Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Голод у Галичині серія голодів що відбувалися на території Королівства Галичини та Володимирії провінції або коронної кр

Голод у Галичині

Голод у Галичині

Голод у Галичині — серія голодів, що відбувалися на території Королівства Галичини та Володимирії, , провінції або коронної країни Австрійської імперії, протягом практично всього XIX століття (найбільший із них стався у 1847—1848 рр.), головним чином у сільській місцевості. Спричинений головним чином стихійними лихами (переважно повенями та чумою) і посилена перенаселенням і жахливою гігієною мешканців сільської місцевості того часу. Вони призвели до широкого поширення бідності, недоїдання, спалахів епідемій (черевного тифу та холери), у середньому 50 000 смертей на рік та масової еміграції, серед іншого до Північної Америки.

image
«Матула померла», картина , 1868 р.
image
Картина : Роздача окружними офіцерами їжі серед найбідніших у Сяноку, 24 жовтня 1847 р.
image
Картина «Матула померла», 1868 р.
image
«Гуцульський похорон» Картина Теодора Аксентовича, 1882 р.
image
Карта Королівства Галичини та Лодомерії 1775 р., позначена на кольоровому тлі:
жовтий — Червона Русь (Russia Rubra)
зелений — Малопольща (Polonia Minor)
червоний —

Передумови

Безпосередніми причинами голоду були погані погодні умови та чума (зокрема картопляний фітофтороз). Однак існували не менш серйозні історичні та соціальні чинники, які зробили голод у Галичині більш імовірним і з більш серйозними наслідками, ніж в інших регіонах Європи.

Галичина після поділів Першої польської республіки увійшла до складу Габсбурзької монархії, згодом — Австрійської імперії, а потім Австро-Угорщини, протягом усього свого періоду була найбіднішою коронною країною.

Це була найбільш густонаселена територія Європи. За різними статистичними даними, тут проживало близько чотирьох мільйонів людей, що було значною цифрою з огляду на реалії того часу. У той час не було поняття статевого виховання чи контрацепції. Для сімей було нормою мати до десяти дітей. Часто жінки народжували раз на два роки. Перенаселення в Галичині було настільки серйозним, що його іноді порівнюють із ситуацією в Індії та Китаї.

Продуктивність сільського господарства галицьких селян була однією з найнижчих у Європі, що пояснювалося використанням примітивної техніки землеробства, яка мало чим відрізнялася від середньовіччя. У Галичині існувала модель сільськогосподарських угідь, довгі та вузькі ділянки на рівнинах і короткі та вузькі ділянки в гірських районах. Галичина, що охоплює нинішнє Малопольське воєводство, Підкарпатське воєводство та Західну Україну, лежить на північному боці Карпатської дуги. Через геологічне утворення тутешні землі були малородючими, а врожаї були в рази нижчими, ніж в інших районах. Тому було забагато людей і мало варіантів їжі. Становище погіршилося після скасування кріпосного права, коли селяни внаслідок поділу панських маєтків отримали власні наділи.

Видання Станіслава Щепановського, видане 1888 р. у Львові під назвою Убогість Галичини в чисельності та програма бурхливого розвитку національної економіки малюють жахливу картину провінції, де 50 % дітей помирають, не досягнувши 5 років. У 1900 р. на 9 тис. мешканців припадав один лікар, а в Борщівському повіті на 100 тис. жителів не було жодної лікарні. У 33 % міст не було школи, а на 91 учня припадав один учитель. Структура землекористування була неповноцінною: понад 40 % площ перебувало в руках 2,4 тис. осіб. великих власників, тоді як 80 % селян мали господарства менше ніж 4 га.

Ані польські землевласники, ані і двір не виявляли великого інтересу до таких реформ, як індустріалізація, яка б порушила існуючу систему, у якій Галичина була постачальником сільськогосподарської продукції для решти Імперії та ринком для нижчої промислової продукції, ситуація вигідна як уряду у Відні, так і землевласникам. Органи поділу ставилися до Галичини більше як до колонії, яку можна розглядати як іншу країну, а її мешканців експлуатували на користь решти країни та обкладали надмірними податками, замість того, щоб інвестувати в її розвиток.

