Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білозерський Білозерський Василь Михайлович 1825 хутір Мотронівка Черн

Василь Білозерський

Василь Білозерський
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білозерський.

Білозерський Василь Михайлович (1825, хутір Мотронівка, Чернігівщина — 20 лютого (4 березня) 1899) — український громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст.

Білозерський Василь Михайлович
image
Народився1825
Оленівка, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер4 березня 1899(1899-03-04)
Оленівка, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьжурналіст
Alma materІсторико-філологічний факультет Київського університету[d]
Брати, сестриГанна Барвінок і Білозерський Микола Михайлович
У шлюбі зБілозерська Надія Олександрівна
Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення .

Останнє редагування зробив користувач (, ) о 10:09 UTC (749 хвилин тому).
image
Хутір Мотронівка. Хата, де народився Василь Білозерський

Життєпис

Походження

Докладніше: Білозерські

Василь Білозерський народився у дворянській родині на хуторі Мотронівка (нині у межах с. Оленівка поблизу Борзни) у 1825 році. Батьки Михайло та Мотрона Білозерські. Батько Михайло Васильович, вихованець Київської духовної академії, був борзнянським повітовим очільником дворянства. Мати — Мотрона Пилипівна (уроджена - Силевич), дочка козацького сотника, з роду гетьмана України Павла Полуботка.

Родина Василя Білозерського належала до відомого у Гетьманщині козацько-старшинського роду. За часів Російської імперії рід Білозерських зберіг шляхетський статус через дворянський стан.

Засновник роду Йосип Білозерський, який служив у козацькому війську. В 1740 році він придбав землі поблизу Борзни. Там же він був похований після смерті. Його син Василь Йосипович з 1754 року служив в артилерії, а пізніше, у 1784 році, обіймав чин хорунжого у полковому уряді. В нього було два сини - Данило та Михайло (1772- бл.1832), від яких походили дві гілки роду Білозерських у ХІХ столітті.

Данило Білозерський мав двох синів - Івана та Миколу.

Михайло Васильович Білозерський від шлюбу з Мотроною Силевич мав 9 дітей (6 синів та 3 доньки). До них належали: син Василь, донька Леся (Олександра) - майбутня дружина Пантелеймона Куліша, Микола - фольклорист, сини - Олімпій і Олександр - вільнодумці та народники, Віктор - приятель М. Костомарова, донька Надія - дружина етнографа Симонова-Номиса та мати письменниці Надії Кибальчич, донька Любов (у заміжжі Боголюбцева) стала бабусею письменниці Любові Яновської.

Родина Білозерських мешкала у Борзні, де мала декілька простих домів під солом'яною стріхою. Один з будинків на території садиби був найнятий під суд, де батько, згодом маршалок, служив комісаром. За спогадами дітей, батьки жили побутом близьким до простого народу. В родині часто лунали українські стародавні пісні та народні перекази, батько Михайло вмів грати на гусельцях.

Коли в Борзні сталась пожежа, що знищила родинний будинок, сім'я Білозерських обрала для життя хутір, який Михайло Білозерський вирішив побудувати за 4 версти від Оленівки і за 5 верст від Борзни. На місці великого дубового лісу був заснований родовий хутір Мотронівка. Він складався з будинку на десяток кімнат та флігелю з п'яти кімнат.

Близько 1832 року батько Михайло Білозерський помер, що поставило його родину в скрутне становище. Допомогу вдові з 9 дітьми надавали племінники чоловіка - брати Іван та Микола Білозерські. Після смерті Івана у 1841 році, Микола Білозерський став офіційним опікуном родини свого брата Івана та дядька Михайла.

Кирило-Мефодіївське братство

В 1841 році Василь Білозерський вступив на історико-філологічний факультет університету Св. Володимира у Києві. Студентське середовище вплинуло на його інтереси та подальшу діяльність. Під час навчання він зацікавився історією східних слов’ян, ретельно збирав матеріали з російської історії щодо України. Основні інтереси: козацькі часи, відносини між Україною і Росією, історія православної церкви, католицька експансія в часи Контрреформації. Також до кола його зацікавлень належало вивчення етнографії та фольклору. На нього справили враження твори Адама Міцкевич, Павла Йозефа Шафарика та Вацлава Ганки. За пізнішим свідченням Білозерського його захоплювала завзятість слов’янських народів, які прагнули відродити свою державністьi.

