Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вихва́тнівці — село в Україні, у Китайгородській сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Вихватнівці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Китайгородська сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 572 |
| Площа | 2,183 км² |
| Густота населення | 262,02 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32392 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′45″ пн. ш. 26°50′12″ сх. д. / 48.67917° пн. ш. 26.83667° сх. д.Координати: 48°40′45″ пн. ш. 26°50′12″ сх. д. / 48.67917° пн. ш. 26.83667° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32385, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Китайгород, вул. Центральна, 70 |
| Карта | |
  Вихватнівці | |
 Вихватнівці | |
| Мапа | |
Назва
Перше поселення у цій місцевості знаходилося у Совому яру. Під час нападу татар воно було пограбоване і знищене, але невелика купа селян врятувалась у лісовій печері. Люди з врятованим скарбом переселилися на захід від Сового яру і біля криниць заснували нове село. Від слова «вихвачувати», тобто «збирати похапцем» (речі) і пішла назва сучасного поселення.
Географія
Село Вихватнівці знаходиться між річками Тернава і Студениця (2-3 км.), неподалік від села Китайгород, на автошляху Т 2317 з міста Кам'янець-Подільський до Бакоти.
Клімат
Вихватнівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
Поселення згадується в другій пополовині XVI століття. У той час село належало Миколі П’ясецькому (Призвицькому). Пізніше він продав його Миколі Корбачієвському, який володів значними маєтками в західній Україні.
Вихватнівці часто міняли власників, а іноді навіть не одного, цьому підтвердження 1578 рік. Тоді село належало земському судді. У XVII столітті увійшло до складу маєтків Потоцьких. У XVIII столітті ними, окрім Потоцьких володіли Мрозовицькі й Кроковські, згодом - Сідельницькі. Саме завдяки останнім у селі 1871 року засновано церковну школу. А в 1882 році її змінило міністерське народне училище.
У 1755 році селі була дерев’яна церква святого Юрія.
1791 року Іоан Рожальський, кам’янецький кафедральний каноник, заклав нову дерев’яну церкву на честь Покрова пресвятої Богородиці. Дерев’яна церква Покрови – згоріла у 1839 році, нова церква збудована у 1842 році. Церква побудована зі старої, придбаної в селі Миньківці разом із трьохярусним іконостасом. Спочатку ззовні вона була покрита гонтом, а тепер - бляхою.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
Початок ХХ століття ознаменувався черговою зміною власника. Згідно з документами, господарем була Марія Коцебу. У 1906 році селі проживало 1391 особа, нараховувалося 297 дворів.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Дерев'янської, Калачковецької, Китайгородської та Колодіївської сільських рад село увійшло до Китайгородської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 735 осіб, з яких 290 чоловіків та 445 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 571 особа.
Згідно перепису 2015 року в селі мешкало 497 осіб, населення села скоротилось на 12,96 % порівняно зі 2001 роком.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Пам'ятки
У селі збереглися залишки маєтку (в поганому стані).
Тут також знаходиться броньована Покровська церква 1842 року, зведена на місці дерев'яної ж — але, певно, не броньованої — попередниці. Та згоріла в 1839 р. — і громада зібрала гроші на нову. Зібраних коштів, певно, було недостатньо — бо вдалося лише купити стару церкву з Миньковців. А кам'яний фундамент залишився ще від храму-попередника. Кам'яна прибудова походить, певно, з більш пізнього часу.
В селі — а скоріше, біля нього, в урочищі Совий Яр — колись була папірня, зведена крушанівським поміщиком генерал-майором Іваном Коцюбою в 1912 р. Навіть фірмовий знак підприємства був із совою на паперовому рулоні. Папірню розібрали в 1930-х, а папероробну машину відправили в Дніпро — щоб через 32 роки повернути назад, на Поділля, на Проскурівську фабрику.
Охорона природи
Біля села розташований заказник «Совий Яр», який займає 827 га. Назва заказника походить від назви урочища, у якому колись водилося багато сов. На крутосхилах Товтр вздовж р. Студениця розкинулися дубово-грабові ліси вперемішку з чагарниковим степом і кам'янистими відслоненнями. У «Совому Яру» є невеличка популяція зозулиних черевичків звичайних, яка щорічно милує око своїми неповторними квітами.
Тут зростають рідкісні аконіт Бессера, булатка великоквіткова, коручка чемерникоподібна, любка дволиста, підсніжник звичайний, проліска дволиста, які під кронами дубів, лип, кленів і ясенів, поміж ліщини, калини, бруслини європейської та кизилу створюють квітчастий візерунок від весни до осені.
