Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кріпацтво в Польщі форма феодальної ренти що полягає в безкоштовній і примусовій праці селян на землевласника в обмін на

Кріпацтво в Польщі

Кріпацтво в Польщі

Кріпацтво в Польщі — форма феодальної ренти, що полягає в безкоштовній і примусовій праці селян на землевласника в обмін на користування своїм господарством. Панщина існувала на польських землях з XII ст. до 1864 року. При австрійському поділі цісарським указом 1797 року він заборонив спадкоємцям примусово виконувати непогашену панщину. Зі скасуванням кріпосного права не зникли соціальні та матеріальні перепони, які робили селян особами другого сорту. Позбавлені громадських прав і з важким доступом до освіти селяни проводили боротьбу за свої права, зокрема так званий народний рух.

image
«Холоп у колодці», Бієннат Люблінський у: "Езопове життя Фрига", Краків 1578 р. (Це покарання зазвичай стосувалося селян-кріпаків)
image
Пам'ятник у формі хреста, встановлений з ініціативи галицьких селян на честь скасування кріпосного права в 1848 році, за правління імператора Фердинанда I Габсбурга. Напис на пам'ятнику: ЦЕЙ ХРЕСТ ВСТАНОВИВ РУДНЯНСЬКА ГРОМАДА НА ПАМ'ЯТЬ ДАНОЇ НАМ ВОЛІ ЗА ПРАВЛІННЯ ЦЕС: ФЕРДИНАНДА І 15 ТРАВНЯ 1848 РОКУ.

Причини виникнення кріпацтва в Польщі та його розвиток

Панщина стала панівною формою плати за користування землею в Польщі внаслідок бурхливого розвитку сільського господарства. Однією з найбільших проблем у розвитку такої системи господарювання була проблема забезпечення робочою силою та знаряддями праці. Спочатку можна було відкупитися від влади феодала за певну суму грошей (так зване звільнення), але з часом і це було заборонено. Вже в XV столітті поширеною була 2-3-денна панщина. У 1520 році Торунський привілей популяризував панщину до 1 дня на тиждень з лану, але вже в другій половині XVI ст., внаслідок надання шляхті права визначати тривалість роботи на панщині, 2 дні тиждень з лану вважався звичайною нормою в королівських землях, а приватні та церковні адміністратори вимагали від селян ще більшої кількості днів.

У 1520 році польський сейм встановив розмір панщини в один день на тиждень з розрахунку на оброблене поле. Пізніше в Речі Посполитій було запроваджено кріпацтво, яке базувалося на кількості землі, якою володів селянин, з використанням днів на тиждень на один лан — наприклад, панщина 4 дні на один лан на тиждень означала, що селянин з половиною феода мав працювати на пана 2 дні на тиждень, а власник 1 лану — 4 дні. Причому селянин не повинен був відробляти тільки свою панщину — якщо він відробляв 1 день разом з 2 синами старшого віку та 1 батраком, йому зараховувалося 4 дні. У XVII столітті панщина становила шість днів безкоштовної праці на тиждень. У середині XVII століття панщина поширювалася до 4-5 днів, а в XVIII столітті іноді до 6-7 і навіть 10 днів на тиждень . Зрідка траплялися абсурдні випадки, коли селянин змушений був працювати 12 днів на тиждень з 1/3 лану. Варто зауважити, що це не означає, що селянин працював щодня — він просто зобов'язаний був працювати разом із синами чи найманими батраками, щоб відпрацювати певну кількість «трудоднів» на тиждень. Священики Сміглецький і Старовольський підтримували обмеження панщини 3–4 днями на тиждень.

До кінця XVII століття в центральній Польщі у деяких регіонах селянин все ще сплачував ренту, не будучи змушеним до панщини. Багатші селяни могли звільнитися від кріпацтва й оселитися в місті.

В добу просвітницьких реформ, у другій половині XVIII ст., становище польського селянина покращилося. Пьотр Кімла підтримує цю теорію, вказуючи на втечу селян-русинів та росіян на території Республіки Польща, також зазначаючи, що це явище могло б посилитися, якби польська держава та її урядовий акт від 3 травня 1791 року збереглися. Ця конституція надавала свободу всім селянам, які прибували до Польщі, що викликало обурення російської правительки Катерини ІІ, яка заявила, що «більшість селян з Білої Русі приїде до Польщі, а решта залишиться при мені». Кімла також зауважив, що гноблення селян у Речі Посполитій інколи перебільшувалося іноземними дослідниками, насамперед французькими, і використовувалося як аргумент для виправдання поділів Речі Посполитої. При цьому багато хто з них не описували становище селян у Російській імперії (перш за все — українців), яке було набагато важчим. За представлення саме такої позиції автори отримували платню з Петербурга.

