Вузькоколі́йна залізни́ця Тере́сва — У́сть-Чо́рна (інша назва — У́сть-Чорня́нська залізни́ця) — одна з недіючих вузькоколійних залізниць в Україні в межах Тячівського району, Закарпатська область.
Вузькоколійна залізниця Тересва — Усть-Чорна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вузькоколійна залізниця Тересва — Усть-Чорна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Основні дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роки функціонування | ~ 1903 — 1999 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Країна | Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Регіон | Закарпатська область | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Статус | розібрана | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Підпорядкування | Львівська залізниця | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Експлуатаційна довжина шляхів | 100 км | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ширина колії | 750 мм | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тепловоз в Усть-Чорній | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дата введення в експлуатацію | 1903 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дата припинення руху | 1999 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дата ліквідації | 2003 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вузькоколійна залізниця Тересва — Усть-Чорна у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схема залізниці | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вузькоколійна залізниця Тересва — Усть-Чорна |
Опис та історія
Побудована в 1903 р. передусім для перевезення деревини з верхів'їв річки Тересви до залізничної станції Тересва.
Головна гілка з'єднувала смт Тересва і смт Усть-Чорна, вона пролягала вздовж річки Тересва — від гирла до її верхів'їв. В Усть-Чорній залізниця розгалужувалась на дві гілки: одна вела вверх долиною річки Брустурянки до станцій Лопухів (Брустури) і Турбат та аж під перевали Околе і Легіонерів, що на межі Івано-Франківської області; інша гілка пролягала вверх долиною річки Мокрянки через села Руська Мокра і Німецька Мокра.
Залізницею здійснювались не лише перевезення деревини чи інших товарів, але й пасажирські перевезення.
Пасажирські потяги складалися із локомотива і декількох (2—3) вагончиків. Заповнювання потягів було досить високим. У кожному селі, через яке проходила залізниця, були споруджені невеликі станції, на яких працювали каси і були обладнані зали (або накриття) для пасажирів. Коли каси на станціях були ліквідовані, оплату пасажири здійснювали у вагонах касирам, які під час рейсу кілька разів обходили потяг.
У занепад вузькоколійка прийшла 1999 р. після сильної повені на річці Тересва. Тоді були знесені багато мостів, і відновлювати їх ніхто не став. У серпні 2003 р. в районі колишньої станції Плайська ще зберігалися стрілки біля уцілілих мостів і кілька відгалужень біля верхів'їв річок. Прямо по рейках, утоптаними в землю, їздили «Урали»-лісовози.
Остаточне розбирання було проведено в 2003 р. У лютому 2004 р. ніяких слідів рухомого складу в Тересві вже не було. Збереглися лише 7-метрова ділянка колії в місці перетину з автомобільною трасою, частково під асфальтом, і залишки шпал, що лежали уздовж вулиці. Депо з оригінальною водонапірною вежею збереглося в кращому вигляді (використовується під склад). Невеликі відтинки залізниці зі шпалами та рейками збереглись також у деяких селах, наприклад у Нересниці та Усть-Чорній.
Рухомий склад
Паровози класів KkStB A (1917—1937 рр.), Dt (1927 р.), D (1929—1949 рр., 6 шт.), Dn2t (1914—1941 рр., 4 шт.), Ct (1908—1922 рр., 3 шт.), C; тепловози: ТУ2 (2 шт.), ТУ3 (2 шт.), ТУ4 (5 шт.), ТУ6Д (2 шт.), ТУ7 (5 шт.), М11; рейкові автомобілі «Волга», ГАЗ, ЗИЛ, дрезини.
Майбутнє залізниці
Існує ідея відновлення Усть-Чорнянської залізниці (або, принаймні, її відтинку від смт Тересва до с. Нересниця), оскільки насипи та невеликі містки в багатьох місцях непогано збереглися. Проте для цього потрібні досить великі капіталовкладення або спонсорські кошти. Відновлена залізниця служила б не лише для потреб місцевого населення, але й як значний і перспективний туристичний об'єкт.
Фотографії
- Міст в Усть-Чорній, весна 1989
- Станція і поїзд вузькоколійки в Усть-Чорній, весна 1989
- Лісовозні платформи в долині р. Брустурянки
- Вузькоколійка в долині р. Турбат
- Поїзд вузькоколійки біля лісового кордону на р. Турбат
- Колія на притоку р. Турбат, в напрямку пер. Окола, весна 1989 р.
- Рештки колій в Усть-Чорній, травень 2005 р.
- Рештки колій в с. Лопухів, травень 2005 р.
- Рештки колій в с. Лопухів, травень 2005 р.
- Вагон в с. Лопухів, травень 2005 р.
