Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мансі йська мо ва історична назва вогу льська що походить від найменування річки мова народу мансі що заселяв здавна бас

Вогульська мова

Вогульська мова

Мансі́йська мо́ва (історична назва вогу́льська, що походить від найменування річки ) — мова народу мансі, що заселяв здавна басейни лівих приток Обі, Іртишу та Тоболу (річки Північна Сосьва, Конда, Ляпін, Тавда, Пелим тощо). Мова належить до групи обсько-угорських мов у складі угорської підгілки фіно-угорських мов. Серед мансі частка осіб, що володіють (за самооцінкою) мансійською мовою як рідною, становить 37,1%. Російську мову вважають рідною 62% мансі, менше 1% мансі назвали рідними сибірсько-татарську, комі, хантийську, ненецьку мови.

Мансійська мова
маньси / моаньсь
Поширена вРосійська Федерація
РегіонХанти-Мансійський автономний округ, Тюменська область, Свердловська область
Носії938 (на 2010 р.)
Писемністькирилиця
КласифікаціяУральська сім'я
Фіно-угорська гілка
Угорська підгілка
Офіційний статус
ОфіційнаХанти-Мансійський автономний округ
Коди мови
ISO 639-3mns

Згідно з дослідженнями, найближча з усіх уральських мов до угорської. Схожість виявляється в лексиці, граматиці (форми приналежності) і фонетиці (мансійська мова зберегла довгі голосні).

Літературна норма заснована на сосьвинському діалекті північної діалектної групи та використовує кирилицю.

Діалекти

В мансійській мові виділяють чотири основні діалектні групи, які значною мірою взаємно незрозумілі. Особливо сильні фонетичні відмінності між діалектами, розбіжності ж в морфології менш значні. Існують також певні лексичні відмінності: в північних діалектах, наприклад, є лексика пов'язана з оленярством, запозичена з ненецької, а у лексиці східних мансі присутні татарські запозичення. Взаєморозуміння між сосвинским, що є основою літературної мови, та кондійським діалектами майже неможливе.

Діалекти названі по річкам, вздовж яких живуть (жили) їх носії:

Протомансійська
 

Південномансійська (Тавдинська) (†)

 
Власне мансійська
Центральномансійська
Західномансійська (†)
 

Пелимський діалект

 
 

Північновагильський діалект

 
 

Південновагильський діалект

 
 

Нижньолозвинський діалект

 
 

Середньолозвинський діалект

 
 
Східномансійська (Кондійська)
 

Нижньокондійський діалект

 
 

Середньокондійський діалект

 
 

Верхньокондійський діалект

 
 
 
Північномансійська
 

Верньолозвинський діалект

 
 

Сосьвинський діалект

 
 

Ляпинський діалект

 
 

Обський діалект

 
 
 
 


Північномансійська група зазнала сильного впливу російської, комі, ненецької та північнохантийської мов. Вона не має знахідного відмінка (тотожний називному). Фонеми */æ/ та */æː/ перейшли в [a] та [aː].

Західномансійська група вимерла приблизно в 2000-х роках. Вона зазнавала сильного впливу російської та комі мов. Довгі голосні були дифтонгізовані.

Східномансійська група зазнала хантийського та татарського впливу. Присутній сингармонізм. Фонема */æː/ перейшла в [œː]. Поширена дифтонгізація. Налічує 100–200 мовців.

Південномансійська група вимерла приблизно в 1900-х роках. Мала гармонію голосних та зазнала сильного татарського впливу. Зберігала деякі архаїчні риси як збереження /y/ (в інших діалектах злилося з */æ/), /tsʲ/ (в інших діалектах перетворилося на /sʲ/), та /aː/ (в інших діалектах стало /oː/).