Види кріпосного права

  • Пішня панщина — основний вид кріпосного права, що передбачає примусову і безкоштовну працю всіх селян, тобто хліборобів, дворових і навіть безземельних коморників, за винятком селян, які зазвичай мали виконувати панщину.
  • Подвійна панщина — різновид панщини, що обтяжувала селян, переважно тих, які були зобов'язані приходити на роботу зі своїми людьми.
  • (світанок) — запроваджена у XVII—XVIII ст., як відповідь феодалів на зниження якості праці кріпаків. Була визначена територія, де мали виконуватися всі роботи, починаючи від оранки і закінчуючи транспортуванням врожаю
  • Дармоча або вільна праця — безкоштовна і примусова робота, що виконується селянами, не зазначена ні в чинному законодавстві, ні в будь-якому договорі між паном та селянином.
  • Толоки, поваби або ґвалт — надзвичайна, примусова й неоплачувана робота, яку виконували селяни в періоди інтенсивних сільськогосподарських робіт (наприклад, під час жнив, сінокосу чи оранки), винагороджувалась лише частуванням.

Кріпацтво та єврейське населення в Польщі

Докладніше: Історія євреїв у Польщі

У XVIII столітті пропінаційні орендарі, які, зазвичай, орендували разом із пивоварнями та корчмами допоміжні господарства дрібних (хуторських) або середніх селянських господарств складали понад чверть усього єврейського населення Речі Посполитої. Ці люди не працювали на землі, а виконували панщину. Власники маєтків (у тому числі священики та монахи, які виконували функції розпорядників маєтків) передавали їм узгоджену в договорах кількість днів панщини своїх підданих.

Події, пов'язані з розвитком і ліквідацією проблеми кріпацтва в Польщі

  • 1105 — , перший документ, що встановлював розмір панщини на монастирські та церковні маєтки; з XII століття до 1520 року розмір панщини, встановленої для селян, становив від 2 до 4 днів на рік
  • 1496 — Пйотркувський статут — відтоді лише один селянин на рік міг покинути село.
  • 1520 — Торунський привілей — обов'язок відбувати панщину було збільшено до 1 дня на тиждень і охоплювало всіх кріпаків. Постійно зростаюче кріпацтво досягло у XVIII ст. у спорадичних випадках до 10 днів на тиждень
  • 1760 — у маєтках Анджея Замойського відбувся обмін панщини на оброк для селян.
  • 1776 — у проєкті земельного права під назвою «Кодекс Замойського» Анджей Замойський почав юридично покращувати існування селян, кодекс був відхилений сеймом у 1780 році.
  • 1790 — автор брошури під назвою «Практичні замітки про польських кріпаків» постулювали заміну панщини примусовою орендою.
  • 1794 — Тадеуш Костюшко, перебуваючи в Босутові, 7 червня видав універсал, яким вдвічі зменшував розмір панщини для селян.
  • 1794 — за Поланецьким універсалом селянам надано особисту свободу, незмінність із землі та скорочення панщини вдвічі.
  • 1811 — за указами 1811—1850 років кріпацтво було скасовано в Прусському поділі. У Великому герцогстві Познанському 1823 року.
  • 1816 — заснування Станіславом Сташицем Грубешівського сільськогосподарського товариства в Грубешівському повіті, скасування панщини для селян у його володіннях.
  • 1830 — Ян Ольрих Шанецький подав до Сейму проєкт про скасування кріпацтва, відхилений депутатами Королівства Польського.
  • 1846 — указом царя Миколи I Романова в Царстві Польському скасовано кріпацтво у вигляді чиншів, осудів та примусової ренти.
  • 1848 — згідно з патентом від 17 квітня 1848 року кріпосне право було скасовано в Австрійській імперії. Скасування кріпосного права було результатом Краківського повстання та Галицької різанини.
  • 1861 — під впливом масової відмови надавати послуги судам, згідно з наказом царя Олександра ІІ від 4 (16) травня в Королівстві Польському було скасовано кріпацтво в обмін на викуп землі.
  • 1862 — указом від 5 червня в Королівстві було введено перехід від викупу на ренту.
  • 1863 — у своєму маніфесті від 22 січня Національний Уряд, щоб масово залучити селян до повстання, пообіцяв надати селянам виборчі права в Королівстві Польському, проголошуючи: Земля, якою землеробський народ раніше володів на правах оренди або corvée відтепер стає їх безумовною власністю.
  • 1864 — розпорядженням царя Олександра ІІ від 19 лютого (2 березня) про надання селянам селянських прав у Царстві Польському було скасовано кріпосний викуп і ренту для землевласника, запроваджено єдиний земельний податок, з якого колишнім власникам, переважно дворянству та духовенству, виплачувалася грошова компенсація. Царським указом було введено повне і негайне безправне право селян за умови відшкодування.

