Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Септимія Зенобія (Зиновія) (лат. Septimia Zenobia; дав.-гр. Σεπτιμία Ζηνοβία; араб. زنوبيا) або Бат Заббай (бл. 240 — бл. 274) — фактична правителька Пальмірського царства, що володарювала в 267—272 роках від імені свого малолітнього сина, Вабаллата. Була дружиною першого правителя Царства, Одената. Протистояла Римській імперії, але згодом була переможена імператором Авреліаном та взята в полон.
| Зенобія лат. Septimia Zenobia дав.-гр. Σεπτιμία Ζηνοβία | |
|---|---|
 | |
| Цариця Пальміри | |
| Правління | 267—272 |
| Попередник | посаду створено |
| Наступник | немає |
| Біографічні дані | |
| Імена | арам. בת זבי |
| Народження | 240 Пальміра, Сирія Палестинська, Римська імперія |
| Смерть | 275 Тіволі, Італія (Стародавній Рим), Римська імперія |
| У шлюбі з | Оденат |
| Діти | Вабаллат, d і d |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ім'я
Вона носила прізвисько Септимія, а її рідне ім'я було Бат Заббай (що означає «дочка Заббая»). Вона використовувала ім'я Зенобія («та, життя якої походить від Зевса»). Філолог вважав, що ім'я Бат Заббай зазнало незначної зміни при перекладі. У Пальмірі такі імена, як Забейда, Забділа, Заббай чи Забда, часто трансформувались у «Зенобіос» (чоловічий рід) та «Зенобія» (жіночий рід), коли їх писали грецькою мовою. Історик вважав, що цариця використовувала грецьке ім'я як переклад свого рідного імені на повагу до своїх грецьких підданих. Історик ІХ століття Аль-Табарі у своєму вигаданому викладі написав, що цариця звали Наїла аль-Забба. А маніхейські джерела називали її «Таді».
Життєпис
Вийшла заміж у віці приблизно 16 років за пальмірського «короля королів» Одената та була його другою дружиною. Після загибелі чоловіка від нез'ясованих обставин правила від імені їхнього спільного сина, Вабаллата. Продовжуючи політику чоловіка, спочатку визнавала верховенство римських імператорів, проте згодом посварилася з Римом і захопила в нього спочатку Анатолію, а потім і Єгипет. Намагалася перетворити Пальміру на центр усього Близького Сходу.
Здолати сили Зенобії вдалося лише імператорові Авреліану, який у 271 і 272 розгромив пальмірців біля Антіохії та Емеси. Цариця потрапила в полон і під час тріумфу в 274 проведена вулицями Рима в золотих ланцюгах. Отримала від імператора маєток у Тібурі, де й завершила свої роки.
Жодної сучасної статуї Зенобії не було знайдено ні в Пальмірі, ні деінде, збереглися лише написи на постаментах статуй, що свідчить про те, що колись на цьому місці стояла статуя королеви. Найбільш відомими зображеннями Зенобії є ідеалізовані її портрети, знайдені на її монетах. Пальміринові скульптури, як правило, були знеособленими, на відміну від грецьких та римських: статуя Зенобії дала б уявлення про її загальний стиль в одязі та прикрасах, але не виявила б її справжнього вигляду. Британський науковець Вільям Райт відвідав Пальміру наприкінці XIX століття в марних пошуках скульптури королеви.
Образ
На додаток до археологічних свідчень, життя Зенобії було зафіксовано в різних стародавніх джерелах, але багато з них є помилковими або сфабрикованими; «Історія Августа» — пізньоримська збірка біографій, є найбільш помітним (хоча і ненадійним) джерелом епохи. Автор (або автори) «Історії Августи» знайшли багато подій та листів, що приписуються Зенобії. Деякі з цих історій є підтвердженими з інших джерел і є достовірнішими. Візантійський літописець Іоанн Зонара вважається важливим джерелом інформації про Зенобію.
Зенобія є однією з національних героїнь Сирії та символом . Портрет цариці був зображений на колишній банкноті в 500 сирійських фунтів.
На честь правительки названо астероїд 840 Зенобія.