Фонологія

Кількість голосних в діалектах мансійської мови дуже різниться. В західних та східних діалектних групах, на відміну від північної, в якій поширена редукція, розрізняють до 18-19 наголошених голосних. Сосьвинський діалект, що є основою літературної норми, має в значній мірі симетричну систему з 8 голосних. Розрізняються довгі та короткі голосні, однак вони рідко грають змістовну роль. Майже повністю відсутні дзвінкі приголосні, що є архаїчною рисою (в угорській смислове розмежування приголосних за дзвінкістю-глухістю з'явилося, імовірно, під тюркським та слов'янським впливом). Основний наголос завжди падає на перший склад, крім того, всі наступні непарні склади виділяються другорядними наголосами.

Зведена таблиця приголосних мансійської мови
Губні Ясенні ()
Піднебінні 		Задньоязикові
Неогублені Огублені
Носові /m/
м 		/n/
н 		/nʲ/
нь 		/ŋ/
ӈ 		/ŋʷ/
ӈв
Проривні /p/
п 		/t/
т 		/tʲ/
ть 		/k/
к 		/kʷ/
кв
Африкати /tsʲ/
~
/sʲ/
сь
Щілинні /s/
с 		/ʃ/
ш 		/x//ɣ/
х г 		/xʷ/*ɣʷ
хв (в)
Напівголосні /j/
й 		/w/
ў, в
Бічні /l/
л 		/lʲ/
ль
Тремтячі /r/
р

Зауваження:

  1. Фонема /tsʲ/ була представлена лише в південномансійській та відповідає /sʲ/ в інших діалектах.
  2. Фонема /ʃ/ відсутня в більшості діалектів північної та східної груп (злилася з /s/).
  3. Глухі задньопіднебінні щілинні /x/ та /xʷ/ зустрічаються лише в північній групі та нижньокондійському діалекті східної групи. Вони є результатом мутації *k та *kʷ, прилеглих до оригінальних задньорядних голосних.
  4. Реконструюється різниця між *w та *ɣʷ, але вона не засвідчена в діалектах.
Північномансійські наголошені голосні
Неогублені Огублені
Закриті /i/
ы/и 		/u/, /uː/
у/ю
Середні /eː/
э/е 		/o/, /oː/
о/ё
Відкриті /a/, /aː/
а/я
Північномансійські ненаголошені голосні
Нередуковані Редуковані
Закриті i
ы/и
Середні e
э/е 		ə
Відкриті a
а/я

Писемність

Після кількох спроб, здійснених у середині XIX — початку XX ст., 1931 році було створено писемність на основі латинської графіки, а 1938 році переведено на кириличну графіку. 1980 році була здійснена реформа писемності, зокрема введено знаки для розрізнення довготи голосних.

Мансійська мова є предметом вивчення в початковій школі. З 1989 року видається газета «Лӯимā сэрипос». До цього матеріали мансійською мовою публікувались у переважно хантомовній газеті «Ленин пант хуват».

Граматика

Мансійська належить до аглютинативних мов суфіксального типу з порядком слів SOV. Префікси присутні тільки у дієслів. Іменники змінюються за числами (однина, множина та двоїна), відмінками (6 відмінків) та приналежністю (9 форм). В мансійській немає граматичного роду. В словотворенні розвинуте словоскладання.

Приналежність предмета до тієї чи іншої особи виражається за допомогою особисто-присвійних суфіксів: хап (укр. човен) — хапум (укр. мій човен); саграп (укр. сокира) — саграпын (укр. твоя сокира). В ролі відносних прикметників можуть виступати іменники: туи павыл (літні юрти; туи — літо); нэ маснут (жіночий одяг; не — жінка). Прикметники в мансійській не змінюються ані за числами, ані за відмінками.

Відмінки та числа іменника

На прикладі слова пут (укр. казан).