Унаслідок цього галицькі селяни надто недоїдали, щоб нормально працювати. Нестача їжі призвела до слабкої стійкості до таких хвороб, як холера, тиф, віспа та сифіліс. Майже постійний голод у Галичині, що спричиняв 50 000 смертей на рік, описується як ендемічний. Галицька бідність стала причиною поширення для провінції (Galicia and Lodomeria) глузливої назви Golicja i Głodomeria, що включає гру польських слів, відповідно, «голий» і «голодний». У відповідь на бідність і відсутність реформ багато жителів вирішили емігрувати в інші частини Австрії, Європи, а також через Атлантичний океан, головним чином до Сполучених Штатів.

Наприкінці першої половини XIX століття голод охопив різні частини Європи та світу. Зокрема, увійшла в історію трагедія Ірландії, де в 1847-48 роках через це та супутні епідемії голоду померло близько мільйона людей. Ця трагедія також торкнулася . Як і в Ірландії, причиною був картопляний фітофтороз, який викликав гниття картоплі, яка була основою харчування населення. Лише в Королівстві Польському врожай 1847 року становив 45 відсотків середнього врожаю 1843-45 років. Через це в російському поділі загинуло майже п'ять відсотків населення. У Сілезії в деяких районах рівень смертності сягав 10 відсотків. Проте найбільше голодний катаклізм вдарив по Галичині. Британський історик Норман Дейвіс описує ситуацію в Галичині як більш відчайдушну, ніж в Ірландії, тому це був, мабуть, найбідніший регіон Європи.

Хронологія

Перші голодомори

Перші голодомори в Галичині були в 1804—1806 та 1811—1813 роках. Наступний відбувся у 1832 році. Роком раніше (1831) епідемія холери в Галичині призвела до смерті понад 100 000 людей.

Великий голод у Галичині (1847—1848)

У 1844 році значна частина зерна та посівів була знищена через сильні зливи та викликані ними повені. Це поклало початок найбільшому голоду в Галичині, який тривав до 1848 року. У 1845—1846 роках посіви картоплі були вражені фітофторозом і сталися великі повені. У 1846—1847 роках голод був ще більше посилений соціальними заворушеннями, пов'язаними з Краківським повстанням і галицькою різаниною.

Окрім сільського населення, голод торкнувся й міських жителів. За підрахунками, лише у 1847 році голод та епідемії тифу та холери вразили приблизно 90 % населення Галичини та забрали щонайменше 227 000 життів. У свою чергу, у 1848 році близько 140 000 жертв. У цьому ж році з'явилися перші повідомлення про канібалізм, хоча він фіксувався і в інші роки.

Великий голод 1840-х закінчився в 1848 році, хоча наступного року він міг забрати щонайменше ще 40 000 життів. Остаточна кількість загиблих за цей період оцінюється в понад 400 000 осіб.

Пізніші випадки

У 1850 році знову стався голод через чергову картопляну хворобу.

Наступні випадки голоду зафіксовані в наступних роках: 1853—1854, 1855, 1865—1866, 1871—1872, 1876, 1880 і 1889.

У 1913 році голод охопив багато територій Східної Європи, зокрема Галичину.

