Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ка лини село в Україні у Закарпатській області Тячівському районі Село розкинулося в долині річки Тересви за 36 км на пі

Калини (Тячівський район)

Калини (Тячівський район)

Ка́лини — село в Україні, у Закарпатській області, Тячівському районі. Село розкинулося в долині річки Тересви за 36 км на північний схід від Тячева (районного центру). Через село проходить автодорога Тересва — Усть-Чорна. Населення складає 5844 людини (дані перепису населення 2001 року), 1817 домогосподарств.

село Калини
image
Країна image Україна
Область Закарпатська область
Район Тячівський район
Громада Дубівська селищна громада
Основні дані
Засноване 1405
Населення 5844
Площа 0,023 км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 90532
Телефонний код +380 03134
Географічні дані
Географічні координати 48°08′22″ пн. ш. 23°52′01″ сх. д. / 48.13944° пн. ш. 23.86694° сх. д. / 48.13944; 23.86694Координати: 48°08′22″ пн. ш. 23°52′01″ сх. д. / 48.13944° пн. ш. 23.86694° сх. д. / 48.13944; 23.86694
Середня висота
над рівнем моря 		347 м
Місцева влада
Адреса ради 90532, с. Калини, вул. Джона Леннона, 149а
Карта
image
image
Калини
image
image
Калини
Мапа

image Калини у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Калини.
image
Сільрада в Калинах

Географія

image
Річка Тересва в с. Калини

Село перетинає навпіл гірська річка Тересва. Калини оточують гори Плеша, Качулка, Климбак.

У селі струмок Великий та річка Слани впадають у Тересву.

Легенда про назву села

Давно, дуже давно те було, коли на місці теперішнього села Калин жив один господар. Називали його Данилом. А жив він під горою, що зветься Плеша. Данило як прийшов до Калин, то оженився. У нього був один син Семен.

За місцевою легендою на горі Плеша жили розбійники. Там в землянці вони мали свою криївку. Старшого розбійника звали Іваном Жуганаром, котрий був родом з Румунії. Коли розбійники прийшли на Плешу, то привели з собою дівку, котра їм готувала їсти. Дівку ту називали Калиною.

Розбійники воювали по цілій околиці. А коли поверталися зі своєю багатою здобиччю, не забували про свого вірного товариша Данила. Ідуть попри хижу, зайдуть до Данила й гостять до рана.

Отак розбійники воювали за двадцять років. Але їх пильнували вже люди з цілої Тересівки. Розбійники бачили, що не можуть далі вільно мандрувати, й почали збиратися собі геть. Як одходили з Плеші, взяли із собою й Калину, а коли зайшли в село, що вже розрослося, та переходили через цвинтар, подумали собі, як Калина буде з ними, коли самі не знають, де будуть. Але коли Калина піде від них, то видасть їх... Тоді Жуганар забив Калину. Від того часу й село звуть Калинами.

Історія

Витоки

В околицях села в 1863 році знайдено бронзовий скарб, у складі якого знахожилися мечі, браслети, бронзові пояси, датується епохою пізньої бронзи. Другий бронзовий скарб з трьох бойових сокир того часу знайдено в 1932 році.

Перша письмова згадка про село датується 6 листопада 1405 року в Мараморошській грамоті, у якій вказано, що король Жигмунд зареєстрував до складу своїх володінь поселення Калини. Село належало родині Долгаї. Маєток пізніше був переданий родині Корніс з філією Долгая.

У складі Чехословаччини

Через будівництво вузькоколійної залізниці у селі, розпочалося різке зростання промисловості та торгівлі. Одночасно із вузькоколійкою велася побудова шосейної дороги. У 1924 році утворилася місцева організація Комуністичної партії Чехословаччини. В 1932 році громада провела збори та протест проти масового безробіття. Акцію протесту придушили силами жандармерії.

Місцевий піп з кацапсько-мадяронською орієнтацією і збаламучені ним селяни в березні 1939 р. арештували діяча Карпатської України доктора Росоху і трьох студентів торговельної школи з наміром видати мадярам, однак вояки Карпатської Січі звільнили їх.

Радянська влада

22 жовтня 1944 року село Калини зайняла Червона армія. На честь воїнів, які загинули в часи Другої світової війни споруджено Обеліск слави, який і досі стоїть перед сільською радою. В післявоєнний період у 1950 році у селі перебувала 2-га бригада колгоспу ім. Калініна (садівництво та тваринництво), за якою було закріплено 1115 га земель.

Часи незалежності України

В роки незалежності України деревообробна галузь стала найголовнішою в селі. Також люди мають сезонний підробіток на збиранні чорниць.