Відмінок Питання Однина Двоїна Множина
Називний / Загальний Що? Хто?
Бачиш кого/що?		 пут путыг путэт
Куди? Кому? путн путыгн путэтн
Місцевий Де? путт путыгт путэтт
Відкладний Звідки? Від кого? путнэл путыгнэл путэтнэл
Орудний Чим? Ким?
З чим? З ким?		 путэл путыгтэл путэтэл
Чим став? Ким став?
Чим є? Ким є?		 путыг
—
—

Цікаві факти

Слово мамонт походить від мансійського «манг онт» — «земляний ріг». Через російську мову це мансійське слово потрапило в більшість європейських мов (у англ. Mammoth). Слово пов'язується також з якутським mamut похідним від mamma — «земля», оскільки якути вважали, що мамонти живуть в землі.

Примітки

  1. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 10 листопада 2014.
  2. Honti, 1998, с. 327—328.
  3. А. Н. Баландин «Самоучитель мансийского языка», 1960 г., стр. 5
  4. А. Н. Баландин «Самоучитель мансийского языка», 1960 г., стр. 6 — 8
  5. Honti, 1998, с. 335.
  6. А. Н. Баландин «Самоучитель мансийского языка», 1960 г., стр. 9 — 10

Посилання

image
Wikimedia Incubator
В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії мансійською мовою
  • Електронна колекція видань мансійською мовою [ 10 вересня 2011 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

