Вінбластин

Вінбластин (англ. Vinblastine, лат. Vinblastinum) — природний лікарський препарат, який за своїм хімічним складом є алкалоїдом барвінка рожевого (Vinca rosea, Catharanthus roseus), та застосовується внутрішньовенно. Вінбластин уперше отриманий у 1958 році науковцями Університету Західного Онтаріо в Канаді з листя і стебла катарантуса рожевого, і при дослідженнях вони встановили, що його застосування спричинює лейкопенію в лабораторних тварин. У цьому явищі вчені побачили можливість застосування вінбластину для лікування лейкозів та інших лімфопроліферативних ахворювань. Після подальших клінічних досліджень вінбластин схвалений FDA для клінічного застосування в 1965 році.

Вінбластин
Систематизована назва за IUPAC
dimethyl (2β,3β,4β,5α,12β,19α)-15-[(5S,9S)-5-ethyl-5-hydroxy-9-(methoxycarbonyl)-1,4,5,6,7,8,9,10-octahydro-2H-3,7-methanoazacycloundecino[5,4-b]indol- 9-yl]-3-hydroxy-16-methoxy-1-methyl-6,7-didehydroaspidospermidine-3,4-dicarboxylate
Класифікація
ATC-код	L01CA01
PubChem	810,975
CAS	865-21-4
DrugBank
Хімічна структура
Формула	C46H58N4O9
Мол. маса	853,906 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність	100% (в/в)
Метаболізм	Печінка
Період напіввиведення	3,7 хв, 1,64 год., 24,8 год. (трифазний)
Екскреція	фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата	ВІНБЛАСТИН-РІХТЕР, ВАТ «Гедеон Ріхтер»,Угорщина UA/7944/01/01 18.03.2008-18/03/2013

Фармакологічні властивості

Вінбластин — природний лікарський засіб, який отримують із листя і стебла барвінка рожевого. Механізм дії препарату полягає у зв'язуванні препарату із бета-тубуліном мікротрубочок цитоплазми, що призводить до порушення процесу його деполімеризації, наслідком чого є порушення процесів динамічної реорганізації сітки мікротрубочок, що порушує функціонування внутрішньоклітинних структур, а також порушує процес мітозу. При цьому в пухлинних клітинах також вибірково пригнічується синтез ДНК і РНК шляхом гальмування ферменту РНК-полімерази. Вінбластин застосовується для лікування різних видів злоякісних пухлин: лімфогранулематозу і неходжкінських лімфом, недрібноклітинного раку легень, саркоми Капоші, раку молочної залози, раку сечового міхура, меланоми, раку носоглотки, раку яєчника, , пухлин головного мозку, резистентної до інших препаратів , , ; може застосовуватися також при аутоімунній гемолітичній анемії та хворобі Верльгофа. Проте при тривалому застосуванні препарату до нього розвивається резистентність пухлинних клітин, яка пов'язана з підвищеним виробленням пухлинними клітинами P-глікопротеїну, який забезпечує транспорт вінбластину та інших протипухлинних препаратів (зокрема, вінкристину) через мембрану клітин як всередину, так і назовні ракових клітин, що призводить до зниження концентрації лікарського препарату всередині клітини та зниження його ефективності. При застосуванні вінбластину спостерігається значна кількість побічних ефектів, найхарактернішми з яких є сенсорні та моторні нейропатії, порушення секреції антидіуретичного гормону та мієлодиспластичний синдром.

Фармакокінетика

Вінбластин швидко розподіляється в організмі після внутрішньовенної ін'єкції, після внутрішньовенного введення біодоступність препарату становить 100 %. Вінбластин добре (на 75 %) зв'язується з білками плазми крові, погано проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та проникає в грудне молоко. Метаболізм вінбластину проходить у печінці та є трифазним. Виводиться препарат із організму з калом, незначна частина виводиться із сечею, переважно у вигляді метаболітів. У першій фазі період напіввиведення складає 3,7 хвилини, у другій фазі — складає всередньому 1,64 години, а в третій фазі кінцевий період напіввиведення препарату складає в середньому 24,8 годин, і цей час може збільшуватися при порушеннях функції печінки або нирок.

Показання

Вінбластин застосовують для лікування лімфогранулематозу і неходжкінських лімфом, недрібноклітинного раку легень, саркоми Капоші, раку молочної залози, раку сечового міхура, меланоми, раку носоглотки, раку яєчника, , пухлин головного мозку, резистентної до інших препаратів , , ; а також при аутоімунній гемолітичній анемії та хворобі Верльгофа.

Побічна дія

При застосуванні вінбластину побічні ефекти спостерігаються часто, найхактернішими з них є сенсорні та моторні нейропатії та мієлодиспластичний синдром. Іншими побічних ефектів препарату є:

• Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — алопеція, кропив'янка.
• З боку травної системи — нудота, блювання, біль у животі, діарея або запор, виразковий стоматит, погіршення апетиту, паралітична кишкова непрохідність, жовтяниця, шлунково-кишкові кровотечі (у тому числі геморрагічний ентероколіт).
• З боку нервової системи — головний біль, загальна слабість, судоми, депресія, неврити периферичних нервів, порушення мозкового кровообігу.
• З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда, погіршення перебігу синдрому Рейно.
• З боку сечостатевої системи — азооспермія, аменорея.
• З боку дихальної системи — гостра дихальна недостатність, бронхоспазм, задишка, фарингіт.
• Зміни в лабораторних аналізах — анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, .
• Інші побічні ефекти — біль у кістках, флебіт та некроз шкіри і підшкірної клітковини в місці ін'єкції.

Протипокази

Вінбластин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при лейкопенії, вагітності та годуванні грудьми. Бактеріальні і вірусні інфекції.

Форми випуску

Вінбластин випускається у вигляді розчину для ін'єкцій по 1 мг/мл у флаконах по 5 і 10 мл, ліофілізату для внутрішньовенних ін'єкцій по 5 і 10 мг у флаконі.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2017.// ФЕ
2. Вінбластин-Хемотека (Vinblastin-Chemoteka)
3. Алкалоиды барвинка. Винкристин, винбластин, виндезин и винорельбин . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
4. Эффективность антиракового препарата увеличили в 200 раз . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
5. VINBLASTINE (ВИНБЛАСТИН) . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 13 жовтня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)
6. Vinblastine Sulfate [ 2 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
7. R.C. Noble, C.T. Beer, and J.H. Cutts (5 December 1958) «Role of chance observations in chemotherapy: Vinca rosea,» Annals of the New York Academy of Sciences, 76 (3): 882—894. (англ.)
8. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 14 жовтня 2017.
9. VINBLASTINE (ВИНБЛАСТИН). Однокомпонентные препараты . Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 14 жовтня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () (рос.)

Посилання

• Вінбластин на сайті mozdocs.kiev.ua
• Вінбластин [ 30 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)