Договір про заборону ядерної зброї

Договір про заборону ядерної зброї (англ. Treaty on the Prohibition of Nuclear Weapons, TPNW) — це міжнародна угода, яка забороняє розробку, випробування, зберігання, придбання, транспортування та використання ядерної зброї. Договір був прийнятий 7 липня 2017 року в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. Договір набуде чинності після того, як його ратифікують 50 держав.

Договір про заборону ядерної зброї
Підписали    Ратифікували
Тип	міжнародний договір
Підписано	20 вересня 2017
Місце	Нью-Йорк
Підписанти	Алжир^[1], Австрія^[1], Бангладеш^[1], Бразилія^[1], Кабо-Верде^[1], ЦАР^[1], Чилі^[1], Коморські Острови^[1], ДР Конго^[1], Республіка Конго^[1], Коста-Рика^[1], Кот-д'Івуар^[1], Куба^[1], Еквадор^[1], Сальвадор^[1], Фіджі^[1], Франція^[1], Гана^[1], Гватемала^[1], Гаяна^[1], Святий Престол^[1], Гондурас^[1], Індонезія^[1], Ірландія^[1], Кірибаті^[1], Лівія^[1], Ліхтенштейн^[1], Мадагаскар^[1], Малаві^[1], Малайзія^[1], Мексика^[1], Непал^[1], Нова Зеландія^[1], Нігерія^[1], Палау^[1], Палестинська держава^[1], Панама^[1], Парагвай^[1], Перу^[1], Філіппіни^[1], Самоа^[1], Сан-Марино^[1], Сан-Томе і Принсіпі^[1], ПАР^[1], Таїланд^[1], Того^[1], Тувалу^[1], Уругвай^[1], Вануату^[1], Венесуела^[1], Лаос^[1], Нікарагуа^[1], В'єтнам^[1], Ямайка^[1], Намібія^[1], Сент-Вінсент і Гренадини^[1], Казахстан^[1], Болівія^[1], Домініканська Республіка^[1], Колумбія^[1], Антигуа і Барбуда^[1], Бенін^[1], Бруней Даруссалам^[1], Гвінея-Бісау^[1], М'янма^[1], Сейшельські Острови^[1], Східний Тимор^[1], Ангола^[1], Сент-Люсія^[1], Камбоджа^[1], Ботсвана^[1], Домініка^[1], Гренада^[1], Лесото^[1], Мальдіви^[1], Сент-Кіттс і Невіс^[1], Танзанія^[1], Тринідад і Тобаго^[1], Замбія^[1], Науру^[1], Беліз^[1], Судан^[2], Мозамбік^[3], Мальта^[4], Зімбабве^[4] і Нігер^[4]
Сайт	https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=XXVI-9&chapter=26&clang=_en, https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=XXVI-9&chapter=26&clang=_fr
Медіафайли у Вікісховищі

Ухвала угоди

Генеральний секретар ООН привітав ухвалення нового договору, зазначивши, що цей документ є першим за останні 20 років юридично обов'язковим інструментом з питань ядерного роззброєння.

	Кожна держава-учасник зобов'язується ніколи і за жодних обставин не розробляти, не випробовувати, не виробляти, не виготовляти, не купувати, не мати у власності та не накопичувати ядерну зброю або інші ядерні вибухові пристрої.
— Первая статья договора

23 грудня 2016 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію з переговорним мандатом договору і постановила скликати Конференцію ООН для узгодження юридично зобов'язуючого документа про заборону ядерної зброї, який би привів до повної її ліквідації. Перший раунд переговорів відбувся в Нью-Йорку з 27 по 31 березня, другий з 15 червня по 7 липня 2017. На першій конференції взяли участь 132, на другий — 124 з 193 держав-членів ООН.

Всього було проведено 20 пленарних засідань. На останньому з них 7 липня текст розробленого юридично зобов'язуючого документа про заборону ядерної зброї був винесений на голосування. Його підтримали 122 держави, Нідерланди проголосували проти і Сінгапур утримався. Багато держав не брали ніякої участі в роботі Конференції (у тому числі всі 9 країн «Ядерного клубу»: США, Росія, КНР, Велика Британія, Франція, Індія, Пакистан, КНДР, Ізраїль).

Генеральний секретар ООН призначений депозитарієм нового договору. У прикінцевих положеннях угоди йдеться, що він буде відкритий для підписання 20 вересня 2017 року. Договір вступає в силу через 90 днів після здачі на зберігання п'ятдесятої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, затвердження або приєднання.

Галерея

• Обговорення ідеї договору про заборону ядерної зброї в Женеві в травні 2016.
• Глобальне парламентська звернення на підтримку договору про заборону ядерної зброї, підписане 838 парламентарями в 42 країнах.

Сприйняття

Критика

Договір був досить критично сприйнятий США і НАТО, а також союзниками США. Так, Міхаель Рюле, співробітник НАТО заявив, що формула безпеки НАТО більш ефективна, ніж цей договір. Представники США, Франції та Великої Британії заявили, що угода «ігнорує реальність міжнародного середовища безпеки», а тому вони не будуть її підписувати. Тим не менш, при підписанні будапештського меморандуму з Україною, вони не бачили ніякого ігнорування реальності.

Див. також

• Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою
• Договір про нерозповсюдження ядерної зброї

Примітки

1. — 1945.
   d:Track:Q1065d:Track:Q854218
2. 9. Traité sur l’interdiction des armes nucléaires — 1945.
   d:Track:Q1065d:Track:Q854218
3. — 1945.
   d:Track:Q1065d:Track:Q854218
4. — 1945.
   d:Track:Q1065d:Track:Q854218
5. . ICAN. 23 грудня 2016. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 14 липня 2017.
6. Taking forward multilateral nuclear disarmament negotiations. — 2016. — 14 October. — Дата звернення: 14.07.2017.
7. . ООН. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 14 липня 2017.
8. Договор о запрещении ядерного оружия утвержден в ООН без участия РФ и США [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.], 7.07.17, censor.net.ua
9. Рюле, Міхаель. . Управління нових викликів безпеці НАТО, переклад Ліга. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 16 липня 2017.
10. . Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 16 липня 2017.

Посилання

• Текст на сайті ООН [ 11 липня 2017 у Wayback Machine.]
• UN website of the conference [ 22 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
• Documents, and opinions daily summaries women's International League for Peace and Freedom [ 15 липня 2017 у Wayback Machine.]