У 1998 році та у 2011 році село зазнало значної шкоди від паводків.

У 2016 році, у рамках декомунізації перейменовано декілька вулиць у Калинах: вулицю Калініна на вулицю Калинову, Комсомольську — на вулицю Федора Корятовича, Жовтневу — на вулицю Едмунда Бачинського, а вулицю Леніна — на вулицю Джона Леннона.

Присілки

Заріка

Заріка - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Калини рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

Перша згадка у 1898: Zarikó (Tulviz) (Hnt.), інші згадки 1900: Tulviz (Hnt.), 1904: Zárikó, Túlvíz (Lelkes 68), 1907: Túlvíz (Hnt.), 1913: Túlvíz (Hnt.), 1944: Túlvíz, Зарека (Hnt.), 1967: Зарика (ZO).

в селі функціонує школа, бібліотека та сільський музей. Поруч у Нижня Заріка - храм і скит св. Дмитра Солунського, 1949 р.


Сухий

Сухий - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Калини рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

1898: Szuchi (Hnt.), 1900: Szuchi (Hnt.), 1967: Сухий (ZO)


Камарзан

Камарзан - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Калини

Згадки: 1387: Kamarzanfalwa), 1418: Comorzanfalwa, 1483: Kamarzanfalwa


Великий

Великий - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Калина

Згадки: 1898: Velikej, 1900: Velikej

Пам'ятки архітектури

Церкви

image
Греко-католицька церква Покрови пресвятої Богородиці. Вид на головний вхід

У 1751 році в селі побудували дерев'яну церкву Архістратига Божого Михайла. В середині 1920-х років споруду, за свідченням о. С. Бендаса, спалили через міжконфесійне протистояння.

А в 1861 році розпочали будівництво церкви Покрови пресвятої Богородиці, яку в 1891 році освятили і почали вести в ній богослужіння. Ще одну дерев'яну церкву — православну — почали зводити у 1930 році, а в 1935 році будівництво завершили.

Станом на 2016 рік в селі є дві церкви — православна та греко-католицька.

Музей

В селі є краєзнавчий музей «Калини 3 в 1», який відкрив у власній оселі мешканець Калин Ю. І. Куцин (Дід Медовик). Все зроблене власноруч з металу, каменю та дерева. Близько 2000 експонатів були знайдені на горищах та у підвалах. В колекцію входять музичні інструменти, зброя, гуцульський одяг, предмети побуту, посуд, прикраси і т. д. Є також картинна галерея із 50-ти картин.

Освіта

image
Загальноосвітня школа в Калинах

За усними відомостями перша школа відкрилася в Калинах на початку ХХ століття за часів панування Австро-Угорщини. Спочатку класів було лише чотири і навчання велося дежавною мовою, якою на той час була угорська. Діяла ця школа до 1918 року. А коли Автро-Угорщина розпалася і Закарпаття перейшло до Чехословацької Республіки, у школі сталася реорганізація. Навчання проводилось на румунській мові у 8-ми класах. На початку 50-х років в школі навчалося 400 учнів і працювало 20 педагогів. Через такий об'єм та навчання у дві зміни, добудували приміщення школи нового типу.

1966 року школа стала середньою, а після розпаду Радянського союзу — загальноосвітню І-ІІІ ступенів.

Туристичні місця

- В околицях села в 1863 році знайдено бронзовий скарб, у складі якого знахожилися мечі, браслети, бронзові пояси, датується епохою пізньої бронзи.

- бронзовий скарб з трьох бойових сокир того часу знайдено в 1932 році.

- краєзнавчий музей «Калини 3 в 1»

- храм Покрови пресвятої Богородиці, яку в 1891 році освятили  

- Туристи можуть приїжджати в будь-яку пору року. Влітку, щоб покупатися в річці та сходити в гори. А взимку, щоб покататись на санчатах та лижах. Працює гірськолижний витяг бугельного типу довжиною 260 м, з довжиною траси — 300 м і перепадом висоти 25 м.

Відомі люди

У Калинах 13 червня 1880 р. народився громадсько-політичний діяч Підкарпатської Русі, мер Ужгороду початку 1920-х років, міністр внутрішніх справ першого підкарпатського уряду в 1938 році, багаторічний сенатор Чехословацького парламенту Бачинський Едмунд Степанович.

Також видатними уродженцями села є знаний закарпатський художник-графік Бедзір П. Ю., член Національної Спілки художників України; художники Черевко Н. П., Куцин І. І., Герич Т. М.; закарпатський історик-фольклорист, автор збірки «Квітка Верховини» Бойчук Ю. І..

