Ірландія — західноєвропейська країна, що знаходиться на захід від Великої Британії . Загальна площа країни 70 273 км² (120-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 68 883 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 390 км². Площа країни більш ніж у 2 рази більша за площу Одеської області України.
Географія Ірландії | |
---|---|
Географічне положення Ірландії | |
Географічне положення | |
Континент | Європа |
Регіон | Західна Європа |
Координати | 53°00′ пн. ш. 8°00′ зх. д. / 53.000° пн. ш. 8.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 70273 км² (120-те) |
Морське узбережжя | 1448 км |
Державний кордон | 443 км |
Рельєф | |
Тип | горбистий |
Найвища точка | гора Каррантуїлл (1041 м) |
Найнижча точка | Атлантичний океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | помірний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Шеннон (386 км) |
Найбільше озеро | (165 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, торф, руди кольорових металів, срібло, барит, будівельні матеріали |
Стихійні лиха | шторми |
Екологічні проблеми | забруднення вод |
Назва
Офіційна назва — Республіка Ірландія, Ірландія, Ейре (ірл. Éire; англ. Ireland). Назва країни походить від назви однойменного острова. Назва ж острова, від гельського слова «ейре» на означення держави (подібно до України), яке виводиться або від докельтського «ейре» — родюче місце, або від власного імені Ейри, кельтської богині родючості, або ж від «ейрінн» (eirinn) — захід, західна земля. Народна етимологія помилково виводить назву країни від англійської фрази «Земля заліза» (англ. land of iron). Насправді англійський топонім утворено від ендотопоніму Ейре із додаванням англійської частки на означення країни, «ланд». До української мови топонім потрапив з англійської з додаванням вже власного постфіксу на означення країни -ія. В античні часи Клавдій Птолемей використовував для острова на власних картах топонім Мала Бреттанія (дав.-гр. Μικρὰ Βρεττανία) разом з Івернія (дав.-гр. Ιουερνία).
Історія дослідження території
Географічне положення
Ірландія — західноєвропейська країна, що межує лише з однією державою: на північному сході — з Великою Британією (спільний кордон — 443 км). Загальна довжина державного кордону — 443 км. Ірландія на сході омивається водами Ірландського моря, на південному сході — Кельтського, з інших сторон безпосередньо водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 1448 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.
Крайні пункти
Час
: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом). Літній час вводиться останньої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в останню неділю жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.
Геологія
Вихід найстаріших ірландських гірських порід віком близько 1,7 млрд років можна знайти на острові біля берегів графства Донегол. В інших частинах Донеголу виявлені породи, що сформувалися як , які засвідчують присутність льодовика під час останнього льодовикового періоду.
Корисні копалини
Надра Ірландії багаті на ряд корисних копалин: природний газ, торф, мідь, свинець, цинк, срібло, барит, гіпс, вапняк, доломіт.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Рельєф Ірландії складається переважно з рівнин у центрі, які оточені кільцем прибережних гір. Середні висоти — 118 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Каррантуїлл (1041 м).
- Рельєф Ірландії
- Гіпсометрична карта Ірландії
- Рельєф Ірландії
- Супутниковий знімок поверхні країни
- на півдні графства Донегол
Узбережжя
Західне узбережжя є грубим, з безліччю островів, півострів, мисів та заток.
Острови
Клімат
Територія Ірландії лежить у помірному кліматичному поясі. превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами, можливий сніговий покрив. Відносно прохолодне літо з більш антициклонічною погодою. Зволоження рівномірне за сезонами, місцями надмірне.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Ірландії (за Кеппеном)
Клімат Ірландії є морським, хоча значно теплішим, ніж майже у всіх інших місцях на тій самі широті, таких як Польща (на материковій частині Європи) або Ньюфаундленд (на протилежному краю Атлантики) у зв'язку з теплим впливом Північно-Атлантичної течії. Вітер дме переважно з південного заходу, розбиваючись об високі гори західного узбережжя. Опади частіше трапляються на заході острову. На острові Валентія, біля західного узбережжя графства Керрі, випало майже вдвічі більше опадів, ніж в Дубліні на сході країни (1 400 мм проти 762 мм). По всій країні, близько 60% річних опадів випадає в період з серпня по січень.