Інтернет-ресурси
- Vaballathus and Zenobia
- Zenobia: empress of Palmyra (267—272)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Septimiya Zenobiya Zinoviya lat Septimia Zenobia dav gr Septimia Zhnobia arab زنوبيا abo Bat Zabbaj bl 240 bl 274 faktichna pravitelka Palmirskogo carstva sho volodaryuvala v 267 272 rokah vid imeni svogo malolitnogo sina Vaballata Bula druzhinoyu pershogo pravitelya Carstva Odenata Protistoyala Rimskij imperiyi ale zgodom bula peremozhena imperatorom Avrelianom ta vzyata v polon Zenobiya lat Septimia Zenobia dav gr Septimia ZhnobiaCaricya PalmiriPravlinnya267 272Poperednikposadu stvorenoNastupniknemayeBiografichni daniImenaaram בת זבי Narodzhennya240 Palmira Siriya Palestinska Rimska imperiyaSmert275 Tivoli Italiya Starodavnij Rim Rimska imperiyaU shlyubi zOdenatDitiVaballat d i d Mediafajli u Vikishovishi Proshalnij poglyad carici Zenobiyi na Palmiru Gerbert ShmalcDenarij ZenobiyiIm yaVona nosila prizvisko Septimiya a yiyi ridne im ya bulo Bat Zabbaj sho oznachaye dochka Zabbaya Vona vikoristovuvala im ya Zenobiya ta zhittya yakoyi pohodit vid Zevsa Filolog vvazhav sho im ya Bat Zabbaj zaznalo neznachnoyi zmini pri perekladi U Palmiri taki imena yak Zabejda Zabdila Zabbaj chi Zabda chasto transformuvalis u Zenobios cholovichij rid ta Zenobiya zhinochij rid koli yih pisali greckoyu movoyu Istorik vvazhav sho caricya vikoristovuvala grecke im ya yak pereklad svogo ridnogo imeni na povagu do svoyih greckih piddanih Istorik IH stolittya Al Tabari u svoyemu vigadanomu vikladi napisav sho caricya zvali Nayila al Zabba A manihejski dzherela nazivali yiyi Tadi ZhittyepisVijshla zamizh u vici priblizno 16 rokiv za palmirskogo korolya koroliv Odenata ta bula jogo drugoyu druzhinoyu Pislya zagibeli cholovika vid nez yasovanih obstavin pravila vid imeni yihnogo spilnogo sina Vaballata Prodovzhuyuchi politiku cholovika spochatku viznavala verhovenstvo rimskih imperatoriv prote zgodom posvarilasya z Rimom i zahopila v nogo spochatku Anatoliyu a potim i Yegipet Namagalasya peretvoriti Palmiru na centr usogo Blizkogo Shodu Zdolati sili Zenobiyi vdalosya lishe imperatorovi Avrelianu yakij u 271 i 272 rozgromiv palmirciv bilya Antiohiyi ta Emesi Caricya potrapila v polon i pid chas triumfu v 274 provedena vulicyami Rima v zolotih lancyugah Otrimala vid imperatora mayetok u Tiburi de j zavershila svoyi roki Zhodnoyi suchasnoyi statuyi Zenobiyi ne bulo znajdeno ni v Palmiri ni deinde zbereglisya lishe napisi na postamentah statuj sho svidchit pro te sho kolis na comu misci stoyala statuya korolevi Najbilsh vidomimi zobrazhennyami Zenobiyi ye idealizovani yiyi portreti znajdeni na yiyi monetah Palmirinovi skulpturi yak pravilo buli zneosoblenimi na vidminu vid greckih ta rimskih statuya Zenobiyi dala b uyavlennya pro yiyi zagalnij stil v odyazi ta prikrasah ale ne viyavila b yiyi spravzhnogo viglyadu Britanskij naukovec Vilyam Rajt vidvidav Palmiru naprikinci XIX stolittya v marnih poshukah skulpturi korolevi ObrazNa dodatok do arheologichnih svidchen zhittya Zenobiyi bulo zafiksovano v riznih starodavnih dzherelah ale bagato z nih ye pomilkovimi abo sfabrikovanimi Istoriya Avgusta piznorimska zbirka biografij ye najbilsh pomitnim hocha i nenadijnim dzherelom epohi Avtor abo avtori Istoriyi Avgusti znajshli bagato podij ta listiv sho pripisuyutsya Zenobiyi Deyaki z cih istorij ye pidtverdzhenimi z inshih dzherel i ye dostovirnishimi Vizantijskij litopisec Ioann Zonara vvazhayetsya vazhlivim dzherelom informaciyi pro Zenobiyu Zenobiya ye odniyeyu z nacionalnih geroyin Siriyi ta simvolom Portret carici buv zobrazhenij na kolishnij banknoti v 500 sirijskih funtiv Na chest pravitelki nazvano asteroyid 840 Zenobiya Internet resursiVaballathus and Zenobia Zenobia empress of Palmyra 267 272