  • Nyelvrokonaink. Teleki László Alapítvány, Budapest, 2000.
  • A világ nyelvei. Akadémiai Kiadó, Budapest
  • (1998). ObUgrian. У Abondolo, Daniel (ред.). The Uralic Languages.
  • Kálmán, Béla. 1965. Vogul Chrestomathy. Indiana University Publications. Uralic and Altaic Series, Vol. 46. Mouton, The Hague.
  • Munkácsi, Bernát and Kálmán, Béla. 1986. Wogulisches Wörterbuch. Akadémiai Kiadó, Budapest.
  • Riese, Timothy. Vogul: Languages of the World/Materials 158. Lincom Europa [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.], 2001.
  • Ромбандеева, Евдокия Ивановна. Мансийский (вогульский) язык, Российская академия наук, 1973.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mansi jska mo va istorichna nazva vogu lska sho pohodit vid najmenuvannya richki mova narodu mansi sho zaselyav zdavna basejni livih pritok Obi Irtishu ta Tobolu richki Pivnichna Sosva Konda Lyapin Tavda Pelim tosho Mova nalezhit do grupi obsko ugorskih mov u skladi ugorskoyi pidgilki fino ugorskih mov Sered mansi chastka osib sho volodiyut za samoocinkoyu mansijskoyu movoyu yak ridnoyu stanovit 37 1 Rosijsku movu vvazhayut ridnoyu 62 mansi menshe 1 mansi nazvali ridnimi sibirsko tatarsku komi hantijsku nenecku movi Mansijska movamansi moansPoshirena vRosijska FederaciyaRegionHanti Mansijskij avtonomnij okrug Tyumenska oblast Sverdlovska oblastNosiyi938 na 2010 r PisemnistkirilicyaKlasifikaciyaUralska sim ya Fino ugorska gilkaUgorska pidgilka dd dd Oficijnij statusOficijnaHanti Mansijskij avtonomnij okrugKodi moviISO 639 3mns Zgidno z doslidzhennyami najblizhcha z usih uralskih mov do ugorskoyi Shozhist viyavlyayetsya v leksici gramatici formi prinalezhnosti i fonetici mansijska mova zberegla dovgi golosni Literaturna norma zasnovana na sosvinskomu dialekti pivnichnoyi dialektnoyi grupi ta vikoristovuye kirilicyu DialektiV mansijskij movi vidilyayut chotiri osnovni dialektni grupi yaki znachnoyu miroyu vzayemno nezrozumili Osoblivo silni fonetichni vidminnosti mizh dialektami rozbizhnosti zh v morfologiyi mensh znachni Isnuyut takozh pevni leksichni vidminnosti v pivnichnih dialektah napriklad ye leksika pov yazana z olenyarstvom zapozichena z neneckoyi a u leksici shidnih mansi prisutni tatarski zapozichennya Vzayemorozuminnya mizh sosvinskim sho ye osnovoyu literaturnoyi movi ta kondijskim dialektami majzhe nemozhlive Dialekti nazvani po richkam vzdovzh yakih zhivut zhili yih nosiyi Protomansijska Pivdennomansijska Tavdinska Vlasne mansijska Centralnomansijska Zahidnomansijska Pelimskij dialekt Pivnichnovagilskij dialekt Pivdennovagilskij dialekt Nizhnolozvinskij dialekt Serednolozvinskij dialekt Shidnomansijska Kondijska Nizhnokondijskij dialekt Serednokondijskij dialekt Verhnokondijskij dialekt Pivnichnomansijska Vernolozvinskij dialekt Sosvinskij dialekt Lyapinskij dialekt Obskij dialekt Pivnichnomansijska grupa zaznala silnogo vplivu rosijskoyi komi neneckoyi ta pivnichnohantijskoyi mov Vona ne maye znahidnogo vidminka totozhnij nazivnomu Fonemi ae ta aeː perejshli v a ta aː Zahidnomansijska grupa vimerla priblizno v 2000 h rokah Vona zaznavala silnogo vplivu rosijskoyi ta komi mov Dovgi golosni buli diftongizovani Shidnomansijska grupa zaznala hantijskogo ta tatarskogo vplivu Prisutnij singarmonizm Fonema aeː perejshla v œː Poshirena diftongizaciya Nalichuye 100 200 movciv Pivdennomansijska grupa vimerla priblizno v 1900 h rokah Mala garmoniyu golosnih ta zaznala silnogo tatarskogo vplivu Zberigala deyaki arhayichni risi yak zberezhennya y v inshih dialektah zlilosya z ae tsʲ v inshih dialektah peretvorilosya na sʲ ta aː v inshih dialektah stalo oː FonologiyaKilkist golosnih v dialektah mansijskoyi movi duzhe riznitsya V zahidnih ta shidnih dialektnih grupah na vidminu vid pivnichnoyi v yakij poshirena redukciya rozriznyayut do 18 19 nagoloshenih golosnih Sosvinskij dialekt sho ye osnovoyu literaturnoyi normi maye v znachnij miri simetrichnu sistemu z 8 golosnih Rozriznyayutsya dovgi ta korotki golosni odnak voni ridko grayut zmistovnu rol Majzhe povnistyu vidsutni dzvinki prigolosni sho ye arhayichnoyu risoyu v ugorskij smislove