Меджибі́зький замок — пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття. Стилістика пам'ятки змішана — від мурованого будівництва литовської доби до східноєвропейського ренесансу та псевдоготики XIX ст.. Розташований у селищі Меджибіж Хмельницької області, у верхів'ях Південного Бугу, при впаданні в нього річки Бужок, за 30 км на схід від міста Хмельницький і за 1,6 км на північ від автошляху М30.
Меджибізький замок | ||||
---|---|---|---|---|
Замок під час реставрації (липень 2020 року) | ||||
49°26′11″ пн. ш. 27°25′07″ сх. д. / 49.4366000° пн. ш. 27.4187000° сх. д. | ||||
Статус | Державний історико-культурний заповідник (з 2001) | |||
Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України і пам'ятка архітектури національного значення України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Хмельницька область, Летичівський район, смт Меджибіж | |||
Архітектурний стиль | Ренесанс, Псевдоготика | |||
Матеріал | Змішаний (камінь, цегла) | |||
Перша згадка | 1146 | |||
Будівництво | XII ст.-XIX ст. | |||
Стан | Відкритий, реставрується | |||
Сайт | mezhibozh.com | |||
Меджибізький замок (Хмельницька область) | ||||
Меджибізький замок у Вікісховищі |
Фортеця внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України під № 764 0.
Архітектурний ансамбль
Меджибізький замок побудований на мисі, утвореному річками Південний Буг та Бужок. Через таку топографію у плані він має форму видовженого трикутника з могутніми стінами і кутовими вежами, які значно виступають за лінію стін. Подвір'я замку має довжину 130 м, найбільшу ширину (з західного боку) — 85 м, його площа становить 0,75 га. Товщина мурів — до 4 м, висота у найвищих місцях — до 17 м.
Фортечні мури, завтовшки 1,8 м, мають прямокутні стрільниці, що суттєво відрізняються від давнішних. Їх перекривають кам'яні плити. Розміром стрільниці сягають 65х77 та 50х60 см (їхні попередники були розміром 33х28 см). Із зовнішнього боку їхня підстрільнична частина скошена. Такого типу архаїчних стрільниць залишилося в Україні небагато, бо з розвитком фортифікаційного мистецтва в другій половині XV століття структура стрільниць змінюється: вони мають ззовні, а часто і зсередини аркове перекриття. Ці архаїчні стрільниці містилися на мурах, які оточували кам'яниці XV століття. Одну з кам'яниць, схожу на триповерхову вежу, прибудовано із зовнішнього боку східного прясла (частини) фортечного муру, друга, яка слугувала за житло і була так само триповерхова, врізається в південне прясло. Поверхи як першої, так і другої кам'яниць були перекриті кам'яними склепіннями та складчастим дахом.
Основні пам'ятки
Пам'ятками архітектури національного значення, які входять до складу Меджибізького замку і перебувають на державному обліку, є палацовий комплекс (охоронний № 764/1, об'єкт «Палац»), церква святого Миколая (охоронний № 764/2, об'єкт «Церква»), прясла мурів і вежі (охоронний № 764/3, об'єкт «Мури з баштою»).
Церква святого Миколая (Замкова церква)
Замкова церква розташована посеред двору. У 1586/1591 (?) році реконструйована й освячена як католицька каплиця св. Станіслава. В плані — це прямокутна однонефна будова з вапняку і шатровим дахом з сиґнатуркою. Будівля перенесла ряд архітектурних змін, продиктованих як релігією, яка в ній сповідувалась, так і побажаннями власників.
Лицарська Вежа
Вежа «пунтоне» з амбразурами розташована в північно-західній частині замку. Винесена за лінію стін замку для оборони центральних воріт цитаделі. У периметрі являє собою неправильний п'ятикутник, складений з гладкого вапняку. Вінчає чотири оборонних яруси шатровий реставрований дах з маленькою надбудовою і флюгером на вершечку. Артилерійські стрільниці на всіх ярусах мали із внутрішнього боку передстрільничі ніші з отворами для виведення диму від гарматних випалів. Товщина стін сягала 4-х метрів.
Палацовий комплекс
Зведений у XVI ст. палац є складним комплексом житлових, оборонних і господарських споруд, надбудованих у стилістиці ренесансу над аналогічними спорудами часів Великого Князівства Литовського. Від литовського замку збереглися центральна вежа-донжон, барбакан (елемент пізньосередньовічної фортифікації, що захищав підступи до міської брами), частина південної вежі та західний мур (нижче рівня поверхні). Також до складу комплексу входять палац і флігель XVI—XIX ст., триярусний бастіон XVI ст. Архітектори невідомі, стилістика палацу та флігеля має аналоги серед ренесансних палацових споруд Південно-Східної Європи, зокрема Словаччини. В структурі будівель збереглися елементи попередніх будівельних етапів (до XVI ст.), часткова перебудова у XIX ст. привнесла елементи неоготики.
- Центральний вхід у замок (серпень 2015)
- Замкова церква (червень 2019)
- Лицарська вежа (липень 2020)
- Вигляд комплексу (травень 2019)
Історія становлення
Давньоруський період
Незважаючи на спроби у минулому археологів ототожнювати Меджибозьке городище з містами Болохівської землі, на сьогоднішній день за археологічними дослідженнями встановлений час найдавнішого його існування — 1080-ті роки. Перша літописна згадка Меджибожа (тоді — Межибожжя) зустрічається в Іпатівському Літописі під 1146 р. До цього періоду, вочевидь, відноситься і зведення його дерев'яно-земляних укріплень.
Дерев'яна фортеця — дитинець «града» Межибожжя знаходилась в східній частині сучасного замку та займала приблизно ¼ його території. Укріплення були дерев'яними, складені в зруб, який на нижньому рівні зміцнювався камінням. Від західної частини мису дитинець відділявся ровом, глибиною до 6 метрів від сучасної денної поверхні. Можливо, в західному напрямку було ще кілька валів та ровів, фрагменти яких зафіксовано під час розкопок в 1999 та 2017—2018 рр. Ще однією з перешкод в цьому напрямку міг бути і сучасний західний оборонний сухий рів Меджибізького замку. На решті території замчища знаходилось укріплене передграддя.
Історія Межибожжя як болохівського міста закінчується у 1255 р., коли воєвода Данила Романовича Діонісій Павлович завойовує Меджибіж:
Після крем’янецької ж війни [хана] Куремси Данило здійняв війну проти татар. Порадившися з братом [Васильком] і з сином [Львом], послав він [воєводу] Діонісія Павловича [і] взяв [город] Межибоже. А потім Данилові таки люди і Василькові пустошили Болохів, а Львові — Побожжя і людей татарських. |
Після цього над Межибожем встановлюється юрисдикція Руського королівства і у наступні майже сто років він поділяє долю останнього. На більшості городищ життя більше не відновилось. Подібна доля спіткала і град Межибоже, що засвідчують матеріали археологічних досліджень: під час археологічних розкопок у 2000—2002 рр. на території замку (в тому місці, де розташовувався давньоруський дитинець) було виявлено згорілі конструкції оборонних клітей дитинця, рів та скелети людей, котрі загинули в цей час.
Достеменної інформації, чи відродилось життя в Меджибожі в цей період, немає. Наявні археологічні джерела свідчать, що укріплення городища не відновлювались.
За Коріятовичів
Після перемоги литовського князя Ольгерда на Синіх Водах в 1362 році, литовці відвоювали Поділля у татар, і Ольгерд передає край своїм племінникам — братам Коріатовичам. У цей період відбудовується Меджибізький замок — вже мурований. Первісне ядро увійшло в ансамбль як дитинець, де були ще й житлові та господарчі будівлі, очевидно, дерев'яні.
Над місцем з'єднання Бужка і Бугу з'явилася вежа з брамою, від якої фортечні мури розходилися на північ і захід. Західне прясло, перед яким було викопано глибокий рів, поділяло подвір'я фортеці навпіл. На рогах фортечних мурів стояли круглі вежі, одна з них збереглася дотепер у перебудованому вигляді.
Підступи до брами захищав прямокутний барбакан, розміром у плані 10х8 метрів і 10 метрів заввишки. Його в'їзна брама мала герсу (пристрій для підняття й опускання воріт) ворітниці, про що свідчать щілини завширшки 28 см у кладці одвірків. Якщо б ворог прорвався через першу перешкоду — герсу, внутрішній простір передукріплення боронили б з навколишніх дерев'яних галерей.
На перехресті Кучманського та Чорного шляхів Меджибізька фортеця стала форпостом захисту навколишніх земель, часто руйнувалася та відбудовувалася. Так, на зламі XV—XVI століть знову укріплюють північний бік замку, який виходив на дорогу. З'являються дві потужні вежі — п'ятикутна (Лицарська) та північно-східна кругла (Офіцерська) з мурами чотириметрової товщини і бійницями.
