Вулкани Камчатки

Вулкани Камчатки — вулкани на сході Росії, на півострові Камчатка, на території Камчатського краю, становлять важливу частину Тихоокеанського вогняного кільця.

Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №765 (англ.)

Вулкани Камчатки
Volcanoes of Kamchatka
Світова спадщина
Коряцька сопка. Вид із боку Авачинської бухти. Одна з візитівок Петропавловська-Камчатського
Країна	Росія Камчатський край
Тип	природний
(Критерії)	vi, viii, ix, x
Об'єкт №	765
Регіон	Європа та Північна Америка
Зареєстровано:	1996 (20 сесія)
Вулкани Камчатки на карті Росії
Вулкани Камчатки у Вікісховищі

Загальна характеристика

Строго визначити точну кількість вулканів, розташованих на Камчатці, важко. У різних джерелах згадується від декількох сотень, до більш ніж тисячі вулканів. Для вулканів Камчатки характерна велика різноманітність форм і розмірів, вони формувалися в різні геологічні епохи і наразі виявляють активність різного ступеня. Більшість із них відноситься до древніх вулканів, які не виявляють активності нині, проте деякі вулкани є діючими. Для деяких вулканів півострова часто застосовують слово «сопка» замість слова «вулкан». Також деякі вулкани, особливо згаслі і невисокі, нерідко називають просто горами.

Наразі серед вулканів Камчатки налічується близько 29 діючих. Поняття діючого вулкана досить відносне. Діючим прийнято вважати вулкан, який вивергався в історичний період часу. Частина вулканів останній раз вивергалися близько 1000 або навіть 4000 років тому, і ці вулкани за різними класифікаціями мають різний статус. Таким чином, активний вулкан не обов'язково повинен безперервно перебувати у стадії виверження. Більшість активних вулканів у «вільний від роботи час» випускають в атмосферу водяну пара та інші гази, тобто йде так звана фумарольна активність. Висота найбільшого вулкана Камчатки — Ключевської Сопки, становить 4750 метрів над рівнем моря. Цей вулкан є найвищим в Азії і одним із найбільш активних на півострові.

Розташування вулканів

Область активного вулканізму на Камчатці історично пересувалася з заходу на схід, утворивши два основних накладених вулканічних поясу — Серединний вулканічний пояс і більш молодий Східно-Камчатський вулканічний пояс. Утворення серединного вулканічного поясу відноситься до епохи плейстоцену. Він простягається вододілом Серединного хребта, розташованого в центральній частині Камчатки, розширюючись на південь. Активні вулкани в даному поясі є поодинокими. Східно-Камчатський вулканічний пояс простягнувся з півночі на південь вздовж усієї Камчатки, від на півночі до мису Лопатка на півдні. Пояс формувався у плейстоцені і в голоцені, нині до нього відносяться більшість активних вулканів Камчатки.

Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО «Вулкани Камчатки»

У 1996 році завдяки Грінпіс Росії23^[] на Камчатці з'явився об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО (у 2001 році розширено) з однойменною назвою «Вулкани Камчатки». До складу об'єкту Світової природної спадщини «Вулкани Камчатки» входить шість окремих особливо охоронюваних природних територій, які розташовуються на сході, у центрі та на півдні півострова, сумарною площею близько 3,8 млн га. Усього на шести ділянках розташовуються близько 30 діючих і 300 згаслих вулканів, які розташовані на території Кроноцького природного біосферного заповідника, , , , та . Усі ці шість ООПТ, розташовані в різних районах Камчатського півострова, взяті разом, відображають усі основні вулканогенні ландшафти й особливості рослинного та тваринного світу Камчатки.

Вулкани в нумізматиці

Банк Росії першого серпня 2008 роки випустив набір , присвячених вулканам Камчатки.

Список вулканів Камчатки

У наведеному списку вулкани розділені на групи відповідно до їхнього тектонічного розташування. У кожній групі вулкани перераховані відповідно до їхнього розташування з півночі на південь.

Вулкани Серединного вулканічного пояса

Найвищий вулкан цієї групи — Ічинська Сопка (заввишки 3621 м) — є єдиним активним вулканом серединного вулканічного поясу. Решта вулканів є або згаслими, або сплячими. Усі вони розташовані в осьовій частині півострова на північ від р. Плотникової і належать до Серединної хребта або розташовані в безпосередній близькості від нього. Тільки в північній частині вулканічного поясу (північніше від 57° п. ш.) розташовується понад 500 вулканів. На південь вулканічний пояс помітно розширюється разом із самим Серединний хребтом.

