Їржі Ганзелка (чеськ. Jiří Hanzelka; 24 грудня 1920 — 15 лютого 2003) і Мирослав Зікмунд (чеськ. Miroslav Zikmund; 14 лютого 1919 — 1 грудня 2021) або Ганзелка та Зікмунд, двоє чеських мандрівників, що стали відомими завдяки їх подорожам Африкою, Азією, Латинською Америкою та Океанією в 1940-1950 роках, а також їх книгам, статтям і документальним фільмам, що вони знімали протягом своїх подорожей.
Раннє життя
Ганзелка народився 24 грудня 1920 у м. Штрамберк; Зікмунд − 14 лютого 1919 у Плзені. Обоє з самого дитинства цікавились іншими країнами, природою, мандрівними записками та пригодницькими історіями. У 1938 р. обидва мандрівники вступили до Празького бізнес-коледжу, де зустрілись і стали друзями. Їх навчання було перервано, коли коледж було закрито під час Німецької окупації Чехословаччини, відклавши їх випуск до 1946 року.
У коледжі Їржі і Мирослав зійшлися на любові до мандрів, створивши свій проект під назвою «5», що символізувало кількість континентів, які вони хотіли б відвідати.
Подорожі
У 1947 герої представили проект «5» автомобільній компанії Татра. Вражені представники автозаводу побачили великі перспективи і вирішили стати спонсорами мандрівників, яким надали сріблястий автомобіль Татра 87.
Проїхавши з північного узбережжя Африки до Мексики, дует повернувся додому, помітивши величезні зміни в своїй країні. У 1948 році в Чехословаччині стався Лютневий заколот, завдяки якому комуністична партія (за підтримки СРСР) привела до влади прихильників сталінського режиму. Це стало початком однієї з найтемніших сторінок історії цієї країни.
Таким чином, вони змогли підготуватись до другої подорожі, яка відбувалась з 1959 до 1964 років. Цього разу вони відвідали Східну Європу, Азію і багато з островів Тихого океану, транспортом послужили два прототипи вантажного автомобіля Tatra 805. Протягом цієї подорожі мандрівники відвідали Індонезію, Папуа, Японію і СРСР.
Протягом подорожей мандрівники робили багато фотографій і писали замальовки. На додачу, вони вели радіопрограму на радіо (вона стала однією з найпопулярніших на чеських радіохвилях). Мандрівники не мали можливості проводити мовлення з місць, де перебували, тому вони записували свої спостереження і відправляли їх до Чехословаччини, де їх читали диктори на радіо.
В Чехословаччині, де владу захопили комуністи, більшість людей не мала жодного шансу на подорожі, тому роботи Ганзелки та Зікмунда були чи не єдиним шансом хоча б уявно втекти до екзотичних місць. Вони стали найбільш популярними письменниками Східної Європи двадцятого століття; їх книги розійшлись у вигляді 6.525.000 копій у країнах Східного блоку і були перекладені на 11 мов.
Заборона і наслідки
Гензелка і Зікмунд планували нову всесвітню подорож, але вона виявилась перед загрозою заборону через Леоніда Брежнєва, який в травні 1965 року виявив свою незадоволеність другою частиною подорожей, в якій детально описувались бідність і політичні проблеми, побачені мандрівниками в СРСР у 1963 та 1964 роках.
Ганзелка і Зікмунд розділили долю інших дисидентів ери після Празької весни, 21 рік йому довелось виконувати чорнову роботу, аж до Оксамитової революції у 1989 році.
У 1989 Зікмунд нарешті завершив свою мандрівку візитом Австралії. Ганзелка, досі політично активний, сильно хворів і не міг до нього приєднатись. Він переїхав на невеличку ферму на півдні Богемії, де продовжив писати політичні статті про корупцію уряду, цього разу вже в умовах вільного ринку у Чехії та Словаччині. Гензелка помер 15 лютого 2003 року.
У 2014 Зікмунд живе у м. Злін, де знаходиться музей з архівами, мандрівними журналами; там зберігається 700 газентих вирізок, 120 тис. фотографій, 1.290 радіозаписів і сувеніри з усього світу. У 2005 в Празі пройшла виставка зі 160 мандрівних фотографій. Вона проходила в готелі Old Royal Palace у Празькому Граді, Зікмунд тоді сказав: «Їржі, найкращий друг мого життя, на жаль, два роки тому він пішов. Але досі я живу поряд з ним, бо кожного дня відбувається щось, що пов'язане з його іменем. Тому нас і досі двоє.»