Ранньою весною золотистими та сріблястими келихами бутонів і фіолетових квітів сону великого та сону чорніючого, золотистими голівками горицвіту весняного вкриваються степові пагорби, а в квітні білопінним цвітом квітують чагарники: терен і глід. Влітку «Совий Яр» манить прохолодою та боровиками, підосичниками, підберезовиками і моховиками. Казковості лісу надають мохи дікранум, тортула, грімія, евкладіум, які утворюють купинки біля джерел струмків і на вологих місцях, а деякі оселилися серед трав скелястих степових ділянок. Також тут можна побачити і лишайники, серед яких кладонії і меланіелії.
Тут трапляються рідкісні види птахів (змієїд, деркач, осоїд та інші) і ссавців (підковоніс малий, горностай, борсук звичайний, видра річкова). Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Відомі люди
- (народилася 8 грудня 1940 року) — відома вишивальниця. Роботи Ганни Федорівни експонувалися на різноманітних виставках у Києві, Хмельницькому й, звичайно, у Кам'янці-Подільському. Окремі її роботи є в Росії, Італії, Японії, США.
- Крилатий Михайло Семенович (народився 23 вересня 1927 року) — український педагог, публіцист, письменник.
Світлини
| Ця стаття недостатньо . |
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
- Села Золотої долини: Китайгород, Вихватнівці : Дійсність і легенди / [Г.І. Юркова, В.І. Назаришина, В.С. Травінський та ін.]. – Кам‘янець-Подільський : ФОП Сисин Я.І. : Абетка, 2018. – 72 с. – .
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття не містить . (травень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vihva tnivci selo v Ukrayini u Kitajgorodskij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Vihvatnivci Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Kitajgorodska silska gromada Osnovni dani Naselennya 572 Plosha 2 183 km Gustota naselennya 262 02 osib km Poshtovij indeks 32392 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 40 45 pn sh 26 50 12 sh d 48 67917 pn sh 26 83667 sh d 48 67917 26 83667 Koordinati 48 40 45 pn sh 26 50 12 sh d 48 67917 pn sh 26 83667 sh d 48 67917 26 83667 Misceva vlada Adresa radi 32385 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Kitajgorod vul Centralna 70 Karta Vihvatnivci Vihvatnivci MapaNazvaPershe poselennya u cij miscevosti znahodilosya u Sovomu yaru Pid chas napadu tatar vono bulo pograbovane i znishene ale nevelika kupa selyan vryatuvalas u lisovij pecheri Lyudi z vryatovanim skarbom pereselilisya na zahid vid Sovogo yaru i bilya krinic zasnuvali nove selo Vid slova vihvachuvati tobto zbirati pohapcem rechi i pishla nazva suchasnogo poselennya GeografiyaSelo Vihvatnivci znahoditsya mizh richkami Ternava i Studenicya 2 3 km nepodalik vid sela Kitajgorod na avtoshlyahu T 2317 z mista Kam yanec Podilskij do Bakoti Klimat Vihvatnivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Poselennya zgaduyetsya v drugij popolovini XVI stolittya U toj chas selo nalezhalo Mikoli P yaseckomu Prizvickomu Piznishe vin prodav jogo Mikoli Korbachiyevskomu yakij volodiv znachnimi mayetkami v zahidnij Ukrayini Vihvatnivci chasto minyali vlasnikiv a inodi navit ne odnogo comu pidtverdzhennya 1578 rik Todi selo nalezhalo zemskomu suddi U XVII stolitti uvijshlo do skladu mayetkiv Potockih U XVIII stolitti nimi okrim Potockih volodili Mrozovicki j Krokovski zgodom Sidelnicki Same zavdyaki ostannim u seli 1871 roku zasnovano cerkovnu shkolu A v 1882 roci yiyi zminilo ministerske narodne uchilishe U 1755 roci seli bula derev yana cerkva svyatogo Yuriya 1791 roku Ioan Rozhalskij kam yaneckij kafedralnij kanonik zaklav novu derev yanu cerkvu na chest Pokrova presvyatoyi Bogorodici Derev yana cerkva Pokrovi zgorila u 1839 roci nova cerkva zbudovana u 1842 roci Cerkva pobudovana zi staroyi pridbanoyi v seli Minkivci razom iz trohyarusnim ikonostasom Spochatku zzovni vona bula