• Тільмиґ, 1265 м, 58°25′ пн. ш. 160°48′ сх. д. / 58.41° пн. ш. 160.80° сх. д. / 58.41; 160.80 (Тильмыг)
• , 1340 м, 58°24′ пн. ш. 161°05′ сх. д. / 58.4° пн. ш. 161.08° сх. д. / 58.4; 161.08 (Иэттунуп)
• , 1217 м, 58°23′ пн. ш. 160°30′ сх. д. / 58.38° пн. ш. 160.50° сх. д. / 58.38; 160.50 (Кахтана)
• , 1225 м, 58°22′ пн. ш. 160°37′ сх. д. / 58.37° пн. ш. 160.62° сх. д. / 58.37; 160.62 (Воямпольский)
• , 1198 м, 58°21′ пн. ш. 161°09′ сх. д. / 58.35° пн. ш. 161.15° сх. д. / 58.35; 161.15 (Ламутский)
• , 1936 м, 58°17′ пн. ш. 160°52′ сх. д. / 58.28° пн. ш. 160.87° сх. д. / 58.28; 160.87 (Северный)
• , 1534 м, 58°14′ пн. ш. 161°05′ сх. д. / 58.23° пн. ш. 161.08° сх. д. / 58.23; 161.08 (Лангтуткин)
• , 2172 м, 58°12′ пн. ш. 160°58′ сх. д. / 58.20° пн. ш. 160.96° сх. д. / 58.20; 160.96 (Снеговой)
• , 2539 м, 58°11′ пн. ш. 160°50′ сх. д. / 58.18° пн. ш. 160.83° сх. д. / 58.18; 160.83 (Острая Сопка)
• , 2171 м, 58°08′ пн. ш. 160°49′ сх. д. / 58.13° пн. ш. 160.82° сх. д. / 58.13; 160.82 (Спокойный)
• Тунупілянум, 1200 м, 58°05′ пн. ш. 160°39′ сх. д. / 58.08° пн. ш. 160.65° сх. д. / 58.08; 160.65 (Тунупилянум)
• , 2300 м, 58°05′ пн. ш. 160°46′ сх. д. / 58.08° пн. ш. 160.77° сх. д. / 58.08; 160.77 (Иктунуп)
• , 1651 м, 58°03′ пн. ш. 160°47′ сх. д. / 58.05° пн. ш. 160.78° сх. д. / 58.05; 160.78 (Гречишкина)
• , 1770 м, 58°01′ пн. ш. 160°45′ сх. д. / 58.02° пн. ш. 160.75° сх. д. / 58.02; 160.75 (Лелякина)
• , 2211 м, 58°01′ пн. ш. 160°47′ сх. д. / 58.02° пн. ш. 160.79° сх. д. / 58.02; 160.79 (Снежный)
• , 1775 м, 57°59′ пн. ш. 160°45′ сх. д. / 57.98° пн. ш. 160.75° сх. д. / 57.98; 160.75 (Слюнина)
• , 1764 м, 57°58′ пн. ш. 160°40′ сх. д. / 57.97° пн. ш. 160.66° сх. д. / 57.97; 160.66 (Атласова)
• , 2000 м, 57°55′ пн. ш. 160°37′ сх. д. / 57.92° пн. ш. 160.62° сх. д. / 57.92; 160.62 (Новограбленова)
• Хувхойтун (Хувхой), 2618 м, 57°55′ пн. ш. 160°41′ сх. д. / 57.92° пн. ш. 160.68° сх. д. / 57.92; 160.68 (Хувхойтун)
• , 2133 м, 57°54′ пн. ш. 160°37′ сх. д. / 57.90° пн. ш. 160.62° сх. д. / 57.90; 160.62 (Кевенэйтунуп)
• , 1315 м, 57°53′ пн. ш. 160°23′ сх. д. / 57.88° пн. ш. 160.38° сх. д. / 57.88; 160.38 (Мутный)
• , 2080 м, 57°53′ пн. ш. 160°32′ сх. д. / 57.88° пн. ш. 160.53° сх. д. / 57.88; 160.53 (Белый)
• , 1255 м, 57°50′ пн. ш. 160°15′ сх. д. / 57.83° пн. ш. 160.25° сх. д. / 57.83; 160.25 (Плоский)
• , 1680 м, 57°48′ пн. ш. 160°40′ сх. д. / 57.80° пн. ш. 160.67° сх. д. / 57.80; 160.67 (Кайленэй)
• , 1759 м, 57°46′ пн. ш. 160°33′ сх. д. / 57.77° пн. ш. 160.55° сх. д. / 57.77; 160.55 (Сергеева)
• , 1954 м, 57°46′ пн. ш. 160°33′ сх. д. / 57.77° пн. ш. 160.55° сх. д. / 57.77; 160.55 (Ульванэй)
• , 1290 м, 57°42′ пн. ш. 160°20′ сх. д. / 57.70° пн. ш. 160.33° сх. д. / 57.70; 160.33 (Теклетунуп)
• , 1643 м, 57°42′ пн. ш. 160°35′ сх. д. / 57.70° пн. ш. 160.58° сх. д. / 57.70; 160.58 (Ука)
• Алнгей, 1856 м, 57°42′ пн. ш. 160°25′ сх. д. / 57.70° пн. ш. 160.42° сх. д. / 57.70; 160.42 (Алнгей)
• , 1758 м, 57°39′ пн. ш. 160°27′ сх. д. / 57.65° пн. ш. 160.45° сх. д. / 57.65; 160.45 (Каменистый)
• Єловський, 1381 м, 57°32′ пн. ш. 160°32′ сх. д. / 57.53° пн. ш. 160.53° сх. д. / 57.53; 160.53 (Еловский)
• , 1001 м, 57°28′ пн. ш. 159°35′ сх. д. / 57.47° пн. ш. 159.59° сх. д. / 57.47; 159.59 (Шлен)
• , 1725 м