Коментарі

Виноски

  1. The Nation In The Village: The Genesis Of Peasant National Identity In Austrian Poland, 1848–1914 (англ.). Cornell University Press. 28 lutego 2005. с. 26. ISBN .
  2. God’s Playground A History of Poland: Volume II: 1795 to the Present (англ.). Oxford University Press. 24 lutego 2005. с. 106–108. ISBN .
  3. Oil empire (англ.). Harvard University Press. 2005. с. 44–45. ISBN .
  4. „Od powietrza, głodu, ognia i wojny...” – czyli o losie mieszkańców Galicji w XIX wieku. Poinformowani.pl (пол.).
  5. The Ukrainians in Galicia Under Austrian Rule. Nationalbuilding and the politics of nationalism: essays on Austrian Galicia (англ.). Harvard University Press. 1982. с. 52. ISBN .
  6. The Ukrainians in Galicia Under Austrian Rule. Essays in Modern Ukrainian History (англ.). Cambridge, Massachusetts: Harvard University Press. 1988. с. 315. ISBN .
  7. The Nation In The Village: The Genesis Of Peasant National Identity In Austrian Poland, 1848–1914 (англ.). Cornell University Press. 28 lutego 2005. с. 24–25. ISBN .
  8. The Nation In The Village: The Genesis Of Peasant National Identity In Austrian Poland, 1848–1914 (англ.). Cornell University Press. 28 lutego 2005. с. 27. ISBN .
  9. [1].
  10. , Jan J. Bruski, Ukraina, , Warszawa 2006.
  11. Oil empire (англ.). Harvard University Press. 2005. с. 47. ISBN .
  12. Eastern Europe: an introduction to the people, lands, and culture (англ.). ABC-CLIO. 2005. с. 53. ISBN .
  13. : Kresy, czyli Obszary tęsknot, Kraków 2010, .
  14. The ethnic experience in Pennsylvania (англ.). Bucknell University Press. 1973. с. 48. ISBN .
  15. General Demography of Poland (англ.). Committee for the Polish Encyclopaedic Publications. 1921. с. 142.
  16. Losy Polaków w XIX-XX w: studia ofiarowane prof. Stefanowi Kieniewiczowi w osiemdziesiątą rocznicę Jego urodzin (англ.). Państwowe Wydawnictwo Naukowe. 1987. с. 61. ISBN .
  17. Jak Pan Bóg epidemią Galicję biczował. sdm.upjp2.edu.pl (пол.).
  18. Ruch chłopski w Galicji w 1846 roku. Wrocław: . 1951. с. 328.
  19. W królestwie Galicji i Lodomerii. Kraków: . 1976. с. 175.
  20. Science of Judaism and Galician Haskalah (англ.). KTAV Publishing House, Inc. 1977. с. 104. ISBN .
  21. Oil empire (англ.). Harvard University Press. 2005. с. 45. ISBN .
  22. Jan Zadoks: On the political economy of plant disease epidemics. Capita selecta in historical epidemiology. Wageningen: Wageningen Academic Publishers, 2008, s. 102. . [dostęp 2022-05-08].  [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
  23. John E. Bodnar: The ethnic experience in Pennsylvania. Bucknell University Press, 1973, s. 45. . [dostęp 2013-04-08].  [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
  24. Chociaż, jak pokazuje analiza śmierci pod koniec lat czterdziestych XIX wieku, wiele szacunków dotyczących zgonów sumuje te z głodu i chorób. Większość przypisuje się tyfusu po głodzie spowodowanym .
  25. Dzieje Stronnictwa Ludowego w Galicji (пол.). Ludowa Spółdzielnia Widawnicza. 1956. с. 19.
  26. The Idea of Galicia: History and Fantasy in Habsburg Political Culture (англ.). Stanford University Press. 9 stycznia 2012. с. 256. ISBN .
  27. Trapped in a Nightmare: The Story of an American Girl Growing Up in the Nazi Slave Labor Camps (англ.). iUniverse. 10 maja 2011. с. 12–13. ISBN .