Гензелка та Зікмунд стали дуже відомими в Чехії хавдяки своїм подорожам, книгам, фільмам і замальовкам про них. Оригінальний автомобіль Tatra 87, що використовувався в їх першій подорожі, було в 2005 році додано до списку чеської культурної спадщини, вона виставлена в .
Примітки
- Roberts, Andrew Lawrence (2005), , Budapest: Central European University Press, с. 53, архів оригіналу за 8 липня 2014, процитовано 1 січня 2016
- Hubálková, Petra (12 грудня 2012), , Czech.cz, Ministry of Foreign Affairs, архів оригіналу за 13 червня 2014, процитовано 20 травня 2014
- Willoughby, Ian (11 березня 2005), , , архів оригіналу за 21 травня 2014, процитовано 20 травня 2014
- Horáková, Pavla (29 грудня 2005), , , архів оригіналу за 3 березня 2016, процитовано 21 травня 2014
- Ottaway Jr., Jim (10 липня 1998), , , с. 11, архів оригіналу за 17 листопада 2019, процитовано 20 травня 2014
- Velinger, Jan (17 лютого 2003), , , архів оригіналу за 21 травня 2014, процитовано 21 травня 2014
- Orosz, Peter (8 серпня 2011), , Jalopnik, архів оригіналу за 21 травня 2014, процитовано 20 травня 2014
- , JPL Small-Body Database Browser, NASA, 2010, архів оригіналу за 11 червня 2020, процитовано 20 травня 2014
- Willoughby, Ian (29 вересня 2014), , , архів оригіналу за 11 листопада 2014, процитовано 10 листопада 2014
- Richter, Jan (29 жовтня 2014), , , архів оригіналу за 6 лютого 2015, процитовано 6 лютого 2015
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yirzhi Ganzelka chesk Jiri Hanzelka 24 grudnya 1920 15 lyutogo 2003 i Miroslav Zikmund chesk Miroslav Zikmund 14 lyutogo 1919 1 grudnya 2021 abo Ganzelka ta Zikmund dvoye cheskih mandrivnikiv sho stali vidomimi zavdyaki yih podorozham Afrikoyu Aziyeyu Latinskoyu Amerikoyu ta Okeaniyeyu v 1940 1950 rokah a takozh yih knigam stattyam i dokumentalnim filmam sho voni znimali protyagom svoyih podorozhej Miroslav Zikmund v 2009Rannye zhittyaGanzelka narodivsya 24 grudnya 1920 u m Shtramberk Zikmund 14 lyutogo 1919 u Plzeni Oboye z samogo ditinstva cikavilis inshimi krayinami prirodoyu mandrivnimi zapiskami ta prigodnickimi istoriyami U 1938 r obidva mandrivniki vstupili do Prazkogo biznes koledzhu de zustrilis i stali druzyami Yih navchannya bulo perervano koli koledzh bulo zakrito pid chas Nimeckoyi okupaciyi Chehoslovachchini vidklavshi yih vipusk do 1946 roku U koledzhi Yirzhi i Miroslav zijshlisya na lyubovi do mandriv stvorivshi svij proekt pid nazvoyu 5 sho simvolizuvalo kilkist kontinentiv yaki voni hotili b vidvidati V ochikuvanni na vipusk z koledzhu voni ves chas planuvali svoyi majbutni podorozhi peremalovuvali karti i vivchali istorichni meteorologichni ekonomichni i socialni osoblivosti misc yaki voni hotili b pobachiti Dlya cogo v koledzhi voni vivchali rosijsku movu okrim togo Ganzelka vivchav nimecku i francuzku i suahili a Zikmund govoriv anglijskoyu vivchav arabsku a takozh mav bazovi znannya v italijskij i niderlandskij movah PodorozhiAvtomobil Tatra 87 analogichnij tomu na yakomu mandruvali Ganzelka i Zikmund U 1947 geroyi predstavili proekt 5 avtomobilnij kompaniyi Tatra Vrazheni predstavniki avtozavodu pobachili veliki perspektivi i virishili stati sponsorami mandrivnikiv yakim nadali sriblyastij avtomobil Tatra 87 Pislya troh misyaciv vprav z mashinoyu u misti Koprzhivnice mandrivnij duet pochav svoyu pershu podorozh Ce bula poyizdka Afrikoyu i Latinskoyu Amerikoyu z kvitnya 1947 do listopada 1950 voni proyihali 111 tis km po 44 krayinah Proyihavshi z pivnichnogo uzberezhzhya Afriki do Meksiki duet povernuvsya dodomu pomitivshi velichezni zmini v svoyij krayini U 1948 roci v Chehoslovachchini stavsya Lyutnevij zakolot zavdyaki yakomu komunistichna partiya za pidtrimki SRSR privela do vladi prihilnikiv stalinskogo rezhimu Ce stalo pochatkom odniyeyi z najtemnishih storinok istoriyi ciyeyi krayini Spochatku nova vlada dobre stavilas do Ganzelki i Zikmunda Hocha bilshosti narodu krayini bulo zaboroneno viyizhdzhati za kordon mandrivnikam dozvolili publikuvati svoyi spogadi bo voni ne zdavalisya politichno nebezpechnimi Takim chinom voni zmogli pidgotuvatis do drugoyi podorozhi yaka vidbuvalas z 1959 do 1964 rokiv Cogo razu voni vidvidali Shidnu Yevropu Aziyu i bagato z ostroviv Tihogo okeanu transportom posluzhili dva prototipi vantazhnogo avtomobilya Tatra 805 Protyagom ciyeyi podorozhi mandrivniki vidvidali Indoneziyu Papua Yaponiyu i SRSR Protyagom podorozhej mandrivniki robili bagato fotografij i pisali zamalovki Na dodachu voni veli radioprogramu na radio vona stala odniyeyu z najpopulyarnishih na cheskih radiohvilyah Mandrivniki ne mali mozhlivosti provoditi movlennya z misc de perebuvali tomu voni zapisuvali svoyi sposterezhennya i vidpravlyali yih do Chehoslovachchini de yih chitali diktori na radio Yihni spogadi pro mandri uvijshli do 11 knig z bagatma fotografiyami opisami ekonomichnogo ta socialno politichnogo ukladu vidvidanih misc Takozh bulo nadrukovano chotiri malovanih dityachih knigi tri klasichnih dityachih knigi i 150 korotkih dokumentalnih mandrivnih filmiv Takozh ci zamalovki drukuvalis v gazeti Mlada fronta V Chehoslovachchini de vladu zahopili komunisti bilshist lyudej ne mala zhodnogo shansu na podorozhi tomu roboti Ganzelki ta Zikmunda buli chi ne yedinim shansom hocha b uyavno vtekti do ekzotichnih misc Voni stali najbilsh populyarnimi pismennikami Shidnoyi Yevropi dvadcyatogo stolittya yih knigi rozijshlis u viglyadi 6 525 000 kopij u krayinah Shidnogo bloku i buli perekladeni na 11 mov Voni stali nacionalnimi geroyami u sebe na Batkivshini i ne menshu populyarnist mali v SRSR de Mikita Hrushov navit vimagav vid svoyih pomichnikiv trimati dlya nogo tri knigi Ganzelki i Zikmunda Afrika Mriyi i realnist jomu na stil nezalezhno vid togo kudi b vin ne poyihav Mandrivniki vidvidali 83 krayini Zaborona i naslidkiGenzelka i Zikmund planuvali novu vsesvitnyu podorozh ale vona viyavilas pered zagrozoyu zaboronu cherez Leonida Brezhnyeva yakij v travni 1965 roku viyaviv svoyu nezadovolenist drugoyu chastinoyu podorozhej v yakij detalno opisuvalis bidnist i politichni problemi pobacheni mandrivnikami v SRSR u 1963 ta 1964 rokah Cheskij uryad pidkrontrolnij SRSR naklala zaboronu na Genzelka i Zikmunda za taki zviti Yim bulo zaboroneno drukuvatis ale voni prodovzhuvali vidavatis zavdyaki samvidavu Piznishe vlada znovu zaboronyala yih tvorchist za anti komunistichnu diyalnist protyagom Prazkoyi vesni u 1968 i za te sho Ganzelka postaviv svij pidpis pod Hartiyeyu 77 Yih ostannya kniga Cejlon Raj bez angeliv gotuvalas do druku na derzhavnij tipografiyi i she na etapi pidgotovki otrimala 120 000 zamovlen do togo yak yiyi zaboronili Ganzelka i Zikmund rozdilili dolyu inshih disidentiv eri pislya Prazkoyi vesni 21 rik jomu dovelos vikonuvati chornovu robotu azh do Oksamitovoyi revolyuciyi u 1989 roci Ganzelka buv odnim z tih hto vistupav na Vaclavskij ploshi koli pochalasya revolyuciya 19 listopada Pislya padinnya koministichnogo ustroyu mandrivniki znovu stali geroyami yih chasto zaproshuvali na interv yu i translyuvali videozapisi na telebachenni Zhittya z mrij i realnosti kniga pro yih podorozhi bula opublikovana 22 kvitnya 1997 u 50 j yuvilej pershoyi podorozhi U 1989 Zikmund nareshti zavershiv svoyu mandrivku vizitom Avstraliyi Ganzelka dosi politichno aktivnij silno hvoriv i ne mig do nogo priyednatis Vin pereyihav na nevelichku fermu na pivdni Bogemiyi de prodovzhiv pisati politichni statti pro korupciyu uryadu cogo razu vzhe v umovah vilnogo rinku u Chehiyi ta Slovachchini Genzelka pomer 15 lyutogo 2003 roku U 2014 Zikmund zhive u m Zlin de znahoditsya muzej z arhivami mandrivnimi zhurnalami tam zberigayetsya 700 gazentih virizok 120 tis fotografij 1 290 radiozapisiv i suveniri z usogo svitu U 2005 v Prazi projshla vistavka zi 160 mandrivnih fotografij Vona prohodila v goteli Old Royal Palace u Prazkomu Gradi Zikmund todi skazav Yirzhi najkrashij drug mogo zhittya na zhal dva roki tomu vin pishov Ale dosi ya zhivu poryad z nim bo kozhnogo dnya vidbuvayetsya shos sho pov yazane z jogo imenem Tomu nas i dosi dvoye Genzelka ta Zikmund stali duzhe vidomimi v Chehiyi havdyaki svoyim podorozham knigam filmam i zamalovkam pro nih Originalnij avtomobil Tatra 87 sho vikoristovuvavsya v yih pershij podorozhi bulo v 2005 roci dodano do spisku cheskoyi kulturnoyi spadshini vona vistavlena v U zhovtni 2014 roku prezident Milosh Zeman nagorodiv Zikmunda Ordenom Tomasha Garriga Masarika Na propoziciyu astronoma Yirzhi Grigara poyas asteroyidiv 10173 Hanzelkazikmund bulo nazvano na chest mandrivnogo duetu v 1995 roci PrimitkiRoberts Andrew Lawrence 2005 Budapest Central European University Press s 53 arhiv originalu za 8 lipnya 2014 procitovano 1 sichnya 2016 Hubalkova Petra 12 grudnya 2012 Czech cz Ministry of Foreign Affairs arhiv originalu za 13 chervnya 2014 procitovano 20 travnya 2014 Willoughby Ian 11 bereznya 2005 arhiv originalu za 21 travnya 2014 procitovano 20 travnya 2014 Horakova Pavla 29 grudnya 2005 arhiv originalu za 3 bereznya 2016 procitovano 21 travnya 2014 Ottaway Jr Jim 10 lipnya 1998 s 11 arhiv originalu za 17 listopada 2019 procitovano 20 travnya 2014 Velinger Jan 17 lyutogo 2003 arhiv originalu za 21 travnya 2014 procitovano 21 travnya 2014 Orosz Peter 8 serpnya 2011 Jalopnik arhiv originalu za 21 travnya 2014 procitovano 20 travnya 2014 JPL Small Body Database Browser NASA 2010 arhiv originalu za 11 chervnya 2020 procitovano 20 travnya 2014 Willoughby Ian 29 veresnya 2014 arhiv originalu za 11 listopada 2014 procitovano 10 listopada 2014 Richter Jan 29 zhovtnya 2014 arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 procitovano 6 lyutogo 2015PosilannyaJiri Hanzelka na sajti IMDb angl Miroslav Zikmund na sajti IMDb angl