• , 1021 м, 57°31′ пн. ш. 160°34′ сх. д. / 57.52° пн. ш. 160.57° сх. д. / 57.52; 160.57 (Озерной)
• , 2525 м, 57°27′ пн. ш. 160°22′ сх. д. / 57.45° пн. ш. 160.37° сх. д. / 57.45; 160.37 (Шишель)
• , 1961 м, 57°21′ пн. ш. 160°39′ сх. д. / 57.35° пн. ш. 160.65° сх. д. / 57.35; 160.65 (Лагерный)
• , 583 м, 57°21′ пн. ш. 160°58′ сх. д. / 57.35° пн. ш. 160.96° сх. д. / 57.35; 160.96 (Киненин)
• , 2024 м, 57°20′ пн. ш. 160°11′ сх. д. / 57.33° пн. ш. 160.18° сх. д. / 57.33; 160.18 (Горного института)
• Вулканічний масив Міжсопочний — Тітіла — Лєутонгєй — Тєрпук. Чотири щитоподібних вулкани, що злилися, складені голоценовими базальтами. Масив розташований на південно-західному боці Серединного хребта.
  • , 1641 м, 57°28′ пн. ш. 160°15′ сх. д. / 57.47° пн. ш. 160.25° сх. д. / 57.47; 160.25 (Междусопочный)
  • Тітіла, 1559 м, 57°24′ пн. ш. 160°06′ сх. д. / 57.4° пн. ш. 160.1° сх. д. / 57.4; 160.1 (Титила)
  • , 1333 м, 57°18′ пн. ш. 159°50′ сх. д. / 57.3° пн. ш. 159.83° сх. д. / 57.3; 159.83 (Леутонгей)
  • , 765 м, 57°12′ пн. ш. 159°50′ сх. д. / 57.20° пн. ш. 159.83° сх. д. / 57.20; 159.83 (Терпук)
• , 1529 м, 57°07′ пн. ш. 159°56′ сх. д. / 57.11° пн. ш. 159.93° сх. д. / 57.11; 159.93 (Кэбеней)
• , 379 м, 57°10′ пн. ш. 161°05′ сх. д. / 57.16° пн. ш. 161.08° сх. д. / 57.16; 161.08 (Шишейка)
• , 965 м, 57°08′ пн. ш. 160°24′ сх. д. / 57.13° пн. ш. 160.4° сх. д. / 57.13; 160.4 (Федотыч)
• , 1502 м, 56°57′ пн. ш. 158°14′ сх. д. / 56.95° пн. ш. 158.24° сх. д. / 56.95; 158.24 (Большая Кытэпана)
• , 1338 м, 56°55′ пн. ш. 159°26′ сх. д. / 56.92° пн. ш. 159.43° сх. д. / 56.92; 159.43 (Большой Чекчебонай)
• , 1261 м, 56°47′ пн. ш. 159°04′ сх. д. / 56.79° пн. ш. 159.07° сх. д. / 56.79; 159.07 (Малый Чекчебонай)
• Вулканічний масив
  • Алней, 2581 м, 56°42′ пн. ш. 159°38′ сх. д. / 56.70° пн. ш. 159.63° сх. д. / 56.70; 159.63 (Алней)
  • , 2526 м, 56°37′ пн. ш. 159°38′ сх. д. / 56.62° пн. ш. 159.63° сх. д. / 56.62; 159.63 (Чашаконджа)
• , 1230 м, 56°41′ пн. ш. 158°26′ сх. д. / 56.68° пн. ш. 158.43° сх. д. / 56.68; 158.43 (Малая Кытэпана)
• , 1301 м, 56°28′ пн. ш. 157°47′ сх. д. / 56.46° пн. ш. 157.79° сх. д. / 56.46; 157.79 (Большой)
• , 1828 м, 56°19′ пн. ш. 158°50′ сх. д. / 56.31° пн. ш. 158.84° сх. д. / 56.31; 158.84 (Анаун)
• , 1922 м, 56°10′ пн. ш. 158°19′ сх. д. / 56.16° пн. ш. 158.31° сх. д. / 56.16; 158.31 (Чинейнейн)
• , 1550 м, 56°04′ пн. ш. 158°22′ сх. д. / 56.06° пн. ш. 158.37° сх. д. / 56.06; 158.37 (Уксичан)
• , 1550 м, 55°50′ пн. ш. 158°20′ сх. д. / 55.84° пн. ш. 158.34° сх. д. / 55.84; 158.34 (Бонгапчи)
• , 1906 м, 55°49′48″ пн. ш. 157°59′06″ сх. д. / 55.83° пн. ш. 157.985° сх. д. / 55.83; 157.985 (Большой Паялпан)
• , 1811 м, 55°49′41″ пн. ш. 157°59′06″ сх. д. / 55.828° пн. ш. 157.985° сх. д. / 55.828; 157.985 (Паялпан)
• , 1980 м, 55°48′00″ пн. ш. 157°54′54″ сх. д. / 55.80° пн. ш. 157.915° сх. д. / 55.80; 157.915 (Малый Паялпан)
• Ічинська Сопка, 3621 м, 55°41′ пн. ш. 157°43′ сх. д. / 55.68° пн. ш. 157.72° сх. д. / 55.68; 157.72 (Ичинский) — активний
• (?)
  • , 1679 м, 55°36′ пн. ш. 157°37′ сх. д. / 55.600° пн. ш. 157.617° сх. д. / 55.600; 157.617 (Северный Черпук)
  • , 1962 м
• Хангар, 2000 м, 54°45′ пн. ш. 157°23′ сх. д. / 54.75° пн. ш. 157.38° сх. д. / 54.75; 157.38 (Хангар)

