Нарсіс Діаз де ла Пенья повне ім я Нарсіс Віргіліо Діаз де ла Пенья фр Narcisse Virgilio Díaz de la Peña 25 серпня 1807

Нарсіс Діаз де ла Пенья, повне ім'я Нарсіс Віргіліо Діаз де ла Пенья (фр. Narcisse Virgilio Díaz de la Peña; 25 серпня 1807, Бордо — 18 листопада 1876, Ментона) — французький художник іспанського походження. Працював художником на порцеляновій мануфактурі. Перейшов до станкового живопису. Малював картини на міфологфчні та орієнтальні сюжети, але став відомим як майстер пейзажів. Займався літографією.

Нарсіс Діаз де ла Пенья
фр. Narcisse Díaz de la Peña


Народження	25 серпня 1807(1807-08-25) Бордо
Смерть	18 листопада 1876(1876-11-18) (69 років)
	Ментона (туберкульоз)
Поховання	Цвинтар Монмартр
Національність	француз
Країна	Франція
Жанр	побутова картина, пейзаж
Навчання	Севр, Париж
Діяльність	художник, художник-гравер, унаочнювач
Напрямок	реалізм, предімпресіонізм
Роки творчості	1831–1875
Вплив	Теодор Руссо
Вплив на	Франсуа Мілле
Відомі учні	^d
Член	Барбізонська школа
Твори	^d
Діти	^d
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, галерея Бельведер, ^d, Художній інститут Чикаго, ^d, Фінська національна галерея, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)^[1], ^d^[2], Музей мистецтва Метрополітен^[3], Королівський музей витончених мистецтв, Центральний музей Утрехта, ^d, ^d, Музей Галуста Гюльбенкяна, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Рейксмузей, Художній музей, Художній музей Волтерс, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Бруклінський музей, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Національна галерея, ^d, Музей мистецтв Індіанаполіса, Національний музей образотворчого мистецтва^[4], Музей історії мистецтв, Національна галерея Вірменії, Баварські державні колекції картин, Вустерський музей мистецтв, ^d, Галерея мистецтв Коркоран, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Державні художні зібрання Дрездена, Музей Фіцвільяма, ^d, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, ^d, Клівлендський музей мистецтв, ^d, Детройтський інститут мистецтв, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Художній музей Мілвокі, Нова гліптотека Карлсберга, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сент-Луїса, Музей мистецтв Толедо, Далласький музей мистецтв, ^d, ^d, ^d, ^d, Портландський мистецький музей, ^d, ^d, Художній музей Вірджинії, ^d, ^d, ^d, ^d, Музей д'Орсе, ^d, Музей мистецтва Епплтона, ^d, ^d, Художня галерея і музей Келвінгроув, ^d, Зібрання Воллеса, ^d, Музей Вікторії та Альберта, ^d, Бостонський музей образотворчих мистецтв, ^d, ^d, ^d, Художня галерея Лідса, ^d, Державна галерея мистецтв (Штутгарт), Музей образотворчих мистецтв, Гамбурзька картинна галерея, ^d, Художній музей Базеля, ^d, ^d, ^d, Балтиморський музей мистецтв, ^d, ^d, ^d, ^d, Смітсонівський музей американського мистецтва^[5], ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Гарвардський художній музей, ^d, ^d, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), Карнавале, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Національний музей у Варшаві, Мистецький музей Лоу, Художня галерея Вінніпега, ^d, ^d, Художній музей Фогга^[d], Музей фюрера, ^d, ^d, Стара національна галерея, ^d, Національний музей у Кракові, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d, Музей мистецтв Фенікса, Нантський музей образотворчого мистецтва, ^d, Національний музей, Гантінгтонська бібліотека, ^d, ^d, ^d, ^d, Гаазький муніципальний музей, ^d, ^d, Музей витончених мистецтв (Труа), ^d, ^d, Музей Вальрафа-Ріхарца, Бременська картинна галерея, Королівський замок на Вавелі, Художня галерея Онтаріо, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Музей Фабра, Музей Нортона Саймона, ^d, Національна галерея, Реннський музей образотворчого мистецтва, ^d, Монреальський музей красних мистецтв, ^d, ^d, ^d, ^d, Національний музей витончених мистецтв Чилі, Женевський музей мистецтва і історії, ^d, ^d, ^d і ^d
Нагороди



Нарсіс Діаз де ла Пенья у Вікісховищі

Біографія

Народився в місті Бордо в родині іспанців. Мати відправила хлопця до друзів в Севр. Через нещасний випадок той втратив одну кінцівку, яку замінили дерев'яним протезом. Це не завадило юнаку стати учнем художньої школи при Севрській мануфактурі, а пізніше працювати там художником-декоратором.

Перебрався в Париж, де вивчав живопис, його вчителі — Ф. Сушон та К. Сігалон. Перші картини Діаза де ла Пенья присвячені арабським (орієнтальним)темам. Приблизно У 1831 р. він познайомився з представником Барбізонської школи — Теодором Руссо, користувався його порадами і перейшов до пейзажного живопису. Твори художника мали вплив на художню манеру Франсуа Мілле.

У 1831–1859 рр. виставляв свої твори в Паризькому салоні. Під час франко-пруської війни перебрався в Брюссель. Захворів у 1876 році, перебрався в Ментону на південь, де стан погіршився і художник помер.

Мав славу ще за життя і картини художника розійшлися по європейським збіркам різних країн — від Британії до Російської імперії.