Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фінляндія — одна з типових економічно розвинених країн ЄС, яка також входить до єврозони.
| Економіка Фінляндії | |
|---|---|
 Гельсінкі | |
| Валюта | Євро (EUR) 1999 рік, до цього — фінська марка |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ЄС, WTO, OECD |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ 224,7 млрд доларів США (2015) |
| Зростання ВВП | ▲ 0,4 % (2015) |
| ВВП на душу населення | 41 200 доларів США (2015) |
| ВВП за секторами | сільське господарство — 2,9 %; промисловість — 26,9 %; сфера послуг — 70,2 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | — 0,2 % (2015) |
| Населення поза межею бідності | дані відсутні |
| Індекс Джіні | 26,8 (2008) |
| Робоча сила | 2 673 000 чол. (2015) |
| Безробіття | 9,4 % (2015) |
| Галузі виробництва | [сільське та лісове господарство: 4,5 % промисловість: 18,3 % будівництво: 7,3 % торгівля: 16,0 % фінанси, страхування та бізнес: 14,5 % транспорт та комунікації: 7,0 % (2009) |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | 66,9 млрд доларів США (2015) |
| Експортні товари | електричне та оптичне устаткування, машини, транспортні засоби, целюлоза, папір, основні метали, хімікати, деревина (2015) |
| Партнери |  Німеччина 12,2 % Швеція 11,2 % Росія 8,1 США 6,7 % Нідерланди 6,2 % Велика Британія 5,5 % КНР 4,5 % (2014) |
| Імпорт | 58,05 млрд доларів США (2015) |
| Імпортні товари | продовольчі товари, нафта та нафтопродукти, хімікати, транспортне обладнання, залізо та сталь, машини, текстиль та тканини, збіжжя. (2015) |
| Партнери | Швеція 15,8 % Німеччина 15,3 % Росія 14,8 % Нідерланди 8,7 % Данія 4,2 %(2014) |
| Державні фінанси | |
| Борг | 61,2 % від ВВП (2015) |
| Доходи | 131,4 млрд доларів США (2015) |
| Витрати | 137,3 млрд доларів США (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Перевагами Фінляндії є політична стабільність, відкритість економіки, високорозвинена інфраструктура та надійність телекомунікацій, а також високий рівень взаємодії між підприємствами, науково-технічними центрами та університетами. Окрім того, в забезпеченні конткурентоздатності Фінляндії важливими є такі фактори, як дуже швидке освоєння нових технологій, високий освітній рівень населення, сприятливий для бізнесу діловий клімат.
Недоліками Фінляндії в міжнародній конкуренції є високі податки (до 36 % на прибуток приватних осіб та 29 % корпоративний податок) та значний державний борг (майже 365 мільярдів доларів США у 2009 році)
Загальна характеристика
Фінляндія — високорозвинена індустріально-аграрна країна. Провідні галузі промисловості: металургійна, машинобудівна (суднобудівна, електронне обладнання та ін.), целюлозно-паперова, деревообробна, чорна та кольорова металургія, хімічна, текстильна, швейна, харчова промисловість. Основні природні багатства країни — ліс (бл. 65 % всієї тер.) і руди металів (мідні, цинкові, нікелеві та інш.). Розвинені всі види сучасного транспорту. Порти: Гельсінкі, Турку, Коккола, Котка, Ловійса, Оулу, Порі, Раума, Уусікаупункі, Варкаус, Порвоо. Поромне сполучення з Швецією, Естонією, Польщею, Німеччиною. Високорозвинений мобільний зв'язок. Корпорація «Нокіа», заснована у Фінляндії, є найбільшим світовим виробником мобільних телефонів. Фінляндія веде перед також у розвитку системи Інтернет.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 144,6 млрд. Темп зростання ВВП — 4,7 %. ВВП на душу населення — $ 28 075. Прямі іноземні інвестиції — $ 8,2 млрд. Імпорт — $ 37,5 млрд (г.ч. Німеччина — 15,2 %; Швеція — 11,7 %; США — 8,2 %; Велика Британія — 7,3 %; Росія — 6,6 %; Японія — 5,7 %). Експорт — $ 48,4 млрд (г.ч. Німеччина — 11,8 %; Швеція — 9,4 %; Велика Британія — 9,2 %; США — 7,3 %; Росія — 6 %; Франція — 5,1 %).
Економіка Фінляндії базується на приватному підприємництві, але уряд контролює ряд галузей економіки і навіть монопольно володіє деякими з них. Після Другої світової війни Фінляндія була переважно аграрно-індустріальною країною, в якій були розвинуті лісівництво та гірничодобувна промисловість. Упродовж перших післявоєнних десятиліть економіка була переорієнтована зі сфери виробництва на сферу послуг. Країна стала своєрідним торговельним мостом між країнами Західної Європи і СРСР. На початку 1990-х років економіка Фінляндії пережила сильну кризу, викликану розпадом Радянського Союзу і втратою великого замовника. А з середини 1990-х років почався плавний економічний підйом: Фінляндія стала працювати на ринки західних країн.