Влітку 1842 року спільний знайомий Куліша та Білозерського — Дмитро Пильчиков спробував їх познайомити. Осінню того ж року, під впливом Куліша, який став для нього своєрідним наставником, Білозерський починає наукові студії зі славістики. Також на прохання Куліша він зайнявся переписом роману «Чорна рада». Це підштовхнуло розвиток інтересу до історії української мови. Наприкінці 1843 року Білозерський займався переписуванням документів з архіву Олександра та Михайла Ханенків для Тимчасової комісії з розгляду давніх актів. На цю роботу його рекомендував Куліш.

Знайомство з Кулішем зблизило Білозерського з М. Гулаком, О. Навроцьким та іншими представниками української інтелігенції, що походили з середовища помісної шляхти та козацтва. Вони брали участь в літературному гуртку «Київська молода», створеного Максимовичем та Кулішем.

У 1844 році Білозерський познайомився з Тарасом Шевченком під Контрактового ярмарку у Києві. Йому імпонували ідеї поета та його погляди на українське минуле.

В 1845 році Білозерський познайомився з Миколою Костомаровим. Гурток, який сформувався у Києві довкола нього, Куліша, Костомарова та Гулака утвердився в необхідності практичних дій для народної просвіти. З цих задумів виникла ідея організації власного товариства. Так навесні 1846 року, приблизно невдовзі після Великодня, Микола Костомаров, Василь Білозерський та Микола Гулак назвали своє оточення братством Святих Кирила і Мефодія, на честь відомих слов’янських просвітників.

Прикладом для наслідування серед братчиків стали таємні товариства, популярні в той час. За прикладом масонських лож, Костомаров та Гулак розробляли символіку. До неї належали персні з надписами «Св. Кирил і Мефодій», печатка з девізом «І зрозумієте істину, і істина визволить вас».

Учасники товариства перебували під сильним впливом європейського романтизму, християнських ідей та концепції панславізму. Про це свідчать програмні документи організації. Над їх створенням працював Василь Білозерський, тому викладені в них принципи є відображенням його власних переконань, а також поглядів його друзів по Кирило-Мефодіївському братству.

Продовж 1846 року він брав участь у створенні «Статуту Слов'янського братства Св. Кирила і Мефодія». Автор «Записки» — пояснень до статуту братства. Розвивав ідеї християнського солідаризму, виступав за об’єднання всіх слов’янських народів у республіканську федерацію, в якій провідну роль відводив Україні.

Братство ставило своїм завданням перебудову тогочасного суспільства на засадах християнського вчення про справедливість, свободу, рівність і братерство шляхом широких державних реформ. До яких відносили ліквідацію кріпацтва, зрівняння у правах всіх станів, поширення освіти серед народних мас, об’єднання всіх слов’ян у федеративну республіку з парламентарним устроєм, надання кожному народу рівних прав.

Молоді патріоти згуртувалися, як пізніше згадував Пантелеймон Куліш, довкола великого задуму - «видвинути рідну мову і націю з духовного занепаду, а українського кріпака з неволі духовної і соціальної»

.

Саме тому, крім «Статуту», Білозерський склав для братства розгорнуте пояснення, коротку записку з історії слов’ян, розробив проєкт створення ремісничих шкіл в Україні для юнаків козацького стану. Створені ним програмні документи відображають християнський підхід до історії. В центрі історичної схеми — національні спільноти. Кожен індивід виступає як момент в житті нації. Велика квага приділена панславізму та ідеї слов’янської спільноти, яка зазнає страшних утисків та страждань. Але саме слов’яни, попри запізнілий розвиток, мають здатність та енергію, щоб очолити Європу. Саме в цьому полягає месіанське бачення Білозерського та інших братчиків.

Водночас, саме через панславізм та скрутне становище слов’янства йде обґрунтування, чому саме Україна має відіграти центральну роль у загальному визволенні. По-друге, на відміну від Польщі та Росії, де були монархії, український народ зберіг козацький потяг до свободи і несплюндровану віру в Христа.