  • image
    Православна церква у Калинах
  • image
    Жінки повертаються із полонини додому
  • image
    Дослідницький майданчик на території Калинської ЗОШ
  • image
    Підприємливі селяни
  • image
    Три хрести православної церкви
  • image
    Колишній гуртожиток для вчителів
  • image
    Церква Покрови пр. Богородиці в Калинах

Джерела

Примітки

  1. Данилюк, М.В. (2012). Тячівщина. Історико-краєзнавчі нариси (українська) . "Карпати". с. 243—244.
  2. М. Андрусяк З БОЇВ ЗА КАРПАТСЬКУ УКРАЇНУ. [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.] — «Галичина», 22.02.2019.
  3. Москаль декомунізував Леніна на Леннона [ 7 травня 2018 у Wayback Machine.] // Бі-Бі-Сі Україна, 02.03.2016.
  4. Москаль першим із голів ОДА взявся за декомунізацію — в закарпатській глибинці з'явилися вулиці імені загиблих в АТО героїв, президента Чехословаччини та учасника «Бітлз» Джона Леннона[недоступне посилання з червня 2019] — Закарпатська ОДА, 02.03.2016.
  5. http://www.khustnews.in.ua/novini/zakarpattya/5281-vulicya-lennona-na-zakarpatt-prosnuvala-menshe-msyacya.html [ 23 червня 2016 у Wayback Machine.] Вулиця Леннона на Закарпатті проіснувала менше місяця
  6. . http://www.pslava.info (українська) . Архів оригіналу за 27 серпня 2016.
  7. (PDF). http://tyachiv-rda.gov.ua (українська) . Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2016.


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ka lini selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Tyachivskomu rajoni Selo rozkinulosya v dolini richki Teresvi za 36 km na pivnichnij shid vid Tyacheva rajonnogo centru Cherez selo prohodit avtodoroga Teresva Ust Chorna Naselennya skladaye 5844 lyudini dani perepisu naselennya 2001 roku 1817 domogospodarstv selo Kalini Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Tyachivskij rajon Gromada Dubivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1405 Naselennya 5844 Plosha 0 023 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 90532 Telefonnij kod 380 03134 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 08 22 pn sh 23 52 01 sh d 48 13944 pn sh 23 86694 sh d 48 13944 23 86694 Koordinati 48 08 22 pn sh 23 52 01 sh d 48 13944 pn sh 23 86694 sh d 48 13944 23 86694 Serednya visota nad rivnem morya 347 m Misceva vlada Adresa radi 90532 s Kalini vul Dzhona Lennona 149a Karta Kalini Kalini Mapa Kalini u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Kalini Silrada v KalinahGeografiyaRichka Teresva v s Kalini Selo peretinaye navpil girska richka Teresva Kalini otochuyut gori Plesha Kachulka Klimbak U seli strumok Velikij ta richka Slani vpadayut u Teresvu Legenda pro nazvu selaDavno duzhe davno te bulo koli na misci teperishnogo sela Kalin zhiv odin gospodar Nazivali jogo Danilom A zhiv vin pid goroyu sho zvetsya Plesha Danilo yak prijshov do Kalin to ozhenivsya U nogo buv odin sin Semen Za miscevoyu legendoyu na gori Plesha zhili rozbijniki Tam v zemlyanci voni mali svoyu kriyivku Starshogo rozbijnika zvali Ivanom Zhuganarom kotrij buv rodom z Rumuniyi Koli rozbijniki prijshli na Pleshu to priveli z soboyu divku kotra yim gotuvala yisti Divku tu nazivali Kalinoyu Rozbijniki voyuvali po cilij okolici A koli povertalisya zi svoyeyu bagatoyu zdobichchyu ne zabuvali pro svogo virnogo tovarisha Danila Idut popri hizhu zajdut do Danila j gostyat do rana Otak rozbijniki voyuvali za dvadcyat rokiv Ale yih pilnuvali vzhe lyudi z ciloyi Teresivki Rozbijniki bachili sho ne mozhut dali vilno mandruvati j pochali zbiratisya sobi get Yak odhodili z Pleshi vzyali iz soboyu j Kalinu a koli zajshli v selo sho vzhe rozroslosya ta perehodili cherez cvintar podumali sobi yak Kalina bude z nimi koli sami ne znayut de budut Ale koli Kalina pide vid nih to vidast yih Todi Zhuganar zabiv Kalinu Vid togo chasu j selo zvut Kalinami IstoriyaVitoki V okolicyah sela v 1863 roci znajdeno bronzovij skarb u skladi yakogo znahozhilisya mechi brasleti bronzovi poyasi datuyetsya epohoyu piznoyi bronzi Drugij bronzovij skarb z troh bojovih sokir togo chasu znajdeno v 1932 roci Persha pismova zgadka pro selo datuyetsya 6 listopada 1405 roku v Maramoroshskij gramoti u yakij vkazano sho korol Zhigmund zareyestruvav do skladu svoyih volodin poselennya Kalini Selo nalezhalo rodini Dolgayi Mayetok piznishe buv peredanij rodini Kornis z filiyeyu Dolgaya U skladi Chehoslovachchini Cherez budivnictvo vuzkokolijnoyi zaliznici u seli rozpochalosya rizke zrostannya promislovosti ta torgivli Odnochasno iz vuzkokolijkoyu velasya pobudova shosejnoyi dorogi U 1924 roci utvorilasya misceva organizaciya Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini V 1932 roci gromada provela zbori ta protest proti masovogo bezrobittya Akciyu protestu pridushili silami zhandarmeriyi Miscevij pip z kacapsko madyaronskoyu oriyentaciyeyu i zbalamucheni nim selyani v berezni 1939 r areshtuvali diyacha Karpatskoyi Ukrayini doktora Rosohu i troh studentiv torgovelnoyi shkoli z namirom vidati madyaram odnak voyaki Karpatskoyi Sichi zvilnili yih Radyanska vlada 22 zhovtnya 1944 roku selo Kalini zajnyala Chervona armiya Na chest voyiniv yaki zaginuli v chasi Drugoyi svitovoyi vijni sporudzheno Obelisk slavi yakij i dosi stoyit pered silskoyu radoyu V pislyavoyennij period u 1950 roci u seli perebuvala 2 ga brigada kolgospu im Kalinina sadivnictvo ta tvarinnictvo za yakoyu bulo zakripleno 1115 ga zemel Chasi nezalezhnosti Ukrayini V roki nezalezhnosti Ukrayini derevoobrobna galuz stala najgolovnishoyu v seli Takozh lyudi mayut sezonnij pidrobitok na zbiranni chornic U 1998 roci ta u 2011 roci selo zaznalo znachnoyi shkodi vid pavodkiv U 2016 roci u ramkah dekomunizaciyi perejmenovano dekilka vulic u Kalinah vulicyu Kalinina na vulicyu Kalinovu Komsomolsku na vulicyu Fedora Koryatovicha Zhovtnevu na vulicyu Edmunda Bachinskogo a vulicyu Lenina na vulicyu Dzhona Lennona PrisilkiZarika Zarika kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Kalini rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka u 1898 Zariko Tulviz Hnt inshi zgadki 1900 Tulviz Hnt 1904 Zariko Tulviz Lelkes 68 1907 Tulviz Hnt 1913 Tulviz Hnt 1944 Tulviz Zareka Hnt 1967 Zarika ZO v seli funkcionuye shkola biblioteka ta silskij