У період 1980—1989 ВВП в середньому збільшувався на 3,1 % на рік. Потім почалося скорочення: у 1991 ВВП зменшився на 6 %, у 1992 — на 4 %, у 1993 — на 3 %. З 1994 по 1997 реальне зростання ВВП відповідно становило 4,5 %, 5,1 %, 3,6 % і 6,0 %. У 1998 році ВВП Фінляндії становив 123 502 млн дол. США, а в 1999 році — 126 130. На кінець 2001 року реальний ВВП Фінляндії у порівнянні з роками підйому цього показника істотно скоротився.
Історія
Ще у 1860-х роках більша частина фінського населення була зайнята у сільському господарстві. Індустріалізація Фінляндії почалася з будівництва паперових фабрик та прядильних мануфактур в кінці XIX століття
Після проголошення незалежності, блокади зі сторони Антанти та громадянської війни економіка була вкрай виснажена. Молода фінська держава була розорена громадянською війною, а після від'єднання Фінляндії від Російської імперії було втрачено багато економічних, торговельних та господарських зв'язків.
У жовтні 1927 року був прийнятий закон про викуп земель та про виплату компенсацій землевласникам. Було надано довгострокові кредити селянам, які мали земельні паї, організовани кооперативи. Фінляндія вступила в Скандинавський кооперативний союз.
Після Другої світової війни Фінляндія втратила частину економічно важливих територій з Виборгом. Крім того, як колишній союзник Німеччини, протягом 6 років вона була змушена виплатити 300 млн $ репарацій СРСР. У разі затримки за кожний місяць Фінляндія обкладалася штрафом у розмірі 5 % вартості товарів. На вимогу СРСР були встановлені квоти на машини, верстати і готові вироби: третину становили лісопродукти, третину — транспорт, верстати і машини і третину — кораблі і кабель. У СРСР прямувала продукція фінської промисловості: обладнання для целюлозно-паперових підприємств, нові судна, локомотиви, вантажні автомашини, підйомні крани. Відповідні області у фінській промисловості в післявоєнні роки були оголошені пріоритетними. У першу чергу було налагоджено виробництво локомотивів, кораблів, криголамів, деревообробних машин та обладнання для целюлозно-паперової промисловості. Ці виробництва і стали фундаментом для подальшого зростання фінської економіки. Розвиваючи промислові виробництва, Фінляндія дуже вдало зробила ставку на передові технології.
Фінляндія — єдина країна, яка повністю повернула Радянському Союзу борги з репарацій. Незважаючи на необхідність виплати репарацій, економіка поступово налагоджувалася. Уряд надав допомогу (землею і субсидіями) 450 тис. переселенців з територій, переданих СРСР.
У 1950-ті роки зріс рівень безробіття; скасування державних дотацій на продовольчі товари викликало підвищення цін, що призвело у 1956 році до загального страйку і спалахів насильства.
У 1966 році новий уряд увів суворий контроль заробітної плати і цін, щоби приборкати зростання інфляції та збалансувати дефіцит зовнішньої торгівлі.
У 1970-ті роки Фінляндія стала піонером в галузі суднобудування і будівництва криголамів, у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості.
Підйом економіки Фінляндії почався в 1970-х роках завдяки торговим угодам, укладеним в 1973 році з ЄС та РЕВ. Однак у середині 1970-х років підвищення цін на нафту зумовило спад виробництва і зростання безробіття.
Найсильніше зростання економіки сталося в 1980-ті роки, коли були знижені податки для фізичних осіб і компаній, і Фінляндія відкрила свої ринки для іноземних інвестицій. Лібералізація сприяла досягненню майже повної зайнятості і викликала підйом у будівництві.
З 1985 року Фінляндія стала повним членом Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), а в 1992 році подала заявку на вступ до ЄС. Фінляндія стала членом ЄС та СОТ з 1 січня 1995 року.
На початку 1990-х Фінляндія переживала глибоку кризу: ВВП у 1991 році знизився на 7 %, причому обсяг промислового виробництва того ж року зменшився на 9 %, приватні вкладення в основний капітал — на 23 %. У будівельній промисловості Фінляндії в 1994 році безробіття досягла піку — 36 %.
Економічна криза 1990-х, яку Фінляндія пережила після розпаду Радянського Союзу, фінські джерела порівнюють з післявоєнною ситуацією в економіці. На Радянський Союз у той час припадало 20 % зовнішньої торгівлі Фінляндії і безліч договорів про співробітництво в будівельній і лісової промисловості, в машино-та суднобудуванні. Під час кризи 1990-х ВВП Фінляндії впав на 13 %, безробіття зросло з 3,5 % до 18 %, в будівельній промисловості Фінляндії в 1994 році безробіття досягла піку — 36 %. Слідом за економічною в Фінляндії вибухнула банківська та житлова криза. Ціни на житло, що піднімалися в 1980-ті, на початку 90-х років обвалилися протягом кількох років.
У другій половині 90-х почався бурхливий ріст економіки. Протягом семи років, аж до 2000 року, щорічний приріст ВВП становив в середньому близько 5 %. Причому його головною рушійною силою був внутрішній попит і насамперед приватний сектор. Ціни на житло в країні зростали внаслідок низьких процентних ставок і підвищення доходів домашніх господарств у поєднанні з високим попитом на житлову нерухомість у найбільших містах. Крім того, швидко збільшувалися обсяги роздрібної торгівлі та імпорту товарів тривалого користування.