Інтенсивність татарських нападів на початку і в середині XVI ст. була вкрай високою. Так, у 1516 році татари пішли на Поділля і взяли Меджибізький замок в облогу. Проте будівництво нових укріплень зіграло свою роль — кам'янецький староста Станіслав Лянцкоронський у двох сутичках розбив нападників.
У власності Сенявських
У 1540 році володар фортеці — гетьман Миколай Сенявський — капітально реконструює замок з палацом. Для реконструкції замку він уклав контракт з тернопільським архітектором (пол. Jan Bąk), якому доручалися закінчення мурів, прибудова бастіону та інші роботи. З тих часів збереглися білокам'яні портали та віконниці. Також була створена нова система укріплень, яка збереглася до XXI століття. До в'їзної брами прибудовується великий п'ятипелюстковий за планом бастіон. Барбакан нарощено великою прямокутною зі скошеними кутами вежею, що підіймається над бастіоном. А найвищою спорудою замку була надбрамна кругла вежа, до якої добудували четвертий та п'ятий яруси.
Ще один житловий поверх з'являється на східній стороні форпосту. Про те, що це саме житлові приміщення, свідчили й широкі вікна та комини в кімнатах. Що цікаво: в коминах поряд з нішею для спалювання дров була ще одна — для їхнього сушіння.
В'їзна брама була перенесена (щоб не заважати бастіону) з південно-східного кутка фортеці на західний бік муру, за 5 м від п'ятикутної вежі. Там вона міститься і тепер.
В XVI столітті також з'явилася у південній куртині високо піднята над землею брама, призначена для приймання вантажів, які доправлялися в замок річками, на човнах. Однак спеціальний пристрій, яким вантажі підіймалися, не зберігся. Ця брама замурована.
На новому рівні подвір'я пізніше знову будують кордегардії (на місці давніх), стайні. Зведені в XVII столітті стайні (згодом їх назвали Каретним корпусом) мають цікаву структуру: вони перекриті зімкненими склепіннями, що спираються на стіни й стовпи в центрі видовженого приміщення (реставровано в 1978 році).
Наприкінці XVII століття ззовні фортеці зводять могутні кам'яні контрфорси, що сягають третього поверху палацу. До цього спонукали тріщини від розпору склепінь та тиску забутування на стіни. Для захисту фортечних мурів і палацу від гарматних ядер ззовні під ними створюють так звані талуси — земляні насипи заввишки 4—5 метрів.
Подвір'я фортеці стало просторим, усі будівлі довкола нього утворили один ансамбль. Оскільки фортеця стоїть на пагорбі, то в горішній його частині рівень денної поверхні подвір'я підвищився на 3 метри, а в долішній — на 11 метрів. Відповідно, брама біля п'ятикутної вежі піднялася на новий рівень, перед нею постав міст через рів, викопаний ще в XV столітті.
В 1672 році під час польсько-турецької війни за умовами Бучацького перемир'я Поділля включно з Меджибожем переходить під владу Османської імперії. На межі 1672 та 1673 років польський гарнізон залишає Меджибізький замок і передає його турецькому гарнізону. Однак, 17 жовтня 1673 року, тобто рівно за рік після укладення Бучацького перемир'я, власник Меджибожа коронний хорунжий Миколай Єронім Сенявський, йдучи з військом під Хотин, захоплює своє дідичне місто. Перед загрозою штурму замку турецький гарнізон здається і виходить миром. Відтоді аж до 1678 року місто і волость знаходяться в руках Миколая Єроніма Сенявського, а в замку перебуває польський гарнізон. Миколай Єронім Сенявський як дідичний власник Меджибожа ігнорує неодноразові вимоги віддати Меджибіж під османську владу. Лише у квітні 1678 він погоджується вступитися, якщо отримає грошову компенсацію від польського короля. Однак виходять поляки з Меджибізького замку лише у вересні 1678 року.
Чисельність турецького гарнізону, який увійшов до Меджибізького замку, становила 100 чоловік. Навесні 1686 року в очікуванні великого польського наступу і маючи труднощі з забезпеченням та утриманням замку, турки приймають рішення евакуюватись з Меджибізького замку, а після того здійснюють спробу висадити його у повітря — втім, невдало. До замку повертається польська залога.
Після офіційного повернення Поділля у 1699 році під владу Польської корони Адам Миколай Сенявський узявся за ремонтні та модернізаційні роботи на території Меджибізького замку і міста, доручивши їх Жану Батисту Дессьє. Модернізація полягала у ремонті замкових мурів, бастіонних фортифікацій, а також дерев'яного палісаду навколо міста. В замку відремонтовано криницю, а також розпочато будівництво дерев'яного мосту, що веде з міста до замку, якого у 1702 р. вибудовано 150 ліктів. У 1708-1713 роках проведено роботи із замковими парапетами, підйомним мостом, з мурування бійниць, оббивання башт, встановлення нового паркану. Побудовано нову кордегардію та виконано ремонтні роботи у замковій каплиці. Ремонт стосувався також покоїв, тобто палацу — при них, зокрема, побудовано дерев'яні кружґанки (галереї) замість попередніх мурованих.
У володінні Чорторийських
У 1730 році, після смерті останнього з роду Сенявських по чоловічій лінії — Адама-Миколая, Меджибіж разом із замком перейшов у володіння князя , чоловіка Софії Сенявської — сестри померлого князя.
Впродовж наступного століття замком та Меджибізьким ключем маєтків володіли три покоління родини Чорторийських. У цей час замок використовувався переважно для господарських потреб панської економії та, періодично, для розквартирування війська. Суттєвих перебудов у цей період у Меджибізькому замку не відбувалося, до XXI століття він зберігся майже повністю у тогочасному вигляді. Для потреб оборони у той період слугували артилерійські позиції на так званих «терепетах» (цю частину замку називають «Бастіоном»), на верхньому ярусі «Великої вежі» («Лицарська») і на [pl] проти в'їзної брами. Уздовж верхньої частини мурів зберігалися бойові галереї (так звані «паркани»). У підвальній частині «круглої» вежі, яку ще називають «Офіцерською», був цейхгауз з мурованою криницею посередині, глибиною 14 польських сажнів (близько 25 метрів). На вищих поверхах обох веж були влаштовані засіки для зберігання зерна.
Від 23 лютого 1734 року до 27 листопада 1735 року в Меджибожі та його околицях дислокувалися російські військові з'єднання з метою підтримки Августа III у боротьбі з Станіславом Лещинським за польську корону по смерті Августа II. В Меджибізькому замку весь цей час було розташовано їхнє командування, замку та околицям було нанесено численні шкоди.
У 1759 році замість дерев'яного мосту, який вів до замкової брами, побудовано мурований на десяти опорах, який зберігся до XXI століття. Як і попередній міст, він мав «звід на ланцюгах», тобто підйомну секцію перед самими воротами.
Чорторийські перебували у своєму Меджибізькому замку лише проїздом або епізодично. У 1784 році Адам Казимир Чорторийський отримав уряд Генерального старости Подільського і на нетривалий час переїхав до Меджибожа з великим двором.
Під владою Російської імперії
Князь Адам Єжи Чорторийський в 1819 році відкрив в Меджибожі повітову школу, яку розмістив в приміщеннях замку. Для влаштування школи у замку було здійснено перебудови. Зокрема, для її потреб перебудовано «будинок коменданта» (Західний адміністративний корпус), конвікти для проживання 250 учнів (станом на 2023 — Північно-західний та Північно-східний пристінні корпуси, в яких розташовані музейні експозиції), «Офіцерську» вежу, в якій був актовий зал. Одним з викладачів школи з 1819 по 1826 рік був Войцех Зборжевський — натураліст і палеонтолог, яким відкрито кілька викопних видів молюсків (у тому числі в околицях Меджибожа). Серед учнів Меджибізької школи були Леонард Совінський, майбутній публіцист, перекладач творів Тараса Шевченка на польську мову, і Генрик Яблонський, у майбутньому польський поет і французький дипломат.
У 1831 році за те, що Август Чорторийський брав участь у Польському повстанні, Меджибіж, як і інші маєтки, був у нього конфіскований. Заснована князем повітова школа продовжувала діяльність до кінця навчального 1841 року, а далі була переведена до Чорного Острова. Порожній «через старість будівель» замок до 1844 року перебував у власності Міністерства Народної Освіти, а далі був переданий військовому відомству за символічну платню у 5 рублів сріблом: будівлі, що розміщувалися у містечку Меджибіж, було передбачено «…згідно височайшої волі пристосувати для полкового штабу, і внаслідок цього складається проект, після виготовлення якого подано буде на височайший розгляд як про затвердження цього проекту, так і про сплату 5 руб. сріб[лом] за уступку будівель військовому відомству». Після передачі військовому відомству замкові споруди перебудовано в поширеному в той час романтичному стилі, а їхнє архітектурне оздоблення дістало псевдоготичні форми. Фортечні мури увінчали декоративними зубчастими парапетами. Стіни всіх будівель і фортечні мури покрили вапняним тиньком білого кольору. Замковий костел за клопотанням від 1840 року училищного наглядача та мешканців Меджибожа, які зобов'язувалися взяти на себе подальше утримання, був переосвячений на православну церкву.