Найхолоднішими місяцями року є січень та лютий, а середньодобові температури повітря знаходяться в межах 4 та 7 °C протягом цих місяців. Липень та серпень є найтеплішими, з середньодобовою температурою між 14 та 16 °C, в той час середньодобові максимуми в липні та серпні варіюються від 17 до 18 °C недалеко від узбережжя, до 19 — 20 °C у внутрішній частині острову. Саме сонячні місяці травень та червень приносять в середньому 6 годин 55 хвилин світла в день. Хоча екстремальні погодні явища в Ірландії трапляються рідко, порівняно з іншими країнами на європейському континенті, вони все ж таки трапляються. Вибухові депресії Атлантичного океану, що відбуваються переважно в грудні, січні та лютому, іноді можуть принести вітер швидкістю 160 км/год до західних прибережних країн, тоді як у літні місяці, і особливо наприкінці липня — початку серпня, раптові та сильні грози можуть формуватися через внутрішній та західний райони країни.
Клімат Дубліна | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 7,6 | 7,5 | 9,5 | 11,4 | 14,2 | 17,2 | 18,9 | 18,6 | 16,6 | 13,7 | 9,8 | 8,4 | 12,8 |
Середній мінімум, °C | 2,5 | 2,5 | 3,1 | 4,4 | 6,8 | 9,6 | 11,4 | 11,1 | 9,6 | 7,6 | 4,2 | 3,4 | 6,0 |
Годин сонячного сяйва | 1,8 | 2,5 | 3,6 | 5,2 | 6,1 | 6,0 | 5,4 | 5,1 | 4,3 | 3,1 | 2,4 | 1,7 | 3,9 |
Норма опадів, мм | 69 | 50 | 54 | 51 | 55 | 56 | 50 | 71 | 67 | 70 | 65 | 76 | 733 |
Джерело: |
Клімат Белфаста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13 | 14 | 19 | 21 | 26 | 28 | 29 | 28 | 26 | 21 | 16 | 14 | 29 |
Середній максимум, °C | 6 | 7 | 9 | 12 | 15 | 18 | 18 | 18 | 16 | 13 | 9 | 7 | 12 |
Середній мінімум, °C | 2 | 2 | 3 | 4 | 6 | 9 | 11 | 11 | 9 | 7 | 4 | 3 | 6 |
Абсолютний мінімум, °C | −13 | −12 | −12 | −4 | −3 | −1 | 4 | 1 | −2 | −4 | −6 | −11 | −13 |
Норма опадів, мм | 80 | 52 | 50 | 48 | 52 | 68 | 94 | 77 | 80 | 83 | 72 | 90 | 846 |
Джерело: |
Ірландія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 52 км³. Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні.
- Гідрографічна мережа Ірландії
- , графство Західний Міт
- Річка Шеннон
- Карта озера Лох-Корріб
Річки
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Найдовша річка — Шеннон, довжиною 386 км, відокремлює заболочені внутрішні території Ірландії від західної частини острова. Уздовж течії три великих озера: , Лох-Рі і , з яких останнє є найбільшим. Шеннон впадає до Атлантичного океану біля міста Лімерик довгим 113 км естуарієм. Інші великі річки: Ліффі, , Нор, Шур, Барроу, , Фойл, і Бойн.
Озера
Найбільше озеро держави: Лох-Корріб, площа водного дзеркала 165 км². Інші великі озера Ірландії: Лох-Рі та . Найбільше озеро острова — Лох-Ней (392 км²), що в Ольстері, це найбільше озеро Великої Британії. Легенда свідчить, що гігант боровся з іншим гігантом в Шотландії, розлючений зачерпнув грудку землі й жбурнув її в Ірландське море. Так утворився Острів Мен, а в місце де лежала грудка набігла вода, так утворилось озеро Лох-Ней.
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Ірландії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 66,1 %,
- орні землі — 15,4 %,
- багаторічні насадження — 0 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 50,7 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 10,9 %;
- інше — 23 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Голарктичної області.
Охорона природи
Ірландія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- .
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: та окремі протоколи Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP).
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сезонні штормові вітри.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення вод сільськогосподарськими хімікатами, особливо озер.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Ірландії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Ireland, Geography. Factbook.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- (PDF). National Parks and Wildlife Service. Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2009. Процитовано 30 січня 2008.
- Woodcock, N. H. (2000). . Blackwell Publishing. с. 57. ISBN . Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 26 липня 2013.
