 93 км) перешийком — . Найбільша ширина (до 440 км) — на широті Кроноцького мису.

Рельєф

image
Авачинський вулкан на Камчатці
image
Півострів Камчатка на карті Росії

Рельєф гористий, на заході багниста низовина. Півострів вкритий лісами, на півночі поширена тундра. був заснований у 1985 році.

Східний берег півострова сильно порізаний, утворює великі затоки (, Кроноцька, Камчатська, , Карагінська, Корфа) та бухти (Авачинская, Карага, та ін.). У море виступають скелясті півострови (, , , ).

Уздовж центральної частини півострова пролягають два паралельних хребти — Серединний та Східний, між ними лежить , якою протікає річка Камчатка. Найпівденніша точка півострова — мис Лопатка знаходиться на 50°51′53″ пн. ш. 156°39′54″ сх. д. / 50.86472° пн. ш. 156.66500° сх. д. / 50.86472; 156.66500

Природоохоронні території

На Камчатці є 3 державних заповідники, 5 , 8 заказників федерального значення і 23 — місцевого, 105 пам'яток природи, 2 санаторно-курортних зони і деякі інші об'єкти, які віднесено до категорії охоронюваних.

Заповідники
Природні парки
Заказники

Вулкани

Див. Вулкани Камчатки

Загалом на Камчатці нараховується понад 160 вулканів, із яких близько 30 вважаються діючими. Найвищим вважається Ключевська Сопка (4750 м). Інші найбільші діючі вулкани: Шивелуч (3283 м), Ічинська (3607 м), Коряцька Сопка (3456 м), Авачинська (2741 м), Каримська (1468 м) і Кроноцька сопки. Досить поширені гарячі мінеральні джерела і гейзери. Вулкани Камчатки включені до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Землетруси

Півострів Камчатка відноситься до сейсмічно активних зон Росії.

Більшість камчатських землетрусів відбувається на відстані 30-150 кілометрів від східного узбережжя півострова, у зоні субдукції, що примикає до Курило-Камчатському жолобу.

У квітні 2006 року відбулася серія потужних руйнівних землетрусів, яка привела до евакуації близько 1000 осіб і частковим руйнуванням у ряді населених пунктів. Однак жертв зі смертельними наслідками вдалося уникнути, повідомлялося тільки про 40 поранених. Перший землетрус магнітудою 7,6 бала стався 21 квітня в 00:25 за місцевим часом у точці (61°00′ пн. ш. 167°00′ сх. д. / 61.000° пн. ш. 167.000° сх. д. / 61.000; 167.000), за ним пішли афтершоки магнітудою від 4,3 до 5,1 бала, наступний потужний поштовх вдарив 30 квітня о 5:58 і досягав магнітуди 6,6 бала і також викликав ряд афтершоків.

Річки

Найбільша річка Камчатка (758 км) судноплавна в нижній частині свого річища. Ще до великих річок півострова відносяться:

* — річки, які територіально лежать в межах Камчатського краю, а не п-ва Камчатки.

Тваринний світ

image

Бурий камчатський ведмідь весною

image

Лососеві на нересті

Морська фауна

Води, що омивають Камчатку, багаті різноманітними молюсками (мідії, панцирні, , ), ракоподібними (креветки, камчатські краби), морськими ссавцями (тюлені, сивучи, калани, моржі, північні морські котики, косатки), а також великою кількістю видів риб: у Беринговому морі — 394 види, в Охотському морі — 270 видів. Однією з найбільш поширених і численних глибоководних промислових риб у цьому районі є Albatrossia pectoralis.

У Тихому океані видовий склад ще різноманітніше і включає в себе родини риб: тріскові, камбалові, оселедцеві, корюшкові, терпугові, бичкові, лососеві, палії, а також морські безхребетні.

Прісноводна фауна

Видовий склад річок і озер Камчатки порівняно бідний, типових прісноводних видів дуже небагато — це харіус, пструг райдужний (прісноводна форма камчатської сьомги), колючки, річкові та озерні форми мальми, корюшки, нерки і кижуча. У басейні річки Камчатки також зустрічаються інтродуковані сріблястий карась, амурський сазан, слиж європейський. І лише на самій півночі, переважно в басейні річок Пенжина, Талівка, Рекіннікі та деяких інших зустрічаються такі види, як пенжинський омуль, та інші сигі, а також щука, бабець, минь річковий і деякі інші.

