Гайове́ (колишня Мар'янівка, або Мар'янівка-Смотрицька) — село в Україні, у Чемеровецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Гайове | |
---|---|
Сільський клуб | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Тер. громада | Чемеровецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68020290110092870 |
Основні дані | |
Засноване | 1963 |
Населення | 201 |
Поштовий індекс | 31640 |
Телефонний код | +380 3859 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°58′54″ пн. ш. 26°30′33″ сх. д. / 48.98167° пн. ш. 26.50917° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 276 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
Карта | |
Гайове | |
Гайове | |
Мапа | |
Гайове у Вікісховищі |
Назва
Цей розділ потребує доповнення. |
Географія
Подільське село Гайове розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України.
Клімат
Гайове знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.
Історія
Згідно з Юхимом Сіцинським засноване у XVIII столітті на землях смотрицького староства, перейшло у власність до Потоцьких, а потім до Дунін-Лабенських. у 1818 році було населення 81 селянин чоловічої статі, у кінці 19 ст. — 328 селян обох статей, 52 двори.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
За Географічним словником Королівства Польського в кінці XIX століття налічувало 41 хату та 600 десятин землі (разом з Вовкотрубами та Новою Гутою). Належало до парафії Смотрича.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
Населення
Населення становить 201 осіб на 2001 рік.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Природоохоронні території
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Галерея
- Клуб
- Автобусна зупинка
- Пам'ятник загиблим односельцям у Другій світовій війні
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- Сецинский Е. И. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд / Соч. Свящ. Е. Сецинского. — Каменец-Подольский, 1895. — XXII, 611 с. — Отт. из Труды Подольск. епарх. историко-стат. ком. ; Вып. 7 / под ред. Н. И. Яворовкого. — Прилож. к Подольск. епарх. ведомостям 1894—1895 гг. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 16 лютого 2016.
- [[https://web.archive.org/web/20170630172630/http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VI/151 Архівовано 30 червня 2017 у Wayback Machine.] Мар'я́нівка у Географічному словнику Королівства Польського]
- ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Гайове [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gajove kolishnya Mar yanivka abo Mar yanivka Smotricka selo v Ukrayini u Chemeroveckij selishnij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Gajove Silskij klubSilskij klub Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Ter gromada Chemerovecka selishna gromada Kod KATOTTG UA68020290110092870 Osnovni dani Zasnovane 1963 Naselennya 201 Poshtovij indeks 31640 Telefonnij kod 380 3859 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 58 54 pn sh 26 30 33 sh d 48 98167 pn sh 26 50917 sh d 48 98167 26 50917 Serednya visota nad rivnem morya 276 m Misceva vlada Adresa radi 31600 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n smt Chemerivci vul Centralna 40 Karta Gajove Gajove Mapa Gajove u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Gajove Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 2 1 Klimat 3 Istoriya 4 Naselennya 4 1 Mova 5 Prirodoohoronni teritoriyi 6 Galereya 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaNazvared Cej rozdil potrebuye dopovnennya Geografiyared Podilske selo Gajove rozkinulos na podilskij visochini v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini Klimatred Gajove znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Istoriyared Zgidno z Yuhimom Sicinskim zasnovane u XVIII stolitti na zemlyah smotrickogo starostva perejshlo u vlasnist do Potockih a potim do Dunin Labenskih u 1818 roci bulo naselennya 81 selyanin cholovichoyi stati u kinci 19 st 328 selyan oboh statej 52 dvori 1 Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Za Geografichnim slovnikom Korolivstva Polskogo v kinci XIX stolittya nalichuvalo 41 hatu ta 600 desyatin zemli razom z Vovkotrubami ta Novoyu Gutoyu Nalezhalo do parafiyi Smotricha 2 Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 15 veresnya 2016 roku shlyahom ob yednannya silskih teritorialnih gromad selo uvijshlo do skladu Chemeroveckoyi selishnoyi gromadi 3 Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Chemeroveckogo rajonu pislya jogo likvidaciyi uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu 4 Naselennyared Naselennya stanovit 201 osib na 2001 rik Movared U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu za danimi perepisu 2001 roku Prirodoohoronni teritoriyired Selo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Galereyared nbsp Klub nbsp Avtobusna zupinka nbsp Pam yatnik zagiblim odnoselcyam u Drugij svitovij vijniDiv takozhred Podillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi Primitkired Secinskij E I Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvah Podolskoj eparhii Kameneckij uezd Soch Svyash E Secinskogo Kamenec Podolskij 1895 XXII 611 s Ott iz Trudy Podolsk eparh istoriko stat kom Vyp 7 pod red N I Yavorovkogo Prilozh k Podolsk eparh vedomostyam 1894 1895 gg Arhiv originalu za 16 chervnya 2011 Procitovano 16 lyutogo 2016 https web archive org web 20170630172630 http dir icm edu pl pl Slownik geograficzny Tom VI 151 Arhivovano30 chervnya 2017 u Wayback Machine Mar ya nivka u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo VVRU 2017 4 stor 92 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Posilannyared Pogoda v seli Gajove Arhivovano 20 grudnya 2011 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Hmelnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gajove Kam 27yanec Podilskij rajon amp oldid 43456494