- Ірландія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- . Met Éireann. Архів оригіналу за 4 лютого 2008. Процитовано 30 січня 2008.
- . Met Éireann. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 23 січня 2008.
- 30 Year Averages - Dublin Airport. Met Éireann. Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2008.
- . BBC Weather Centre. BBC. Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 8 жовтня 2009.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ordnance Survey Ireland: Frequently Asked Questions : ( )[англ.] : [ 11 березня 2012 року] // web.archive.org. — Дата звернення: 11 березня 2012 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Ірландія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Ірландія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — Т. 2. : Європа. — 464 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Добрынин Б. Ф. Физическая география Западной Европы. — М. : Учпедгиз, 1948. — 415 с.
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Карри-Линдал К. Европа. — М. : Прогресс, 1981. — 334 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Ирландия // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Ірландії |
- Вікісховище : Атлас Ірландії.
- Карти Ірландії : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Ireland : ( )[англ.] : [арх. року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Ірландію : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Ірландії.
- (англ.) The Geograph® Britain and Ireland [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] — фотопроєкт спрямований на збір географічно репрезентативних фотографії та інформації для кожного квадратного кілометра Великої Британії та Ірландії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Irlandiya zahidnoyevropejska krayina sho znahoditsya na zahid vid Velikoyi Britaniyi Zagalna plosha krayini 70 273 km 120 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 68 883 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 1 390 km Plosha krayini bilsh nizh u 2 razi bilsha za ploshu Odeskoyi oblasti Ukrayini Geografiya IrlandiyiGeografichne polozhennya IrlandiyiGeografichne polozhennyaKontinent YevropaRegion Zahidna YevropaKoordinati 53 00 pn sh 8 00 zh d 53 000 pn sh 8 000 zh d 53 000 8 000TeritoriyaPlosha 70273 km 120 te Morske uzberezhzhya 1448 kmDerzhavnij kordon 443 kmRelyefTip gorbistijNajvisha tochka gora Karrantuyill 1041 m Najnizhcha tochka Atlantichnij okean 0 m KlimatTip pomirnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Shennon 386 km Najbilshe ozero 165 km InshePrirodni resursi vuglevodni torf rudi kolorovih metaliv sriblo barit budivelni materialiStihijni liha shtormiEkologichni problemi zabrudnennya vodNazvaOficijna nazva Respublika Irlandiya Irlandiya Ejre irl Eire angl Ireland Nazva krayini pohodit vid nazvi odnojmennogo ostrova Nazva zh ostrova vid gelskogo slova ejre na oznachennya derzhavi podibno do Ukrayini yake vivoditsya abo vid dokeltskogo ejre rodyuche misce abo vid vlasnogo imeni Ejri keltskoyi bogini rodyuchosti abo zh vid ejrinn eirinn zahid zahidna zemlya Narodna etimologiya pomilkovo vivodit nazvu krayini vid anglijskoyi frazi Zemlya zaliza angl land of iron Naspravdi anglijskij toponim utvoreno vid endotoponimu Ejre iz dodavannyam anglijskoyi chastki na oznachennya krayini land Do ukrayinskoyi movi toponim potrapiv z anglijskoyi z dodavannyam vzhe vlasnogo postfiksu na oznachennya krayini iya V antichni chasi Klavdij Ptolemej vikoristovuvav dlya ostrova na vlasnih kartah toponim Mala Brettaniya dav gr Mikrὰ Brettania razom z Iverniya dav gr Ioyernia Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaPorivnyannya rozmiriv teritoriyi Irlandiyi ta SShA Irlandiya zahidnoyevropejska krayina sho mezhuye lishe z odniyeyu derzhavoyu na pivnichnomu shodi z Velikoyu Britaniyeyu spilnij kordon 443 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 443 km Irlandiya na shodi omivayetsya vodami Irlandskogo morya na pivdennomu shodi Keltskogo z inshih storon bezposeredno vodami Atlantichnogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 1448 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe UTC0 2 godini riznici chasu z Kiyevom