Птахи

На Камчатці близько 220 видів птахів. Larus schistisagus, Phalacrocorax pelagicus, чистун тихоокеанський, топорики, кайри, кочівні буревісники утворюють колонії птахів (базари). Всюди представлені і такі види — ворони, сороки, горіхівки, плиски, кулики. Менш доступні для спостереження такі дрібні птахи, як , Anthus hodgsoni, Helopsaltes ochotensis, Emberiza variabilis, Parus minor, Pinicola enucleator, Tarsiger cyanurus, Gallinago solitaria, Rhodostethia rosea, мухоловка мала, в'юрок, вівсянка лучна. На Камчатці безліч представників хижої фауни, у тому числі орлан білоплечий, орлан-білохвіст, беркут, сапсан, скопа, сова яструбина та інші.

Сухопутна фауна

Ссавці півострова: камчатський соболь, горностай, видра річкова, заєць білий, ондатра, лисиця, лось, олень північний, баран сніговий, рись євразійська, полярний вовк, росомаха, ласиця мала, Spermophilus parryii (ховрах арктичний), камчатський бабак і інші. Фауні притаманні деякі риси острівного характеру: на Камчатці немає багатьох типових для Східного Сибіру і Далекого Сходу тайгових тварин, наприклад кабарги сибірської, , тільки на самій півночі краю (в Пенжинському районі) зустрічається політуха сибірська, порівняно недавно через Парапольський діл і далі на південь проник якутський бурундук, так само як і рись у 1930-ті роки. З великих хижих звірів лісової зони найпомітнішим і найвідомішим видом був і залишається камчатський бурий ведмідь.

Найбільш численні комахи, які становлять 80 % всіх видів тварин, разом узятих. З членистоногих багато павуків. Земноводних на Камчатці всього 2 види: сибірський кутозуб, який поширений по всьому півострову, і випадково інтродукована жаба озерна, що мешкає на півдні півострова: у Халактирському і Култучному озерах, у Пирятинській долині, околицях села Малки, районі Мутновської ГеоЕС, а також в деяких термальних водоймах у Мільковському і Бистрінському районах. Сухопутні рептилії відсутні, двічі біля берегів півострова виловлювали морську шкірясту черепаху, яка мігрувала з тропічних морів.

Населення

Більшість мешканців півострова — росіяни. До приходу росіян Камчатку населяло кілька народностей: ітельмени, коряки, айни.

Головне місто Петропавловськ-Камчатський, яке має 200 тис. населення із 322 079, що населяють півострів. Друге за населенням місто — Єлізово.

Див. також

Примітки

  1. Камчатка // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  2. Быкасов В. Е. Ошибка в географии [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.] // Известия Всесоюзного Географического Общества. — 1991. — № 6. (рос.)
  3. Рекреаційний потенціал, проблеми та перспективи розвитку туризму в Камчатській області [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. . Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  5. . Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  6. . Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 21 травня 2018.