Наслідки кріпацтва в Польщі

  • Значне зниження ефективності праці селян (вони не дбали про відробіток землі, урожай якої і так не належав ним). Отже, господарства, де використовувалася праця кріпаків, були значно менш прибутковими порівняно із західними).
  • Пристрасть селянина до панщини.
  • Переселення селян у малозаселені райони, рятуючись від експлуатації (утворення осередків вільного населення, особливо на українських землях — див.: Козацтво).

Пережитки у XX столітті

Незважаючи на офіційне скасування кріпосного права в ХІХ ст., в Ораві та Спиші (в маєтках Саламона, Югенфельда та в деяких церковних маєтках), до 1930-х років існувало так зване «залізоробство», яке можна вважати формою кріпацтва. Селяни, у яких після «розкріпачення селян» було занадто мало землі, щоб прогодувати себе, змушені були знову потрапляти у феодальну залежність від дворян. В обмін на землю, житло та право користуватися садибними пасовищами селянин (żelorz) був зобов'язаний виконувати у маєтку пана безоплатну сільськогосподарську роботу. Формально селянин, на відміну від кріпака, мав особисту свободу, наприклад, міг залишити місце проживання (після виконання зобов'язань перед паном). Незважаючи на це, поміщики постійно втручалися в приватне життя селян, зокрема: встановлюючи мінімальний вік для вступу в шлюб або заперечуючи роботу за межами панського маєтку.

Пропозицію про скасування кріпосного права в Спиші та Ораві подав до Сейму депутат Войцех Рой у 1920 році, пізніше, серед інших, Фелікс Ґвіздж.

Залізоробство було остаточно скасовано постановою сейму від 20 березня 1931 року "Про ліквідацію відносин залізоробства у Спиші (Журнал законів РП, № 37, поз. 288).

Примітки

  1. Mączak, 1981.
  2. Praca zbiorowa. Mała Encyklopedia rolnicza. Warszawa 1964, s. 528
  3. Tadeusz Łepkowski. Mały słownik historii Polski. Warszawa 1964, s. 233
  4. Tadeusz Mencel. Galicja Zachodnia 1795—1809. Studium z dziejów ziem polskich zaboru austriackiego po III rozbiorze. Lublin 1976, s. 92.
  5. Kołodziejczyk, 2002.
  6. [1], Kamil Janicki, "Pańszczyzna : prawdziwa historia polskiego niewolnictwa" 
  7. Rauszer, 2020.
  8. Marian Lech, Za króla Sasa, Warszawa 1965, s. 71.
  9. Janusz Tazbir, Święci grzesznicy i kacerze. Wiedza powszechna, 1959, s. 36–37.
  10. Władysław Czapliński, O Polsce siedemnastowiecznej, Warszawa 1966, s. 32.
  11. Historia chłopów polskich, tom I, Do upadku Rzeczypospolitej szlacheckiej, pod red. Stefana Inglota, Warszawa 1970, s. 284.
  12. 1 nr 1, Piotr Kimla, "Przywary niewolników pańszczyźnianych w XVIII-wiecznej Rzeczypospolitej w relacji Huberta Vautrina" 
  13. Jan Rutkowski. Historia gospodarcza Polski do 1864 r. Warszawa 1953, s. 89
  14. Czajka, Kamler та Sienkiewicz, 1995.
  15. Antoni Mączak. Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku. Warszawa 1981, T. 1. s. 285.
  16. Antoni Mączak. Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku. Warszawa 1981, T. 1. s. 135.
  17. Zbigniew Goliński. Abysmy o ojczyźnie naszej radzili. Antologia publicystyki doby stanisławowskiej. Warszawa 1984, s. 385, 386.
  18. Jakub Goldberg, Władza dominialna Żydów — arendarzy dóbr ziemskich nad chłopami w XVII—XVIII w., w: Przegląd Historyczny, Tom 81, Numer 1-2 (1990), s. 189—190.
  19. Praca Zbiorowa. Mała encyklopedia rolnicza. Warszawa,1964. s. 528.
  20. Antoni Mączak. Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku. Warszawa 1981, T. 2, s. 34
  21. Józef Gierowski, Józef Leszczyński. Historia dla klasy 2 liceum ogólnokształcącego. Warszawa 1990, s. 121.
  22. Józef Gierowski, Józef Leszczyński. Historia dla klasy 2 liceum ogólnokształcącego. Warszawa 1990, s. 321.
  23. Józef Gierowski, Józef Leszczyński. Historia dla klasy 2 liceum ogólnokształcącego. Warszawa 1990, s. 355.
  24. Jan Rutkowski. Historia gospodarcza Polski do 1864 r. Warszawa 1953, s. 232.
  25. Józef Gierowski, Józef Leszczyński. Historia dla klasy 2 liceum ogólnokształcącego. Warszawa 1990, s. 372.
  26. Antoni Mączak. Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku. Warszawa 1981, T. 2, s. 34.
  27. Brodowska H., 1956, Towarzystwo Rolnicze Hrubieszowskie, Warszawa.
  28. Władysław Lewandowski, 1959.
  29. Jan Rutkowski. Historia gospodarcza Polski do 1864 r. Warszawa 1953, s. 311.
  30. Jan Rutkowski. Historia gospodarcza Polski do 1864 r. Warszawa 1953, s. 318.
  31. Leszczyński, 2020.
  32. Antoni Mączak, Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku (O-Ż), Warszawa 1981, s. 447—448.
  33. Adam Leszczyński: Ludowa historia Polski. Historia wyzysku i oporu. Mitologia panowania. Wyd. 1. Warszawa: Grupa Wydawnicza Foksal Sp. z o.o., 2020.
  34. Elżbieta Łukuś, Jan Janos — ostatni żyjący żelorz, «Na Spiszu», nr 3(60) 2006, s. 9
  35. Stanisław Giza. Kalendarz wydarzeń historii ruchu ludowego 1895—1965. Warszawa 1967, s. 61.
  36. Józef Ciągwa. Zniesienie pańszczyzny na Spiszu w latach 1931—1934. «Studia Iuridica Lublinensia». XXV, 3 (2016). UMCS Lublin. Wydawnictwo UMCS Lublin. DOI: 10.17951/sil.2016.25.3.165. ISSN 2449-8289.