- Колісна пара на шлагбаумі, с. Бистриця
- Залишки залізниці на мості в Усть-Чорній
- Будинок колишньої залізничної станції в Усть-Чорній
- Залишки опор мосту (на передньому плані) через річку Тересву в селі Нересниця
Див. також
Джерела
- Вузькоколійка [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vuzkokoli jna zalizni cya Tere sva U st Cho rna insha nazva U st Chornya nska zalizni cya odna z nediyuchih vuzkokolijnih zaliznic v Ukrayini v mezhah Tyachivskogo rajonu Zakarpatska oblast Vuzkokolijna zaliznicya Teresva Ust ChornaVuzkokolijna zaliznicya Teresva Ust ChornaOsnovni daniRoki funkcionuvannya 1903 1999Krayina UkrayinaRegion Zakarpatska oblastStatus rozibranaPidporyadkuvannya Lvivska zaliznicyaEkspluatacijna dovzhina shlyahiv 100 kmShirina koliyi 750 mmTeplovoz v Ust ChornijIstoriyaData vvedennya v ekspluataciyu 1903Data pripinennya ruhu 1999Data likvidaciyi 2003 Vuzkokolijna zaliznicya Teresva Ust Chorna u VikishovishiShema zalizniciLegenda funkcionuyut zberezheni zakriti rozibranizaliznichnij pereginzaliznichna stanciyazupinkastanciya bez pasazhirskogo ruhu vantazhna stanciya kinec koliyiviadukmisttunelzmina kilometrazhuderzhavnij kordonroz yizdpereyizdporomna perepravaelektrifikaciya 0 TeresvaKrivaGliboka DolinaTernovoNeresnicyar TeresvaPidpleshaKaliniVishnij Dubovecr TeresvaPasichneKrasna43 Ozorel50 Ust Chorna51 Ruska Mokrar Mokryanka54 Ruska Mokra56 YablunicyaYablunicya59 Lopuhiv Brusturir Brusturyanka68 Ust TurbatTurbatr Brusturyanka72 Turbatr Brusturyanka71 Lopuhiv75 Plajska r Plajska79 KomarneVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vuzkokolijna zaliznicya Teresva Ust ChornaOpis ta istoriyaPobudovana v 1903 r peredusim dlya perevezennya derevini z verhiv yiv richki Teresvi do zaliznichnoyi stanciyi Teresva Golovna gilka z yednuvala smt Teresva i smt Ust Chorna vona prolyagala vzdovzh richki Teresva vid girla do yiyi verhiv yiv V Ust Chornij zaliznicya rozgaluzhuvalas na dvi gilki odna vela vverh dolinoyu richki Brusturyanki do stancij Lopuhiv Brusturi i Turbat ta azh pid perevali Okole i Legioneriv sho na mezhi Ivano Frankivskoyi oblasti insha gilka prolyagala vverh dolinoyu richki Mokryanki cherez sela Ruska Mokra i Nimecka Mokra Zalizniceyu zdijsnyuvalis ne lishe perevezennya derevini chi inshih tovariv ale j pasazhirski perevezennya Pasazhirski potyagi skladalisya iz lokomotiva i dekilkoh 2 3 vagonchikiv Zapovnyuvannya potyagiv bulo dosit visokim U kozhnomu seli cherez yake prohodila zaliznicya buli sporudzheni neveliki stanciyi na yakih pracyuvali kasi i buli obladnani zali abo nakrittya dlya pasazhiriv Koli kasi na stanciyah buli likvidovani oplatu pasazhiri zdijsnyuvali u vagonah kasiram yaki pid chas rejsu kilka raziv obhodili potyag U zanepad vuzkokolijka prijshla 1999 r pislya silnoyi poveni na richci Teresva Todi buli zneseni bagato mostiv i vidnovlyuvati yih nihto ne stav U serpni 2003 r v rajoni kolishnoyi stanciyi Plajska she zberigalisya strilki bilya ucililih mostiv i kilka vidgaluzhen bilya verhiv yiv richok Pryamo po rejkah utoptanimi v zemlyu yizdili Urali lisovozi Ostatochne rozbirannya bulo provedeno v 2003 r U lyutomu 2004 r niyakih slidiv ruhomogo skladu v Teresvi vzhe ne bulo Zbereglisya lishe 7 metrova dilyanka koliyi v misci peretinu z avtomobilnoyu trasoyu chastkovo pid asfaltom i zalishki shpal sho lezhali uzdovzh vulici Depo z originalnoyu vodonapirnoyu vezheyu zbereglosya v krashomu viglyadi vikoristovuyetsya pid sklad Neveliki vidtinki zaliznici zi shpalami ta rejkami zbereglis takozh u deyakih selah napriklad u Neresnici ta Ust Chornij Ruhomij skladParovozi klasiv KkStB A 1917 1937 rr Dt 1927 r D 1929 1949 rr 6 sht Dn2t 1914 1941 rr 4 sht Ct 1908 1922 rr 3 sht C teplovozi TU2 2 sht TU3 2 sht TU4 5 sht TU6D 2 sht TU7 5 sht M11 rejkovi avtomobili Volga GAZ ZIL drezini Majbutnye zalizniciIsnuye ideya vidnovlennya Ust Chornyanskoyi zaliznici abo prinajmni yiyi vidtinku vid smt Teresva do s Neresnicya oskilki nasipi ta neveliki mistki v bagatoh miscyah nepogano zbereglisya Prote dlya cogo potribni dosit veliki kapitalovkladennya abo sponsorski koshti Vidnovlena zaliznicya sluzhila b ne lishe dlya potreb miscevogo naselennya ale j yak znachnij i perspektivnij turistichnij ob yekt FotografiyiMist v Ust Chornij vesna 1989 Stanciya i poyizd vuzkokolijki v Ust Chornij vesna 1989 Lisovozni platformi v dolini r Brusturyanki Vuzkokolijka v dolini r Turbat Poyizd vuzkokolijki bilya lisovogo kordonu na r Turbat Koliya na pritoku r Turbat v napryamku per Okola vesna 1989 r Reshtki kolij v Ust Chornij traven 2005 r Reshtki kolij v s Lopuhiv traven 2005 r Reshtki kolij v s Lopuhiv traven 2005 r Vagon v s Lopuhiv traven 2005 r Kolisna para na shlagbaumi s Bistricya Zalishki zaliznici na mosti v Ust Chornij Budinok kolishnoyi zaliznichnoyi stanciyi v Ust Chornij Zalishki opor mostu na perednomu plani cherez richku Teresvu v seli NeresnicyaDiv takozhVuzkokolijni zaliznici Zakarpattya Borzhavska vuzkokolijna zaliznicya Vuzkokolijna zaliznicya Uzhgorod AntalovciDzherelaVuzkokolijka 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine