Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Заставна значення Заста вна місто в Україні на Буковині адміністрат

Заставна

Заставна
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Заставна (значення).

Заста́вна — місто в Україні, на Буковині, адміністративний центр Заставнівської міської громади Чернівецького району Чернівецької області.

Заставна
image image
Герб Заставни Прапор Заставни
image
В'їзд у Заставну
Основні дані
Країна image Україна
Регіон Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Заставнівська міська громада
Код КАТОТТГ UA73060190010067621
Засноване 1589 (435 років)
Статус міста від 1940 року
Населення ▼ 7750 (01.01.2022)
 - повне ▼ 7750 (01.01.2022)
Поштові індекси 59400—59405
Телефонний код +380-3737
Координати 48°31′13″ пн. ш. 25°50′42″ сх. д. / 48.52028° пн. ш. 25.84500° сх. д. / 48.52028; 25.84500Координати: 48°31′13″ пн. ш. 25°50′42″ сх. д. / 48.52028° пн. ш. 25.84500° сх. д. / 48.52028; 25.84500
Водойма р. Совиця Заставнівська
Назва мешканців заставня́нин, заставня́нка, заставня́ни
День міста 22 травня
Відстань
Найближча залізнична станція Заставна
До обл./респ. центру
 - автошляхами 29 км
До Києва
 - залізницею 586 км
 - автошляхами 516 км
Міська влада
Адреса 59400, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, м. Заставна, вул. Самоврядування, 9
Вебсторінка Заставнівська міська рада

image Заставна у Вікісховищі

Мапа
image
image
Заставна

Географія

Місто Заставна — провінційне сучасне містечко, компактний житлово-промисловий комплекс. Розташоване на південному заході України за 29 км від обласного центру та 75 км від румунського кордону. З півночі на південь міста тече річка Совиця Заставнівська. Заставну з північної частині перетинає одноколійна залізнична лінія Веренчанка — Вікна Буковини, якою вивозиться сільськогосподарська продукція. Через місто пролягає автошлях територіального значення Т 2602.

Територія міста становить, по звітності, 1010,7 га існуюча межа міста займає площу 1380,7 га, тому до оцінки прийнята така площа. Житловий фонд міста на цей період становить 234,65 тис. м² загальної площі, у тому числі державний і відомчий сектор — 51,92 тис. м², у приватній власності — 182,73 тис. м². Середня житлова забезпеченість 22,78 м² на одного мешканця.

Історія

image
Герб міста 1934 року

Найдавніша письмова згадка про Заставну датується 1589 роком. Перші поселенці прийшли в Заставну з півночі ще у ХІІ столітті. Походження назви міста не до кінця з'ясовано, хоча, ймовірно, що назва міста походить від митної «застави», яка розташовувалася тут на переправі через річку Совиця. Існує також думка, що місце отримало назву завдяки своєму розташуванню: Заставну оточують три ставки.

У Галицько-Волинському літописі згадується дорога від Василева — тодішнього великого торгового центру на Дністрі — до Чернівців. У найвдалішому місці для переправи через річку Совицю стояла «застава» — щось на зразок контрольно-пропускного пункту, де брали мито з купців. Ця річка, яка в ті часи була повноводною, перетворилася у наші дні на невеличкий потічок. Хоча є й інші версії щодо назви.

З XVII століття Заставнівські землі переходили з рук в руки різним панам. Жителями-кріпаками власники торгували як звичайним товаром. Феодальні маєтки дробилися і продавалися. За часів панування Австрії в місті знаходилася резиденція повітового суду.

Герб Заставни румунського періоду був затверджений 1934 року. В щиті зображено два срібних рибальських гачки в червоному полі, внизу в срібних хвилях — червона риба. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежками. Пізніше, 18 липня 2001 року рішенням XXI сесії міської ради XXIII скликання герб міста було змінено на новий, який діє і на сьогоднішній день.

Хроніка

  • 1589 р. — перша згадка про місто, яке в історичних джерелах згадується у тогочасній грамоті.
  • 1637 р. — половина Заставни була продана пану Юрашковичу за 500 срібних талерів, друга половина — Матіяшу.
  • 1730 р. — битва під Заставною. Російські війська під командуванням Мініха, під час походу на Хотин, розбили турецькі та татарські війська.
  • 1782 р. — Заставна стала власністю пана Туркула. В селі тоді налічувалося 106 подвір'їв, 1035 жителів.
  • 1836 р. — з 331 двору 31 немав землі, а з 300, що володіли землею, 130 немали робочої худоби. У селі було 27 заможних господарів.
  • 1837 р. — відповідно з укладеною угодою з поміщиком, селянин зобов'язаний був давати йому певну кількість курей, яєць тощо. З квітня по листопад селянин відробляв зі своїм тяговим інвентарем 70 днів панщини, причому, 24 з них ненормовані — від зорі до зорі.
  • 1844 р. — відкрито українську початкову школу для хлопчиків.
  • 1848 р. — ліквідація панщини в Австрійській імперії. Безземельних — 248 дворів, що становило близько половини усіх селянських дворів.
  • 1850 р. — відкрито олійню з кінним приводом, дещо пізніше — водяний млин.
  • 1865 р. — народився Микола Іванович Івасюк, який став відомим українським художником, автором картин «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком» та багатьох інших.
  • 1866 р. — у Заставні 2622 жителі, 41 дитина відвідує школу.
  • 1901—1964 рр. — у Заставні творив самобутній різьбяр Дмитро Юрчук.
  • 1902 р. — відкрито школу для дівчаток із заможних родин.
  • 1905 р. — село Заставна стає центром повіту.
  • 1910 р. — У Заставні налічується 84 ремісники, 137 торговців.
  • 1911 р. — створено філія товариства «Руська бесіда» і музично-хорове товариство «Заставнівський Боян».
  • 1913 р. — масова еміграція до Канади. Емігрувало 304 чол.
  • жовтень 1918 р. — створена революційна рада. Скликання народного віча за возз'єднання з Україною.
  • листопад 1918 р. — тимчасова окупація Заставни військами боярської Румунії.
  • 1921 р. — у Заставні діяв стан облоги румунськими військами і жандармами. Населення позбавили елементарних прав. З вечора до ранку заборонялося виходити на вулиці.
  • 1923 р. — селяни подали у Бухарест скаргу на неправильні дії аграрної комісії з розподілу земель поміщика Вейсгласа. Скаргу відхилили.
  • 1926 р. — у Заставні було 7 великих землевласників, яким належало 1300 га землі.
  • 1937 р. — до Канади емігрувало 160 осіб.
  • 1940 р. — Заставну окупували радянські війська. Заставна отримала статус міста районного підпорядкування, адміністративний центр Заставнівського району.
image
Меморіал, присвячений містянам-жертвам Голокосту (Холон, Ізраїль)
  • 1941 р. — Утворено колгосп та відкрито міську бібліотеку.
  • березень 1944 р. — Заставну звільнили від нацистів гвардійці 64-ї танкової бригади радянської армії. М. Д. Микитей розпочала свою трудову діяльність у сільському господарстві.
  • 28 січня 1945 р. — дата виходу газети «Прапор перемоги» (тираж — 800 примірників).
  • 1946 р. — створено самодіяльний духовий оркестр районного Будинку культури.
  • 1947—1951 рр. — М. Д. Микитей очолює комсомольсько-молодіжну ланку.
  • 1948—1967 рр. — у місті збудовано 957 житлових будинків.
  • 1950 р. — М. Д. Микитей удостоєна звання Героя соціалістичної праці.
  • 1951 р. — ланкова Марія Маноліївна Кошмарик удостоєна звання Героя соціалістичної праці. М. Д. Микитей очолив сільськогосподарську школу та нагороджений другим орденом Леніна.
  • 1952 р. — доярка — Олександра Петрівна Зубик удостоєна звання Героя соціалістичної праці. М. Д. Микитей відвідала Румунію.
  • 1953 р. — створено народний самодіяльний театр районного Будинку культури. М. Д. Микитей відвідала Чехословаччину.
  • 1954 р. — відкрито районну бібліотеку для дітей. М. Д. Микитей закінчила сільськогосподарську школу.
  • 1955 р. — заснована районна друкарня. М. Д. Микитей обрано депутатом Верховної Ради УРСР.
  • 1958 р. — збудований маслозавод. М. Д. Микитей нагороджена третім орденом Леніна.
  • 1960 р. — відкрито дитячу музичну школу. М. Д. Микитей відвідала Югославію.
  • 1964 р. — почала працювати фабрика побутових товарів. М. Д. Микитей брала участь у роботі Всесвітнього конгресу жінок.
  • 1965 р. — проведено розкопки на околицях міста. Давні кургани датуються ІІ тисячоліттям до н. е. М. Д. Микитей призначили головою колгоспу.
  • 1970 р. — встановлено пам'ятник на братській могилі у міському парку.
  • 1985 р. — відкрито Міський Будинок природи.
  • 1986 р. — засновано клуб «Золотий вік».
  • 1991 р. — на базі міської школи № 1 відкрито школу-гімназію.
  • 1992 р. — засновано міжрегіональний фестиваль «Дністрові зорі» Заставнівським, Заліщицьким і Городенківським районами.
  • 2001 р. — на міській центральній площі встановлено пам'ятник Т. Г. Шевченку.
  • 2018 р. — адміністративний центр Заставнівської міської громади.
  • 17 липня 2020 р. — в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заставнівського району, місто увійшло до складу новоутвореного Чернівецького району.
  • 7 липня 2022 р. — рішенням Заставнівської міської ради дерусифіковані деякі вулиці міста Заставна та Малого Кучурова.

Населення

Населення міста Заставна станом на 1 січня 2011 року становила 12 159 осіб, на 1 січня 2022 року — 7 750 осіб.

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність Відсоток
українці 98,33 %
інші/не вказали 1,67 %

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,81 %
інші/не вказали 1,19 %

Інфраструктура

Місто достатньо забезпечене місцями масового відпочинку населення: два парки відпочинку, сквери, 8 ставів.

У Заставні діє музична, спортивна, художня школа, гімназія, загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів, а також професійно-технічне училище, яке готує бухгалтерів, кухарів, столярів, трактористів, автослюсарів та ін. Життя міста кипить навколо центральної площі. Тут зосереджені основні об'єкти життєдіяльності: ринок, кафе, бари, ресторани, готель, універмаг тощо, а також чимало фонтанів, які функціонують на великі свята. Активно будуються нові кафе, бари, ресторани, магазини та просто житлові будинки.

Культура

Щоліта (кінець липня — початок серпня) в місті відбувається міжнародний зліт байкерів з усієї України, і навіть із закордону. Байк-фест «Мотобуковина» щорічно налічує понад 300 гостей на залізних конях, у тому числі і з Польщі, Естонії, Білорусі, Росії, Румунії, Швеції, Фінляндії тощо). Це фестиваль міжнародного масштабу. Щорічно тут присутні українські і російські рок-гурти. Наприклад, тут побували такі відомі рок-гурти, як російський «Коррозия металла», та британський «Death Valley Screamers» на чолі із Шонном Каром (колишнім зятем екс-прем'єрки України).

Природа

Відомі особи

Народилися

Працювали

  • Молодий журналіст, а тепер відома дитяча письменниця Зірка Мензатюк у місцевій районній газеті «Прапор перемоги».

Пов'язані з містом

Заставна є батьківщиною відомого буковинського художника Миколи Івасюка (1865—1937). Тут збереглася його родинна хата, а міську художню школу прикрашає меморіальна дошка на його честь.

Кельман Андрій Григорович (06.04.1988 — 21.06.2023) — український військовик, учасник російсько-української війни.

Особливих визначних пам'яток в місті немає, проте варто відвідати місцевий краєзнавчий музей (вул. Незалежності, 88), перший відділ якого розповідає про природу Заставнівщини, а другий — про історію району з найдавніших часів. Крім того в місті діє етнографічний музей «Джерело» (вул. Самоврядування, 5), створений при гімназії № 1, і присвячений етнографії та побуту Заставнівщини.

Галерея

  • image
    Синагога

Цікаві посилання

  • Офіційний сайт байк-фесту «Мотобуковина» [ 21 липня 2019 у Wayback Machine.]
  • Zastavna (Ukraine) [ 30 грудня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Рішення Заставнівської міської ради від 07.07.2022 року № 443/29-2022.
  4. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  5. Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Кельман Андрій Григорович (06.04.1988 - 21.06.2023) с. Бирлівка (м. Заставна, Чернівецька обл.). Бершадська міська рада Вінницької області. Всі права захищено. Копіпаст і рерайт статей заборонено. (укр.). Процитовано 12 березня 2024.
  8. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 жовтня 2010.

Джерела та література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заставна


image Це незавершена стаття з географії Чернівецької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zastavna znachennya Zasta vna misto v Ukrayini na Bukovini administrativnij centr Zastavnivskoyi miskoyi gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti Zastavna Gerb Zastavni Prapor Zastavni V yizd u Zastavnu Osnovni dani Krayina Ukrayina Region Chernivecka oblast Rajon Cherniveckij rajon Gromada Zastavnivska miska gromada Kod KATOTTG UA73060190010067621 Zasnovane 1589 435 rokiv Status mista vid 1940 roku Naselennya 7750 01 01 2022 povne 7750 01 01 2022 Poshtovi indeksi 59400 59405 Telefonnij kod 380 3737 Koordinati 48 31 13 pn sh 25 50 42 sh d 48 52028 pn sh 25 84500 sh d 48 52028 25 84500 Koordinati 48 31 13 pn sh 25 50 42 sh d 48 52028 pn sh 25 84500 sh d 48 52028 25 84500 Vodojma r Sovicya Zastavnivska Nazva meshkanciv zastavnya nin zastavnya nka zastavnya ni Den mista 22 travnya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Zastavna Do obl resp centru avtoshlyahami 29 km Do Kiyeva zalizniceyu 586 km avtoshlyahami 516 km Miska vlada Adresa 59400 Chernivecka obl Cherniveckij r n m Zastavna vul Samovryaduvannya 9 Vebstorinka Zastavnivska miska rada Zastavna u Vikishovishi Mapa ZastavnaGeografiyaMisto Zastavna provincijne suchasne mistechko kompaktnij zhitlovo promislovij kompleks Roztashovane na pivdennomu zahodi Ukrayini za 29 km vid oblasnogo centru ta 75 km vid rumunskogo kordonu Z pivnochi na pivden mista teche richka Sovicya Zastavnivska Zastavnu z pivnichnoyi chastini peretinaye odnokolijna zaliznichna liniya Verenchanka Vikna Bukovini yakoyu vivozitsya silskogospodarska produkciya Cherez misto prolyagaye avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 2602 Teritoriya mista stanovit po zvitnosti 1010 7 ga isnuyucha mezha mista zajmaye ploshu 1380 7 ga tomu do ocinki prijnyata taka plosha Zhitlovij fond mista na cej period stanovit 234 65 tis m zagalnoyi ploshi u tomu chisli derzhavnij i vidomchij sektor 51 92 tis m u privatnij vlasnosti 182 73 tis m Serednya zhitlova zabezpechenist 22 78 m na odnogo meshkancya IstoriyaGerb mista 1934 roku Najdavnisha pismova zgadka pro Zastavnu datuyetsya 1589 rokom Pershi poselenci prijshli v Zastavnu z pivnochi she u HII stolitti Pohodzhennya nazvi mista ne do kincya z yasovano hocha jmovirno sho nazva mista pohodit vid mitnoyi zastavi yaka roztashovuvalasya tut na perepravi cherez richku Sovicya Isnuye takozh dumka sho misce otrimalo nazvu zavdyaki svoyemu roztashuvannyu Zastavnu otochuyut tri stavki U Galicko Volinskomu litopisi zgaduyetsya doroga vid Vasileva todishnogo velikogo torgovogo centru na Dnistri do Chernivciv U najvdalishomu misci dlya perepravi cherez richku Sovicyu stoyala zastava shos na zrazok kontrolno propusknogo punktu de brali mito z kupciv Cya richka yaka v ti chasi bula povnovodnoyu peretvorilasya u nashi dni na nevelichkij potichok Hocha ye j inshi versiyi shodo nazvi Z XVII stolittya Zastavnivski zemli perehodili z ruk v ruki riznim panam Zhitelyami kripakami vlasniki torguvali yak zvichajnim tovarom Feodalni mayetki drobilisya i prodavalisya Za chasiv panuvannya Avstriyi v misti znahodilasya rezidenciya povitovogo sudu Gerb Zastavni rumunskogo periodu buv zatverdzhenij 1934 roku V shiti zobrazheno dva sribnih ribalskih gachki v chervonomu poli vnizu v sribnih hvilyah chervona riba Shit uvinchanij sribnoyu miskoyu koronoyu z troma vezhkami Piznishe 18 lipnya 2001 roku rishennyam XXI sesiyi miskoyi radi XXIII sklikannya gerb mista bulo zmineno na novij yakij diye i na sogodnishnij den Hronika 1589 r persha zgadka pro misto yake v istorichnih dzherelah zgaduyetsya u togochasnij gramoti 1637 r polovina Zastavni bula prodana panu Yurashkovichu za 500 sribnih taleriv druga polovina Matiyashu 1730 r bitva pid Zastavnoyu Rosijski vijska pid komanduvannyam Miniha pid chas pohodu na Hotin rozbili turecki ta tatarski vijska 1782 r Zastavna stala vlasnistyu pana Turkula V seli todi nalichuvalosya 106 podvir yiv 1035 zhiteliv 1836 r z 331 dvoru 31 nemav zemli a z 300 sho volodili zemleyu 130 nemali robochoyi hudobi U seli bulo 27 zamozhnih gospodariv 1837 r vidpovidno z ukladenoyu ugodoyu z pomishikom selyanin zobov yazanij buv davati jomu pevnu kilkist kurej yayec tosho Z kvitnya po listopad selyanin vidroblyav zi svoyim tyagovim inventarem 70 dniv panshini prichomu 24 z nih nenormovani vid zori do zori 1844 r vidkrito ukrayinsku pochatkovu shkolu dlya hlopchikiv 1848 r likvidaciya panshini v Avstrijskij imperiyi Bezzemelnih 248 dvoriv sho stanovilo blizko polovini usih selyanskih dvoriv 1850 r vidkrito olijnyu z kinnim privodom desho piznishe vodyanij mlin 1865 r narodivsya Mikola Ivanovich Ivasyuk yakij stav vidomim ukrayinskim hudozhnikom avtorom kartin V yizd Bogdana Hmelnickogo v Kiyiv Bogun pid Berestechkom ta bagatoh inshih 1866 r u Zastavni 2622 zhiteli 41 ditina vidviduye shkolu 1901 1964 rr u Zastavni tvoriv samobutnij rizbyar Dmitro Yurchuk 1902 r vidkrito shkolu dlya divchatok iz zamozhnih rodin 1905 r selo Zastavna staye centrom povitu 1910 r U Zastavni nalichuyetsya 84 remisniki 137 torgovciv 1911 r stvoreno filiya tovaristva Ruska besida i muzichno horove tovaristvo Zastavnivskij Boyan 1913 r masova emigraciya do Kanadi Emigruvalo 304 chol zhovten 1918 r stvorena revolyucijna rada Sklikannya narodnogo vicha za vozz yednannya z Ukrayinoyu listopad 1918 r timchasova okupaciya Zastavni vijskami boyarskoyi Rumuniyi 1921 r u Zastavni diyav stan oblogi rumunskimi vijskami i zhandarmami Naselennya pozbavili elementarnih prav Z vechora do ranku zaboronyalosya vihoditi na vulici 1923 r selyani podali u Buharest skargu na nepravilni diyi agrarnoyi komisiyi z rozpodilu zemel pomishika Vejsglasa Skargu vidhilili 1926 r u Zastavni bulo 7 velikih zemlevlasnikiv yakim nalezhalo 1300 ga zemli 1937 r do Kanadi emigruvalo 160 osib 1940 r Zastavnu okupuvali radyanski vijska Zastavna otrimala status mista rajonnogo pidporyadkuvannya administrativnij centr Zastavnivskogo rajonu Memorial prisvyachenij mistyanam zhertvam Golokostu Holon Izrayil 1941 r Utvoreno kolgosp ta vidkrito misku biblioteku berezen 1944 r Zastavnu zvilnili vid nacistiv gvardijci 64 yi tankovoyi brigadi radyanskoyi armiyi M D Mikitej rozpochala svoyu trudovu diyalnist u silskomu gospodarstvi 28 sichnya 1945 r data vihodu gazeti Prapor peremogi tirazh 800 primirnikiv 1946 r stvoreno samodiyalnij duhovij orkestr rajonnogo Budinku kulturi 1947 1951 rr M D Mikitej ocholyuye komsomolsko molodizhnu lanku 1948 1967 rr u misti zbudovano 957 zhitlovih budinkiv 1950 r M D Mikitej udostoyena zvannya Geroya socialistichnoyi praci 1951 r lankova Mariya Manoliyivna Koshmarik udostoyena zvannya Geroya socialistichnoyi praci M D Mikitej ocholiv silskogospodarsku shkolu ta nagorodzhenij drugim ordenom Lenina 1952 r doyarka Oleksandra Petrivna Zubik udostoyena zvannya Geroya socialistichnoyi praci M D Mikitej vidvidala Rumuniyu 1953 r stvoreno narodnij samodiyalnij teatr rajonnogo Budinku kulturi M D Mikitej vidvidala Chehoslovachchinu 1954 r vidkrito rajonnu biblioteku dlya ditej M D Mikitej zakinchila silskogospodarsku shkolu 1955 r zasnovana rajonna drukarnya M D Mikitej obrano deputatom Verhovnoyi Radi URSR 1958 r zbudovanij maslozavod M D Mikitej nagorodzhena tretim ordenom Lenina 1960 r vidkrito dityachu muzichnu shkolu M D Mikitej vidvidala Yugoslaviyu 1964 r pochala pracyuvati fabrika pobutovih tovariv M D Mikitej brala uchast u roboti Vsesvitnogo kongresu zhinok 1965 r provedeno rozkopki na okolicyah mista Davni kurgani datuyutsya II tisyacholittyam do n e M D Mikitej priznachili golovoyu kolgospu 1970 r vstanovleno pam yatnik na bratskij mogili u miskomu parku 1985 r vidkrito Miskij Budinok prirodi 1986 r zasnovano klub Zolotij vik 1991 r na bazi miskoyi shkoli 1 vidkrito shkolu gimnaziyu 1992 r zasnovano mizhregionalnij festival Dnistrovi zori Zastavnivskim Zalishickim i Gorodenkivskim rajonami 2001 r na miskij centralnij ploshi vstanovleno pam yatnik T G Shevchenku 2018 r administrativnij centr Zastavnivskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 r v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Zastavnivskogo rajonu misto uvijshlo do skladu novoutvorenogo Cherniveckogo rajonu 7 lipnya 2022 r rishennyam Zastavnivskoyi miskoyi radi derusifikovani deyaki vulici mista Zastavna ta Malogo Kuchurova NaselennyaNaselennya mista Zastavna stanom na 1 sichnya 2011 roku stanovila 12 159 osib na 1 sichnya 2022 roku 7 750 osib Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 98 33 inshi ne vkazali 1 67 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 81 inshi ne vkazali 1 19 InfrastrukturaMisto dostatno zabezpechene miscyami masovogo vidpochinku naselennya dva parki vidpochinku skveri 8 staviv U Zastavni diye muzichna sportivna hudozhnya shkola gimnaziya zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv a takozh profesijno tehnichne uchilishe yake gotuye buhgalteriv kuhariv stolyariv traktoristiv avtoslyusariv ta in Zhittya mista kipit navkolo centralnoyi ploshi Tut zoseredzheni osnovni ob yekti zhittyediyalnosti rinok kafe bari restorani gotel univermag tosho a takozh chimalo fontaniv yaki funkcionuyut na veliki svyata Aktivno buduyutsya novi kafe bari restorani magazini ta prosto zhitlovi budinki KulturaSholita kinec lipnya pochatok serpnya v misti vidbuvayetsya mizhnarodnij zlit bajkeriv z usiyeyi Ukrayini i navit iz zakordonu Bajk fest Motobukovina shorichno nalichuye ponad 300 gostej na zaliznih konyah u tomu chisli i z Polshi Estoniyi Bilorusi Rosiyi Rumuniyi Shveciyi Finlyandiyi tosho Ce festival mizhnarodnogo masshtabu Shorichno tut prisutni ukrayinski i rosijski rok gurti Napriklad tut pobuvali taki vidomi rok gurti yak rosijskij Korroziya metalla ta britanskij Death Valley Screamers na choli iz Shonnom Karom kolishnim zyatem eks prem yerki Ukrayini PrirodaZastavnivskij dendrologichnij park Zastavnivskij park park pam yatka sadovo parkovogo mistectva Vidomi osobiNarodilisya hudozhnik Mikola Ivasyuk najvidomishoyu kartinoyu yakogo ye V yizd Bogdana Hmelnickogo v Kiyiv Koval Oleksandr Gnatovich nar 1964 trener z kulovoyi strilbi Zasluzhenij trener Ukrayini istorik Nataliya Yusova pismennicya Irina Vilde cerkovnij ta politichnij diyach Gakman Yevgenij selo Vaslovivci na Zastavnivshini pismennik i zhurnalist Tarnavskij Valentin Volodimirovich Tureckij Yurij deputat Avstrijskogo parlamentu i Bukovinskogo sejmu skulptor zhivopisec grafik Vasil Tureckij ukrayinska vchena v galuzi medicini Nina Olijnik arhitektor Yurchuk Omelyan Mihajlovich rezhiser Rostislav Malickij Pracyuvali Molodij zhurnalist a teper vidoma dityacha pismennicya Zirka Menzatyuk u miscevij rajonnij gazeti Prapor peremogi Pov yazani z mistom Zastavna ye batkivshinoyu vidomogo bukovinskogo hudozhnika Mikoli Ivasyuka 1865 1937 Tut zbereglasya jogo rodinna hata a misku hudozhnyu shkolu prikrashaye memorialna doshka na jogo chest Kelman Andrij Grigorovich 06 04 1988 21 06 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Osoblivih viznachnih pam yatok v misti nemaye prote varto vidvidati miscevij krayeznavchij muzej vul Nezalezhnosti 88 pershij viddil yakogo rozpovidaye pro prirodu Zastavnivshini a drugij pro istoriyu rajonu z najdavnishih chasiv Krim togo v misti diye etnografichnij muzej Dzherelo vul Samovryaduvannya 5 stvorenij pri gimnaziyi 1 i prisvyachenij etnografiyi ta pobutu Zastavnivshini GalereyaSinagogaCikavi posilannyaOficijnij sajt bajk festu Motobukovina 21 lipnya 2019 u Wayback Machine Zastavna Ukraine 30 grudnya 2008 u Wayback Machine angl Div takozhBukovina Pivnichna BukovinaPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rishennya Zastavnivskoyi miskoyi radi vid 07 07 2022 roku 443 29 2022 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridna mova naselennya mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Kelman Andrij Grigorovich 06 04 1988 21 06 2023 s Birlivka m Zastavna Chernivecka obl Bershadska miska rada Vinnickoyi oblasti Vsi prava zahisheno Kopipast i rerajt statej zaboroneno ukr Procitovano 12 bereznya 2024 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 zhovtnya 2010 Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zastavna Misto Zastavna Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini I V Savchenko Zastavna 5 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 285 ISBN 966 00 0610 1 V V Barabashuk D V Ganich L P Golcov I S Mikitej Zastavna 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 V V Kovtun A V Stepanenko Goroda Ukrainy Ekonomiko statisticheskij spravochnik K Visha shkola 1990 S 262 263 Zastawna Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 452 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Cherniveckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