Промисловість
Головним промисловим центром є столичне місто Гельсінкі, де зосереджена половина підприємств обробної промисловості країни. Машинобудівні заводи виробляють верстати, сільськогосподарську техніку, динамомашини, електромотори і судна. У Гельсінкі знаходяться також підприємства харчової і хімічної промисловості, поліграфічні комбінати і всесвітньо відомі фабрики, що випускають скляний і порцеляновий посуд. Турку, головний порт на південному заході Фінляндії, займає третє місце серед центрів машинобудування і перше місце серед центрів суднобудування в країні. Тампере, найбільший промисловий центр у внутрішній частині Фінляндії, відомий як один з основних центрів текстильної промисловості в скандинавських країнах. Тут знаходяться також різноманітні машинобудівні підприємства. Проте, в останні роки в суднобудуванні і текстильній промисловості відбувається скорочення виробництва. У містах Вааса і Оулу, старовинних центрах лісової торгівлі, функціонують лісопильні і деревообробні комбінати, що випускають целюлозу, папір і інші товари.
Лісова
Зазвичай кажуть, що Фінляндія та її економіка зобов'язані всім лісової промисловості. Дійсно, у Фінляндії немає інших природних ресурсів, ліс — головне багатство Фінляндії. Фінські лісопереробні компанії та Stora Enso одні з найбільших у світі, крім того, багато відомих фінських компаній починали з лісопереробки, у тому числі і гордість фінської економіки компанія Nokia, яка почала свою діяльність в 1865 році з невеликого целюлозного заводу. Цікаво, що Nokia продала свої целюлозні підприємства тільки на початку 1990-х років, коли вирішила зробити ставку на телекомунікації.
Процес індустріалізації спирався на розвиток металургії, машинобудування, хімії і енергетики. До кінця 1990-х років у порівнянні з початком 50-х років за доданою вартістю частка машинобудування зросла з 25 % до 36 %, частка хімії збільшилася з 7 % до 10 %, зросла також частка металургії з 3 % до 5 %, частка енергетики підвищилася з 4 % до 9 %, поліпшила свої позиції поліграфія з 3 % до 6 %, лісова промисловість практично зберегла своє положення на рівні 20 %, але всередині неї зменшилася частка деревообробки з 10 % до 5 %, а частка целюлозно-паперової промисловості зросла з 10 % до 15 %, скоротилася питома вага харчової промисловості з 11 % до 8 %, легкої промисловості з 17 % до 2 %, промисловості будматеріалів з 5 % до 3 %, гірничодобувної промисловості з 3 % до 1 %.
До 2007 року на Фінляндію припадало 10 % світового обсягу експорту лісової і целюлозно-паперової продукції, а за друкарського паперу її сегмент у світовому експорті склав 20 % .
Електротехнічна та ІТ
Nokia — фінська транснаціональна компанія, один зі світових лідерів в області мобільних комунікаційних технологій, провідний постачальник обладнання для мобільних, фіксованих, широкосмугових і IP-мереж.
Металургійна і машинобудівна
Компанія Sisu Auto виробляє вантажні автомобілі та спецтехніку. Компанія виробляє суднові двигуни різної потужності, гвинтові механізми, різні типи ущільнювачів, контрольні системи та інше обладнання. Компанія Kone спеціалізується на виробництві ліфт ів, ескалатор ів, траволатор ів і пасажирських підйомників. Компанія Abloy — відомий виробник замків, систем замикання та будівельних залізних виробів, а також розробник виробів в області технології електромеханічних замків.
Хімічна
На світовому ринку відома косметична компанія . Nokian Renkaat — великий виробник шин у Скандинавії.
Харчова
Компанія Valio — лідер молочного ринку Фінляндії. Понад сто років працює компанія , відома перш за все своїм шоколадом. — виробник кави. З 1819 року працює пивоварна компанія , також пиво і різні алкогольні і безалкогольні напої виробляє компанія .
Сільське господарство і лісівництво
Сільське господарство до Другої світової війни було головним заняттям населення, завжди поєднувалося з лісовим господарством. Однак в післявоєнний період економіка країни стала набагато різноманітнішою. За мирним договором 1947, Фінляндія поступилася СРСР значною територією і взяла на себе тяжкий тягар виплати репарацій. Ці обставини послужили поштовхом для зростання і диверсифікації промислового виробництва. У результаті промисловість обігнала в своєму розвитку сільське господарство і зайняла провідне місце в економіці Фінляндії. У країні виникли нові галузі промисловості, зокрема металургія, машинобудування і суднобудування, які виявилися більш конкурентоздатними, ніж лісопереробні галузі. Частка сільського господарства в ВВП знижувалася і досягла 1,3 % у 1997 (в 1990 — 3,4 %). Загалом в 1997 первинний сектор (сільське господарство і добувна промисловість) становив 4,4 % ВВП, повторний сектор (обробна промисловість і будівництво) — 35,4 % і третинний сектор (послуги) — 60,7 %.
Основне багатство країни — ліс, тому в обробній промисловості домінують «лісові» галузі, що випускають целюлозу, папір і пиломатеріали. Приблизно 2/3 продукції цих галузей йде на експорт. Обробка деревини хвойних порід зосереджена у районі Фінської затоки, куди надходить сировина з Озерного краю. Близько 30 % паперової продукції становить газетний папір; крім того, випускаються картон, обгортковий папір і високоякісний папір для банкнот, акцій та інших цінних паперів. Великий сучасний металургійний комбінат знаходиться в Раахе, а невеликі заводи є в багатьох містах південно-західної Фінляндії. Випускаються машини й устаткування для целюлозно-паперових підприємств, сільськогосподарська техніка, танкери і криголами, кабель, трансформатори, генератори й електромотори. Хімічна промисловість також почала розвиватися після Другої світової війни. Ця галузь виробляє синтетичні волокна і пластмаси з відходів деревообробної промисловості, фармацевтичну продукцію, добрива і косметику.
Енергетичні ресурси
Фінляндія має великий гідроенергетичний потенціал, але він використовується лише наполовину, оскільки в умовах невеликих перепадів висот освоєння цих ресурсів ускладнюється. Понад 50 % гідроенергетичних потужностей Фінляндії зосереджена на ГЕС, побудованих на ріках Кемійокі, Оулуйокі і Віронкоскі. Майже вся важка індустрія Фінляндії базується на споживанні великої кількості електроенергії. Залізниці країни в основному електрифіковані. Атомна енергетика почала розвиватися в 1970-х роках, коли були побудовані дві АЕС недалеко від Гельсінкі. У 1980-х роках були споруджені ще дві атомні станції.
2020 року на другому енергоблоці АЕС «Олкілуото», розташованої на заході Фінляндії, був зафіксований технічний інцидент, через який реактор перестав працювати.
Міністерство економіки та зайнятості Фінляндії виділило 7,7 млн євро на допомогу чотирьом проектам, які не спалюють вугілля для централізованого теплопостачання.
Азартні ігри
Азартні ігри в Фінляндії є легальними і повністю контролюються через державну монополію Veikkaus. Єдиною компанією, що легально організовує азартні ігри в країні, є державна Veikkaus Oy, що діє з 1950-х років. Для підтримки монополії, МВС Фінляндії планує уповноважити Національне поліцейське управління ввести чорний список міжнародних операторів, які надають послуги фінським громадянам. Також фінські банки повинні будуть блокувати рух коштів між цими операторами і фінськими гравцями. Щорічний прибуток від цього бізнесу сягає 1,1 млрд євро.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 5 січня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- . Архів оригіналу за 27 січня 2011. Процитовано 6 січня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 1 березня 2009. Процитовано 6 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 17 березня 2009. Процитовано 6 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 6 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 6 січня 2011.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Економіка финляндии — показники, валютний ринок, цифри. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 6 січня 2011.
- . kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 11 грудня 2020.
- . kosatka.media (рос.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 14 грудня 2020.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Фінляндії |
- Current statistics [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] from Statistics Finland
- Успешные игры в экономику знаний [ 18 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Finlyandiya odna z tipovih ekonomichno rozvinenih krayin YeS yaka takozh vhodit do yevrozoni Ekonomika FinlyandiyiGelsinkiValyuta Yevro EUR 1999 rik do cogo finska markaFinansovij rik kalendarnij rikOrganizaciyi YeS WTO OECDStatistikaVVP 224 7 mlrd dolariv SShA 2015 Zrostannya VVP 0 4 2015 VVP na dushu naselennya 41 200 dolariv SShA 2015 VVP za sektorami silske gospodarstvo 2 9 promislovist 26 9 sfera poslug 70 2 2015 Inflyaciya ISC 0 2 2015 Naselennya poza mezheyu bidnosti dani vidsutniIndeks Dzhini 26 8 2008 Robocha sila 2 673 000 chol 2015 Bezrobittya 9 4 2015 Galuzi virobnictva silske ta lisove gospodarstvo 4 5 promislovist 18 3 budivnictvo 7 3 torgivlya 16 0 finansi strahuvannya ta biznes 14 5 transport ta komunikaciyi 7 0 2009 Zovnishnya diyalnistEksport 