Бібліографія

  • Kazimierz Chełchowski. Klęskowe lata na ziemiach polskich (1846—1855), Warszawa 1916.
  • Wiktor Kopff. Wspomnienia z ostatnich lat Rzeczypospolitej Krakowskiej, Kraków 1906.
  • Bronisław Łoziński. Agenor hrabia Gołuchowski w pierwszym okresie rządów swoich: (1846—1859), Lwów 1901.
  • Wincenty Pol. Prace z etnografii północnych stoków Karpat, wydał, wstępem, komentarzami i mapą zaopatrzył Józef Babicz, Wrocław: Polskie Towarzystwo Ludoznawcze, 1966.
  • Zofia Strzetelska-Grynbergowa. Staromiejskie ziemia i ludność, Lwów 1899.
  • Jan Szewczuk. Kronika klęsk elementarnych w Galicji w latach 1772—1848, Lwów 1939.
  • Transformacja demograficzna w Galicji na tle przemian ludnościowych innych obszarów Europy Środkowej w drugiej połowie XIX i na początku XX wieku. Kraków: . 1991. с. 81. ISBN .
  • Austriackie gadanie czyli Encyklopedia galicyjska. Kraków: Oficyna Wydawnicza Anabasis. 2013. с. 642. ISBN .
  • Galicja. Wrocław: Wydawnictwo Dolnośląskie. 1999. с. 299. ISBN .
  • Galicja i Kraków pod panowaniem austriackim. Wybór pism. Biblioteka klasyki polskiej myśli politycznej. Kraków: , . 2001. с. 275. ISBN .
  • Cesarz Ameryki. Wielka ucieczka z Galicji. Biblioteka klasyki polskiej myśli politycznej. Kraków: . 2011. с. 275. ISBN .
  • Nędza Galicyi w cyfrach i program energicznego rozwoju gospodarstwa krajowego. Lwów: . 1888. с. 246.
  • Głód. Kraków: . 2016. с. 716.

Посилання

  • Galicja - bieda, głód, pijaństwo i zabijanie własnych dzieci на YouTube

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Golod u Galichini seriya golodiv sho vidbuvalisya na teritoriyi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi provinciyi abo koronnoyi krayini Avstrijskoyi imperiyi protyagom praktichno vsogo XIX stolittya najbilshij iz nih stavsya u 1847 1848 rr golovnim chinom u silskij miscevosti Sprichinenij golovnim chinom stihijnimi lihami perevazhno povenyami ta chumoyu i posilena perenaselennyam i zhahlivoyu gigiyenoyu meshkanciv silskoyi miscevosti togo chasu Voni prizveli do shirokogo poshirennya bidnosti nedoyidannya spalahiv epidemij cherevnogo tifu ta holeri u serednomu 50 000 smertej na rik ta masovoyi emigraciyi sered inshogo do Pivnichnoyi Ameriki Matula pomerla kartina 1868 r Kartina Rozdacha okruzhnimi oficerami yizhi sered najbidnishih u Syanoku 24 zhovtnya 1847 r Kartina Matula pomerla 1868 r Guculskij pohoron Kartina Teodora Aksentovicha 1882 r Karta Korolivstva Galichini ta Lodomeriyi 1775 r poznachena na kolorovomu tli zhovtij Chervona Rus Russia Rubra zelenij Malopolsha Polonia Minor chervonij PeredumoviBezposerednimi prichinami golodu buli pogani pogodni umovi ta chuma zokrema kartoplyanij fitoftoroz Odnak isnuvali ne mensh serjozni istorichni ta socialni chinniki yaki zrobili golod u Galichini bilsh imovirnim i z bilsh serjoznimi naslidkami nizh v inshih regionah Yevropi Galichina pislya podiliv Pershoyi polskoyi respubliki uvijshla do skladu Gabsburzkoyi monarhiyi zgodom Avstrijskoyi imperiyi a potim Avstro Ugorshini protyagom usogo svogo periodu bula najbidnishoyu koronnoyu krayinoyu Ce bula najbilsh gustonaselena teritoriya Yevropi Za riznimi statistichnimi danimi tut prozhivalo blizko chotiroh miljoniv lyudej sho bulo znachnoyu cifroyu z oglyadu na realiyi togo chasu U toj chas ne bulo ponyattya statevogo vihovannya chi kontracepciyi Dlya simej bulo normoyu mati do desyati ditej Chasto zhinki narodzhuvali raz na dva roki Perenaselennya v Galichini bulo nastilki serjoznim sho jogo inodi porivnyuyut iz situaciyeyu v Indiyi ta Kitayi Produktivnist silskogo gospodarstva galickih selyan bula odniyeyu z najnizhchih u Yevropi sho poyasnyuvalosya vikoristannyam primitivnoyi tehniki zemlerobstva yaka malo chim vidriznyalasya vid serednovichchya U Galichini isnuvala model silskogospodarskih ugid dovgi ta vuzki dilyanki na rivninah i korotki ta vuzki dilyanki v girskih rajonah Galichina sho ohoplyuye ninishnye Malopolske voyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvo ta Zahidnu Ukrayinu lezhit na pivnichnomu boci Karpatskoyi dugi Cherez geologichne utvorennya tuteshni zemli buli malorodyuchimi a vrozhayi buli v razi nizhchimi nizh v inshih rajonah Tomu bulo zabagato lyudej i malo variantiv yizhi Stanovishe pogirshilosya pislya skasuvannya kriposnogo prava koli selyani vnaslidok podilu panskih mayetkiv otrimali vlasni nadili Vidannya Stanislava Shepanovskogo vidane 1888 r u Lvovi pid nazvoyu Ubogist Galichini v chiselnosti ta programa burhlivogo rozvitku nacionalnoyi ekonomiki malyuyut zhahlivu kartinu provinciyi de 50 ditej pomirayut ne dosyagnuvshi 5 rokiv U 1900 r na 9 tis meshkanciv pripadav odin likar a v Borshivskomu poviti na 100 tis zhiteliv ne bulo zhodnoyi likarni U 33 mist ne bulo shkoli a na 91 uchnya pripadav odin uchitel Struktura zemlekoristuvannya bula nepovnocinnoyu ponad 40 plosh perebuvalo v rukah 2 4 tis osib velikih vlasnikiv todi yak 80 selyan mali gospodarstva menshe nizh 4 ga Ani polski zemlevlasniki ani i dvir ne viyavlyali velikogo interesu do takih reform yak industrializaciya yaka b porushila isnuyuchu sistemu u yakij Galichina bula postachalnikom silskogospodarskoyi produkciyi dlya reshti Imperiyi ta rinkom dlya nizhchoyi promislovoyi produkciyi situaciya vigidna yak uryadu u Vidni tak i zemlevlasnikam Organi podilu stavilisya do Galichini