Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сибірський кутозуб | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сибірський кутозуб | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Salamandrella keyserlingii Dybowski, 1870 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Сибірський кутозуб (Salamandrella keyserlingii) — вид земноводних з роду Саламандрелла родини Кутозубі тритони.
Опис
Максимальна загальна довжина 162 мм (довжина тулуба 72 мм). З боків тулуба є 12—14 поперечних борозенок. Хвіст звичайно коротше тулуба, але іноді довше. Хоча зазвичай на задніх і передніх кінцівках по 4 пальці, іноді зустрічаються аномальні особини з п'ятьма або трьома пальцями. Вони помилково були навіть описані як окремий вид та різновид.
Зверху і з боків бурого кольору з різними переходами від золотавого до сіро——димчастого. Уздовж спини від голови до хвоста тягнеться широка світло—коричнева, іноді золотава смуга. Черево світле. У деяких особин на тулубі помітні дрібні темні цятки.
Спосіб життя
Розповсюдження
Найхарактерніші місця проживання — долинні, низинні ділянки із заплавами річок, болотами або невеликими озерами, де кутозуб зустрічається у лісах різного роду: у хвойних, березових, вільхових, змішаних і навіть іноді в широколистяних. Зустрічається також по долинах річок в ущелини, парках, околицях селищ і міст, вздовж залізниць, по краях придорожніх канав. Зустрічається на глибині до 50—120 см та на висоті до 2250 м над рівнем моря. Воліє заселяти затінені лісисті або чагарникові ділянки, але може траплятися і на відкритій місцевості. Дорослі особини ведуть прихований спосіб життя, активний у сутінки і вночі, а вдень ховається під різного роду укриттями.
На зимівлю йдуть у серпні-листопаді (в залежності від погоди і широти місцевості). Зимує в гнилих пнях, у труску, під купиною, в прикореневих порожнинах дерев, під опалим листям і навіть у ґрунті на городах, як правило, поодинці, але іноді і великими скупченнями. Зимівлі можуть розташовуватися поблизу водойми або на відстані до 200–500 м від нього. Зимівля триває від 5 до 8 місяців.
Личинки активні цілодобово. Навесні з'являється ще під час танення льоду або відразу після, у березні-червні в залежності від характеру весни і широти місцевості. Унікальною рисою виду є його здатність переносити низькі температури і бути активним при 0°С.
Розмноження
Статева зрілість настає після другої зимівлі. Співвідношення статей близько до 1:1, але може змінюватися в залежності від сезону, біотопічного розподілу, інтенсивності міграції, рівня смертності. Через 1-2 доби після появи у водоймах (стоячих або слабопроточних) починає розмноження. Строки ікрометання дуже мінливі (від 2 до 4 тижнів) і на півночі зміщені на більш пізні дати. Для відкладання ікри вибираються мілководні, добре ділянки водойми з рослинністю, що добре прогріваються. Характерні своєрідні «шлюбні танці». Самці, обхопивши у воді гілочку або травинку, скоюють бічні рухи, головним чином, хвилеподібно згинається хвостом, намагаючись привернути самицю. Під час паровування самець обхоплює самицю спочатку хвостом знизу (як гачком), а потім кінцівками. Після появи ікряних мішків він запліднює ікру, випускаючи насінну рідину. Таким чином, запліднення зовнішнє (без сперматофор).
Кладка, що має вигляд двох спірально закручених у кілька оборотів мішків, з'єднаних разом (як переметна сумка), прикріплюється до гілки або стебла рослини, як правило, неглибоко у воді. Іноді кладки мають мішкоподібну або шаблеподібний форму без спіральної закрученості.
Після вимету мішки набухають, і їх розмір помітно змінюється. Розміри кладок сильно коливаються: ширина мішка дорівнює 6—32 мм, а його довжина коливається від 30 до 370 мм. В одному мішку перебуває від 14 до 170 ікринок (від 27 до 305 у кладці), мішки однієї і тієї ж кладки можуть сильно відрізнятися за кількістю містяться в них ікринок. Ікринки забарвлений у рівномірний сірувато—темний колір; розмір їх з оболонками близько 2,1—3,5 мм (власне яйцеклітини 1,7-2,7 мм).
Тривалість ембріонального розвитку залежить від температури води. Вилуплення личинок з мішків відбувається через 2—4 тижні і більше після ікрометання. Личинковий розвиток займає не менше 34—50 діб, зазвичай близько 2—3 місяця. У личинок добре розвинені зовнішні пір'ясті зябра, плавникова складка, а також балансери.
На кінцівках (3-палая стадія) між 1-м і 2-м пальцями з'являється довга веслоподібна шкірна лопать (плавничок). У ході подальшого розвитку балансери і лопаті зникають. Метаморфоза триває 2—3 діб. Довжина особин після метаморфози 20—60 мм вагою у 100–900 мг.
Максимальна тривалість життя у природі не менше 13 років.
Харчування
У воді личинки живляться дрібними ракоподібними, молюсками і комахами. В їжі дорослих особин переважають комахи, молюски, дощові хробаки та інші безхребетні.
Розповсюдження
Сибірський кутозуб — досить звичайний вид, місцями з вельми високою чисельністю. Зустрічається на території Російської федерації (від уралу до Курильських острові, від Камчатки до Сахаліну), на о. Хоккайдо (Японія), у Монголії, у північній частині Корейського півострова, у Китайї (в Маньчжурії).
Джерела
- Andreas Nöllert & Christel Nöllert: Die Amphibien Europas. — Franckh-Kosmos, Stuttgart, 1992.
- Nöllert, A & Nöllert, C; Die Amphibien Europas , Tirion Natuur
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sibirskij kutozub Sibirskij kutozub Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Zemnovodni Amphibia Pidklas Bezpancerni Lissamphibia Nadryad Batrahiyi Batrachia Ryad Hvostati Caudata Pidryad Cryptobranchoidea Rodina Kutozubi tritoni Rid Salamandrella Vid Sibirskij kutozub Binomialna nazva Salamandrella keyserlingii Dybowski 1870 Posilannya Vikishovishe Salamandrella keyserlingii Vikividi Salamandrella keyserlingii EOL 332597 ITIS 668238 MSOP 59114 NCBI 288315 Sibirskij kutozub Salamandrella keyserlingii vid zemnovodnih z rodu Salamandrella rodini Kutozubi tritoni OpisMaksimalna zagalna dovzhina 162 mm dovzhina tuluba 72 mm Z bokiv tuluba ye 12 14 poperechnih borozenok Hvist zvichajno korotshe tuluba ale inodi dovshe Hocha zazvichaj na zadnih i perednih kincivkah po 4 palci inodi zustrichayutsya anomalni osobini z p yatma abo troma palcyami Voni pomilkovo buli navit opisani yak okremij vid ta riznovid Zverhu i z bokiv burogo koloru z riznimi perehodami vid zolotavogo do siro dimchastogo Uzdovzh spini vid golovi do hvosta tyagnetsya shiroka svitlo korichneva inodi zolotava smuga Cherevo svitle U deyakih osobin na tulubi pomitni dribni temni cyatki Sposib zhittyaRozpovsyudzhennya Najharakternishi miscya prozhivannya dolinni nizinni dilyanki iz zaplavami richok bolotami abo nevelikimi ozerami de kutozub zustrichayetsya u lisah riznogo rodu u hvojnih berezovih vilhovih zmishanih i navit inodi v shirokolistyanih Zustrichayetsya takozh po dolinah richok v ushelini parkah okolicyah selish i mist vzdovzh zaliznic po krayah pridorozhnih kanav Zustrichayetsya na glibini do 50 120 sm ta na visoti do 2250 m nad rivnem morya Voliye zaselyati zatineni lisisti abo chagarnikovi dilyanki ale mozhe traplyatisya i na vidkritij miscevosti Dorosli osobini vedut prihovanij sposib zhittya aktivnij u sutinki i vnochi a vden hovayetsya pid riznogo rodu ukrittyami Na zimivlyu jdut u serpni listopadi v zalezhnosti vid pogodi i shiroti miscevosti Zimuye v gnilih pnyah u trusku pid kupinoyu v prikorenevih porozhninah derev pid opalim listyam i navit u grunti na gorodah yak pravilo poodinci ale inodi i velikimi skupchennyami Zimivli mozhut roztashovuvatisya poblizu vodojmi abo na vidstani do 200 500 m vid nogo Zimivlya trivaye vid 5 do 8 misyaciv Lichinki aktivni cilodobovo Navesni z yavlyayetsya she pid chas tanennya lodu abo vidrazu pislya u berezni chervni v zalezhnosti vid harakteru vesni i shiroti miscevosti Unikalnoyu risoyu vidu ye jogo zdatnist perenositi nizki temperaturi i buti aktivnim pri 0 S Rozmnozhennya Stateva zrilist nastaye pislya drugoyi zimivli Spivvidnoshennya statej blizko do 1 1 ale mozhe zminyuvatisya v zalezhnosti vid sezonu biotopichnogo rozpodilu intensivnosti migraciyi rivnya smertnosti Cherez 1 2 dobi pislya poyavi u vodojmah stoyachih abo slaboprotochnih pochinaye rozmnozhennya Stroki ikrometannya duzhe minlivi vid 2 do 4 tizhniv i na pivnochi zmisheni na bilsh pizni dati Dlya vidkladannya ikri vibirayutsya milkovodni dobre dilyanki vodojmi z roslinnistyu sho dobre progrivayutsya Harakterni svoyeridni shlyubni tanci Samci obhopivshi u vodi gilochku abo travinku skoyuyut bichni ruhi golovnim chinom hvilepodibno zginayetsya hvostom namagayuchis privernuti samicyu Pid chas parovuvannya samec obhoplyuye samicyu spochatku hvostom znizu yak gachkom a potim kincivkami Pislya poyavi ikryanih mishkiv vin zaplidnyuye ikru vipuskayuchi nasinnu ridinu Takim chinom zaplidnennya zovnishnye bez spermatofor Kladka sho maye viglyad dvoh spiralno zakruchenih u kilka oborotiv mishkiv z yednanih razom yak peremetna sumka prikriplyuyetsya do gilki abo stebla roslini yak pravilo negliboko u vodi Inodi kladki mayut mishkopodibnu abo shablepodibnij formu bez spiralnoyi zakruchenosti Pislya vimetu mishki nabuhayut i yih rozmir pomitno zminyuyetsya Rozmiri kladok silno kolivayutsya shirina mishka dorivnyuye 6 32 mm a jogo dovzhina kolivayetsya vid 30 do 370 mm V odnomu mishku perebuvaye vid 14 do 170 ikrinok vid 27 do 305 u kladci mishki odniyeyi i tiyeyi zh kladki mozhut silno vidriznyatisya za kilkistyu mistyatsya v nih ikrinok Ikrinki zabarvlenij u rivnomirnij siruvato temnij kolir rozmir yih z obolonkami blizko 2 1 3 5 mm vlasne yajceklitini 1 7 2 7 mm Trivalist embrionalnogo rozvitku zalezhit vid temperaturi vodi Viluplennya lichinok z mishkiv vidbuvayetsya cherez 2 4 tizhni i bilshe pislya ikrometannya Lichinkovij rozvitok zajmaye ne menshe 34 50 dib zazvichaj blizko 2 3 misyacya U lichinok dobre rozvineni zovnishni pir yasti zyabra plavnikova skladka a takozh balanseri Na kincivkah 3 palaya stadiya mizh 1 m i 2 m palcyami z yavlyayetsya dovga veslopodibna shkirna lopat plavnichok U hodi podalshogo rozvitku balanseri i lopati znikayut Metamorfoza trivaye 2 3 dib Dovzhina osobin pislya metamorfozi 20 60 mm vagoyu u 100 900 mg Maksimalna trivalist zhittya u prirodi ne menshe 13 rokiv Harchuvannya U vodi lichinki zhivlyatsya dribnimi rakopodibnimi molyuskami i komahami V yizhi doroslih osobin perevazhayut komahi molyuski doshovi hrobaki ta inshi bezhrebetni RozpovsyudzhennyaSibirskij kutozub dosit zvichajnij vid miscyami z velmi visokoyu chiselnistyu Zustrichayetsya na teritoriyi Rosijskoyi federaciyi vid uralu do Kurilskih ostrovi vid Kamchatki do Sahalinu na o Hokkajdo Yaponiya u Mongoliyi u pivnichnij chastini Korejskogo pivostrova u Kitajyi v Manchzhuriyi DzherelaAndreas Nollert amp Christel Nollert Die Amphibien Europas Franckh Kosmos Stuttgart 1992 ISBN 3 440 06340 2 Nollert A amp Nollert C Die Amphibien Europas ISBN 9052104190 Tirion Natuur