Со́вий Яр — ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Совий Яр | |
48°39′38″ пн. ш. 26°53′20″ сх. д. / 48.66061111002777295° пн. ш. 26.88911111002778043° сх. д.Координати: 48°39′38″ пн. ш. 26°53′20″ сх. д. / 48.66061111002777295° пн. ш. 26.88911111002778043° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Україна Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, між селами Вихватнівці та Крушанівка |
Найближче місто | Кам'янець-Подільський |
Площа | 827 га |
Засновано | 1978 р. |
Совий Яр (Хмельницька область) | |
Совий Яр у Вікісховищі |
Заказник розташований за 30 км від міста Кам'янець-Подільський, між селами Вихватнівці та Крушанівка, неподалік від автошляху Кам'янець-Подільський — Стара Ушиця. Заповідна територія Совиного Яру тягнеться вузькою смугою з півночі на південь по каньйоноподібних схилах долини річки Студениці (ліва притока Дністра).
Площа заказника 827 га. Перебуває у віданні Подільського лісництва Кам'янець-Подільського держлісгоспу (квартали NN20—32). За свою унікальність та живописність Постановою Ради Міністрів Української РСР за № 383 від 03.08.1978 року «Совий Яр» отримав статус державного ландшафтно-ботанічного заказника. Входить до складу національного природного парку «Подільські Товтри».
Назва
Назва заказника походить від назви урочища, в якому колись водилося багато сов.
Опис
Студениця перетинає товщу корало-рифового бар'єру Сового Яру, що постав з дна теплого і мілководного стародавнього Сарматського моря. Зліва і справа від річки нависли кам'яні громаддя схилів, покритих густими лісовими нетрями. На найвищих місцях біліють вапнякові останці. Жорсткі умови життя не дозволили дубам, ясенам й іншим лісовим породам зайняти їх. Тут знайшли притулок лише витривалі чагарники та чіпкі трав'янисті рослини.
Рідкісні види
У «Совому Яру» є невелика популяція зозулиних черевичків звичайних, яка щорічно милує око своїми неповторними квітами. Також тут зростають рідкісні аконіт Бессера, булатка великоквіткова, коручка чемерникоподібна, любка дволиста, підсніжник звичайний, проліска дволиста, які під кронами дубів, лип, кленів і ясенів, поміж ліщини, калини, бруслини європейської та кизилу створюють квітчастий візерунок від весни до осені.
Ранньою весною степові пагорби вкриваються золотистими та сріблястими келихами бутонів і фіолетових квітів сону великого та сону чорніючого, золотистими голівками горицвіту весняного, а в квітні білопінним цвітом квітують чагарники: терен і глід. Влітку зростають гриби: боровики, підосичники, підберезовики і моховики. У лісі — мохи дікранум, тортула, грімія, евкладіум, які утворюють купинки біля джерел струмків і на вологих місцях, а деякі оселилися серед трав скелястих степових ділянок. Також тут можна побачити лишайники, серед яких кладонії і меланіелії.
Трапляються рідкісні види птахів (змієїд, деркач, осоїд та інші) і ссавців (підковоніс малий, горностай, борсук звичайний, видра річкова).
- Світанковий настрій у Совиному яру
- Схід сонця у Совиному яру
На Хмельниччині заказник є одним із найкрасивіших та найбагатших на рослинне і тваринне розмаїття. Ландшафт урочища має велику рекреаційну принаду. Недарма жителі прилеглих сіл називають його за круті горбисті схили «Маленькою Швейцарією».
Галерея
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Совий Яр |
- Осінні барви, Совиний Яр
- Туман над каньйоном, Совиний Яр
- Совиний Яр, річка Студениця притока Дністра
- Меандри Студениці
- Велосипедисти в Совому яру
- Совий Яр. Спуск з перевалу
- Совиний Яр
- Совий Яр (Кам'янець-Подільський район)
- Хмари летять каньйоном річки Студениця
- Меандри на річці Студениця
- Бузьок пролітає над водою річки Студениця
Див. також
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Енциклопедія лісового господарства Хмельниччини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
So vij Yar landshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Sovij Yar zakaznik Sovij YarSovij Yar48 39 38 pn sh 26 53 20 sh d 48 66061111002777295 pn sh 26 88911111002778043 sh d 48 66061111002777295 26 88911111002778043 Koordinati 48 39 38 pn sh 26 53 20 sh d 48 66061111002777295 pn sh 26 88911111002778043 sh d 48 66061111002777295 26 88911111002778043Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Hmelnicka oblast Kam yanec Podilskij rajon mizh selami Vihvatnivci ta KrushanivkaNajblizhche misto Kam yanec PodilskijPlosha 827 gaZasnovano 1978 r Sovij Yar Hmelnicka oblast Sovij Yar u Vikishovishi Zakaznik roztashovanij za 30 km vid mista Kam yanec Podilskij mizh selami Vihvatnivci ta Krushanivka nepodalik vid avtoshlyahu Kam yanec Podilskij Stara Ushicya Zapovidna teritoriya Sovinogo Yaru tyagnetsya vuzkoyu smugoyu z pivnochi na pivden po kanjonopodibnih shilah dolini richki Studenici liva pritoka Dnistra Plosha zakaznika 827 ga Perebuvaye u vidanni Podilskogo lisnictva Kam yanec Podilskogo derzhlisgospu kvartali NN20 32 Za svoyu unikalnist ta zhivopisnist Postanovoyu Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR za 383 vid 03 08 1978 roku Sovij Yar otrimav status derzhavnogo landshaftno botanichnogo zakaznika Vhodit do skladu nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri NazvaOsinni barvi Podilskih tovtr Nazva zakaznika pohodit vid nazvi urochisha v yakomu kolis vodilosya bagato sov OpisStudenicya peretinaye tovshu koralo rifovogo bar yeru Sovogo Yaru sho postav z dna teplogo i milkovodnogo starodavnogo Sarmatskogo morya Zliva i sprava vid richki navisli kam yani gromaddya shiliv pokritih gustimi lisovimi netryami Na najvishih miscyah biliyut vapnyakovi ostanci Zhorstki umovi zhittya ne dozvolili dubam yasenam j inshim lisovim porodam zajnyati yih Tut znajshli pritulok lishe vitrivali chagarniki ta chipki trav yanisti roslini Ridkisni vidiTablichka Sovij Yar U Sovomu Yaru ye nevelika populyaciya zozulinih cherevichkiv zvichajnih yaka shorichno miluye oko svoyimi nepovtornimi kvitami Takozh tut zrostayut ridkisni akonit Bessera bulatka velikokvitkova koruchka chemernikopodibna lyubka dvolista pidsnizhnik zvichajnij proliska dvolista yaki pid kronami dubiv lip kleniv i yaseniv pomizh lishini kalini bruslini yevropejskoyi ta kizilu stvoryuyut kvitchastij vizerunok vid vesni do oseni Rannoyu vesnoyu stepovi pagorbi vkrivayutsya zolotistimi ta sriblyastimi kelihami butoniv i fioletovih kvitiv sonu velikogo ta sonu chorniyuchogo zolotistimi golivkami goricvitu vesnyanogo a v kvitni bilopinnim cvitom kvituyut chagarniki teren i glid Vlitku zrostayut gribi boroviki pidosichniki pidberezoviki i mohoviki U lisi mohi dikranum tortula grimiya evkladium yaki utvoryuyut kupinki bilya dzherel strumkiv i na vologih miscyah a deyaki oselilisya sered trav skelyastih stepovih dilyanok Takozh tut mozhna pobachiti lishajniki sered yakih kladoniyi i melanieliyi Traplyayutsya ridkisni vidi ptahiv zmiyeyid derkach osoyid ta inshi i ssavciv pidkovonis malij gornostaj borsuk zvichajnij vidra richkova Svitankovij nastrij u Sovinomu yaru Shid soncya u Sovinomu yaru Na Hmelnichchini zakaznik ye odnim iz najkrasivishih ta najbagatshih na roslinne i tvarinne rozmayittya Landshaft urochisha maye veliku rekreacijnu prinadu Nedarma zhiteli prileglih sil nazivayut jogo za kruti gorbisti shili Malenkoyu Shvejcariyeyu GalereyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sovij Yar Osinni barvi Sovinij Yar Tuman nad kanjonom Sovinij Yar Sovinij Yar richka Studenicya pritoka Dnistra Meandri Studenici Velosipedisti v Sovomu yaru Sovij Yar Spusk z perevalu Sovinij Yar Sovij Yar Kam yanec Podilskij rajon Hmari letyat kanjonom richki Studenicya Meandri na richci Studenicya Buzok prolitaye nad vodoyu richki StudenicyaDiv takozhVrubliveckij lis Kitajgorodske vidslonennya Bakotska zatoka AtlantidaDzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Enciklopediya lisovogo gospodarstva Hmelnichchini