Вулкани Східно-Камчатського вулканічного поясу

Центрально-Камчатська депресія-рифт

Центрально-Камчатська депресія-рифт — це складна , що простягнулася на 750 км від північної Карагінської затоки до верхів'їв річки Камчатки. У ній можна виділити дві великі частини: протоку Літке на півночі і долини річок Камчатки та  — на півдні. Новітній вулканізм виявився тут у південній частині — від південного берега Карагінської затоки до річки .

• , 1145 м, 58°03′ пн. ш. 161°39′ сх. д. / 58.05° пн. ш. 161.65° сх. д. / 58.05; 161.65
• 1211 м, 57°52′ пн. ш. 162°41′ сх. д. / 57.86° пн. ш. 162.69° сх. д. / 57.86; 162.69 (Начикинский)

, 1211 м, 57°52′ пн. ш. 162°41′ сх. д. / 57.86° пн. ш. 162.69° сх. д. / 57.86; 162.69

• Шивелуч, 3283 м, 56°38′ пн. ш. 161°19′ сх. д. / 56.63° пн. ш. 161.32° сх. д. / 56.63; 161.32 — активний

Вулкани Харчинської групи

• , 1410 м, 56°26′ пн. ш. 160°49′ сх. д. / 56.44° пн. ш. 160.81° сх. д. / 56.44; 160.81 (Харчинский)
• , 720 м, 56°21′54″ пн. ш. 160°50′24″ сх. д. / 56.365° пн. ш. 160.84° сх. д. / 56.365; 160.84 (Заречный)

Вулкани

Найвищий із вулканів Камчатки — Ключевська Сопка (4750 м)

Багато вулкани цієї групи відносяться до числа найбільш активних і високих на півострові. Для них характерні максимальні в межах Камчатки обсяги четвертинних вулканічних порід — близько 5000 куб. км, що можна порівняти з об'ємом всіх вулканічних порід Японських островів. Група складається із 13 великих і численних дрібних вулканів, вони розташовані на щитоподібному плато, яке називають Ключевським долом. Його форма подібна до еліпсу, витягнутому в північно-східному напрямку, з діаметрами 90 і 75 км.