66 9 mlrd dolariv SShA 2015 Eksportni tovari elektrichne ta optichne ustatkuvannya mashini transportni zasobi celyuloza papir osnovni metali himikati derevina 2015 Partneri Nimechchina 12 2 Shveciya 11 2 Rosiya 8 1 SShA 6 7 Niderlandi 6 2 Velika Britaniya 5 5 KNR 4 5 2014 Import 58 05 mlrd dolariv SShA 2015 Importni tovari prodovolchi tovari nafta ta naftoprodukti himikati transportne obladnannya zalizo ta stal mashini tekstil ta tkanini zbizhzhya 2015 Partneri Shveciya 15 8 Nimechchina 15 3 Rosiya 14 8 Niderlandi 8 7 Daniya 4 2 2014 Derzhavni finansiBorg 61 2 vid VVP 2015 Dohodi 131 4 mlrd dolariv SShA 2015 Vitrati 137 3 mlrd dolariv SShA 2015 Golovne dzherelo CIA World Fact Book Perevagami Finlyandiyi ye politichna stabilnist vidkritist ekonomiki visokorozvinena infrastruktura ta nadijnist telekomunikacij a takozh visokij riven vzayemodiyi mizh pidpriyemstvami naukovo tehnichnimi centrami ta universitetami Okrim togo v zabezpechenni kontkurentozdatnosti Finlyandiyi vazhlivimi ye taki faktori yak duzhe shvidke osvoyennya novih tehnologij visokij osvitnij riven naselennya spriyatlivij dlya biznesu dilovij klimat Nedolikami Finlyandiyi v mizhnarodnij konkurenciyi ye visoki podatki do 36 na pributok privatnih osib ta 29 korporativnij podatok ta znachnij derzhavnij borg majzhe 365 milyardiv dolariv SShA u 2009 roci Tempi zrostannya realnogo VVPZagalna harakteristikaFinlyandiya visokorozvinena industrialno agrarna krayina Providni galuzi promislovosti metalurgijna mashinobudivna sudnobudivna elektronne obladnannya ta in celyulozno paperova derevoobrobna chorna ta kolorova metalurgiya himichna tekstilna shvejna harchova promislovist Osnovni prirodni bagatstva krayini lis bl 65 vsiyeyi ter i rudi metaliv midni cinkovi nikelevi ta insh Rozvineni vsi vidi suchasnogo transportu Porti Gelsinki Turku Kokkola Kotka Lovijsa Oulu Pori Rauma Uusikaupunki Varkaus Porvoo Poromne spoluchennya z Shveciyeyu Estoniyeyu Polsheyu Nimechchinoyu Visokorozvinenij mobilnij zv yazok Korporaciya Nokia zasnovana u Finlyandiyi ye najbilshim svitovim virobnikom mobilnih telefoniv Finlyandiya vede pered takozh u rozvitku sistemi Internet Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 144 6 mlrd Temp zrostannya VVP 4 7 VVP na dushu naselennya 28 075 Pryami inozemni investiciyi 8 2 mlrd Import 37 5 mlrd g ch Nimechchina 15 2 Shveciya 11 7 SShA 8 2 Velika Britaniya 7 3 Rosiya 6 6 Yaponiya 5 7 Eksport 48 4 mlrd g ch Nimechchina 11 8 Shveciya 9 4 Velika Britaniya 9 2 SShA 7 3 Rosiya 6 Franciya 5 1 Ekonomika Finlyandiyi bazuyetsya na privatnomu pidpriyemnictvi ale uryad kontrolyuye ryad galuzej ekonomiki i navit monopolno volodiye deyakimi z nih Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Finlyandiya bula perevazhno agrarno industrialnoyu krayinoyu v yakij buli rozvinuti lisivnictvo ta girnichodobuvna promislovist Uprodovzh pershih pislyavoyennih desyatilit ekonomika bula pereoriyentovana zi sferi virobnictva na sferu poslug Krayina stala svoyeridnim torgovelnim mostom mizh krayinami Zahidnoyi Yevropi i SRSR Na pochatku 1990 h rokiv ekonomika Finlyandiyi perezhila silnu krizu viklikanu rozpadom Radyanskogo Soyuzu i vtratoyu velikogo zamovnika A z seredini 1990 h rokiv pochavsya plavnij ekonomichnij pidjom Finlyandiya stala pracyuvati na rinki zahidnih krayin U period 1980 1989 VVP v serednomu zbilshuvavsya na 3 1 na rik Potim pochalosya skorochennya u 1991 VVP zmenshivsya na 6 u 1992 na 4 u 1993 na 3 Z 1994 po 1997 realne zrostannya VVP vidpovidno stanovilo 4 5 5 1 3 6 i 6 0 U 1998 roci VVP Finlyandiyi stanoviv 123 502 mln dol SShA a v 1999 roci 126 130 Na kinec 2001 roku realnij VVP Finlyandiyi u porivnyanni z rokami pidjomu cogo pokaznika istotno skorotivsya IstoriyaDokladnishe Velike knyazivstvo Finlyandske She u 1860 h rokah bilsha chastina finskogo naselennya bula zajnyata u silskomu gospodarstvi Industrializaciya Finlyandiyi pochalasya z budivnictva paperovih fabrik ta pryadilnih manufaktur v kinci XIX stolittya Pislya progoloshennya nezalezhnosti blokadi zi storoni Antanti ta gromadyanskoyi vijni ekonomika bula vkraj visnazhena Moloda finska derzhava bula rozorena gromadyanskoyu vijnoyu a pislya vid yednannya Finlyandiyi vid Rosijskoyi imperiyi bulo vtracheno bagato ekonomichnih torgovelnih ta gospodarskih zv yazkiv U zhovtni 1927 roku buv prijnyatij zakon