pokrita gontom a teper blyahoyu Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri Pochatok HH stolittya oznamenuvavsya chergovoyu zminoyu vlasnika Zgidno z dokumentami gospodarem bula Mariya Kocebu U 1906 roci seli prozhivalo 1391 osoba narahovuvalosya 297 dvoriv Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya Derev yanskoyi Kalachkoveckoyi Kitajgorodskoyi ta Kolodiyivskoyi silskih rad selo uvijshlo do Kitajgorodskoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 735 osib z yakih 290 cholovikiv ta 445 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 571 osoba Zgidno perepisu 2015 roku v seli meshkalo 497 osib naselennya sela skorotilos na 12 96 porivnyano zi 2001 rokom Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Pam yatkiU seli zbereglisya zalishki mayetku v poganomu stani Tut takozh znahoditsya bronovana Pokrovska cerkva 1842 roku zvedena na misci derev yanoyi zh ale pevno ne bronovanoyi poperednici Ta zgorila v 1839 r i gromada zibrala groshi na novu Zibranih koshtiv pevno bulo nedostatno bo vdalosya lishe kupiti staru cerkvu z Minkovciv A kam yanij fundament zalishivsya she vid hramu poperednika Kam yana pribudova pohodit pevno z bilsh piznogo chasu V seli a skorishe bilya nogo v urochishi Sovij Yar kolis bula papirnya zvedena krushanivskim pomishikom general majorom Ivanom Kocyuboyu v 1912 r Navit firmovij znak pidpriyemstva buv iz sovoyu na paperovomu ruloni Papirnyu rozibrali v 1930 h a paperorobnu mashinu vidpravili v Dnipro shob cherez 32 roki povernuti nazad na Podillya na Proskurivsku fabriku Ohorona prirodiBilya sela roztashovanij zakaznik Sovij Yar yakij zajmaye 827 ga Nazva zakaznika pohodit vid nazvi urochisha u yakomu kolis vodilosya bagato sov Na krutoshilah Tovtr vzdovzh r Studenicya rozkinulisya dubovo grabovi lisi vperemishku z chagarnikovim stepom i kam yanistimi vidslonennyami U Sovomu Yaru ye nevelichka populyaciya zozulinih cherevichkiv zvichajnih yaka shorichno miluye oko svoyimi nepovtornimi kvitami Tut zrostayut ridkisni akonit Bessera bulatka velikokvitkova koruchka chemernikopodibna lyubka dvolista pidsnizhnik zvichajnij proliska dvolista yaki pid kronami dubiv lip kleniv i yaseniv pomizh lishini kalini bruslini yevropejskoyi ta kizilu stvoryuyut kvitchastij vizerunok vid vesni do oseni Rannoyu vesnoyu zolotistimi ta sriblyastimi kelihami butoniv i fioletovih kvitiv sonu velikogo ta sonu chorniyuchogo zolotistimi golivkami goricvitu vesnyanogo vkrivayutsya stepovi pagorbi a v kvitni bilopinnim cvitom kvituyut chagarniki teren i glid Vlitku Sovij Yar manit proholodoyu ta borovikami pidosichnikami pidberezovikami i mohovikami Kazkovosti lisu nadayut mohi dikranum tortula grimiya evkladium yaki utvoryuyut kupinki bilya dzherel strumkiv i na vologih miscyah a deyaki oselilisya sered trav skelyastih stepovih dilyanok Takozh tut mozhna pobachiti i lishajniki sered yakih kladoniyi i melanieliyi Tut traplyayutsya ridkisni vidi ptahiv zmiyeyid derkach osoyid ta inshi i ssavciv pidkovonis malij gornostaj borsuk zvichajnij vidra richkova Selo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Vidomi lyudi narodilasya 8 grudnya 1940 roku vidoma vishivalnicya Roboti Ganni Fedorivni eksponuvalisya na riznomanitnih vistavkah u Kiyevi Hmelnickomu j zvichajno u Kam yanci Podilskomu Okremi yiyi roboti ye v Rosiyi Italiyi Yaponiyi SShA Krilatij Mihajlo Semenovich narodivsya 23 veresnya 1927 roku ukrayinskij pedagog publicist pismennik SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiVVRU 2015 47 stor 2413 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini LiteraturaSela Zolotoyi dolini Kitajgorod Vihvatnivci Dijsnist i legendi G I Yurkova V I Nazarishina V S Travinskij ta in Kam yanec Podilskij FOP Sisin Ya I Abetka 2018 72 s ISBN 617 7052 84 4 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2015