bilshe yak do koloniyi yaku mozhna rozglyadati yak inshu krayinu a yiyi meshkanciv ekspluatuvali na korist reshti krayini ta obkladali nadmirnimi podatkami zamist togo shob investuvati v yiyi rozvitok Unaslidok cogo galicki selyani nadto nedoyidali shob normalno pracyuvati Nestacha yizhi prizvela do slabkoyi stijkosti do takih hvorob yak holera tif vispa ta sifilis Majzhe postijnij golod u Galichini sho sprichinyav 50 000 smertej na rik opisuyetsya yak endemichnij Galicka bidnist stala prichinoyu poshirennya dlya provinciyi Galicia and Lodomeria gluzlivoyi nazvi Golicja i Glodomeria sho vklyuchaye gru polskih sliv vidpovidno golij i golodnij U vidpovid na bidnist i vidsutnist reform bagato zhiteliv virishili emigruvati v inshi chastini Avstriyi Yevropi a takozh cherez Atlantichnij okean golovnim chinom do Spoluchenih Shtativ Naprikinci pershoyi polovini XIX stolittya golod ohopiv rizni chastini Yevropi ta svitu Zokrema uvijshla v istoriyu tragediya Irlandiyi de v 1847 48 rokah cherez ce ta suputni epidemiyi golodu pomerlo blizko miljona lyudej Cya tragediya takozh torknulasya Yak i v Irlandiyi prichinoyu buv kartoplyanij fitoftoroz yakij viklikav gnittya kartopli yaka bula osnovoyu harchuvannya naselennya Lishe v Korolivstvi Polskomu vrozhaj 1847 roku stanoviv 45 vidsotkiv serednogo vrozhayu 1843 45 rokiv Cherez ce v rosijskomu podili zaginulo majzhe p yat vidsotkiv naselennya U Sileziyi v deyakih rajonah riven smertnosti syagav 10 vidsotkiv Prote najbilshe golodnij kataklizm vdariv po Galichini Britanskij istorik Norman Dejvis opisuye situaciyu v Galichini yak bilsh vidchajdushnu nizh v Irlandiyi tomu ce buv mabut najbidnishij region Yevropi HronologiyaPershi golodomori Pershi golodomori v Galichini buli v 1804 1806 ta 1811 1813 rokah Nastupnij vidbuvsya u 1832 roci Rokom ranishe 1831 epidemiya holeri v Galichini prizvela do smerti ponad 100 000 lyudej Velikij golod u Galichini 1847 1848 U 1844 roci znachna chastina zerna ta posiviv bula znishena cherez silni zlivi ta viklikani nimi poveni Ce poklalo pochatok najbilshomu golodu v Galichini yakij trivav do 1848 roku U 1845 1846 rokah posivi kartopli buli vrazheni fitoftorozom i stalisya veliki poveni U 1846 1847 rokah golod buv she bilshe posilenij socialnimi zavorushennyami pov yazanimi z Krakivskim povstannyam i galickoyu rizaninoyu Okrim silskogo naselennya golod torknuvsya j miskih zhiteliv Za pidrahunkami lishe u 1847 roci golod ta epidemiyi tifu ta holeri vrazili priblizno 90 naselennya Galichini ta zabrali shonajmenshe 227 000 zhittiv U svoyu chergu u 1848 roci blizko 140 000 zhertv U comu zh roci z yavilisya pershi povidomlennya pro kanibalizm hocha vin fiksuvavsya i v inshi roki Velikij golod 1840 h zakinchivsya v 1848 roci hocha nastupnogo roku vin mig zabrati shonajmenshe she 40 000 zhittiv Ostatochna kilkist zagiblih za cej period ocinyuyetsya v ponad 400 000 osib Piznishi vipadki U 1850 roci znovu stavsya golod cherez chergovu kartoplyanu hvorobu Nastupni vipadki golodu zafiksovani v nastupnih rokah 1853 1854 1855 1865 1866 1871 1872 1876 1880 i 1889 U 1913 roci golod ohopiv bagato teritorij Shidnoyi Yevropi zokrema Galichinu KomentariVinoskiThe Nation In The Village The Genesis Of Peasant National Identity In Austrian Poland 1848 1914 angl Cornell University Press 28 lutego 2005 s 26 ISBN 978 0 8014 8996 9 God s Playground A History of Poland Volume II 1795 to the Present angl Oxford University Press 24 lutego 2005 s 106 108 ISBN 978 0 19 925340 1 Oil empire angl Harvard University Press 2005 s 44 45 ISBN 978 0 674 03718 2 Od powietrza glodu ognia i wojny czyli o losie mieszkancow Galicji w XIX wieku Poinformowani pl pol The Ukrainians in Galicia Under Austrian Rule Nationalbuilding and the politics of nationalism essays on Austrian Galicia angl Harvard University Press 1982 s 52 ISBN 978 0 674 60312 7 The Ukrainians in Galicia Under Austrian Rule Essays in Modern Ukrainian History angl Cambridge Massachusetts Harvard University Press 1988 s 315 ISBN 9780916458195 The Nation In The Village The Genesis Of Peasant National Identity In Austrian Poland 1848 1914 angl Cornell University Press 28 lutego 2005 s 24 25 ISBN 978 0 8014 8996 9 The Nation In The Village The Genesis Of Peasant National Identity In Austrian Poland 1848 1914 angl Cornell University Press 28 lutego 2005 s 27 ISBN 978 0 8014 8996 9 1 Jan J Bruski Ukraina Warszawa 2006 Oil empire angl Harvard University Press 2005 s 47 ISBN 978 0 674 03718 2 Eastern Europe an introduction to the people lands and culture angl ABC CLIO 2005 s 53 ISBN 978 1 57607 800 6 Kresy czyli Obszary tesknot Krakow 2010 The ethnic experience in Pennsylvania angl Bucknell University Press 1973 s 48 ISBN 978 0 8387 1155 2 General Demography of Poland angl Committee for the Polish Encyclopaedic Publications 1921 s 142 Losy Polakow w XIX XX w studia ofiarowane prof Stefanowi Kieniewiczowi w osiemdziesiata rocznice Jego urodzin angl Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1987 s 61 ISBN 978 83 01 06985 8 Jak Pan Bog epidemia Galicje biczowal sdm upjp2 edu pl pol Ruch chlopski w Galicji w 1846 roku Wroclaw 1951 s 328 W krolestwie Galicji i Lodomerii Krakow 1976 s 175 Science of Judaism and Galician Haskalah angl KTAV Publishing House Inc 1977 s 104 ISBN 978 0 87068 491 3 Oil empire angl Harvard University Press 2005 s 45 ISBN 978 0 674 03718 2 Jan Zadoks On the political economy of plant disease epidemics Capita selecta in historical epidemiology Wageningen Wageningen Academic Publishers 2008 s 102 ISBN 9789086860869 dostep 2022 05 08 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga John E Bodnar The ethnic experience in Pennsylvania Bucknell University Press 1973 s 45 ISBN 978 0 8387 1155 2 dostep 2013 04 08 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga Chociaz jak pokazuje analiza smierci pod koniec lat czterdziestych XIX wieku wiele szacunkow dotyczacych zgonow sumuje te z glodu i chorob Wiekszosc przypisuje sie tyfusu po glodzie spowodowanym Dzieje Stronnictwa Ludowego w Galicji pol Ludowa Spoldzielnia Widawnicza 1956 s 19 The Idea of Galicia History and Fantasy in Habsburg Political Culture angl Stanford University Press 9 stycznia 2012 s 256 ISBN 978 0 8047 7429 1 Trapped in a Nightmare The Story of an American Girl Growing Up in the Nazi Slave Labor Camps angl iUniverse 10 maja 2011 s 12 13 ISBN 978 1 4620 1128 5 BibliografiyaKazimierz Chelchowski Kleskowe lata na ziemiach polskich 1846 1855 Warszawa 1916 Wiktor Kopff Wspomnienia z ostatnich lat Rzeczypospolitej Krakowskiej Krakow 1906 Bronislaw Lozinski Agenor hrabia Goluchowski w pierwszym okresie rzadow swoich 1846 1859 Lwow 1901 Wincenty Pol Prace z etnografii polnocnych stokow Karpat wydal wstepem komentarzami i mapa zaopatrzyl Jozef Babicz Wroclaw Polskie Towarzystwo Ludoznawcze 1966 Zofia Strzetelska Grynbergowa Staromiejskie ziemia i ludnosc Lwow 1899 Jan Szewczuk Kronika klesk elementarnych w Galicji w latach 1772 1848 Lwow 1939 Transformacja demograficzna w Galicji na tle przemian ludnosciowych innych obszarow Europy Srodkowej w drugiej polowie XIX i na poczatku XX wieku Krakow 1991 s 81 ISBN 83 233 0526 9 Austriackie gadanie czyli Encyklopedia galicyjska Krakow Oficyna Wydawnicza Anabasis 2013 s 642 ISBN 978 83 85931 31 7 Galicja Wroclaw Wydawnictwo Dolnoslaskie 1999 s 299 ISBN 978 8370239176 Galicja i Krakow pod panowaniem austriackim Wybor pism Biblioteka klasyki polskiej mysli politycznej Krakow 2001 s 275 ISBN 83 7188 477 X Cesarz Ameryki Wielka ucieczka z Galicji Biblioteka klasyki polskiej mysli politycznej Krakow 2011 s 275 ISBN 83 7188 477 X Nedza Galicyi w cyfrach i program energicznego rozwoju gospodarstwa krajowego Lwow 1888 s 246 Glod Krakow 2016 s 716 PosilannyaGalicja bieda glod pijanstwo i zabijanie wlasnych dzieci na YouTube

Дата публікації:
Топ