Завданням братства, Білозерський вказав у «Статуті» розповсюдження ідей, переважно через виховання, літературу і розширення братства.

Активність Кирило-Мефодіївського братства досягла наприкінці весни 1846 року.

В цей самий час Білозерський отримав звання кандидата словесних наук. Завдяки цьому він отримав посаду 1846–1847 — учитель Петровського кадетського корпусу у Полтаві, яку займав у 1846-1847 роках.

В Полтаві Білозерський намагався поширювати ідеї братства. Вів активне листування з П. Кулішем, О. Марковичем, М. Гулаком, О. Навроцьким та іншими однодумцями. За можливості, поширював новітні ідеї в середовищі місцевої шляхти. В цьому йому допомагала участь у літературних зібраннях в салоні доньки поета та відомого у попередній період автономіста Василя Капніста. Там Білозерський читав вірші Т. Шевченка, уривки з «Чорної ради» П. Куліша, декламував сербські та чеські вірші. Крім цього, він працював над над своїм проєктом створення ремісничих шкіл.

Проте, плани Білозерського виходили далеко за межі Полтави. На початку січня 1847 року він звільнився за сімейними обставинами. Приводом до цього стало весілля сестри Олександри, яка вийшла заміж за його друга Пантелеймона Куліша. Вінчання відбулось 22 січня 1847 року в Оленівці, а потім продовжилось весіллям у . Старшим боярином на вінчанні з боку нареченого був художник та поет Тарас Шевченко.

Тоді ж на початку 1847 року Білозерський приїхав до Києва, де гостив на квартирі М. Гулака. Інтерес братчиків привернув полтавський землевласник Василь Тарновський своїми поглядами на становище селян. Крім того, Білозерський хотів встановити контакти з польськими слов’янофілами.

4 березня 1847 року Білозерський приїхав до Варшави разом зі своєю сестрою та швагром П. Кулішем. В місті він почав спілкування з вченими-славістами П. Дубровським, С. Лінде, В. Мацейовським та іншими.

Але вже за два тижні, царський уряд почав арешти учасників Кирило-Мефодіївського братства. Білозерський та Куліш були заарештовані у Варшаві в квітні 1847 року. Приголомшливу новину про арешт у справі таємного товариства оголосив їм намісник Царства Польського граф Паскевич — корінний полтавець і становий козак. Білозерський був обурений зверхньою і нешляхетною поведінкою Паскевича у їх присутності. Це настільки вразило юну Білозерську, що невдовзі вона втратила в утробі дитину. Ця травма залишиться і з її братом, і чоловіком на все життя. Бо вже ніколи родина Кулішів не могла мати дітей.

З Варшави Білозерський був етапований до Петропавлівської фортеці у Петербурзі, яка була найбільшою політичною в’язницею у Російській імперії.

Заслання

1847 — 10 квітня був заарештований у Варшаві. Засланий до Олонецької губернії під нагляд поліції. Служив у Петрозаводському губернському правлінні.

1856 — звільнений із заслання. Оселився у Санкт-Петербурзі, де став активним членом місцевого гуртка українців.

Редактор «Основи»

1861–1862 — редактор першого українського щомісячного журналу «Основа».

Останні роки

Згодом служив у Варшаві. Підтримував зв'язки з Галичиною, співпрацював у часописах «Мета» і «Правда».

Останні роки життя провів на хуторі Мотронівці.

Родина

Чоловік Надії Білозерської, брат Миколи Білозерського, Ганни Барвінок, свояк Пантелеймона Куліша.

Примітки

  1. Білозерський Г. І. Листи до В. Л. Модзалевського. — ІР НБУВ. — Ф. 10, од. зб. 32137 — 32141.
  2. Білозерський Василь Михайлович
  3. Білозерський Василь Михайлович
  4. Куліш О.П. Листи до М. Д. Білозерського / Пантелеймон Куліш ; упоряд., вступ. ст. й комент. О. Федорука; Львів. від-ня Ін-ту літ. імені Т. Г. Шевченка НАН України. – Львів; Нью-Йорк: Вид-во М. П. Коць, 1997. – 219 с.

