Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Корисні копалини Фінляндії

На території Фінляндії виявлені значні запаси руд ванадію, хрому, апатитів (2-е місце в Європі після України, 1998), кобальту (3-є місце в Європі), а також торфу, руд заліза, міді, цинку, нікелю і нерудних корисних копалин (табл. 1).

Основні корисні копалини Фінляндії станом на 1998-99 рр.

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Загальні	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Метали платинової групи, т	248		1,15 г/т
Барит, тис. т	200	200	44 (BaSO₄)	0,1
Залізні руди, млн т	175	275	30 (Fe)	0,1
Золото, т	16	60	3,2 г/т
Кобальт, тис. т	23	34	0,05 (Со)	0,4
Мідь, тис. т	120	730	0,8 (Cu)
Нікель, тис. т	10	110	0,7 (Ni)
Ртуть, тис. т		1	0,001	0,7
Свинець, тис. т	50	50	0,3 (Pb)
Срібло, т	800	2000	50 г/т	0,1
Апатити, млн т		6,3	7 (Р₂О₅)
Цинк, тис. т	723	1518	2,7 (Zn)	0,3
Хромові руди, млн т	70,4		26 (Cr₂O₃)	1,55

Залізо. Родовища залізняку розташовані в центральній і північно-західній частинах країни і пов'язані з лептитовою формацією карельського орогенезу. Руди представлені залізистими кварцитами (родовище Пахтовара), апатито-магнетитами (Каймаярві та інші), магнетитовими скарнами (Тервола, Оріярві) та ільменіт-магнетитами (Отанмякі та інші). Розробляються комплексні магматичні і скарнові родовища.

Титанові і ванадієві руди приурочені до східної околиці найбільшої титанорудної провінції Балтійського щита. Родовища пов'язані з нижньо- і середньопротерозойськими ультраосновними масивами габро-піроксеніт-дунітів і контролюються розломами субмеридіонального простягання. Основні запаси титанових і ванадієвих руд зосереджені в родовищах Отанмякі і Муставара.

Хромові руди сконцентровані в єдиному промисловому родовищі Кемі, розташованому на північному березі Ботнічної затоки. Родовище пов'язане з масивом анортозит-серпентинітового складу, що залягає на контакті кварцитів і сланців з ґнейсами архею. Запаси хромітів родовища Кемі оцінюються в 50 млн т при вмісті триоксиду хрому 24,8 %. Співвідношення Cr до Fe в рудах 1,55:1.

Руди кольорових металів сульфідного типу (міді, нікелю, кобальту та ін.) зосереджені в межах Ладозько-Ботнічного пояса (Головний сульфідний пояс Фінляндії) північно-західного простягання. Головні. родовища мідно-нікелевих руд приурочені до ефузивно-осадових метаморфічних утворень свекофено-карельського комплексу. Виявлено мідно-нікелеві лікваційні родовища, пов'язані з ультрамафітами (Коталахтінська зона сульфідного пояса — родовища Коталахті, Хітура, Маккола та інші, середній вміст нікелю 0,7–1,2 %, міді 0,3 %), і колчеданні стратиформні родов. карельського типу, що асоціюють з чорними графітовими сланцями (родовища Оутокумпу, Вуонос, Хаммаслахті та інші; вміст міді 1–3,5 %, кобальту 0,2 %, нікелю 0,1 %, цинку 1–7 %, золота 0,8–1 г/т, срібла 8–11 г/т).

Родовища поліметалічних руд є в південній частині Балтійського щита і пов'язані з породами лептитової формації. Руди, крім свинцю і цинку, містять мідь, золото, срібло та інші елементи.

Родовища руд благородних металів розташовані в межах Головного сульфідного поясу, в зоні нікеленосних родовищ в південній частині країни, в районі м. Кемі і в північної Лапландії. Золото, срібло і платиноїди є в рудах сульфідних родовищ (Оутокумпу, Віханті, Ваммала та ін.), родов. золото-сульфідної формації з кварцом (Ільоярві, Гавері), в розсипах донного типу (Інарі, Лемменйокі), а також разом з урановою мінералізацією — в кварцито-конґломератах середнього докембрію (Паукаянваре). Прогнозні ресурси МГП Фінляндії незначні і складають до 300 т (~0,6 % світових).

Родовища руд рідкісних металів пов'язані з пегматитами і карбонатитами. Пегматитові жили виявлені головним чином у Південно-Фінляндській і Центрально-Фінляндській зонах, що обрамовують орогенний масив гранітів рапаківі. Основні родовища — Кемійо і Кангасала. У пегматитах виявлені сподумен, лепідоліт, монацит, берил, колумбіт, апатит та інші мінерали. Найбільш відомі карбонатитові родовища Соклі (Фінська Лапландія) і Силіньярві (центральна частина Головного сульфідного поясу). Руди містять пірохлор, флогопіт, циркон, баделеїт, ільменіт, магнетит (до 25 %), апатит. Флуорапатит містить 1,2 % SrO і 0,4 % оксидів рідкісних земель.

Уран. Родовища уранових руд приурочені до карельського кварцитово-сланцевого комплексу і до його границі з архейським ґрануліт-граніто-ґнейсовим комплексом. Деякі родовища пов'язані зі свекофенськими метаморфічними породами. Найбільші родовища: Кесанкітунтурі (Коларі) Палтамо, Ноутіярві і група родовищ Паукаянваре.

Нерудні мінеральні ресурси. На території Фінляндії виявлено значну кількість родовищ нерудних корисних копалин: апатитових руд, каоліну, польового шпату, вапняку, тальку, азбесту, воластоніту, бариту та ін.

Див. також

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.