rozmezhuvannya prigolosnih za dzvinkistyu gluhistyu z yavilosya imovirno pid tyurkskim ta slov yanskim vplivom Osnovnij nagolos zavzhdi padaye na pershij sklad krim togo vsi nastupni neparni skladi vidilyayutsya drugoryadnimi nagolosami Zvedena tablicya prigolosnih mansijskoyi movi Gubni Yasenni Pidnebinni ZadnoyazikoviNeogubleni OgubleniNosovi m m n n nʲ n ŋ ӈ ŋʷ ӈvProrivni p p t t tʲ t k k kʷ kvAfrikati tsʲ sʲ sShilinni s s ʃ sh x ɣ h g xʷ ɣʷ hv v Napivgolosni j j w y vBichni l l lʲ lTremtyachi r r Zauvazhennya Fonema tsʲ bula predstavlena lishe v pivdennomansijskij ta vidpovidaye sʲ v inshih dialektah Fonema ʃ vidsutnya v bilshosti dialektiv pivnichnoyi ta shidnoyi grup zlilasya z s Gluhi zadnopidnebinni shilinni x ta xʷ zustrichayutsya lishe v pivnichnij grupi ta nizhnokondijskomu dialekti shidnoyi grupi Voni ye rezultatom mutaciyi k ta kʷ prileglih do originalnih zadnoryadnih golosnih Rekonstruyuyetsya riznicya mizh w ta ɣʷ ale vona ne zasvidchena v dialektah Pivnichnomansijski nagolosheni golosni Neogubleni OgubleniZakriti i y i u uː u yuSeredni eː e e o oː o yoVidkriti a aː a ya Pivnichnomansijski nenagolosheni golosni Neredukovani RedukovaniZakriti i y iSeredni e e e eVidkriti a a yaPisemnistPislya kilkoh sprob zdijsnenih u seredini XIX pochatku XX st 1931 roci bulo stvoreno pisemnist na osnovi latinskoyi grafiki a 1938 roci perevedeno na kirilichnu grafiku 1980 roci bula zdijsnena reforma pisemnosti zokrema vvedeno znaki dlya rozriznennya dovgoti golosnih Mansijska mova ye predmetom vivchennya v pochatkovij shkoli Z 1989 roku vidayetsya gazeta Lӯima seripos Do cogo materiali mansijskoyu movoyu publikuvalis u perevazhno hantomovnij gazeti Lenin pant huvat GramatikaMansijska nalezhit do aglyutinativnih mov sufiksalnogo tipu z poryadkom sliv SOV Prefiksi prisutni tilki u diyesliv Imenniki zminyuyutsya za chislami odnina mnozhina ta dvoyina vidminkami 6 vidminkiv ta prinalezhnistyu 9 form V mansijskij nemaye gramatichnogo rodu V slovotvorenni rozvinute slovoskladannya Prinalezhnist predmeta do tiyeyi chi inshoyi osobi virazhayetsya za dopomogoyu osobisto prisvijnih sufiksiv hap ukr choven hapum ukr mij choven sagrap ukr sokira sagrapyn ukr tvoya sokira V roli vidnosnih prikmetnikiv mozhut vistupati imenniki tui pavyl litni yurti tui lito ne masnut zhinochij odyag ne zhinka Prikmetniki v mansijskij ne zminyuyutsya ani za chislami ani za vidminkami Vidminki ta chisla imennika Na prikladi slova put ukr kazan Vidminok Pitannya Odnina Dvoyina MnozhinaNazivnij Zagalnij Sho Hto Bachish kogo sho put putyg putetKudi Komu putn putygn putetnMiscevij De putt putygt putettVidkladnij Zvidki Vid kogo putnel putygnel putetnelOrudnij Chim Kim Z chim Z kim putel putygtel putetelChim stav Kim stav Chim ye Kim ye putyg Cikavi faktiSlovo mamont pohodit vid mansijskogo mang ont zemlyanij rig Cherez rosijsku movu ce mansijske slovo potrapilo v bilshist yevropejskih mov u angl Mammoth Slovo pov yazuyetsya takozh z yakutskim mamut pohidnim vid mamma zemlya oskilki yakuti vvazhali sho mamonti zhivut v zemli PrimitkiArhiv originalu za 6 lyutogo 2018 Procitovano 10 listopada 2014 Honti 1998 s 327 328 A N Balandin Samouchitel mansijskogo yazyka 1960 g str 5 A N Balandin Samouchitel mansijskogo yazyka 1960 g str 6 8 Honti 1998 s 335 A N Balandin Samouchitel mansijskogo yazyka 1960 g str 9 10PosilannyaWikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi mansijskoyu movoyu Elektronna kolekciya vidan mansijskoyu movoyu 10 veresnya 2011 u Wayback Machine ros DzherelaNyelvrokonaink Teleki Laszlo Alapitvany Budapest 2000 A vilag nyelvei Akademiai Kiado Budapest 1998 ObUgrian U Abondolo Daniel red The Uralic Languages Kalman Bela 1965 Vogul Chrestomathy Indiana University Publications Uralic and Altaic Series Vol 46 Mouton The Hague Munkacsi Bernat and Kalman Bela 1986 Wogulisches Worterbuch Akademiai Kiado Budapest Riese Timothy Vogul Languages of the World Materials 158 Lincom Europa 18 veresnya 2020 u Wayback Machine 2001 ISBN 3 89586 231 2 Rombandeeva Evdokiya Ivanovna Mansijskij vogulskij yazyk Rossijskaya akademiya nauk 1973

Дата публікації:
Топ