4 жовтня 1846 року, під час археографічної експедиції, через Меджибіж проїздив визначний український поет, художник і мислитель Тарас Шевченко. Про це свідчить спеціально встановлена меморіальна дошка на стіні Лицарської вежі.
Початок XX століття
З початком Української революції 1917 року командування Південно-Західним фронтом ініціювало українізацію частини колишньої російської імператорської армії, що опинилася на той момент на Волині і Поділлі. 18 липня того ж року наказ про українізацію отримав командувач 34-го корпусу, що складався з двох піхотних дивізій, генерал Павло Скоропадський. Незабаром війська перекинули в тил, у район Меджибожа, де і відбулася реорганізація. Скоропадський зі штабом розташувався в замку, частини — в самому Меджибожі і в таборі поблизу містечка. Через два місяці корпус закінчив реорганізацію і став «Першим Українським Корпусом».
Радянська доба
За радянських часів до початку 1930-х років в замку квартирували різноманітні військові підрозділи. Пізніше у ньому розмістили маслозавод, і це завдало пам'ятці великої шкоди. Потім будівлі пережили випробування Другої світової війни. Але найбільших втрат замок зазнав через місцеву владу, яка дозволила місцевим мешканцям розбирати фортецю на будівельний матеріал для зведення сільради, окремих садиб тощо. Поволі комплекс обертався на руїну. Олександр Довженко згадував, що під час відвідин Меджибожа став свідком занедбання пам'ятки:
Їдучи в Кам'янець-Подільський, я завітав в місто Меджибіж, засноване в XII столітті. Я поїхав подивитися на замок, збудований в XIV столітті. Це грандіозна споруда. Богдан Хмельницький брав його кілька разів. Подвір'я цього замку являє вікове кладовище... У більшості міст існує якась дивна "традиція" - байдужість до старих історичних споруд. | ||
— Олександр Довженко, "Про документальний фільм" |
Таким замок постав і перед фахівцями інституту «Укрпроектреставрація» в 1967 році, коли вони почали досліджувати тамтешні пам'ятки, щоб виготовити проектну документацію на їхню реставрацію. У наступні десятиліття вживалися антиаварійні заходи на небезпечних ділянках, були зміцнені фортечні мури. Досліджено й частково реставровано церкву, п'ятикутну вежу, східний, каретний, адміністративний корпуси. Дослідницькі та реставраційні роботи у фортеці тривають і станом на 2023 рік.
- Меджибізький замок (1985 рік)
- Палац у Меджибізькому замку (стан у 1985 році)
Сучасна історія (з 1991 року)
У 2001 році замок отримав статус Державного історико-культурного заповідника.
У пристінних корпусах замку розташовані музейні експозиції: історична, етнографічна, Музей пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. на Поділлі, а також виставкові зали.
З 2004 по 2015 рр. (окрім 2014 р.) в замку проходив Всеукраїнський історичний фестиваль «Стародавній Меджибіж», з 2019 року проводиться фестиваль середньовічної культури «Епоха героїв». У фестивальні дні замок переповнений туристами, лицарями, лучниками, принцесами та міфічними героями. Реконструктори історичних подій з усієї України приїздять сюди, щоб взяти участь у боях, стрілецьких турнірах, конкурсах костюмів та менестрелей (середньовічних співців і музикантів).
За відсутності державного фінансування реставраційних робіт 23 грудня 2014 p. стався обвал західної стіни головного корпусу палацового комплексу.
З 2015 року проводяться реставраційні роботи, які фінансуються з бюджету Хмельницької області.
18 травня 2021 року Міністерством культури та інформаційної політики оголошено рейтинг проектів, що взяли участь у відборі в рамках проекту «Велика Реставрація» у межах президентської програми «Велике будівництво». Поданий до участі у програмі проект «Реставрація та пристосування пам'ятки архітектури національного значення „Замок, XVI ст.,“ (ох. № 764) по вул. Замкова, 1 у смт. Меджибіж Хмельницького району Хмельницької області» отримав 16-те місце серед 109 об'єктів культурної спадщини України, які допущено до подальшої участі у програмі. Проте, всупереч високій позиції у рейтингу, Меджибізький замок не був включений Мінкультом у перелік об'єктів, які будуть реалізовані у 2021 році [ 20 травня 2021 у Wayback Machine.].
З 2020 року Меджибізький замок є асоційованим членом Європейського культурного маршруту пам'ятками фортифікації FORTE CULTURA e.V. [ 29 грудня 2020 у Wayback Machine.] У квітні 2022 року на щорічній міжнародній конференції у місті Терезін Меджибізькому замку надано офіційний статус повного члена Європейського культурного маршруту FORTE CULTURA.
Військова історія
У XV—XVI століттях замок постійно переживав напади татар. 1453 року, коли татари напали на Поділля, військо, в якому був і меджибізький староста Мацелен, наздогнало їх аж під Теребовлею.
Під час польсько-турецьких війн замок займали козаки, поляки, османи. Причому, в одних руках він утримувався не більше одного року: в 1648 — у руках козацьких повстанських полків Максима Кривоноса і Данила Нечая, в 1649 — у поляків, в 1650 замок здобує Богдан Хмельницький і знову займає його вже в 1653 році.
В 1657 козаки втягнули у війну угорського князя Ракоці; він теж зі своїми загонами стояв деякий час під Меджибожем. У 1702 році замок знову облягали козаки та повстанці.
У філателії і нумізматиці
- У 2017 році національним поштовим оператором «Укрпошта» випущено поштову марку «Меджибізький замок» номіналом 12,80 грн. Марка, яку було випущено за програмою Europa [ 3 липня 2019 у Wayback Machine.], представляла Україну у щорічному рейтингу поштових марок, який проводить об'єднання державних поштових операторів Європи PostEurop.
- 27 листопада 2018 року Національним банком України випущено в обіг пам'ятні монети «Меджибізька фортеця» номіналами 5 грн. (з нейзильберу) та 10 грн. (із срібла).
- У 2021 році національним поштовим оператором «Укрпошта» випущено маркований конверт до 875-ліття першої писемної згадки про місто Меджибіж, на якому зображено Меджибізький замок.
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2009. Процитовано 30 серпня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 4 березня 2007. Процитовано 1 вересня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 березня 2022.
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 17 травня 2021.
- Літопис руський. Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. Київ: Дніпро. 1989. с. 204.
- Толкачов, Юрій (2010). Меджибізький замок (укр) . Київ.
- Літопис руський. Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця. Київ: Дніпро. 1989. с. 417.
- Литвинчук, Ілля (2020). . 30-та наукова сесія Наукового Товариства ім. Шевченка: матеріали доповідей комісії архітектури та містобудування НТШ (м. Львів, 28 березня 2019 р.). с. 13—21. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022 р..
- Візнюк, Вероніка (2011). Археологічні дослідження на території Меджибізької фортеці на початку ХХІ століття // Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я. Збірник матеріалів. Кам'янець-Подільський.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 1 вересня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Западенко, Ігор (2022). Ян Бонк, обиватель тернопільський і архітект: будівничий Меджибізького замку у другій пол. XVI ст.. Наукові записки №12/2022. Національний заповідник «Замки Тернопілля». с. 140—144.
- Kołodziejczyk, Dariusz (1994). Podole pod panowaniem tureckim: Ejalet Kamieniecki 1672-1699. Warszawa: Oficyna wydawnicza POLCZEK Polskiego Czerwonego Krzyża. с. 63—64. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Akta historyczne do objaśnienia rzeczy polskich służące. Tom II. : Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego : Tomu I część II : 1672 – 1674. Kraków: Drukarnia “Czasu”. 1881. с. 1003.
- Століцький, Ярослав (1996). Значення Меджибожа у польсько-турецьких стосунках у 1672–1699 років. Меджибіж 850 років історії : Матеріали науково-практичної конференції 17 серпня 1996 р. Меджибіж. с. 43.
- Kołodziejczyk, Dariusz (1994). Podole pod panowaniem tureckim: Ejalet Kamieniecki 1672-1699. Warszawa: Oficyna wydawnicza POLCZEK Polskiego Czerwonego Krzyża. с. 112. ISBN .
- Nestorow, Rafał (2009). Jan Baptysta Dessieur - Architekt, inżynier czy plenipotent Adama Mikołaja Sieniawskiego?. Biuletyn Historii Sztuki (польською) . Т. 3. с. 319—360.
- Западенко, Ігор (2022). Меджибізький замок в описах Інвентарів Меджибізького ключа XVIII ст.. Подільська старовина. Державний архів Хмельницької області; Державний історико-культурний заповідник "Межибіж". с. 88—96.
- Крикун, Микола (2011). Подільське воєводство у XV-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: НТШ. с. 463. ISBN .
- Szkody poczynione w całej włości Międzyboskiej od woysk rossyiskich die 23 februarij A[nn]o diem 23 martij 1735 a[nn]o […], 1734—1735, 316 stron, 2 karty ochronne ; 32,5 x 20 cm i mniej., nr inw. MNK 17-rkps-2465-IV
- Marczyński, Wawrzyniec (1822). Szkoła Międzybozka [in:] Statystyczne topograficzne i historyczneopisanie Gubernii Podolskiey z rycinami i mappami, T.2 (polski) . Wilno. с. 54—55.
- Западенко, Ігор; Погорілець, Олег (2019). Повітове училище в Меджибізькій фортеці (1819-1841): історія, факти, персоналії [в:] Духовні витоки Поділля: заклади освіти в історії краю: матеріали ІХ всеукр. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 16 трав. 2019 р.) (українська) . Хмельницький: ХГПА. с. 107—114.
- Sowiński, Leonard (1884). Wspomnienia szkolne (польською) . Warszawa: Maurycy Orgelbrand.
- ЦДІАУК. — Ф. 707. — Оп. 8. — № 689. — Арк. 25-25 зв.
- ДАХмО. — Ф.67. — Оп. 1. — № 45. — Арк. 2-3.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2009. Процитовано 4 вересня 2009.
- На шляху до гетьманства. Павло Скоропадський і Меджибіж. Хмельницький: ФОП Мельник А. А. 2017. ISBN .
- Довженко, Олександр (1960). Твори, том 3. Державне видавництво художньої літератури. с. 225.
- . Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
- . Міністерство культури та інформаційної політики України. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
- Terezin 2022. FORTE CULTURA (англійською) . Процитовано 23 квітня 2022.
Література
- Ернст, Ф. Українське мистецтво XVII—XVIII віків. — Київ: Видавниче Т-во «Криниця», 1919. — С. 6, 33.
- Меджибіж: 850 років. — Меджибіж: 1996. — 170 с.
- Моця Б. О., Толкачов Ю. І. Меджибізька фортеця // Археологія. — 2000. — № 3. — С. 72-83, 6 іл.
- Пінчак М. В. Меджибіж та його скарби: Путівник. — Львів: Каменяр, 1982. — 31 с.
- Погорілець О. Г., Стопенчук С. М. Дослідження залишків укріплення періоду пізнього середньовіччя поблизу смт Меджибіж Летичівського району Хмельницької області // Археологічні відкриття в Україні 2000—2001 рр. — К.:Інститут археології НАН України, 2002. — С. 216—219, 1 іл.
- Русич Леонід. Меджибіж — місто-замок із сивої давнини // Слово Просвіти. — 2009. — 27 березня. — С. 15. [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Толкачов Ю. І., Моця Б. О., Радченко Р. І., Степанчук С. М., Демідко С. Ю. Архітектурно-археологічні дослідження в Меджибожі 1999—2000 рр. // Археологічні відкриття в Україні 1999—2000 рр. — К.:Інститут археології НАН України, 2001. — С. 58-60, 2 іл.
- Цяук В. Комплекс фортеці у Меджибожі Хмельницької області // 3 історії української реставрації. — К.: Українознавство, 1996. — С. 134—139, 7 іл.
- Лопушинська Є. «Меджибізька фортеця» [ 29 жовтня 2009 у Wayback Machine.] // Пам'ятки України. — 1996. — № 3-4. — С. 18-24
- Подольська Р. В історико-культурному заповіднику «Меджибіж» реконструюють минувшину // Урядовий кур'єр, № 6, 14.01.2011[недоступне посилання з липня 2019]
- Історія України: нове бачення. — К., 2000. — С. 70.
- Западенко І. Перший музей у Меджибізькій фортеці [до 200-річчя з часу заснування] / Ігор Западенко // Календар знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини на 2019 рік / Ігор Западенко. – Хмельницький: ФОП Стрихар А. М., 2018. – С. 126–128.
- Меджибіж полікультурний. Путівник / наук. ред.: І. Западенко. — Житомир: ТОВ «505», 2020. — 96 с. — ISBN 978-617-7892-00-6
- Западенко І. Меджибізький замок в описах Інвентарів Меджибізького ключа XVIII ст. / Ігор Западенко // Подільська старовина. – 2022. – №1. – С. 88–96. [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Западенко І. До питання про «турецькі фортифікації» Меджибожа 1672-1699 р. у світлі документальної хронології османських претензій на Поділля / Ігор Западенко // Current Issues in Research, Conservation and Restoration of Historic Fortifications. – 2022. – №17. – С. 53–62.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Меджибізький замок |
- «МЕЖИ́БІЖ» Державний історико-культурний заповідник / Енциклопедія сучасної України [ 20 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Меджибізький замок [ 8 вересня 2018 у Wayback Machine.] — Про замок • Історія • Архітектура • Як добратися • Фото • Контакти • Карта…
- Сайт Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» [ 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Замки та храми України [ 4 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Замок з висоти [ 28 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Замок у Меджибожі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Вебкамера Меджибізького замку Live [ 30 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Падіння Меджибізької стіни
- Меджибізький замок на фільмі з дрона.
- Меджибізький замок: від польської фортеці — до радянського маслозаводу [ 18 червня 2019 у Wayback Machine.]// BBC News Україна
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Medzhibi zkij zamok pam yatka fortifikacijnoyi arhitekturi XVI stolittya Stilistika pam yatki zmishana vid murovanogo budivnictva litovskoyi dobi do shidnoyevropejskogo renesansu ta psevdogotiki XIX st Roztashovanij u selishi Medzhibizh Hmelnickoyi oblasti u verhiv yah Pivdennogo Bugu pri vpadanni v nogo richki Buzhok za 30 km na shid vid mista Hmelnickij i za 1 6 km na pivnich vid avtoshlyahu M30 Medzhibizkij zamokZamok pid chas restavraciyi lipen 2020 roku 49 26 11 pn sh 27 25 07 sh d 49 4366000 pn sh 27 4187000 sh d 49 4366000 27 4187000StatusDerzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik z 2001 Status spadshiniDerzhavnij reyestr neruhomih pam yatok Ukrayini i pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaHmelnicka oblast Letichivskij rajon smt MedzhibizhArhitekturnij stilRenesans PsevdogotikaMaterialZmishanij kamin cegla Persha zgadka1146BudivnictvoXII st XIX st StanVidkritij restavruyetsyaSajtmezhibozh comMedzhibizkij zamok Hmelnicka oblast Medzhibizkij zamok u Vikishovishi Fortecya vnesena do Derzhavnogo reyestru nacionalnogo kulturnogo nadbannya Ukrayini pid 764 0 Arhitekturnij ansamblMedzhibizkij zamok pobudovanij na misi utvorenomu richkami Pivdennij Bug ta Buzhok Cherez taku topografiyu u plani vin maye formu vidovzhenogo trikutnika z mogutnimi stinami i kutovimi vezhami yaki znachno vistupayut za liniyu stin Podvir ya zamku maye dovzhinu 130 m najbilshu shirinu z zahidnogo boku 85 m jogo plosha stanovit 0 75 ga Tovshina muriv do 4 m visota u najvishih miscyah do 17 m Fortechni muri zavtovshki 1 8 m mayut pryamokutni strilnici sho suttyevo vidriznyayutsya vid davnishnih Yih perekrivayut kam yani pliti Rozmirom strilnici syagayut 65h77 ta 50h60 sm yihni poperedniki buli rozmirom 33h28 sm Iz zovnishnogo boku yihnya pidstrilnichna chastina skoshena Takogo tipu arhayichnih strilnic zalishilosya v Ukrayini nebagato bo z rozvitkom fortifikacijnogo mistectva v drugij polovini XV stolittya struktura strilnic zminyuyetsya voni mayut zzovni a chasto i zseredini arkove perekrittya Ci arhayichni strilnici mistilisya na murah yaki otochuvali kam yanici XV stolittya Odnu z kam yanic shozhu na tripoverhovu vezhu pribudovano iz zovnishnogo boku shidnogo pryasla chastini fortechnogo muru druga yaka sluguvala za zhitlo i bula tak samo tripoverhova vrizayetsya v pivdenne pryaslo Poverhi yak pershoyi tak i drugoyi kam yanic buli perekriti kam yanimi sklepinnyami ta skladchastim dahom Osnovni pam yatkiPam yatkami arhitekturi nacionalnogo znachennya yaki vhodyat do skladu Medzhibizkogo zamku i perebuvayut na derzhavnomu obliku ye palacovij kompleks ohoronnij 764 1 ob yekt Palac cerkva svyatogo Mikolaya ohoronnij 764 2 ob yekt Cerkva pryasla muriv i vezhi ohoronnij 764 3 ob yekt Muri z bashtoyu Cerkva svyatogo Mikolaya Zamkova cerkva Dokladnishe Cerkva svyatogo Mikolaya Medzhibizh Zamkova cerkva roztashovana posered dvoru U 1586 1591 roci rekonstrujovana j osvyachena yak katolicka kaplicya sv Stanislava V plani ce pryamokutna odnonefna budova z vapnyaku i shatrovim dahom z signaturkoyu Budivlya perenesla ryad arhitekturnih zmin prodiktovanih yak religiyeyu yaka v nij spoviduvalas tak i pobazhannyami vlasnikiv Licarska Vezha Vezha puntone z ambrazurami roztashovana v pivnichno zahidnij chastini zamku Vinesena za liniyu stin zamku dlya oboroni centralnih vorit citadeli U perimetri yavlyaye soboyu nepravilnij p yatikutnik skladenij z gladkogo vapnyaku Vinchaye chotiri oboronnih yarusi shatrovij restavrovanij dah z malenkoyu nadbudovoyu i flyugerom na vershechku Artilerijski strilnici na vsih yarusah mali iz vnutrishnogo boku peredstrilnichi nishi z otvorami dlya vivedennya dimu vid garmatnih vipaliv Tovshina stin syagala 4 h metriv Palacovij kompleks Zvedenij u XVI st palac ye skladnim kompleksom zhitlovih oboronnih i gospodarskih sporud nadbudovanih u stilistici renesansu nad analogichnimi sporudami chasiv Velikogo Knyazivstva Litovskogo Vid litovskogo zamku zbereglisya centralna vezha donzhon barbakan element piznoserednovichnoyi fortifikaciyi sho zahishav pidstupi do miskoyi brami chastina pivdennoyi vezhi ta zahidnij mur nizhche rivnya poverhni Takozh do skladu kompleksu vhodyat palac i fligel XVI XIX st triyarusnij bastion XVI st Arhitektori nevidomi stilistika palacu ta fligelya maye analogi sered renesansnih palacovih sporud Pivdenno Shidnoyi Yevropi zokrema Slovachchini V strukturi budivel zbereglisya elementi poperednih budivelnih etapiv do XVI st chastkova perebudova u XIX st privnesla elementi neogotiki Centralnij vhid u zamok serpen 2015 Zamkova cerkva cherven 2019 Licarska vezha lipen 2020 Viglyad kompleksu traven 2019 Istoriya stanovlennyaDavnoruskij period Petro Diamentovskij Medzhibizkij zamok mizh 1871 ta 1878 Nezvazhayuchi na sprobi u minulomu arheologiv ototozhnyuvati Medzhibozke gorodishe z mistami Bolohivskoyi zemli na sogodnishnij den za arheologichnimi doslidzhennyami vstanovlenij chas najdavnishogo jogo isnuvannya 1080 ti roki Persha litopisna zgadka Medzhibozha todi Mezhibozhzhya zustrichayetsya v Ipativskomu Litopisi pid 1146 r Do cogo periodu vochevid vidnositsya i zvedennya jogo derev yano zemlyanih ukriplen Derev yana fortecya ditinec grada Mezhibozhzhya znahodilas v shidnij chastini suchasnogo zamku ta zajmala priblizno jogo teritoriyi Ukriplennya buli derev yanimi skladeni v zrub yakij na nizhnomu rivni zmicnyuvavsya kaminnyam Vid zahidnoyi chastini misu ditinec viddilyavsya rovom glibinoyu do 6 metriv vid suchasnoyi dennoyi poverhni Mozhlivo v zahidnomu napryamku bulo she kilka valiv ta roviv fragmenti yakih zafiksovano pid chas rozkopok v 1999 ta 2017 2018 rr She odniyeyu z pereshkod v comu napryamku mig buti i suchasnij zahidnij oboronnij suhij riv Medzhibizkogo zamku Na reshti teritoriyi zamchisha znahodilos ukriplene peredgraddya Istoriya Mezhibozhzhya yak bolohivskogo mista zakinchuyetsya u 1255 r koli voyevoda Danila Romanovicha Dionisij Pavlovich zavojovuye Medzhibizh Pislya krem yaneckoyi zh vijni hana Kuremsi Danilo zdijnyav vijnu proti tatar Poradivshisya z bratom Vasilkom i z sinom Lvom poslav vin voyevodu Dionisiya Pavlovicha i vzyav gorod Mezhibozhe A potim Danilovi taki lyudi i Vasilkovi pustoshili Bolohiv a Lvovi Pobozhzhya i lyudej tatarskih Pislya cogo nad Mezhibozhem vstanovlyuyetsya yurisdikciya Ruskogo korolivstva i u nastupni majzhe sto rokiv vin podilyaye dolyu ostannogo Na bilshosti gorodish zhittya bilshe ne vidnovilos Podibna dolya spitkala i grad Mezhibozhe sho zasvidchuyut materiali arheologichnih doslidzhen pid chas arheologichnih rozkopok u 2000 2002 rr na teritoriyi zamku v tomu misci de roztashovuvavsya davnoruskij ditinec bulo viyavleno zgorili konstrukciyi oboronnih klitej ditincya riv ta skeleti lyudej kotri zaginuli v cej chas Dostemennoyi informaciyi chi vidrodilos zhittya v Medzhibozhi v cej period nemaye Nayavni arheologichni dzherela svidchat sho ukriplennya gorodisha ne vidnovlyuvalis Za Koriyatovichiv Pislya peremogi litovskogo knyazya Olgerda na Sinih Vodah v 1362 roci litovci vidvoyuvali Podillya u tatar i Olgerd peredaye kraj svoyim pleminnikam bratam Koriatovicham U cej period vidbudovuyetsya Medzhibizkij zamok vzhe murovanij Pervisne yadro uvijshlo v ansambl yak ditinec de buli she j zhitlovi ta gospodarchi budivli ochevidno derev yani Nad miscem z yednannya Buzhka i Bugu z yavilasya vezha z bramoyu vid yakoyi fortechni muri rozhodilisya na pivnich i zahid Zahidne pryaslo pered yakim bulo vikopano glibokij riv podilyalo podvir ya forteci navpil Na rogah fortechnih muriv stoyali krugli vezhi odna z nih zbereglasya doteper u perebudovanomu viglyadi Pidstupi do brami zahishav pryamokutnij barbakan rozmirom u plani 10h8 metriv i 10 metriv zavvishki Jogo v yizna brama mala gersu pristrij dlya pidnyattya j opuskannya vorit voritnici pro sho svidchat shilini zavshirshki 28 sm u kladci odvirkiv Yaksho b vorog prorvavsya cherez pershu pereshkodu gersu vnutrishnij prostir peredukriplennya boronili b z navkolishnih derev yanih galerej Na perehresti Kuchmanskogo ta Chornogo shlyahiv Medzhibizka fortecya stala forpostom zahistu navkolishnih zemel chasto rujnuvalasya ta vidbudovuvalasya Tak na zlami XV XVI stolit znovu ukriplyuyut pivnichnij bik zamku yakij vihodiv na dorogu Z yavlyayutsya dvi potuzhni vezhi p yatikutna Licarska ta pivnichno shidna krugla Oficerska z murami chotirimetrovoyi tovshini i bijnicyami Intensivnist tatarskih napadiv na pochatku i v seredini XVI st bula vkraj visokoyu Tak u 1516 roci tatari pishli na Podillya i vzyali Medzhibizkij zamok v oblogu Prote budivnictvo novih ukriplen zigralo svoyu rol kam yaneckij starosta Stanislav Lyanckoronskij u dvoh sutichkah rozbiv napadnikiv U vlasnosti Senyavskih Arheologichni doslidzhennya fundamentu arkadnoyi galereyi yaku palac Senyavskih mav u period Renesansu serpen 2020 roku Licarska bashta Medzhibizkogo zamku z chitko vidimim rozlomom yakij imovirno viklikano sproboyu pidrivu u 1686 r U 1540 roci volodar forteci getman Mikolaj Senyavskij kapitalno rekonstruyuye zamok z palacom Dlya rekonstrukciyi zamku vin uklav kontrakt z ternopilskim arhitektorom pol Jan Bak yakomu doruchalisya zakinchennya muriv pribudova bastionu ta inshi roboti Z tih chasiv zbereglisya bilokam yani portali ta vikonnici Takozh bula stvorena nova sistema ukriplen yaka zbereglasya do XXI stolittya Do v yiznoyi brami pribudovuyetsya velikij p yatipelyustkovij za planom bastion Barbakan narosheno velikoyu pryamokutnoyu zi skoshenimi kutami vezheyu sho pidijmayetsya nad bastionom A najvishoyu sporudoyu zamku bula nadbramna krugla vezha do yakoyi dobuduvali chetvertij ta p yatij yarusi She odin zhitlovij poverh z yavlyayetsya na shidnij storoni forpostu Pro te sho ce same zhitlovi primishennya svidchili j shiroki vikna ta komini v kimnatah Sho cikavo v kominah poryad z nisheyu dlya spalyuvannya drov bula she odna dlya yihnogo sushinnya V yizna brama bula perenesena shob ne zavazhati bastionu z pivdenno shidnogo kutka forteci na zahidnij bik muru za 5 m vid p yatikutnoyi vezhi Tam vona mistitsya i teper V XVI stolitti takozh z yavilasya u pivdennij kurtini visoko pidnyata nad zemleyu brama priznachena dlya prijmannya vantazhiv yaki dopravlyalisya v zamok richkami na chovnah Odnak specialnij pristrij yakim vantazhi pidijmalisya ne zberigsya Cya brama zamurovana Vnutrishnye podvir ya traven 2008 roku Na novomu rivni podvir ya piznishe znovu buduyut kordegardiyi na misci davnih stajni Zvedeni v XVII stolitti stajni zgodom yih nazvali Karetnim korpusom mayut cikavu strukturu voni perekriti zimknenimi sklepinnyami sho spirayutsya na stini j stovpi v centri vidovzhenogo primishennya restavrovano v 1978 roci Naprikinci XVII stolittya zzovni forteci zvodyat mogutni kam yani kontrforsi sho syagayut tretogo poverhu palacu Do cogo sponukali trishini vid rozporu sklepin ta tisku zabutuvannya na stini Dlya zahistu fortechnih muriv i palacu vid garmatnih yader zzovni pid nimi stvoryuyut tak zvani talusi zemlyani nasipi zavvishki 4 5 metriv Podvir ya forteci stalo prostorim usi budivli dovkola nogo utvorili odin ansambl Oskilki fortecya stoyit na pagorbi to v gorishnij jogo chastini riven dennoyi poverhni podvir ya pidvishivsya na 3 metri a v dolishnij na 11 metriv Vidpovidno brama bilya p yatikutnoyi vezhi pidnyalasya na novij riven pered neyu postav mist cherez riv vikopanij she v XV stolitti V 1672 roci pid chas polsko tureckoyi vijni za umovami Buchackogo peremir ya Podillya vklyuchno z Medzhibozhem perehodit pid vladu Osmanskoyi imperiyi Na mezhi 1672 ta 1673 rokiv polskij garnizon zalishaye Medzhibizkij zamok i peredaye jogo tureckomu garnizonu Odnak 17 zhovtnya 1673 roku tobto rivno za rik pislya ukladennya Buchackogo peremir ya vlasnik Medzhibozha koronnij horunzhij Mikolaj Yeronim Senyavskij jduchi z vijskom pid Hotin zahoplyuye svoye didichne misto Pered zagrozoyu shturmu zamku tureckij garnizon zdayetsya i vihodit mirom Vidtodi azh do 1678 roku misto i volost znahodyatsya v rukah Mikolaya Yeronima Senyavskogo a v zamku perebuvaye polskij garnizon Mikolaj Yeronim Senyavskij yak didichnij vlasnik Medzhibozha ignoruye neodnorazovi vimogi viddati Medzhibizh pid osmansku vladu Lishe u kvitni 1678 vin pogodzhuyetsya vstupitisya yaksho otrimaye groshovu kompensaciyu vid polskogo korolya Odnak vihodyat polyaki z Medzhibizkogo zamku lishe u veresni 1678 roku Chiselnist tureckogo garnizonu yakij uvijshov do Medzhibizkogo zamku stanovila 100 cholovik Navesni 1686 roku v ochikuvanni velikogo polskogo nastupu i mayuchi trudnoshi z zabezpechennyam ta utrimannyam zamku turki prijmayut rishennya evakuyuvatis z Medzhibizkogo zamku a pislya togo zdijsnyuyut sprobu visaditi jogo u povitrya vtim nevdalo Do zamku povertayetsya polska zaloga Pislya oficijnogo povernennya Podillya u 1699 roci pid vladu Polskoyi koroni Adam Mikolaj Senyavskij uzyavsya za remontni ta modernizacijni roboti na teritoriyi Medzhibizkogo zamku i mista doruchivshi yih Zhanu Batistu Dessye Modernizaciya polyagala u remonti zamkovih muriv bastionnih fortifikacij a takozh derev yanogo palisadu navkolo mista V zamku vidremontovano krinicyu a takozh rozpochato budivnictvo derev yanogo mostu sho vede z mista do zamku yakogo u 1702 r vibudovano 150 liktiv U 1708 1713 rokah provedeno roboti iz zamkovimi parapetami pidjomnim mostom z muruvannya bijnic obbivannya basht vstanovlennya novogo parkanu Pobudovano novu kordegardiyu ta vikonano remontni roboti u zamkovij kaplici Remont stosuvavsya takozh pokoyiv tobto palacu pri nih zokrema pobudovano derev yani kruzhganki galereyi zamist poperednih murovanih U volodinni Chortorijskih U 1730 roci pislya smerti ostannogo z rodu Senyavskih po cholovichij liniyi Adama Mikolaya Medzhibizh razom iz zamkom perejshov u volodinnya knyazya cholovika Sofiyi Senyavskoyi sestri pomerlogo knyazya Vprodovzh nastupnogo stolittya zamkom ta Medzhibizkim klyuchem mayetkiv volodili tri pokolinnya rodini Chortorijskih U cej chas zamok vikoristovuvavsya perevazhno dlya gospodarskih potreb panskoyi ekonomiyi ta periodichno dlya rozkvartiruvannya vijska Suttyevih perebudov u cej period u Medzhibizkomu zamku ne vidbuvalosya do XXI stolittya vin zberigsya majzhe povnistyu u togochasnomu viglyadi Dlya potreb oboroni u toj period sluguvali artilerijski poziciyi na tak zvanih terepetah cyu chastinu zamku nazivayut Bastionom na verhnomu yarusi Velikoyi vezhi Licarska i na pl proti v yiznoyi brami Uzdovzh verhnoyi chastini muriv zberigalisya bojovi galereyi tak zvani parkani U pidvalnij chastini krugloyi vezhi yaku she nazivayut Oficerskoyu buv cejhgauz z murovanoyu kriniceyu poseredini glibinoyu 14 polskih sazhniv blizko 25 metriv Na vishih poverhah oboh vezh buli vlashtovani zasiki dlya zberigannya zerna Vid 23 lyutogo 1734 roku do 27 listopada 1735 roku v Medzhibozhi ta jogo okolicyah dislokuvalisya rosijski vijskovi z yednannya z metoyu pidtrimki Avgusta III u borotbi z Stanislavom Leshinskim za polsku koronu po smerti Avgusta II V Medzhibizkomu zamku ves cej chas bulo roztashovano yihnye komanduvannya zamku ta okolicyam bulo naneseno chislenni shkodi U 1759 roci zamist derev yanogo mostu yakij viv do zamkovoyi brami pobudovano murovanij na desyati oporah yakij zberigsya do XXI stolittya Yak i poperednij mist vin mav zvid na lancyugah tobto pidjomnu sekciyu pered samimi vorotami Chortorijski perebuvali u svoyemu Medzhibizkomu zamku lishe proyizdom abo epizodichno U 1784 roci Adam Kazimir Chortorijskij otrimav uryad Generalnogo starosti Podilskogo i na netrivalij chas pereyihav do Medzhibozha z velikim dvorom Pid vladoyu Rosijskoyi imperiyi Memorialna doshka na stini zamkovoyi vezhi na chest Tarasa Shevchenka yakij proyizdiv cherez Medzhibizh u 1846 roci serpen 2009 roku Knyaz Adam Yezhi Chortorijskij v 1819 roci vidkriv v Medzhibozhi povitovu shkolu yaku rozmistiv v primishennyah zamku Dlya vlashtuvannya shkoli u zamku bulo zdijsneno perebudovi Zokrema dlya yiyi potreb perebudovano budinok komendanta Zahidnij administrativnij korpus konvikti dlya prozhivannya 250 uchniv stanom na 2023 Pivnichno zahidnij ta Pivnichno shidnij pristinni korpusi v yakih roztashovani muzejni ekspoziciyi Oficersku vezhu v yakij buv aktovij zal Odnim z vikladachiv shkoli z 1819 po 1826 rik buv Vojceh Zborzhevskij naturalist i paleontolog yakim vidkrito kilka vikopnih vidiv molyuskiv u tomu chisli v okolicyah Medzhibozha Sered uchniv Medzhibizkoyi shkoli buli Leonard Sovinskij majbutnij publicist perekladach tvoriv Tarasa Shevchenka na polsku movu i Genrik Yablonskij u majbutnomu polskij poet i francuzkij diplomat U 1831 roci za te sho Avgust Chortorijskij brav uchast u Polskomu povstanni Medzhibizh yak i inshi mayetki buv u nogo konfiskovanij Zasnovana knyazem povitova shkola prodovzhuvala diyalnist do kincya navchalnogo 1841 roku a dali bula perevedena do Chornogo Ostrova Porozhnij cherez starist budivel zamok do 1844 roku perebuvav u vlasnosti Ministerstva Narodnoyi Osviti a dali buv peredanij vijskovomu vidomstvu za simvolichnu platnyu u 5 rubliv sriblom budivli sho rozmishuvalisya u mistechku Medzhibizh bulo peredbacheno zgidno visochajshoyi voli pristosuvati dlya polkovogo shtabu i vnaslidok cogo skladayetsya proekt pislya vigotovlennya yakogo podano bude na visochajshij rozglyad yak pro zatverdzhennya cogo proektu tak i pro splatu 5 rub srib lom za ustupku budivel vijskovomu vidomstvu Pislya peredachi vijskovomu vidomstvu zamkovi sporudi perebudovano v poshirenomu v toj chas romantichnomu stili a yihnye arhitekturne ozdoblennya distalo psevdogotichni formi Fortechni muri uvinchali dekorativnimi zubchastimi parapetami Stini vsih budivel i fortechni muri pokrili vapnyanim tinkom bilogo koloru Zamkovij kostel za klopotannyam vid 1840 roku uchilishnogo naglyadacha ta meshkanciv Medzhibozha yaki zobov yazuvalisya vzyati na sebe podalshe utrimannya buv pereosvyachenij na pravoslavnu cerkvu 4 zhovtnya 1846 roku pid chas arheografichnoyi ekspediciyi cherez Medzhibizh proyizdiv viznachnij ukrayinskij poet hudozhnik i mislitel Taras Shevchenko Pro ce svidchit specialno vstanovlena memorialna doshka na stini Licarskoyi vezhi Pochatok XX stolittya Medzhibizh na listivci 1900 roku Z pochatkom Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 roku komanduvannya Pivdenno Zahidnim frontom iniciyuvalo ukrayinizaciyu chastini kolishnoyi rosijskoyi imperatorskoyi armiyi sho opinilasya na toj moment na Volini i Podilli 18 lipnya togo zh roku nakaz pro ukrayinizaciyu otrimav komanduvach 34 go korpusu sho skladavsya z dvoh pihotnih divizij general Pavlo Skoropadskij Nezabarom vijska perekinuli v til u rajon Medzhibozha de i vidbulasya reorganizaciya Skoropadskij zi shtabom roztashuvavsya v zamku chastini v samomu Medzhibozhi i v tabori poblizu mistechka Cherez dva misyaci korpus zakinchiv reorganizaciyu i stav Pershim Ukrayinskim Korpusom Radyanska doba Za radyanskih chasiv do pochatku 1930 h rokiv v zamku kvartiruvali riznomanitni vijskovi pidrozdili Piznishe u nomu rozmistili maslozavod i ce zavdalo pam yatci velikoyi shkodi Potim budivli perezhili viprobuvannya Drugoyi svitovoyi vijni Ale najbilshih vtrat zamok zaznav cherez miscevu vladu yaka dozvolila miscevim meshkancyam rozbirati fortecyu na budivelnij material dlya zvedennya silradi okremih sadib tosho Povoli kompleks obertavsya na ruyinu Oleksandr Dovzhenko zgaduvav sho pid chas vidvidin Medzhibozha stav svidkom zanedbannya pam yatki Yiduchi v Kam yanec Podilskij ya zavitav v misto Medzhibizh zasnovane v XII stolitti Ya poyihav podivitisya na zamok zbudovanij v XIV stolitti Ce grandiozna sporuda Bogdan Hmelnickij brav jogo kilka raziv Podvir ya cogo zamku yavlyaye vikove kladovishe U bilshosti mist isnuye yakas divna tradiciya bajduzhist do starih istorichnih sporud Oleksandr Dovzhenko Pro dokumentalnij film Takim zamok postav i pered fahivcyami institutu Ukrproektrestavraciya v 1967 roci koli voni pochali doslidzhuvati tamteshni pam yatki shob vigotoviti proektnu dokumentaciyu na yihnyu restavraciyu U nastupni desyatilittya vzhivalisya antiavarijni zahodi na nebezpechnih dilyankah buli zmicneni fortechni muri Doslidzheno j chastkovo restavrovano cerkvu p yatikutnu vezhu shidnij karetnij administrativnij korpusi Doslidnicki ta restavracijni roboti u forteci trivayut i stanom na 2023 rik Medzhibizkij zamok 1985 rik Palac u Medzhibizkomu zamku stan u 1985 roci Suchasna istoriya z 1991 roku Stan palacovogo kompleksu 2016 rik U 2001 roci zamok otrimav status Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika U pristinnih korpusah zamku roztashovani muzejni ekspoziciyi istorichna etnografichna Muzej pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rr na Podilli a takozh vistavkovi zali Z 2004 po 2015 rr okrim 2014 r v zamku prohodiv Vseukrayinskij istorichnij festival Starodavnij Medzhibizh z 2019 roku provoditsya festival serednovichnoyi kulturi Epoha geroyiv U festivalni dni zamok perepovnenij turistami licaryami luchnikami princesami ta mifichnimi geroyami Rekonstruktori istorichnih podij z usiyeyi Ukrayini priyizdyat syudi shob vzyati uchast u boyah strileckih turnirah konkursah kostyumiv ta menestrelej serednovichnih spivciv i muzikantiv Za vidsutnosti derzhavnogo finansuvannya restavracijnih robit 23 grudnya 2014 p stavsya obval zahidnoyi stini golovnogo korpusu palacovogo kompleksu Zamkovij mist serpen 2020 roku Z 2015 roku provodyatsya restavracijni roboti yaki finansuyutsya z byudzhetu Hmelnickoyi oblasti 18 travnya 2021 roku Ministerstvom kulturi ta informacijnoyi politiki ogolosheno rejting proektiv sho vzyali uchast u vidbori v ramkah proektu Velika Restavraciya u mezhah prezidentskoyi programi Velike budivnictvo Podanij do uchasti u programi proekt Restavraciya ta pristosuvannya pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya Zamok XVI st oh 764 po vul Zamkova 1 u smt Medzhibizh Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti otrimav 16 te misce sered 109 ob yektiv kulturnoyi spadshini Ukrayini yaki dopusheno do podalshoyi uchasti u programi Prote vsuperech visokij poziciyi u rejtingu Medzhibizkij zamok ne buv vklyuchenij Minkultom u perelik ob yektiv yaki budut realizovani u 2021 roci 20 travnya 2021 u Wayback Machine Palac Medzhibizkogo zamku traven 2022 roku Z 2020 roku Medzhibizkij zamok ye asocijovanim chlenom Yevropejskogo kulturnogo marshrutu pam yatkami fortifikaciyi FORTE CULTURA e V 29 grudnya 2020 u Wayback Machine U kvitni 2022 roku na shorichnij mizhnarodnij konferenciyi u misti Terezin Medzhibizkomu zamku nadano oficijnij status povnogo chlena Yevropejskogo kulturnogo marshrutu FORTE CULTURA Vijskova istoriyaU XV XVI stolittyah zamok postijno perezhivav napadi tatar 1453 roku koli tatari napali na Podillya vijsko v yakomu buv i medzhibizkij starosta Macelen nazdognalo yih azh pid Terebovleyu Pid chas polsko tureckih vijn zamok zajmali kozaki polyaki osmani Prichomu v odnih rukah vin utrimuvavsya ne bilshe odnogo roku v 1648 u rukah kozackih povstanskih polkiv Maksima Krivonosa i Danila Nechaya v 1649 u polyakiv v 1650 zamok zdobuye Bogdan Hmelnickij i znovu zajmaye jogo vzhe v 1653 roci V 1657 kozaki vtyagnuli u vijnu ugorskogo knyazya Rakoci vin tezh zi svoyimi zagonami stoyav deyakij chas pid Medzhibozhem U 1702 roci zamok znovu oblyagali kozaki ta povstanci U filateliyi i numizmaticiMarka Ukrposhti Medzhibizkij zamok 2017 Pam yatna moneta NBU prisvyachena Medzhibizkomu zamku U 2017 roci nacionalnim poshtovim operatorom Ukrposhta vipusheno poshtovu marku Medzhibizkij zamok nominalom 12 80 grn Marka yaku bulo vipusheno za programoyu Europa 3 lipnya 2019 u Wayback Machine predstavlyala Ukrayinu u shorichnomu rejtingu poshtovih marok yakij provodit ob yednannya derzhavnih poshtovih operatoriv Yevropi PostEurop 27 listopada 2018 roku Nacionalnim bankom Ukrayini vipusheno v obig pam yatni moneti Medzhibizka fortecya nominalami 5 grn z nejzilberu ta 10 grn iz sribla U 2021 roci nacionalnim poshtovim operatorom Ukrposhta vipusheno markovanij konvert do 875 littya pershoyi pisemnoyi zgadki pro misto Medzhibizh na yakomu zobrazheno Medzhibizkij zamok Primitki Arhiv originalu za 28 serpnya 2009 Procitovano 30 serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 bereznya 2007 Procitovano 1 veresnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 17 kvitnya 2019 Procitovano 17 bereznya 2022 esu com ua Arhiv originalu za 17 travnya 2021 Procitovano 17 travnya 2021 Litopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Kiyiv Dnipro 1989 s 204 Tolkachov Yurij 2010 Medzhibizkij zamok ukr Kiyiv Litopis ruskij Per z davnorus L Ye Mahnovcya Kiyiv Dnipro 1989 s 417 Litvinchuk Illya 2020 30 ta naukova sesiya Naukovogo Tovaristva im Shevchenka materiali dopovidej komisiyi arhitekturi ta mistobuduvannya NTSh m Lviv 28 bereznya 2019 r s 13 21 Arhiv originalu za 11 travnya 2022 Procitovano 11 travnya 2022 r Viznyuk Veronika 2011 Arheologichni doslidzhennya na teritoriyi Medzhibizkoyi forteci na pochatku HHI stolittya Arheologiya i fortifikaciya Serednogo Podnistrov ya Zbirnik materialiv Kam yanec Podilskij Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 1 veresnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Zapadenko Igor 2022 Yan Bonk obivatel ternopilskij i arhitekt budivnichij Medzhibizkogo zamku u drugij pol XVI st Naukovi zapiski 12 2022 Nacionalnij zapovidnik Zamki Ternopillya s 140 144 Kolodziejczyk Dariusz 1994 Podole pod panowaniem tureckim Ejalet Kamieniecki 1672 1699 Warszawa Oficyna wydawnicza POLCZEK Polskiego Czerwonego Krzyza s 63 64 ISBN ISBN 83 85272 32 1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Akta historyczne do objasnienia rzeczy polskich sluzace Tom II Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego Tomu I czesc II 1672 1674 Krakow Drukarnia Czasu 1881 s 1003 Stolickij Yaroslav 1996 Znachennya Medzhibozha u polsko tureckih stosunkah u 1672 1699 rokiv Medzhibizh 850 rokiv istoriyi Materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi 17 serpnya 1996 r Medzhibizh s 43 Kolodziejczyk Dariusz 1994 Podole pod panowaniem tureckim Ejalet Kamieniecki 1672 1699 Warszawa Oficyna wydawnicza POLCZEK Polskiego Czerwonego Krzyza s 112 ISBN 83 85272 32 1 Nestorow Rafal 2009 Jan Baptysta Dessieur Architekt inzynier czy plenipotent Adama Mikolaja Sieniawskiego Biuletyn Historii Sztuki polskoyu T 3 s 319 360 Zapadenko Igor 2022 Medzhibizkij zamok v opisah Inventariv Medzhibizkogo klyucha XVIII st Podilska starovina Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Mezhibizh s 88 96 Krikun Mikola 2011 Podilske voyevodstvo u XV XVIII stolittyah Statti i materia li Lviv NTSh s 463 ISBN 978 617 607 064 1 Szkody poczynione w calej wlosci Miedzyboskiej od woysk rossyiskich die 23 februarij A nn o diem 23 martij 1735 a nn o 1734 1735 316 stron 2 karty ochronne 32 5 x 20 cm i mniej nr inw MNK 17 rkps 2465 IV Marczynski Wawrzyniec 1822 Szkola Miedzybozka in Statystyczne topograficzne i historyczneopisanie Gubernii Podolskiey z rycinami i mappami T 2 polski Wilno s 54 55 Zapadenko Igor Pogorilec Oleg 2019 Povitove uchilishe v Medzhibizkij forteci 1819 1841 istoriya fakti personaliyi v Duhovni vitoki Podillya zakladi osviti v istoriyi krayu materiali IH vseukr nauk prakt konf Hmelnickij 16 trav 2019 r ukrayinska Hmelnickij HGPA s 107 114 Sowinski Leonard 1884 Wspomnienia szkolne polskoyu Warszawa Maurycy Orgelbrand CDIAUK F 707 Op 8 689 Ark 25 25 zv DAHmO F 67 Op 1 45 Ark 2 3 Arhiv originalu za 21 serpnya 2009 Procitovano 4 veresnya 2009 Na shlyahu do getmanstva Pavlo Skoropadskij i Medzhibizh Hmelnickij FOP Melnik A A 2017 ISBN 978 617 7094 87 5 Dovzhenko Oleksandr 1960 Tvori tom 3 Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi s 225 Arhiv originalu za 26 chervnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 14 bereznya 2015 Ministerstvo kulturi ta informacijnoyi politiki Ukrayini Arhiv originalu za 20 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021 Terezin 2022 FORTE CULTURA anglijskoyu Procitovano 23 kvitnya 2022 LiteraturaErnst F Ukrayinske mistectvo XVII XVIII vikiv Kiyiv Vidavniche T vo Krinicya 1919 S 6 33 Medzhibizh 850 rokiv Medzhibizh 1996 170 s Mocya B O Tolkachov Yu I Medzhibizka fortecya Arheologiya 2000 3 S 72 83 6 il Pinchak M V Medzhibizh ta jogo skarbi Putivnik Lviv Kamenyar 1982 31 s Pogorilec O G Stopenchuk S M Doslidzhennya zalishkiv ukriplennya periodu piznogo serednovichchya poblizu smt Medzhibizh Letichivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Arheologichni vidkrittya v Ukrayini 2000 2001 rr K Institut arheologiyi NAN Ukrayini 2002 S 216 219 1 il Rusich Leonid Medzhibizh misto zamok iz sivoyi davnini Slovo Prosviti 2009 27 bereznya S 15 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Tolkachov Yu I Mocya B O Radchenko R I Stepanchuk S M Demidko S Yu Arhitekturno arheologichni doslidzhennya v Medzhibozhi 1999 2000 rr Arheologichni vidkrittya v Ukrayini 1999 2000 rr K Institut arheologiyi NAN Ukrayini 2001 S 58 60 2 il Cyauk V Kompleks forteci u Medzhibozhi Hmelnickoyi oblasti 3 istoriyi ukrayinskoyi restavraciyi K Ukrayinoznavstvo 1996 S 134 139 7 il Lopushinska Ye Medzhibizka fortecya 29 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Pam yatki Ukrayini 1996 3 4 S 18 24 Podolska R V istoriko kulturnomu zapovidniku Medzhibizh rekonstruyuyut minuvshinu Uryadovij kur yer 6 14 01 2011 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Istoriya Ukrayini nove bachennya K 2000 S 70 Zapadenko I Pershij muzej u Medzhibizkij forteci do 200 richchya z chasu zasnuvannya Igor Zapadenko Kalendar znamennih i pam yatnih dat Hmelnichchini na 2019 rik Igor Zapadenko Hmelnickij FOP Strihar A M 2018 S 126 128 Medzhibizh polikulturnij Putivnik nauk red I Zapadenko Zhitomir TOV 505 2020 96 s ISBN 978 617 7892 00 6 Zapadenko I Medzhibizkij zamok v opisah Inventariv Medzhibizkogo klyucha XVIII st Igor Zapadenko Podilska starovina 2022 1 S 88 96 31 bereznya 2022 u Wayback Machine Zapadenko I Do pitannya pro turecki fortifikaciyi Medzhibozha 1672 1699 r u svitli dokumentalnoyi hronologiyi osmanskih pretenzij na Podillya Igor Zapadenko Current Issues in Research Conservation and Restoration of Historic Fortifications 2022 17 S 53 62 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Medzhibizkij zamok Portal Arhitektura Portal Hmelnichchina Portal Ukrayina MEZhI BIZh Derzhavnij istoriko kultur nij zapovidnik Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 20 lipnya 2021 u Wayback Machine Medzhibizkij zamok 8 veresnya 2018 u Wayback Machine Pro zamok Istoriya Arhitektura Yak dobratisya Foto Kontakti Karta Sajt Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Mezhibizh 20 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Zamki ta hrami Ukrayini 4 veresnya 2009 u Wayback Machine Zamok z visoti 28 travnya 2012 u Wayback Machine Zamok u Medzhibozhi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Vebkamera Medzhibizkogo zamku Live 30 kvitnya 2021 u Wayback Machine Padinnya Medzhibizkoyi stini Medzhibizkij zamok na filmi z drona Medzhibizkij zamok vid polskoyi forteci do radyanskogo maslozavodu 18 chervnya 2019 u Wayback Machine BBC News Ukrayina Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi