Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дашкевич Рома н Іва нович Дашке вич 6 грудня 1892 с Тустановичі нині у

Дашкевич Роман

Дашкевич Роман
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дашкевич.

Рома́н Іва́нович Дашке́вич (6 грудня 1892, с. Тустановичі (нині у складі м. Борислава), Львівська область — 12 січня 1975, Куфштайн, Австрія) — галицький український політичний і військовий діяч, полковник армії УНР (генерал-хорунжий в еміграції), правник, один із засновників української артилерії. Чоловік Олени Степанів.

Роман Іванович Дашкевич
image
Роман Дашкевич
Ім'я при народженніРоман-Микола Іванович Дашкевич де Корибут
Народився6 грудня 1892(1892-12-06)
Борислав, Дрогобицький повіт[d], Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер12 січня 1975(1975-01-12) (82 роки)
Куфштайн, Тіроль, Австрія
ПохованняЛичаківський цвинтар[2]
Країнаimage УНР, image Австріяimage Австро-Угорщина
Національністьукраїнець
Діяльністьполітичний і військовий діяч УНР, правник, письменник і дослідник на еміграції
Відомий завдякиорганізатор товариства «Луг»
Alma materюридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
УчасникПерша світова війна
Військове званняimage Полковник
У шлюбі зСтепанів Олена
ДітиДашкевич Ярослав
Нагороди
image
Хрест Симона Петлюри
image
«Воєнний хрест» (УНР)

Життєпис

Молоді роки (до 1917 року)

image
Головна Рада Студентського Союзу 1912 р. 1-й ряд від ліва: Дарія Білинська-Навроцька, Василь Косаренко-Косаревич, А. Павлусевич, Осип Когут, М. Жила, Марія Твердохліб, Євген Коновалець; 2-й ряд: Степан Індишевський, нерозпізнаний, Іван Бабій, Юрій Полянський, В.Котецький, Олена Степанів, Роман Дашкевич (позначений стрілкою), Петро Дідушок, Юліян Охримович.
image
Штаб Січових Стрільців після розформування (1920) : сидять зліва направо Михайло Матчак, Андрій Мельник, Євген Коновалець, Роман Сушко, Іван Даньків; стоять зліва направо Іван Андрух, Роман Дашкевич, Василь Кучабський, Ярослав Чиж
image
Могила Романа Дашкевича на 67 полі Личаківського цвинтаря у Львові

Народився в родині священника — о. Івана Дашкевича гербу Корибут.

Закінчив Перемиську гімназію, в 1911-14 роках навчався на юридичному факультеті Львівського університету.


В студентські роки брав активну участь в українському національно-визвольному русі Галичини; член управи Української Академічної Громади, Українського Студентського Союзу, Просвітня комісія. Був одним з організаторів і діячів товариства Січових Стрільців у Галичині.

До першої світової війни — організатор «Січей», з 1912 року — Кошовий повітової «Січі» Українських Січових Стрільців у Львові.

На початку першої світової війни мобілізований до австрійської армії, не мав змоги вступити до Легіону Українських Січових Стрільців.

З 1914 року старшина артилерії австро-угорської армії; у 1915 році потрапив у російський полон, інтернований до Забайкалля. Там видавав газету, де закликав українців до повстання проти Австро-Угорщини.

Після Лютневої революції 1917 року в Росії Роман Дашкевич навесні втік з табору військовополонених, пробрався у Київ.

Військова і громадська діяльність 1917-21 рр.

Працюючи з осені 1917 року у Галицько-Буковинському Комітеті спільно з Євгеном Коновальцем, Іваном Чмолою, Г. Лисенком, Федором Черником та іншими, доклав значних зусиль до створення Галицько-буковинського куреня січових стрільців у Києві.

18-19 грудня 1917 року відібрав у Дарницькому таборі військовополонених 22 добровольців, поклав початок формуванню стрілецької частини.

У січні 1918 року обраний до складу , з кінця лютого 1918 року призначений командиром 1-ї гарматної батареї Куреня Січових Стрільців при Січовому полку військ Центральної Ради.

В січні-лютому 1918 року батарея Романа Дашкевича брала участь у запеклих боях з червоногвардійськими частинами, які рвалися до Києва, в березні 1918 р. — у визволенні міста з-під більшовицької окупації.

Генерала Романа Дашкевича вважають батьком української артилерії. Роман Дашкевич першим зодягнув Січових стрільців у блакитні мундири. За словами Петра Франка, голови товариства політв'язнів і репресованих:

image Дашкевич за власні кошти і за кошти своїх батьків закупив січовикам не лише мундири, а й кріси та кулемети. Ця родина добре усвідомлювала, що таке формування власної держави, і дуже дбала про вишкіл молодого покоління. image

Після встановлення в Україні влади гетьмана Павла Скоропадського і роззброєння німецьким командуванням (30.04.1918 р.) Куреня очолював 4-ту батарею Запорізького Корпусу генерала О. Натіїва, який займав позиції на схід від Олександрівська (тепер Запоріжжя).

З вересня 1918 року знову командував новосформованою батареєю Січових Стрільців; частина під командуванням Дашкевича відіграла вирішальну роль у перемозі республіканських військ у Мотовилівському бою 1918 року.

Січень-грудень 1919 року — командир гарматної бригади Січових Стрільців Дієвої армії УНР, яка брала участь у всіх бойових операціях Армії УНР цього періоду.

Після поразки українських національно-визвольних змагань 1917–1921 років тимчасово перебував в еміграції (у Чехословаччині й Австрії).

У 1920 році в Празі разом із Євгеном Коновальцем заснував Українську військову організацію.

1920 року повернувся до Львова.

Львівський етап життя (1921—1943 роки)

Закінчивши навчання у Львівському університеті, здав правничі і адвокатські іспити, здобув ступінь доктора права, згодом відкрив адвокатську контору. Мешкав у Львові на вулиці Коперника, 5.

У 1920-30-х роках працював адвокатом. 1921-1922 роках відновив діяльність спортивно-протипожежних товариств «Січ» у Львові. Заборона польською владою діяльности цих організацій у 1924 році змусила Дашкевича шукати нові організаційні форми патріотичного виховання молоді.

У 1925 році Роман Дашкевич організовує товариства «Луг», які нараховували в 1930-х роках у Галичині понад сто осередків і близько 50 тис. членів.

У 1922-1933 редагував часопис «Січові Вісти», а в 1933-1939 — «Вісті з Лугу».

18 жовтня 1938 у Тернополі відбулось розширене засідання чільних діячів товариства «Великого Лугу» під його керівництвом.

У еміграції

Під час другої світової війни з 1943 року мешкав у Куфштайні (Австрія).

У повоєнний час викладав історію України в школі табору біженців. У цей період активно займався літературною та дослідницькою діяльністю. Автор книги «Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота» (Нью-Йорк, 1965 р.), численних історичних довідок, спогадів.

Підтримував тісні зв'язки з урядом УНР у вигнанні. Уже в еміграції був підвищений до генерал-хорунжого.

Родина

image
Меморіальна таблиця на вул. Коперника, 5 у Львові

Дружина — Олена Степанів — старшина УСС, УГА нагороджена медаллю «За хоробрість», доктор філософії.
Син Ярослав Дашкевич — історик, директор Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України.

Перепоховання

Рештки генерала артилерії УНР привезли на батьківщину з австрійського містечка Куфштайн через 33 роки після його смерті. 15 червня 2008 року в соборі Святого Юра у Львові сотні львів'ян прощалися з прахом генерал-хорунжого УНР Романа Дашкевича; генерал-хорунжого було перепоховано на Личаківському цвинтарі на полі почесних поховань.

У літературі

Роман Дашкевич є одним з героїв роману «Країна Ірредента» Романа Іваничука.

Вшанування пам'яті

25 квітня 2011 року у Львові було встановлено меморіальну дошку. Одна з вулиць мікрорайону Підзамче названа на його честь.

Указом Президента України 26 артилерійській бригаді присвоєне почесне найменування «імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича».

22 грудня 2023 року у місті Бердичів вулицю Суворова перейменували на вулицю Романа Дашкевича.

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 11 липня 2021.
  2. Загайська Р. Й. Вітер в долонях — Львів: 2017. — С. 26. — 416 с.
    d:Track:Q36036d:Track:Q64523177d:Track:Q20067115
  3. генерал-хорунжий (присвоєно на еміграції)
  4. Патрон українських артилеристів: про Романа Дашкевича зі Львівщини - lvivyes.com.ua (укр.). 20 жовтня 2022. Процитовано 28 жовтня 2022.
  5. Мартинець С. За гроші родини — кріси й мундири На Личаківському цвинтарі перепоховали останки генерала УНР Романа Дашкевича // «Україна Молода», № 112 від 19.06.2008
  6. Українське козацтво… — С. 215.
  7. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 22.
  8. Мизак Н. Бучацький повіт у визвольній боротьбі ОУН, УПА [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — С. 22.
  9. Українське козацтво, 2002, с. 125.
  10. Мартинець С. За гроші родини — кріси й мундири… [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  11. https://galinfo.com.ua/news/u_lvovi_vstanovyly_memorialnu_doshku_romanu_dashkevychu_86810.html
  12. Сирцов, Олександр. Колись ця вулиця була Королівською. Афіша Львів. Процитовано 13 грудня 2022.
  13. . Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 7 вересня 2019.
  14. В Бердичеві перейменовано (деколонізовано) 39 вулиць

Джерела та література

  • Литвин М. Р., Науменко К. Є. Дашкевич Роман-Микола Іванович [ 5 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України.— К.: «Наукова думка», 2004. — С. 295—296.
  • Мартинець С. За гроші родини — кріси й мундири. На Личаківському цвинтарі перепоховали останки генерала УНР Романа Дашкевича [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Україна Молода». — № 112. — 19 червня 2008.
  • Про Романа Дашкевича на сайті «Українське військо у ХХ-ХХІ ст.ст.» [ 15 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • Литвин М. Р., Науменко К. Є. Військова еліта Галичини. — Львів, 2004
  • Г. І. СварникЗбірки Меморіальної бібліотеки-архіву Ярослава Дашкевича [ 7 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  • Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
  • Українське козацтво: Мала енциклопедія. — Київ : Генеза, 2002. — 568 с. — .
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — S. 22. (пол.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dashkevich Roma n Iva novich Dashke vich 6 grudnya 1892 s Tustanovichi nini u skladi m Borislava Lvivska oblast 12 sichnya 1975 Kufshtajn Avstriya galickij ukrayinskij politichnij i vijskovij diyach polkovnik armiyi UNR general horunzhij v emigraciyi pravnik odin iz zasnovnikiv ukrayinskoyi artileriyi Cholovik Oleni Stepaniv Roman Ivanovich DashkevichRoman DashkevichIm ya pri narodzhenniRoman Mikola Ivanovich Dashkevich de KoributNarodivsya6 grudnya 1892 1892 12 06 Borislav Drogobickij povit d Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer12 sichnya 1975 1975 01 12 82 roki Kufshtajn Tirol AvstriyaPohovannyaLichakivskij cvintar 2 Krayina UNR Avstriya Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpolitichnij i vijskovij diyach UNR pravnik pismennik i doslidnik na emigraciyiVidomij zavdyakiorganizator tovaristva Lug Alma materyuridichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaUchasnikPersha svitova vijnaVijskove zvannya PolkovnikU shlyubi zStepaniv OlenaDitiDashkevich YaroslavNagorodiHrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki do 1917 roku Golovna Rada Studentskogo Soyuzu 1912 r 1 j ryad vid liva Dariya Bilinska Navrocka Vasil Kosarenko Kosarevich A Pavlusevich Osip Kogut M Zhila Mariya Tverdohlib Yevgen Konovalec 2 j ryad Stepan Indishevskij nerozpiznanij Ivan Babij Yurij Polyanskij V Koteckij Olena Stepaniv Roman Dashkevich poznachenij strilkoyu Petro Didushok Yuliyan Ohrimovich Shtab Sichovih Strilciv pislya rozformuvannya 1920 sidyat zliva napravo Mihajlo Matchak Andrij Melnik Yevgen Konovalec Roman Sushko Ivan Dankiv stoyat zliva napravo Ivan Andruh Roman Dashkevich Vasil Kuchabskij Yaroslav Chizh Mogila Romana Dashkevicha na 67 poli Lichakivskogo cvintarya u Lvovi Narodivsya v rodini svyashennika o Ivana Dashkevicha gerbu Koribut Zakinchiv Peremisku gimnaziyu v 1911 14 rokah navchavsya na yuridichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu V studentski roki brav aktivnu uchast v ukrayinskomu nacionalno vizvolnomu rusi Galichini chlen upravi Ukrayinskoyi Akademichnoyi Gromadi Ukrayinskogo Studentskogo Soyuzu Prosvitnya komisiya Buv odnim z organizatoriv i diyachiv tovaristva Sichovih Strilciv u Galichini Do pershoyi svitovoyi vijni organizator Sichej z 1912 roku Koshovij povitovoyi Sichi Ukrayinskih Sichovih Strilciv u Lvovi Na pochatku pershoyi svitovoyi vijni mobilizovanij do avstrijskoyi armiyi ne mav zmogi vstupiti do Legionu Ukrayinskih Sichovih Strilciv Z 1914 roku starshina artileriyi avstro ugorskoyi armiyi u 1915 roci potrapiv u rosijskij polon internovanij do Zabajkallya Tam vidavav gazetu de zaklikav ukrayinciv do povstannya proti Avstro Ugorshini Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku v Rosiyi Roman Dashkevich navesni vtik z taboru vijskovopolonenih probravsya u Kiyiv Vijskova i gromadska diyalnist 1917 21 rr Pracyuyuchi z oseni 1917 roku u Galicko Bukovinskomu Komiteti spilno z Yevgenom Konovalcem Ivanom Chmoloyu G Lisenkom Fedorom Chernikom ta inshimi doklav znachnih zusil do stvorennya Galicko bukovinskogo kurenya sichovih strilciv u Kiyevi 18 19 grudnya 1917 roku vidibrav u Darnickomu tabori vijskovopolonenih 22 dobrovolciv poklav pochatok formuvannyu strileckoyi chastini U sichni 1918 roku obranij do skladu z kincya lyutogo 1918 roku priznachenij komandirom 1 yi garmatnoyi batareyi Kurenya Sichovih Strilciv pri Sichovomu polku vijsk Centralnoyi Radi V sichni lyutomu 1918 roku batareya Romana Dashkevicha brala uchast u zapeklih boyah z chervonogvardijskimi chastinami yaki rvalisya do Kiyeva v berezni 1918 r u vizvolenni mista z pid bilshovickoyi okupaciyi Generala Romana Dashkevicha vvazhayut batkom ukrayinskoyi artileriyi Roman Dashkevich pershim zodyagnuv Sichovih strilciv u blakitni mundiri Za slovami Petra Franka golovi tovaristva politv yazniv i represovanih Dashkevich za vlasni koshti i za koshti svoyih batkiv zakupiv sichovikam ne lishe mundiri a j krisi ta kulemeti Cya rodina dobre usvidomlyuvala sho take formuvannya vlasnoyi derzhavi i duzhe dbala pro vishkil molodogo pokolinnya Pislya vstanovlennya v Ukrayini vladi getmana Pavla Skoropadskogo i rozzbroyennya nimeckim komanduvannyam 30 04 1918 r Kurenya ocholyuvav 4 tu batareyu Zaporizkogo Korpusu generala O Natiyiva yakij zajmav poziciyi na shid vid Oleksandrivska teper Zaporizhzhya Z veresnya 1918 roku znovu komanduvav novosformovanoyu batareyeyu Sichovih Strilciv chastina pid komanduvannyam Dashkevicha vidigrala virishalnu rol u peremozi respublikanskih vijsk u Motovilivskomu boyu 1918 roku Sichen gruden 1919 roku komandir garmatnoyi brigadi Sichovih Strilciv Diyevoyi armiyi UNR yaka brala uchast u vsih bojovih operaciyah Armiyi UNR cogo periodu Pislya porazki ukrayinskih nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1921 rokiv timchasovo perebuvav v emigraciyi u Chehoslovachchini j Avstriyi U 1920 roci v Prazi razom iz Yevgenom Konovalcem zasnuvav Ukrayinsku vijskovu organizaciyu 1920 roku povernuvsya do Lvova Lvivskij etap zhittya 1921 1943 roki Zakinchivshi navchannya u Lvivskomu universiteti zdav pravnichi i advokatski ispiti zdobuv stupin doktora prava zgodom vidkriv advokatsku kontoru Meshkav u Lvovi na vulici Kopernika 5 U 1920 30 h rokah pracyuvav advokatom 1921 1922 rokah vidnoviv diyalnist sportivno protipozhezhnih tovaristv Sich u Lvovi Zaborona polskoyu vladoyu diyalnosti cih organizacij u 1924 roci zmusila Dashkevicha shukati novi organizacijni formi patriotichnogo vihovannya molodi U 1925 roci Roman Dashkevich organizovuye tovaristva Lug yaki narahovuvali v 1930 h rokah u Galichini ponad sto oseredkiv i blizko 50 tis chleniv U 1922 1933 redaguvav chasopis Sichovi Visti a v 1933 1939 Visti z Lugu 18 zhovtnya 1938 u Ternopoli vidbulos rozshirene zasidannya chilnih diyachiv tovaristva Velikogo Lugu pid jogo kerivnictvom U emigraciyi Pid chas drugoyi svitovoyi vijni z 1943 roku meshkav u Kufshtajni Avstriya U povoyennij chas vikladav istoriyu Ukrayini v shkoli taboru bizhenciv U cej period aktivno zajmavsya literaturnoyu ta doslidnickoyu diyalnistyu Avtor knigi Artileriya Sichovih Strilciv u borotbi za Zoloti Kiyivski Vorota Nyu Jork 1965 r chislennih istorichnih dovidok spogadiv Pidtrimuvav tisni zv yazki z uryadom UNR u vignanni Uzhe v emigraciyi buv pidvishenij do general horunzhogo RodinaMemorialna tablicya na vul Kopernika 5 u Lvovi Druzhina Olena Stepaniv starshina USS UGA nagorodzhena medallyu Za horobrist doktor filosofiyi Sin Yaroslav Dashkevich istorik direktor Lvivskogo viddilennya Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo NAN Ukrayini PerepohovannyaReshtki generala artileriyi UNR privezli na batkivshinu z avstrijskogo mistechka Kufshtajn cherez 33 roki pislya jogo smerti 15 chervnya 2008 roku v sobori Svyatogo Yura u Lvovi sotni lviv yan proshalisya z prahom general horunzhogo UNR Romana Dashkevicha general horunzhogo bulo perepohovano na Lichakivskomu cvintari na poli pochesnih pohovan U literaturiRoman Dashkevich ye odnim z geroyiv romanu Krayina Irredenta Romana Ivanichuka Vshanuvannya pam yati25 kvitnya 2011 roku u Lvovi bulo vstanovleno memorialnu doshku Odna z vulic mikrorajonu Pidzamche nazvana na jogo chest Ukazom Prezidenta Ukrayini 26 artilerijskij brigadi prisvoyene pochesne najmenuvannya imeni general horunzhogo Romana Dashkevicha 22 grudnya 2023 roku u misti Berdichiv vulicyu Suvorova perejmenuvali na vulicyu Romana Dashkevicha Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 17 travnya 2017 Procitovano 11 lipnya 2021 Zagajska R J Viter v dolonyah Lviv 2017 S 26 416 s d Track Q36036d Track Q64523177d Track Q20067115 general horunzhij prisvoyeno na emigraciyi Patron ukrayinskih artileristiv pro Romana Dashkevicha zi Lvivshini lvivyes com ua ukr 20 zhovtnya 2022 Procitovano 28 zhovtnya 2022 Martinec S Za groshi rodini krisi j mundiri Na Lichakivskomu cvintari perepohovali ostanki generala UNR Romana Dashkevicha Ukrayina Moloda 112 vid 19 06 2008 Ukrayinske kozactvo S 215 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 22 Mizak N Buchackij povit u vizvolnij borotbi OUN UPA 24 veresnya 2015 u Wayback Machine S 22 Ukrayinske kozactvo 2002 s 125 Martinec S Za groshi rodini krisi j mundiri 5 bereznya 2016 u Wayback Machine https galinfo com ua news u lvovi vstanovyly memorialnu doshku romanu dashkevychu 86810 html Sircov Oleksandr Kolis cya vulicya bula Korolivskoyu Afisha Lviv Procitovano 13 grudnya 2022 Arhiv originalu za 6 travnya 2019 Procitovano 7 veresnya 2019 V Berdichevi perejmenovano dekolonizovano 39 vulicDzherela ta literaturaLitvin M R Naumenko K Ye Dashkevich Roman Mikola Ivanovich 5 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2004 S 295 296 Martinec S Za groshi rodini krisi j mundiri Na Lichakivskomu cvintari perepohovali ostanki generala UNR Romana Dashkevicha 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 112 19 chervnya 2008 Pro Romana Dashkevicha na sajti Ukrayinske vijsko u HH HHI st st 15 bereznya 2012 u Wayback Machine Litvin M R Naumenko K Ye Vijskova elita Galichini Lviv 2004 G I SvarnikZbirki Memorialnoyi biblioteki arhivu Yaroslava Dashkevicha 7 kvitnya 2019 u Wayback Machine Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Ukrayinske kozactvo Mala enciklopediya Kiyiv Geneza 2002 568 s ISBN 966 504 244 6 Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 S 22 pol PosilannyaDashkevich Roman Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