Бібліографія

  • Kołodziejczyk, Arkadiusz (2002). Ruch ludowy a Kościół rzymskokatolicki w latach II Rzeczypospolitej. Warszawa: LSW.
  • Lewandowski, Władysław (1959). Uczestnicy powstania listopadowego opowiadają. Warszawa: PZWSZ.
  • Leszczyński, Adam (2020). Ludowa historia Polski. Historia wyzysku i oporu. Mitologia panowania (вид. 1). Warszawa: Grupa Wydawnicza Foksal Sp. z o.o. ISBN .
  • Mączak, Antoni (1981). Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku. O-Ż (вид. 1). Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Wiedza Powszechna. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kripactvo v Polshi forma feodalnoyi renti sho polyagaye v bezkoshtovnij i primusovij praci selyan na zemlevlasnika v obmin na koristuvannya svoyim gospodarstvom Panshina isnuvala na polskih zemlyah z XII st do 1864 roku Pri avstrijskomu podili cisarskim ukazom 1797 roku vin zaboroniv spadkoyemcyam primusovo vikonuvati nepogashenu panshinu Zi skasuvannyam kriposnogo prava ne znikli socialni ta materialni pereponi yaki robili selyan osobami drugogo sortu Pozbavleni gromadskih prav i z vazhkim dostupom do osviti selyani provodili borotbu za svoyi prava zokrema tak zvanij narodnij ruh Holop u kolodci Biyennat Lyublinskij u Ezopove zhittya Friga Krakiv 1578 r Ce pokarannya zazvichaj stosuvalosya selyan kripakiv Pam yatnik u formi hresta vstanovlenij z iniciativi galickih selyan na chest skasuvannya kriposnogo prava v 1848 roci za pravlinnya imperatora Ferdinanda I Gabsburga Napis na pam yatniku CEJ HREST VSTANOVIV RUDNYaNSKA GROMADA NA PAM YaT DANOYi NAM VOLI ZA PRAVLINNYa CES FERDINANDA I 15 TRAVNYa 1848 ROKU Prichini viniknennya kripactva v Polshi ta jogo rozvitokPanshina stala panivnoyu formoyu plati za koristuvannya zemleyu v Polshi vnaslidok burhlivogo rozvitku silskogo gospodarstva Odniyeyu z najbilshih problem u rozvitku takoyi sistemi gospodaryuvannya bula problema zabezpechennya robochoyu siloyu ta znaryaddyami praci Spochatku mozhna bulo vidkupitisya vid vladi feodala za pevnu sumu groshej tak zvane zvilnennya ale z chasom i ce bulo zaboroneno Vzhe v XV stolitti poshirenoyu bula 2 3 denna panshina U 1520 roci Torunskij privilej populyarizuvav panshinu do 1 dnya na tizhden z lanu ale vzhe v drugij polovini XVI st vnaslidok nadannya shlyahti prava viznachati trivalist roboti na panshini 2 dni tizhden z lanu vvazhavsya zvichajnoyu normoyu v korolivskih zemlyah a privatni ta cerkovni administratori vimagali vid selyan she bilshoyi kilkosti dniv U 1520 roci polskij sejm vstanoviv rozmir panshini v odin den na tizhden z rozrahunku na obroblene pole Piznishe v Rechi Pospolitij bulo zaprovadzheno kripactvo yake bazuvalosya na kilkosti zemli yakoyu volodiv selyanin z vikoristannyam dniv na tizhden na odin lan napriklad panshina 4 dni na odin lan na tizhden oznachala sho selyanin z polovinoyu feoda mav pracyuvati na pana 2 dni na tizhden a vlasnik 1 lanu 4 dni Prichomu selyanin ne povinen buv vidroblyati tilki svoyu panshinu yaksho vin vidroblyav 1 den razom z 2 sinami starshogo viku ta 1 batrakom jomu zarahovuvalosya 4 dni U XVII stolitti panshina stanovila shist dniv bezkoshtovnoyi praci na tizhden U seredini XVII stolittya panshina poshiryuvalasya do 4 5 dniv a v XVIII stolitti inodi do 6 7 i navit 10 dniv na tizhden Zridka traplyalisya absurdni vipadki koli selyanin zmushenij buv pracyuvati 12 dniv na tizhden z 1 3 lanu Varto zauvazhiti sho ce ne oznachaye sho selyanin pracyuvav shodnya vin prosto zobov yazanij buv pracyuvati razom iz sinami chi najmanimi batrakami shob vidpracyuvati pevnu kilkist trudodniv na tizhden Svyasheniki Smigleckij i Starovolskij