pro vikup zemel ta pro viplatu kompensacij zemlevlasnikam Bulo nadano dovgostrokovi krediti selyanam yaki mali zemelni payi organizovani kooperativi Finlyandiya vstupila v Skandinavskij kooperativnij soyuz Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Finlyandiya vtratila chastinu ekonomichno vazhlivih teritorij z Viborgom Krim togo yak kolishnij soyuznik Nimechchini protyagom 6 rokiv vona bula zmushena viplatiti 300 mln reparacij SRSR U razi zatrimki za kozhnij misyac Finlyandiya obkladalasya shtrafom u rozmiri 5 vartosti tovariv Na vimogu SRSR buli vstanovleni kvoti na mashini verstati i gotovi virobi tretinu stanovili lisoprodukti tretinu transport verstati i mashini i tretinu korabli i kabel U SRSR pryamuvala produkciya finskoyi promislovosti obladnannya dlya celyulozno paperovih pidpriyemstv novi sudna lokomotivi vantazhni avtomashini pidjomni krani Vidpovidni oblasti u finskij promislovosti v pislyavoyenni roki buli ogolosheni prioritetnimi U pershu chergu bulo nalagodzheno virobnictvo lokomotiviv korabliv krigolamiv derevoobrobnih mashin ta obladnannya dlya celyulozno paperovoyi promislovosti Ci virobnictva i stali fundamentom dlya podalshogo zrostannya finskoyi ekonomiki Rozvivayuchi promislovi virobnictva Finlyandiya duzhe vdalo zrobila stavku na peredovi tehnologiyi Finlyandiya yedina krayina yaka povnistyu povernula Radyanskomu Soyuzu borgi z reparacij Nezvazhayuchi na neobhidnist viplati reparacij ekonomika postupovo nalagodzhuvalasya Uryad nadav dopomogu zemleyu i subsidiyami 450 tis pereselenciv z teritorij peredanih SRSR U 1950 ti roki zris riven bezrobittya skasuvannya derzhavnih dotacij na prodovolchi tovari viklikalo pidvishennya cin sho prizvelo u 1956 roci do zagalnogo strajku i spalahiv nasilstva U 1966 roci novij uryad uviv suvorij kontrol zarobitnoyi plati i cin shobi priborkati zrostannya inflyaciyi ta zbalansuvati deficit zovnishnoyi torgivli U 1970 ti roki Finlyandiya stala pionerom v galuzi sudnobuduvannya i budivnictva krigolamiv u derevoobrobnij i celyulozno paperovij promislovosti Pidjom ekonomiki Finlyandiyi pochavsya v 1970 h rokah zavdyaki torgovim ugodam ukladenim v 1973 roci z YeS ta REV Odnak u seredini 1970 h rokiv pidvishennya cin na naftu zumovilo spad virobnictva i zrostannya bezrobittya Najsilnishe zrostannya ekonomiki stalosya v 1980 ti roki koli buli znizheni podatki dlya fizichnih osib i kompanij i Finlyandiya vidkrila svoyi rinki dlya inozemnih investicij Liberalizaciya spriyala dosyagnennyu majzhe povnoyi zajnyatosti i viklikala pidjom u budivnictvi Z 1985 roku Finlyandiya stala povnim chlenom Yevropejskoyi asociaciyi vilnoyi torgivli YeAVT a v 1992 roci podala zayavku na vstup do YeS Finlyandiya stala chlenom YeS ta SOT z 1 sichnya 1995 roku 1990 ti Na pochatku 1990 h Finlyandiya perezhivala gliboku krizu VVP u 1991 roci znizivsya na 7 prichomu obsyag promislovogo virobnictva togo zh roku zmenshivsya na 9 privatni vkladennya v osnovnij kapital na 23 U budivelnij promislovosti Finlyandiyi v 1994 roci bezrobittya dosyagla piku 36 Ekonomichna kriza 1990 h yaku Finlyandiya perezhila pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu finski dzherela porivnyuyut z pislyavoyennoyu situaciyeyu v ekonomici Na Radyanskij Soyuz u toj chas pripadalo 20 zovnishnoyi torgivli Finlyandiyi i bezlich dogovoriv pro spivrobitnictvo v budivelnij i lisovoyi promislovosti v mashino ta sudnobuduvanni Pid chas krizi 1990 h VVP Finlyandiyi vpav na 13 bezrobittya zroslo z 3 5 do 18 v budivelnij promislovosti Finlyandiyi v 1994 roci bezrobittya dosyagla piku 36 Slidom za ekonomichnoyu v Finlyandiyi vibuhnula bankivska ta zhitlova kriza Cini na zhitlo sho pidnimalisya v 1980 ti na pochatku 90 h rokiv obvalilisya protyagom kilkoh rokiv U drugij polovini 90 h pochavsya burhlivij rist ekonomiki Protyagom semi rokiv azh do 2000 roku shorichnij pririst VVP stanoviv v serednomu blizko 5 Prichomu jogo golovnoyu rushijnoyu siloyu buv vnutrishnij popit i nasampered privatnij sektor Cini na zhitlo v krayini zrostali vnaslidok nizkih procentnih stavok i pidvishennya dohodiv domashnih gospodarstv u poyednanni z visokim popitom na zhitlovu neruhomist u najbilshih mistah Krim togo shvidko zbilshuvalisya obsyagi rozdribnoyi torgivli ta importu tovariv trivalogo koristuvannya PromislovistGolovnim promislovim centrom ye stolichne misto Gelsinki de zoseredzhena polovina pidpriyemstv obrobnoyi promislovosti krayini Mashinobudivni zavodi viroblyayut verstati silskogospodarsku tehniku dinamomashini elektromotori i sudna U Gelsinki znahodyatsya takozh pidpriyemstva harchovoyi i himichnoyi promislovosti poligrafichni kombinati i vsesvitno vidomi fabriki sho vipuskayut sklyanij i porcelyanovij posud Turku golovnij port na pivdennomu zahodi Finlyandiyi zajmaye tretye misce sered centriv mashinobuduvannya i pershe misce sered centriv sudnobuduvannya v krayini Tampere najbilshij promislovij centr u vnutrishnij chastini Finlyandiyi vidomij yak odin z osnovnih centriv tekstilnoyi promislovosti v skandinavskih krayinah Tut znahodyatsya takozh riznomanitni mashinobudivni pidpriyemstva Prote v ostanni roki v sudnobuduvanni i tekstilnij promislovosti vidbuvayetsya skorochennya virobnictva U mistah Vaasa i Oulu starovinnih centrah lisovoyi torgivli funkcionuyut lisopilni i derevoobrobni kombinati sho vipuskayut celyulozu papir i inshi tovari Lisova Zazvichaj kazhut sho Finlyandiya ta yiyi ekonomika zobov yazani vsim lisovoyi promislovosti Dijsno u Finlyandiyi nemaye inshih prirodnih resursiv lis golovne bagatstvo Finlyandiyi Finski lisopererobni kompaniyi ta Stora Enso odni z najbilshih u sviti krim togo bagato vidomih finskih kompanij pochinali z lisopererobki u tomu chisli i gordist finskoyi ekonomiki kompaniya Nokia yaka pochala svoyu diyalnist v 1865 roci z nevelikogo celyuloznogo zavodu Cikavo sho Nokia prodala svoyi celyulozni pidpriyemstva tilki na pochatku 1990 h rokiv koli virishila zrobiti stavku na telekomunikaciyi Proces industrializaciyi spiravsya na rozvitok metalurgiyi mashinobuduvannya himiyi i energetiki Do kincya 1990 h rokiv u porivnyanni z pochatkom 50 h rokiv za dodanoyu vartistyu chastka mashinobuduvannya zrosla z 25 do 36 chastka himiyi zbilshilasya z 7 do 10 zrosla takozh chastka metalurgiyi z 3 do 5 chastka energetiki pidvishilasya z 4 do 9 polipshila svoyi poziciyi poligrafiya z 3 do 6 lisova promislovist praktichno zberegla svoye polozhennya na rivni 20 ale vseredini neyi zmenshilasya chastka derevoobrobki z 10 do 5 a chastka celyulozno paperovoyi promislovosti zrosla z 10 do 15 skorotilasya pitoma vaga harchovoyi promislovosti z 11 do 8 legkoyi promislovosti z 17 do 2 promislovosti budmaterialiv z 5 do 3 girnichodobuvnoyi promislovosti z 3 do 1 Do 2007 roku na Finlyandiyu pripadalo 10 svitovogo obsyagu eksportu lisovoyi i celyulozno paperovoyi produkciyi a za drukarskogo paperu yiyi segment u svitovomu eksporti sklav 20 Elektrotehnichna ta IT Nokia finska transnacionalna kompaniya odin zi svitovih lideriv v oblasti mobilnih komunikacijnih tehnologij providnij postachalnik obladnannya dlya mobilnih fiksovanih shirokosmugovih i IP merezh Metalurgijna i mashinobudivna Kompaniya Sisu Auto viroblyaye vantazhni avtomobili ta spectehniku Kompaniya viroblyaye sudnovi dviguni riznoyi potuzhnosti gvintovi mehanizmi rizni tipi ushilnyuvachiv kontrolni sistemi ta inshe obladnannya Kompaniya Kone specializuyetsya na virobnictvi lift iv eskalator iv travolator iv i pasazhirskih pidjomnikiv Kompaniya Abloy vidomij virobnik zamkiv sistem zamikannya ta budivelnih zaliznih virobiv a takozh rozrobnik virobiv v oblasti tehnologiyi elektromehanichnih zamkiv Himichna Na svitovomu rinku vidoma kosmetichna kompaniya Nokian Renkaat velikij virobnik shin u Skandinaviyi Harchova Kompaniya Valio lider molochnogo rinku Finlyandiyi Ponad sto rokiv pracyuye kompaniya vidoma persh za vse svoyim shokoladom virobnik kavi Z 1819 roku pracyuye pivovarna kompaniya takozh pivo i rizni alkogolni i bezalkogolni napoyi viroblyaye kompaniya Silske gospodarstvo i lisivnictvoSilske gospodarstvo do Drugoyi svitovoyi vijni bulo golovnim zanyattyam naselennya zavzhdi poyednuvalosya z lisovim gospodarstvom Odnak v pislyavoyennij period ekonomika krayini stala nabagato riznomanitnishoyu Za mirnim dogovorom 1947 Finlyandiya postupilasya SRSR znachnoyu teritoriyeyu i vzyala na sebe tyazhkij tyagar viplati reparacij Ci obstavini posluzhili poshtovhom dlya zrostannya i diversifikaciyi promislovogo virobnictva U rezultati promislovist obignala v svoyemu rozvitku silske gospodarstvo i zajnyala providne misce v ekonomici Finlyandiyi U krayini vinikli novi galuzi promislovosti zokrema metalurgiya mashinobuduvannya