Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Івалойокі (фін. Ivalojoki, півн.-саам. Avviljohka, інарі-саамськ. Avveeljuuhâ) — річка на півночі Фінляндії у провінції Лапландія, що бере свій початок біля сопки Корсатунтурі та впадає в озеро Інарі неподалік селища Івало.
| Івалойокі | |
|---|---|
 | |
| 68°44′30″ пн. ш. 27°39′01″ сх. д. / 68.74169400002777763° пн. ш. 27.650306000027779163° сх. д. | |
| Витік | d |
| • координати | 68°25′51″ пн. ш. 25°00′28″ сх. д. / 68.43090000002777629° пн. ш. 25.00780000002777825° сх. д. |
| Гирло | Інарі |
| • координати | 68°45′24″ пн. ш. 27°38′15″ сх. д. / 68.75690000002778390° пн. ш. 27.63750000002777796° сх. д. |
| • висота, м | 118,7 м |
| Басейн | d |
| Країни: |  Фінляндія |
| Регіон | Лапландія |
| Довжина | 184 км |
| Площа басейну: | 3884 км² |
| Притоки: | d, d, d, d, d, d і d |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Довжина річки становить 180 км, площа басейну — 3884 м2.
Географія
Витік річки Івалойокі лежить біля сопки Корсатунтурі, розташованій на межі громад Інарі та Енонтекіе. Перші струмки, що відходять від неї, лежать у болотах місцевості Пелтотунтурі на кордоні Фінляндії та Норвегії уздовж західної межі національного парку .
Майже по всій своїй довжині Івалойокі протікає по незаселених природних територіях. На початку вона спокійно тече через найпівденніші болота та ліси національного парку Лемменйокі, а приблизно на половині довжини річки починається територія заповідника , по якій Івалойокі тече майже увесь свій шлях до гирла в озері Інарі, куди впадає, розділяючись на три частини та утворює дельту завдовжки 5 км, неподалік від селища Івало, що розташоване на обидвох берегах річки, яка тут є мілкою та звивистою.
Притоками Івалойокі є річки Репойокі й Толосйокі, а також відомі своїми родовищами золота Сотайокі та Кюляйокі.
Навесні під час танення снігу на річці часто починається льодохід, через що під мостами в Івало утворюються льодові дамби, які можуть спричинити масштабні повені. Часто цього зазнає центр Івало, а також низка поселень уздовж шосе Е75 — головної дороги міста, яка місцями проходить паралельно до Івалойокі.
До гирла річки в Івало від селища Куттура (єдиного населеного пункту із постійним поселенням у дикій природі) проходить стежка завдовжки 70 км. На цій ділянці є 30 порогів, а висота падіння становить 82,5 м.
Пошуки золота
Івалойокі також відома як «золота річка» через у 1870-х рр. ХІХ століття на ній та розташованій поруч із нею річкою , що почалася після того, як двоє досвідчених золотошукачів у 1869 році вимили із води два кілограми золота. Для шукачів золота у 1870 році було засноване селище Култала (з фін. Kultala — «місце, де є золото»); зокрема про життя Култали розповідається у фільмі фінського режисера 1999 року «Блиск лапландського золота» (фін. «Lapin kullan kimallus»). З часом у Култалі почало проводитися вивчення полярного сяйва.
До сьогодні сотні різних за розміром діючих родовищ золота розкидані уздовж самої річки та її притоків. Втім, вимивання золота можливе лише влітку — під час зими, яка триває тут з жовтня чи листопада і по квітень або травень, річка замерзає.
Туризм
Річка Івалойокі продовжує набирати популярність як місце для відпочинку. У 2005 році вона була обрані напрямком року на ярмарку Retki 2005. Смуга річних порогів завдовжки 60 км, що простягається між селами і Толонен, є традиційною ділянкою для туризму на каное та в останні роки стає популярною серед рафтерів. Пішохідні туристи по спеціальних стежках можуть здійснювати походи до місць, де проходив і досі триває видобуток золота. У Култалі, де наразі діє музей, через річку Івалойокі протягнуто підвісний міст.
Для рибалок тут є можливість ловити форель та харіуса; інколи вдається спіймати щуку або сига.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Івалойокі |
- JÄRVIWIKI - Inarijärvi (71.111.1.001) [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- (швед.). . Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 26 травня 2021.
- . . Архів оригіналу за 24 серпня 2020. Процитовано 29 травня 2021.
- . . Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 29 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivalojoki fin Ivalojoki pivn saam Avviljohka inari saamsk Avveeljuuha richka na pivnochi Finlyandiyi u provinciyi Laplandiya sho bere svij pochatok bilya sopki Korsatunturi ta vpadaye v ozero Inari nepodalik selisha Ivalo IvalojokiMist cherez Ivalojoki u selishi Kuttura68 44 30 pn sh 27 39 01 sh d 68 74169400002777763 pn sh 27 650306000027779163 sh d 68 74169400002777763 27 650306000027779163Vitikd koordinati68 25 51 pn sh 25 00 28 sh d 68 43090000002777629 pn sh 25 00780000002777825 sh d 68 43090000002777629 25 00780000002777825GirloInari koordinati68 45 24 pn sh 27 38 15 sh d 68 75690000002778390 pn sh 27 63750000002777796 sh d 68 75690000002778390 27 63750000002777796 visota m118 7 mBasejndKrayini FinlyandiyaRegionLaplandiyaDovzhina184 kmPlosha basejnu 3884 km Pritoki d d d d d d i d Mediafajli u Vikishovishi Dovzhina richki stanovit 180 km plosha basejnu 3884 m2 GeografiyaMist cherez Ivalojoki u selishi Ivalo avtoshlyah E75 na zadnomu plani cerkva Ivalo Vitik richki Ivalojoki lezhit bilya sopki Korsatunturi roztashovanij na mezhi gromad Inari ta Enontekie Pershi strumki sho vidhodyat vid neyi lezhat u bolotah miscevosti Peltotunturi na kordoni Finlyandiyi ta Norvegiyi uzdovzh zahidnoyi mezhi nacionalnogo parku Majzhe po vsij svoyij dovzhini Ivalojoki protikaye po nezaselenih prirodnih teritoriyah Na pochatku vona spokijno teche cherez najpivdennishi bolota ta lisi nacionalnogo parku Lemmenjoki a priblizno na polovini dovzhini richki pochinayetsya teritoriya zapovidnika po yakij Ivalojoki teche majzhe uves svij shlyah do girla v ozeri Inari kudi vpadaye rozdilyayuchis na tri chastini ta utvoryuye deltu zavdovzhki 5 km nepodalik vid selisha Ivalo sho roztashovane na obidvoh beregah richki yaka tut ye milkoyu ta zvivistoyu Pritokami Ivalojoki ye richki Repojoki j Tolosjoki a takozh vidomi svoyimi rodovishami zolota Sotajoki ta Kyulyajoki Navesni pid chas tanennya snigu na richci chasto pochinayetsya lodohid cherez sho pid mostami v Ivalo utvoryuyutsya lodovi dambi yaki mozhut sprichiniti masshtabni poveni Chasto cogo zaznaye centr Ivalo a takozh nizka poselen uzdovzh shose E75 golovnoyi dorogi mista yaka miscyami prohodit paralelno do Ivalojoki Do girla richki v Ivalo vid selisha Kuttura yedinogo naselenogo punktu iz postijnim poselennyam u dikij prirodi prohodit stezhka zavdovzhki 70 km Na cij dilyanci ye 30 porogiv a visota padinnya stanovit 82 5 m Poshuki zolotaPoshuki zolota u 1924 roci Ivalojoki takozh vidoma yak zolota richka cherez u 1870 h rr HIH stolittya na nij ta roztashovanij poruch iz neyu richkoyu sho pochalasya pislya togo yak dvoye dosvidchenih zolotoshukachiv u 1869 roci vimili iz vodi dva kilogrami zolota Dlya shukachiv zolota u 1870 roci bulo zasnovane selishe Kultala z fin Kultala misce de ye zoloto zokrema pro zhittya Kultali rozpovidayetsya u filmi finskogo rezhisera 1999 roku Blisk laplandskogo zolota fin Lapin kullan kimallus Z chasom u Kultali pochalo provoditisya vivchennya polyarnogo syajva Do sogodni sotni riznih za rozmirom diyuchih rodovish zolota rozkidani uzdovzh samoyi richki ta yiyi pritokiv Vtim vimivannya zolota mozhlive lishe vlitku pid chas zimi yaka trivaye tut z zhovtnya chi listopada i po kviten abo traven richka zamerzaye TurizmZamerzla richka Ivalojoki bilya mista Ivalo Richka Ivalojoki prodovzhuye nabirati populyarnist yak misce dlya vidpochinku U 2005 roci vona bula obrani napryamkom roku na yarmarku Retki 2005 Smuga richnih porogiv zavdovzhki 60 km sho prostyagayetsya mizh selami i Tolonen ye tradicijnoyu dilyankoyu dlya turizmu na kanoe ta v ostanni roki staye populyarnoyu sered rafteriv Pishohidni turisti po specialnih stezhkah mozhut zdijsnyuvati pohodi do misc de prohodiv i dosi trivaye vidobutok zolota U Kultali de narazi diye muzej cherez richku Ivalojoki protyagnuto pidvisnij mist Dlya ribalok tut ye mozhlivist loviti forel ta hariusa inkoli vdayetsya spijmati shuku abo siga PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ivalojoki JARVIWIKI Inarijarvi 71 111 1 001 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine shved Arhiv originalu za 22 serpnya 2020 Procitovano 26 travnya 2021 Arhiv originalu za 24 serpnya 2020 Procitovano 29 travnya 2021 Arhiv originalu za 20 serpnya 2020 Procitovano 29 travnya 2021 Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 29 travnya 2021