pidtrimuvali obmezhennya panshini 3 4 dnyami na tizhden Do kincya XVII stolittya v centralnij Polshi u deyakih regionah selyanin vse she splachuvav rentu ne buduchi zmushenim do panshini Bagatshi selyani mogli zvilnitisya vid kripactva j oselitisya v misti V dobu prosvitnickih reform u drugij polovini XVIII st stanovishe polskogo selyanina pokrashilosya Potr Kimla pidtrimuye cyu teoriyu vkazuyuchi na vtechu selyan rusiniv ta rosiyan na teritoriyi Respubliki Polsha takozh zaznachayuchi sho ce yavishe moglo b posilitisya yakbi polska derzhava ta yiyi uryadovij akt vid 3 travnya 1791 roku zbereglisya Cya konstituciya nadavala svobodu vsim selyanam yaki pribuvali do Polshi sho viklikalo oburennya rosijskoyi pravitelki Katerini II yaka zayavila sho bilshist selyan z Biloyi Rusi priyide do Polshi a reshta zalishitsya pri meni Kimla takozh zauvazhiv sho gnoblennya selyan u Rechi Pospolitij inkoli perebilshuvalosya inozemnimi doslidnikami nasampered francuzkimi i vikoristovuvalosya yak argument dlya vipravdannya podiliv Rechi Pospolitoyi Pri comu bagato hto z nih ne opisuvali stanovishe selyan u Rosijskij imperiyi persh za vse ukrayinciv yake bulo nabagato vazhchim Za predstavlennya same takoyi poziciyi avtori otrimuvali platnyu z Peterburga Vidi kriposnogo pravaPishnya panshina osnovnij vid kriposnogo prava sho peredbachaye primusovu i bezkoshtovnu pracyu vsih selyan tobto hliborobiv dvorovih i navit bezzemelnih komornikiv za vinyatkom selyan yaki zazvichaj mali vikonuvati panshinu Podvijna panshina riznovid panshini sho obtyazhuvala selyan perevazhno tih yaki buli zobov yazani prihoditi na robotu zi svoyimi lyudmi svitanok zaprovadzhena u XVII XVIII st yak vidpovid feodaliv na znizhennya yakosti praci kripakiv Bula viznachena teritoriya de mali vikonuvatisya vsi roboti pochinayuchi vid oranki i zakinchuyuchi transportuvannyam vrozhayu Darmocha abo vilna pracya bezkoshtovna i primusova robota sho vikonuyetsya selyanami ne zaznachena ni v chinnomu zakonodavstvi ni v bud yakomu dogovori mizh panom ta selyaninom Toloki povabi abo gvalt nadzvichajna primusova j neoplachuvana robota yaku vikonuvali selyani v periodi intensivnih silskogospodarskih robit napriklad pid chas zhniv sinokosu chi oranki vinagorodzhuvalas lishe chastuvannyam Kripactvo ta yevrejske naselennya v PolshiDokladnishe Istoriya yevreyiv u Polshi U XVIII stolitti propinacijni orendari yaki zazvichaj orenduvali razom iz pivovarnyami ta korchmami dopomizhni gospodarstva dribnih hutorskih abo serednih selyanskih gospodarstv skladali ponad chvert usogo yevrejskogo naselennya Rechi Pospolitoyi Ci lyudi ne pracyuvali na zemli a vikonuvali panshinu Vlasniki mayetkiv u tomu chisli svyasheniki ta monahi yaki vikonuvali funkciyi rozporyadnikiv mayetkiv peredavali yim uzgodzhenu v dogovorah kilkist dniv panshini svoyih piddanih Podiyi pov yazani z rozvitkom i likvidaciyeyu problemi kripactva v Polshi1105 pershij dokument sho vstanovlyuvav rozmir panshini na monastirski ta cerkovni mayetki z XII stolittya do 1520 roku rozmir panshini vstanovlenoyi dlya selyan stanoviv vid 2 do 4 dniv na rik 1496 Pjotrkuvskij statut vidtodi lishe odin selyanin na rik mig pokinuti selo 1520 Torunskij privilej obov yazok vidbuvati panshinu bulo zbilsheno do 1 dnya na tizhden i ohoplyuvalo vsih kripakiv Postijno zrostayuche kripactvo dosyaglo u XVIII st u sporadichnih vipadkah do 10 dniv na tizhden 1760 u mayetkah Andzheya Zamojskogo vidbuvsya obmin panshini na obrok dlya selyan 1776 u proyekti zemelnogo prava pid nazvoyu Kodeks Zamojskogo Andzhej Zamojskij pochav yuridichno pokrashuvati isnuvannya selyan kodeks buv vidhilenij sejmom u 1780 roci 1790 avtor broshuri pid nazvoyu Praktichni zamitki pro polskih kripakiv postulyuvali zaminu panshini primusovoyu orendoyu 1794 Tadeush Kostyushko perebuvayuchi v Bosutovi 7 chervnya vidav universal yakim vdvichi zmenshuvav rozmir panshini dlya selyan 1794 za Polaneckim universalom selyanam nadano osobistu svobodu nezminnist iz zemli ta skorochennya panshini vdvichi 1811 za ukazami 1811 1850 rokiv kripactvo bulo skasovano v Prusskomu podili U Velikomu gercogstvi Poznanskomu 1823 roku 1816 zasnuvannya Stanislavom Stashicem Grubeshivskogo silskogospodarskogo tovaristva v Grubeshivskomu poviti skasuvannya panshini dlya selyan u jogo volodinnyah 1830 Yan Olrih Shaneckij podav do Sejmu proyekt pro skasuvannya kripactva vidhilenij deputatami Korolivstva Polskogo 1846 ukazom carya Mikoli I Romanova v Carstvi Polskomu skasovano kripactvo u viglyadi chinshiv osudiv ta primusovoyi renti 1848 zgidno z patentom vid 17 kvitnya 1848 roku kriposne pravo bulo skasovano v Avstrijskij imperiyi Skasuvannya kriposnogo prava bulo rezultatom Krakivskogo povstannya ta Galickoyi rizanini 1861 pid vplivom masovoyi vidmovi nadavati poslugi sudam zgidno z nakazom carya Oleksandra II vid 4 16 travnya v Korolivstvi Polskomu bulo skasovano kripactvo v obmin na vikup zemli 1862 ukazom vid 5 chervnya v Korolivstvi bulo vvedeno perehid vid vikupu na rentu 1863 u svoyemu manifesti vid 22 sichnya Nacionalnij Uryad shob masovo zaluchiti selyan do povstannya poobicyav nadati selyanam viborchi prava v Korolivstvi Polskomu progoloshuyuchi Zemlya yakoyu zemlerobskij narod ranishe volodiv na pravah orendi abo corvee vidteper staye yih bezumovnoyu vlasnistyu 1864 rozporyadzhennyam carya Oleksandra II vid 19 lyutogo 2 bereznya pro nadannya selyanam selyanskih prav u Carstvi Polskomu bulo skasovano kriposnij vikup i rentu dlya zemlevlasnika zaprovadzheno yedinij zemelnij podatok z yakogo kolishnim vlasnikam perevazhno dvoryanstvu ta duhovenstvu viplachuvalasya groshova kompensaciya Carskim ukazom bulo vvedeno povne i negajne bezpravne pravo selyan za umovi vidshkoduvannya Naslidki kripactva v PolshiZnachne znizhennya efektivnosti praci selyan voni ne dbali pro vidrobitok zemli urozhaj yakoyi i tak ne nalezhav nim Otzhe gospodarstva de vikoristovuvalasya pracya kripakiv buli znachno mensh pributkovimi porivnyano iz zahidnimi Pristrast selyanina do panshini Pereselennya selyan u malozaseleni rajoni ryatuyuchis vid ekspluataciyi utvorennya oseredkiv vilnogo naselennya osoblivo na ukrayinskih zemlyah div Kozactvo Perezhitki u XX stolittiNezvazhayuchi na oficijne skasuvannya kriposnogo prava v HIH st v Oravi ta Spishi v mayetkah Salamona Yugenfelda ta v deyakih cerkovnih mayetkah do 1930 h rokiv isnuvalo tak zvane zalizorobstvo yake mozhna vvazhati formoyu kripactva Selyani u yakih pislya rozkripachennya selyan bulo zanadto malo zemli shob progoduvati sebe zmusheni buli znovu potraplyati u feodalnu zalezhnist vid dvoryan V obmin na zemlyu zhitlo ta pravo koristuvatisya sadibnimi pasovishami selyanin zelorz buv zobov yazanij vikonuvati u mayetku pana bezoplatnu silskogospodarsku robotu Formalno selyanin na vidminu vid kripaka mav osobistu svobodu napriklad mig zalishiti misce prozhivannya pislya vikonannya zobov yazan pered panom Nezvazhayuchi na ce pomishiki postijno vtruchalisya v privatne zhittya selyan zokrema vstanovlyuyuchi minimalnij vik dlya vstupu v shlyub abo zaperechuyuchi robotu za mezhami panskogo mayetku Propoziciyu pro skasuvannya kriposnogo prava v Spishi ta Oravi podav do Sejmu deputat Vojceh Roj u 1920 roci piznishe sered inshih Feliks Gvizdzh Zalizorobstvo bulo ostatochno skasovano postanovoyu sejmu vid 20 bereznya 1931 roku Pro likvidaciyu vidnosin zalizorobstva u Spishi Zhurnal zakoniv RP 37 poz 288 PrimitkiMaczak 1981 Praca zbiorowa Mala Encyklopedia rolnicza Warszawa 1964 s 528 Tadeusz Lepkowski Maly slownik historii Polski Warszawa 1964 s 233 Tadeusz Mencel Galicja Zachodnia 1795 1809 Studium z dziejow ziem polskich zaboru austriackiego po III rozbiorze Lublin 1976 s 92 Kolodziejczyk 2002 1 Kamil Janicki Panszczyzna prawdziwa historia polskiego niewolnictwa Rauszer 2020 Marian Lech Za krola Sasa Warszawa 1965 s 71 Janusz Tazbir Swieci grzesznicy i kacerze Wiedza powszechna 1959 s 36 37 Wladyslaw Czaplinski O Polsce siedemnastowiecznej Warszawa 1966 s 32 Historia chlopow polskich tom I Do upadku Rzeczypospolitej szlacheckiej pod red Stefana Inglota Warszawa 1970 s 284 1 nr 1 Piotr Kimla Przywary niewolnikow panszczyznianych w XVIII wiecznej Rzeczypospolitej w relacji Huberta Vautrina Jan Rutkowski Historia gospodarcza Polski do 1864 r Warszawa 1953 s 89 Czajka Kamler ta Sienkiewicz 1995 Antoni Maczak Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku Warszawa 1981 T 1 s 285 Antoni Maczak Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku Warszawa 1981 T 1 s 135 Zbigniew Golinski Abysmy o ojczyznie naszej radzili Antologia publicystyki doby stanislawowskiej Warszawa 1984 s 385 386 Jakub Goldberg Wladza dominialna Zydow arendarzy dobr ziemskich nad chlopami w XVII XVIII w w Przeglad Historyczny Tom 81 Numer 1 2 1990 s 189 190 Praca Zbiorowa Mala encyklopedia rolnicza Warszawa 1964 s 528 Antoni Maczak Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku Warszawa 1981 T 2 s 34 Jozef Gierowski Jozef Leszczynski Historia dla klasy 2 liceum ogolnoksztalcacego Warszawa 1990 s 121 Jozef Gierowski Jozef Leszczynski Historia dla klasy 2 liceum ogolnoksztalcacego Warszawa 1990 s 321 Jozef Gierowski Jozef Leszczynski Historia dla klasy 2 liceum ogolnoksztalcacego Warszawa 1990 s 355 Jan Rutkowski Historia gospodarcza Polski do 1864 r Warszawa 1953 s 232 Jozef Gierowski Jozef Leszczynski Historia dla klasy 2 liceum ogolnoksztalcacego Warszawa 1990 s 372 Antoni Maczak Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku Warszawa 1981 T 2 s 34 Brodowska H 1956 Towarzystwo Rolnicze Hrubieszowskie Warszawa Wladyslaw Lewandowski 1959 Jan Rutkowski Historia gospodarcza Polski do 1864 r Warszawa 1953 s 311 Jan Rutkowski Historia gospodarcza Polski do 1864 r Warszawa 1953 s 318 Leszczynski 2020 Antoni Maczak Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku O Z Warszawa 1981 s 447 448 Adam Leszczynski Ludowa historia Polski Historia wyzysku i oporu Mitologia panowania Wyd 1 Warszawa Grupa Wydawnicza Foksal Sp z o o 2020 ISBN 978 83 280 8347 9 Elzbieta Lukus Jan Janos ostatni zyjacy zelorz Na Spiszu nr 3 60 2006 s 9 Stanislaw Giza Kalendarz wydarzen historii ruchu ludowego 1895 1965 Warszawa 1967 s 61 Jozef Ciagwa Zniesienie panszczyzny na Spiszu w latach 1931 1934 Studia Iuridica Lublinensia XXV 3 2016 UMCS Lublin Wydawnictwo UMCS Lublin DOI 10 17951 sil 2016 25 3 165 ISSN 2449 8289 BibliografiyaKolodziejczyk Arkadiusz 2002 Ruch ludowy a Kosciol rzymskokatolicki w latach II Rzeczypospolitej Warszawa LSW Lewandowski Wladyslaw 1959 Uczestnicy powstania listopadowego opowiadaja Warszawa PZWSZ Leszczynski Adam 2020 Ludowa historia Polski Historia wyzysku i oporu Mitologia panowania vid 1 Warszawa Grupa Wydawnicza Foksal Sp z o o ISBN 978 83 280 8347 9 Maczak Antoni 1981 Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku O Z vid 1 Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Wiedza Powszechna ISBN 83 214 0185 6

Дата публікації:
Топ