i sudnobuduvannya yaki viyavilisya bilsh konkurentozdatnimi nizh lisopererobni galuzi Chastka silskogo gospodarstva v VVP znizhuvalasya i dosyagla 1 3 u 1997 v 1990 3 4 Zagalom v 1997 pervinnij sektor silske gospodarstvo i dobuvna promislovist stanoviv 4 4 VVP povtornij sektor obrobna promislovist i budivnictvo 35 4 i tretinnij sektor poslugi 60 7 Osnovne bagatstvo krayini lis tomu v obrobnij promislovosti dominuyut lisovi galuzi sho vipuskayut celyulozu papir i pilomateriali Priblizno 2 3 produkciyi cih galuzej jde na eksport Obrobka derevini hvojnih porid zoseredzhena u rajoni Finskoyi zatoki kudi nadhodit sirovina z Ozernogo krayu Blizko 30 paperovoyi produkciyi stanovit gazetnij papir krim togo vipuskayutsya karton obgortkovij papir i visokoyakisnij papir dlya banknot akcij ta inshih cinnih paperiv Velikij suchasnij metalurgijnij kombinat znahoditsya v Raahe a neveliki zavodi ye v bagatoh mistah pivdenno zahidnoyi Finlyandiyi Vipuskayutsya mashini j ustatkuvannya dlya celyulozno paperovih pidpriyemstv silskogospodarska tehnika tankeri i krigolami kabel transformatori generatori j elektromotori Himichna promislovist takozh pochala rozvivatisya pislya Drugoyi svitovoyi vijni Cya galuz viroblyaye sintetichni volokna i plastmasi z vidhodiv derevoobrobnoyi promislovosti farmacevtichnu produkciyu dobriva i kosmetiku Energetichni resursiFinlyandiya maye velikij gidroenergetichnij potencial ale vin vikoristovuyetsya lishe napolovinu oskilki v umovah nevelikih perepadiv visot osvoyennya cih resursiv uskladnyuyetsya Ponad 50 gidroenergetichnih potuzhnostej Finlyandiyi zoseredzhena na GES pobudovanih na rikah Kemijoki Oulujoki i Vironkoski Majzhe vsya vazhka industriya Finlyandiyi bazuyetsya na spozhivanni velikoyi kilkosti elektroenergiyi Zaliznici krayini v osnovnomu elektrifikovani Atomna energetika pochala rozvivatisya v 1970 h rokah koli buli pobudovani dvi AES nedaleko vid Gelsinki U 1980 h rokah buli sporudzheni she dvi atomni stanciyi 2020 roku na drugomu energobloci AES Olkiluoto roztashovanoyi na zahodi Finlyandiyi buv zafiksovanij tehnichnij incident cherez yakij reaktor perestav pracyuvati Ministerstvo ekonomiki ta zajnyatosti Finlyandiyi vidililo 7 7 mln yevro na dopomogu chotirom proektam yaki ne spalyuyut vugillya dlya centralizovanogo teplopostachannya Azartni igriDokladnishe Azartni igri u Finlyandiyi Azartni igri v Finlyandiyi ye legalnimi i povnistyu kontrolyuyutsya cherez derzhavnu monopoliyu Veikkaus Yedinoyu kompaniyeyu sho legalno organizovuye azartni igri v krayini ye derzhavna Veikkaus Oy sho diye z 1950 h rokiv Dlya pidtrimki monopoliyi MVS Finlyandiyi planuye upovnovazhiti Nacionalne policejske upravlinnya vvesti chornij spisok mizhnarodnih operatoriv yaki nadayut poslugi finskim gromadyanam Takozh finski banki povinni budut blokuvati ruh koshtiv mizh cimi operatorami i finskimi gravcyami Shorichnij pributok vid cogo biznesu syagaye 1 1 mlrd yevro Div takozhKorisni kopalini Finlyandiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Finlyandiyi Girnicha promislovist Finlyandiyi Geologiya Finlyandiyi Gidrogeologiya Finlyandiyi Geografiya FinlyandiyiPrimitki Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 Procitovano 5 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Usi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA Arhiv originalu za 27 sichnya 2011 Procitovano 6 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 1 bereznya 2009 Procitovano 6 sichnya 2011 Arhiv originalu za 17 bereznya 2009 Procitovano 6 sichnya 2011 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2009 Procitovano 6 sichnya 2011 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2009 Procitovano 6 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ekonomika finlyandii pokazniki valyutnij rinok cifri Arhiv originalu za 1 travnya 2013 Procitovano 6 sichnya 2011 kosatka media ros Arhiv originalu za 17 lyutogo 2022 Procitovano 11 grudnya 2020 kosatka media ros Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 14 grudnya 2020 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekonomika Finlyandiyi Current statistics 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine from Statistics Finland Uspeshnye igry v ekonomiku znanij 18 listopada 2014 u Wayback Machine DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X