Посилання


image Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kamchatka pivostriv na Dalekomu Shodi Yevraziyi mizh Ohotskim ta Beringovim moryami nalezhit Rosiyi Na teritoriyi pivostrova roztashovana chastina sub yekta rosijskoyi federaciyi Kamchatskij kraj KamchatkaRelyef pivostrova Kamchatka57 00 00 pn sh 160 00 00 sh d 57 00000 pn sh 160 00000 sh d 57 00000 160 00000 Koordinati 57 00 00 pn sh 160 00 00 sh d 57 00000 pn sh 160 00000 sh d 57 00000 160 00000Dovkolishni vodi Ohotske more Beringove more Tihij okeanPlosha 270 000 km Najvisha tochka 4750 m vulkan Klyuchevska SopkaKrayina RosiyaRegion Kamchatskij krajNaselennya 2010 322 079Kamchatka Kamchatskij pivostriv u VikishovishiGeografiyaPlosha 370 tis km dovzhina 1200 km Za novimi dzherelami plosha pivostrova stanovit 270 tis km Z yednuyetsya iz materikom vuzkim do 93 km pereshijkom Najbilsha shirina do 440 km na shiroti Kronockogo misu Relyef Avachinskij vulkan na Kamchatci Pivostriv Kamchatka na karti Rosiyi Relyef goristij na zahodi bagnista nizovina Pivostriv vkritij lisami na pivnochi poshirena tundra buv zasnovanij u 1985 roci Shidnij bereg pivostrova silno porizanij utvoryuye veliki zatoki Kronocka Kamchatska Karaginska Korfa ta buhti Avachinskaya Karaga ta in U more vistupayut skelyasti pivostrovi Uzdovzh centralnoyi chastini pivostrova prolyagayut dva paralelnih hrebti Seredinnij ta Shidnij mizh nimi lezhit yakoyu protikaye richka Kamchatka Najpivdennisha tochka pivostrova mis Lopatka znahoditsya na 50 51 53 pn sh 156 39 54 sh d 50 86472 pn sh 156 66500 sh d 50 86472 156 66500 Prirodoohoronni teritoriyi Na Kamchatci ye 3 derzhavnih zapovidniki 5 8 zakaznikiv federalnogo znachennya i 23 miscevogo 105 pam yatok prirodi 2 sanatorno kurortnih zoni i deyaki inshi ob yekti yaki vidneseno do kategoriyi ohoronyuvanih Zapovidniki Komandorskij zapovidnik Kronockij zapovidnik Koryackij zapovidnik Prirodni parki Zakazniki Vulkani Div Vulkani Kamchatki Zagalom na Kamchatci narahovuyetsya ponad 160 vulkaniv iz yakih blizko 30 vvazhayutsya diyuchimi Najvishim vvazhayetsya Klyuchevska Sopka 4750 m Inshi najbilshi diyuchi vulkani Shiveluch 3283 m Ichinska 3607 m Koryacka Sopka 3456 m Avachinska 2741 m Karimska 1468 m i Kronocka sopki Dosit poshireni garyachi mineralni dzherela i gejzeri Vulkani Kamchatki vklyucheni do Svitovoyi spadshini YuNESKO Zemletrusi Pivostriv Kamchatka vidnositsya do sejsmichno aktivnih zon Rosiyi Bilshist kamchatskih zemletrusiv vidbuvayetsya na vidstani 30 150 kilometriv vid shidnogo uzberezhzhya pivostrova u zoni subdukciyi sho primikaye do Kurilo Kamchatskomu zholobu U kvitni 2006 roku vidbulasya seriya potuzhnih rujnivnih zemletrusiv yaka privela do evakuaciyi blizko 1000 osib i chastkovim rujnuvannyam u ryadi naselenih punktiv Odnak zhertv zi smertelnimi naslidkami vdalosya uniknuti povidomlyalosya tilki pro 40 poranenih Pershij zemletrus magnitudoyu 7 6 bala stavsya 21 kvitnya v 00 25 za miscevim chasom u tochci 61 00 pn sh 167 00 sh d 61 000 pn sh 167 000 sh d 61 000 167 000 za nim pishli aftershoki magnitudoyu vid 4 3 do 5 1 bala nastupnij potuzhnij poshtovh vdariv 30 kvitnya o 5 58 i dosyagav magnitudi 6 6 bala i takozh viklikav ryad aftershokiv Richki Najbilsha richka Kamchatka 758 km sudnoplavna v nizhnij chastini svogo richisha She do velikih richok pivostrova vidnosyatsya Penzhina 713 km 458 km Vivyenka 395 km Bila 304 km 300 km Bolshaya Bistraya 275 km 272 km Pahacha 270 km Apuka 264 km 253 km Yelovka Matera 244 km Bilogolova 226 km Kozirevka Karakova 222 km Uka 149 km Avacha 122 km richki yaki teritorialno lezhat v mezhah Kamchatskogo krayu a ne p va Kamchatki Tvarinnij svit Burij kamchatskij vedmid vesnoyu Lososevi na neresti Morska fauna Vodi sho omivayut Kamchatku bagati riznomanitnimi molyuskami midiyi pancirni rakopodibnimi krevetki kamchatski krabi morskimi ssavcyami tyuleni sivuchi kalani morzhi pivnichni morski kotiki kosatki a takozh velikoyu kilkistyu vidiv rib u Beringovomu mori 394 vidi v Ohotskomu mori 