Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Даміан де Гойш (порт. Damião de Góis; 2 лютого 1502 — 30 січня 1574) — португальський гуманіст, письменник, історик, перекладач. Головний хранитель Королівського архіву (1548—1571), головний хроніст королівства. Командор Ордену Христа. Учень і послідовник Еразма Ротердамського. Представник шляхетного роду Гойшів. Народився в Аленкері, Португалія. Син Руя де Гойша й Ізабели де Лімі. Служив при дворах королів Мануела І та Жуана ІІІ. Працював секретарем і скарбником португальської торговельної факторії в Антверпені, Фландрія (1523—1533). Подорожував по Європі, був знайомий з провідними діячами свого часу — Мюнстером, Меланхтоном, Лютером, Мором, Лойолою. Деякий час жив у Левені (з 1538), брав участь в обороні міста (1542). Провів 9 місяців у французькому полоні, після чого повернувся батьківщину (1545). За звинуваченнями у симпатіях до лютеранства притягнутий до трибуналу інквізиції (1571—1572). Відбував покарання у Батальському монастирі. Автор «Ефіопської віри, релігії і звичаїв» (1540), «Опису міста Лісабона» (1554), важливих історичних творів — «Хроніки короля Мануела» (1566) й «Хроніки пана-принца Жуана» (1567). Помер в Аленкері від хвороби. Похований у Церкві діви Марії. Також — Даміан де Гоїш.
| Даміан де Гойш порт. Damião de Góis | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1548 — 1571 | ||
| Народження: | 2 лютого 1502 Аленкер, Португалія | |
| Смерть: | 30 січня 1574 (71 рік) Аленкер, Португалія | |
| Країна: | Португальське королівство | |
| Освіта: | Падуанський університет | |
| Рід: | Гойші | |
| Батько: | Руй Діаш де Гойш | |
| Автограф: |  | |
| | ||
Біографія
Молодість. Секретар
Даміан де Гойш народився 2 лютого 1502 року в Аленкері, Португалія, в шляхетній родині Гойшів. Його батько Руй Діаш де Гойш служив при дворі візеуського герцога Фернанду, батька португальського короля Мануела І; матір походила з фламандських купців, які осіли у Португалії. Дід хлопця, входив до оточення інфанта Енріке Мореплавця.
1511 року 9-річного Даміана допустили до королівського палацу Мануела І, де за тогочасним звичаєм він декілька років вивчав грамоту. Після смерті батька в 1513 році хлопець залишився на утриманні матері, з якою конфліктував. Його покровителькою стала королева-вдова Леонора Авіська, сестра Мануела І, якій служив покійний батько.
Близько 1518 року, за заступництва королеви-вдови, Гойш розпочав службу при дворі Мануела І. Після смерті останнього в 1521 році та інтронізації Жуана ІІІ він залишився на державній службі в Лісабоні.
1523 року Гойша призначили секретарем і скарбником португальської факторії в Антверпені, Фландрія. Протягом 1528—1531 років він часто подорожував Європою, виконуючи дипломатичні й торговельні завдання португальського уряду. Гойш побував у Польщі, Литві, Данії, Німеччині, Швеції, Франції, Англії та Італії. Під час поїздок він зустрічався із провідними діячами того часу — Себастьяном Мюнстером, Філіппом Меланхтоном, Томасом Мором і Мартином Лютером. Серед португальських знайомих секретаря були Жуан де Барруш і .
1532 року він став учнем Еразма Ротердамського, приятелював із ним. Під його впливом захопився ідеями гуманізму. Того ж року Гойш переклав латиною португальський твір про посольство ефіопського царя Давіта ІІ до Португалії на чолі з Матвієм Вірменином. До перекладу також увійшли відомий «лист пресвітера Йоана», складений ефіопською царівною Елені (1509), і «Confessio illorum fidei».
Навчання і творчість
1533 року Гойш звільнився з державної служби і присвятив себе наукам. Він навчався у Падуанському університеті (1534—1538), був знайомим італійських гуманістів П'єтро Бембо і . Гуманіст перекладав з латини на португальську, захоплювався написанням музики, колекціонував живопис. Його коштом була створена «Генеалогія королів Португалії».
1538 року Гойш здійснив паломництво до Сантьяго-де-Компостели в Галісії, й видав португальський переклад Книги Еклезіаста (що лишився непопулярним). Того ж року він оселився у Левені, Фландрія, літературному центрі тогочасних Нідерландів, де одружився із фламандкою Йоганою ван Гарген (відомою в Португалії як Жуана де Арген), донькою фламандського радника при дворі Карла V. У шлюбі Гойш мав декількох дітей — Мануела (1540), Амброзія (1541), Руя Діаша, Антонія, Катарину і Марію.
1540 року Гойш опублікував свій видатний трактат «Ефіопська віра, релігія і звичаї». Книга стала популярною в Європі, як у католицьких, так і протестантських колах, і перевидавалася декілька разів: у Парижі (1541), Левені (1544), Лейдені (1561), Кельні (1574). Незважаючи на популярність, португальська інквізиція під керівництвом кардинала Енріке (майбутнього короля) заборонила книгу у Португалії.
1542 року, під час французької облоги Левена, Гойш був одним із командирів місцевого гарнізону. Він потрапив до французького полону і 9 місяців провів у Франції. За втручання португальського короля Жуана ІІІ гуманіста звільнили, взявши за нього великий викуп. За заслуги перед Левеном імператор Карл V нагородив Гойша особистим гербом.
1545 року Гойш повернувся до Португалії, сподіваючись стати вчителем королівського сина Себаштіана. Проте посади він не отримав через звинувачення єзуїтського провінціала у симпатіях до лютеран. У молодості, під впливом протестантів, Гойш справді заперечував необхідність індульгенцій та усної сповіді, але після навчання в Італії остаточно сформувався як католик. Сам Ігнатій Лойола особисто зустрічався із Гойшем, просячи вибачення за негідну поведінку свого підопічного Сімона. Незважаючи на це звинувачення на адресу гуманіста звучали від представників Церкви у 1550 і 1571 роках.
Голова архіву. Суд
1548 року Гойш був призначений головним хранителем Королівського архіву. Перебуваючи на посаді він написав «Опис міста Лісабона» (1554).
1558 року кардинал-інфант Енріке звернувся до Гойша із замовленням написати хроніку про правління Мануела І. Первісно це завдання було надане Жуану де Барруш, але той закинув роботу. Опрацювавши величезну кількість джерел, Гойш завершив свою «Хроніку короля Мануела» в 1566 році. Цей твір став основною працею його життя, першою роботою португальської історіографії, написаною в нейтрально-критичному дусі. Окрім звичайного опису подій, автор вказував на помилки уряду і духовенства, викривав фальшивість родоводів значної частини португальської шляхти. Через це магнати і духовенство зненавиділи хроніку, а державні інспектори піддали її суворій цензурі.
За свій труд Гойш отримав державну пенсію, але нажив собі багато впливових ворогів. 19 квітня 1571 року вони притягнули його до трибуналу інквізиції за надуманими звинуваченнями у лютеранстві. Судовий процес розтягнувся на 18 місяців. Самого Гойша весь час утримували у в'язниці. Родичі гуманіста відцуралися від нього.
1572 року Гойша визнали винним, конфіскували майно і перевели до Батальського монастиря для спокутування провини. Через хворобу його відпустили на малу батьківщину, до Аленкера, де він помер 30 січня 1574 року. Поховали письменника у Варзейській церкві Діви Марії.
Праці
- Deploratio lappianae gentis [Скарга про народ саамів]. Genf 1520
- Legatio Magni Indorum Imperatoris Presbyteri Ioannis [Посольство великого індійського імператора, пресвітера Йоана]. Antwerpen 1532
- Commentarii rerum gestarum in India [Коментар про діяння в Індії]. Löwen 1539
- Fides, religio moresque Aethiopum [Ефіопська віра, релігія і звичаї]. Löwen 1540
- Urbis Olisiponis descriptio [Опис міста Лісабона]. Évora 1554
- Хроніка короля Мануела (Chronica do Felicissimo Rei Dom Emanuel). Лісабон, 1566.
- Cronica de principe Dom Joao [Хроніка пана-принца Жуана]. Lissabon 1567
Фінансував праці:
- Генеалогія королів Португалії (1530—1534)
Примітки
- Damião de Góis // Encyclopedia Britannica, Online
- Goes, Damião de // Portugal: diccionario... III:753-755.
- В ряді праць помилково 1501 рік (див. Goes, Damião de // Portugal: diccionario... III:753).
- Hirsch 2012:1-6
- Goes, Damião de // Portugal: diccionario... III:754.
Джерела
- Goes, Damião de Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1907. — Vol. III. — P. 753-755.
- Damião de Góis: humaniste européen, ed. by J. V. de Pina Martins. Braga, 1982.
- Hirsch, E.F., Damião de Gois: The Life and Thought of a Portuguese Humanist, 1502–1574, Springer Science & Business Media, 2012.
- Lawrance, Jeremy. The Middle Indies: Damião de Góis on Preseter John and the Ethiopians // Renaissance Studies, 6 (1992), p. 306-324.
- Góis, Damião de // Grande enciclopédia Portuguesa e Brasileira, Lisboa – Rio de Janeiro 1935–60, p. 494–497.
- Prestage, Edgar. Goes, Damião de [Архівовано 4 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Encyclopædia Britannica. 12 (11th ed.). Cambridge University Press. 1911. pp. 180–181.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Даміан де Гойш
- Damião de Góis [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // Encyclopedia Britannica, Online.
- Buescu, Ana Isabel.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gojsh znachennya Damian de Gojsh port Damiao de Gois 2 lyutogo 1502 15020202 30 sichnya 1574 portugalskij gumanist pismennik istorik perekladach Golovnij hranitel Korolivskogo arhivu 1548 1571 golovnij hronist korolivstva Komandor Ordenu Hrista Uchen i poslidovnik Erazma Roterdamskogo Predstavnik shlyahetnogo rodu Gojshiv Narodivsya v Alenkeri Portugaliya Sin Ruya de Gojsha j Izabeli de Limi Sluzhiv pri dvorah koroliv Manuela I ta Zhuana III Pracyuvav sekretarem i skarbnikom portugalskoyi torgovelnoyi faktoriyi v Antverpeni Flandriya 1523 1533 Podorozhuvav po Yevropi buv znajomij z providnimi diyachami svogo chasu Myunsterom Melanhtonom Lyuterom Morom Lojoloyu Deyakij chas zhiv u Leveni z 1538 brav uchast v oboroni mista 1542 Proviv 9 misyaciv u francuzkomu poloni pislya chogo povernuvsya batkivshinu 1545 Za zvinuvachennyami u simpatiyah do lyuteranstva prityagnutij do tribunalu inkviziciyi 1571 1572 Vidbuvav pokarannya u Batalskomu monastiri Avtor Efiopskoyi viri religiyi i zvichayiv 1540 Opisu mista Lisabona 1554 vazhlivih istorichnih tvoriv Hroniki korolya Manuela 1566 j Hroniki pana princa Zhuana 1567 Pomer v Alenkeri vid hvorobi Pohovanij u Cerkvi divi Mariyi Takozh Damian de Goyish Damian de Gojsh port Damiao de GoisGolova Korolivskogo arhivu1548 1571 Narodzhennya 2 lyutogo 1502 1502 02 02 Alenker PortugaliyaSmert 30 sichnya 1574 1574 01 30 71 rik Alenker PortugaliyaKrayina Portugalske korolivstvoOsvita Paduanskij universitetRid GojshiBatko Ruj Diash de GojshAvtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodist Sekretar Damian de Gojsh narodivsya 2 lyutogo 1502 roku v Alenkeri Portugaliya v shlyahetnij rodini Gojshiv Jogo batko Ruj Diash de Gojsh sluzhiv pri dvori vizeuskogo gercoga Fernandu batka portugalskogo korolya Manuela I matir pohodila z flamandskih kupciv yaki osili u Portugaliyi Did hlopcya vhodiv do otochennya infanta Enrike Moreplavcya 1511 roku 9 richnogo Damiana dopustili do korolivskogo palacu Manuela I de za togochasnim zvichayem vin dekilka rokiv vivchav gramotu Pislya smerti batka v 1513 roci hlopec zalishivsya na utrimanni materi z yakoyu konfliktuvav Jogo pokrovitelkoyu stala koroleva vdova Leonora Aviska sestra Manuela I yakij sluzhiv pokijnij batko Blizko 1518 roku za zastupnictva korolevi vdovi Gojsh rozpochav sluzhbu pri dvori Manuela I Pislya smerti ostannogo v 1521 roci ta intronizaciyi Zhuana III vin zalishivsya na derzhavnij sluzhbi v Lisaboni 1523 roku Gojsha priznachili sekretarem i skarbnikom portugalskoyi faktoriyi v Antverpeni Flandriya Protyagom 1528 1531 rokiv vin chasto podorozhuvav Yevropoyu vikonuyuchi diplomatichni j torgovelni zavdannya portugalskogo uryadu Gojsh pobuvav u Polshi Litvi Daniyi Nimechchini Shveciyi Franciyi Angliyi ta Italiyi Pid chas poyizdok vin zustrichavsya iz providnimi diyachami togo chasu Sebastyanom Myunsterom Filippom Melanhtonom Tomasom Morom i Martinom Lyuterom Sered portugalskih znajomih sekretarya buli Zhuan de Barrush i 1532 roku vin stav uchnem Erazma Roterdamskogo priyatelyuvav iz nim Pid jogo vplivom zahopivsya ideyami gumanizmu Togo zh roku Gojsh pereklav latinoyu portugalskij tvir pro posolstvo efiopskogo carya Davita II do Portugaliyi na choli z Matviyem Virmeninom Do perekladu takozh uvijshli vidomij list presvitera Joana skladenij efiopskoyu carivnoyu Eleni 1509 i Confessio illorum fidei Navchannya i tvorchist Portret Damiana de Gojsha Albreht Dyurer 1520 ti 1533 roku Gojsh zvilnivsya z derzhavnoyi sluzhbi i prisvyativ sebe naukam Vin navchavsya u Paduanskomu universiteti 1534 1538 buv znajomim italijskih gumanistiv P yetro Bembo i Gumanist perekladav z latini na portugalsku zahoplyuvavsya napisannyam muziki kolekcionuvav zhivopis Jogo koshtom bula stvorena Genealogiya koroliv Portugaliyi 1538 roku Gojsh zdijsniv palomnictvo do Santyago de Komposteli v Galisiyi j vidav portugalskij pereklad Knigi Ekleziasta sho lishivsya nepopulyarnim Togo zh roku vin oselivsya u Leveni Flandriya literaturnomu centri togochasnih Niderlandiv de odruzhivsya iz flamandkoyu Joganoyu van Gargen vidomoyu v Portugaliyi yak Zhuana de Argen donkoyu flamandskogo radnika pri dvori Karla V U shlyubi Gojsh mav dekilkoh ditej Manuela 1540 Ambroziya 1541 Ruya Diasha Antoniya Katarinu i Mariyu 1540 roku Gojsh opublikuvav svij vidatnij traktat Efiopska vira religiya i zvichayi Kniga stala populyarnoyu v Yevropi yak u katolickih tak i protestantskih kolah i perevidavalasya dekilka raziv u Parizhi 1541 Leveni 1544 Lejdeni 1561 Kelni 1574 Nezvazhayuchi na populyarnist portugalska inkviziciya pid kerivnictvom kardinala Enrike majbutnogo korolya zaboronila knigu u Portugaliyi 1542 roku pid chas francuzkoyi oblogi Levena Gojsh buv odnim iz komandiriv miscevogo garnizonu Vin potrapiv do francuzkogo polonu i 9 misyaciv proviv u Franciyi Za vtruchannya portugalskogo korolya Zhuana III gumanista zvilnili vzyavshi za nogo velikij vikup Za zaslugi pered Levenom imperator Karl V nagorodiv Gojsha osobistim gerbom 1545 roku Gojsh povernuvsya do Portugaliyi spodivayuchis stati vchitelem korolivskogo sina Sebashtiana Prote posadi vin ne otrimav cherez zvinuvachennya yezuyitskogo provinciala u simpatiyah do lyuteran U molodosti pid vplivom protestantiv Gojsh spravdi zaperechuvav neobhidnist indulgencij ta usnoyi spovidi ale pislya navchannya v Italiyi ostatochno sformuvavsya yak katolik Sam Ignatij Lojola osobisto zustrichavsya iz Gojshem prosyachi vibachennya za negidnu povedinku svogo pidopichnogo Simona Nezvazhayuchi na ce zvinuvachennya na adresu gumanista zvuchali vid predstavnikiv Cerkvi u 1550 i 1571 rokah Golova arhivu Sud 1548 roku Gojsh buv priznachenij golovnim hranitelem Korolivskogo arhivu Perebuvayuchi na posadi vin napisav Opis mista Lisabona 1554 1558 roku kardinal infant Enrike zvernuvsya do Gojsha iz zamovlennyam napisati hroniku pro pravlinnya Manuela I Pervisno ce zavdannya bulo nadane Zhuanu de Barrush ale toj zakinuv robotu Opracyuvavshi velicheznu kilkist dzherel Gojsh zavershiv svoyu Hroniku korolya Manuela v 1566 roci Cej tvir stav osnovnoyu praceyu jogo zhittya pershoyu robotoyu portugalskoyi istoriografiyi napisanoyu v nejtralno kritichnomu dusi Okrim zvichajnogo opisu podij avtor vkazuvav na pomilki uryadu i duhovenstva vikrivav falshivist rodovodiv znachnoyi chastini portugalskoyi shlyahti Cherez ce magnati i duhovenstvo znenavidili hroniku a derzhavni inspektori piddali yiyi suvorij cenzuri Za svij trud Gojsh otrimav derzhavnu pensiyu ale nazhiv sobi bagato vplivovih vorogiv 19 kvitnya 1571 roku voni prityagnuli jogo do tribunalu inkviziciyi za nadumanimi zvinuvachennyami u lyuteranstvi Sudovij proces roztyagnuvsya na 18 misyaciv Samogo Gojsha ves chas utrimuvali u v yaznici Rodichi gumanista vidcuralisya vid nogo 1572 roku Gojsha viznali vinnim konfiskuvali majno i pereveli do Batalskogo monastirya dlya spokutuvannya provini Cherez hvorobu jogo vidpustili na malu batkivshinu do Alenkera de vin pomer 30 sichnya 1574 roku Pohovali pismennika u Varzejskij cerkvi Divi Mariyi PraciDeploratio lappianae gentis Skarga pro narod saamiv Genf 1520 Legatio Magni Indorum Imperatoris Presbyteri Ioannis Posolstvo velikogo indijskogo imperatora presvitera Joana Antwerpen 1532 Commentarii rerum gestarum in India Komentar pro diyannya v Indiyi Lowen 1539 Fides religio moresque Aethiopum Efiopska vira religiya i zvichayi Lowen 1540 Urbis Olisiponis descriptio Opis mista Lisabona Evora 1554 Hronika korolya Manuela Chronica do Felicissimo Rei Dom Emanuel Lisabon 1566 Cronica de principe Dom Joao Hronika pana princa Zhuana Lissabon 1567 Finansuvav praci Genealogiya koroliv Portugaliyi 1530 1534 PrimitkiDamiao de Gois Encyclopedia Britannica Online Goes Damiao de Portugal diccionario III 753 755 V ryadi prac pomilkovo 1501 rik div Goes Damiao de Portugal diccionario III 753 Hirsch 2012 1 6 Goes Damiao de Portugal diccionario III 754 DzherelaGoes Damiao de Portugal diccionario historico chorographico heraldico biographico bibliographico numismatico e artistico E Pereira G Rodrigues Lisboa J Romano Torres 1907 Vol III P 753 755 Damiao de Gois humaniste europeen ed by J V de Pina Martins Braga 1982 Hirsch E F Damiao de Gois The Life and Thought of a Portuguese Humanist 1502 1574 Springer Science amp Business Media 2012 Lawrance Jeremy The Middle Indies Damiao de Gois on Preseter John and the Ethiopians Renaissance Studies 6 1992 p 306 324 Gois Damiao de Grande enciclopedia Portuguesa e Brasileira Lisboa Rio de Janeiro 1935 60 p 494 497 Prestage Edgar Goes Damiao de Arhivovano 4 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica 12 11th ed Cambridge University Press 1911 pp 180 181 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Damian de Gojsh Damiao de Gois 1 bereznya 2019 u Wayback Machine Encyclopedia Britannica Online Buescu Ana Isabel