• , 2978 м, 56°07′ пн. ш. 160°35′ сх. д. / 56.11° пн. ш. 160.58° сх. д. / 56.11; 160.58
• , 3943 м, 56°04′ пн. ш. 160°28′ сх. д. / 56.07° пн. ш. 160.47° сх. д. / 56.07; 160.47
  • , 4057 м, 56°07′ пн. ш. 160°30′ сх. д. / 56.11° пн. ш. 160.50° сх. д. / 56.11; 160.50
  • 3943 м.
  • , 1 591 м, 55°21′ пн. ш. 159°51′ сх. д. / 55.35° пн. ш. 159.85° сх. д. / 55.35; 159.85
• Ключевська Сопка, 4750 м, 56°03′25″ пн. ш. 160°38′24″ сх. д. / 56.057° пн. ш. 160.64° сх. д. / 56.057; 160.64 — активний (найвищий вулкан Камчатки)
• Камінь, 4575 м, 56°01′ пн. ш. 160°35′ сх. д. / 56.02° пн. ш. 160.59° сх. д. / 56.02; 160.59
• Безіменний, 2866 м, 55°58′ пн. ш. 160°36′ сх. д. / 55.97° пн. ш. 160.60° сх. д. / 55.97; 160.60 — активний
• (комплекс вулканів)
  • Велика Зіміна
    • Овальна Зіміна, 3081 м, 55°52′ пн. ш. 160°35′ сх. д. / 55.87° пн. ш. 160.59° сх. д. / 55.87; 160.59
    • Гостра Зіміна, 2744 м, 55°52′ пн. ш. 160°37′ сх. д. / 55.86° пн. ш. 160.61° сх. д. / 55.86; 160.61
  • Мала Зіміна (Гірський Зуб), 2242 м, 55°52′ пн. ш. 160°38′ сх. д. / 55.86° пн. ш. 160.64° сх. д. / 55.86; 160.64
• Толбачик, 3682 м
  • Гострий Толбачик, 3682 м, 55°50′ пн. ш. 160°20′ сх. д. / 55.83° пн. ш. 160.33° сх. д. / 55.83; 160.33
  • Плоский Толбачик, 3140 м, 55°49′ пн. ш. 160°23′ сх. д. / 55.82° пн. ш. 160.39° сх. д. / 55.82; 160.39 — активний
• Велика Удіна, 2943 м, 55°46′ пн. ш. 160°32′ сх. д. / 55.76° пн. ш. 160.53° сх. д. / 55.76; 160.53
• Мала Удіна, 1945, 55°44′ пн. ш. 160°37′ сх. д. / 55.74° пн. ш. 160.62° сх. д. / 55.74; 160.62
• Кизимен, 2485 м, 55°08′ пн. ш. 160°19′ сх. д. / 55.13° пн. ш. 160.32° сх. д. / 55.13; 160.32 — активний

Східно-Камчатська грабен-синкліналь

Грабен-синкліналь має ширину 50-60 км і довжину 350 км. На заході вона обмежена Східно-Камчатським хребтом, а на сході — горстами і півостровів.

• хребет Гамчен
  • Богачевський
  • , 2150 м
  • , 2070м
  • , 2576 м
  • 2020 м
• Кроноцька сопка, 3528 м
• , 1856 м
• , 1552 м

Узонсько-Гейзерна депресія

Кальдера Узон

Долина гейзерів

Депресія утворена двома кальдерами, що злилися, — Узон і Гейзерна. Її діаметри становлять 10 і 18 км. По краю депресії розташований кільцевий розлом, виражений у вигляді уступу.

• , 2353 м
• Кальдера Узон, 1617 м
• Долина гейзерів
• Унана, 2194 м
• , 1720 м
• , 1100 м
• , 1200 м

Каримсько-Малосем'ячицька вулкана-тектонічна депресія

Депресія утворена двома кальдерами: Малосем'ячицькою та Великою Каримською.

• Малий Семячик, 1560 метрів
• , 1486 метрів
• Двір, 1485 м
• , 1100 м

Жупановсько-Дзендзурська група

Група вулканів утворює гірський хребет, що тягнеться в північно-західному напрямку, що продовжує підняття Шипунського півострова. Складові його вулкани насаджені на розломи, що січуться міоценовими та пліоценовими вулканогенними породи.

• , 2958 м
• , 2159 м

Авачинсько-Коряцька група

Вулкани цієї групи розташовані ланцюгом у північно-західному напрямку. Вони розташовані уздовж північного борту Авачинського грабена і насаджені на глибинний розлом, січний грабен уздовж його північного борту.

• Ааг, 2310 м
• Арік, 2156 м
• Коряцька сопка, 3456 м — активний
• Авачинська сопка, 2741 м — активний
• , 2190 м

Східний хребет

Вулкан Бакенінг, вид із південного боку

У ранньому плейстоцені на території сучасного Східного хребта виникли великі покриви базальтових лав. У середньому плейстоцені почалося зростання горстових структур, розмив лавових покривів і почали утворюватися стратовулкани. Активність останніх швидко припинилася, наразі вулкани є сильно зруйнованими.

• , 2346 м
• , 2092 м
• , 1224 м
• , 1893 м
• , 1647 м
• , 2277 м
• , 1556 м

Південно-Камчатська грабен-синкліналь

Вілючинський вулкан

Грабен-синкліналь простягається на 170 км від Авачинського грабена на півночі до мису Лопатка на півдні. Тут розташовані понад 600 дрібних вулканів (включаючи лавові купола і шлакові конуси) і понад 80 великих вулканів.

• , 2175 м

Депресія Толмачов діл

Вулкан Опала — найвищий вулкан Толмачова долу

Вулкан Горілий, кислотне озеро в одному з кратерів

Депресія розташована між верхів'ями річок та Опала. У її центрі розташована кальдера , з якого бере початок річка . Навколо розташовані великі кальдери вулканів.

• , 1139 м
• Толмачова, 1415 м
• , 1 363 м
  • Горілий, 1829 м
• , 2475 м
  • , 736 м
• , 2323 м
• Асача, 1910 м
  • , 885 м

Вулкан-тектонічна Голигінська депресія

Депресія розташована на півдні Камчатки, у басейні річки Голигіної.

• , 2087 м
• , 1322 м
• , 1079 м
• і вулкан , 985 м

Паужетська-Курильська вулкано-тектонічна депресія

Депресія розташована на півдні Камчатського півострова, її діаметри дорівнюють 26 і 20 км, а площа становить 450 кв. км. Гірська структура має складну будову і представлена горстоподібними припіднятими блоками, грабенами і кальдерами.

• Кальдера Курильське озеро
• (Дикий Гребінь), 1 079 м
• 1578 м
• , 1953 м
• , 2156 м
• , 1812 м

Примітки

1. * Назва в офіційному англомовному списку
2. Апродов В.А. Вулканы. — Москва : "Мысль", 1982. — С. 35—54.
3. . Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 12 вересня 2021.
4. Volcanoes of Kamchatka (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 12 серпня 2010. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |description= ()

Література

• , Каталог действующих вулканов Камчатки // Бюлл. вулканол. станции. 1957. № 25.
• Цепь Плутона / Послесл. и науч. ред. . — М. : , 1973. — 336, [32] с. — (XX век: Путешествия. Открытия. Исследования) — 150500 прим.
• ^[ru]. Каменные факелы Камчатки. — Новосибирск : Наука, 1974. — 176 с.

• Рудич К. Н. Каменные факелы Камчатки. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — Новосибирск : Наука, 1978. — 192 с. — (Научно-популярная серия)

Посилання

• Фотографічна база даних «Активність вулканів Камчатки [ 6 грудня 2019 у Wayback Machine.]»
• Вебкамери [ 6 грудня 2019 у Wayback Machine.] Камчатського філії Фіц ЕГС РАН
• Один з найбільш повних списків вулканів Камчатки [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Вулканический район Камчатки (физическая карта, масштаб 1:1 000 000) // Национальный атлас России. — М. : Роскартография, 2004. — Т. 1. — С. 272. — 3000 прим. — .
• Holocene Volcanoes in Kamchatka [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
• Global Volcanism Program, Volcanoes of Kamchatka and Mainland Asia [ 12 вересня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
• Вулкани Камчатки [ 12 вересня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Фонду «Охорона природної спадщини» [ 11 серпня 2007 у Wayback Machine.](рос.)