Істо́рія осво́єння мінера́льних ресу́рсів Фінля́ндії
З давніх часів місцеве населення використовувало руди заліза озер і боліт зі сходу і півночі країни. Про виготовлення заліза багаторазово згадується в давніх фінських оповідях — рунах. До XIII ст. з мінеральних ресурсів використовували тільки камінь і залізні руди. Пізніше (до початку XIX ст.) гірнича справа майже не розвивалася, бо всі гірничі дії були можливі тільки з дозволу шведських королів. Перше підприємство, що видобувало залізні руди відомо з 1540 р. у (). Перший чавуноливарний завод відкритий у 1746 р.
У 1812 р. було створене Гірниче управління для керівництва розвідкою і використанням корисних копалин. Перша концесія на видобуток залізної руди була видана в 1817 р. (родовища західного Нюланду). У 1829 р. в країні розроблялося 12 родовищ і видобувалося близько 3 тис. т залізної руди. У середині XIX ст. діяло 50 невеликих копалень (48 тис. т у 1860 р.). Промисловий видобуток мідної руди ведеться з 1832 р. (родовище Оріярві). У 1870 р. почата розробка поліметалів родовища Піткяранта. У 1895 р. було видобуто 5195 т міді, 425 т олова, 7,6 т срібла. З 1870 р. в долині річки Івало, в Лапландії, велася промивка золота по 15-20 (максимум — 57) кг на рік. Масштабний видобуток будівельного каменю почато наприкінці XIX ст. (граніт, сієніт і мармур використовувалися на будівництвах Гельсинґфорсу і С.-Петербургу). В XX ст. розроблялися торф, залізні, поліметалічні та уранові руди.
У кінці XX ст. Фінляндія має значні запаси руд ванадію, хрому, апатитів (2-е місце в Європі після України), кобальту (3-є місце в Європі), а також торфу, руд заліза, міді, цинку, нікелю і нерудних копалин. Вартість продукції гірничодобувної промисловості становить 1,0 млрд фінл. марок на рік, її частка у вартості промислової продукції менше 1 %. Основа сучасної гірничої галузі — видобуток руд металів — цинку, міді, заліза, ванадію. Металічні руди становлять 40 % вартості продукції гірничодобувної промисловості. Видобувають також вапняк, апатит, тальк, польовий шпат, кварц та ін.. У 2001 р. в країні діяло 37 рудників і кар'єрів, на п'ять менше, ніж в 2000 р., але загальний обсяг видобутку копалин зберігався на тому ж рівні — 17,6 млн т. Провідна компанія в гірничодобувній галузі — «Outokumpu». Загалом же в цій і суміжних галузях діє 30 компаній.
Підготовку кадрів здійснює факультет гірництва ті металургії Державного технологічного університету в Гельсінкі.
Див. також
- Корисні копалини Фінляндії
- Гірнича промисловість Фінляндії
- Геологія Фінляндії
- Гідрогеологія Фінляндії
- Економіка Фінляндії
- Географія Фінляндії
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isto riya osvo yennya minera lnih resu rsiv Finlya ndiyiCherpannya ozernih zaliznih rud u Finlyandiyi XIX st Z davnih chasiv misceve naselennya vikoristovuvalo rudi zaliza ozer i bolit zi shodu i pivnochi krayini Pro vigotovlennya zaliza bagatorazovo zgaduyetsya v davnih finskih opovidyah runah Do XIII st z mineralnih resursiv vikoristovuvali tilki kamin i zalizni rudi Piznishe do pochatku XIX st girnicha sprava majzhe ne rozvivalasya bo vsi girnichi diyi buli mozhlivi tilki z dozvolu shvedskih koroliv Pershe pidpriyemstvo sho vidobuvalo zalizni rudi vidomo z 1540 r u Pershij chavunolivarnij zavod vidkritij u 1746 r U 1812 r bulo stvorene Girniche upravlinnya dlya kerivnictva rozvidkoyu i vikoristannyam korisnih kopalin Persha koncesiya na vidobutok zaliznoyi rudi bula vidana v 1817 r rodovisha zahidnogo Nyulandu U 1829 r v krayini rozroblyalosya 12 rodovish i vidobuvalosya blizko 3 tis t zaliznoyi rudi U seredini XIX st diyalo 50 nevelikih kopalen 48 tis t u 1860 r Promislovij vidobutok midnoyi rudi vedetsya z 1832 r rodovishe Oriyarvi U 1870 r pochata rozrobka polimetaliv rodovisha Pitkyaranta U 1895 r bulo vidobuto 5195 t midi 425 t olova 7 6 t sribla Z 1870 r v dolini richki Ivalo v Laplandiyi velasya promivka zolota po 15 20 maksimum 57 kg na rik Masshtabnij vidobutok budivelnogo kamenyu pochato naprikinci XIX st granit siyenit i marmur vikoristovuvalisya na budivnictvah Gelsingforsu i S Peterburgu V XX st rozroblyalisya torf zalizni polimetalichni ta uranovi rudi U kinci XX st Finlyandiya maye znachni zapasi rud vanadiyu hromu apatitiv 2 e misce v Yevropi pislya Ukrayini kobaltu 3 ye misce v Yevropi a takozh torfu rud zaliza midi cinku nikelyu i nerudnih kopalin Vartist produkciyi girnichodobuvnoyi promislovosti stanovit 1 0 mlrd finl marok na rik yiyi chastka u vartosti promislovoyi produkciyi menshe 1 Osnova suchasnoyi girnichoyi galuzi vidobutok rud metaliv cinku midi zaliza vanadiyu Metalichni rudi stanovlyat 40 vartosti produkciyi girnichodobuvnoyi promislovosti Vidobuvayut takozh vapnyak apatit talk polovij shpat kvarc ta in U 2001 r v krayini diyalo 37 rudnikiv i kar yeriv na p yat menshe nizh v 2000 r ale zagalnij obsyag vidobutku kopalin zberigavsya na tomu zh rivni 17 6 mln t Providna kompaniya v girnichodobuvnij galuzi Outokumpu Zagalom zhe v cij i sumizhnih galuzyah diye 30 kompanij Pidgotovku kadriv zdijsnyuye fakultet girnictva ti metalurgiyi Derzhavnogo tehnologichnogo universitetu v Gelsinki Div takozhKorisni kopalini Finlyandiyi Girnicha promislovist Finlyandiyi Geologiya Finlyandiyi Gidrogeologiya Finlyandiyi Ekonomika Finlyandiyi Geografiya FinlyandiyiDzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s