muzej Poruch u Nizhnya Zarika hram i skit sv Dmitra Solunskogo 1949 r Suhij Suhij kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Kalini rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 1898 Szuchi Hnt 1900 Szuchi Hnt 1967 Suhij ZO Kamarzan Kamarzan kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Kalini Zgadki 1387 Kamarzanfalwa 1418 Comorzanfalwa 1483 Kamarzanfalwa Velikij Velikij kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Kalina Zgadki 1898 Velikej 1900 VelikejPam yatki arhitekturiCerkvi Greko katolicka cerkva Pokrovi presvyatoyi Bogorodici Vid na golovnij vhid U 1751 roci v seli pobuduvali derev yanu cerkvu Arhistratiga Bozhogo Mihajla V seredini 1920 h rokiv sporudu za svidchennyam o S Bendasa spalili cherez mizhkonfesijne protistoyannya A v 1861 roci rozpochali budivnictvo cerkvi Pokrovi presvyatoyi Bogorodici yaku v 1891 roci osvyatili i pochali vesti v nij bogosluzhinnya She odnu derev yanu cerkvu pravoslavnu pochali zvoditi u 1930 roci a v 1935 roci budivnictvo zavershili Stanom na 2016 rik v seli ye dvi cerkvi pravoslavna ta greko katolicka Muzej V seli ye krayeznavchij muzej Kalini 3 v 1 yakij vidkriv u vlasnij oseli meshkanec Kalin Yu I Kucin Did Medovik Vse zroblene vlasnoruch z metalu kamenyu ta dereva Blizko 2000 eksponativ buli znajdeni na gorishah ta u pidvalah V kolekciyu vhodyat muzichni instrumenti zbroya guculskij odyag predmeti pobutu posud prikrasi i t d Ye takozh kartinna galereya iz 50 ti kartin OsvitaZagalnoosvitnya shkola v Kalinah Za usnimi vidomostyami persha shkola vidkrilasya v Kalinah na pochatku HH stolittya za chasiv panuvannya Avstro Ugorshini Spochatku klasiv bulo lishe chotiri i navchannya velosya dezhavnoyu movoyu yakoyu na toj chas bula ugorska Diyala cya shkola do 1918 roku A koli Avtro Ugorshina rozpalasya i Zakarpattya perejshlo do Chehoslovackoyi Respubliki u shkoli stalasya reorganizaciya Navchannya provodilos na rumunskij movi u 8 mi klasah Na pochatku 50 h rokiv v shkoli navchalosya 400 uchniv i pracyuvalo 20 pedagogiv Cherez takij ob yem ta navchannya u dvi zmini dobuduvali primishennya shkoli novogo tipu 1966 roku shkola stala serednoyu a pislya rozpadu Radyanskogo soyuzu zagalnoosvitnyu I III stupeniv Turistichni miscya V okolicyah sela v 1863 roci znajdeno bronzovij skarb u skladi yakogo znahozhilisya mechi brasleti bronzovi poyasi datuyetsya epohoyu piznoyi bronzi bronzovij skarb z troh bojovih sokir togo chasu znajdeno v 1932 roci krayeznavchij muzej Kalini 3 v 1 hram Pokrovi presvyatoyi Bogorodici yaku v 1891 roci osvyatili Turisti mozhut priyizhdzhati v bud yaku poru roku Vlitku shob pokupatisya v richci ta shoditi v gori A vzimku shob pokatatis na sanchatah ta lizhah Pracyuye girskolizhnij vityag bugelnogo tipu dovzhinoyu 260 m z dovzhinoyu trasi 300 m i perepadom visoti 25 m Vidomi lyudiU Kalinah 13 chervnya 1880 r narodivsya gromadsko politichnij diyach Pidkarpatskoyi Rusi mer Uzhgorodu pochatku 1920 h rokiv ministr vnutrishnih sprav pershogo pidkarpatskogo uryadu v 1938 roci bagatorichnij senator Chehoslovackogo parlamentu Bachinskij Edmund Stepanovich Takozh vidatnimi urodzhencyami sela ye znanij zakarpatskij hudozhnik grafik Bedzir P Yu chlen Nacionalnoyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini hudozhniki Cherevko N P Kucin I I Gerich T M zakarpatskij istorik folklorist avtor zbirki Kvitka Verhovini Bojchuk Yu I Pravoslavna cerkva u Kalinah Zhinki povertayutsya iz polonini dodomu Doslidnickij majdanchik na teritoriyi Kalinskoyi ZOSh Pidpriyemlivi selyani Tri hresti pravoslavnoyi cerkvi Kolishnij gurtozhitok dlya vchiteliv Cerkva Pokrovi pr Bogorodici v KalinahDzherelaDanilyuk M V 2012 Tyachivshina Istoriko krayeznavchi narisi ukrayinska Karpati s 243 244 https www kolyba org ua biblioteka legendi zakarpattja 176 rozbijniki ta divka kalina pro selo kalini 7 listopada 2021 u Wayback Machine PrimitkiDanilyuk M V 2012 Tyachivshina Istoriko krayeznavchi narisi ukrayinska Karpati s 243 244 M Andrusyak Z BOYiV ZA KARPATSKU UKRAYiNU 2 bereznya 2019 u Wayback Machine Galichina 22 02 2019 Moskal dekomunizuvav Lenina na Lennona 7 travnya 2018 u Wayback Machine Bi Bi Si Ukrayina 02 03 2016 Moskal pershim iz goliv ODA vzyavsya za dekomunizaciyu v zakarpatskij glibinci z yavilisya vulici imeni zagiblih v ATO geroyiv prezidenta Chehoslovachchini ta uchasnika Bitlz Dzhona Lennona nedostupne posilannya z chervnya 2019 Zakarpatska ODA 02 03 2016 http www khustnews in ua novini zakarpattya 5281 vulicya lennona na zakarpatt prosnuvala menshe msyacya html 23 chervnya 2016 u Wayback Machine Vulicya Lennona na Zakarpatti proisnuvala menshe misyacya http www pslava info ukrayinska Arhiv originalu za 27 serpnya 2016 PDF http tyachiv rda gov ua ukrayinska Arhiv originalu PDF za 22 grudnya 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