Джерела

Посилання

  • Марко Роберт Стех. Очима культури. — № 59. Про «Кирило-Методіївське братство» [ 6 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  • Володимир Половець. Василь Михайлович Білозерський (1.01.1816 – 4.03.1899) (До 190-х роковин від дня народження) // Сіверянський літопис. — 2004. — № 4. — С. 196-202. з джерела 25 вересня 2018. Процитовано.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bilozerskij Bilozerskij Vasil Mihajlovich 1825 hutir Motronivka Chernigivshina 20 lyutogo 4 bereznya 1899 ukrayinskij gromadsko politichnij i kulturnij diyach zhurnalist Bilozerskij Vasil MihajlovichNarodivsya1825 Olenivka Borznyanskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer4 bereznya 1899 1899 03 04 Olenivka Borznyanskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistzhurnalistAlma materIstoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d Brati sestriGanna Barvinok i Bilozerskij Mikola MihajlovichU shlyubi zBilozerska Nadiya OleksandrivnaRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiCya stattya v procesi redaguvannya pevnij chas Bud laska ne redagujte yiyi bo Vashi zmini mozhut buti vtracheni Yaksho cya storinka ne redaguvalasya kilka dniv bud laska priberit cej shablon Ce povidomlennya priznachene dlya uniknennya konfliktiv redaguvannya Ostannye redaguvannya zrobiv koristuvach Barow vnesok zhurnali o 10 09 UTC 749 hvilin tomu Hutir Motronivka Hata de narodivsya Vasil BilozerskijZhittyepisPohodzhennya Dokladnishe Bilozerski Vasil Bilozerskij narodivsya u dvoryanskij rodini na hutori Motronivka nini u mezhah s Olenivka poblizu Borzni u 1825 roci Batki Mihajlo ta Motrona Bilozerski Batko Mihajlo Vasilovich vihovanec Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi buv borznyanskim povitovim ochilnikom dvoryanstva Mati Motrona Pilipivna urodzhena Silevich dochka kozackogo sotnika z rodu getmana Ukrayini Pavla Polubotka Rodina Vasilya Bilozerskogo nalezhala do vidomogo u Getmanshini kozacko starshinskogo rodu Za chasiv Rosijskoyi imperiyi rid Bilozerskih zberig shlyahetskij status cherez dvoryanskij stan Zasnovnik rodu Josip Bilozerskij yakij sluzhiv u kozackomu vijsku V 1740 roci vin pridbav zemli poblizu Borzni Tam zhe vin buv pohovanij pislya smerti Jogo sin Vasil Josipovich z 1754 roku sluzhiv v artileriyi a piznishe u 1784 roci obijmav chin horunzhogo u polkovomu uryadi V nogo bulo dva sini Danilo ta Mihajlo 1772 bl 1832 vid yakih pohodili dvi gilki rodu Bilozerskih u HIH stolitti Danilo Bilozerskij mav dvoh siniv Ivana ta Mikolu Mihajlo Vasilovich Bilozerskij vid shlyubu z Motronoyu Silevich mav 9 ditej 6 siniv ta 3 donki Do nih nalezhali sin Vasil donka Lesya Oleksandra majbutnya druzhina Pantelejmona Kulisha Mikola folklorist sini Olimpij i Oleksandr vilnodumci ta narodniki Viktor priyatel M Kostomarova donka Nadiya druzhina etnografa Simonova Nomisa ta mati pismennici Nadiyi Kibalchich donka Lyubov u zamizhzhi Bogolyubceva stala babuseyu pismennici Lyubovi Yanovskoyi Rodina Bilozerskih meshkala u Borzni de mala dekilka prostih domiv pid solom yanoyu strihoyu Odin z budinkiv na teritoriyi sadibi buv najnyatij pid sud de batko zgodom marshalok sluzhiv komisarom Za spogadami ditej batki zhili pobutom blizkim do prostogo narodu V rodini chasto lunali ukrayinski starodavni pisni ta narodni perekazi batko Mihajlo vmiv grati na guselcyah Koli v Borzni stalas pozhezha sho znishila rodinnij budinok sim ya Bilozerskih obrala dlya zhittya hutir yakij Mihajlo Bilozerskij virishiv pobuduvati za 4 versti vid Olenivki i za 5 verst vid Borzni Na misci velikogo dubovogo lisu buv zasnovanij rodovij hutir Motronivka Vin skladavsya z budinku na desyatok kimnat ta fligelyu z p yati kimnat Blizko 1832 roku batko Mihajlo Bilozerskij pomer sho postavilo jogo rodinu v skrutne stanovishe Dopomogu vdovi z 9 ditmi nadavali pleminniki cholovika brati Ivan ta Mikola Bilozerski Pislya smerti Ivana u 1841 roci Mikola Bilozerskij stav oficijnim opikunom rodini svogo brata Ivana ta dyadka Mihajla Kirilo Mefodiyivske bratstvo V 1841 roci Vasil Bilozerskij vstupiv na istoriko filologichnij fakultet universitetu Sv Volodimira u Kiyevi Studentske seredovishe vplinulo na jogo interesi ta podalshu diyalnist Pid chas navchannya vin zacikavivsya istoriyeyu shidnih slov yan retelno zbirav materiali z rosijskoyi istoriyi shodo Ukrayini Osnovni interesi kozacki chasi vidnosini mizh Ukrayinoyu i Rosiyeyu istoriya pravoslavnoyi cerkvi katolicka ekspansiya v chasi Kontrreformaciyi Takozh do kola jogo zacikavlen nalezhalo vivchennya etnografiyi ta folkloru Na nogo spravili vrazhennya tvori Adama Mickevich Pavla Jozefa Shafarika ta Vaclava Ganki Za piznishim svidchennyam Bilozerskogo jogo zahoplyuvala zavzyatist slov yanskih narodiv yaki pragnuli vidroditi svoyu derzhavnisti Vlitku 1842 roku spilnij znajomij Kulisha ta Bilozerskogo Dmitro Pilchikov sprobuvav yih poznajomiti Osinnyu togo zh roku pid vplivom Kulisha yakij stav dlya nogo svoyeridnim nastavnikom Bilozerskij pochinaye naukovi studiyi zi slavistiki Takozh na prohannya Kulisha vin zajnyavsya perepisom romanu Chorna rada Ce pidshtovhnulo rozvitok interesu do istoriyi ukrayinskoyi movi Naprikinci 1843 roku Bilozerskij zajmavsya perepisuvannyam dokumentiv z arhivu Oleksandra ta Mihajla Hanenkiv dlya Timchasovoyi komisiyi z rozglyadu davnih aktiv Na cyu robotu jogo rekomenduvav Kulish Znajomstvo z Kulishem zblizilo Bilozerskogo z M Gulakom O Navrockim ta inshimi predstavnikami ukrayinskoyi inteligenciyi sho pohodili z seredovisha pomisnoyi shlyahti ta kozactva Voni brali uchast v literaturnomu gurtku Kiyivska moloda stvorenogo Maksimovichem ta Kulishem U 1844 roci Bilozerskij poznajomivsya z Tarasom Shevchenkom pid Kontraktovogo yarmarku u Kiyevi Jomu imponuvali ideyi poeta ta jogo poglyadi na ukrayinske minule V 1845 roci Bilozerskij poznajomivsya z Mikoloyu Kostomarovim Gurtok yakij sformuvavsya u Kiyevi dovkola nogo Kulisha Kostomarova ta Gulaka utverdivsya v neobhidnosti praktichnih dij dlya narodnoyi prosviti Z cih zadumiv vinikla ideya organizaciyi vlasnogo tovaristva Tak navesni 1846 roku priblizno nevdovzi pislya Velikodnya Mikola Kostomarov Vasil Bilozerskij ta Mikola Gulak nazvali svoye otochennya bratstvom Svyatih Kirila i Mefodiya na chest vidomih slov yanskih prosvitnikiv Prikladom dlya nasliduvannya sered bratchikiv stali tayemni tovaristva populyarni v toj chas Za prikladom masonskih lozh Kostomarov ta Gulak rozroblyali simvoliku Do neyi nalezhali persni z nadpisami Sv Kiril i Mefodij pechatka z devizom I zrozumiyete istinu i istina vizvolit vas Uchasniki tovaristva perebuvali pid silnim vplivom yevropejskogo romantizmu hristiyanskih idej ta koncepciyi panslavizmu Pro ce svidchat programni dokumenti organizaciyi Nad yih stvorennyam pracyuvav Vasil Bilozerskij tomu vikladeni v nih principi ye vidobrazhennyam jogo vlasnih perekonan a takozh poglyadiv jogo druziv po Kirilo Mefodiyivskomu bratstvu Prodovzh 1846 roku vin brav uchast u stvorenni Statutu Slov yanskogo bratstva Sv Kirila i Mefodiya Avtor Zapiski poyasnen do statutu bratstva Rozvivav ideyi hristiyanskogo solidarizmu vistupav za ob yednannya vsih slov yanskih narodiv u respublikansku federaciyu v yakij providnu rol vidvodiv Ukrayini Bratstvo stavilo svoyim zavdannyam perebudovu togochasnogo suspilstva na zasadah hristiyanskogo vchennya pro spravedlivist svobodu rivnist i braterstvo shlyahom shirokih derzhavnih reform Do yakih vidnosili likvidaciyu kripactva zrivnyannya u pravah vsih staniv poshirennya osviti sered narodnih mas ob yednannya vsih slov yan u federativnu respubliku z parlamentarnim ustroyem nadannya kozhnomu narodu rivnih prav Molodi patrioti zgurtuvalisya yak piznishe zgaduvav Pantelejmon Kulish dovkola velikogo zadumu vidvinuti ridnu movu i naciyu z duhovnogo zanepadu a ukrayinskogo kripaka z nevoli duhovnoyi i socialnoyi Same tomu krim Statutu Bilozerskij sklav dlya bratstva rozgornute poyasnennya korotku zapisku z istoriyi slov yan rozrobiv proyekt stvorennya remisnichih shkil v Ukrayini dlya yunakiv kozackogo stanu Stvoreni nim programni dokumenti vidobrazhayut hristiyanskij pidhid do istoriyi V centri istorichnoyi shemi nacionalni spilnoti Kozhen individ vistupaye yak moment v zhitti naciyi Velika kvaga pridilena panslavizmu ta ideyi slov yanskoyi spilnoti yaka zaznaye strashnih utiskiv ta strazhdan Ale same slov yani popri zapiznilij rozvitok mayut zdatnist ta energiyu shob ocholiti Yevropu Same v comu polyagaye mesianske bachennya Bilozerskogo ta inshih bratchikiv Vodnochas same cherez panslavizm ta skrutne stanovishe slov yanstva jde obgruntuvannya chomu same Ukrayina maye vidigrati centralnu rol u zagalnomu vizvolenni Po druge na vidminu vid Polshi ta Rosiyi de buli monarhiyi ukrayinskij narod zberig kozackij potyag do svobodi i nesplyundrovanu viru v Hrista Zavdannyam bratstva Bilozerskij vkazav u Statuti rozpovsyudzhennya idej perevazhno cherez vihovannya literaturu i rozshirennya bratstva Aktivnist Kirilo Mefodiyivskogo bratstva dosyagla naprikinci vesni 1846 roku V cej samij chas Bilozerskij otrimav zvannya kandidata slovesnih nauk Zavdyaki comu vin otrimav posadu 1846 1847 uchitel Petrovskogo kadetskogo korpusu u Poltavi yaku zajmav u 1846 1847 rokah V Poltavi Bilozerskij namagavsya poshiryuvati ideyi bratstva Viv aktivne listuvannya z P Kulishem O Markovichem M Gulakom O Navrockim ta inshimi odnodumcyami Za mozhlivosti poshiryuvav novitni ideyi v seredovishi miscevoyi shlyahti V comu jomu dopomagala uchast u literaturnih zibrannyah v saloni donki poeta ta vidomogo u poperednij period avtonomista Vasilya Kapnista Tam Bilozerskij chitav virshi T Shevchenka urivki z Chornoyi radi P Kulisha deklamuvav serbski ta cheski virshi Krim cogo vin pracyuvav nad nad svoyim proyektom stvorennya remisnichih shkil Prote plani Bilozerskogo vihodili daleko za mezhi Poltavi Na pochatku sichnya 1847 roku vin zvilnivsya za simejnimi obstavinami Privodom do cogo stalo vesillya sestri Oleksandri yaka vijshla zamizh za jogo druga Pantelejmona Kulisha Vinchannya vidbulos 22 sichnya 1847 roku v Olenivci a potim prodovzhilos vesillyam u Starshim boyarinom na vinchanni z boku narechenogo buv hudozhnik ta poet Taras Shevchenko Todi zh na pochatku 1847 roku Bilozerskij priyihav do Kiyeva de gostiv na kvartiri M Gulaka Interes bratchikiv privernuv poltavskij zemlevlasnik Vasil Tarnovskij svoyimi poglyadami na stanovishe selyan Krim togo Bilozerskij hotiv vstanoviti kontakti z polskimi slov yanofilami 4 bereznya 1847 roku Bilozerskij priyihav do Varshavi razom zi svoyeyu sestroyu ta shvagrom P Kulishem V misti vin pochav spilkuvannya z vchenimi slavistami P Dubrovskim S Linde V Macejovskim ta inshimi Ale vzhe za dva tizhni carskij uryad pochav areshti uchasnikiv Kirilo Mefodiyivskogo bratstva Bilozerskij ta Kulish buli zaareshtovani u Varshavi v kvitni 1847 roku Prigolomshlivu novinu pro aresht u spravi tayemnogo tovaristva ogolosiv yim namisnik Carstva Polskogo graf Paskevich korinnij poltavec i stanovij kozak Bilozerskij buv oburenij zverhnoyu i neshlyahetnoyu povedinkoyu Paskevicha u yih prisutnosti Ce nastilki vrazilo yunu Bilozersku sho nevdovzi vona vtratila v utrobi ditinu Cya travma zalishitsya i z yiyi bratom i cholovikom na vse zhittya Bo vzhe nikoli rodina Kulishiv ne mogla mati ditej Z Varshavi Bilozerskij buv etapovanij do Petropavlivskoyi forteci u Peterburzi yaka bula najbilshoyu politichnoyu v yazniceyu u Rosijskij imperiyi Zaslannya 1847 10 kvitnya buv zaareshtovanij u Varshavi Zaslanij do Oloneckoyi guberniyi pid naglyad policiyi Sluzhiv u Petrozavodskomu gubernskomu pravlinni 1856 zvilnenij iz zaslannya Oselivsya u Sankt Peterburzi de stav aktivnim chlenom miscevogo gurtka ukrayinciv Redaktor Osnovi 1861 1862 redaktor pershogo ukrayinskogo shomisyachnogo zhurnalu Osnova Ostanni roki Zgodom sluzhiv u Varshavi Pidtrimuvav zv yazki z Galichinoyu spivpracyuvav u chasopisah Meta i Pravda Ostanni roki zhittya proviv na hutori Motronivci RodinaCholovik Nadiyi Bilozerskoyi brat Mikoli Bilozerskogo Ganni Barvinok svoyak Pantelejmona Kulisha PrimitkiBilozerskij G I Listi do V L Modzalevskogo IR NBUV F 10 od zb 32137 32141 Bilozerskij Vasil Mihajlovich Bilozerskij Vasil Mihajlovich Kulish O P Listi do M D Bilozerskogo Pantelejmon Kulish uporyad vstup st j koment O Fedoruka Lviv vid nya In tu lit imeni T G Shevchenka NAN Ukrayini Lviv Nyu Jork Vid vo M P Koc 1997 219 s Dzherela O V Yas Bilozerskij Vasil Mihajlovich 5 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 286 ISBN 966 00 0734 5 Zapiska Vasilya Bilozerskogo 6 lyutogo 2010 u Wayback Machine Levenec Yu Vasil Bilozerskij Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1994 Vip 2 3 395 396 15 serpnya 2014 u Wayback Machine Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 PosilannyaMarko Robert Steh Ochima kulturi 59 Pro Kirilo Metodiyivske bratstvo 6 listopada 2019 u Wayback Machine Volodimir Polovec Vasil Mihajlovich Bilozerskij 1 01 1816 4 03 1899 Do 190 h rokovin vid dnya narodzhennya Siveryanskij litopis 2004 4 S 196 202 z dzherela 25 veresnya 2018 Procitovano

Дата публікації:
Топ