Litnij chas vvoditsya ostannoyi nedili bereznya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu vpered skasovuyetsya v ostannyu nedilyu zhovtnya perevodom godinnikovoyi strilki na 1 godinu nazad GeologiyaDokladnishe Geologiya Irlandiyi Vihid najstarishih irlandskih girskih porid vikom blizko 1 7 mlrd rokiv mozhna znajti na ostrovi bilya beregiv grafstva Donegol V inshih chastinah Donegolu viyavleni porodi sho sformuvalisya yak yaki zasvidchuyut prisutnist lodovika pid chas ostannogo lodovikovogo periodu Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Irlandiyi Nadra Irlandiyi bagati na ryad korisnih kopalin prirodnij gaz torf mid svinec cink sriblo barit gips vapnyak dolomit Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Relyef Irlandiyi skladayetsya perevazhno z rivnin u centri yaki otocheni kilcem priberezhnih gir Seredni visoti 118 m najnizhcha tochka riven vod Atlantichnogo okeanu 0 m najvisha tochka gora Karrantuyill 1041 m Relyef Irlandiyi Gipsometrichna karta Irlandiyi Relyef Irlandiyi Suputnikovij znimok poverhni krayini na pivdni grafstva Donegol Uzberezhzhya Zahidne uzberezhzhya ye grubim z bezlichchyu ostroviv pivostriv misiv ta zatok Ostrovi Dokladnishe Ostrovi IrlandiyiKlimatDokladnishe Klimat Irlandiyi Teritoriya Irlandiyi lezhit u pomirnomu klimatichnomu poyasi prevalyuyut pomirni povitryani masi cilij rik zahidnij masoperenos Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya Vidnosno tepla zima z nestijkoyu pogodoyu shtormovimi vitrami mozhlivij snigovij pokriv Vidnosno proholodne lito z bilsh anticiklonichnoyu pogodoyu Zvolozhennya rivnomirne za sezonami miscyami nadmirne Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Irlandiyi za Keppenom Klimat Irlandiyi ye morskim hocha znachno teplishim nizh majzhe u vsih inshih miscyah na tij sami shiroti takih yak Polsha na materikovij chastini Yevropi abo Nyufaundlend na protilezhnomu krayu Atlantiki u zv yazku z teplim vplivom Pivnichno Atlantichnoyi techiyi Viter dme perevazhno z pivdennogo zahodu rozbivayuchis ob visoki gori zahidnogo uzberezhzhya Opadi chastishe traplyayutsya na zahodi ostrovu Na ostrovi Valentiya bilya zahidnogo uzberezhzhya grafstva Kerri vipalo majzhe vdvichi bilshe opadiv nizh v Dublini na shodi krayini 1 400 mm proti 762 mm Po vsij krayini blizko 60 richnih opadiv vipadaye v period z serpnya po sichen Najholodnishimi misyacyami roku ye sichen ta lyutij a serednodobovi temperaturi povitrya znahodyatsya v mezhah 4 ta 7 C protyagom cih misyaciv Lipen ta serpen ye najteplishimi z serednodobovoyu temperaturoyu mizh 14 ta 16 C v toj chas serednodobovi maksimumi v lipni ta serpni variyuyutsya vid 17 do 18 C nedaleko vid uzberezhzhya do 19 20 C u vnutrishnij chastini ostrovu Same sonyachni misyaci traven ta cherven prinosyat v serednomu 6 godin 55 hvilin svitla v den Hocha ekstremalni pogodni yavisha v Irlandiyi traplyayutsya ridko porivnyano z inshimi krayinami na yevropejskomu kontinenti voni vse zh taki traplyayutsya Vibuhovi depresiyi Atlantichnogo okeanu sho vidbuvayutsya perevazhno v grudni sichni ta lyutomu inodi mozhut prinesti viter shvidkistyu 160 km god do zahidnih priberezhnih krayin todi yak u litni misyaci i osoblivo naprikinci lipnya pochatku serpnya raptovi ta silni grozi mozhut formuvatisya cherez vnutrishnij ta zahidnij rajoni krayini Klimat Dublina Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 7 6 7 5 9 5 11 4 14 2 17 2 18 9 18 6 16 6 13 7 9 8 8 4 12 8 Serednij minimum C 2 5 2 5 3 1 4 4 6 8 9 6 11 4 11 1 9 6 7 6 4 2 3 4 6 0 Godin sonyachnogo syajva 1 8 2 5 3 6 5 2 6 1 6 0 5 4 5 1 4 3 3 1 2 4 1 7 3 9 Norma opadiv mm 69 50 54 51 55 56 50 71 67 70 65 76 733 Dzherelo Klimat Belfasta Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 13 14 19 21 26 28 29 28 26 21 16 14 29 Serednij maksimum C 6 7 9 12 15 18 18 18 16 13 9 7 12 Serednij minimum C 2 2 3 4 6 9 11 11 9 7 4 3 6 Absolyutnij minimum C 13 12 12 4 3 1 4 1 2 4 6 11 13 Norma opadiv mm 80 52 50 48 52 68 94 77 80 83 72 90 846 Dzherelo Irlandiya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 52 km Stanom na 2012 rik zroshuvani zemli v krayini buli vidsutni Gidrografichna merezha Irlandiyi grafstvo Zahidnij Mit Richka Shennon