270 vidiv Odniyeyu z najbilsh poshirenih i chislennih glibokovodnih promislovih rib u comu rajoni ye Albatrossia pectoralis U Tihomu okeani vidovij sklad she riznomanitnishe i vklyuchaye v sebe rodini rib triskovi kambalovi oseledcevi koryushkovi terpugovi bichkovi lososevi paliyi a takozh morski bezhrebetni Prisnovodna fauna Vidovij sklad richok i ozer Kamchatki porivnyano bidnij tipovih prisnovodnih vidiv duzhe nebagato ce harius pstrug rajduzhnij prisnovodna forma kamchatskoyi somgi kolyuchki richkovi ta ozerni formi malmi koryushki nerki i kizhucha U basejni richki Kamchatki takozh zustrichayutsya introdukovani sriblyastij karas amurskij sazan slizh yevropejskij I lishe na samij pivnochi perevazhno v basejni richok Penzhina Talivka Rekinniki ta deyakih inshih zustrichayutsya taki vidi yak penzhinskij omul ta inshi sigi a takozh shuka babec min richkovij i deyaki inshi Ptahi Na Kamchatci blizko 220 vidiv ptahiv Larus schistisagus Phalacrocorax pelagicus chistun tihookeanskij toporiki kajri kochivni burevisniki utvoryuyut koloniyi ptahiv bazari Vsyudi predstavleni i taki vidi voroni soroki gorihivki pliski kuliki Mensh dostupni dlya sposterezhennya taki dribni ptahi yak Anthus hodgsoni Helopsaltes ochotensis Emberiza variabilis Parus minor Pinicola enucleator Tarsiger cyanurus Gallinago solitaria Rhodostethia rosea muholovka mala v yurok vivsyanka luchna Na Kamchatci bezlich predstavnikiv hizhoyi fauni u tomu chisli orlan biloplechij orlan bilohvist berkut sapsan skopa sova yastrubina ta inshi Suhoputna fauna Ssavci pivostrova kamchatskij sobol gornostaj vidra richkova zayec bilij ondatra lisicya los olen pivnichnij baran snigovij ris yevrazijska polyarnij vovk rosomaha lasicya mala Spermophilus parryii hovrah arktichnij kamchatskij babak i inshi Fauni pritamanni deyaki risi ostrivnogo harakteru na Kamchatci nemaye bagatoh tipovih dlya Shidnogo Sibiru i Dalekogo Shodu tajgovih tvarin napriklad kabargi sibirskoyi tilki na samij pivnochi krayu v Penzhinskomu rajoni zustrichayetsya polituha sibirska porivnyano nedavno cherez Parapolskij dil i dali na pivden pronik yakutskij burunduk tak samo yak i ris u 1930 ti roki Z velikih hizhih zviriv lisovoyi zoni najpomitnishim i najvidomishim vidom buv i zalishayetsya kamchatskij burij vedmid Najbilsh chislenni komahi yaki stanovlyat 80 vsih vidiv tvarin razom uzyatih Z chlenistonogih bagato pavukiv Zemnovodnih na Kamchatci vsogo 2 vidi sibirskij kutozub yakij poshirenij po vsomu pivostrovu i vipadkovo introdukovana zhaba ozerna sho meshkaye na pivdni pivostrova u Halaktirskomu i Kultuchnomu ozerah u Piryatinskij dolini okolicyah sela Malki rajoni Mutnovskoyi GeoES a takozh v deyakih termalnih vodojmah u Milkovskomu i Bistrinskomu rajonah Suhoputni reptiliyi vidsutni dvichi bilya beregiv pivostrova vilovlyuvali morsku shkiryastu cherepahu yaka migruvala z tropichnih moriv NaselennyaBilshist meshkanciv pivostrova rosiyani Do prihodu rosiyan Kamchatku naselyalo kilka narodnostej itelmeni koryaki ajni Golovne misto Petropavlovsk Kamchatskij yake maye 200 tis naselennya iz 322 079 sho naselyayut pivostriv Druge za naselennyam misto Yelizovo Div takozh14909 Kamchatka asteroyid nazvanij na chest miscevosti PrimitkiKamchatka Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Bykasov V E Oshibka v geografii 8 lipnya 2015 u Wayback Machine Izvestiya Vsesoyuznogo Geograficheskogo Obshestva 1991 6 ros Rekreacijnij potencial problemi ta perspektivi rozvitku turizmu v Kamchatskij oblasti 8 lipnya 2015 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 22 travnya 2018 Procitovano 21 travnya 2018 Arhiv originalu za 22 travnya 2018 Procitovano 21 travnya 2018 Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 21 travnya 2018 PosilannyaKamchatka Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros ros Kamchatskij kraj 19 grudnya 2017 u Wayback Machine krayeznavchij sajt Kamchatka Peninsula PENINSULA RUSSIA 18 listopada 2017 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