Karta ozera Loh Korrib Richki Dokladnishe Richki Irlandiyi Richki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu Najdovsha richka Shennon dovzhinoyu 386 km vidokremlyuye zabolocheni vnutrishni teritoriyi Irlandiyi vid zahidnoyi chastini ostrova Uzdovzh techiyi tri velikih ozera Loh Ri i z yakih ostannye ye najbilshim Shennon vpadaye do Atlantichnogo okeanu bilya mista Limerik dovgim 113 km estuariyem Inshi veliki richki Liffi Nor Shur Barrou Fojl i Bojn Ozera Dokladnishe Najbilshe ozero derzhavi Loh Korrib plosha vodnogo dzerkala 165 km Inshi veliki ozera Irlandiyi Loh Ri ta Najbilshe ozero ostrova Loh Nej 392 km sho v Olsteri ce najbilshe ozero Velikoyi Britaniyi Legenda svidchit sho gigant borovsya z inshim gigantom v Shotlandiyi rozlyuchenij zacherpnuv grudku zemli j zhburnuv yiyi v Irlandske more Tak utvorivsya Ostriv Men a v misce de lezhala grudka nabigla voda tak utvorilos ozero Loh Nej Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Irlandiyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 66 1 orni zemli 15 4 bagatorichni nasadzhennya 0 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 50 7 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 10 9 inshe 23 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni teritoriya krayini vidnositsya do Golarktichnoyi oblasti Div takozh Ssavci Irlandiyi Ptahi Irlandiyi taOhorona prirodiDokladnishe Irlandiya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Konvenciyi pro zaboronu vijskovogo vplivu na prirodne seredovishe ENMOD Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava pro zapobigannya zabrudnennyu morya skidannyam vidhodiv Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL 1983 i 1994 rokiv Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Uryadom krayini pidpisani ale ne ratifikovani mizhnarodni ugodi shodo ta okremi protokoli Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha sezonni shtormovi vitri Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya vod silskogospodarskimi himikatami osoblivo ozer Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Irlandiyi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhIrlandiya ostriv Britanski ostrovi Zahidna YevropaPrimitkiIreland Geography Factbook Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku PDF National Parks and Wildlife Service Arhiv originalu PDF za 27 bereznya 2009 Procitovano 30 sichnya 2008 Woodcock N H 2000 Blackwell Publishing s 57 ISBN 0 632 03656 7 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2013 Procitovano 26 lipnya 2013 Irlandiya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Met Eireann Arhiv originalu za 4 lyutogo 2008 Procitovano 30 sichnya 2008 Met Eireann Arhiv originalu za 3 lyutogo 2008 Procitovano 23 sichnya 2008 30 Year Averages Dublin Airport Met Eireann Arhiv originalu za 13 serpnya 2013 Procitovano 23 sichnya 2008 BBC Weather Centre BBC Arhiv originalu za 18 listopada 2011 Procitovano 8 zhovtnya 2009 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ordnance Survey Ireland Frequently Asked Questions angl 11 bereznya 2012 roku web archive org Data zvernennya 11 bereznya 2012 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Irlandiya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Irlandiya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2010 T 2 Yevropa 464 s ISBN 978 966 439 273 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Dobrynin B F Fizicheskaya geografiya Zapadnoj Evropy M Uchpedgiz 1948 415 s ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Karri Lindal K Evropa M Progress 1981 334 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Irlandiya Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Irlandiyi Vikishovishe Atlas Irlandiyi Karti Irlandiyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Ireland angl arh roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Irlandiyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Irlandiyi angl The Geograph Britain and Ireland 3 bereznya 2016 u Wayback Machine fotoproyekt spryamovanij na zbir geografichno reprezentativnih fotografiyi ta informaciyi dlya kozhnogo kvadratnogo kilometra Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi